[go: up one dir, main page]
More Web Proxy on the site http://driver.im/Перейти до вмісту

Харсіан

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фема Харсіан
θέμα Χαρσιανοῦ
Загальна інформація
Входила
до складу
Візантії
Сучасна
локація
Туреччина
Розташування на карті
Держави на території історичної області
Візантійська імперія 863/873 — бл. 1072/1073


Фема Харсіан (грец. Χαρσιανόν) — фема (військово-адміністративна одиниця) Візантійської імперії, яка розташовувалась у центральній Анатолії (сучасна Туреччина), а також однойменна фортеця, від якої фема отримала назву.

Історія

[ред. | ред. код]
Мала Азія близько 950 року

Фортеця Харсіан (грец. Χαρσιανόν κάστρον; араб. Qal'e-i Ḥarsanōs) вперше згадується 638 року за часів першої хвилі мусульманського завоювання та ніби отримала свою назву на честь воєначальника Юстиніана I. Араби вперше захопили фортецю 730 року, й вона залишалась предметом суперечок упродовж всього наступного століття арабсько-візантійських війн[1]. На початку IX століття фортеця стала центром клісури — окремо керованим укріпленим прикордонним районом. Десь між 863 і 873 роками клісура отримала статус повноправної феми, збільшена за рахунок територій таких сусідніх фем: Букеларії, Арменіакону та Каппадокії[1][2]. Вона стояла на середньому рівні серед інших фем під управлінням стратига, який отримував річний оклад у розмірі 20 фунтів золота та командував, відповідно до арабських джерел, 4 тисячами солдат і чотирма фортецями[1] .

У X столітті фема Харсіан стала головним оплотом земельної військової аристократії на чолі зі знатними родами Аргірів, Дук,Фок і Малеїнів, які мали там свої будинки та маєтки. Після 1045 року значна кількість вірменів, в тому числі й колишній цар Гагік II, переселились до цієї феми, що призвело до суперечок з місцевими греками. Цю фему захопили турки-сельджуки після битви при Манцикерті 1071 року[1]. Гагік II засвідчений як останній дукс Харсіану в 1072–1073 роках[2].

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Kazhdan, Alexander Petrovich, ред. (1991). The Oxford Dictionary of Byzantium. New York, New York and Oxford, United Kingdom: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-504652-6.(англ.)
  • McGeer, Eric; Nesbitt, John W.; Oikonomides, Nicolas, ред. (2001). Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art, Volume 4: The East. Washington, District of Columbia: Dumbarton Oaks Research Library and Collection. ISBN 0-88402-282-X.(англ.)