| dbo:abstract
|
- الكيميريون أو القيمريون ((باليونانية: Κιμμέριοι), كيمريوي (Kimmerioi)) كانت قبيلة هندية أوروبية قديمة تعيش شمال القوقاز وبحر آزوف حتى شُردوا جنوبًا بواسطة السكوثيين إلى منطقة الأناضول أثناء القرن الثامن قبل الميلاد. ولغويًا كانوا يعدون من التراقيين أو الإيرانيين، أو على الأقل كان لديهم طبقة حاكمة إيرانية. وبعد خروجهم من السهوب البونطية ربما أغار السيميريون على أرارات (أرمينيا) نحو عام 714 قبل الميلاد، ولكن في 705 بعد أن صدهم سرجون الثاني ملك آشور، تحولوا تجاه الأناضول وفي 696–695 هزموا فريجيا. وفي عام 652، كان استيلاؤهم على سارد، عاصمة ليديا، بمثابة إعلان عن وصولهم إلى ذروة القوة. وسرعان ما بدأ تراجعهم، ويسجل تاريخ هزيمتهم النهائية بين عامي 637 أو 626، عندما هزمهم ألياتس ملك ليديا. وبعد ذلك لم يُذكروا في المصادر التاريخية ولكن المحتمل أن يكونوا قد استقروا في كبادوكيا. (ar)
- Kimmeriové, též Kimmerijci (asyr. Gimirru, řecky Κιμμέριοι, Kimmerioi), byl starověký kočovný lid indoevropského původu. Obýval severní Černomoří mezi Karpatami a Kavkazem. Samotní Kimmeriové tvořili nejspíš jen část tohoto lidu, zbytek byly příbuzné a podrobené kmeny. Během 9. a 8. století př. n. l. opouštěli Kimmeriové svá původní území na ústupu před Skyty. Část z nich přežila na Tamaňském poloostrově a dnešní Kerčský průliv se po nich nazýval Bospor Kimmerský. Část, která odešla na jih, vpadla v 8. století př. n. l. do Urartu, poté se však stali jeho spojenci proti Asyřanům. V roce 695 dobyli Frýgii a později vyplenili řecká maloasijská města. Poté se obrátili znovu na východ do asyrské Kappadokie a zmizeli z dějin. Je možné, že splynuli s Médy. (cs)
- Els cimmeris (en grec antic Κιμμέριοι) eren un poble nòmada que va viure a la moderna Ucraïna, el Caucas nord-oriental i el Quersonès Tàuric fins al segle vii aC, quan va envair l'Àsia Menor. Els cimmeris no van deixar registres escrits per ells mateixos, i la majoria de la informació sobre ells es deriva en gran part dels registres dels Assiris dels segles viii al vii aC i d'autors grecoromans del segle v aC i posteriors. (ca)
- Die Kimmerer oder Kimmerier (altgriechisch Κιμμέριοι, Kimmérioi; assyrisch Gimir-ri/Gimir-rai, Singular Gimir, biblisch Gomer) waren ein indogermanisches Reitervolk der Antike, welches nach griechischen Autoren wie Herodot ursprünglich am Kimmerischen Bosporus (die heutige Straße von Kertsch zwischen der Krim und Südrussland) und im nördlichen Kaukasus ansässig war. Nach übereinstimmenden griechischen und assyrischen Quellen zogen die Kimmerier ab dem späten 8. Jahrhundert v. Chr. über den Kaukasus nach Anatolien, wo sie zunächst das Reich der Phryger zerschlugen und jahrzehntelang eine Bedrohung für die griechischen Städte Kleinasiens und das Lyderreich waren. (de)
- Οι Κιμμέριοι ήταν αρχαίος λαός εγκατεστημένος στη στέππα της Κριμαίας και των περιοχών γύρω από την Αζοφική θάλασσα, (στη σημερινή Ουκρανία). Θεωρείται ότι διέσχισε τον Καύκασο περί τον 8ο-7ο αιώνα π.Χ., συγκρούσθηκε με τους Ασσύριους στη βορειοδυτική Περσία και κατέλυσε το Φρυγικό και Λυδικό Βασίλειο στη Μικρά Ασία. Από το όνομά τους και η περιοχή Κιμμέρια ή Κιμμερία και Κιμμέριος Βόσπορος (ο γνωστός σήμερα πορθμός Κερτς). Στην αρχαία Ελλάδα είναι γνωστοί από τους ομηρικούς χρόνους. Ό Όμηρος τους αναφέρει ως πολυάριθμο λαό σε βόρεια μέρη όπου «η ημέρα διαρκεί μία μόνο ώρα» (Οδύσσεια, κ, λ, ξ). Αυτό είχε ως συνέπεια οι αρχαίοι Έλληνες να θεωρούν τη χώρα τους ως σημείο εισόδου στον Άδη και να παράγουν το όνομά τους από τους Κερβέρους (Κερβέριοι – Κιμμέριοι). Περί το 900 π.Χ. οι Κιμμέριοι εκδιώχθηκαν από τους βορειότερους αυτών Σκύθες και ακολουθώντας την παράλια οδό κατέφυγαν στην Ασία όπου έως το 700 π.Χ. διεξήγαγαν σημαντικούς αγώνες κατά των Ασσυρίων (λεπτομέρειες παρέχουν επιγραφές των βασιλέων Μενούα και Σαργών σε σφηνοειδή γραφή) παρά τη λίμνη Ουρμία του σημερινού Αζερμπαϊτζάν. Με αυτές τις επιγραφές επί των βράχων του Τας-Τεπέ και τις πινακίδες του Σαργών συμφωνούν και οι μαρτυρίες του Ηροδότου, που θεωρήθηκαν ακριβολόγοι και λεπτομερείς. Αργότερα φέρονται να στράφηκαν δυτικά εγκαταλείποντας τα όρια της Ασσυρίας όπου βρίσκονταν, άγνωστο πότε και για ποιους λόγους. Το πιθανότερο είναι να νικήθηκαν από τους ενωμένους «Ισκούζα» (Σκύθες) και Ασσύριους. Δύο δρόμοι υπήρχαν τότε για να κινηθούν δυτικά, ο βόρειος από το σημερινό Ερζερούμ και παράλιος του Ευξείνου Πόντου και ο νότιος από το σημερινό Ντιγιάρμπακιρ. Επειδή από νότο δεν βρέθηκε κανένα ίχνος τους, φαίνεται να ακολούθησαν το βόρειο. Φθάνοντας στη Σινώπη, εξόρμησαν στη Βιθυνία και τη Φρυγία. Στο σύγγραμμα του Αρριανού Βιθυνιακά που δεν περισώθηκε (αφορούσε περιγραφή αυτής της εξόρμησης) υπήρχε η λεπτομέρεια ότι παρά την Ηράκλεια του Πόντου πολλοί Κιμμέριοι πέθαναν μετά από βρώση ακονίτου (δηλητηριώδους φυτού). Τα κατορθώματα των Κιμμερίων κατά τη διαδρομή από Ασσυρία στη Λυδία σχετίζονται με εκείνα των Αμαζόνων ίσως γιατί οι γυναίκες τους έπαιρναν πολύ ενεργό μέρος, πιθανόν ως εμπροσθοφυλακή. Αλλά και από πληροφορίες Ελλήνων συγγραφέων, φαίνεται πως το 674 π.Χ. οι Κιμμέριοι εισέβαλαν στη Φρυγία και αργότερα στη Λυδία, όπου ο βασιλιάς των Λυδών Γύγης δεν κατάφερε να εμποδίσει την κατάληψη των Σάρδεων το 652 π.Χ.. Για τη δεύτερη αυτή πτώση των Σάρδεων το 646 π.Χ., ο ποιητής Καλλίνος στις ελεγείες του μιλά για τους που διαπερνώντας τη Θράκη εισέβαλαν στη Μικρά Ασία και, ως σύμμαχοι αργότερα των Κιμμερίων, επέδραμαν κατά των Ελληνικών πόλεων της Προποντίδας και Θράκης («Επέρχεται νυν ο στρατός των οβριμοεργών (= βίαιων) Κιμμερίων»). Πόλεις που υπέστησαν επίθεση ήταν οι: Έφεσος - τότε καταστράφηκε ο περίφημος Ναός της Αρτέμιδος στην Έφεσο από τον βασιλιά των Κιμμερίων -, Κολοφώνα, Σμύρνη, Μαγνησία και .Για 75 χρόνια οι Κιμμέριοι υπήρξαν αληθινή μάστιγα των Μικρασιατικών παραλίων, μέχρι το 575 π.Χ. οπότε ο Βασιλεύς της Λυδίας κατάφερε να τους εκδιώξει οριστικά προς Καππαδοκία και Αρμενία. Και όμως οι πληροφορίες γι' αυτό το λαό ακόμα είναι συγκεχυμένες. Οι Ασσυριακές παραδόσεις τους ονομάζουν Γιμαράϊα, οι Εβραϊκές Γομέρ ή Γαμέρ συγχέοντάς τους με τους Φρύγες, ενώ στα αρμενικά κείμενα αποκαλούνται Καρμίκ ή Καμέρκ. Ο Ποσειδώνιος ο Ρόδιος τους θεωρούσε συγγενείς των ενώ ο Προκόπιος τους συσχέτισε με τους πολύ πιο βόρειους Βρετανούς και Ιρλανδούς. (el)
- Cimeroj estis antikva popolo, vivanta iam norde de Kaŭkazio kaj la Azova maro. La skitoj forpelis ilin fine de la 8-a jarcento a.K. el Sud-Siberio tra Kaŭkazio al Anatolio. La cimeroj ĉirkaŭ la jaro atakis la urbon Urartu de Asirio en la armena montaro, sed dum 705 a.K. armeo de la asira reĝo Sarru-kinu la 2-a (Sargon) repelis ilin. La cimeroj vojŝanĝis al Anatolio, kie ili dum 696–695 a.K. okupis Frigion kaj dum 652 Sardeis, la ĉefurbon de Lidio. Tiam ili alvenis al la pinto de la konkeroj kaj baldaŭ depintiĝis. Ilia lasta malvenko okazis en la jaro aŭ 626, kiam armeo de Lidio forpelis ilin. Post tio, historiaj fontoj ne mencias ilin, sed verŝajne ili setlis en Kapadokio (la armena nomo de la ĉirkaŭo estas Gamir). (eo)
- The Cimmerians (Akkadian: , romanized: mat Gimirrāya; Hebrew: גֹּמֶר, romanized: Gōmer; Ancient Greek: Κιμμέριοι, romanized: Kimmerioi; Latin: Cimmerii) were an ancient Eastern Iranian equestrian nomadic people originating in the Caspian steppe, part of whom subsequently migrated into West Asia. Although the Cimmerians were culturally Scythian, they formed an ethnic unit separate from the Scythians proper, to whom the Cimmerians were related and who displaced and replaced the Cimmerians. The Cimmerians themselves left no written records, and most information about them is largely derived from Assyrian records of the 8th to 7th centuries BC and from Graeco-Roman authors from the 5th century BC and later. (en)
- Los cimerios o gómeres eran antiguos nómadas ecuestres que, según el historiador griego Heródoto (siglo V a. C.), habitaban originariamente en la región norte del Cáucaso y el mar Negro, en la actual Rusia y Ucrania, entre el siglo VIII a. C. y el siglo VII a. C.Registros asirios además los ubican en la región de Azerbaiyán en el 714 a. C. (es)
- Zimeriarra Antzinateko herri nomada izan zen, Itsaso Beltzaren iparraldeko eskualdeetan bizi zena. K. a. VIII. mendean, eszitarrek bidali zituzten beren herrialdeetatik. Anatolia konkistatu zuten orduan, baina asiriarrek geldiarazi zituzten. K. a. VI. mendean, lidiarrek beren eskualdetik egotzi zituzten. (eu)
- Suku Kimmeri (bahasa Yunani: Κιμμέριοι, Kimmerioi) adalah suku India-Eropa kuno yang tinggal di sebelah utara Kaukasus dan Laut Azov hingga mereka terusir ke selatan oleh bangsa Skythia menuju Anatolia pada abad ke-8 SM. Secara linguistik, mereka biasanya dianggap lebih sebagai atau sebagai orang Iran, atau setidaknya memiliki kelas penguasa Iran. Setelah eksodus mereka dari stepa Pontus, suku Kimmeri kemungkinan menggempur Urartu (Armenia) sekitar 714 SM, tetapi setelah dihalau oleh Sargon II dari Assyria, mereka berbalik menuju Anatolia dan pada 696-695 SM menaklukan Phrygia. Pada 652 SM, setelah merebut Sardis, ibu kota Lydia, mereka mencapai puncak kejayaannya. Kemunduran mereka terjadi dengan cepat, dan kekalahan terakhir mereka terjadi antara 637 atau 626 SM, ketika mereka dikalahkan oleh dari Lydia. Setelah itu, mereka tak disebutkan lagi dalam sumber-sumber sejarah namun kemungkinan menetap di . (in)
- キンメリア人（キンメリアじん、英語: Cimmerians, Kimmerians, 古代ギリシア語: Κιμμέριοι）は、紀元前9世紀頃に南ウクライナで勢力をふるった遊牧騎馬民族。ギリシア語ではキンメリオイと呼ばれる。そのため、彼らの住む地域（南ウクライナ）はキンメリアと呼ばれた。 (ja)
- Les Cimmériens sont un peuple indo-européen de l'Antiquité, installé en Tauride, et sur le pourtour de la mer d'Azov, avant de se disséminer aux VIIIe et VIIe siècles av. J.-C. sur tout le pourtour du Pont-Euxin, en Asie mineure, dans les Balkans et dans le bassin du Danube. (fr)
- I Cimmeri (o Gimirraya) sono un'antica popolazione di origine indoeuropea del Caucaso, menzionati anche nella mitologia greca. (it)
- 킴메르인은 (그리스어: Κιμμέριοι, 킴메리오이)는 고대 유목민들로 헤로도토스에 따르면 원래 코카서스와 흑해의 북쪽 영역에 기원전 8세기와 기원전 7세기에 살았는데 그곳은 현재 우크라이나와 러시아이다. 그들은 인도유럽인이었다. 그들의 언어는 이란어, 소아시아어와 관련되어 있다. 또 그들의 이란의 지배 계층이었던 것으로 보인다. 그들은 스루브나 문화와 관련있으며 그것은 그 이전의 지하묘지(catacomb)문명(기원전 2000년 ~ 기원전 1200년)을 대체하였다. 약간의 비석이 우크라이나와 북 코카서스에서 발견되었는데 킴메르인들과 관련된다. 그들은 후의 스키타이인과 이전의 얌나/케미-오바 비석과 양식에서 차이를 보인다. (ko)
- De Cimmeriërs of Kimmeriërs (Oudgrieks: Κιμμέριοι) waren een vroeg-Europees ruitervolk in de Pontisch-Kaspische Steppe van Zuid-Rusland en Oekraïne in de 8e en 7e eeuw voor Christus. Door archeologen worden ze in verband gebracht met de proto-Scythische Tsjernogorovskcultuur in Oekraïne en de als Thraco-Cimmerisch benoemde vondsten in Centraal-Europa. Deze waren van belang voor het ontstaan van de Keltische Hallstattcultuur en de vroege ijzertijd in Europa. Er wordt aangenomen dat ze een Iraanse heersende elite hadden, mogelijk op basis van een oorspronkelijke Thracische bevolking. Rond 750 v.Chr. drongen de Cimmeriërs vanuit de Krim (waar de naam Cimmerische Bosporus voor de Straat van Kertsj nog aan hen herinnert) over de Kaukasus naar het zuiden en bedreigden Klein-Azië en Assyrië, maar werden weggedrongen naar het westen. Ze trokken door Klein-Azië en versloegen het Frygische rijk en koning Gyges van Lydië in 654 of 652 v.Chr. Koning Alyattes II wist de Cimmeriërs enkele tientallen jaren later te verslaan. Er zijn verschillende theorieën over wat er daarna van de Cimmeriërs is geworden, maar zekerheid is er niet. (nl)
- Os cimérios (em grego: Κιμμέριοι, Kimmerioi) foram um antigo povo indo-europeu que viveu ao norte do Cáucaso e do mar de Azov por volta de 1300 a.C., até que foram expulsos para o sul, pelos citas, chegando à Anatólia por volta do século VIII a.C. Linguisticamente costumam ser classificados como iranianos, ou, possivelmente, trácios governados por uma classe dominante iraniana. Após seu êxodo das estepes pônticas, os cimérios provavelmente saquearam Urartu, por volta de 714 a.C., porém em 705 a.C., após serem repelidos por Sargão II da Assíria, rumaram para a Anatólia, onde, entre 696 e 695, conquistaram a Frígia. Em 652 a.C., após conquistar Sárdis, capital da Lídia, onde atingiram o ápice de seu poder. Seguiu-se então um período de rápido declínio, até sua derrota final, entre 637 e 626, quando foram derrotados pelo rei lídio Alíates. Deixam então de ser mencionados pelas fontes históricas, porém provavelmente a esta altura já teriam se fixado na Capadócia. (pt)
- Kimmerierna (akkadiska: gimirru; grekiska: Κιμμέριοι, Kimmérioi) var ett forntida iranskt. ryttarfolk, som enligt Herodotos, ursprungligen bebodde regionen norr om Kaukasus och Svarta havet, i vad som idag är Ukraina och sydvästra Ryssland, under 700- och 600-talen f.Kr. Assyriska källor placerar dem dock i vad som idag är Azerbajdzjan år 714 f.Kr. Kimmerierna tros ha bebott Krimhalvön från 700-talet f.Kr., men de förvisades därifrån av skyterna på 600-talet f.Kr. En liten grupp kimmerier som tog skydd i Jajlabergen på halvöns södra del levde dock kvar och blev senare kända som taurierna. De gav det antika namnet Kimmeriska Bosporen till vad som idag är känt som Kertjsundet som avgränsar Krimhalvön åt öst, samt enligt en teori även till Krim självt. (sv)
- Kimmerowie (Kimerowie, Kimmeriowie, Kimmeryjczycy) – koczowniczy lud indoeuropejski pochodzący najprawdopodobniej z terenów Krymu (stolica w Opuk) i przyległych do Krymu części dzisiejszej Ukrainy, który w drugiej połowie VIII w. p.n.e. przekroczył Kaukaz, wkraczając na Bliski Wschód. Początkowo zagrozili państwu Urartu, najeżdżając jego tereny, co wykorzystał król asyryjski Sargon II (722-705 p.n.e.), który zdruzgotał potęgę urartyjskiego władcy Rusy I (730-713 p.n.e.). Następnie Kimmerowie podzielili się na dwa odłamy: jedna grupa ruszyła w głąb Anatolii, zagrażając Frygii, a druga na południowy wschód w kierunku Iranu, a sprzymierzywszy się z Medami stanowiła poważne zagrożenie dla Asyrii, szczególnie w latach panowania Asarhadona (681-669 p.n.e.).Ok. r. 680 p.n.e. Kimmerowie najechali Frygię, doprowadzając ją do całkowitego upadku. Następnie w latach 657-652 p.n.e. Kimmerowie uderzyli na Lidię, którą doszczętnie złupili, zdobywając nawet jej stolicę Sardes, gdzie poległ władca Lidii – Gyges. Jednakże następca Gygesa, odparł Kimmerów i zabezpieczył kraj przed ich najazdami, chociaż wciąż stanowili oni poważne zagrożenie dla władców w Anatolii. Kimmerowie jako pierwsi na terenie współczesnej Ukrainy zaczęli wytapiać z rudy darniowej żelazo, w X w. p.n.e. wynaleźli piece hutnicze i zaczęli produkcję stali. Byli prekursorami i mistrzami kowalstwa. (pl)
- Кіммері́йці (грец. Κιμμέριοι, Kimmérioi; лат. Cimmerii) — іраномовний кочовий народ, перший з найдавніших жителів на теренах сучасної України, назва якого збереглася до наших часів. Прийшовши з Азії, впродовж ІХ-VII століть до н.е. жили на території Північного Причорномор'я (півдня України) . Більша частина в VII столітті до н. е. помандрувала через Кавказ до Малої Азії через нашестя скіфів. Менша частина осіла в Північному Причорномор'ї, змінивши кочовий образ життя, і стала відомою як таври, що були причетні до закладання греками колонії Кімерик як південно-західного прикордонного форпосту Боспорського царства (50 км на південь від Керчі). Остаточно кімерійці асимілювалися з місцевими племенами Кримського півострову. Разом з гетами в українській історії становлять власне місцеву археологічну культуру. (uk)
- 辛梅里亚人（Cimmerians或者 Kimmerians；希腊文： Κιμμέριοι, Kimmerioi）是一支古老的印欧人游牧民族。 根据公元前5世纪的希腊史学家希罗多德记载，在公元前8世纪和7世纪，辛梅里安人栖居在高加索和黑海的北岸（今天的乌克兰和南俄罗斯）。然而，考古学家Renate Rolle等人提出在这些地区没有发现任何可以证明他们存在的考古证据。 19和20世纪的学者主要依靠希罗多德的记述进行研究。但在发现尼尼微和Calah的皇家档案后，学者们有了比希罗多德更加古老的材料可供参考. 。亚述人的考古记录表明，辛梅里安人和所谓的Gamir之地，实际上位于高加索南部的乌拉尔图王国附近 ；而前8世纪的萨尔贡军事记录则描述了辛梅里安人对于黑海南岸的入侵活动。 (zh)
- Киммери́йцы (устар. киммеры, др.-греч. Κιμμέριοι, аккад. [Gimirāia], [Gamir(a/āia)]) — кочевые ираноязычные племена, вторгшиеся в Закавказье во второй половине VIII века до н. э. и в VII веке до н. э. завоевавшие некоторые районы Малой Азии. Также условное название так называемых «доскифских» народов Северного Причерноморья железного века. Гимирру из ассирийских источников могут быть тождественны киммерийцам античных авторов, вытесненным из степей на Ближний Восток продвижением скифов. Данные о языке киммерийцев ограничиваются самим этнонимом и 3 именами их вождей; для всех этих слов предлагались иранские этимологии, ни одна из которых не бесспорна. Учитывая культурную близость киммерийцев и скифов по письменным источникам и данным археологии, обычно предполагается, что их языки входят в иранскую языковую группу (восточно-иранские языки). По другой версии, киммерийцы были фракийцами по происхождению. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Kimmeriové, též Kimmerijci (asyr. Gimirru, řecky Κιμμέριοι, Kimmerioi), byl starověký kočovný lid indoevropského původu. Obýval severní Černomoří mezi Karpatami a Kavkazem. Samotní Kimmeriové tvořili nejspíš jen část tohoto lidu, zbytek byly příbuzné a podrobené kmeny. Během 9. a 8. století př. n. l. opouštěli Kimmeriové svá původní území na ústupu před Skyty. Část z nich přežila na Tamaňském poloostrově a dnešní Kerčský průliv se po nich nazýval Bospor Kimmerský. Část, která odešla na jih, vpadla v 8. století př. n. l. do Urartu, poté se však stali jeho spojenci proti Asyřanům. V roce 695 dobyli Frýgii a později vyplenili řecká maloasijská města. Poté se obrátili znovu na východ do asyrské Kappadokie a zmizeli z dějin. Je možné, že splynuli s Médy. (cs)
- Els cimmeris (en grec antic Κιμμέριοι) eren un poble nòmada que va viure a la moderna Ucraïna, el Caucas nord-oriental i el Quersonès Tàuric fins al segle vii aC, quan va envair l'Àsia Menor. Els cimmeris no van deixar registres escrits per ells mateixos, i la majoria de la informació sobre ells es deriva en gran part dels registres dels Assiris dels segles viii al vii aC i d'autors grecoromans del segle v aC i posteriors. (ca)
- Die Kimmerer oder Kimmerier (altgriechisch Κιμμέριοι, Kimmérioi; assyrisch Gimir-ri/Gimir-rai, Singular Gimir, biblisch Gomer) waren ein indogermanisches Reitervolk der Antike, welches nach griechischen Autoren wie Herodot ursprünglich am Kimmerischen Bosporus (die heutige Straße von Kertsch zwischen der Krim und Südrussland) und im nördlichen Kaukasus ansässig war. Nach übereinstimmenden griechischen und assyrischen Quellen zogen die Kimmerier ab dem späten 8. Jahrhundert v. Chr. über den Kaukasus nach Anatolien, wo sie zunächst das Reich der Phryger zerschlugen und jahrzehntelang eine Bedrohung für die griechischen Städte Kleinasiens und das Lyderreich waren. (de)
- Cimeroj estis antikva popolo, vivanta iam norde de Kaŭkazio kaj la Azova maro. La skitoj forpelis ilin fine de la 8-a jarcento a.K. el Sud-Siberio tra Kaŭkazio al Anatolio. La cimeroj ĉirkaŭ la jaro atakis la urbon Urartu de Asirio en la armena montaro, sed dum 705 a.K. armeo de la asira reĝo Sarru-kinu la 2-a (Sargon) repelis ilin. La cimeroj vojŝanĝis al Anatolio, kie ili dum 696–695 a.K. okupis Frigion kaj dum 652 Sardeis, la ĉefurbon de Lidio. Tiam ili alvenis al la pinto de la konkeroj kaj baldaŭ depintiĝis. Ilia lasta malvenko okazis en la jaro aŭ 626, kiam armeo de Lidio forpelis ilin. Post tio, historiaj fontoj ne mencias ilin, sed verŝajne ili setlis en Kapadokio (la armena nomo de la ĉirkaŭo estas Gamir). (eo)
- Los cimerios o gómeres eran antiguos nómadas ecuestres que, según el historiador griego Heródoto (siglo V a. C.), habitaban originariamente en la región norte del Cáucaso y el mar Negro, en la actual Rusia y Ucrania, entre el siglo VIII a. C. y el siglo VII a. C.Registros asirios además los ubican en la región de Azerbaiyán en el 714 a. C. (es)
- Zimeriarra Antzinateko herri nomada izan zen, Itsaso Beltzaren iparraldeko eskualdeetan bizi zena. K. a. VIII. mendean, eszitarrek bidali zituzten beren herrialdeetatik. Anatolia konkistatu zuten orduan, baina asiriarrek geldiarazi zituzten. K. a. VI. mendean, lidiarrek beren eskualdetik egotzi zituzten. (eu)
- キンメリア人（キンメリアじん、英語: Cimmerians, Kimmerians, 古代ギリシア語: Κιμμέριοι）は、紀元前9世紀頃に南ウクライナで勢力をふるった遊牧騎馬民族。ギリシア語ではキンメリオイと呼ばれる。そのため、彼らの住む地域（南ウクライナ）はキンメリアと呼ばれた。 (ja)
- Les Cimmériens sont un peuple indo-européen de l'Antiquité, installé en Tauride, et sur le pourtour de la mer d'Azov, avant de se disséminer aux VIIIe et VIIe siècles av. J.-C. sur tout le pourtour du Pont-Euxin, en Asie mineure, dans les Balkans et dans le bassin du Danube. (fr)
- I Cimmeri (o Gimirraya) sono un'antica popolazione di origine indoeuropea del Caucaso, menzionati anche nella mitologia greca. (it)
- 킴메르인은 (그리스어: Κιμμέριοι, 킴메리오이)는 고대 유목민들로 헤로도토스에 따르면 원래 코카서스와 흑해의 북쪽 영역에 기원전 8세기와 기원전 7세기에 살았는데 그곳은 현재 우크라이나와 러시아이다. 그들은 인도유럽인이었다. 그들의 언어는 이란어, 소아시아어와 관련되어 있다. 또 그들의 이란의 지배 계층이었던 것으로 보인다. 그들은 스루브나 문화와 관련있으며 그것은 그 이전의 지하묘지(catacomb)문명(기원전 2000년 ~ 기원전 1200년)을 대체하였다. 약간의 비석이 우크라이나와 북 코카서스에서 발견되었는데 킴메르인들과 관련된다. 그들은 후의 스키타이인과 이전의 얌나/케미-오바 비석과 양식에서 차이를 보인다. (ko)
- Kimmerierna (akkadiska: gimirru; grekiska: Κιμμέριοι, Kimmérioi) var ett forntida iranskt. ryttarfolk, som enligt Herodotos, ursprungligen bebodde regionen norr om Kaukasus och Svarta havet, i vad som idag är Ukraina och sydvästra Ryssland, under 700- och 600-talen f.Kr. Assyriska källor placerar dem dock i vad som idag är Azerbajdzjan år 714 f.Kr. Kimmerierna tros ha bebott Krimhalvön från 700-talet f.Kr., men de förvisades därifrån av skyterna på 600-talet f.Kr. En liten grupp kimmerier som tog skydd i Jajlabergen på halvöns södra del levde dock kvar och blev senare kända som taurierna. De gav det antika namnet Kimmeriska Bosporen till vad som idag är känt som Kertjsundet som avgränsar Krimhalvön åt öst, samt enligt en teori även till Krim självt. (sv)
- 辛梅里亚人（Cimmerians或者 Kimmerians；希腊文： Κιμμέριοι, Kimmerioi）是一支古老的印欧人游牧民族。 根据公元前5世纪的希腊史学家希罗多德记载，在公元前8世纪和7世纪，辛梅里安人栖居在高加索和黑海的北岸（今天的乌克兰和南俄罗斯）。然而，考古学家Renate Rolle等人提出在这些地区没有发现任何可以证明他们存在的考古证据。 19和20世纪的学者主要依靠希罗多德的记述进行研究。但在发现尼尼微和Calah的皇家档案后，学者们有了比希罗多德更加古老的材料可供参考. 。亚述人的考古记录表明，辛梅里安人和所谓的Gamir之地，实际上位于高加索南部的乌拉尔图王国附近 ；而前8世纪的萨尔贡军事记录则描述了辛梅里安人对于黑海南岸的入侵活动。 (zh)
- الكيميريون أو القيمريون ((باليونانية: Κιμμέριοι), كيمريوي (Kimmerioi)) كانت قبيلة هندية أوروبية قديمة تعيش شمال القوقاز وبحر آزوف حتى شُردوا جنوبًا بواسطة السكوثيين إلى منطقة الأناضول أثناء القرن الثامن قبل الميلاد. ولغويًا كانوا يعدون من التراقيين أو الإيرانيين، أو على الأقل كان لديهم طبقة حاكمة إيرانية. (ar)
- Οι Κιμμέριοι ήταν αρχαίος λαός εγκατεστημένος στη στέππα της Κριμαίας και των περιοχών γύρω από την Αζοφική θάλασσα, (στη σημερινή Ουκρανία). Θεωρείται ότι διέσχισε τον Καύκασο περί τον 8ο-7ο αιώνα π.Χ., συγκρούσθηκε με τους Ασσύριους στη βορειοδυτική Περσία και κατέλυσε το Φρυγικό και Λυδικό Βασίλειο στη Μικρά Ασία. Από το όνομά τους και η περιοχή Κιμμέρια ή Κιμμερία και Κιμμέριος Βόσπορος (ο γνωστός σήμερα πορθμός Κερτς). (el)
- The Cimmerians (Akkadian: , romanized: mat Gimirrāya; Hebrew: גֹּמֶר, romanized: Gōmer; Ancient Greek: Κιμμέριοι, romanized: Kimmerioi; Latin: Cimmerii) were an ancient Eastern Iranian equestrian nomadic people originating in the Caspian steppe, part of whom subsequently migrated into West Asia. Although the Cimmerians were culturally Scythian, they formed an ethnic unit separate from the Scythians proper, to whom the Cimmerians were related and who displaced and replaced the Cimmerians. (en)
- Suku Kimmeri (bahasa Yunani: Κιμμέριοι, Kimmerioi) adalah suku India-Eropa kuno yang tinggal di sebelah utara Kaukasus dan Laut Azov hingga mereka terusir ke selatan oleh bangsa Skythia menuju Anatolia pada abad ke-8 SM. Secara linguistik, mereka biasanya dianggap lebih sebagai atau sebagai orang Iran, atau setidaknya memiliki kelas penguasa Iran. (in)
- De Cimmeriërs of Kimmeriërs (Oudgrieks: Κιμμέριοι) waren een vroeg-Europees ruitervolk in de Pontisch-Kaspische Steppe van Zuid-Rusland en Oekraïne in de 8e en 7e eeuw voor Christus. Door archeologen worden ze in verband gebracht met de proto-Scythische Tsjernogorovskcultuur in Oekraïne en de als Thraco-Cimmerisch benoemde vondsten in Centraal-Europa. Deze waren van belang voor het ontstaan van de Keltische Hallstattcultuur en de vroege ijzertijd in Europa. Er wordt aangenomen dat ze een Iraanse heersende elite hadden, mogelijk op basis van een oorspronkelijke Thracische bevolking. (nl)
- Os cimérios (em grego: Κιμμέριοι, Kimmerioi) foram um antigo povo indo-europeu que viveu ao norte do Cáucaso e do mar de Azov por volta de 1300 a.C., até que foram expulsos para o sul, pelos citas, chegando à Anatólia por volta do século VIII a.C. Linguisticamente costumam ser classificados como iranianos, ou, possivelmente, trácios governados por uma classe dominante iraniana. (pt)
- Kimmerowie (Kimerowie, Kimmeriowie, Kimmeryjczycy) – koczowniczy lud indoeuropejski pochodzący najprawdopodobniej z terenów Krymu (stolica w Opuk) i przyległych do Krymu części dzisiejszej Ukrainy, który w drugiej połowie VIII w. p.n.e. przekroczył Kaukaz, wkraczając na Bliski Wschód. Kimmerowie jako pierwsi na terenie współczesnej Ukrainy zaczęli wytapiać z rudy darniowej żelazo, w X w. p.n.e. wynaleźli piece hutnicze i zaczęli produkcję stali. Byli prekursorami i mistrzami kowalstwa. (pl)
- Кіммері́йці (грец. Κιμμέριοι, Kimmérioi; лат. Cimmerii) — іраномовний кочовий народ, перший з найдавніших жителів на теренах сучасної України, назва якого збереглася до наших часів. Прийшовши з Азії, впродовж ІХ-VII століть до н.е. жили на території Північного Причорномор'я (півдня України) . Більша частина в VII столітті до н. е. помандрувала через Кавказ до Малої Азії через нашестя скіфів. Менша частина осіла в Північному Причорномор'ї, змінивши кочовий образ життя, і стала відомою як таври, що були причетні до закладання греками колонії Кімерик як південно-західного прикордонного форпосту Боспорського царства (50 км на південь від Керчі). Остаточно кімерійці асимілювалися з місцевими племенами Кримського півострову. Разом з гетами в українській історії становлять власне місцеву археолог (uk)
- Киммери́йцы (устар. киммеры, др.-греч. Κιμμέριοι, аккад. [Gimirāia], [Gamir(a/āia)]) — кочевые ираноязычные племена, вторгшиеся в Закавказье во второй половине VIII века до н. э. и в VII веке до н. э. завоевавшие некоторые районы Малой Азии. Также условное название так называемых «доскифских» народов Северного Причерноморья железного века. Гимирру из ассирийских источников могут быть тождественны киммерийцам античных авторов, вытесненным из степей на Ближний Восток продвижением скифов. (ru)
|