[go: up one dir, main page]
More Web Proxy on the site http://driver.im/

About: Edom

An Entity of Type: place, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Edom (/ˈiːdəm/; Edomite: 𐤀𐤃𐤌 ʾEdām; Hebrew: אֱדוֹם ʾĔḏōm, lit.: "red"; Akkadian: 𒌑𒁺𒈪 Údumi, 𒌑𒁺𒈬 Údumu; Ancient Egyptian: jdwmꜥ) was an ancient kingdom in Transjordan, located between Moab to the northeast, the Arabah to the west, and the Arabian Desert to the south and east. Most of its former territory is now divided between present-day southern Israel and Jordan. Edom appears in written sources relating to the late Bronze Age and to the Iron Age in the Levant.

Property Value
dbo:abstract
  • Edóm, nebo též Idumea (hebrejsky אֱדוֹם, česky červený) je oblast mezi Mrtvým mořem a Akabským zálivem. Poprvé zmiňován ve 13. století př. n. l., kdy Edomité (Idumejci) vytvořili vlastní království. V bibli spojováni s Jákobovým bratrem Ezauem. V 5. století př. n. l. vytlačeni arabskými na západ. Pod perskou nadvládou tvořil Edóm jednu eparchii v rámci foinicko-arabské satrapie. Zmínky o Edomitech končí v 1. století n. l. Nejznámějším Idumejcem byl judský král Herodes I. Veliký (Ukrutný). Za jeho vlády se v Betlémě narodil Ježíš zvaný Kristus. Edómské království – rozloha okolo roku 600 př. n. l. (červená) a 100 př. n. l. (hnědá, Idumea) (cs)
  • Edom (hebreu: אֱדוֹם‎) o Idumea (grec antic: Ἰδουμαία; llatí: Idūmaea) fou una regió de Judea, situada al sud d'Hebron i fins a la mar Morta a l'est. Va formar el regne d'Edom des d'aproximadament el segle XI aC fins al segle iii aC. Edom fou anomenat Udumi o Udumu pels assiris. Eusebi i Sant Jeroni donen a les muntanyes el nom de Mont Seir i el suposen el lloc on va viure Esaú i els seus descendents. (ca)
  • كانت إدوم مملكة قديمة شرقي نهر الأردن بين موآب في الشمال الشرقي ووادي عربة إلى الغرب وصحراء شبه الجزيرة العربية إلى الجنوب والشرق حتى خليج العقبة في الجنوب. تقع معظم أراضيها السابقة حاليًا في الأردن وفلسطين المحتلة. تظهر إدوم في السجلات التاريخية المكتوبة المتعلقة بأواخر العصر البرونزي والعصر الحديدي في المشرق، تشمل هذه السجلات المكتوبة الكتاب العبري (التناخ) وسجلات مصر وبلاد الرافدين. ورد في السجلات الإغريقية القديمة لفظ قريب هو إدوميا، والتي كانت جغرافيًا منطقة أصغر مساحة موجودة في البقعة ذاتها تقريبًا. إدوم وإدوميا مصطلحان متقاربان لكنهما مختلفان يرتبطان بشعب واحد مستمر تاريخيًا عاش في منطقتين مختلفتين على الرغم من كونهما متجاورتين احتلهما الإدوميون خلال فترات مختلفة من التاريخ. أسس الإدوميون بداية مملكة «إدوم» في الجزء الجنوبي من الأراضي الأردنية الحالية ثم هاجروا لاحقًا إلى الأجزاء الجنوبية من مملكة يهوذا («إدوميا»، أو في الوقت الحالي جنوب إسرائيل/صحراء النقب) عندما أضعف البابليون مملكة يهوذا ثم دمروها في القرن السادس قبل الميلاد. ذُكرت إدوم في الكتاب العبري كما ذُكرت في قائمة للفرعون المصري سيتي الأول نحو عام 1215 قبل الميلاد بالإضافة إلى سجل إحدى الحملات العسكرية لرمسيس الثالث (الذي حكم بين عامي 1186 و1155 قبل الميلاد). كان الإدوميون المكتشفون تاريخيًا شعبًا ساميًا وصل إلى منطقة غالبًا نحو القرن الرابع عشر قبل الميلاد. أظهر التحقيق الأثري أن البلد كان مزدهرًا بين القرنين الثالث عشر والثامن قبل الميلاد ودُمر بعد فترة من الانحدار في القرن السادس الميلادي من قبل البابليين. بعد خسارة المملكة، دُفع بالإدوميين إلى الهجرة غربًا باتجاه جنوب يهوذا بسبب القبائل البدوية القادمة من الشرق. كان الأنباط من بين هذه القبائل البدوية، وقد ظهروا للمرة الأولى في السجلات التاريخية للقرن الرابع قبل الميلاد وأسسوا مملكتهم الخاصة في مكان مملكة إدوم بحلول النصف الأول من القرن الثاني قبل الميلاد. أظهرت عمليات التنقيب الحديثة أن استقرار الإدوميين في الأجزاء الجنوبية من مملكة يهوذا وأجزاء من النقب وصولًا إلى وادي تيما بدأ قبل تدمير المملكة من قبل نبوخذ نصر الثاني بين عامي 587 و586 قبل الميلاد، واستخدموا في هذه العملية كلًا من الاندخال السلمي والغزو العسكري مستغلين الحالة المضعفة مسبقًا ليهوذا. بعد أن طُردوا من أراضيهم، استقر الإدوميون خلال الفترة الفارسية في منطقة ممتدة من تلال يهودا الجنوبية وصولًا إلى الحدود الشمالية لبئر السبع. يُذكر هذا الشعب تحت النسخة الإغريقية من اسمه القديم وهي شعب إدوميا أو إدومايا، إذ دعيت منطقتهم الجديدة باسم إدوميا أو إدومايا، وهو مصطلح استُخدم في زمن العهد الجديد. (ar)
  • Der Name Edom (hebräisch אֱדוֹם) bezeichnet sowohl einen Stammesverband, der seit der späten Eisenzeit östlich der Jordansenke siedelte, als auch das von diesem bewohnte Land selbst (vgl. Idumäa) sowie seinen Stammvater Esau. Als Parallelbezeichnung wird Seir verwendet. Zusammen mit den Aramäern, Midianitern, Israeliten und Joktanitern werden die Edomiter zu den Hebräern gerechnet. (de)
  • Η Ιδουμαία (εβραϊκά: אֱדוֹם, λατινικά: Idūmaea) ήταν ιστορική περιοχή κατοικημένη από Σημίτες, ευρισκόμενη νότια της Ιουδαίας και της Νεκράς Θάλασσας. Αναφέρεται στη Βίβλο ως Βασίλειο του Εδώμ, την 1η χιλιετία π.Χ. (Εποχή του Σιδήρου), ενώ στην Κλασική Αρχαιότητα, το όνομα «Ιδουμαία» χρησιμοποιείτο για μια μικρότερη έκταση γης στην ίδια περιοχή. Οι κάτοικοί της, οι Εδωμίτες ή Ιδουμαίοι, ήταν αρχαίος σημιτικός λαός, νότιοι γείτονες των Μωαβιτών. Η χώρα τους, το Βασίλειο του Εδώμ, εκτεινόταν κυρίως ανατολικά της Αραβά. Σύμφωνα με τις Εβραϊκές Γραφές, ήταν απόγονοι του Ησαύ, ο οποίος ήταν αδελφός του Ιακώβ (Ισραήλ) και γιος του Ισαάκ. Το όνομα Εδώμ από το οποίο προέρχεται το όνομα «Ιδουμαία», σημαίνει κόκκινος στα Εβραϊκά, και ήταν το παρατσούκλι του Ησαύ, λόγω του κοκκινωπού του χρώματος. (el)
  • Edomo (hebree אדום, do Adom aŭ Edom) estis antikva regiono en la teritorio de Palestino en okcidenta Azio, kaj la edomanoj tribaro de la malfrua ferepoko. La popolo de edomanoj kune kun la arameoj, izraelidoj, kaj kalkuliĝas al la popolaro de hebreoj. (eo)
  • Edom (/ˈiːdəm/; Edomite: 𐤀𐤃𐤌 ʾEdām; Hebrew: אֱדוֹם ʾĔḏōm, lit.: "red"; Akkadian: 𒌑𒁺𒈪 Údumi, 𒌑𒁺𒈬 Údumu; Ancient Egyptian: jdwmꜥ) was an ancient kingdom in Transjordan, located between Moab to the northeast, the Arabah to the west, and the Arabian Desert to the south and east. Most of its former territory is now divided between present-day southern Israel and Jordan. Edom appears in written sources relating to the late Bronze Age and to the Iron Age in the Levant. Edomites are related in several ancient sources including the Tanakh, a list of the Egyptian pharaoh Seti I from c. 1215 BC as well as in the chronicle of a campaign by Ramesses III (r. 1186–1155 BC). Archaeological investigation has shown that the nation flourished between the 13th and the 8th century BC and was destroyed after a period of decline in the 6th century BC by the Babylonians. After the fall of the kingdom of Edom, the Edomites were pushed westward towards southern Judah by nomadic tribes coming from the east; among them were the Nabataeans, who first appeared in the historical annals of the 4th century BC and had already established their own kingdom in what used to be Edom by the first half of the 2nd century BC. More recent excavations show that the process of Edomite settlement in the southern parts of the Kingdom of Judah and parts of the Negev down to Timna had started already before the destruction of the kingdom by Nebuchadnezzar II in 587/86 BC, both by peaceful penetration and by military means and taking advantage of the already-weakened state of Judah. Once pushed out of their territory, the Edomites settled during the Persian period in an area comprising the southern hills of Judea down to the area north of Be'er Sheva. The people appear under a Greek form of their old name, as Idumeans or Idumaeans, and their new territory was called Idumea or Idumaea (Greek: Ἰδουμαία, Idoumaía; Latin: Idūmaea), a term that was used in the Hellenistic and Roman periods, also mentioned in the New Testament. During the 2nd century BC, the Edomites were forcibly converted to Judaism by the Hasmoneans, and were incorporated into the Jewish nation. Edom and Idumea are two related but distinct terms; they relate to a historically-contiguous population but to two separate, if adjacent, territories which the Edomites/Idumeans occupied in different periods of their history. The Edomites first established a kingdom ("Edom") in the southern area of modern-day Jordan and later migrated into the southern parts of the Kingdom of Judah ("Idumea", modern-day Mount Hebron) when Judah was first weakened and then destroyed by the Babylonians in the 6th century BC. (en)
  • Edom edo Idumea (hebreeraz: אֱדוֹם‎ Edom, hebreera tiberiarrez ʾĔḏôm; akaderaz: Udumi; asiriera klasikoz: ܐܕܘܡ‎), gorri hitzarentzako hitz biblikoa bezala ahoskatzen da, eta, ohi, Edomgo harea gorrixkako harriak izendatzeko erabiltzen da. Bere kideek edomdar edo idumear jentilizio zuten. Edom, Bibliaren arabera, Esaurentzako izen ordezko bat ere bada. Hasieraren liburuak "gorri" hitza, zenbait alditan erabiltzen du Esauri erreferentzia egiten dionean, honela, kolore gorria eta Esauren artean lotura bat sortuz, bere ilearen kolore gorriaren ondorioz. Esauren ondorengoak, Edomita deituak dira, eta, bizi izan ziren lekua, Edomgo lurraldea. Beranduago, erromatarrek, edomdarrei, idumear deitu zieten. Ohi, Edomgo lurraldea, Aravah uaditik ekialdera dauden mendietan kokatzen da, Jordania eta Israelen arteko hegoaldeko mugan, Arabiar Penintsularen iparraldera hedatuz. Duela gutxira arte, tokiko azterketetan oinarrituz, Edomgo erresuma, soilik K.a. VIII. mendetik aurrera existitu zela estimatu izan da, eta baliogabetzat jotzen ziren Itun Zaharrean agertzen ziren erresuma honi buruzko erreferentziak, baina, berriki eginiko azterketa batzuk, 2005ean Antiquity aldizkarian argitaratuak izan zirenak, toki horretan, Salomon erregearen garaian, kobrea lantzen zuen erresuma baten existentzia erakusten dute. Kobrearen esplotazioaren zantzuak aurkitu ziren K.a. XII. eta K.a. XI. mendeetan. Gotortutako eraikin garrantzitsuen eta eskala industrialean ekoiztutako metalen arrastoak ere aurkitu ziren, gutxienez ehun eraikin zituen hiri batean. (eu)
  • Edom (en hebreo, אֱדוֹם‎ ʼĔḏôm(tiberiano), Edom, que significa 'rojo'; en asirio: Udumi; en siriaco: ܐܕܘܡ, ʼedōm) o Idumea (en griego, Ἰδουμαία, Idoumaía; en latín, Idūmaea) era una región del Levante mediterráneo, ubicada al sur de Judea y del mar Muerto, habitada tradicionalmente por el pueblo semita de los edomitas o idumeos.​ La mayor parte de la información que se tiene sobre este pueblo proviene de la Biblia​ y es mencionado en una lista del faraón egipcio Seti I (~1215 a. C.), así como en la crónica de una campaña de Ramsés III (1186-1155 a. C.).​ Se originó durante el Bronce Reciente gracias al cataclismo de los pueblos del mar.​ Cuenta Estrabón que los idumeos eran nabateos segregados por disensiones.​ Esta información también se puede deducir de la Historia natural de Plinio el Viejo.​ (es)
  • Édom est un petit royaume du Proche-Orient ancien situé au sud de la mer Morte, au sud de la Transjordanie et de la Judée, de part et d’autre de la vallée de l'Arabah. Le terme Édom désigne à la fois un peuple, les Édomites, et une région. Comme les royaumes israélite et moabite voisins, le royaume d'Édom apparaît à l'âge du fer. Il perdure pendant trois siècles, du VIIIe au VIe siècle av. J.-C. environ, durant lesquels il se confronte à ses voisins : Juda au nord-ouest et Moab au nord-est. Les Édomites connaissent leur plus grande prospérité à l'époque assyrienne et babylonienne. Sous la pression des tribus nomades du désert, leur position se fragilise en Transjordanie. Alors que le royaume de Juda s'affaiblit, ils s'installent graduellement au sud de la Judée. L'installation continue de populations arabiques finit par les rendre minoritaires dans leur territoire initial. À partir de la période perse achéménide, le terme apparenté « Idumée » est utilisé pour désigner une région du nord du Néguev et s'étendant dans la Shéphélah, peuplée d'Édomites ou Iduméens. Comme pour les Israélites, l'origine des Édomites est sémitique, mais obscure. Contrairement aux Israélites, les Édomites n'ont pas laissé de littérature semblable à la Bible hébraïque. Les sources contemporaines assyriennes et égyptiennes donnent peu d'information sur Édom. La Bible quant à elle rapporte des traditions biaisées et plutôt hostiles. Selon la Bible, son ancêtre fondateur serait Ésaü, frère de Jacob. Il est allégoriquement identifié dans la tradition juive avec l'empire romain, et plus tard, avec la chrétienté. (fr)
  • Edom merupakan nama tempat yang sebelumnya dikenal dengan nama Seir. Tanah dan penghuni dari Edom ini ditemukan di dataran bagian selatan dan tenggara dari Laut Mati. Edom juga bertetangga dengan Israel di timur dan selatan. Di dalam Alkitab nama 'Edom' memiliki tiga makna. Makna yang pertama (Kejadian 25:30; 36:1, 8, dan 19) yaitu nama lain dari Esau sebagai peringatan bahwa ia menukar hak kesulungannya dengan sup merah. Makna yang kedua (kitab Bilangan 20:18, 20, 21; kitab Amos 1:6, 11; 9:12; kitab Maleakhi 1:4) yaitu Edom sebagai suatu kelompok bangsa. Makna yang ketiga (kitab Kejadian 32:3; 36:20, 21, 30; kitab Bilangan 24:18) yaitu tanah yang diduduki oleh keturunan Esau, yang sebelumnya dikenal dengan nama Seir. Kata Edom sendiri berarti 'merah'. Kata ini menunjuk pada sup yang diberikan sebagai ganti hak kesulungannya. Selain itu, kata ini juga berkaitan dengan kelahiran Esau yang terdapat dalam kitab Kejadian 25:25. Selain itu, kata "merah" ini juga muncul karena warna kemerah-merahan yang ada pada tanah Edom yang di dalam Akitab disebutkan terdiri dari batu yang berwarna merah. Dalam zaman Romawi atau Perjanjian Baru, wilayah Edom dikenal dengan nama Idumea. (in)
  • エドムはパレスチナの南南東、死海の南からアカバ湾に至る地域で、一般に「エドムの地」と言われる。エドムの範囲は、北は死海、南は葦の海(紅海)に至る山地で、北はセレデ川の境界にモアブと接していた。エドム人は後にヘレニズム文化でギリシア語化し、イドマヤ人と呼ばれるようになった。 「エドムの地」とは、イサクの子エサウが住んだ地を意味する。「セイルの地」「セイル山」とも呼ばれているが、「セイル」は「毛皮のよう」つまりエサウの身体の状態を表す言葉から来ているという説がある。 出エジプトの後に、エドムの西の境界の町として (en) をあげている。もエドムにある。 ヨシュアの領土分割相続の時にユダ族の南の境界は、ツィンの荒野で、エドムとの国境であった。 エドムの地には、アカバ湾からシリヤ・メソポタミヤに通じる王の道があり、エジプトとアラビアを結び交通の要路があったので、農耕、通商、貿易による巨額の収益があった。 (ja)
  • 에돔(: 𐤀𐤃𐤌, אֱדוֹם, 아카드어: 𒌑𒁺𒈠𒀀𒀀 우두마)은 현 이스라엘 남쪽 지방 사해 주변과 현 요르단의 산악 지방에서 살았던 고대 민족이다. 구약성경에서 야곱의 형 에서를 에돔인들의 시조로 본다. (ko)
  • Idumèa (ebraico: אֱדוֹם, Edom, ʾĔḏôm, cioè "rosso") è uno dei nomi dati a Esaù (o Edom) nella Bibbia e, di conseguenza, alla nazione che sarebbe discesa da lui, quindi terra di Edom. L'etnonimo, in lingua assira, era Udumi; in siriaco ܐܕܘܡ; in greco, Ἰδουμαία (Idoumaía); in latino Idumaea, o Idumea. Il popolo edomita parlava una lingua semitica e costituiva un gruppo a struttura tribale che abitava il deserto del Negev e il Wadi Araba, che si estende a sud di Israele e alla confinante Giordania. La regione presenta vaste estensioni di terreno ricoperte da pietre rossastre, che possono aver dato il nome "Edom" all'area. La nazione di Edom è nota fin dall'VIII-IX secolo a.C., e la Bibbia la ricorda come insediato nelle terre che occupava già da molti secoli. Recenti scoperte archeologiche sono in grado di mostrare una nazione edomita almeno nell'XI secolo a.C., ma la questione rimane discussa. Tale nazione cessò d'esistere nel periodo delle Guerre giudaiche di Roma. (it)
  • Edom (Hebreeuws אֱדוֹם 'Edôm) is het gebied waar in de oudheid de Edomieten woonden. In Assyrische bronnen wordt het gebied Udumi genoemd. In de Grieks-Romeinse periode heette het gebied Idumea (Oudgrieks Ἰδουμαία (Idoumaia); Latijn Idumaea). (nl)
  • Edom (hebreiska אדום) var ett rike som sedan järnåldern låg norr om Akabaviken i vad som numera är Negevöknen på ömse sidor om gränsen mellan Israel och Jordanien och som grundades av edomiterna. Edom är i den judisk-kristna tron ett annat namn för Esau och det namn som gavs åt hans efterkommande, edoméerna eller edomiterna. (sv)
  • Idumea (łac. Idumaea, hebr. Edom – czerwony) – kraina historyczna na południu Izraela, pierwotnie ciągnąca się aż do Morza Czerwonego. Od VI wieku p.n.e. ograniczona do okolic Hebronu i wzgórz między Morzem Martwym, a Morzem Śródziemnym. Zamieszkana przez Idumejczyków (Edomitów), będących plemieniem o semickim rodowodzie. Ok. 163 p.n.e. terytorium Edomu zostało podbite przez Judę Machabeusza, władcę żydowskiego. Ostatecznie ok. 125 p.n.e. podbił Edomitów Jan Hirkan I, który zmusił ich do przyjęcia religii żydowskiej. Od tej pory Edomici stanowili część narodu żydowskiego. Idumejczyk Antypater był doradcą króla Jana Hirkana II i ojcem Heroda Wielkiego, króla Judei. Za Heroda Wielkiego Idumea była rządzona przez gubernatorów, wśród których byli jego brat Józef i szwagier Kostobar I. Po śmierci Heroda Wielkiego Idumea została prowincją rzymską, po powstaniu żydowskim włączoną przez Tytusa do prowincji Judea. Następnie Rzymianie przyłączyli ją do prowincji Palestyna. Chociaż Idumejczycy przestali być odrębnym ludem, nazwa geograficzna „Idumea” przetrwała aż do czasów św. Hieronima. (pl)
  • Edom (em edomita: 𐤀𐤃𐤌; romaniz.: ’Edām; em hebraico: אֱדוֹם, ʾĔḏôm, "Vermelho"; em acádio: 𒌑𒁺𒈠𒀀𒀀 e 𒌑𒁺𒈪, Uduma e Udumi; em siríaco: ܐܕܘܡ; em grego clássico: Ἰδουμαία, Idoumaía; em latim: Idumæa ou Idumea) foi um país da Transjordânia na Idade do Ferro. Fazia fronteira com Moabe a nordeste, Arava a oeste e o deserto da Arábia a sul e leste. (pt)
  • Ідуме́я (грец. Ἰδουμαία, івр. אֱדוֹם‎, Едом) — назва об'єднання племен, що заселяли історичну область на півдні Палестини. На півночі Ідумея межує з Юдеєю, з півдня виходить до Мертвого моря і країни Моав, на сході з пустелею південного Зайордання, на півдні із затокою (Акаба), на заході з Синайським півостровом. країни. Згідно з Біблією засновником Ідумеї вважається син біблійного патріарха Ісаака Ісав (Едом), брат Якова. Він не переселився слідом за ним до Єгипту. Першим історично відомим царем є Бела. Столицею Ідумеї було місто Петра, розташоване у високих неприступних горах. Вже з перших днів свого існування Ідумея показала себе дуже войовничою і агресивною державою. (uk)
  • Идуме́я (эдом. 𐤀𐤃𐤌, греч. Ἰδουμαία, ивр. ‏אֱדוֹם‏‎, Эдо́м) — историческая область и царство на юге Израильского нагорья. На севере граничит с Иудеей, с южной оконечностью Мёртвого моря и страной Моав, на востоке с пустыней южного Заиорданья, на юге с заливом (Акаба), на западе с Синайским полуостровом. Со второй половины 2-го тысячелетия до н. э. была населена идумеями (едомитянами), отсюда название страны. Основателем Идумеи считается сын библейского патриарха Исаака Исав (Эдом), брат Иакова, не переселившийся вслед за ним в Египет. Столицей Идумеи был город Петра (Села), расположенный в высоких неприступных горах. (ru)
  • 以東(英语:Edom/ˈiː.dʌm/;;;𐤀𐤃𐤌 ’Edām;希伯来语:אֱדוֹםʼÉḏōm;阿卡德語:𒌑𒁺𒈠𒀀𒀀 Udumi;敘利亞語:ܐܕܘܡ)是一个位于外约旦的古代王国,位于南黎凡特,其东北边是摩押,西边是阿拉伯谷,东边和南边是阿拉伯沙漠,今天主要属于以色列和约旦。希伯来圣经以及埃及和美索不达米亚的文字记录曾提及这个青铜时代晚期和铁器时代早期的王国。以東這個名字在希伯來文中為「紅」;在希臘古典時代则用同源詞以土買(Idumea)來指此地區一個較小的區域。 以东和以土买是两个相互联系但并不相同的词,对应两个历史连续但所处位置彼此分开(可能相邻)的土地,在历史的不同阶段分别生活着以东人和以土买人。以东人首先在今约旦南部地区建立了以东王国,后来在公元前6世纪当犹大王国被新巴比伦帝国摧毁时,以东人迁徙至犹大王国南部(即“以土买”,位于今以色列/内盖夫沙漠)。 以东在《希伯来圣经》中曾被提及,塞提一世的一份埃及法老王表、拉美西斯三世(公元前1186-前1155)的出征纪事里也提到了以东。以东人的存在已被考古学证实,他们是一个闪米特民族,很可能是在公元前第14世纪来到这一地区。考古研究表明这一王国繁荣于公元前13世纪到公元前8世纪间,在前6世纪经过了一段衰退之后被巴比伦摧毁。丧失家园之后,以东人在东边游牧部落的驱逐下被迫向西迁徙抵达犹大王国南部;这群游牧民族中有纳巴泰人,他们首次出现于史料是公元前4世纪,到了前2世纪已在曾经以东所在地建立了自己的王国ref name=NegevE/>。更近期的考古挖掘则显示,以东人在犹大南部以及内盖夫和提姆纳河谷部分地区定居的过程,在其王国于前587/586年毁于尼布甲尼撒二世之前已经开始,既通过和平的渗透,也使用军事手段利用当时日渐衰弱的犹大。 撤出其原居住地后,以东人定居于波斯帝国所属的犹大省南部山丘与贝尔谢巴北部之间的地区。在希腊化时代,这一民族则以“以土买人”的形式见之于史料,他们所居住的区域被称为“以土买”(希腊语: Ἰδουμαία, Idoumaía; 拉丁语:Idūmaea),这一名称出现在新约中。 (zh)
dbo:capital
dbo:dissolutionYear
  • 0125-01-01 (xsd:gYear)
dbo:foundingYear
  • 0013-01-01 (xsd:gYear)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 21492813 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 36353 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1124727854 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:author
  • Josephus (en)
  • Strabo (en)
dbp:capital
dbp:commonLanguages
dbp:commonName
  • Edom (en)
dbp:conventionalLongName
  • Kingdom of Edom (en)
dbp:eventEnd
  • Conquered by the Hasmonean dynasty (en)
dbp:imageMap
  • Kingdoms around Israel 830 map.svg (en)
dbp:imageMapCaption
  • A theoretical map of the region around 830 BC (en)
dbp:nativeName
  • 𐤀𐤃𐤌 (en)
dbp:source
  • 13.257000 (xsd:double)
  • 16.200000 (xsd:double)
dbp:status
  • Monarchy (en)
dbp:text
  • The Idumeans are nabateans, but owing to a sedition they were banished from there, joined the Judeans and shared the same customs with them. (en)
  • Hyrcanus also captured the Idumean cities of Adora and Marisa and after subduing all the Idumeans, permitted them to remain in their country as long as they had themselves circumcised and were willing to observe the laws of the Jews. And so, out of attachment to the land of their fathers, they submitted to circumcision and to make their manner of life conform in all other respects to that of the Jews. And from that time onward they have continued to be Jews. (en)
dbp:title
dbp:today
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:yearEnd
  • c. 125 BC (en)
dbp:yearStart
  • c. 13th century BC (en)
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • Edom (hebreu: אֱדוֹם‎) o Idumea (grec antic: Ἰδουμαία; llatí: Idūmaea) fou una regió de Judea, situada al sud d'Hebron i fins a la mar Morta a l'est. Va formar el regne d'Edom des d'aproximadament el segle XI aC fins al segle iii aC. Edom fou anomenat Udumi o Udumu pels assiris. Eusebi i Sant Jeroni donen a les muntanyes el nom de Mont Seir i el suposen el lloc on va viure Esaú i els seus descendents. (ca)
  • Der Name Edom (hebräisch אֱדוֹם) bezeichnet sowohl einen Stammesverband, der seit der späten Eisenzeit östlich der Jordansenke siedelte, als auch das von diesem bewohnte Land selbst (vgl. Idumäa) sowie seinen Stammvater Esau. Als Parallelbezeichnung wird Seir verwendet. Zusammen mit den Aramäern, Midianitern, Israeliten und Joktanitern werden die Edomiter zu den Hebräern gerechnet. (de)
  • Edomo (hebree אדום, do Adom aŭ Edom) estis antikva regiono en la teritorio de Palestino en okcidenta Azio, kaj la edomanoj tribaro de la malfrua ferepoko. La popolo de edomanoj kune kun la arameoj, izraelidoj, kaj kalkuliĝas al la popolaro de hebreoj. (eo)
  • エドムはパレスチナの南南東、死海の南からアカバ湾に至る地域で、一般に「エドムの地」と言われる。エドムの範囲は、北は死海、南は葦の海(紅海)に至る山地で、北はセレデ川の境界にモアブと接していた。エドム人は後にヘレニズム文化でギリシア語化し、イドマヤ人と呼ばれるようになった。 「エドムの地」とは、イサクの子エサウが住んだ地を意味する。「セイルの地」「セイル山」とも呼ばれているが、「セイル」は「毛皮のよう」つまりエサウの身体の状態を表す言葉から来ているという説がある。 出エジプトの後に、エドムの西の境界の町として (en) をあげている。もエドムにある。 ヨシュアの領土分割相続の時にユダ族の南の境界は、ツィンの荒野で、エドムとの国境であった。 エドムの地には、アカバ湾からシリヤ・メソポタミヤに通じる王の道があり、エジプトとアラビアを結び交通の要路があったので、農耕、通商、貿易による巨額の収益があった。 (ja)
  • 에돔(: 𐤀𐤃𐤌, אֱדוֹם, 아카드어: 𒌑𒁺𒈠𒀀𒀀 우두마)은 현 이스라엘 남쪽 지방 사해 주변과 현 요르단의 산악 지방에서 살았던 고대 민족이다. 구약성경에서 야곱의 형 에서를 에돔인들의 시조로 본다. (ko)
  • Edom (Hebreeuws אֱדוֹם 'Edôm) is het gebied waar in de oudheid de Edomieten woonden. In Assyrische bronnen wordt het gebied Udumi genoemd. In de Grieks-Romeinse periode heette het gebied Idumea (Oudgrieks Ἰδουμαία (Idoumaia); Latijn Idumaea). (nl)
  • Edom (hebreiska אדום) var ett rike som sedan järnåldern låg norr om Akabaviken i vad som numera är Negevöknen på ömse sidor om gränsen mellan Israel och Jordanien och som grundades av edomiterna. Edom är i den judisk-kristna tron ett annat namn för Esau och det namn som gavs åt hans efterkommande, edoméerna eller edomiterna. (sv)
  • Edom (em edomita: 𐤀𐤃𐤌; romaniz.: ’Edām; em hebraico: אֱדוֹם, ʾĔḏôm, "Vermelho"; em acádio: 𒌑𒁺𒈠𒀀𒀀 e 𒌑𒁺𒈪, Uduma e Udumi; em siríaco: ܐܕܘܡ; em grego clássico: Ἰδουμαία, Idoumaía; em latim: Idumæa ou Idumea) foi um país da Transjordânia na Idade do Ferro. Fazia fronteira com Moabe a nordeste, Arava a oeste e o deserto da Arábia a sul e leste. (pt)
  • كانت إدوم مملكة قديمة شرقي نهر الأردن بين موآب في الشمال الشرقي ووادي عربة إلى الغرب وصحراء شبه الجزيرة العربية إلى الجنوب والشرق حتى خليج العقبة في الجنوب. تقع معظم أراضيها السابقة حاليًا في الأردن وفلسطين المحتلة. تظهر إدوم في السجلات التاريخية المكتوبة المتعلقة بأواخر العصر البرونزي والعصر الحديدي في المشرق، تشمل هذه السجلات المكتوبة الكتاب العبري (التناخ) وسجلات مصر وبلاد الرافدين. ورد في السجلات الإغريقية القديمة لفظ قريب هو إدوميا، والتي كانت جغرافيًا منطقة أصغر مساحة موجودة في البقعة ذاتها تقريبًا. (ar)
  • Edóm, nebo též Idumea (hebrejsky אֱדוֹם, česky červený) je oblast mezi Mrtvým mořem a Akabským zálivem. Poprvé zmiňován ve 13. století př. n. l., kdy Edomité (Idumejci) vytvořili vlastní království. V bibli spojováni s Jákobovým bratrem Ezauem. V 5. století př. n. l. vytlačeni arabskými na západ. Pod perskou nadvládou tvořil Edóm jednu eparchii v rámci foinicko-arabské satrapie. Zmínky o Edomitech končí v 1. století n. l. Nejznámějším Idumejcem byl judský král Herodes I. Veliký (Ukrutný). Za jeho vlády se v Betlémě narodil Ježíš zvaný Kristus. (cs)
  • Η Ιδουμαία (εβραϊκά: אֱדוֹם, λατινικά: Idūmaea) ήταν ιστορική περιοχή κατοικημένη από Σημίτες, ευρισκόμενη νότια της Ιουδαίας και της Νεκράς Θάλασσας. Αναφέρεται στη Βίβλο ως Βασίλειο του Εδώμ, την 1η χιλιετία π.Χ. (Εποχή του Σιδήρου), ενώ στην Κλασική Αρχαιότητα, το όνομα «Ιδουμαία» χρησιμοποιείτο για μια μικρότερη έκταση γης στην ίδια περιοχή. (el)
  • Edom (/ˈiːdəm/; Edomite: 𐤀𐤃𐤌 ʾEdām; Hebrew: אֱדוֹם ʾĔḏōm, lit.: "red"; Akkadian: 𒌑𒁺𒈪 Údumi, 𒌑𒁺𒈬 Údumu; Ancient Egyptian: jdwmꜥ) was an ancient kingdom in Transjordan, located between Moab to the northeast, the Arabah to the west, and the Arabian Desert to the south and east. Most of its former territory is now divided between present-day southern Israel and Jordan. Edom appears in written sources relating to the late Bronze Age and to the Iron Age in the Levant. (en)
  • Edom (en hebreo, אֱדוֹם‎ ʼĔḏôm(tiberiano), Edom, que significa 'rojo'; en asirio: Udumi; en siriaco: ܐܕܘܡ, ʼedōm) o Idumea (en griego, Ἰδουμαία, Idoumaía; en latín, Idūmaea) era una región del Levante mediterráneo, ubicada al sur de Judea y del mar Muerto, habitada tradicionalmente por el pueblo semita de los edomitas o idumeos.​ La mayor parte de la información que se tiene sobre este pueblo proviene de la Biblia​ y es mencionado en una lista del faraón egipcio Seti I (~1215 a. C.), así como en la crónica de una campaña de Ramsés III (1186-1155 a. C.).​ (es)
  • Edom edo Idumea (hebreeraz: אֱדוֹם‎ Edom, hebreera tiberiarrez ʾĔḏôm; akaderaz: Udumi; asiriera klasikoz: ܐܕܘܡ‎), gorri hitzarentzako hitz biblikoa bezala ahoskatzen da, eta, ohi, Edomgo harea gorrixkako harriak izendatzeko erabiltzen da. Bere kideek edomdar edo idumear jentilizio zuten. Ohi, Edomgo lurraldea, Aravah uaditik ekialdera dauden mendietan kokatzen da, Jordania eta Israelen arteko hegoaldeko mugan, Arabiar Penintsularen iparraldera hedatuz. (eu)
  • Edom merupakan nama tempat yang sebelumnya dikenal dengan nama Seir. Tanah dan penghuni dari Edom ini ditemukan di dataran bagian selatan dan tenggara dari Laut Mati. Edom juga bertetangga dengan Israel di timur dan selatan. Di dalam Alkitab nama 'Edom' memiliki tiga makna. Makna yang pertama (Kejadian 25:30; 36:1, 8, dan 19) yaitu nama lain dari Esau sebagai peringatan bahwa ia menukar hak kesulungannya dengan sup merah. Makna yang kedua (kitab Bilangan 20:18, 20, 21; kitab Amos 1:6, 11; 9:12; kitab Maleakhi 1:4) yaitu Edom sebagai suatu kelompok bangsa. Makna yang ketiga (kitab Kejadian 32:3; 36:20, 21, 30; kitab Bilangan 24:18) yaitu tanah yang diduduki oleh keturunan Esau, yang sebelumnya dikenal dengan nama Seir. Kata Edom sendiri berarti 'merah'. Kata ini menunjuk pada sup yang diber (in)
  • Édom est un petit royaume du Proche-Orient ancien situé au sud de la mer Morte, au sud de la Transjordanie et de la Judée, de part et d’autre de la vallée de l'Arabah. Le terme Édom désigne à la fois un peuple, les Édomites, et une région. Comme les royaumes israélite et moabite voisins, le royaume d'Édom apparaît à l'âge du fer. Il perdure pendant trois siècles, du VIIIe au VIe siècle av. J.-C. environ, durant lesquels il se confronte à ses voisins : Juda au nord-ouest et Moab au nord-est. (fr)
  • Idumèa (ebraico: אֱדוֹם, Edom, ʾĔḏôm, cioè "rosso") è uno dei nomi dati a Esaù (o Edom) nella Bibbia e, di conseguenza, alla nazione che sarebbe discesa da lui, quindi terra di Edom. L'etnonimo, in lingua assira, era Udumi; in siriaco ܐܕܘܡ; in greco, Ἰδουμαία (Idoumaía); in latino Idumaea, o Idumea. (it)
  • Idumea (łac. Idumaea, hebr. Edom – czerwony) – kraina historyczna na południu Izraela, pierwotnie ciągnąca się aż do Morza Czerwonego. Od VI wieku p.n.e. ograniczona do okolic Hebronu i wzgórz między Morzem Martwym, a Morzem Śródziemnym. Zamieszkana przez Idumejczyków (Edomitów), będących plemieniem o semickim rodowodzie. Ok. 163 p.n.e. terytorium Edomu zostało podbite przez Judę Machabeusza, władcę żydowskiego. Ostatecznie ok. 125 p.n.e. podbił Edomitów Jan Hirkan I, który zmusił ich do przyjęcia religii żydowskiej. Od tej pory Edomici stanowili część narodu żydowskiego. (pl)
  • Идуме́я (эдом. 𐤀𐤃𐤌, греч. Ἰδουμαία, ивр. ‏אֱדוֹם‏‎, Эдо́м) — историческая область и царство на юге Израильского нагорья. На севере граничит с Иудеей, с южной оконечностью Мёртвого моря и страной Моав, на востоке с пустыней южного Заиорданья, на юге с заливом (Акаба), на западе с Синайским полуостровом. Со второй половины 2-го тысячелетия до н. э. была населена идумеями (едомитянами), отсюда название страны. (ru)
  • 以東(英语:Edom/ˈiː.dʌm/;;;𐤀𐤃𐤌 ’Edām;希伯来语:אֱדוֹםʼÉḏōm;阿卡德語:𒌑𒁺𒈠𒀀𒀀 Udumi;敘利亞語:ܐܕܘܡ)是一个位于外约旦的古代王国,位于南黎凡特,其东北边是摩押,西边是阿拉伯谷,东边和南边是阿拉伯沙漠,今天主要属于以色列和约旦。希伯来圣经以及埃及和美索不达米亚的文字记录曾提及这个青铜时代晚期和铁器时代早期的王国。以東這個名字在希伯來文中為「紅」;在希臘古典時代则用同源詞以土買(Idumea)來指此地區一個較小的區域。 以东和以土买是两个相互联系但并不相同的词,对应两个历史连续但所处位置彼此分开(可能相邻)的土地,在历史的不同阶段分别生活着以东人和以土买人。以东人首先在今约旦南部地区建立了以东王国,后来在公元前6世纪当犹大王国被新巴比伦帝国摧毁时,以东人迁徙至犹大王国南部(即“以土买”,位于今以色列/内盖夫沙漠)。 撤出其原居住地后,以东人定居于波斯帝国所属的犹大省南部山丘与贝尔谢巴北部之间的地区。在希腊化时代,这一民族则以“以土买人”的形式见之于史料,他们所居住的区域被称为“以土买”(希腊语: Ἰδουμαία, Idoumaía; 拉丁语:Idūmaea),这一名称出现在新约中。 (zh)
  • Ідуме́я (грец. Ἰδουμαία, івр. אֱדוֹם‎, Едом) — назва об'єднання племен, що заселяли історичну область на півдні Палестини. На півночі Ідумея межує з Юдеєю, з півдня виходить до Мертвого моря і країни Моав, на сході з пустелею південного Зайордання, на півдні із затокою (Акаба), на заході з Синайським півостровом. країни. (uk)
rdfs:label
  • Edom (en)
  • مملكة إدوم (ar)
  • Edom (ca)
  • Edóm (cs)
  • Edom (de)
  • Εδώμ (el)
  • Edomo (eo)
  • Edom (es)
  • Edom (eu)
  • Edom (in)
  • Édom (fr)
  • Edomiti (it)
  • エドム (ja)
  • 에돔 (ko)
  • Edom (nl)
  • Idumea (pl)
  • Edom (pt)
  • Идумея (ru)
  • Edom (sv)
  • Ідумея (uk)
  • 以東 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • Edom (en)
  • Kingdom of Edom (en)
  • 𐤀𐤃𐤌 (en)
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:birthPlace of
is dbp:royalHouse of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License