UA120162C2

UA120162C2 - Способи і проміжні сполуки при отриманні інгібітора jak

Info

Publication number: UA120162C2
Application number: UAA201509637A
Authority: UA
Inventors: Пінлі Лю; Пинли Лю; Денцзінь Ван; Дэнцзинь Ван; Юнчжун У; Ганьфен Цао; Ганьфэн Цао; Майкл Ксіа; Майкл Ксиа
Original assignee: Інсайт Холдінгс Корпорейшн; Инсайт Холдингс Корпорейшн
Priority date: 2013-03-06
Filing date: 2014-03-05
Publication date: 2019-10-25
Also published as: CN105189509B; JP6640297B2; US9714233B2; KR102236232B1; EA030705B1; IL240891A0; ES2707355T3; HUE042466T2; BR122021015061B1; PH12015501958B1; CR20190518A; PE20151902A1; EA201591650A1; TWI634121B; CA2903418A1; IL259723A; KR20210038705A; ZA201908345B; PT2964650T; CL2018001791A1

Abstract

Даний винахід стосується способів і проміжних сполук при отриманні {1-{1-[3-флуоро-2-(трифлуорометил)ізонікотиноїл]піперидин-4-іл}-3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1Н-піразол-1-іл]азетидин-3-іл}ацетонітрилу, який є корисним при лікуванні захворювань, пов'язаних з активністю Янус-кіназ (JAK), включаючи запальні захворювання, аутоімунні захворювання, рак та інші захворювання.

Description

Інгібітора ЧАК

Ця заявка заявляє пріоритет попередньої заявки США Мо 61/773659, поданої 6 березня 2013 року, яка включена в цю заявку у вигляді посилання в повному обсязі.

Область техніки

Даний винахід відноситься до способів і проміжних сполук при отриманні 71-(1-ІЗ-флуоро-2- (трифлуорометил)ізонікотиноїл|піперидин-4-іл)-. 3-(4-(7Н-піроло|2,3-4|піримідин-4-іл)-1 Н-піразол- 1-іл|Іазетидин-З-іляіацетонітрилу, який є корисним при лікуванні захворювань, пов'язаних з активністю Янус-кіназ (ЗАК), включаючи запальні захворювання, аутоімунні захворювання, рак і інші захворювання.

Рівень техніки

Протеїнкінази (ПК) регулюють різні біологічні процеси, в тому числі, серед іншого, ріст, виживання та диференціяцію клітин, формування органів, морфогенез, неоваскулярізацію, репарацію і регенерацію тканин. Крім того, протеїнкінази грають особливу роль у великій кількості захворювань людини, включаючи рак. Цитокіни, низькомолекулярні поліпептиди або глікопротеїни, регулюють багато шляхів, залучених до запольної реації господаря на сепсіс.

Цитокіни впливають на диференціяцію, проліферацію и активацію клітин, і можуть модулювати прозапальні та протизапальні реакції, що дозволяє реціпієнту належним чином реагувати на патогенні фактори. Проведення сигналу широкого спектру цитокінів включає родину Янус-кіназ (9АК) протеїн- тирозинкіназ, а також сигнальні трансдуктори і активатори транскрипції (ТАТ).

Існують чотири відомих ЗАК ссавців: "АКТ (Янус-кіназа-1), "АК2, ЗАКЗ (також відома як Янус- кіназа, лейкоцитарна; УАКІ. і І -ЗАК) и ТУК2 (протеїн-тирозинкіназа 2).

Стимульовані цитокіном імунні і запальні відповіді сприяють патогенезу захворювань: патологіям, таким як тяжкий комбінований імунодефіцит (5С1І0), які є результатом прегніченної імунної системи, в той час як гіперактивна або неадекватна імунна/запальна реакція сприяє патології аутоїмунних захворювань (наприклад, астма, системний червоний вовчак, тиреоідит, міокардит), і хворобам, таким як склеродерма і остеоартрит (Оптапп, В. А., Т. Спепо, 6ї аї.. (2000) Артрит Нез 2(1): 16-32).

Недостатня експресія ЗУАК асоціюється з багатьма патологічними станами. Наприклад, миші

Уак1-/- народжуються карликовими, не в змозі смоктати і гинуть в перинатальному періоді

Коо) (Бодіяд, 5. у., М. А. Мега, евї аї.. (1998) Сеї! 93(3): 373-83). Ембріони мишей Уакг-/- анемічні та гинуть приблизно на 12,5 день після койтусу через відсутність розвинутого еритропоезу.

Метаболічний шлях УАК/5ТАТ, і, зокрема, всі чотири УАК, як вважають, відіграють певну роль в патогенезі астматичної відповіді, хронічної обструктивної хвороби легень, бронхіту та інших пов'язаних із запальними захворюваннями нижніх дихальних шляхів. Безліч цитокінів, які проводять сигнал через АК, пов'язані із запальними захворюваннями/станами верхніх відділів дихальних шляхів, наприклад, вражаючими ніс і придаткові пазухи носа (наприклад, риніт та синусит), незалежно від того, є вони класичними алергічними реакціями чи ні.

Активація ЧАК/ЗТАТ в ракових захворюваннях може відбуватися шляхом стимуляції цитокінів (наприклад, І/-б6 або 2М-С5Е) або шляхом зниження ендогенних супресорів УАК сигналізації, наприклад 5005 (супресорної або цитокінової сигналізації) або РІА5 (білковий інгібітор активованого ЗТАТ) (Воцдпу, М., апі Комагік, У., Меоріабєт. 49: 349-355, 2002).

Активація сигналізації ТАТ, а також інших метаболічних шляхів нижче ЧАК (наприклад, АКІ), корелювала з несприятливим прогнозом при багатьох типів раку (Воултап, Т., еї аІ. Опсодепе 19: 2474-2488, 2000). Підвищення рівня цитокінів в кровотоці, які проводять сигнал через

УАК/5ТАТ, відіграє визначальну роль у кахексії та/або хронічній втомі. Як таке, інгібування ЧАК може бути сприятливим для ракових пацієнтів з причини додаткового посилення потенційної протипухлинної активності.

ЧУАК2 тирозинкіназа може бути корисною для пацієнтів з мієлопроліферативними захворюваннями, наприклад, справжньою поліцитемією (СП), ідіопатичною тромбоцитемією (ІТ), мієлофіброзом з мієлоїдною метаплазією МММ (І еміп, єї аї., Сапсег Сеї, мої. 7, 2005: 387- 397). Інгібування кінази "АК2У617Е зменшує проліферацію гемопоетичних клітин, припускаючи

ЧУАК2 як потенційну ціль для фармакологічного інгібування у пацієнтів з СП, ІТ, ії МММ.

Інгібування ЧАК може принести користь пацієнтам, що страждають від шкірних імунних розладів, таких як псоріаз і сенсибілізація шкіри. Підтримання псоріазу, як вважають, залежить від низки запальних цитокінів на додаток до різних хемокінів і факторів росту (УСІ, 113: 1664- 1675), багато з яких передають сигнал через ЗАК (Адм Ріаптасої. 2000; 47: 113-74).

УАКТ відіграє центральну роль у низці сигнальних шляхів цитокінів і факторів росту, які, коли дисрегульоровані, можуть призвести до, або сприяють хворобливим станам. Наприклад, рівні

І/-6 зростають при ревматоїдному артриті, хворобі, в якій, як вважають, це має згубні наслідки 60 (Гопезса, УЕ еї аї., Ашоіттипйу Немієму5, 8: 5338-42, 2009). Оскільки ІЇ/-6 передає сигнал,

щонайменше частково, через ХАКІ, протидія ІІ -6 прямо або опосередковано через інгібування

УАКТ, як очікується, може забезпечити сприятливий клінічний ефект (Сизвсепіп, О., М., еї а Етро

У 14: 1421, 1995; бтоїеп, 95, єї аї. І апсеї 371: 987, 2008). Крім того, в деяких видах раку УАКІ1 мутував, що в результаті призвело до небажаного росту пухлинних клітин та їх виживаності (Мийднап Са, Ргос Маї! Асай 5сі О5 А.106: 9414-8, 2 009; Рієх Е., єї аІ.) Ехр Мед. 205: 751-8, 2008). В інших аутоіїмунних захворюваннях і при раку, збільшувалися системні рівні запальних цитокінів, які активують ЗАКТ, які також можуть сприяти хворобам та/або пов'язаним з ними симптомам. Отже, пацієнти з такими захворюваннями можуть отримувати користь від інгібування ОЧАКІ. Селективні інгібітори ЧАК! можуть бути ефективними, поки можливе запобігання непотрібним і потенційно небажаним ефектам інгібування інших кіназ УАК.

Селективні інгібітори ЧАКІ, які відносяться до інших кіназ ЧАК, можуть мати декілька терапевтичних переваг в порівнянні з менш селективними інгібіторами. Відносно селективності по відношенню до ЗАК2, низка важливих цитокінів і факторів росту передають сигнал через

УАК2, у тому числі, наприклад, еритропоетин (Еро) і тромбопоетин (Тро) (Рагоапазх Е, єї а!. Сеї. 93: 385-95, 1998). Еро є ключовим чинником росту для виробництва червоних кров'яних тілець; отже, недолік Еро-залежної сигналізації може призвести до скорочення числа червоних кров'яних клітин і анемії (КазпапзКу К, МЕМ 354: 2034-45, 2006). Тро, інший приклад УАК2, який залежить від чинника росту, який відіграє центральну роль у контролі проліферації і дозрівання мегакаріоцитів - клітин, з яких виробляються тромбоцити (КаизпапеКу К, МЕМ 354: 2034-45, 2006). Таким чином, зниження сигналізації Тро буде зменшувати кількість мегакаріоцитів (мегакаріоцитопенія) і знижувати кількість циркулюючих тромбоцитів (тромбоцитопенія). Це може призвести до небажаної і/або непіддатливій контролю кровотечі.

Зниження інгібування інших УАК, таких як УЗАКЗ і Тук2, також може бути бажане, так як люди, що не мають функціональну версію цих кіназ, як було показано, страждають від численних хвороб, таких як важкий комбінований імунодефіцит або синдромом гіперімуноглобуліну Е (Міпедівйі, М, еї а). Іттипйу 25: 745-55, 2006; Масспі Р, єї аї. Маїиге. 377: 65-8, 1995). Отже, інгібітор УАКІ зі зниженою аффінністю до інших ЛАК матиме значні переваги в порівнянні з менш селективним інгібітором відносно зниження побічних ефектів, включаючи пригнічення імунітету, анемію і тромбоцитопенію.

Зо Завдяки користі інгібіторів ЧАК існує необхідність у розробці нових способів отримання інгібіторів "АК. Даний винахід спрямовано на задоволення цієї та інших потреб.

Суть винаходу

Інгібітори ЗАК описані в патенті США 2011/0224190, який включений в даний опис у повному обсязі за допомогою посилання, у тому числі 11-11-І3- флуоро-2- (трифлуорометил)ізонікотиноїл|піперидин-4-іл)-3-(4-(7Н-піроло|2,3-4|піримідин-4-іл)-1 Н-піразол- 1-іл)іазетидин-3-іліацетонітрил, який зображений нижче у вигляді Формули І. ші шо вия се

МК я

М.

С Ве що М

Ї

У даному винаході запропоновані, зокрема, способи і проміжні сполуки для отримання сполуки Формули І. Зокрема, даний винахід відноситься до способів отримання сполуки

Формули І:

їм

Є ІЗ її х с діб М ш

НН які включають приведення в контакт сполуки Формули ПІ: в в

Ком я х, вові

НН зі сполукою Формули ІМ: ї В Що т М іУ в умовах реакції Сузукі з отриманням сполуки Формули ЇЇ, де: 7 являє собою Н або захисну групу;

Р' являє собою захисну групу;

Х' являє собою галоген; і

В' ї В? кожен незалежно являє собою Н або С-.в алкіл; або

В' ї Ве, разом з двома атомами Оксигену, до яких вони приєднані і атомом Бору, до якого приєднані атоми Оксигену, утворюють 5- або б-членне гетероциклоалкільне кільце, яке необов'язково заміщене 1, 2, З або 4 С..« алкільними групами.

Даний винахід також відноситься до способів отримання сполуки Формули Іа: кі, -

КО й й я ох я

Ах щ- іа сем

ШІ

НЕ включаючим приведення в контакт сполуки Формули Па: ел

Ех ДИ хом

Ме ще а ! а "а

Ша зі сполукою Формули ІМа:

Кі й

КІ жду я ре ше

Гуд в умовах реакції Сузукі з отриманням сполуки Формули Па, причому умови реакції Сузукі включають нагрівання реакційної суміші, яка містить сполуку Формули Ша, сполуку Формули

ІМа, І1,1- бісідициклогексилфосфіно)фероцені|дихлоропаладій (ІІ), фторид цезія, і компоненту розчинника, причому компонент розчинника містить воду і трет-бутанол.

Спосіб додатково включає спосіб зняття захисних груп зі сполуки Формули І або Па, з отриманням сполуки Формули У:

М а

Ку зх . К М З СЕУ ме ШИ й а о ї ть шо й як ем ше

У або її солі.

У даному винаході також запропоновано спосіб, що додатково включає приведення в контакт сполуки Формули У, або її солі, зі сполукою Формули МІ:

Ов ех М в ще г Ку ши. пе Шо ки з,

У в присутності відновлюючого агента з отриманням сполуки Формули І:

шк я ех я: Ук є Е з в Е би в и рок тн вен й д ще

М и і а: або її солі.

У даному винаході додатково запропоновані сполуки Формули МІЇ: ші шо р че щі 1

М ко й им ню од

БУ або їх солей, де:

В'ї В? кожен незалежно являє собою Н або С-.в алкіл; або

У даному винаході додатково запропоновані способи отримання сполуки Формули МІЇ, що включають приведення в контакт сполуки Формули МІП:

Ко

ЕК. ж. М й Ми й Кеш і

Я. с м

УЩ зі сполукою Формули ІХ:

щ-нн вчу со їх у присутності зв'язуючого агента з отриманням сполуки Формули МІЇ; де:

В' ї В2 кожен незалежно являє собою Н або Св алкіл; або

Даний винахід також відноситься до способів отримання сполуки Формули Ма, що включають приведення в контакт сполуки Формули МІП! або її солі: яд б ж в,

М. КЕ

С м-н

М, зе "до

У зі сполукою Формули ІХа: пат

ЇХа ій в присутності відновлюючого агента з отриманням сполуки Формули Мііа: прое

М

13 їх Ії і: р св ля К а «Я 5. 2 ши щ-М зі мо У зе ще: оса

УЗД.

У даному винаході додатково запропоновані способи отримання сполуки Формули І, що включають приведення в контакт сполуки Формули МІ! або Ма зі сполукою Формули ІМа: се

М н

ГУ в умовах реакції Сузукі з отриманням сполуки Формули І: ех тм

Ша ше Е щи: ях СВ

НІ

КО ще: фея т

Сун шк п в якому умови реакції Сузукі включають нагрівання реакційної суміші, яка містить сполуку

Формули МІ! або Ма, сполуку Формули ІМа, зв'язуючий каталізатор Сузукі, основу та компонент розчинника.

У даному винаході також запропоновано сполуку Формули МІ: ше. оте

М.

У або її сіль.

У даному винаході додатково запропоновані способи отримання сполуки Формули МІЇ або її солі, що включають приведення в контакт сполуки Формули МІ:

шк ках АК дети Ку ще Б м зі сполукою Формули Х: че мч

Б або її сіллю, у присутності відновлюючого агента.

У даному винаході додатково запропоновані способи отримання сполуки Формули ІІ, що включають приведення в контакт сполуки Формули Х:

М

Кк

Е й КУ бю або її солі, зі сполукою Формули ІХ: щ-Мн ве сов

Їх у присутності агента зв'язування з отриманням сполуки Формули ІІ або її солі; де:

А ї В, разом з двома атомами Оксигену, до яких вони приєднані і атомом Бору, до якого приєднані атоми Оксигену, утворюють 5- або б-членне гетероциклоалкільне кільце, яке необов'язково заміщене 1, 2, З або 4 С..« алкільними групами.

Детальний опис суті винаходу

У різних місцях в даному описі, замісники сполук винаходу, описані в групах або в діапазонах. Зокрема це передбачає, що даний винахід включає кожні окремі підкомбінації зазначених членів таких груп і діапазонів. Наприклад, термін "Сі-є алкіл" спеціально призначений, щоб описати окремо метил, етил, Сз алкіл, Са алкіл, Сх алкіл, та Сє алкіл.

Це додатково припускає, що певні ознаки винаходу, які для ясності описані в контексті окремих варіантів реалізації винаходу, також можуть бути представлені в комбінації в одному варіанті реалізації винаходу. Навпаки, різні ознаки винаходу, які, для стислості, описані в

Зо контексті одного варіанту винаходу, також можуть бути представлені окремо або в будь-якій зручній підкомбінації.

Термін "п-ч-ленний", де п є цілим числом, зазвичай описує кількість утворюючих кільце атомів у фрагменті, де кількість утворюючих кільце атомів являє собою п. Наприклад, піперидиніл являє собою приклад б-членного гетероциклоалкільного кільця і 1,2,3,4- тетрагідронафталін являє собою приклад 10-членної циклоалкільної групи.

Для сполук за даним винаходом, в якому змінна зустрічається більше одного разу, кожна змінна може бути іншим фрагментом, незалежно вибраним з групи, що визначає змінну.

Наприклад, якщо описана структура являє собою дві групи РЕ, які одночасно присутні в одній і тій самій сполуці, ці дві групи А можуть являти собою різні фрагменти, незалежно вибрані з групи, визначеної для В.

Як використовується в даному документі, фраза "необов'язково заміщений" означає незаміщений або заміщений. Як використовується в даному документі, термін "заміщений" означає, що атом водню вилучений і замінений замісником. Зрозуміло, що заміщення при будь- якому взятому атомі обмежене валентністю.

Як використовується в даному документі, термін "алкіл", який використовується окремо або в комбінації з іншими термінами, відноситься до насиченої вуглеводневої групи, яка може бути лінійним або розгалуженим ланцюгом. У деяких варіантах реалізації винаходу алкільна група містить від 1 до 12, від 1 до 8, або від 1 до 6 атомів Вуглецю. Приклади алкільних фрагментів включають, але не обмежуються ними, хімічні групи, такі як метил, етил, н- пропіл, ізопропіл, н- бутил, трет-бутил, ізобутил, втор-бутил; вищі гомологи, такі як 2-метил-1-бутил, н-пентил, 3- пентил, н-гексил, 1,2,2-триметилпропіл, н- гептил, н-октил, і подібні. У деяких варіантах реалізації винаходу, алкільний фрагмент являє собою метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, трет-бутил, н-пентил, ізопентил, неопентил, н-гексил, або 2,4,4- триметилпентил. В деяких варіантах реалізації винаходу алкільний фрагмент являє собою метил.

Як використовується в даному документі, терміни "гало" і "галоген", що використовуються окремо або в комбінації з іншими термінами, відносяться до Флуору, Хлору, Брому і Йоду. У деяких варіантах реалізації винаходу гало являє собою хлоро, бромо або йодо. У деяких варіантах реалізації винаходу, гало являє собою хлоро.

Як використовується у даному документі, "гетероциклоалкіл" відноситься /до

Зо неароматичного моноциклічного кільця, включаючи циклізовані алкільні або алкенільні групи, де один або більше з утворюючих кільце атомів Вуглецю замінено гетероатомом, таким як о, М, 5, або атомом В.

Способи, описані в даному документі, можуть бути перевірені відповідно до будь-якого придатного методу, відомого в даній галузі техніки. Наприклад, утворення продукту можна контролювати за допомогою спектроскопічних методів, таких як спектроскопія ядерного магнітного резонансу (наприклад, 'Н або 730) інфрачервона спектроскопія, або спектрофотометрія (наприклад, УФ- видима); або за допомогою хроматографії, такої як високоефективна рідинна хроматографія (ВЕРХ) або тонкошарова хроматографія (ТШХ) або іншими пов'язаних з ними методами.

Як використовується у даному документі, термін "приведення в контакт" використовується так, як відомо в даній області техніки і зазвичай він відноситься до приведення в контакт реагентів таким чином, щоб зробити можливим їх взаємодію на молекулярному рівні для досягнення хімічного або фізичного перетворення. У деяких варіантах реалізації винаходу приведення в контакт включає два реагенти, причому один або більше еквівалентів другого реагента використовують по відношенню до першого реагента. Етапи приведення в контакт способів, описаних в даному документі, можуть бути проведені протягом часу і в умовах, відповідних для отримання ідентифікованого продукту.

Отримання сполук може включати захист і видалення захисту різних хімічних груп.

Необхідність захисту і зняття захисту, і вибору відповідних захисних груп може бути легко визначена фахівцем у цій галузі техніки. Хімію захисних груп можна знайти, наприклад, сгеепе, еї а!., Ргоїесіїме Стоимрз іп Огдапіс Зупіпевів, 4й. Ед., УМІеу б 5опв5, 2007, яка включена в даний документ у повному обсязі за допомогою посилання. Підбір захисних груп і способів їх утворення та розщеплення, описаних в даному документі, можуть бути скориговані по мірі необхідності з урахуванням різних замісників.

Реакції способів, описаних в даному документі, можуть бути виконані в підходящих розчинниках, які можуть бути легко вибрані фахівцем в області органічного синтезу. Підходящі розчинники можуть бути істотно нереакційноздатними з вихідними речовинами (реагентами), проміжними продуктами при температурах, при яких проходять реакції, наприклад, температури які можуть варіюватися від температури замерзання розчинника до температури кипіння бо розчинника. Будь-яка вибрана реакція може бути здійснена в одному розчиннику або в суміші більш ніж одного розчинника. В залежності від конкретної стадії реакції, можуть бути вибрані відповідні розчинники для конкретної стадії реакції. У деяких варіантах здійснення реакції можна проводити за відсутності розчинника, наприклад, коли принаймні один з реагентів є рідиною або газом.

Підходящі розчинники можуть включати галогеновані розчинники, такі як чотирихлористий вуглець, бромодихлорометан, дибромохлорометан, бромоформ, хлороформ, бромохлорометан, дибромометан, бутил хлорид, дихлорометан, тетрахлороетилен, трихлороетилен, 1,1,1-трихлороетан, 1,1,2- трихлороетан, 1,1-дихлороетан, 2-хлоропропан, а,а,а-трифлуоротолуен, 1,2- дихлороетан, 1,2-дибромоетан, гексафлуоробензен, 1,2,4- трихлоробензен, 1,2-дихлоробензен, хлоробензен, флуоробензен, їх суміші тощо. Відповідні етерні розчинники включають: диметоксиметан, тетрагідрофуран, 1,3-діоксан, 1,4-діоксан, фуран, діетиловий етер, диметиловий етер етиленгліколю, діетиловий етер етиленгліколю, диметиловий етер діетиленгліколю, діетиловий етер дієтиленгліколю, диметиловий етер триетиленгліколю, анізол, трет-бутилметиловий етер, їх суміші і т. д.

Відповідні протонні розчинники можуть включати, як приклад і без обмеження, воду, метанол, етанол, 2-нітроетанол, 2-флуороетанол, 2,2,2-трифлуороетанол, етиленгліколь, 1- пропанол, 2-пропанол, 2-метоксиетанол, 1- бутанол, 2-бутанол, ізобутиловий спирт, трет- бутиловий спирт, 2- етоксиетанол, діетиленгліколь, 1-, 2- або З-пентанол, неопентиловий спирт, трет-пентиловий спирт, монометиловий етер дієтиленгліколю, моноетиловий етер діетиленгліколю, циклогексанол, бензиловий спирт, фенол або гліцерин.

Відповідні апротонні розчинники можуть включати, як приклад і без обмеження, тетрагідрофуран (ТГФ), М,М-диметилформамід (ДМФА), М,М- диметилацетамід (ДМА), 1,3- диметил-3,4,5,6-тетрагідро-2(1Н)-піримідинон (ОМРИ), 1,3-диметил-2-імідазолідинон (ДМІ), М- метилпіролідинон (ММР), формамід, М-метилацетамід, М-метилформамід, ацетонітрил, диметилсульфоксид, пропіонітрил, етилформіат, метилацетат, гексахлороацетон, ацетон, етилметилкетон, етилацетат, сульфолан, М,М- диметилпропіонамід, тетраметилсечовина, нітрометан, нітробензен або гексаметилфосфороамід.

Відповідні вуглеводневі розчинники включають бензен, циклогексан, пентан, гексан, толуен, циклогептан, метилциклогексан, гептан, етилбензен, м-, о- або п-ксилол, октан, індан, нонан,

Зо або нафталін.

Реакції способів, описаних в даному документі, можуть бути виконані при відповідних температурах, які можуть бути легко визначені фахівцем у даній галузі техніки. Температура реакції буде залежати від, наприклад, температури плавлення і кипіння реагентів і розчинника, якщо він присутній; термодинаміки реакції (наприклад, може знадобитися проведення сильно екзотермічних реакцій при знижених температурах); і кінетики реакції (наприклад, підвищення температури може вимагатися для подолання високої активації енергетичного бар'єру). "Підвищена температура" відноситься до температури вище кімнатної температури (приблизно 2275).

Реакції способів, описаних в даному документі, можуть бути проведені на повітрі або в інертній атмосфері. Як правило, реакції, які містять реагенти або продукти, які істотно вступають у взаємодію з повітрям, можуть бути проведені, використовуючи чутливі до впливу повітря методики синтезу, які добре відомі фахівцям у даній галузі техніки.

У деяких варіантах реалізації винаходу, отримання сполук може включати додавання кислот або основ для здійснення, наприклад, каталізу бажаної реакції або утворення сольових форм, таких як кислотно-адитивні солі.

Наприклад, кислоти можуть бути неорганічні та органічні. Неорганічні кислоти включають хлороводневу кислоту, бромоводневу кислоту, сірчану кислоту, фосфорну кислоту та азотну кислоту. Органічні кислоти включають мурашину кислоту, оцтову кислоту, пропіонову кислоту, бутанову кислоту, бензойну кислоту, 4-нітробензойну кислоту, метансульфонову кислоту, п- толуенсульфонову кислоту, бензенсульфонову кислоту, винну кислоту, трифлуорооцтову кислоту, пропіолову кислоту, масляну кислоту, 2-бутинову кислоту, вінілоцтову кислоту, пентанову кислоту, гексанову кислоту, гептанову кислоту, октанову кислоту, нонанову кислоту і деканову кислоту.

Приклади основ включають гідроксид літію, гідроксид натрію, гідроксид калію, карбонат натрію, карбонат калію, і бікарбонат натрію. Деякі приклади сильних основ включають, але не обмежуються ними, гідроксид, алкоксиди, аміди металів, гідриди металів, діалкіламіди металів і ароматичні аміни, причому; алкоксиди включають солі літію, натрію і калію метил-, етил- і трет- бутил оксидів; аміди металів включають амід натрію, амід калію та амід літію; гідриди металів включають гідрид натрію, гідрид калію і гідрид літію; і діалкіламіди металів включають натрієві і 60 калієві солі метил-, етил-, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, трет-бутил, триметилсиліл та циклогексил заміщених амідів.

Проміжні сполуки і продукти можуть також включати солі сполук описаних в даному документі. Як використовується в даному документі, термін "сіль" відноситься до солі, утвореної додаванням відповідної кислоти або основи до сполуки, описаної в даному документі. У деяких варіантах реалізації винаходу, солі являють собою фармацевтично прийнятні солі. Як використано в даному документі, вираз "фармацевтично прийнятний" відноситься до речовини, яка прийнятна для використання у фармацевтичній промисловості з токсикологічної точки зору і не має шкідливої взяємодії з активним інгредієнтом. Фармацевтично прийнятні солі, у тому числі моно- і бі- солі, включають, але не обмежуються ними, солі, отримані з органічних і неорганічних кислот, таких як, але не обмежуються ними, оцтова, молочна, лимонна, корична, винна, бурштинова, фумарова, малеїнова, малонова, мигдальна, яблучна, щавелева, пропіонова, хлороводнева, бромоводнева, фосфорна, азотна, сірчана, гліколева, піровиноградна, метансульфонова, етансульфонова, толуенсульфонова, саліцилова, бензойна і подібні відомі прийнятні кислоти. Списки придатних солей можна знайти в Ретіпдіоп'є РНаптасешісаї!

Зсієпсев, 171й ейд., Маск Рибріїзпіпд Сотрапу, Еазюп, Ра., 1985, р. 1418 І доштаї! Рпаптасеціїісаї! осієпсе, 66, 2 (1977), кожен з яких включений в даний документ у повному обсязі за допомогою посилання.

При одержанні сполук згідно зі способами описаними в даному документі, можуть бути використані звичайні дії по виділенню та очистці, такі як концентрація, фільтрація, екстракція, твердофазная екстракція, перекристалізація, хроматографія і т.д., щоб виділити необхідний продукт.

У деяких варіантах реалізації винаходу сполуки, описані в даному документі, та їх солі, в істотному ступені виділені. Під "в істотному ступені виділений" мають на увазі, що сполуку щонайменше частково або істотно відокремлено від середовища, в якому воно створено, або виявлено. Часткове розділення може включати, наприклад, композицію збагачену сполукою за даним винаходом. Істотний поділ може включати композиції, які містять щонайменше приблизно 5095, щонайменше приблизно 6095, щонайменше приблизно 7095, щонайменше приблизно 8095, щонайменше приблизно 9095, щонайменше приблизно 9595, щонайменше приблизно 9795, або щонайменше приблизно 9995 по масі сполуки даного винаходу, або її солі.

Методи виділення сполук та їх солей є звичайними в даній галузі техніки.

Способи отримання деяких проміжних продуктів можна знайти в попередній патентній заявці

США Мо 61/531896, поданої 7 вересня 2011, патентній заявці США Мо 12/687623, поданої 14 січня 2010, і патентній заявці США Мо 13/043986, поданої 9 березня 2011, кожна з яких включена в даний документ у повному обсязі за допомогою посилання.

Способи і проміжні сполуки

У даному винаході запропоновані, зокрема, способи і проміжні сполуки для отримання сполуки Формули І. Відповідно, в одному аспекті даний винахід відноситься до способу, що включає: приведення в контакт сполуки Формули ЇЇ:

М рі і

М. ж СМ

Я

НН зі сполукою Формули ЇМ

І

ШК

« в умовах реакції Сузукі з отриманням сполуки Формули ІІ:

З

Ж.

С р:

Ж оем ще й

Я а ще кн «к

З о вет я к-оу С пр КЕ

У

Же й і де: 7 являє собою Н або захисну групу;

Р' являє собою захисну групу;

Х' являє собою галоген; і

У деяких варіантах реалізації винаходу Р' являє собою трет-бутоксикарбоніл. Відповідні Р: захисні групи включають, але не обмежуються ними, захисні групи для амінів описаних в М/ців і

Стеепе, Ргоївсіїме СтоиМрз іп Огдапіс Зупіпевів, 4 вид., допп У/Іеу в опе: Мем/-Уегтзеу, радез 696- 887 (ї, зокрема, раде5 872-887) (2007), яка включена в даний документ у повному обсязі за допомогою посилання. У деяких варіантах реалізації винаходу Рі являє собою бензилоксикарбоніл (Ср), 2,2,2-трихлороетоксикарбоніл (Тс), 2- 10 (триметилсиліл)етоксикарбоніл (Теос), 2-(4- трифлуорометилфенілсульфоніл)етоксикарбоніл (Твс), трет-бутоксикарбоніл (ВОС), 1-адамантілоксикарбоніл (Адос), 2-адамантілкарбоніл (2-

Адос), 2,4- диметилпент-З-ілоксикарбоніл (Оос), циклогексилоксикарбоніл (Нос), 1,1- диметил- 2,2,2-трихлороетоксикарбоніл (ТсВОС), вініл, 2-хлороетил, 2-фенілсульфонілетил, алліл, бензил, 2-нітробензил, 4-нітробензил, дифеніл-4- піридилметил, М'М'-диметилгідразин, метоксиметил, трет-бутоксиметил (Вит), бензилоксиметил (ВОМ), або 2-тетрагідропіраніл (ТНР). У деяких варіантах реалізації винаходу, Р1 являє собою три(С1-4 алкіл)силіл (наприклад, три(ізопропіл)силіл). У деяких варіантах реалізації винаходу, Р1 являє собою 1,1-діетоксиметил.

У деяких варіантах реалізації винаходу, Р1 являє собою 2- (триметилсиліл)етоксиметил (ЗЕМ).

Зо У деяких варіантах реалізації винаходу, Р1 являє собою М-півалоіїлоксиметил (РОМ).

КАХ н

РЕМ не В. як ! Кі о

З хо. В їх ку ПоХежА Дня ще дк вн сов У

У деяких варіантах реалізації винаходу, являє собой г.

У деяких варіантах реалізації винаходу, В'ї В? кожен незалежно являє собою метил або етил. У деяких варіантах реалізації винаходу, В' і В? кожен являє собою метил. У деяких варіантах реалізації винаходу, В" і В? кожен являє собою етил.

У деяких варіантах реалізації винаходу, Х' являє собою Хлор.

У деяких варіантах реалізації винаходу, 7 являє собою Н.

У деяких варіантах реалізації винаходу, сполука Формули Ії має Формулу Ша: г я : З с

Б Ме З хе щи й я оЖолсн й й й В я 0. о 5 Її

Тв.

У деяких варіантах реалізації винаходу, сполука Формули ІМ являє собою Формулу ІМа: ій рим ще р

Криві ше

ЇУв.

У деяких варіантах реалізації винаходу, умови реакції Сузукі включають нагрівання реакційної суміші, яка містить сполуку Формули І, сполуку Формули ІМ, каталізатор реакції

Сузукі, основу і компонент розчинника.

Реакція Сузукі в способах описаних в даному документі, може бути ініційована за допомогою низки різних відомих каталізаторів Сузукі, у тому числі каталізаторів на основі паладію (0) і паладію (ІІ), і проведена в умовах, відомих у даній області техніки (див., наприклад, Міуацга і

Зи2гикі, Спет. Веу. 1 995, 95, 2457-2483, яка включена в повному обсязі в даний опис). У деяких варіантах реалізації винаходу, "у присутності каталізатора" може відноситися до додавання попередника каталізатора, який присутній в якій-небудь іншій формі під час реакційного циклу. У деяких варіантах реалізації винаходу, паладієвий каталізатор являє собою Ра(РРНз)« і

Ра(адррі)»Сі». У деяких варіантах реалізації винаходу каталізатором є (|,1- бісідициклогексилфосфіно)фероцен|ідихлоропаладій (І). У деяких варіантах реалізації винаходу, паладієвий каталізатор являє собою 1,7- бісідициклогексилфосфіно)фероцені|дихлоропаладій (ІІ) ("Ра-127"7), тетракіс(трифенілфосфін)паладій (0), або тетракіс(три(о-толіл)уфосфін)паладій (0). У деяких варіантах реалізації винаходу, паладієвий каталізатор являє собою

Зо тетракіс(трифенілфосфін)паладій (0). У деяких варіантах реалізації винаходу, завантаження паладієвого каталізатора становить від приблизно їх107 до приблизно 0,1 еквівалентів. У деяких варіантах реалізації винаходу, завантаження паладієвого каталізатора становить від приблизно 0,0010 до приблизно 0,0015 еквівалентів.

У деяких варіантах реалізації винаходу, основа являє собою фторид цезію. У деяких варіантах реалізації винаходу, фторид цезію присутній в кількості З еквівалентів або більше (наприклад, 3,5 еквіваленти) у розрахунку на сполуку Формули ІМ. У деяких варіантах реалізації винаходу, компонента розчинника може включати трет-бутанол і воду. У деяких варіантах реалізації винаходу, трет-бутанол і вода присутні в об'ємному співвідношенні 1:1.

У деяких варіантах реалізації винаходу, сполуки Формули ПШ їі ІМ присутні в молярному співвідношенні приблизно 1:1.

У деяких варіантах реалізації винаходу, компонента розчинника містить воду і органічний розчинник. У деяких варіантах реалізації винаходу, органічний розчинник являє собою 1,4- діоксан, 1-бутанол, трет-бутанол, 1,2-диметоксиетан (ОМЕ), ДМФА, 2-пропанол, толуен або етанол, або їх комбінації.

У деяких варіантах реалізації винаходу, основа являє собою неорганічну основу. У деяких варіантах реалізації винаходу, основа являє собою органічну основу. У деяких варіантах реалізації винаходу, основа являє собою карбонат лужного металу (наприклад, К»2СОз або

МагСОз). У деяких варіантах реалізації винаходу, основа являє собою карбонат калію (КгСОз) або С5Р. У деяких варіантах реалізації винаходу, застосовують від двох до п'яти еквівалентів основи (наприклад, КгСОз, С5Е).

У деяких варіантах реалізації винаходу, реакцію Сузукі проводять при температурі від приблизно 80 С до приблизно 100 С. У деяких варіантах реалізації винаходу реакцію проводять протягом від двох до дванадцяти годин. У деяких варіантах реалізації винаходу сполуки Формули ЇЇ або Па можуть бути необов'язково виділені після водної обробки реакційної суміші реакції Сузукі або використані безпосередньо.

В іншому аспекті даний винахід відноситься до способів отримання сполуки Формули Іа, що включає приведення в контакт сполуки Формули Па: ек

М і а -в

М колом

ЕР о пе

В а

КЯ х

Га зі сполукою Формули ІМа:

С ач й ! У ке пк жде х їв о

Ух Не

Гуз в умовах реакції Сузукі з утворенням сполуки Формули Іа:

ЕВ як. Ка: ж и р «СМ ях

Кей к: дк ск А

М її У зу ері

Не причому умови реакції Сузукі включають нагрівання реакційної суміші, яка містить сполуку

Формули Ша, сполуку Формули ІМа, (1,1- бісі(ідициклогексилфосфіно)фероцені|дихлоропаладій (І), фторид цезію, і компоненту розчинника, причому компонента розчинника містить воду і трет- бутанол.

Способи отримання сполук Формули ІІ або Па додатково можуть включаюти зняття захисту зі сполуки Формули ІІ з отриманням сполуки Формули У: м

Ч: з де ем ле в я й некя

Мт і ху їз шк

М або її солі. Зняття захисту може включати приведення в контакт сполуки Формули І або

Формули Па з хлороводневою кислотою (наприклад, приблизно 5 М хлороводневої кислоти) у другій компоненті розчинника (наприклад, воді і дихлорометані). У деяких варіантах реалізації винаходу, хлороводневу кислоту застосовують у кількості від 5 до 8 еквівалентів в розрахунку на сполуку Формули І. У даному описі "друга" у виразі "друга компонента розчинника" використовують для розрізнення компоненти розчинника від інших компонентів розчинника, що використовуються на більш ранніх або більш пізніх етапах способів і не вказує, що обидва розчинника повинні бути присутніми.

У деяких варіантах реалізації винаходу, сполука Формули У, або їх сіль, далі приводиться в контакт зі сполукою Формули МІ:

0 я М и не Кк. де и;

У в присутності відновлюючого агента з утвореням сполуки Формули І:

ШЕ.

О зу її Ге 5 «Ме

КО ще

Ї

Кіу й І: х СМ

М -к М в як

ЩЕ вх ї 5 сх КЗ вхмю ч

М я ! або її солі.

У деяких варіантах реалізації винаходу, відновлюючий агент, який являє собою ціаноборогідрід натрію або триацетоксиборогідрід натрію, або їх солі, додатково приводять у контакт зі сполукою Формули МІ. У деяких варіантах реалізації винаходу, відновлюючий агент являє собою триацетоксиборогідрід натрію. У деяких варіантах реалізації винаходу, застосовують більш ніж 1 еквівалент (наприклад, 2 еквівалента) триацетоксиборогідріду натрію в розрахунку на сполуку Формули У.

Відновлюючим агентом може бути будь-який відновлюючий агент, придатний для використання у відновному амінуванні, в тому числі різні борогідридні і боран-вмісні відновлюючі агенти, такі, як описані в ЕПеп МУ. Вахієг і АПеп В. Веїй, Недисіїме Атіпайопе5 ої

Сатопу! Сотрошйпав м/йй Вогопуагіде апа Вогапе Недисіпу Адепів, Огдапіс Неасііопв, Спаріє! 1,

Радевз 1-57 (ММПеу, 2002), яка включена в повному обсязі в даний документ за допомогою посилання. Необмежуючі класи придатних відновників включають борогідрид, ціаноборогідрід, три(Сі-4 ацил)оксиборогідрід (наприклад, похідні триацетоксиборогідриду), 9- боробіцикло|3.3.1|Інонангідрид, три(С:1-4 алкіл)борогідрид, і дізопінокамптілціаноборогідридні похідні, аміноборани, боран-піридин, і алкіламіни боранів. Необмежуючі приклади підходящих відновлюючих агентів включають ціаноборогідрид натрію, триацетоксиборогідрид натрію, ціано- 9-боробіциклоїЇ3.3.1|нонангідрид натрію, ціаноборогідрид тетрабутиламонію, ціаноборогідрид на твердому носії, триацетоксиборогідрид тетраметиламонію, триацетоксиборогідрид натрію, триетилборогідрид літію, три(втор-бутил)борогідрид літій, діїзопінокамптілціаноборогідрид натрій, катехол боран, боран тетрагідрофуран, борогідрид натрію, борогідрид калію, борогідрид літію, паладій в присутності газоподібного водню, 5-етил-2-метилпіридинборан (РЕМВ), 2- піколінборан або триацетоксиборогідрид на полімерному носії. У деяких варіантах реалізації

Зо винаходу, будь-який з вищезазначених, і, переважно, ціаноборогідрид натрію, використовують у поєднанні з добавкою титану (ІМ), дегідратуючого агента, або добавки галогеніду цинку. У деяких варіантах реалізації винаходу, відновлюючий агент являє собою тетра(С:-« алкіл)уамонію ціаноборогідрид або триацетоксиборогідрид, ціаноборогідрид лужного металу або триацетоксиборогідрид або ціаноборогідрид лужноземельного або трицетоксиборгідрид. У деяких варіантах реалізації винаходу, відновлюючий агент являє собою ціаноборогідрид лужного металу. У деяких варіантах реалізації винаходу, відновлюючий агент вибраний з ціаноборогідриду натрію і триацетоксиборогідриду натрію. У деяких варіантах реалізації винаходу, відновник являє собою триацетоксиборогідрид натрію. Як використовується в даному документі, добавка титану (ІМ) являє собою кислоту Льюїса, яка містить титан (ІМ) (наприклад, тетрахлорид титану, ізопропоксид титану, етоксид титану і т.д.).

У деяких варіантах реалізації винаходу, сполука Формули У, або її сіль являє собою 2-(3- 4- (7Н-піроло|2,3-4д|піримідин-4-іл)-1Н-піразол-1-іллуазетидин-3-іл)ацетонітрилдигідрохлорід. У деяких варіантах реалізації винаходу, приведення в контакт здійснюють у присутності щонайменше двох еквівалентів другої основи. У деяких варіантах реалізації винаходу, друга основа являє собою третинний амін (наприклад, триетиламін). Як використовується в даному документі, "другий" у фразі "друга основа" використовують для розрізнення основи від інших основ, що використовуються на більш ранніх або більш пізніх етапах способу і не означає, що обидві основи повинні бути присутніми.

У деяких варіантах реалізації винаходу, застосовують більш, ніж 1 еквівалент сполуки

Формули МІ по відношенню до сполуки Формули У, або її солі.

У деяких варіантах реалізації винаходу, приведення в контакт сполуки Формули У, або її солі зі сполукою Формули МІ виконують в розчиннику дихлорометані.

У деяких варіантах реалізації винаходу, спосіб додатково включає приведення в контакт сполуки Формули І з адипінової кислотою з отриманням солі адіпіната сполуки Формули І.

В іншому аспекті, в даному винаході приведено сполуку Формули МІЇ:

Моя поса М

І бу ще зи 3 ще Е ще

В см

А й хм вий дж жі во стов або її сіль; де:

А ї ВУ, разом з двома атомами Оксигену, до яких вони приєднані, і атомом Бору, до якого приєднані атоми Оксигену, утворюють 5- або б-членне гетероциклоалкільне кільце, яке

Зо необов'язково заміщене 1, 2, З або 4 С..« алкільними групами.

У деяких варіантах реалізації винаходу, сполука Формули МІІ являє собою сполуку Формули

МПа:

оон 3 їй М

Око й у Щи ЧУ ще

М я Ки . в

У НВ або її сіль.

У даному винаході також наведено спосіб отримання сполуки Формули МІЇ, що включає приведення в контакт сполуки Формули МІ: ой ж

ЕЕ «М ї ц паж МК Живе

Б Ї СК.

В ЕК

: .

З ке й

У зі сполукою Формули ІХ: щ-ВМ ї хх й як щи: є яки в'я ОК у присутності агента крос-поєднання з отриманням сполуки Формули МІЇ; де:

В' ї Ве, разом з двома атомами Оксигену, до яких вони приєднані, і атомом Бору, до якого приєднані атоми Оксигену, утворюють 5- або б-членне гетероциклоалкільне кільце, яке необов'язково заміщене 1, 2, З або 4 С..« алкільними групами.

У деяких варіантах реалізації винаходу, спосіб включає отримання сполуки Формули Міа, що включає приведення в контакт сполуки Формули МІ:

моя

М

З й "СЕ

Я Кк «ще

Кк: її о, "В

У зі сполукою Формули ІХа: мем

ВА ва ша ен я х

Ї х у присутності агента зв'язування з отриманням сполуки Формули МіІІа: м ве М : й ор р ор, ей Е і ми с

Же, ие: ще бе ях

КОХ й

Я се

Я Кк

У Ц.

У деяких варіантах реалізації винаходу, агент зв'язування для приведення в контакт сполуки

Формули МІП зі сполукою Формули ЇХ або сполукою Формули ІХа, являє собою 1,8- діазабіцикло/5,4,0)ундецен. У деяких варіантах реалізації винаходу, від приблизно 1,05 до приблизно 1,2 еквівалентів (наприклад, 1,12 еквіваленти) агента зв'язування використовують в розрахунку на кількість сполуки Формули МІ.

У деяких варіантах реалізації винаходу, приведення в контакт сполуки Формули МІ! зі сполукою Формули ІХ або ІХа проводять в розчиннику, що містить ацетонітрил при температурі від приблизно 40 "С до приблизно 60 "С. У деяких варіантах реалізації винаходу, від 1 до 1,2 еквівалентів сполуки Формули ЇХ або ІХа використовують в розрахунку на кількість сполуки

Формули МІ.

У деяких варіантах реалізації винаходу, сполуку Формули Ма приводять у контакт зі сполукою Формули Ма:

С н чі рос тим,

Еш ха в й

З» В

М

ГУв в умовах реакції Сузукі з утворенням сполуки Формули І:

М

В др се : і З я ою ще й а

У ту,

Ї НУ КУ

Ух ча они ЗВ ше ї з причому умови реакції Сузукі включають нагрівання реакційної суміші, яка містить сполуку

Формули МіІІа, сполуку Формули ІМа, каталізатор реакції Сузукі, основу та другу компоненту розчинника.

У деяких варіантах реалізації винаходу, каталізатор Сузукі являє собою тетракіс(трифенілфосфін)паладій (0). У деяких варіантах реалізації винаходу, основа (наприклад, бікарбонат натрію) присутня в кількості 4 еквівалентів або більше (наприклад, 5 еквівалентів) у розрахунку на кількість сполуки Формули МІ! або Ма.

У деяких варіантах реалізації винаходу, друга компонента розчинника містить 1,4-діоксан і воду, наприклад, 1:1 в об'ємному співвідношенні.

У деяких варіантах реалізації винаходу, сполуки Формули МІ або МіІіа, і Ма, присутні в приблизно молярному співвідношенні приблизно 1:1.

У деяких варіантах реалізації винаходу, сполуки Формули МПа приводять в контакт зі сполукою Формули Ма: ій мити мМ

М

Гук в умовах реакції Сузукі з отриманням сполуки Формули І:

оз я т І

Є ем о ще ре оре "ОКУ в че и

У й с

Кай

КД ще

Ух ем у і причому умови реакції Сузукі включають нагрівання реакційної суміші, яка містить сполуку

Формули Мііа, сполуку Формули Ма, тетракіс(трифенілфосфін)паладій (0), бікарбонат натрію, і другу компоненту розчинника, причому друга компонента розчинника містить воду і 1,4-діоксан.

В іншому аспекті, в даному винаході також запропонована сполуку Формули МІП: рт » ь і

Оу ек чер, шк е -

А. беж, хі

У або її сіль.

В ще одному аспекті, даний винахід відноситься до способу отримання сполуки Формули

МІ, або її солі, що включає приведення в контакт сполуки Формули МІ: де г В в ско п ї- ще Хе зі сполукою Формули Х:

М

«М,

Ко або її сіллю, у присутності відновлюючого агента.

У деяких варіантах реалізації винаходу, сполука Формули Х, або її сіль, являє собою 2- (азетидин-3-іліден)зацетонітрил гідрохлорид.

У деяких варіантах реалізації винаходу, приведення в контакт сполуки Формули МІ і сполуки

Формули ХХ, або її солі, проводять у присутності відновлюючого агента, такого як ціаноборогідрид натрію або триацетоксиборогідрид натрію (наприклад, триацетоксиборогідрид натрію). Від приблизно 1,5 до приблизно 2,5 еквівалентів (наприклад, 2 еквіваленти) відновника можуть бути застосовані у розрахунку на кількість сполуки Формули Х, або її солі.

Формули Х, або її солі, здійснюють в компоненті розчинника, який містить дихлорометан.

В ще одному аспекті, даний винахід пропонує сполуку Формули І: ге

Хм

М-М

Ва шк вк сов

ПІ або її солі; де:

А ї ВУ, разом з двома атомами Оксигену, до яких вони приєднані, і атомом Бору, до якого приєднані атоми Оксигену, утворюють 5- або б-членне гетероциклоалкільне кільце, яке необов'язково заміщене 1, 2, З або 4 С..« алкільними групами.

У деяких варіантах реалізації винаходу сполука Формули ЇЇ являє собою сполуку Формули

Ша:

З. ЕК Я

АК ОМ

МА

Я

Фр уко фмюфнях ще х

НІ або її сіль.

В іншому аспекті, в даному винахід пропонується спосіб отримання сполуки Формули ЇЇ, що включає приведення в контакт сполуки Формули Х:

Коо) т або її солі, зі сполукою Формули ІХ:

ЩА:

Бі У ди т ве ток у присутності агента зв'язування з отриманням сполуки Формули ІП, або її солі; де

А ї ВУ, разом з двома атомами Оксигену, до яких вони приєднані, і атомом Бору, до якого приєднані атоми Оксигену, утворюють 5- або б-членне гетероциклоалкільне кільце, яке необов'язково заміщене 1, 2, З або 4 С..4 алкільними групами.

У деяких варіантах реалізації винаходу, агент зв'язування, що застосовується для приведення в контакт сполуки Формули Х, або її солі, зі сполукою Формули ІХ, являє собою 1,8- діазабіцикло/5,4,Ф)ундецен. У деяких варіантах реалізації винаходу, застосовують від 0,1 до 0,2 еквіваленти агента зв'язування в розрахунку на кількість сполуки Формули Х, або її солі.

У деяких варіантах реалізації винаходу, приведення в контакт сполуки Формули Х, або її солі, зі сполукою Формули ЇХ здійснюють в компоненті розчинника, що містить ізопропіловий спирт, наприклад, при температурі від приблизно 70" С до приблизно 90" С.

У деяких варіантах реалізації винаходу, застосовують від 1 до 1,1 еквівалентів сполуки

Формули ІХ у розрахунку на кількість сполуки Формули Х, або її солі.

В ще одному аспекті, даний винахід пропонує спосіб отримання сполуки Формули Ша, що включає приведення в контакт сполуки Формули Х: зе .

ЕчА од С. зі сполукою Формули ІХа: в'ва

Кі х у присутності агента зв'язування з утворенням сполуки Формули ПІ.

Зо У деяких варіантах реалізації винаходу, агент зв'язування, що застосовується у приведенні в контакт сполуки Формули Х зі сполукою Формули ЇХа являє собою 1,8- діазабіцикло/5,4,Ф)ундецен. У деяких варіантах реалізації винаходу, застосовують від 0,1 до 0,2 еквіваленти агента зв'язування в розрахунку на кількість сполуки Формули Х.

У деяких варіантах реалізації винаходу, приведення в контакт сполуки Формули Х зі сполукою Формули ІХа здійснюють в компоненті розчинника, який містить ізопропіловий спирт, наприклад, при температурі від приблизно 70" С до приблизно 90" С.

Формули ІХа в розрахунку на кількість сполуки Формули Х.

Застосування

Сполука Формули І, 1-(1-І(З-флуоро-2- (трифлуорометил)ізонікотиноїл|піперидин-4-іл)-3-(4- (7Н-піроло|2,3- а|піримідин-4-іл)-1 Н-піразол-1-іл|іазетидин-З3-ілідацетонітрил, є інгібітором УАК (наприклад, ЧАК, УАК2). Інгібітори ЧАК застосовують при лікуванні різних УАК-асоційованих захворювань або розладів. Приклади ЗАК-асоційованих захворювань включають захворювання, пов'язані з імунною системою, включаючи, наприклад, відторгнення трансплантованого органу (наприклад, відхилення алотрансплантату і реакція "трансплантат проти хозяїна"). Додаткові приклади ЗАК-асоційованих захворювань включають аутоімунні захворювання, такі як розсіяний склероз, ревматоїдний артрит, ювенільний артрит, псоріатичний артрит, діабет типу І, вовчак, псоріаз, запальне захворювання кішківника, виразковий коліт, хвороба Крона, міастенія, нефропатія імуноглобулінів, міокардит, аутоїмунні захворювання щитовидної залози, хронічна обструктивна хвороба легень (ХОХЛ), тощо. У деяких варіантах реалізації винаходу, аутоімунні захворювання являють собою бульозні аутоїмунні захворювання шкіри, такі як пухирчатка звичайна (ПЗ) або бульозний пемфігоїд (БП).

Додаткові приклади ЗАК-асоційованих захворювань включають аллергічні стани такі як астма, харчова алергії, екзематозні дерматити, контактний дерматит, переміщений атопічний дерматит (екзема) та риніт. Додаткові приклади ЗАК-асоційованих захворювань включають вірусні захворювання, такі як вірус Епштейн-Барра (ВЕБ), гепатит Б, гепатит С, ВІЛ, НТІМ 1, вірус вітряної віспи (ВВВ) і вірус папіломи людини (ВПЛ).

Додаткові приклади ЗАК-асоційованих захворювань включають захворювання, пов'язані з обертом хряща, наприклад, подагричний артрит, септичний або інфекційний артрит, реактивний артрит, рефлекторна симпатична дистрофія, алгодістрофія, синдром Тітце, реберна артропатія, ендемічний деформуючий остеоартроз, хвороба Мселені, хвороба Хандігоду, дегенерація в результаті фіброміалгії, системний червоний вовчак, склеродермія, або анкілозуючий спондиліт.

Додаткові приклади ЧАК-асоційованих захворювань включають вроджені вади розвитку хряща, в тому числі спадковий хондроліз, хондродисплазію і остіохондродісплазію (наприклад, мікротія, анотія і хондродисплазія метафізу).

Зо Додаткові приклади ЗАК-асоційованих захворювань або паталогічних станів включають шкірні захворювання, такі як псоріаз (наприклад, псоріазу), атопічний дерматит, шкірний висип, подразнення шкіри, підвищена чутливість шкіри (наприклад, контактний дерматит або алергічний контактний дерматит). Наприклад, деякі речовини, включаючи деякі лікарські препарати при місцевому застосуванні, можуть викликати подразнення шкіри. У деяких варіантах реалізації винаходу, одночасне введення або послідовне введення щонайменше одного інгібітору ЧАК у відповідності з даним винаходом з агентом викликають небажану сенсибілізацію, можуть бути корисні в лікуванні такої небажаної сенсибілізації або дерматиту. У деяких варіантах реалізації винаходу, захворювання шкіри лікують за допомогою місцевого введення щонайменше одного інгібітора ЗАК за даним винаходом.

Додаткові приклади ДАК-асоційованих захворювань або станів включають такі, які характеризуються солідними пухлинами (наприклад, рак передміхурової залози, рак нирки, рак печінки, рак підшлункової залози, рак шлунка, рак молочної залози, рак легені, рак голови і шиї, рак щитовидної залози, гліобластома, саркома Капоші, хвороба Кастлемана, лейоміосаркома матки, меланома і т.д.), гематологічний рак (наприклад, лімфома, лейкемія, така як гострий лімфобластний лейкоз (ГЛЛ), гострий мієлобластний лейкоз (ГМЛ) або множинна мієлома), рак шкіри і, наприклад, шкірна Т-клітинна лімфома (СТСІ) і шкірна В-клітинна лімфома. Приклад

СТОСЇ включають синдром Сезарі і фунгоїдний мікоз. Інші приклади ДАК-асоційованих захворювань або станів включають легеневу артеріальну гіпертензію.

Інші приклади ЗАК-асоційованих захворювань або станів включають види раку, асоційовані з запаленням. У деяких варіантах реалізації винаходу, рак асоційований з запальним захворюванням кішківника. У деяких варіантах реалізації винаходу, запальне захворювання кішківника являє собою виразковий коліт. У деяких варіантах реалізації винаходу, хвороба запаленого кішківника являє собою хворобу Крона. У деяких варіантах реалізації винаходу, рак, асоційований з запаленням, являє собою коліт-асоційований рак. У деяких варіантах реалізації винаходу, рак, асоційований з запаленням, являє собою рак товстої кишки або колоректальний рак. У деяких варіантах реалізації винаходу, рак являє собою рак шлунку, шлунково-кишкову карциноїдну пухлину, шлунково-кишкову стромальну пухлину (СІ57Т), аденокарциноми, рак тонкої кишки, або рак прямої кишки.

ЧУАК-асоційовані захворювання можуть додатково включати захворювання, що бо характеризуються експресією: ЗАК2 мутантів, таких як ті, які мають принаймні одну мутацію в область псевдо-кінази (наприклад, ЧАК2МУб617Е); ЧАК2 мутантів, що володіють щонайменше однією мутацією поза області псевдо-кінази; ЧАКІ мутанти; УАКЗ мутантів; мутантів рецепторів еритропоетину (Ерог); або дисрегульованою експресією СВІ Е2.

УАК-асоційовані захворювання можуть додатково включати мієлопроліферативні розлади (МПР), такі як істинна поліцитемія (ІП), ефірна тромбоцитемія (ЕТ), мієлофіброз з мієлоїдною метаплазією (МММ), первинний миєлофіброз (ПМФ), хронічний мієлолейкоз (ХМЛ), хронічна мієломоноцітарная лейкемії (ХММЛ), гіпереозінофільний синдром (ГЕС), системний мастоцитоз (СМЦ), тощо. У деяких варіантах реалізації винаходу, мієлопроліферативний розлад являє собою мієлофіброз (наприклад, первинний мієлофіброз (ПМФ) або після справжню поліцитемію/юсновну тромбоцитемію мієлофіброзу (Рові-РМ/Ро5І-ЕТ МЕ)). У деяких варіантах реалізації винаходу, мієлопроліферативний розлад являє собою пост-основну тромбоцитемію мієлофіброзу (Розі-ЕТ МЕ). У деяких варіантах реалізації винаходу, мієлопроліферативний розлад являє собою пост-справжню поліцитемію мієлофіброзу (Розі-ПВ МЕ).

Інші приклади ШАК-асоційованих захворювань або оппаталогічних станів включають полегшення дерматологічних побічних ефектів від інших лікарських препаратів шляхом введення сполуки за даним винаходом. Наприклад, численні фармацевтичні агенти призводять до небажаних алергічних реакцій, які можуть проявлятися у вигляді вугрового висипу або пов'язані з дерматитом. Приклади фармацевтичних агентів, які мають такі небажані побічні ефекти, включають протиракові препарати, такі як гефітиніб, цетуксимаб, ерлотиніб тощо.

Сполуки за даним винаходом можуть бути введенні системно або місцево (наприклад, локалізовані поблизу дерматиту) у поєднанні з (наприклад, одночасно або послідовно) фармацевтичним агентом, що має небажані дерматологічні побічні ефекти. У деяких варіантах реалізації винаходу, сполуки по даному винаходу можуть бути введення місцево разом з одним або більше, фармацевтичним препаратом, де інші фармацевтичні препарати, при систематичному застосуванні за відсутності сполук за даним винаходом, викликають контактний дерматит, алергічні контактні сенсибілізації або подібні захворювання шкіри. Відповідно, композиції за даним винаходом включають справжні композиції, які містять сполуки за даним винаходом і додатково фармацевтичний агент, який може викликати дерматит, шкірні захворювання або має пов'язані з цим побічні ефекти.

Зо Додатково ЗАК- асоційовані захворювання включають запалення і запальні захворювання.

Приклади запальних захворювань включають саркоїдоз, запальні захворювання ока (наприклад, ірит, увеїт, склерит, кон'юнктивіт, або схожих захворювань), запальні захворювання дихальних шляхів (наприклад, верхніх дихальних шляхів, включаючи ніс і пазухи, таких як риніт або синусит, або нижніх дихальних шляхів, включаючи бронхіт, хронічну обструктивну хворобу легенів, тощо), запальна міопатія, така як міокардит, та інших запальні захворювання. У деяких варіантах реалізації винаходу, запальні захворювання очей являє собою блефарит.

Додатково ЗАК-асоційовані захворювання включають ішемію реперфузії пошкодження або захворювання, або стану, що відноситься до запальних ішемічних явищ, таких як інсульт або зупинка серця, ендотоксин-керовані хворобливі стани (наприклад, ускладнень після операції шунтування або хронічних станів ендотоксину, що сприяють хронічній серцевій недостатності), анорексія, кахексія, втома, яка є результатом або пов'язана з раком, рестеноз, склеродерміти, фібрози, стани, пов'язані з гіпоксією або астрогліозою, такі як, наприклад, діабетична ретинопатія, рак, або нейродегенерація та інші запальні захворювання, такі як синдром системної запальної відповіді (ССЗВ) і септичний шок.

Інші УХАК- асоційовані захворювання включають подагру і збільшений розмір простати через, наприклад, доброякісну гіпертрофію передміхурової залози або доброякісну гіперплазію передміхурової залози, а також захворювання кісткової резорбції, такі як остеопороз або остеоартрит, захворювання кісткової резорбції, пов'язані з: гормональним дисбалансом і/або гормональною терапією, аутоїмунними захворюваннями (наприклад, кістковим саркоїдозом), або раком (наприклад, мієломою).

Додатково ШАК- асоційовані захворювання включають "розлади сухого ока". Як використовують в даному документі, "розлад сухого ока" охоплює хворобливі стани, узагальнені в недавній офіційній доповіді про семінар- практикум Сухе Око (СПСО), який визначив сухе око, як "багатофакторну хворобу сліз і очної поверхні, що призводить до симптомів дискомфорту, порушення зору, і нестійкості сльозоточивої плівки з потенціалом пошкодження очної поверхні.

Це супроводжується збільшенням осмолярності слізної плівки і запаленням очної поверхні."

ІГетр, Те Оеїййпйоп апа Сіаввіїйсайоп ої Огу Еує Оізеазе: ВНерогпі ої Ше Оеїпйіоп апа

Сіазвіїїсайоп 5ирсоттійцее ої Те Іпіегпайопа! Огу Еуе УуоїКк5Пор ", Те Осшіаг Зи,ипасе, 5 (2), 75- 92 квітня 2007, який включений в повному обсязі в даний документ за допомогою посилання. У бо деяких варіантах реалізації винаходу, розлад сухого ока вибраний з водного дефіциту сліз сухого ока (ВДСО), або випаровуючого розладу сухого ока, або відповідні їх комбінації. У деяких варіантах реалізації винаходу розлад сухого ока являє собою Шегреновский синдром сухого ока (ШССО). У деяких варіантах реалізації винаходу розлад сухого ока являє собою не-

Шегреновский синдром сухого ока (НШССГ).

Додатково ЗАК- асоційовані захворювання включають кон'юнктивіт, увеїт (у тому числі хронічний увеїт), хоріодит, ретиніт, цикліт, склерит, епісклерит, або ірит. Інші ЗАК- асоційовані захворювання включають дихальну дисфункцію або відмову, пов'язану з вірусною інфекцією, наприклад, на грип та ГРВІ.

Приклади

Даний винахід буде описаний більш докладно за допомогою конкретних прикладів. Наступні приклади представлені з метою ілюстрації і не призначені для обмеження винаходу будь-яким чином. Фахівці в даній області техніки легко зрозуміють різні некритичні параметри, які можуть бути змінені або модифіковані, щоб привести, по суті, до тих самим результатів.

Приклад 1. Синтез 2-(3-(4-(7Н-піроло|2,3-4|піримідин-4-іл)-1 Н-піразол-1-іл)- 1-(1-(3-флуоро-2- (трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4-іл)азетидин- З-іл)лацетонітрил адіпінат (9)

Схема

Вос Хр Вос

МУ х Бе 9 МВос нок и й А 7 ря оо й й пет ре свою где 7 мине ЛЕ пвгоніно ІФ,

Как причи ЩА; 1 2 3 холодильником 5

СеНіВ МО» СтоНіаМ202 СчоН2ов МО, СНг1М7502

Мол. маса: 194.04 Мол. маса: 194.23 Мол. маса: 388.27 Мол. маса: 379.42

М М

ОО ЕЕ о о

М сна шо МЕ МО

Хе о 2" С | С нос

НС / р 7 М Адипінова кислота М рсм до нина о ацетон і і-гептан - ; ку Її Ка до Сон

М х М сх сн су 6 8 9

СиНівСЬМ; СовНозРаМоО С32НззРаМеО5

Мол. маса: 352.22 Мол. маса: 553.51 Мол. маса: 699.66 трет-Бутил 3-(ціанометил)-3-(4-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан-2- іл)-1Н-піразол-1- іл)уазетидин-і-карбоксилат (3). В 1 л колбу, обладнану впускним отвором для азоту, термопарою і механічною мішалкою послідовно додавали ізопропанол (ІПС, 200 мл), 1,8- діазабіцикло|5,4,0ундецен (ДБУ, 9,8 г, 64,4 ммоль , 0,125 екв), 4-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2- діоксаборолан-2-іл) -1Н- піразол (1, 101 г, 520,51 ммоль, 1,01 екв) і трет-бутил-3- (ціанометилен)азетидин-1-карбоксилат (2, 100 г, 514,85 ммоль) при кімнатній температурі, щоб генерувати реакційну суміш у вигляді суспензії. Отриману реакційну суміш нагрівали зі зворотнім холодильником протягом 30 хвилин з отриманням гомогенного розчину, і суміш витримували при кип'ятінні зі зворотнім холодильником протягом додаткових 2-Згод. Після того, як реакція була завершена, контроль здійснювали за ВЕРХ, н-гептан (400 мл) поступово

Зо додавали до реакційної суміші протягом 45 хвилин при підтримці кипіння суміші зі зворотним холодильником. Сухий залишок осаджували під час додавання н-гептану. Після завершення додавання н-гептану, суміш поступово охолоджували до кімнатної температури і перемішували при температурі навколишнього середовища протягом додаткової 1 години. Твердий залишок був зібраний при фільтрації, промитий н-гептаном (200 мл) і висушений під вакуумом при 50 "С зі встановленням рівноваги з азотом до постійної маси з отриманням трет-бутил-3-(ціанометил)- 3-(4-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2- діоксаборолан-2-іл)-1Н-піразол-1-іл)уазетидин-1-карбоксилату (3, 181 г, 199,9 г теоретичний, 90,595) у вигляді від білої до блідо-жовтої твердої речовини. Для 3:

1ТН ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав) 5 8,31 (с, 1Н), 7,74 (с, 1Н), 4,45 - 4,23 (м, 2Н), 4,23 - 4, 03 (м, 2Н), 3,56 (с, 2Н), 1,38 (с, 9Н), 1,25 (с, 12Н) м.ч.; 130 ЯМР (101 МГц, ДМСО-дв) б 155,34, 145,50, 135,88, 116,88, 107,08 (роз), 83,15, 79,36, 58,74 (роз), 56 , 28, 27,96, 26,59, 24,63 м.ч.;

С19Н298М404 (М.м. 388,27), РХ-МС (ЕЇ) т/е 389 (М -- Н). трет-Бутил-3-(4-(7Н-піроло|2,3-4|піримідин-4-іл)-1 Н-піразол-1-іл)-3-(ціанометил)-азетидин-1- карбоксилат (5). В 1 л колбу, обладнану впускним отвором для азоту, термопарою і механічною мішалкою, додавали 4-хлоро-7Н- піроло|2,3-4|Іпіримідин (4,39, 6 г, 257,6 ммоль), трет-бутил-3- (ціанометил)-3- (4-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан-2-іл)-1Н-піразол-1-іл)азетидин-1- карбоксилат (3, 100 г, 257,6 ммоль, 1,0 екв), фторид цезію (136,9 г, 901,4 ммоль, 3,5 екв), трет- бутанол (250 мл), воду (250 мл), і (1,1"- бісідициклогексилфосфіно)фероцені|дихлоропаладій (І) (Ра-127, 351,4 мг, 0,46 ммоль, 0.0018 екв) при кімнатній температурі. Отриману реакційну суміш дегазовували і заповнювали азотом З рази, перш ніж нагріти до температури кипіння, і витримували при кипінні зі зворотнім холодильником в атмосфері азоту протягом 20-24 годин.

Коли дані ВЕРХ показали, що реакція завершена, реакційну суміш охолоджували до 45-55 70 30 хв, відбувася поділ на дві фази, водну фазу відкидали. В органічну фазу додавали н-гептан (125 мл) протягом 30 хвилин при 45 - 55 "С. Отриману суміш повільно охолоджували до температури навколишнього середовища протягом однієї години і перемішували при температурі навколишнього середовища протягом додаткових 2 годин. Твердий залишок збирали фільтруванням, промивали н-гептаном (100 мл), і сушили під вакуумом при 50" зі встановленням рівноваги з азотом до постійної маси з отриманням трет-бутил-3-(4-(7Н- піроло|2,3-д|Іпіримідин-4-іл)-1Н-піразол-1- іл)-3-(ціанометил)-азетидин-1-карбоксилату (5, 96,8 г, 97,7 г теоретичний, 9995) у вигляді блідо-жовтої твердої речовини. Для 5: 1Н ЯМР (400 МГц,

ДМСО-ав) 5 8,89 (с, 1Н), 8,68 (с, 1Н), 8.44 (с, 1Н), 7,60 (д, У - 3,5 Гц, 1Н), 7,06 (д, У - 3,6 Гц, 1Н), 4,62 - 4,41 (м, 2Н), 4,31 - 4,12 (м, 2Н), 3.67 (с, 2Н), 1.39 (с, 9Н) м.ч.; 30 ЯМР (101 МГц, ДМСО- дв) 6 155,40, 152,60, 150,63, 149,15, 139,76, 129,53, 127,65, 122,25, 116,92, 115,21, 99,71, 79,45, 58,34 (роз), 56,80, 27,99, 26,83 м.ч.; С19Н21М702 (М.м. 379,4), РХ-МС (ЕЇ) т/е 380 (МУ -- Н). 2-(3-(4-(7Н-Піроло|2,3-4|піримідин-4-іл)-1Н-піразол-1-іл)уазетидин-3- іл)яацетонітрил дигідрохлорид (6). У 0,5-літрову колбу, забезпечену впускним отвором для азоту, термопарою, додатковою лійкою і механічною мішалкою, були додані трет-бутил-3-(4-(7Н-піроло|2,3-

Зо Фпіримідин-4-іл)-1Н-піразол-1-іл)- 3-(ціанометил)азетидин-1-карбоксилат (5, 15 г, 39,5 ммоль), вода (7,5 мл, 416 ммоль) і дихлорометан (75 мл) при кімнатній температурі. Суміш перемішували при кімнатній температурі до отримання суспензії. До суспензії був доданий розчин 5М хлориду водню (НС) в ізопропанолі (55 мл, 275 ммоль, 7,0 екв) протягом 5 хвилин.

Отриману реакційну суміш нагрівають при слабкому кипінні і витримують при кипінні протягом 3- 4 годин. Після того як реакція була завершена, що контролювали за допомогою ВЕРХ, трет- бутилметиловий етер (ТВМЕ, 45 мл) додавали до реакційної суспензії. Суміш поступово охолоджували до кімнатної температури і перемішували протягом ще однієї години. Твердий залишок збирали фільтруванням, промивали трет- бутилметиловим етером (ТВМЕ, 45 мл) і сушили під вакуумом при 50 "С зі встановленням рівноваги з азотом до постійної маси з отриманням дигідрохлоридної солі /2-(3-(4-(7Н-піроло|2,3-4|піримідин-4-іл)-1 Н-піразол-1- іл)уазетидин-3-іл)ацетонітрилу (6, 13,6 г, 13,9 г теоретичний, 9895) у вигляді від майже білої до світло-жовтої твердої речовини. Для 6: 1Н ЯМР (400 МГц, 0209) б 8,96 (с, 1Н), 8,81 (с, 1Н), 8,49 (с, 1Н), 7,78 (д, У - 3,8 Гц, 1Н), 7,09 (д, У - 3,7 Гц, 1Н), 4,93 (д, У - 12,8 Гц, 2Н), 4,74 (д, у - 12,5

Гц, 2Н), 3,74 (с, 2Н) м.ч.; Сб ЯМР (101 МГц, 020) б 151,35, 143,75, 143,33, 141,33, 132,03, 131,97, 115,90, 114,54, 113,85, 103,18, 59,72, 54,45 (202), 27,02 м.ч.; С14НіБСІ»М? (С14НізМ для вільної основи, М.м. 279,30), РХ-МС (ЕЇ) т/е 280 (МУ -- Н). 2-(3-(4-(7Н-Піроло|2,3-4д|піримідин-4-іл)-1Н-піразол-1-іл)-1-(1-(З-флуоро-2- (трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4-іл)азетидин-3-іл)лацетонітрил (8, вільна основа). У 0,5-літрову колбу, забезпечену впускним отвором для азоту, термопарою, додаткової лійкою і механічною мішалкою, були додані дигідрохлоридна сіль 2-(3-(4-(7Н-піроло(|2,3-4|піримідин-4- іл)-1Н-піразол-1- іллуазетидин-3-іл)ацетонітрилу (6, 20 г, 56,78 ммоль), дихлорометан (200 мл) і триєтиламін (ТЕА, 16,62 мл, 119,2 ммоль, 2,1 екв) при температурі навколишнього середовища.

Суміш перемішували при температурі навколишнього середовища 30 хвилин до додавання 1- (З-флуоро-2- (трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4-ону (7, 17,15 г, 57,91 ммоль, 1,02 екв) до суміші. Потім суміш обробляли триацетоксиборогідридом натрію (25,34 г, 113,6 ммоль, 2,0 екв) протягом 5 хвилин при температурі навколишнього середовища (нижче 26 "С). Отриману реакційну суміш перемішували при температурі навколишнього середовища 2 години. Після того, як реакція була завершена, що контролювали за допомогою ВЕРХ, реакційну суміш гасили насиченим водним розчином МаНсСоО:з (200 мл). Дві фази розділяли і водну фазу екстрагували бо хлористим метиленом (200 мл). Об'єднану органічну фазу промивали 495 сольовим розчином

(100 мл) з наступною заміною розчинника хлористого метилену на ацетон шляхом перегонки.

Отриманий розчин бажаного сирого продукту (8) в ацетоні використовували безпосередньо для подальшого отримання солі адипінової кислоти. Невелику частину розчину очищали за 25 допомогою колонкової хроматографії (5іОг, 0-1095 МеОН градієнтне елюювання в ЕЮАСс) з отриманням аналітично чистого 2-(3-(4-("7Н-піроло|2,3- д|Іпіримідин-4-іл)-1 Н-піразол-1-іл)-1-(1-(3- флуоро-2- (трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4-іл)лазетидин-3-іллуацетонитрилу (8 вільна основа) у вигляді майже білої твердої речовини. Для 8: 1Н ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав) 5 12,17 (д, у 2,8 Гц, 1Н), 8,85 (с, 1Н), 8,70 (м, 2Н), 8,45 (с, 1Н), 7,93 (т, У - 4,7 Гц, 1Н), 7,63 (дд, У - 3,6, 2,3

Гц, 1Н), 7,09 (дд, У - 3,6, 1,7 Гц, 1Н), 4,10 (м, 1Н), 3,78 (д, У - 7,9 Гц, 2Н), 3,61 (т, У - 7,9 Гц, 1Н), 103,58 (с, 2Н), 3,46 (м, 1Н), 3,28 (т, У - 10,5 Гц, 1Н), 3,09 (ддд, у хх 13,2, 9,5, 3,1 Гц, 1Н), 2,58 (м, 1Н), 1,83 - 1,75 (м, 1Н), 1,70 - 1,63 (м, 1Н), 1,35 - 1,21 (м, 2Н) м.ч.; 130 ЯМР (101 МГц, ДМСО-дв) б 160,28, (153,51, 150,86), 152,20, 150,94, 149,62, (146,30, 146,25), 139,48, (134,78, 134,61), (135,04, 134,92, 134,72, 134,60, 134,38, 134,26, 134,03, 133,92), 129,22, 127,62, 126,84, 121,99, 122,04, (124,77, 122,02, 119,19, 116,52), 117,39, 113,00, 99,99, 61,47, 60,49, 57,05, 44,23, 28,62, 15. 27,88, 27,19 м.ч.; СовНазБаМеО (М.м. 553,51), РХ-МС (ЕЇ) т/е 554,1 (М -- Н). 2-(3-(4-(7Н-Піроло|2,3-4д|піримідин-4-іл)-1Н-піразол-1-іл)-1-(1-(З-флуоро-2- (трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4-іл)азетидин-3-іллуацетонітрил адіпінат (9). У 0,5- літрову колбу, забезпечену механічною мішалкою, термопарою, крапельної лійкою та краном для введення азоту, був доданий розчин неочищеного 2-(3-(4-(7Н-піроло|2,3-д|Іпіримідин-4-іл)- 1Н-піразол-1-іл)- 1-(1-(3-флуоро-2-«трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4-іл)лазетидин-3- іллуацетонитрилу (8 вільна основа, 31,38 г, 56,7 ммоль) в ацетоні (220 мл) і адипінову кислоту (8,7 г, 59,53 ммоль, 1,05 екв) при кімнатній температурі. Потім реакційну суміш нагрівали зі зворотнім холодильником для отримання розчину. н-Гептан (220 мл) поступово додавали до реакційної суміші при 40 - 50"Сб протягом однієї години. Отриману суміш поступово охолоджували до кімнатної температури протягом однієї години і перемішували при температурі навколишнього середовища протягом додаткових 16 годин. Твердий залишок збирали фільтруванням, промивали н-гептаном (2 Х 60 мл), і сушили під вакуумом при 50 "С зі встановленням рівноваги з азотом до постійної маси з отриманням 2-(3-(4-(7Н-піроло(|2,3- д9|піримідин-4-іл)-1 Н-піразол-1-іл)-1-(1-(3-флуоро-2-(трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4- іллуазетидин-3- іллуацетонитрил адіпіната (9, 34,0 г, 39,7 г теоретичний, 85,695 для двох стадій) у вигляді від білої до зовсім білої твердої речовини. 9: 1Н ЯМР (400 МГц, ДМСО- дв) б 12,16 (с, 1Н), 12,05 (роз с, 2Н), 8,85 (с, 1Н), 8,72 (с, 1Н), 8,69 (д, У - 4,7 Гц, 1Н), 8,45 (с, 1Н), 7,93 (т,9 -4,7

Гц, 1Н), 7,63 (дд, у - 3,6, 2,3 Гц, 1Н), 7,09 (дд, У-3,6, 1,7 Гц, 1Н), б 4,11 (дт, у 2 11,0, 4,4 Гц, 1Н), 3,77 (д, У - 7,8 Гу, 2Н), 3,60 (т, У - 7,68 Гц, 2Н), 3,58 (с, 2Н), 3,44 (дт, У - 14,4, 4,6 Гц, 1Н), 3,28 (т, У - 10,4 Гц, 1Н), 3,09 (ддд, У - 13,2, 9,6, 3,2 Гц, 1Н), 2,58 (тт, У - 8,6, 3,5 Гц, 1Н), 2,28 - 2,17 (м,

АН), 1,83 - 1,74 (м, 1Н), 1,67 (д, У - 11,0 Гц, 1Н), 1,59 - 1,46 (м, 4Н), 1,37 - 1,21 (м, 2Н) м.ч.; 130

ЯМР (101 МГц, ДМСО-4в) б 174,38, 160,29, (155,52, 150,87), 152,20, 150,94, 149,63, (146,30, 146,25), 139,48, (134,79, 134,62), (135,08, 134,97, 134,74, 134,62, 134,38, 134,28, 134,04, 133,93), 129,21, 127,62, 126,84, 122,05, (124,75, 122,02, 119,29, 116,54), 117,39, 113,01, 99,99, 61,47, 60,50, 57,06, 44,24, 33,42, 30,70, 28,63, 27,89, 27,20, 24,07 м.ч.; СЗ2НЗЗЕ4М905 (М.м. 699,66;

СгвНгзРаМеО для вільної основи, М.м., 553,51), РХ-МС (ЕЇ) т/е 554,0 (М -- Н).

Приклад 2: Альтернативний синтез 2-(3-(4-(7Н-піроло|2,3-4|піримидін-4- 10 іл)-1Н-піразол-1- іл)-1-(1-(3-флуоро-2- (трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4-іл)азетидин-3-іл)лацетонітрилу

Схема ІІ

М | М (в) ов о 2 ою,

Меч МЕ

Вос Н

М НСІ в ІПС М'на С 5 нн у М

ОСМ, к.т. | мавн(сАс)з

М Б ОСМ, кт.

Бе 2 2а 10

СтоНі4М202 С8НАІМо Сі7Нівга МО

Мол. маса: 194.23 Мол. маса: 130.58 Мол. маса: 368.33

Г ГІ

ІФ) де СЕЗ й 9) д СЕЗ о МО М. (ч М М в х ес О ще, їй

М Н М пишеш со нишш ш со

ДБУ, СНУСМ М-М СМ (РІЗР)аРа, МаНСОз М-М СМ й р 1,4-діоксан і НО й ро 85 "С, протягом ночі в сао М -

З чу

Мн 11 8

СовНзіВРаМеОз СзвАзаРаМеО

Мол. маса: 562.37 Мол. маса: 553.51 2-(Азетидин-3-іліден)зацетонітрил гідрохлорид (2а). У 0,5-літрову колбу, обладнану впускним отвором для азоту, термопарою і механічною мішалкою, 5 були додані трет-бутил-3- (ціанометилен)азетидин-1-карбоксилат (2, 30 г, 154,46 ммоль) і метиленхлорид (300 мл) при температурі навколишнього середовища. Потім розчин обробляли розчином 5М хлористого водню (НОСІ) в розчині ізопропанолу (294,2 мл, 1,54 моль, 10 екв) при температурі навколишнього середовища і отриману реакційну суміш перемішували при температурі навколишнього середовища 18 годин. Після завершення реакції, що визначали за допомогою

ВЕРХ, додавали суспензію трет-бутилметилового етеру (ТБМЕ, 150 мл), і суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 2 годин. Твердий залишок збирали фільтруванням, промивали н-гептаном (2 Х 100 мл), і сушили на фільтрувальній лійці при температурі навколишнього середовища протягом З годин для отримання 2- (азетидин-3- іліден)ацетонітрилу гідрохлориду (2а, 13,7 г, 20,2 г теоретичний, 67,895) у вигляді білої твердої речовини. Для га: 1Н ЯМР (500 МГц, ДМСО-ав) 6 9,99 (с, 2Н), 5,94 (п, У 2 2,5 Гу, 1Н), 4,85 - 4,80 (м, 2Н), 4,77 - 4,71 (м, 2Н) м.ч.; ЗС ЯМР (126 МГц, ДМСО-ав) б 155,65, 114,54, 94,78, 55,26, 54,63 м.ч.; С5Н7СІМ» (М.м. 130,58; С5НеМ» для вільної основи, М.м. 94,11), РХ-МС (ЕЇ) т/е 95 (МУ - Н). 2-(1-(1-(3-Флуоро-2-«трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4- іл)яуазетидин-3- іліден)ацетонітрил (10). У 0,25 л колбу, обладнану впускним отвором для азоту, термопарою і магнітною мішалкою, були додані 2-(азетидин- З-іліден)ацетонітрил гідрохлорид (2а, 4,5 г, 34,46 ммоль), 1- (З-флуоро-2- (трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4-он (7, 10 г, 34,46 ммоль, 1,0 екв), і метиленхлорид (100 мл) при температурі навколишнього середовища і отриману суміш потім обробляли триацетоксиборогідридом натрію (14,6 г, 68,93 ммоль, 2,0 екв) при температурі навколишнього середовища. Реакційну суміш перемішували при температурі навколишнього середовища 2 години перед гасінням насиченим розчином бікарбонату натрію (Мансоз) у воді (50 мл). Дві фази розділили і водну фазу екстрагували дихлорометаном (200 мл).

Об'єднану органічну фазу промивали водою (50 мл) і насиченим розчином солі (50 мл) і

Зо концентрували при зниженому тиску з одержанням неочищеного бажаного продукту (10), який очищали за допомогою колонкової хроматографії (5іО», 0 - 1095 етилацетат в гексані при градієнтному елююванні) З отриманням 2-(1-(1-(3-флуоро-2- (трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4-іл)азетидин-3-іліден)зацетонитрилу (10, 9,5 г, 12,7 г теоретичний, 74,895) у вигляді білої твердої речовини. Для 10: 1Н ЯМР (400 МГц, СОСІЗ) 6 8,57 (д, У -4,7 Гу, 1Н), 7,54 (т, ) - 4,6 Гу, 1Н), 5,29 (п, ) - 2,4 Гц, 1Н), 4,18 -4,08 (м, 1Н), 4,08 - 4,03 (м, 2Н), 3,98 - 3,94 (м, 2Н), 3,57 - 3,39 (м, 2Н), 3,17 - 3,04 (м, 1Н), 2,56 (тт, У - 7,4, 3,5 Гц, 1Н), 1,86 - 1,77 (м, 1Н), 1,75 - 1,64 (м, 1Н), 1,54 - 1,43 (м, 1Н), 1,43 - 1,31 (м, 1Н) м.ч.; 130 ЯМР (101

МГц, СОСІЗ) б 161,34, 160,73, 152,62 (д, у - 2691 Гц), 145,75 (д, У - 6,1 Гц), 136,73 (да, У - 361, 12,0 Гу), 134,56 (д, У - 16,9 Гц), 126,89, 120,58 (кв. д., У - 275,0, 4,9 Гц), 115,11, 92,04, 62,05, 60,57 (23), 44,47, 39,42, 29,38, 28,47 м.ч.; С17НІТ6Е4М40 (М.м. 368,33), РХ-МС (ЕЇ) т/е 369 (МУ

Н). 2-(1-(1-(3-Флуоро-2-«трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4-іл)-3-(4- (4,4,5,5- тетраметил-1,3,2-діоксаборолан-2-іл)-1Н-піразол-1-іл)уазетидин-3- іллуацетонітрил (11). У колбу 25 мл, обладнану впускним отвором для азоту, термопарою і магнітною мішалкою, були додані 4-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2- діоксаборолан-2-іл)-1Н-піразол (1, 210 мг, 1,08 ммоль, 1,08 екв), 2- (1-(1-(3- флуоро-2-«трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4-іллуазетидин-3- іліден)ацетонітрил (10, 370 мг, 1,0 ммоль) і ацетонітрил (З мл) при температурі навколишнього середовища. Потім розчин обробили 1,8- діазабіцикло|5,4,9ундецен (ДБУ, 173 мг, 0,17 мл, 1,12 ммоль, 1,12 екв) при температурі навколишнього середовища і отриману реакційну суміш нагрівали до 50 "С і перемішували при 50 "С протягом ночі. Коли реакція була завершена, що опреділялося за допомогою ВЕРХ, реакційну суміш перенесли прямо на силікагельну колонку для хроматографічного очищення (0 - 2,595 МеОН в етилацетаті при градієнтному елююванні) з отриманням 2-(1-(1-(З3-флуоро-2- (трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4-іл)-3-(4-(4,4,5,5- тетраметил-1,3,2- діоксаборолан-2-іл)-1Н-піразол-1-іл)уазетидин-З-іл)яуацетонітрилу (11, 263 мг, 562,4 мг теоретичний, 46,795) у вигляді білої твердої речовини. Для 11: 1Н ЯМР (400 МГц,

ДМСО-св) 5 8,64 (д, ) - 4,7 Гц, 1Н), 8,22 (д, у -0,6 Гц, 1Н), 7,88 (дд, у - 4,7 Гц, 1Н), 7,69 (с, 1Н), 4,10 - 3,99 (м, 1Н), 3,58 (д, У - 7,8 Гц, 2Н), 3,52 - 3,42 (м, 2Н), 3,44 (с, 2Н), 3,41 - 3,33 (м, 1Н), 3,28 - 3,15 (м, 1Н), 3,03 (ддд, у - 12,9, 9,2, 3,2 Гц, 1Н), 2,51 - 2,44 (м, 1Н), 1,77 - 1,66 (м, 1Н), 1,64 - 1,54 (м, 1Н), 1,28 - 1,17 (м, 2Н), 1,24 (с, 12Н) м.ч.; 130 ЯМР (101 МГц, ДМСО-ав) 6 160,22,

Зо 152,13 (д, У - 265,8 Гц), 146,23 (д, у - 5,7 Гц), 145,12, 135,41, 134,66 (д, У - 16,9 Гц), 134,43 (кд, - 35,0, 11,7 Гц), 127,58, 120,61 (кд, У - 274,4, 4,6 Гц), 117,35, 106,59 (роз), 83,10, 61,40, 60,53 (20), 56,49, 44,17, 38,99, 28,55, 27,82, 27,02, 24,63 м.ч.; СовНаВЕАМеОз (М.м. 562,37), РХ-МС (ЕЇ) т/е 563 (МУ -- Н). 2-(3-(4-(7Н-Піроло(2,3-4|піримідин-4-іл)-1 Н-піразол-1-іл)-1-(1-(3- флуоро-2- (трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4-іл)азетидин-З-іл)дацетонітрил (8). У колбу 25 мл, обладнану впускним отвором для азоту, термопарою і магнітною мішалкою, були додані 2-(1-(1- (З-флуоро-2- (трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4-іл)-3-(4-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2- діоксаборолан-2-іл)-1Н-піразол-1-іл)азетидин-З-іл)дацетонітрил (11, 307 мг, 0,546 ммоль), 4- хлоро-7Н-піроло(2,3-д|піримідин (4, 84,8 мг, 0,548 ммоль, 1,0 екв), бікарбонат натрію (МансСоз, 229 мг, 2,72 ммоль, 5,0 екв), вода (1,6 мл), і 1,4-діоксан (1,6 мл) при кімнатній температурі.

Суміш потім обробляли тетракіс(трифенілфосфін)паладієм (0) (12,8 мг, 0,011 ммоль, 0,02 екв) при температурі навколишнього середовища і отриману реакційну суміш дегазовували і наповнювали азотом З рази перед нагріванням до 85 "С. Реакційну суміш перемішували при 85"С в атмосфері азоту протягом ночі. Коли реакція була завершена, що визначалося за допомогою ВЕРХ, реакційну суміш концентрували насухо при зниженому тиску і бажаний продукт, 2-(3-(4- (7Н-піроло|2,3-4|піримідин-4-іл)-1 Н-піразол-1-іл)-1-(1-(3-флуоро-2- (трифлуорометил)ізонікотиноїл)піперидин-4-іл)азетидин-3-іл)лацетонітрил (8 вільна основа, 135 мг, 302,2 мг теоретичний, 44,695), був отриманий у вигляді не зовсім білої твердої речовини при безпосередньому очищенні на силікагельній (5102) хроматографічнії колонці (0 - 1095 етилацетат в гексані при градієнтному елююванні) висушеної реакційної суміші. Сполука отримана таким способом синтезу ідентична у всіх порівняльних аспектах зі сполукою 8, отриманої при застосуванні способу синтезу, описаного вище в Прикладі 1.

Приклад 3. Синтез (З-флуоро-2-«трифлуорометил)піридин-4-іл)(1,4-діокса- 8- азаспіро|4,5|декан-8-іл)уметанону

Зо

Схема ПІ

ФІ он г

М. не М стнанемо г й | без

СУ вод. ман СУ Мол маса: 2090 А вод. НС! й ре

ВОР, ТЕА ом снусм оо оо ДМФА Су» о Іф - - Іо, о 12а 12 14 7

СтНіаСІМО» СТНІзМО» Ст4НіаРа М2Оз СтаНіог4М2О2

Мол. маса: 179.64 Мол. маса: 143.18 Мол. маса: 334.27 Мол. маса: 290.21 (3-Флуоро-2-(трифлуорометил)піридин-4-іл)(1,4-діокса-8- азаспіро|4,5|декан-8-іл)уметанон (14). У ЗОл реактор, оснащений механічною мішалкою, краплинною лійкою і септою, завантажували гідроксид натрію (Маон, 1,4 кг, 35 моль, 2,0 екв) і воду (7 л) і отриманий розчин обробили 1,4- діокса-8-азаспіро|4,5|)декан гідрохлоридом (3,13 кг, 17,43 моль) при температурі навколишнього середовища. Потім отриману суміш перемішували при температурі навколишнього середовища 30 хв перед насиченням твердим хлоридом натрію (1,3 кг) і екстрагували 2-метилтетрагідрофураном (3 х 7 л). Об'єднану органічну фазу сушили над безводним сульфатом натрію (Маг5О»4, 1,3 кг) і концентрували при зниженому тиску (70 мм рт.ст.) при 50"С після видалення осушуючого реактиву, сульфату натрію (Маг5Ох), фільтруванням. Отримане таким чином жовте масло переганяли при зниженому тиску (80 мм рт.ст., точка кипіння від 115 до 120 "С) з отриманням 1,4-діокса-8- азаспіро(|4,5|декану (2,34 кг, 2,496 кг теоретичний, 93,895) у вигляді прозорого масла, яке безпосередньо застосовують у подальшій реакції крос-поєднання.

У сухий 100 л реактор, оснащений механічною мішалкою, краплинною лійкою, термометром і вакуумним випускним отвором, завантажували 3- флуоро-2-«(трифлуорометил)ізонікотинову кислоту (13, 3,0 кг, 14,35 моль), бензотриазол-1-ілокситрис(ідиметиламіно)фосфонію гексафлуорофосфат (реагент ВОР, 7,6 кг, 17,2 моль, 1,2 екв), 1,4-діокса-8-азаспіро|4,5|декан (2,34 кг, 16,36 моль, 1,14 екв) і М.М-диметилформамід (ДМФА, 18 л) при кімнатній температурі.

Отриманий розчин перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 20 хв перед охолодженням від 5 до 10 20. Потім триетиламін (ЕЇЗМ, 4 л, 28,67 моль, 2,0 екв) додавали до реакційної суміші протягом 1 години і внутрішня температура підтримувалася в межах від 5 26 до 10 С під час додавання триетиламіну. Отриманий таким чином темно- коричневий розчин перемішували протягом 12 год при температурі навколишнього середовища (приблизно 20 С) потім охолоджували до приблизно 10 б. При інтенсивному перемішуванні 18 л насиченого водного 5 розчину бікарбонату натрію (МаНСОз) і 36 л води послідовно додавали до

Зо охолодженої реакційної суміші і витримували внутрішню температуру до 15 б. Осад (осад на фільтрі), отриманий таким чином збирають фільтрацією. Водну фазу потім насичують 12 кг твердого хлориду натрію (Масі) і екстрагують ЕІЮАс (2 х 18 л). Об'єднаний органічний шар послідовно промивали насиченим водним розчином (18 л) бікарбонату натрію (Мансо»), і водою (2 х 18 л). Зібраний осад на фільтрі потім розчиняли назад в органічній фазі і отриманий темно-коричневий розчин промивали водою (2 х 18 л), а потім концентрували при зниженому тиску (40 - 50 2С, 30 мм рт.ст.) з отриманням приблизно 5,0 кг неочищеного цільового продукту (14) у вигляді в'язкого масла коричневого кольору. Неочищений продукт, отриманий вище, потім розчиняли в ЕЮН (8,15 л) при 50 20 і отриманий розчин обробляли водою (16,3 л) протягом 30 хвилин при приблизно 50 "Сб. Коричневий розчин був відібраний, перед тим, як поступово охолоджений до температури навколишнього середовища (приблизно 2020) протягом З год при перемішуванні і перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 12 год.

Тверді речовини збирали фільтруванням, промивали сумішшю етанолу та води (ЕЮН':НгО - 1:20, 2 л) і сушили при зниженому тиску (50 мм рт.ст.) при температурі приблизно 60 2 протягом 24 год з отриманням (3-флуоро-2- (трифлуорометил)піридин-4-іл ) (1,4-діокса-8- азаспіроІ4,5|декан-8-іл)уметанону (14, 3,98 кг, 4,797 кг теоретичний, 83,095) у вигляді білої твердої речовини. Для 14: "Н ЯМР (300 МГц, ДМСО-дв) б 8,64 (д, З)нн - 4,68 Гц, 1Н, МОН в піридині), 7,92 (дд, З)нн - 4,68 Гц, "УНЕ - 4,68 Гц, 1Н, МОСН в піридині), 3,87 - 3,91 (м, 4Н,

ОСНеСНгО), 3,70 (роз с, 2Н, один протон МСН» в піперидиновому кільці, один протон другого

МОН» в піперидиновому кільці, обидва в аксиальному положенні), 3,26 (т, Зднн - 5,86 Гц, 2Н, один протон МОН» в піперидиновому кільці, один протон другого МСН» в піперидиновому кільці, обидва в екваторіальному положенні), 1,67 (д, ЗУнн - 5,86 Гц, 2Н, один протон МСОСН»: в піперидиновому кільці один протон другого МОССНо в піперидиновому кільці, обидва в екваторіальному положенні), 1,58 (роз с, 2Н, один протон МССН» в піперидиновому кільці, один протон другого МССН» в піперидиновому кільці, обидва в аксиальному положенні) м.ч.; 30 ЯМР (75 МГц, ДМСО-ав) б 161,03 (М-С-О), 151,16 (д, "се - 266,03 Гц, С-Р), 146,85 (д, "Усе - 4,32 Гц,

МОН в піридині), 135,24 (д, 2Осе - 11,51 Гц, 0-С0-0), 135,02 (квартет, 2)сє - 34,57 Гц, МОСЕ»), 128,24 (д, ".се - 7,48 Гц, МОСН в піридині), 119,43 (д х квартет, "Усе - 274,38 ГЦ, Зудсе - 4,89 Гц,

СЕз), 106,74 (0СО), 6460 (0ОССО), 45,34 (МС в піперидиновому кільці), 39,62(МОС в піперидиновому кільці), 34,79(МСС в піперидиновому кільці), 34,10 (МОСС в піперидиновому кільці) м.ч.; ЛЕ ЯМР (282 МГц, ДМСО-дв) 6-64,69 (д, ге - 15,85 Гц, ЕзС), -129,26 (д х квартет,

Зуєв - 15,85 Гц, "Увн - 3,96 Гц, ЕС) м.ч.; Сіа4Ні«БаМ2Оз (М.м., 334,27), РХ-МС (ЕЇ) т/е 335,1 (МУ

Н). (3-Флуоро-2-(трифлуорометил)піридин-4-іл) (1,4-діокса-8- азаспіро|4,5|декан-8-іл)уметанон (7). У 5 л 4-горлу круглодонную колбу, оснащену механічною мішалкою, термопарою, крапельної лійкою та впускним отвором для азоту, завантажували (3-флуоро-2- (трифлуорометил)піридин-4- іл)(1,4-діокса-8-азаспіро|4,5|декан-в-іл)уметанон (14, 100 г, 0,299 моль) в ацетонітрилі (АСМ, 400 мл) при температурі навколишнього середовища. Отриманий розчин охолоджували до температури нижче 10 "С перед обробкою 6,0 н. водним розчином хлороводневої кислоти (НСІ) (450 мл, 2,70 моль, 9,0 екв), а внутрішня температура підтримувалася на рівні нижче 10 "С. Отриману реакційну суміш потім поступово нагрівали до кімнатної температури і додаткову кількість 6,0 н. водного розчину хлороводневої кислоти (НС) (1050 мл, 6,30 моль, 21,0 екв) повільно вводили в реакційну суміш при температурі навколишнього середовища протягом 8 годин через крапельну лійку. Коли реакція була завершена, що контролювалося за допомогою ВЕРХ, реакційна суміш була охолоджена до 0 С перед тим, як була оброблена 3095 водним розчином гідроксиду натрію (Маон, 860 мл, 8,57 ммоль, 28,6 екв) у той час як внутрішня температура підтримувалася на рівні нижче 10 "с.

Зо Отриману реакційну суміш нагрівали до кімнатної температури перед додаванням твердого бікарбонату натрію (МансСоз, 85,0 г, 1,01 моль, 3,37 екв) протягом 1 години. Потім суміш екстрагували етилацетатом (2 х 1,2 л) і об'єднану органічну фазу промивали 1695 водним розчином хлориду натрію (2 х 800 мл) і концентрували приблизно до 1,0 л за допомогою вакуумної перегонки. н-Гептан (2,1 л) був доданий до залишку, і отриману суміш концентрували до 1,0 л за допомогою вакуумної перегонки. До концентрованої суміші додавали н-гептан (2,1 л). Отриману білу суспензію концентрували до 1,0 л за допомогою вакуумної перегонки. У білу суспензію потім додавали трет-бутилметиловий етер (ТБМЕ, 1,94 л). Білий каламутний розчин нагрівали до 40 "С, щоб отримати прозорий. Отриманий розчин концентрують до приблизно 1,0 л за допомогою вакуумної перегонки. Суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 1 години. Білий осад збирали фільтруванням, промивали н-гептаном (400 мл) і сушили на фільтрі в атмосфері азоту з тяговим вакуумом з одержанням (3-флуоро-2- (трифлуорометил)піридин-4-іл) (1,4-діокса-8-15 азаспіро|4,5|декан-8-іл)уметанону (7, 78,3 г, 86,8 г теоретичний, 90,295) у вигляді не зовсім білої твердої речовини. Для 7: "НН ЯМР (300 МГц,

ДМСО-ав) б 8,68 (д, ЗОнн - 4,69 Гц, 1Н, МОН в піридині), 7,97 (дд, З)днн - 4,69 Гц, "Уне - 4,69 Гц, 1Н, МОСН в піридині), 3,92 (роз с, 2Н, один протон МСН» в піперидиновому кільці, один протон другого МОН» в піперидиновому кільці, обидва в аксиальному положенні), 3,54 (т, Зднн - 6,15 Гц, 2Н, один протон МОН»: в піперидиновому кільці, один протон другого МСН»: в піперидиновому кільці, обидва в екваторіальному положенні), 2,48 (т, ЗУнн - 6,44 Гц, 2Н, МОСН»), 2,34 (т, ЗуУнн - 6,15 Гц, 2Н, МОССН») м.ч.; 13 ЯМР (75 МГц, ДМСО-ав) 6 207,17 (0-0), 161,66 (М-С-О), 151,26 (д, Усе - 266,89 Гц, С-Р), 146,90 (д, "Осє - 6,05 Гц, МОН в піридині), 135,56 (0-С-0), 134,78 - 135,56 (м, МСОСЕ»з), 128,27 (д, З)дсеє - 7,19 Гц, МССН в піридині), 119,52 (дх квартет, Усе - 274,38

ГЦ, ЗУсе - 4,89 Гц, СЕз), 45,10 (МС в піперидиновому кільці) м.ч-., один вуглець (МСС в піперидиновому кільці) відсутній через перекриття з (СОз)250; "ЕЕ ЯМР (282 МГц, ДМСО-ав) 56 - 64,58 (д, "ге - 15,85 Гц, ЕзС), -128,90 (д х квартет, "Уге -1 5,85 Гц, ОУЕН - 4,05 Гц, ЕС) м.ч.;

Сі2НіобАМ2О:» (М.м., 290,21), РХ-МС (ЕЇ) т/е 291,1 (МУ -- Н).

Приклад 4. Синтез трет-бутил-3-(ціанометилен)азетидин-1- карбоксилату

Приклад ІМ

МНе Тв о,

На/Ра-с -- -- - мо-он - - и - -йо осо, тгФ М-х фа с "-« НО І) 15 16 17

СізНізМ СзівнівСІМО СаНтеМО»

Мол. маса: 183.25 Мол. маса: 275.77 Мол. маса: 173.21 (о)

ЩІ тот

Ге) -е --о

ШЕ 5 -0-о -- «6-Н«то-як -о- хлорний вапняк о ІвІОКлФф о СМ 18 2

СаНізМОз СіоНіаМ Оз

Мол. маса: 171.19 Мол. маса: 194.23 1-Бензгідрилазетидин-3-ол гідрохлорид (16). Розчин дифенілметанаміну (2737 5 г, 15,0 моль, 1,04 екв) в метанолі (Меон, 6 л) обробляли 2- (хлорометил)оксираном (1330 г, 14,5 моль) за допомогою крапельної лійки при температурі навколишнього середовища. Протягом початкового додавання була помічена невелика ендотерма. Отриману реакційну суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом З днів, перш ніж нагрівали до кипіння зі зворотнім холодильником протягом додаткових З днів. Коли ТШХ показала, що реакція вважалася завершеною, реакційну суміш спочатку охолоджували до кімнатної теемператури, а потім до 0-5 "С на льодяній бані. Тверді речовини збирали фільтруванням і промили ацетоном (4 л) з отриманням першої порцію сирого цільового продукту (1516 г).

Фільтрат концентрували при зниженому тиску і отриманий напівтвердий продукт розбавляли ацетоном (1 л). Потім цю тверду речовину збирали фільтруванням з отриманням другої порції сирого цільового продукту (221 г). Неочищений продукт, 1-бензгідрилазетидин-3-ол гідрохлорид (1737 г, 3998,7 г теоретичний вихід 43,495), виявився досить чистим для використання без додаткового очищення в подальшій реакції. "Н 20 ЯМР (300 МГц, ДМСО-ав) б 12,28 (роз. д, 1Н), 7,7 (м, 5Н), 7,49 (м, 5Н), 6,38 (д, 1Н), 4,72 (роз. с, 1Н), 4,46 (м, 1Н), 4,12 (м, 2Н), 3,85 (м, 2Н) м.ч.;

СівНізСІМО (М.м. 275,77; Сі6Н/7МО для вільної основи, М.м., 239,31), РХ-МС (ЕЇ) т/е 240 (М

Н). трет-Бутил-3-гідроксиазетидин-1-карбоксилат (17). Суспензію 1- Бензгідрилазетидин-3-ол гідрохлориду (625 г, 2,27 моль) в 1095 розчині водного карбонату натрію (МагСОЗ», 5 л) і дихлорометану (СНеосСі», 5 л) перемішували при кімнатній температурі до повного розчинення всіх твердих речовин. Два шари були розділені, і водний шар екстрагували дихлорометаном. (СНеСі», 2 л). Об'єднані органічні екстракти сушили над сульфатом натрію (Маг50О»5) і концентрували при зниженому тиску. Отриману неочищену вільну основу 1- бензгідрилазетидин-3-олу потім розчиняли в ТГФф (6 л) і розчин поміщали у велику бомбу Парра.

Зо Ди-трет-бутилдикарбонат (ВОС2О, 545 г, 2,5 моль, 1,1 екв) і 2095 паладій (Ра) на вуглі (125 г, 5095 вологість) були додані в бомбу Парра. У колбу завантажили 30 фунтів на квадратний дюйм газоподібного водню (Н2) і перемішували при постійному тиску в атмосфері водню (посудину заряджали три рази, щоб підтримувати тиск в 30 фунтів на квадратний дюйм) при кімнатній температурі протягом 18 год. Коли ВЕРХ показала, що реакція пройшла повністю (більше водню не було поглинуто), реакційну суміш фільтрували через шар Целіту і шар Целіту промивали ТГФф (4 л). Фільтрати концентрували при зниженому тиску, щоб видалити розчинник, і залишок завантажували на колонку Віоїаде 150 з мінімальною кількістю дихлорометану (СНоСіІ2). Колонку елюювали 20 - 5095 етилацетатом в н-гептані і фракції, що містять чистий шуканий продукт, трет-бутил-З3-гідроксиазетидин-1- карбоксилат, були зібрані і об'єднані.

Розчинники видаляли при зниженому тиску з одержанням трет-бутил-З-гідроксиазетидин-1- карбоксилату (357 г, 393,2 г теоретичний вихід, 90,895) у вигляді безбарвного масла, які твердне при стоянні при кімнатній температурі у вакуумі. "Н ЯМР (300 МГц, СОСІ»), б 4,56 (м, 1Н), 4,13 (м, 2Н), 3,81 (м, 2Н), 1,43 (с, 9Н) мч.

трет-Бутил-3-оксоазетидин-1-карбоксилат (18). Розчин трет-бутил-3- гідроксиазетидин-1- карбоксилату (50 г, 289 ммоль) в етилацетаті (400 мл) охолодили до 0 "С. Отриманий розчин потім обробляли твердим ТЕМРО (0,5 г, 3,2 ммоль, 0,011 екв) і розчином броміду калію (КВг, 3,9 г, 33,2 ммоль, 0,115 екв) у воді (60 мл) при 0 - 5 "С. При підтримці температури реакції між 0 - 5"С добавляли насищенний водний розчин бікарбонату натрію (Мансо»з, 450 мл) і водний розчин гіпохлориту натрію (МасіО, 10 - 1395 активного хлору, 450 мл). Після того, як був доданий розчин гіпохлориту натрію, колір реакційної суміші миттєво змінювався. При додаванні додаткової кількості розчину гіпохлориту натрію, колір реакційної суміші поступово зник. Коли

ТШХ показала, що весь вихідний матеріал був витрачений, колір реакційної суміші більш не змінювався. Реакційну суміш потім розбавляли етилацетатом (ЕТОАс, 500 мл) і два шари розділяли. Органічний шар промивали водою (500 мл) і насиченим водним розчином хлориду натрію (500 мл) і сушили над сульфатом натрію (Маг2504). Потім розчинник видаляли при зниженому тиску з одержанням неочищеного продукту, трет-бутил-3З-оксоазетидин-1- карбоксилату (48 г, 49,47 г теоретичний, 9795 вихід), який виявився досить чистим і був використаний безпосередньо в подальшій реакції без додаткового очищення. "Н ЯМР (СОС, 300 МГ) б 4,65 (с, АН), 1,42 (с, 9Н) мч. трет-Бутил-3-(ціанометилен)азетидин-1-карбоксилат (2).

Діетилціанометилфосфат (745 г, 4,20 моль, 1,20 екв) і безводний тетрагідрофуран (ТІ Ф, 9 л) були додані в чотирьох горлу колбу, забезпечену термопарокарманом, крапельної лійкою та захисною трубкою з азотом, при температурі навколишнього середовища. Розчин охолоджували на крижаній бані з метанолом до - 14 "С і 1,0 М розчин трет-бутоксиду калію (1-

ВиОК) в безводному тетрагідрофурані (ТГФ, 3,85 л, 3,85 моль, 1,1 екв) додавали протягом 20 хв, підтримуючи температуру реакції нижче - 5"С. Отриману реакційну суміш перемішували протягом З год при - 10 "С і розчин 1-трет-бутоксикарбоніл-3-азетидинону (600 г, 3,50 моль) в безводному тетрагідрофурані (ТГФ, 2 л) додавали протягом 2 год, підтримуючи внутрішню температуру нижче - 5 "С. Реакційну суміш перемішували при від - 5 до - 10 "С більше години і потім повільно нагрівали до кімнатної температури і перемішували при кімнатній температурі

Зо цілу ніч. Потім реакційну суміш розбавляли водою (4,5 л) і насиченим водним розчином хлориду натрію (масі, 4,5 л) і екстрагували етилацетатом (ЕАс, 2х9 л). Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином (б л) і сушили над безводним сульфатом натрію (Ма»5Ох4).

Розчинник видаляли при зниженому тиску і залишок розбавляли дихлорометаном (СНесі», 4 л) до того, як він абсорбувався на силікагелі (5іОг, 1,5 кг). Неочищений продукт, який був абсорбований силікагелем, очищали колонковою флеш-хроматографією (51О», 3,5 Кг, 0 - 2595

ЕТОАс/гексан граїєнтне елюювання), що дало трет-бутил-3-(ціанометилен)азетидин-1- карбоксилат (2, 414,7 г, 679,8 г теоретичний, 6195 вихід) у вигляді білої твердої речовини. Для 2: 1Н ЯМР (300 МГц, СОСіз) б 5,40 (м, 1Н), 4,70 (м, 2Н), 4,61 (м,2Н), 1,46 (с, 9Н) м.ч.; С1іоНіаМ2О» (М.м., 194,23), РХ-МС (ЕЇ) т/е 217 (М -- Ма).

Приклад 5. Синтез 4-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан-2-іл)-1Н- піразолу

Приклад У з д-о-в і мое о

ОЗ М, У ТМОСИТЕА ві, іРГМОСІ 0 - - пошррааня М тр М ха ,

М Но, кт. й тгФ Оес- кт. о тгФф,О с кт. о 19 20 21 1

СЗНаМо СаНаіМо СеН Мові СеНі5ВМьО»

Мол.маса: 68.08 Мол.маса: 193.97 Мол.маса: 266.15 Мол.маса: 194.04 4-Йодопіразол (20). У колбу, оснащену впускним отвором для азоту, крапельною лійкою, термопарокарманом, і механічною мішалкою, завантажували піразол (1, 450 г, 6,62 моль) і тетрагідрофуран (ТГФ, 5 л) при температурі навколишнього середовища. Потім суміш охолоджували до 10 "С і додали М-йодосукцинімід (МІ5, 1490 г, 6,62 моль, 1,0 екв) до суміші порціями у вигляді твердої речовини приблизно при 10 "С. Отриману реакційну суміш потім перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 1 години (більш тривалий час для реакції може бути необхідний в залежності від температури навколишнього середовища). Потім суміш фільтрували і ТГФ видаляли при зниженому тиску. Залишок суспендовували в етилацетаті (6 л) і нерозчинні речовини відфільтровували. Темний фільтрат послідовно промивали насиченим водним розчином натрію тіосульфату (2 х З л) (органічний шар світлішав до блідо-жовтого), водою (2 х З л) і насиченим розчином солі (2 л). Отриманий органічний шар сушили над сульфатом натрію, фільтрували і концентрували при зниженому тиску з одержанням 4-йодопіразолу (1138 г, 12841 г теоретичний, 88,695) у вигляді від білої до блідо-жовтої твердої речовини після сушіння у вакуумній печі при приблизно 30 "С протягом ночі. "Н ЯМР (400 МГц, ДМСО-адв) б 13,17(роз. с, 111), 7,93 (роз. с, 111), 7,55 (роз. с., 1Н) м.ч.;

СзНзіМ» (М.м., 193,97) РХ-МС (ЕЇ) т/е 195 (МУ -- Н). 1-Триметилсиліл-4-йодопіразол (21). У колбу, оснащену зворотнім холодильником, впускним краном для азоту, механічною мішалкою, і термопарокарманом, завантажували 4-йодопіразол (200 г, 1,03 моль) і ТГФ (2 л) при кімнатній температурі. До цього розчину був доданий триетиламін (ТЕА, 158 мл, 1,13 моль, 1,1 екв) і отриманий розчин охолоджували до 0 "С на крижаній сольовій бані. До цього розчину додали хлоротриметилсилан (ТМС- СІ, 137 мл, 1,08 моль, 1,05 екв) при енергійному перемішуванні, дозволяючи температурі досягти 1876. (Реакційна суміш стає дуже густою і важко перемішується, але з часом стає рухливою). Коли екзотермічний процес спав, холодну баню видаляли і реакційну суміш нагрівали до кімнатної температури. Контроль за ходом реакції здійснювали за допомогою ГХ і було виявлено, що вважати завершеною її можна після приблизно 1 години (вибірка з реакції повинна бути зроблена без доступу повітря при разбавлені сухим розчинником, щоб запобігти гідролізу ТМС).

Реакційну суміш розчинили в н-гептане (2 л) перед фільтрацією в атмосфері азоту. Розчинник видаляли з фільтрату при зниженому тиску вентиляційним роторним випаровувачем в атмосфері азоту. Залишкове масло розбавляли н-гептаном (1 л) і повторно концентрували.

Якщо тверді речовини утворювалися при додаванні н-гептану, то була необхідна друга фільтрація. Потім залишок переганяли при зниженому тиску (70 - 90 "С приблизно 0,5 торр) з використанням дистилятору Кугельрофа, що дозволило отримати 1-триметилсиліл-4- йодопіразол (263 г, 274,1 г теоретичний, 9695) у вигляді безбарвного масла. Цей матеріал повинен зберігатися в атмосфері азоту в будь-який час, оскільки ТМС група швидко гідролізується. Згодом було встановлено, що 1-триметилсиліл-4-йодопіразол може бути

Зо отриманий шляхом нагрівання іодопіразолу з 2 еквівалентами гексаметилдисилазану протягом 1 години. 4-(4,4,5,5-Тетраметил-1,3,2-діоксаборолан-2-іл)-1Н-піразол (1). У колбу, оснащену механічною мішалкою, впускним краном для азоту, крапельною лійкою та термопарокарманом, були завантажені 1-триметилсиліл-4-йодопіразол (225,1 г, 0,85 моль) і ТГФ (2200 мл) при кімнатній температурі. Суміш охолоджували приблизно до - б"С на крижаній сольовій бані перед додаванням розчину ізопропілмагнійхлориду в тетрагідрофурані (2М розчин в ТГФ, 510 мл, 1,02 моль, 1,2 екв) з такою швидкістю, щоб внутрішня температура не перевищувала 0 "с.

Ступінь обміну метал/галоген контролювали за допомогою ГХ і було знайдено, що реакція завершується через приблизно 10 хв. Потім до оранжево-коричневого розчину додавали 2- ізопропокси-4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан (ізопропілпінаколборат, 347 мл, 1,7 моль, 2,0 екв) спочатку повільно, підтримуючи температуру нижче 0 "С, а потім швидше після того, як приблизно половина кількості сполуки була додана, дозволяючи температурі досягти 5 С (реакційна суміш стає досить в'язкою, а потім повільно розріджується). Потім реакційну суміш перемішували при 0 "С протягом 10 хв, до того як нагрівати до кімнатної температури протягом 1 год і перемішували при температурі навколишнього середовища протягом додаткового 1 год.

Реакційну суміш охолоджували приблизно до 6 "С і насичений водний розчин хлориду амонію (МНАСІ, 2,2 л) був доданий з підвищенням температури до 25 "С. Суміш перемішували протягом 5 хвилин, після чого розбавляли толуеном (10 л). Шари розділяли (велика кількість твердої речовини присутня у водному шарі) і органічний шар послідовно промивали водою (6бх2,2 л) і насиченим розчином солі (2х2,2 л), а потім сушили над сульфатом натрію (Маг25025). Осушуючий реагент, сульфат натрію (Маг25О4), видаляли фільтруванням і розчин концентрували при зниженому тиску. Остаточний толуен випарювали спільно з н-гептаном з отриманням 4- (4,4.,5,5- тетраметил-1,3,2-діоксаборолан-2-іл)-1Н-піразолу (1, 90,3 г, 164,9 г теоретичний, 54,895) у вигляді білої твердої речовини. Для 1: 1ТН ЯМР (400 МГц, ДМСО-сав) б 13,8 (роз. с, 1Н), 7,94 (с, 1Н), 7,62 (с, 1Н), 1,23 (с, 12Н) м.ч.; СеНі5ВМ2О» (М.м., 194.04), РХ-МС (ЕЇ) т/е 195 (МУ -- Н).

Приклад 6. Альтернативний синтез 4-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2- діоксаборолан-2-іл)-1Н- піразолу

Схема МІ што» і п мВ ПОВ ом

М сг - - 2 - яв М хе, - 2-20 р Мов

НьО, кт. НСІСНьСІЬ Бе 19 22 23

СЗНаМо СзНаВмо СУНиВгМО

Мол.маса: 68.08 Мол.маса: 146.97 Мол. маса: 219.08 ре; що лет. о рі 1-8 Ме/

ІРГМУСІЛ ГФ в) 24 1

СізНазВМ2О3 СеНі5ВМО»

Мол.маса: 256.14 Мол. маса: 194.04 4-Бромопіразол (22). Піразол (19, 34,0 г, 0,5 моль) і МВ5 (89,0 г, 0,5 моль, 1,0 екв) були суспендовані у воді (625 мл) при температурі навколишнього середовища. Отриману суспензію перемішували при температурі навколишнього середовища протягом ночі. Потім реакційну суміш екстрагували ЕІЮАс (2х100 мл). Об'єднані екстракти ЕЮАс промивали водним розчином

Маг52Оз і насиченим розчином солі, сушили над Маг50О, і концентрували при зниженому тиску з одержанням неочищеного 4-бромопіразолу (72,0 г, 73,5 г теоретичний, вихід 9895) у вигляді білої твердої речовини (чистота по ГХ:» 9895), яку безпосередньо використовували в подальшій реакції без додаткового очищення. 4-Бромо-1-(етоксиетил)-1 Н-піразол (23). До розчину 4-бромопіразолу (70,0 г, 0,476 моль) в

СНесІг (600 мл) був доданий розчин 3,1М НОЇ в діоксані (4 мл) і етилвініловий етер (41 г, 0,569 моль, 1,2 екв) при температурі навколишнього середовища. Отриману реакційну суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом З годин. Реакційну суміш гасили водним розчином МанНсСоОз і два шари розділилися. Органічний шар промивали водою, сушили над Ма»5О»4, і концентрували при зниженому тиску насухо з отриманням 4-бромо-1- (етоксиетил)-1Н-піразолу (113 г, 104,3 г теоретичний, 9795 вихід) у вигляді масла (чистота по ГХ : 8995), яке безпосередньо використовували в подальшій реакції без додаткового очищення. 1-(Етоксиетил)-4-(4,4,5,5-тетраметилі!,3,2|діоксаборолан-2-іл)-1Н-піразол (24). До 100 мл розчину іІРІМОСІ. 1 їСІ (50 ммоль, 1,8 екв) в ТГФ було додано 4- бромо-1-(етоксиетил)-1Н- піразолу (6,15 г, 28 ммоль) при температурі навколишнього середовища. Отриману реакційну суміш перемішували при температурі навколишнього середовища 12 годин, потім охолоджували до - 207С. Метоксипінакол борат (10,6 г, 67 ммоль, 2,4 екв) був доданий до реакційної суміші при - 20 "С. Отримана суміш перемішувалася при 0 - 10 "С протягом 1 години.

Зо Водний розчин МНАСІ був доданий, щоб погасити реакцію. Суміш потім екстрагували петролейним етером (ПЕ). Об'єднані екстракти ПЕ промивали насиченим МанНсСоОз, сушили над

Ма?5О.: і концентрували при зниженому тиску. Неочищений продукт кристалізували з ПЕ з отриманням 1-(етоксиетил)-4-(4,4,5,5-тетраметилі!1,3,2|діоксаборолан-2-іл)-1 Н-піразолу (24, 42 г, 7,45 г теоретичний, 56.495 вихід) у вигляді біло-жовтуватого кольору твердої речовини (чистота ГХ: 9995). Для 24: "Н ЯМР (ДМСО-сав, 400 МГц) 8,09 (с, 1Н), 8,58 (с, 1Н), 7,62 (с, 1Н), 5,55 (кв, 1Н, У - 6.1 Гу), 3,37 (роз. кв., 1Н, У - 7,1, 9,6 Гц), 3,12 (роз. кв, 1Н, у - 7,0, 9,7 Гц), 1,56 (д,ЗН,У -6,0 Гу), 1,24 (с, 12Н), 1.00 (т, ЗН, У - 7,0 Гу) м.ч.; СізНазВМ2Оз (М.м., 266,14), РХ-МС (ЕЇ) т/е 267 (МУ НН). 4-(4,4,5,5-Тетраметил-1,3,2-діоксаборолан-2-іл)-1 Н-піразол (1). До суміші 2,3-диметилбутан- 2,3-діолу (25,0 кг, 211,6 моль) і 1-(1-етоксиетил)-4-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан-2-іл)- 1Н-піразолу (24, 55,0 кг, 206.7 моль) в 1,2- дихлороетані (750 кг) був повільно доданий розчин

НСІ в ТВМЕ (25,0 кг, 20 - 30905 НС) при 0 - 5 "С. Отримана реакційна суміш перемішувалася при 10 - 207С протягом З - 5 годин. Після того, як селективне зняття захисту було завершено, що контролювалося ВЕРХ (1: нижче 1905), реакційну суміш дегазовували і наповнювали азотом,

потім охолоджували до - 15 "С. Потім в охолоджену реакційну суміш додавали триетиламін (ТЕА, 30,0 кг, 296,5 моль), доводячи до рН 7 - 8. Суміш потім поступово нагрівали до температури навколишнього середовища перед тим, як обробити водою (150 кг). Дві фази поділяли і органічний шар промивали насиченим розчином солі (60 кг) і сушили над сульфатом натрію (Маг25О04). Осушуючий реагент, сульфат натрію (Маг25О4), видаляли фільтруванням і отриманий розчин концентрували при зниженому тиску при 40 - 50"С до густого масла.

Залишок нагрівали до 60 - 70"С і розбавляли петролейним етером (100 кг) при тій же температурі. Отриману суміш потім поступово охолоджували до кімнатної температури, а потім до - 5"С і перемішували при тій же температурі протягом З годин. Тверді речовини збирали центрифугуванням і висушували при 50 - 60"С під вакуумом з отриманням неочищеного бажаного продукту (1, 33,75 кг, 40,11 кг теоретичний, 84,195). Потім неочищений цільовий продукт суспендованих з 1,2- дихлороетаном (30 кг) і отриману суміш нагрівали зі зворотнім холодильником з отриманням прозорого розчину. Потім до гарячого розчину додавали петролейний етер (150 кг) при тій же температурі Отриману суміш потім поступово охолоджували до кімнатної температури, а потім до - 5"С і перемішували при тій же температурі протягом З годин. Тверді речовини збирали шляхом центрифугування і сушили під вакуумом при 50 - 60"С з отриманням 4-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан-2-іл)-1Н- піразолу (1, 31,0 кг, 40,11 кг теоретичний, 7 7,395) у вигляді не зовсім білої твердої речовини, яка ідентична у всіх порівняльних аспектах матеріалу, синтезованого при застосуванні способу синтезу, як описано вище у Прикладі 5.

Приклад 7. Синтез 4-хлоро-7Н-Іпіроло(2,3-4|піримідину

Схема МІ он аЙ о а о

РОСІ»З

М'з ДМФА М н МН в Меон Ше: Н

М'сон КИП ЯТІННЯ ЗІ МОСС толуен, 55 - 60 С МО Мне зворотнім ХОЛОДИЛЬНИКОМ 26 27

СІНаМ»Ю» СьнНосСі» МО СеНаСІМаО

Мол. маса: 112.09 Мол. маса: 176.99 Мол. маса: 157.56

РіЗР"СНоОМе С їй з й «вик рр конц. вод. НС Її

ТГФ,20 -252С ще МН ТГФ, кип'ятіння зі ще М 2 зворотнім холодильником н 28 4

СУНесСІМзО СеНасіМ»

Мал. маса: 185.61 Мол. маса: 153.57 25 4,6-Дихлоропіримідин-5-карбальдегід (26). У 5 л 4-горлу колбу, оснащену механічною мішалкою, краплинною лійкою, конденсатором, термопарою, і Ме розгорткою у водний промивний розчин МаоН, завантажували і охолоджували на крижаній сольовій бані оксихлоридфосфору (РОС », 1 л, 10,572 моль, 4,82 екв). М,М-диметилформамід (ДМФА, 320 мл, 4,138 моль, 1,85 екв) по краплях додавали в колбу при 0 х 2 "С. Після додавання приблизно 100 мл ДМФА протягом приблизно 0,5 год, кристалізація відбулася, і температура реакції була збільшена від 0 до 10 "С. Додавання припиняли і суміш залишали для повторного охолодження приблизно до 2 "С. Залишкову кількість ДМФА додавали протягом 2,5 год при температурі нижче 8 "С. Суспензія стала дуже густою, утруднюючи перемішування. Коли додавання ДМФА було завершено, суміш перемішували при З - 5 "С протягом 0,5 год. 4,6-Дигідроксипіримідин (250 г, 2,232 моль) додавали порційно у вигляді твердої речовини. Після додавання приблизно однієї третини 4,6б-дигідроксипіримідину реакційна суміш стала більш розрідженої і спостерігався повільний екзотермічний процес із зростанням температури реакції приблизно до 12 7С протягом 0.5 ч. Залишкову кількість 4,6-дигідроксипіримідину порціями додавали протягом 0,25 год зі збільшенням температури реакції від 12 до 27 "С. Температура реакції підтримувалася на рівні 25 - 27 "С з перемінним охолодженням під час якого жовта суспензія ставала рідшою, а потім знову густішою. Після припинення екзотермічного процесу через приблизно 1 год, реакційну суміш повільно нагрівали. Приблизно 55 "С реакційна суміш стала дуже густою і спостерігався другий помірний екзотермічний процес. Нагрівальна гартівна сітка була знята в той час як температура реакції продовжувала зростати приблизно до 63 С і залишалася при цій температурі протягом декількох хвилин перед тим як впасти. Нагрівання суміші було відновлено до досягнення слабкого кипіння (приблизно 100 "С). При приблизно 95"С, відбувалося постійне досить швидке виділення газу НСІ і реакційна суміш поступово ставала розрідженою і затемненою. Після приблизно 0,5 год, прозорий коричневий розчин був отриманий, коли температура нагрівання повільно зростала до 115 "С протягом 1,25 год. В цілому, після 2,5 год при кип'ятінні зі зворотнім холодильником, реакційну суміш охолоджували до температури навколишнього середовища і перемішували протягом ночі при температурі навколишнього середовища. Надмірна кількість РОСіз (так багато, наскільки можливо) видаляли при зниженому тиску (температура бані 45 - 50 "С). Залишкове густе коричневе масло виливали дуже повільно в холодну НгО (5 л) в 20 л дилільній лійці, додаючи лід, що необхідно для підтримки водної суміші приблизно температури навколишнього середовища. Потім водну суміш екстрагували ЕІАс (2х3 л з подальшим 1х2 л). Об'єднані ЕІОАс екстракти промивали

НгО (2х2.5 л), насиченим Мансо»з водним розчином (1 л), концентрованим сольовим розчином (1 л), сушили над Ма250О5, фільтрували і концентрували при зниженому тиску (температура бані при температурі 35 "С) з отриманням неочищеного 4,6б-дихлоропіримідин-5-карбальдегіду (270 г, 395 г теоретичний, 68,495) у вигляді жовто-оранжевої твердої речовини. Наважку 20 г цього сирого матеріалу очищали за допомогою дистиляції Кугельрора (температура печі при 90 - 100 "С, 225 мТорр), що дало 15,3 г чистого 4,б-дихлоропіримідин-5- карбальдегіду у вигляді білої твердої речовини, яка ставала жовтою при зберіганні при температурі навколишнього середовища. 1Н ЯМР (300 МГц, СОСІЗ) 10,46 (с, 1Н), 8,89 (с, 1Н) м.ч. 4-Аміно-6-хлоропіримідин-5-карбальдегід (27). Розчин 7 М МНз в МеОнН (265 мл, 1,855 моль, 2,0 екв) додавали протягом 1,25 год до розчину 4,6- дихлоропіримідин-5-карбальдегіду (163,7 г, 0,9301 моль) в толуені ( З л) при температурі навколишнього середовища. Температура реакційної суміші поступово зростала від 20 до 26 "С і утворювалася жовта суспензія.

Застосовувалося легке охолодження для підтримки температури реакційної суміші нижче 2670. Суспензія перемішувалася при температурі навколишнього середовища протягом 3,5 год перед відділенням твердих речовин фільтруванням. Тверді речовини промивали ЕЮАс (1 л).

Фільтрат концентрували при зниженому тиску, і тверді речовини розтирали з толуеном і н-

Зо гептаном (2:11 об/о0б, 600 мл), фільтрували і сушили з отриманням 71,1 г 4- аміно-6- хлоропіримідин-5-карбальдегіду у вигляді жовтої твердої речовини.

Вихідну тверду речовину відфільтровували з реакційної суміші, яка містила додаткову кількість 4-аміно-6-хлоропіримідин-5-карбальдегіду. Продукт екстрагували з відфільтрованої твердої речовини перемішуванням в ЕОАс (1,25 л) протягом 1,5 год, фільтрували, потім перемішували в ТГФ (750 мл) протягом 1 год і знову фільтрували. Обидва ЕЮАс і ТГфФ фільтрати концентрували при зниженому тиску і отримані тверді речовини розтирали з толуеном і н-гептаном (2:1 об/об, 450 мл), фільтрували і сушили з отриманням додаткових 44,1 г 4- аміно-б-хлоропіримідин-5-карбальдегіду у вигляді жовтої твердої речовини. Загальний вихід 4-аміно-б-хлоропіримідин-5-карбальдегіду (115,2 г, 146,5 г теоретичний) був 78,695. 1Н ЯМР (300 МГц, ДМСО-с6) б 10,23 (с, 1Н), 8,71 (роз. с, 1Н), 8,55 (роз. с, 1Н), 8,39 (с, 1Н) м.ч.,

С5НАСІМзО (М.м., 157.56), РХ-МС (ЕЇ) т/е 158 (МУ -- Н). б-Хлоро-5-(2-метоксивініл)піримідин-4-іламін (28). Суспензія (метоксиметил)утрифенілфосфоній хлориду (276,0 г, 0,807 моль, 1,1 екв) в ТГФ (1.5 л) була охолоджена на крижаній сольовій бані до - 2 "С і 1 М трет- бутоксид калію (КОЇВи) в ТГФ ( 807 мл, 0.807 моль, 1.1 екв) додавали протягом 1,5 год при - 2 до - З"С. Темну червоно- помаранчеву суміш перемішували при - 2 до - З "С протягом 1 год. 4-Аміно-6-хлоропіримідин-5- карбальдегід (115,2 г, 0,7338 моль, 1,0 екв) потім порційно додавали до реакційної суміші як тверду речовину із застосуванням ТГФ (200 мл) для промивання контейнеру і ділильної лійки.

Під час додавання, температура реакційної суміші зростала від - З до 13"7С і колір змінювався на коричневий. Коли температура реакційної суміші знизилася до 10 "С, охолоджуючу баню зняли і дозволили реакційній суміші нагрітися до кімнатної температури і перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 42 год. Реакційна суміш була охолоджена до - 2 7С перед гасінням повільним додаванням насиченого водного розчину МНАСІ (750 мл). Суміш концентрували при зниженому тиску, щоб видалити більшу частину ТГФ. Залишок розподіляли між ЕОАс (З л) і Н2гО (1 л). Органічну фазу фільтрували для видалення нерозчинного матеріалу на межі розділу, потім екстрагували 2 н. НСІ (4х250 мл), потім З н. НСІ (2х250 мл). Об'єднані екстракти НСІ знову екстрагували етилацетатом (500 мл), потім фільтрували через Целіт, щоб видалити нерозчинний матеріал. Фільтрат охолоджували на крижаній сольовій бані, доводили бо до рН 8 за допомогою б н. водного розчину МаонН і екстрагували ЕІЮАс (3х1 л). Об'єднані екстракти ЕІЮАсС промивали насиченим розчином солі (1 л), сушили над Маг250.2, перемішували з активованим вугіллям (10 г) ії силікагелем (10 г) протягом 1 год. Суміш фільтрували через

Целіт, промиваючи Целіт етилацетатом (1 л). Фільтрат концентрували, спільно випаровуючи залишковий ЕТОАс з н-гептаном (500 мл). Отриману буру тверду речовину викачували під високим вакуумом протягом 2 год з отриманням неочищеного б-хлоро-5- ((2- метоксивініл)/піримідин-4-іламіну (72,3 г, 136,2 г теоретичний, 53,195). Сирий необхідний продукт був використаний у наступній реакції без додаткового очищення. Зразок сирого продукту (2,3 г) очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі з елюювання сумішшю 0 - 3595

ЕОАс/н-гептан з одержанням 1,7 г чистого б-хлоро-5-(2-метоксивініл)піримідин-4-іламін у вигляді білої твердої речовини, яка була сумішшю від 1 до 2 Е/7 ізомерів. ЯН ЯМР (300 МГЦ,

ДМСО-ав) для Е- ізомеру: б 8,02 (с, 1Н), 7,08 (роз. с, 2Н), 6,92 (д, 1Н, У - 13.1), 5.35 (д, 1Н, У - 13,0 Гу), 3,68 (с, ЗН) м.ч. і для 2-ізомеру: б 8,06 (с, 1Н), 7,08 (роз.с, 2Н), 6,37 (д, 1Н, У -6,8 Гу), 5,02 (д, 1Н, У - 6,7 Гц), 3,69 (с, ЗН) м.ч.; С7НавСІМзО (М.м., 185,61), РХ- МС (ЕЇ) т/е 186/188 (М

Н). 4-Хлоро-7Н-Іпіроло(2,3-4|Іпіримідин (4). Концентровану НОСІ (5 мл) додавали до розчину сирого б-хлоро-5-(2-метоксивініл)піримідин-4-іламіну (70,0 г, 0,3784 моль) у ТГФ (700 мл) і отриману реакційну суміш нагрівали зі зворотнім холодильником протягом 7,5 годин. При нагріванні сформувалася негуста суспензія, яка поступово повторно розчинялася. Коли реакція була завершена, що підтвердив контроль ВЕРХ, реакційну суміш охолоджували до температури навколишнього середовища і перемішували при температурі навколишнього середовища протягом ночі. Твердий МаНСОз (15 г) був доданий до реакційної суміші і отриману суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 1 год. Активоване вугілля (7 г), силікагель (7 г) і Маг250х (20 г) були додані до суміші і нагрівали до 40 "С протягом 1 год.

Потім суміш охолоджували до кімнатної температури і фільтрували через Целіт, промиваючи

Целіт з ТГФ (1 л). Фільтрат концентрували при зниженому тиску і отриману тверду речовину сушили при зниженому тиску з одержанням неочищеного 4- хлоро-7Н-І(піроло|2,3-4|Іпіримідину (4, 58,1 г, 58,1 г теоретичний, 10095) у вигляді жовто-коричневої твердої речовини. Цей неочищений цільовий продукт розчиняли в ЕОАс (1 л) при 50 - 55"7С та обробляли

Зо активованим вугіллям (3 г). Суміш фільтрували через Целіт при нагріванні і шар Целіту промивали теплим ЕІЮАс (250 мл). Фільтрат концентрували до приблизно 500 мл, і суспензію витримували при температурі навколишнього середовища протягом ночі. Суспензію потім охолоджували до 0 - 5 "С протягом 2 год перед тим як зібрати тверді речовини фільтрацією.

Тверді речовини сушили з отриманням чистого 4-хлоро-7Н-Іпіроло|2,3-4|піримідину (4, 54,5 г, 58,1 г теоретичний, 9495) у вигляді жовто-коричневих кристалів. ІН ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав) б 12,58 (роз. с, 1Н), 8,58 (с, 1Н), 7,69 (д, 1Н, у - 3.5 Гц), 6.59 (д, 1Н, у - 3.5 Гц) м.ч.; РХ-МС (ЕЇ) т/е 154/156 (МУ НН).

Приклад А: Іп міо аналіз ЗАК Кінази

Сполуку Формули І випробовували на інгібуючу активність по відношенню до УАК об'єктів, відповідно до наступного іп міго аналізу, описаного в РагкК еї аї., Апапїуїса! Віоспетівігу 1999, 269, 94-104. Каталітичні домени людського ЗАКІ1 (аа. 6837-1142) і УХАК2 (аа. 828-1132) з М- кінцевими мітками були експресовані за допомогою бакуловіруса в клітинах комах і очищені.

Каталітичну активність ЧАК! ії ЧАК2 аналізували шляхом вимірювання фосфорилювання біотинілірованого пептиду. Фосфорильований пептид був виявлений по однорідній з часовим поділом флуоресценції (НТР). ІСво сполук були виміряні для кожної кінази в 40 мкл реакцій, які містили фермент, АТФ і 500 нМ пептид в 50 мМ Тріс (рН 7,8) буфер з 100 мм Масі ЗмММ Дт їі 0.1 мг/мл (0.0195) БСА. Для 1мМ ІСвзо вимірювань, концентрація АТФ в реакціях становила 1 мМ.

Реакції проводили при температурі навколишнього середовища протягом 1 год, а потім зупиняли 20 мкл 45 мМ ЕДТА, 300 нМ 5А- АРС, 6 нМ Еи-Руг0 в буфері для аналізу (Режкіп

ЕІтетг, Вовіоп, Маззаспизеїв5). Зв'язування з міченим европием антитілом проходило протягом 40 хвилин і НТАЕ сигналу вимірювали на лічильнику Ривіоп пластини (РеїКіп ЕІтег, Вов5іоп,

Маззаспивеїв). Сполука Формули | і сіль адипінової кислоти мала ІСсо в ЧАК! від х5 НМ (виміряні при 1 мм АТФ) при співвідношенні ЧАК2/ЧАКТ» 10 (виміряні при 1 мМ АТФ).

Приклад В: Клітинні дослідження

Лінії ракових клітин, що залежать від цитокінів і, отже, "АК/5ТАТ передачі сигналів, для росту, висівали при 6000 клітин на лунку (формат 96- лункового планшета) в середовищі АРМІ 1640, 1095 ЕВ5, і 1 нг/мл відповідного цитокіну. Сполука може бути додана до клітин в бо ДМСО/носія (кінцева концентрація ДМСО 0,295), і інкубували протягом 72 годин при 37 "С, 595

СО». Вплив сполуки на життєздатність клітин оцінювали за допомогою СейПТйег-Сіо люмінесцентної осередку Аналіз життєздатності клітин (Рготеда) з наступним ТорСошпі (Режіп

ЕІтег, Вовіоп, МА) кількісним визначенням. Потенційні нецільові ефекти сполук виміряні в паралелі, використовуючи не-ЗАК, які ведуть клітинну лінію з тим самим аналізом зчитування.

Всі експерименти, як правило, виконували у двох повторах.

Згадані вище лінії клітин можуть також використовуватися для дослідження впливу сполук на фосфорилювання ДАК кіназ або потенційних субстратів нижче в біохімічному шляху, таких як білки 5ТАТ, АКІ Зпр2 або Ек. Ці експерименти можуть виконуватись протягом ночі при голодуванні цитокіну, з подальшою короткою попередньої інкубацією зі сполукою (2 год. або менше) і цитокінової стимуляцією в протягом приблизно 1 год або менше. Потім білки екстрагували з клітин і аналізували методами, знайомими фахівцям у даній галузі техніки, включаючи вестерн-блоттинг або ТИФА із застосуванням антитіл, які можуть диференціювати між фосфорильованим і загальним білком. У зазначених експериментах можуть застосовуватися нормальні або ракові клітини, щоб досліджувати вплив сполук на біологію виживання клітини пухлини або на медіатори запального захворювання. Наприклад, щодо останнього, цитокіни, такі як 1/-6, 1-12, 1/-23 або ІРМ, можуть використовуватися для стимулювання активації ЧАК, що веде до фосфорилювання білка (ів) 5ТАТ і потенційно до транскрипціональних профілів (які оцінюють методом масиву або технологією кПЦР) або виробленні та/або секреції білків, таких як 1-17. Здатність сполук пригнічувати ці опосередковані цитокіном ефекти може бути виміряна з використанням методів, широко відомих фахівцям у даній галузі техніки.

Сполуки за даним винаходом додатково можуть бути протестовані на клітинних моделях, розроблених з метою оцінки їх ефективності та активності проти мутантних ЧАК, наприклад, з мутацією ШАК2М617Е, знайденої при мієлоїдних проліферативних розладах. У таких експериментах часто застосовують цитокін-залежні клітини гематологічної клітинної лінії (наприклад Ваг/3) в якій ектопічно експресуються ДАК кінази дикого типу або мутантні (Чатев,

С., еї аІ. Майте 434: 1144-1148; аєгкК, у., єї аІ. УВС 280: 41893-41899). Кінцеві точки включають вплив сполук на виживання, проліферацію клітин ії фосфорильовані білки УЗАК, 5ТАТ, АКІ або

ЕїжК.

Зо Деякі сполуки за даним винаходом можуть бути оцінені щодо їх активності пригнічення проліферації Т-клітин. В якості такого аналізу може розглядатися аналіз, який запускає другий цитокін (тобто ЧАК) проліферації, а також спрощений аналіз імуносупресії або інгібування імунної активації. Нижче наведено короткий нарис того, яким чином можуть виконуватися дані експерименти. Моноядерні клітини периферичної крові (МКПК) отримують із зразків цільної крові людини з застосуванням способу виділення Рісої! Нурадие, і Т-клітини (фракція 2000) можуть бути отримані з МКПК зціжуванням. Свіжовиділені Т-клітини людини можуть міститися в живильному середовищі (АРМІ 1640 з додаванням 1095 сироватки телячого ембріону, 100

Од/мл пеніциліну, 100 н г/мл стрептоміцину) з щільністю 2х105 клітин/мл при температурі 37 "С до 2 днів. Для аналізу стимульованої ІІ -2 проліферації клітини, Т-клітини спочатку обробляють фітогемаглютиніном (ФГА) в кінцевій концентрації 10 М мкг/мл протягом 72 годин. Після одноразового промивання ФСБ 6000 клітин/лунку наносять на 96б-ямкові планшети і оброблюють сполуками в різних концентраціях в живильному середовищі в присутності 100

Од/мл ІІ -2 людини (Ргоб5рес-Тапу Тесппосепе; Вепомої, Ізраїль). Планшети інкубують при 37 70 протягом 72 годин і індекс проліферації оцінюють із застосуванням люмінесцентних реактивів

СеПТлег-Сіо, за запропонованим виробником протоколом (Рготеда; Мадізоп, М/ізсопвіп).

Приклад С: Іп мімо Протипухлинна ефективність

Сполуки за даним винаходом можуть бути оцінені на моделях ксенотрансплантата пухлини людини у мишей з ослабленим імунітетом. Наприклад, канцерогенний варіант лінії клітин плазмацитоми ІМА-6 можуть застосовувати для підшкірної інокуляції мишам 5СІО (Вигодег", В., єї аІ. Нетайо!і 9. 2: 42-53, 2001). Надалі тварини, які несуть пухлину, можуть бути рандомізовані у групи лікування лікарським засобом або розчинником, і різні дози сполук можуть бути введені будь-якою кількістю звичайних способів, включаючи пероральний, внутрішньочеревно або безперервну інфузію із застосуванням імплантованих насосів. Зростання пухлини відстежують в часі за допомогою штангенциркуля. Надалі зразки пухлини можуть бути відібрані для аналізу в будь-який час після початку лікування, як викладено вище (Приклад В), щоб оцінити вплив сполуки на активність ЧАК і нижчележачих шляхів проведення сигналу. Додатково, селективність сполуки(к) може бути оцінена із застосуванням моделей ксенотрансплантата пухлини, які запускаються іншими, відомими кіназами (наприклад ВсІ-АБіІ), таких як модель бо пухлини К5б62.

Приклад 0: Тест шкірної реакції контактної гіперчутливості по сповільненому типу у мишей

Сполуки за даним винаходом додатково можуть бути протестовані щодо їх ефективності (іннібування мішеней ЧАК) на тестовій моделі яка запускається Т-клітинами сповільненої гіперчутливості у мишей. Шкірна реакція контактної гіперчутливості за сповільненим типом (ГЗТ) у мишей вважається придатною моделлю клінічного контактного дерматиту та інших опосередкованих Т- лімфоцитами імунних розладів шкіри, таких як псоріаз (Іттипої! Тодау. 1 998 дап; 19 (1): 37-44). Численні характеристики об'єднують ГЗТ у мишей з псоріазом, у тому числі, імунний інфільтрат, супутнє підвищення рівня запальних цитокінів і гіперпроліферація кератиноцитів. Крім того, багато класів агентів, ефективних при лікуванні псоріазу в клініці, також є ефективними інгібіторами реакції ГЗТ у мишей (Адепів Асііопв. 1993 дап; 38 (1-2): 116- 21).

У 0-й і 1-й дні мишей Ваїр/с сенсибілізували місцевим нанесенням на виголене черево антигену 2,4-динітро-флуоробензолу (ДНФБ). На 5-й день вимірювали товщину вух за допомогою інженерного мікрометра. Результати вимірювання реєстрували і застосовували як початковий рівень. Потім обидва вуха тварин навантажували місцевим нанесенням ДНФБ в загальній дозі 20 мкл (10 мкл на внутрішню частину і 10 мкл на зовнішню частину вушної раковини) з концентрацією 0,295. Через 24-72 години після навантаження вуха знову вимірювали. Лікування тестовими сполуками проводили протягом фаз сенсибілізації і навантаження (з дня -1 до дня 7) або до і протягом фази навантаження (зазвичай починаючи з другої половини дня 4 до дня 7). Лікування тестовими сполуками (в різних концентраціях) проводили системно або місцево (місцеве нанесення лікарського засобу на вуха). На ефективність досліджуваних сполук вказувало зменшення припухлості вуха, в порівнянні з відсутністю лікування. Сполуки, що викликають зменшення на 2095 або більше, вважаються ефективними. У деяких експериментах мишей навантажували без сенсибілізації (негативний контроль).

Інгібуючий ефект (пригнічення активації шляхів "АК-5ТАТ) досліджуваних сполук може бути підтверджений імуногістохімічним аналізом. Активація шляху(ів) ЗАК-ЗТАТ призводить до утворення та транслокації функціональних факторів транскрипції. Надалі, приплив імунних

Зо клітин і збільшена проліферація кератиноцитів також повинні забезпечувати унікальні зміни профілю експресії у вусі, які можуть бути досліджені і визначені кількісно. Фіксовані у формаліні і залиті парафіном зрізи вуха (зразки відібрані після фази навантаження в моделі ГЗТ) піддають імуногістохімічному аналізу із застосуванням антитіла, яке специфічно взаємодіє з фосфорильованим 5ТАТЗ (клон 58Е12, Сеї! бідпаїпЯ Тесппоіодієї). Вуха миші обробляють досліджуваними сполуками, розчинником або дексаметазоном (клінічно ефективне лікування для псоріазу), або залишають без лікування в моделі ГЗТ для порівняння. Досліджувані сполуки і дексаметазон можуть продукувати подібні транскрипційні зміни як якісно, так і кількісно, а також досліджувані сполуки і дексаметазон можуть зменшувати кількість інфільтруючих клітин.

Системне і місцеве застосування досліджуваних сполук може викликати інгібуючий ефект, тобто, зменшення кількості інфільтруючих клітин та інгібування транскрипціональних змін.

Приклад Е: Іп мімо протизапальна активність

Сполуки за даним винаходом можуть бути оцінені на моделях гризунів або не гризунів, розроблених для відтворення одиничної або комплексної реакції запалення. Наприклад, моделі артриту у гризунів можуть застосовуватися для оцінки терапевтичного потенціалу сполук, що вводяться превентивно або терапевтично. Ці моделі включають, без обмежень, індукований колагеном артрит у мишей чи пацюків, індукований ад'ювантом артрит у щурів і артрит, індукований антитілом до колагену. Крім того, аутоїмунні захворювання, в тому числі, без обмежень, розсіяний склероз, цукровий діабет | типу, увеоретиніт, тиреоїдит, міастенія, імуноглобулінова нефропатія, міокардити, сенсибілізація дихальних шляхів (астма), вовчак або коліт, можуть використовуватися для оцінки терапевтичного потенціалу сполук за даним винаходом. Ці моделі добре вивчені в співтоваристві дослідників і знайомі фахівцям в даній області техніки (Ситепі Ргоїосої!в5 іп Іттипоіоду, Мої 3., Соїїдап, УЕ еї аї, ММіеу Ргезз .; Меїподвз іп

Моїесшіаг Віоіоду: Мої. 225, ІпШаттаїйоп Ргоїосої5.,ММіпуага, Р. ї УМійоцднБу, 0.А., Нитапа

Ргезв, 2003.).

Приклад Е: Тваринні моделі для лікування сухості очей, увеїту і кон'юнктивіту

Агенти можуть бути оцінені на одній або більше доклінічних моделей сухості очей, відомих фахівцям у даній галузі техніки, у тому числі, без обмеження, модель із застосуванням 60 конканаваліну А (СопА) на сльозовій залозі кроля, скополамінова модель (підшкірна або трансдермальна) на мишах, модель на сльозовій залозі миші із застосуванням ботулотоксину або будь-яка з цілої низки спонтанних аутоїмунних моделей у гризунів, які призводять до дисфункції очної залози (наприклад МОО-5СІО, МА / Ірг або МАВ / МАМУ) (Вагабіпо еї аї.,

Ехрегпітепіа!ї Еує Везєагтсп 2004, 79, 613-621 і ЗсНгадег еї а!., Оемеіортепіа! ОріпаІтоіоду,

Кагаег 2008, 41, 298-312, кожна з яких включена до даного документу у повному обсязі за допомогою посилання). Кінцеві точки в цих моделях можуть включати гістопатології очних залоз і очі (рогова оболонка і т.п.) а також класичну пробу Ширмера або її модифіковані версії (Вагабіпо єї а!.), в яких вимірюють вироблення слізної рідини. Активність оцінюють при веденні доз декількома способами (наприклад, системно або місцево), яке може починатися до або після появи вимірного захворювання.

Агенти можуть бути оцінені на одній або більше доклінічних моделях увеїту, відомих фахівцям у даній галузі техніки. Вони включають, без обмеження, моделі експериментального аутоїмунного увеїту (ЕАУ) і індукованого ендотоксином увеїту (ІЕУ). Експерименти ЕАУ можуть бути виконані на кролях, щурах або мишах, і можуть включати пасивну або активну імунізацію.

Наприклад, будь-який з безлічі антигенів сітківки може застосовуватися для сенсибілізації винаходів тварин до відповідного імуногенного засобу, після чого очі тварин можуть бути навантажені тим же антигеном. Модель ІЕУ є більш гострою і включає місцеве або системне введення ліпополісахаридів в сублетальних дозах. Кінцеві точки моделей ІЕУ і ЕАУ можуть включати, серед іншого, фундоскопічне обстеження і гістопатологію. Ці моделі розглянуті тій еї аІ. (ттипоіоду апа Сеї! Віоіоду 1998, 76, 497-512, яка включена в даний документ у повному обсязі за допомогою посилання). Активність оцінюють при введенні доз декількома способами (наприклад, системно або місцево), яке може починатися до або після появи вимірного захворювання. Крім того, в деяких моделях, перерахованих вище, може розвиватися склерит/епісклерит, хоріоїдит, циклит або запалення райдужної оболонки ока, і, таким чином, вони є придатними для дослідження потенційної активності сполук для терапевтичного лікування зазначених захворювань.

Додатково, агенти можуть бути оцінені в одній або більше доклінічних моделей кон'юнктивіту, відомих фахівцям в даній галузі техніки. Вони включають, без обмеження, моделі на гризунах з застосуванням мурчаку, пацюку або миші. Моделі на мурчаках включають моделі

Зо із застосуванням активної або пасивної імунізації та/"або імунних протоколів навантаження антигенами, такими як яєчний білок або амброзія (розглянуті в Стопебега, БА, еї аї., АПегау 2003, 58, 1101-1113, яка включена в даний документ за допомогою посилання в повному обсязі). Моделі з пацюком і мишею по загальному дизайну схожі з моделями на мурчаках (також розглянуті Стопебрего). Активність оцінюють при введенні доз декількома способами (наприклад, системно або місцево), яка може починатися до або після появи вимірюваного захворювання.

Кінцеві точки для такого дослідження можуть включати, наприклад, гістологічний, імунологічний, біохімічний або молекулярний аналіз очних тканин, таких як кон'юнктива.

Приклад С: Іп мімо захист кістки

Сполуки можуть бути оцінені на різних доклінічних моделях остеопенії, остеопорозу або резорбції кістки, відомих фахівцям у даній області техніки. Наприклад, гризуни з видаленими яєчниками можуть бути використані для оцінки здатності сполук впливати на ознаки і маркери ремоделювання та/або щільності кістки (М/55 деє і МУ. Мао, У МизсцозкКеї. Миегоп. Іпіегасі., 2001, 1 (3), 193-207, яка включена в даний документ у повному обсязі за допомогою посилання).

Альтернативно, щільність та архітектура кістки можуть бути оцінені в контролі або лікованих сполукам гризунах на моделях індукованої лікуванням (наприклад, глюкокортикоїдом) остеопенії (Мао, єї аї. АйНітйї5 апа АПейтаїївт, 2008, 58 (6), 3485-3497; і там же 58 (11), 1674- 1686; обидві з яких включені в даний документ за допомогою посилання в повному обсязі). Крім того, вплив сполук на резорбцію і щільність кістки може піддаватися оцінці на моделях артриту у гризунів, що обговорювалися вище (Приклад Е). Кінцеві точки для всіх зазначених моделей можуть варіюватися, але часто включають гістологічну і радіологічну оцінку, а також іммуногістологію і біохімічні маркери, які підходять для ремоделювання кістки.

Низка варіантів реалізації винаходу була описана. Проте, слід розуміти, що різні модифікації можуть бути виконані без відступу від суті і об'єму даного винаходу. Відповідно, інші варіанти реалізації винаходу знаходяться в межах обсягу прикладеної формули винаходу.

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Спосіб отримання сполуки Формули І:

й Ї щі кх СЕ, СА М Ох М--М / ря М | Х с М або її солі, який включає: приведення в контакт сполуки Формули Па: М ОО я М--М / ря в Ша зі сполукою Формули ІМа: СІ - М М НО ма в умовах реакції Сузукі з отриманням сполуки Формули Па:

М в М--М / уд М | х ча ; Па зняття захисту із сполуки Формули Па шляхом приведення її в контакт з соляною кислотою, з утворенням дигідрохлоридної солі /2-(3-(4-"7/Н-піроло|2,3-4|піримідин-4-іл)-1Н-піразол-1- іл)яазетидин-3-іл)ацетонітрилу; і приведення в контакт дигідрохлоридної солі 2-(3-(4-(7Н-піроло|2,3-4|піримідин-4-іл)-1Н-піразол- 1-іл)уазетидин-3-іл)лацетонітрилу зі сполукою Формули МІ: (в) Е

Се. М й ДІ жи" о МІ в присутності відновлювального агента, з отриманням сполуки Формули І або її солі.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що умови реакції Сузукі включають нагрівання реакційної суміші, яка містить сполуку Формули Ша, сполуку Формули ІМа, каталізатор реакції Сузукі, основу і компонент розчинника.

З. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що каталізатор реакції Сузукі являє собою Ра(аррі2сСі», П,1-бісідициклогексилфосфіно)фероцен|дихлорпаладій (ІВ), тетракис(трифенілфосфін)паладій (0), або тетракис(три(о-толілуфосфін)паладій (0).

4. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що каталізатор реакції Сузукі являє собою (|1,1"- бісідициклогексилфосфіно)фероцен|дихлорпаладій (ІІ).

5. Спосіб за будь-яким з пп. 2-4, який відрізняється тим, що основа являє собою карбонат натрію, карбонат калію або фторид цезію.

6. Спосіб за будь-яким з пп. 2-4, який відрізняється тим, що основа являє собою фторид цезію.

7. Спосіб за п. б, який відрізняється тим, що фторид цезію присутній в кількості З еквівалентів або більше для сполуки Формули ІМа.

8. Спосіб за будь-яким з пп. 2-7, який відрізняється тим, що компонент розчинника містить трет-бутанол і воду.

9. Спосіб за будь-яким з пп. 1-8, який відрізняється тим, що сполуки Формули Іа і Ма присутні в молярному співвідношенні близько 1:1.

10. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що соляна кислота присутня в кількості 5-8 еквівалентів, виходячи зі сполуки Формули Іа.

11. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вказане приведення в контакт дигідрохлоридної солі 2-(3-(4-(7Н-піроло|2,3-4|піримідин-4-іл)-1Н-піразол-1-іл)уазетидин-3-іл)ацетонітрилу Зо здійснюють в присутності не менше двох еквівалентів другої основи.

12. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що друга основа являє собою третинний амін.

13. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що друга основа являє собою триєетиламін.

14. Спосіб за будь-яким з пп. 1-13, який відрізняється тим, що відновлювальний агент являє собою ціаноборгідрид натрію або триацетоксиборгідрид натрію.

15. Спосіб за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що відновлювальний агент являє собою триацетоксиборгідрид натрію.

16. Спосіб за п. 15, який відрізняється тим, що застосовують більше ніж 1 еквівалент триацетоксиборгідриду натрію, виходячи з дигідрохлоридної солі 2-(3-(4-(7Н-піроло|2,3- д9|піримідин-4-іл)-1Н-піразол-1-іл)лазетидин-3-іл)ацетонітрилу.

17. Спосіб за будь-яким з пп. 1-16, який відрізняється тим, що застосовують більше ніж 1 еквівалент сполуки Формули МІ, виходячи зі сполуки дигідрохлоридної солі 2-(3-(4-(7Н- піроло|2,3-4|піримідин-4-іл)-1Н-піразол-1-іл)азетидин-3-іл)іацетонітрилу.

18. Спосіб за будь-яким з пп. 1-17, який відрізняється тим, що взаємодію дигідрохлоридної солі 2-(3-(4-(7Н-піроло|2,3-д|піримідин-4-іл)-1Н-піразол-1-іллуазетидин-3-іляацетонітрилу зі сполукою Формули МІ виконують в розчиннику дихлорметан.

19. Спосіб за будь-яким з пп. 1-18, який додатково включає приведення в контакт сполуки Формули І з адипіновою кислотою з отриманням солі адипату сполуки Формули Ї.