| dbo:abstract
|
- Hi ha set països que mantenen reclamacions territorials en parts de l'Antàrtida. És habitual que aquests països situïn les seves bases científiques i instal·lacions dins dels territoris que reclamen. Llevat dels reconeixements d'alguns països reclamants, no hi ha cap altre país que reconegui les reclamacions. El 1959, 12 estats van signar el Tractat Antàrtic, que estableix l'ús pacífic del continent, la llibertat d'investigació científica i la prohibició d'activitats de caràcter militar, entre altres. Aquest tractat també va congelar les reclamacions territorials i en va prohibir de noves. (ca)
- حاليا هناك سبع دول تطالب بأراض على ثمانية أقاليم في أنتاركتيكا. هذه البلدان لها مواقع للملاحظة العلمية ومرافق الدراسة في أنتاركتيكا ضمن الأراضي المطالب بها. أحيانا يذكر أن معاهدة أنتاركتيكا ترجئ أو تعلق هذه المطالبات. مع ذلك، تنص المادة الرابعة من المعاهدة، التي تتناول مسألة المطالبات الإقليمية، لمجرد أن يحدد مسبقا مطالبات لا تأثر على المعاهدة. (ar)
- K roku 2012 vznáší územní nároky na území v Antarktidě sedm různých států. Jejich požadavky jsou spíše formální, politický status Antarktidy upravuje Smlouva o Antarktidě (konkrétně článek 4), která byla uzavřena 1. prosince 1959 ve Washingtonu a vstoupila v platnost 23. června 1961. Smlouvě o Antarktidě podléhá veškerá pevná zem jižně od 60. rovnoběžky včetně plovoucích šelfových ledovců. Nejdůležitějšími body smlouvy jsou mírová vědecká spolupráce, zákaz vojenského využití a pozastavení všech nároků na suverenitu nad jakoukoliv částí Antarktidy (na současných mapách jsou nadále vyznačovány zábory jednotlivých zemí, které byly vzneseny před rokem 1959, protože nebyly zrušeny, jen pozastaveny). (cs)
- Der politische Status der Antarktis südlich 60° S wird durch das Antarktische Vertragssystem bestimmt. Gemäß Artikel IV und VI des seit 1961 geltenden Grundvertrages betrifft das Übereinkommen alle Land- und Eisflächen südlich der genannten geographischen Breite. Während bestehende Gebietsansprüche unberührt bleiben, dürfen innerhalb der Geltungsdauer keine neuen Ansprüche geltend gemacht werden. (de)
- Existen siete países que mantienen reclamaciones territoriales sobre partes de la Antártida. Estos países sitúan sus instalaciones de observación y estudio científico dentro del territorio que reclaman. Fuera de los reconocimientos mutuos que algunos de esos países se han realizado entre sí, ningún otro país reconoce las reclamaciones antárticas. De los siete países soberanos, cuatro son del hemisferio sur (Argentina, Australia, Chile y Nueva Zelanda), mientras que el resto son países europeos (Francia, Noruega y Reino Unido). El artículo IV del Tratado Antártico, que se refiere a la cuestión de las reclamaciones territoriales, especifica que las reclamaciones anteriormente presentadas no son afectadas por el tratado, que no las legitima ni invalida. (es)
- Au cours du XXe siècle, plusieurs nations ont émis des revendications territoriales sur le continent Antarctique. Ces revendications ont actuellement peu d'intérêt pratique du fait de la signature du traité sur l'Antarctique en 1959 par les nations en question, mais elles continuent généralement d'être observées par les cartographes. (fr)
- Antarktika telah menjadi wilayah persengketaan yang lama oleh karena belum pernah ada kelompok yang menjadi penduduk benua paling selatan di bumi tersebut. Sejauh ini ada tujuh negara yang mengajukan klaim sebagai pemilik wilayah penelitian dan wilayah kedaulatan di Antarktika. Meskipun demikian, ketujuh negara tidak diakui memiliki hak milik resmi di Antarktika berdasarkan Sistem Traktat Antarktika. Negara-negara tersebut adalah Argentina, Australia, Brasil, Britania Raya, Cili, Ekuador, Norwegia, Peru, Prancis, Selandia Baru dan Uruguay. (in)
- Seven sovereign states–Argentina, Australia, Chile, France, New Zealand, Norway, and the United Kingdom–have made territorial claims in Antarctica. These countries have tended to place their Antarctic scientific observation and study facilities within their respective claimed territories; however, a number of such facilities are located outside of the area claimed by their respective countries of operation, and countries without claims such as India, Italy, Pakistan, Russia, South Africa, Ukraine, and the United States have constructed research facilities within the areas claimed by other countries. (en)
- 현재 총 일곱 국가가 남극을 여덟 개의 영토로 나누어 영유권을 주장하고 있는 상태이다. 이 국가들의 영유권 주장 이유로는 남극의 자국 영토에서 과학적인 관측 목적이나, 조사 등의 목적이 있다. (ko)
- Niet-toegeëigend gebied in Antarctica staat voor de gebieden in het continent Antarctica, die nooit geclaimd zijn door een of ander land. Het continent is niet politiek verdeeld, maar verschillende landen hebben in de eerste helft van de 20e eeuw verschillende sectoren, begrensd door meridianen, opgeëist, waardoor Antarctica als een soort ijstaart verdeeld is. Veruit de meeste landen met claims liggen dicht bij het continent: Argentinië, Australië, Chili, Nieuw-Zeeland en het Verenigd Koninkrijk (Falklandeilanden), Frankrijk (Franse Zuidelijke Gebieden) en Noorwegen (Bouvet). De overblijvende stukken van het continent kunnen worden beschouwd als niemandsland. In de media wordt er wel eens een claim gemaakt op het aangewezen niemandsland. Youtuber Pewdiepie heeft in één van zijn video's beweerd het niemandsland te claimen. Deze claim is onofficieel. (nl)
- Alcune nazioni affermano rivendicazioni territoriali in Antartide; un totale di sette nazioni rivendicano diritti territoriali su otto aree di questo continente e, per dare forza a tali pretese, tendono a collocare le loro installazioni scientifiche antartiche all'interno di queste zone. Spesso è stato affermato che il Trattato Antartico ha rimandato o sospeso tali rivendicazioni, tuttavia l'articolo IV del trattato, che parla della questione delle rivendicazioni territoriali, specifica chiaramente che le rivendicazioni precedenti alla stipula dell'accordo non rientrano nel suo alveo di applicazione. (it)
- このページでは、南極における領有権主張の一覧（なんきょくにおけるりょうゆうけんしゅちょうのいちらん）をしめす。南極は19世紀に至るまで無人地帯であったが、20世紀に入り、一部の国は探検の成果等により領有権を主張した。イギリス、オーストラリア、ニュージーランド、フランス、ノルウェーの5カ国は、それぞれの主張する地域を重ならないように調整したうえで相互に領有権を承認していた。これに対してアルゼンチンとチリがイギリスの主張する地域と重なる地域に独自の領有権を主張して対立を深めていた。これらの領有権主張は、1959年に締約された南極条約の第4条により全て凍結されて今日に至っている。しかし、凍結のままであり、放棄・否定されたわけではない。 多くの国は、で領有権主張を行っている。なお、マリーバードランド（西経103度01分から158度01分の地域）を含む、西経90度から西経150度にかけての地域（ピョートル1世島を除く）は、現在のところどの国も領有を主張していない無主地である。 (ja)
- Sju stater har gjort landanspråk på Antarktis från 1908 till 1942. Trots att dessa endast har ringa praktisk betydelse idag ställer de till bekymmer för kartografer som försöker få med dem på sina kartor. De flesta stater som har anlagt forskningsstationer på kontinenten har anlagt dem på landområden som man gör anspråk på. Artikel IV i Antarktisfördraget beskriver att dessa landanspråk inte påverkas av fördraget. Det fastställer också att inga nya anspråk kan göras, och att de befintliga anspråken inte kan utökas. Inga formella krav på sektorn mellan 90° V och 150° V har gjorts. Alla anspråk har 60° S som nordlig gräns, utom Norges, som saknar uttalad nordlig gräns. (sv)
- Na mocy art. 4 Traktatu Antarktycznego, który wszedł w życie w 1961 r., żadne z państw nie może zgłaszać w czasie obowiązywania traktatu roszczeń terytorialnych do obszarów znajdujących się na południe od 60°S. Jednak roszczenia, które zostały zgłoszone przed wejściem w życie traktatu nie zostały nim ani anulowane, ani negowane – przed wejściem postanowień Traktatu w życie roszczenia do fragmentów Antarktydy i wysp przyległych zgłosiło 7 państw: Argentyna, Australia, Chile, Francja, Norwegia, Nowa Zelandia i Wielka Brytania (z 12 państw założycielskich). Traktat zawarty został bezterminowo, lecz zgodnie z art. 12 w każdej chwili może zostać zmieniony za jednomyślną zgodą stron pełnoprawnych. Po 30 latach obowiązywania (czyli od 1991 r.) możliwe jest zwołanie konferencji tych stron mogącej wprowadzić zmiany większością głosów, dotychczas zmiany takie nie nastąpiły. Większość państw świata nie uznaje w ogóle tych roszczeń. Mimo to część z tych państw na swoich oficjalnych mapach zaznacza te terytoria. Większość z nich posiada również swoje stacje antarktyczne właśnie na tych terytoriach. Większość z omawianych terytoriów to sektory Antarktydy wyznaczone przez południki, tworzące wycinek koła ciągnący się od bieguna południowego aż po 60° szerokości geograficznej południowej. Wyjątek stanowi terytorium Norwegii, która w 1930 r. zdefiniowała tylko wschodnie i zachodnie granice swojego obszaru roszczeń (południowa i północna granica nie zostały zdefiniowane). Norwegia rości także sobie prawo do innego terytorium antarktycznego, niewielkiej Wyspy Piotra I. Roszczenia terytorialne Chile, Argentyny i Wielkiej Brytanii częściowo się nakładają. W latach 1939–1945 III Rzesza rościła sobie prawa do części terytorium Ziemi Królowej Maud, zwanego Nową Szwabią. (pl)
- Reivindicações territoriais da Antártida estão presentes no continente antártico desde a sua descoberta no século XIX e ao longo do século XX. Várias nações reivindicaram territórios, o tema deu origem ao Tratado da Antártida. Atualmente há sete nações reivindicantes que mantêm uma reivindicação territorial em oito territórios na Antártida. Estes países procuraram instalar bases de observações científicas e estudos nos territórios reivindicados. A União Soviética e os Estados Unidos fizeram reservas às restrições a novas reivindicações e os Estados Unidos e a Rússia declararam seus direitos de fazer reivindicações no futuro, se assim desejarem. O Brasil mantém a Estação Antártica Comandante Ferraz (a Base Antártica Brasileira). Há uma suposta teoria brasileira para a delimitação de territórios usando meridianos, que daria territórios à Argentina, ao Uruguai, ao Peru e ao Equador, também. A suposta reivindicação brasileira, também chamada de Teoria da Defrontação, originalmente proposta por Therezinha de Castro e Delgado de Carvalho, nunca foi reconhecida pelo governo, apesar de ter tido razoável aceitação entre círculos militares. O Brasil jamais fez uma reivindicação territorial: por um lado porque isso traria um desnecessário conflito com argentinos e britânicos, que reivindicam o setor proposto por Castro e Carvalho, por outro, porque a Teoria da Defrontação não tem o menor fundamento jurídico (chega a invocar o Tratado de Tordesilhas em seus argumentos). Esse erro é recorrente e cria toda uma teoria de conspiração, o que não colabora com a posição brasileira no Sistema do Tratado da Antártica. Em geral, reivindicações territoriais abaixo do paralelo 60° sul somente têm sido reconhecidas entre os países que já possuem reivindicações na área. Contudo, reivindicações frequentemente são indicadas em mapas da Antártida - o que não significa o reconhecimento de jure. Todas as áreas reivindicadas exceto a Ilha de Pedro I (veja abaixo) são setores, os quais os limites são definidos por graus de longitude. Em termos de latitude, os limites ao norte de todos os setores é o paralelo 60° sul, que não corta nenhuma porção de terra, continente ou ilha, e também é o limite norte do Tratado da Antártida. Os limites ao sul de todos os setores se encontram em um ponto, o Polo Sul. Somente o setor norueguês é uma exceção: a reivindicação original de 1930 não especifica os limites norte e sul, sendo que seu território somente é definido por limites a leste e a oeste. (pt)
- Территориа́льные прете́нзии в Анта́рктике — претензии разных государств на суверенитет над различными территориями в южном полярном регионе Земли. В настоящее время такие претензии к югу от параллели 60° южной широты официально предъявляют семь государств, успевших их оформить до вступления в силу Договора об Антарктике: Великобритания, Норвегия, Австралия, Франция, Новая Зеландия, Чили и Аргентина. (ru)
- 南极领地是指各国宣布在南极洲拥有主权的领土。这些国家通常将在南极大陆的领土与南纬40度以南的岛屿并称为南极领地或南方领地。1961年《南極條約》冻结了各国对南纬60度以南的南极洲大陆及属岛的领土要求。但对南纬40度至60度之间的高纬度岛屿未作裁决，主张国对这些岛屿的主权得到大多数国家的承认。 (zh)
- На сьогодні сім країн мають претензії на вісім територій Антарктики. Як правило, ці країни розміщають на цих землях свої науково-дослідницькі станції. Вважається, що Міжнародна Антарктична Угода відкладає чи призупиняє ці претензії. Однак Стаття IV цієї угоди, в якій вони регламентуються, вказує лиш на те, що документ не стосується раніше заявлених претензій. У ній вказано:
* Підписання Угоди не є відмовою від попередніх територіальних претензій.
* Угода не стосується претензій, заснованих на діяльності держав на території Антарктики.
* Угода не стосується права держав визнавати (чи не визнавати) інших територіальних претензій. Угода регламентує нові претензії:
* Жодна діяльність після 1961 року в Антарктиці не є підставою для територіальної претензії.
* Жодної нової претензії заявляти не можна.
* Жодна з претензій не може розширюватися далі на інші території. Радянський Союз і США зарезервували за собою право на нові вимоги, а в подальшому від них не відмовлялися (навіть Росія після розпаду СРСР), тож вони мають право на претензії і в майбутньому, якщо того забажають. Претензії на території нижче 60° паралелі визнані лише країнами, які їх висунули. Тим не менш, їх іноді відображають на картах Антарктики — та це не означає їх офіційне визнання. Всі такі території, за винятком острова Петра I (див. нижче) є секторами, межі яких проходять по меридіанах. Щодо паралелей, північна межа усіх секторів, за винятком норвезького, є 60° паралель, яка не проходить через жодну ділянку суші, континенту чи острова, і також є північною межею Міжнародної Антарктичної Угоди. Південні межі усіх секторів, не враховуючи норвезького, сходяться в одну точку, Південний полюс. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Hi ha set països que mantenen reclamacions territorials en parts de l'Antàrtida. És habitual que aquests països situïn les seves bases científiques i instal·lacions dins dels territoris que reclamen. Llevat dels reconeixements d'alguns països reclamants, no hi ha cap altre país que reconegui les reclamacions. El 1959, 12 estats van signar el Tractat Antàrtic, que estableix l'ús pacífic del continent, la llibertat d'investigació científica i la prohibició d'activitats de caràcter militar, entre altres. Aquest tractat també va congelar les reclamacions territorials i en va prohibir de noves. (ca)
- حاليا هناك سبع دول تطالب بأراض على ثمانية أقاليم في أنتاركتيكا. هذه البلدان لها مواقع للملاحظة العلمية ومرافق الدراسة في أنتاركتيكا ضمن الأراضي المطالب بها. أحيانا يذكر أن معاهدة أنتاركتيكا ترجئ أو تعلق هذه المطالبات. مع ذلك، تنص المادة الرابعة من المعاهدة، التي تتناول مسألة المطالبات الإقليمية، لمجرد أن يحدد مسبقا مطالبات لا تأثر على المعاهدة. (ar)
- K roku 2012 vznáší územní nároky na území v Antarktidě sedm různých států. Jejich požadavky jsou spíše formální, politický status Antarktidy upravuje Smlouva o Antarktidě (konkrétně článek 4), která byla uzavřena 1. prosince 1959 ve Washingtonu a vstoupila v platnost 23. června 1961. Smlouvě o Antarktidě podléhá veškerá pevná zem jižně od 60. rovnoběžky včetně plovoucích šelfových ledovců. Nejdůležitějšími body smlouvy jsou mírová vědecká spolupráce, zákaz vojenského využití a pozastavení všech nároků na suverenitu nad jakoukoliv částí Antarktidy (na současných mapách jsou nadále vyznačovány zábory jednotlivých zemí, které byly vzneseny před rokem 1959, protože nebyly zrušeny, jen pozastaveny). (cs)
- Der politische Status der Antarktis südlich 60° S wird durch das Antarktische Vertragssystem bestimmt. Gemäß Artikel IV und VI des seit 1961 geltenden Grundvertrages betrifft das Übereinkommen alle Land- und Eisflächen südlich der genannten geographischen Breite. Während bestehende Gebietsansprüche unberührt bleiben, dürfen innerhalb der Geltungsdauer keine neuen Ansprüche geltend gemacht werden. (de)
- Au cours du XXe siècle, plusieurs nations ont émis des revendications territoriales sur le continent Antarctique. Ces revendications ont actuellement peu d'intérêt pratique du fait de la signature du traité sur l'Antarctique en 1959 par les nations en question, mais elles continuent généralement d'être observées par les cartographes. (fr)
- Antarktika telah menjadi wilayah persengketaan yang lama oleh karena belum pernah ada kelompok yang menjadi penduduk benua paling selatan di bumi tersebut. Sejauh ini ada tujuh negara yang mengajukan klaim sebagai pemilik wilayah penelitian dan wilayah kedaulatan di Antarktika. Meskipun demikian, ketujuh negara tidak diakui memiliki hak milik resmi di Antarktika berdasarkan Sistem Traktat Antarktika. Negara-negara tersebut adalah Argentina, Australia, Brasil, Britania Raya, Cili, Ekuador, Norwegia, Peru, Prancis, Selandia Baru dan Uruguay. (in)
- Seven sovereign states–Argentina, Australia, Chile, France, New Zealand, Norway, and the United Kingdom–have made territorial claims in Antarctica. These countries have tended to place their Antarctic scientific observation and study facilities within their respective claimed territories; however, a number of such facilities are located outside of the area claimed by their respective countries of operation, and countries without claims such as India, Italy, Pakistan, Russia, South Africa, Ukraine, and the United States have constructed research facilities within the areas claimed by other countries. (en)
- 현재 총 일곱 국가가 남극을 여덟 개의 영토로 나누어 영유권을 주장하고 있는 상태이다. 이 국가들의 영유권 주장 이유로는 남극의 자국 영토에서 과학적인 관측 목적이나, 조사 등의 목적이 있다. (ko)
- このページでは、南極における領有権主張の一覧（なんきょくにおけるりょうゆうけんしゅちょうのいちらん）をしめす。南極は19世紀に至るまで無人地帯であったが、20世紀に入り、一部の国は探検の成果等により領有権を主張した。イギリス、オーストラリア、ニュージーランド、フランス、ノルウェーの5カ国は、それぞれの主張する地域を重ならないように調整したうえで相互に領有権を承認していた。これに対してアルゼンチンとチリがイギリスの主張する地域と重なる地域に独自の領有権を主張して対立を深めていた。これらの領有権主張は、1959年に締約された南極条約の第4条により全て凍結されて今日に至っている。しかし、凍結のままであり、放棄・否定されたわけではない。 多くの国は、で領有権主張を行っている。なお、マリーバードランド（西経103度01分から158度01分の地域）を含む、西経90度から西経150度にかけての地域（ピョートル1世島を除く）は、現在のところどの国も領有を主張していない無主地である。 (ja)
- Территориа́льные прете́нзии в Анта́рктике — претензии разных государств на суверенитет над различными территориями в южном полярном регионе Земли. В настоящее время такие претензии к югу от параллели 60° южной широты официально предъявляют семь государств, успевших их оформить до вступления в силу Договора об Антарктике: Великобритания, Норвегия, Австралия, Франция, Новая Зеландия, Чили и Аргентина. (ru)
- 南极领地是指各国宣布在南极洲拥有主权的领土。这些国家通常将在南极大陆的领土与南纬40度以南的岛屿并称为南极领地或南方领地。1961年《南極條約》冻结了各国对南纬60度以南的南极洲大陆及属岛的领土要求。但对南纬40度至60度之间的高纬度岛屿未作裁决，主张国对这些岛屿的主权得到大多数国家的承认。 (zh)
- Existen siete países que mantienen reclamaciones territoriales sobre partes de la Antártida. Estos países sitúan sus instalaciones de observación y estudio científico dentro del territorio que reclaman. Fuera de los reconocimientos mutuos que algunos de esos países se han realizado entre sí, ningún otro país reconoce las reclamaciones antárticas. De los siete países soberanos, cuatro son del hemisferio sur (Argentina, Australia, Chile y Nueva Zelanda), mientras que el resto son países europeos (Francia, Noruega y Reino Unido). (es)
- Alcune nazioni affermano rivendicazioni territoriali in Antartide; un totale di sette nazioni rivendicano diritti territoriali su otto aree di questo continente e, per dare forza a tali pretese, tendono a collocare le loro installazioni scientifiche antartiche all'interno di queste zone. (it)
- Na mocy art. 4 Traktatu Antarktycznego, który wszedł w życie w 1961 r., żadne z państw nie może zgłaszać w czasie obowiązywania traktatu roszczeń terytorialnych do obszarów znajdujących się na południe od 60°S. Jednak roszczenia, które zostały zgłoszone przed wejściem w życie traktatu nie zostały nim ani anulowane, ani negowane – przed wejściem postanowień Traktatu w życie roszczenia do fragmentów Antarktydy i wysp przyległych zgłosiło 7 państw: Argentyna, Australia, Chile, Francja, Norwegia, Nowa Zelandia i Wielka Brytania (z 12 państw założycielskich). (pl)
- Reivindicações territoriais da Antártida estão presentes no continente antártico desde a sua descoberta no século XIX e ao longo do século XX. Várias nações reivindicaram territórios, o tema deu origem ao Tratado da Antártida. Atualmente há sete nações reivindicantes que mantêm uma reivindicação territorial em oito territórios na Antártida. Estes países procuraram instalar bases de observações científicas e estudos nos territórios reivindicados. (pt)
- Niet-toegeëigend gebied in Antarctica staat voor de gebieden in het continent Antarctica, die nooit geclaimd zijn door een of ander land. Het continent is niet politiek verdeeld, maar verschillende landen hebben in de eerste helft van de 20e eeuw verschillende sectoren, begrensd door meridianen, opgeëist, waardoor Antarctica als een soort ijstaart verdeeld is. Veruit de meeste landen met claims liggen dicht bij het continent: Argentinië, Australië, Chili, Nieuw-Zeeland en het Verenigd Koninkrijk (Falklandeilanden), Frankrijk (Franse Zuidelijke Gebieden) en Noorwegen (Bouvet). (nl)
- Sju stater har gjort landanspråk på Antarktis från 1908 till 1942. Trots att dessa endast har ringa praktisk betydelse idag ställer de till bekymmer för kartografer som försöker få med dem på sina kartor. De flesta stater som har anlagt forskningsstationer på kontinenten har anlagt dem på landområden som man gör anspråk på. Artikel IV i Antarktisfördraget beskriver att dessa landanspråk inte påverkas av fördraget. Det fastställer också att inga nya anspråk kan göras, och att de befintliga anspråken inte kan utökas. (sv)
- На сьогодні сім країн мають претензії на вісім територій Антарктики. Як правило, ці країни розміщають на цих землях свої науково-дослідницькі станції. Вважається, що Міжнародна Антарктична Угода відкладає чи призупиняє ці претензії. Однак Стаття IV цієї угоди, в якій вони регламентуються, вказує лиш на те, що документ не стосується раніше заявлених претензій. У ній вказано: Угода регламентує нові претензії: Претензії на території нижче 60° паралелі визнані лише країнами, які їх висунули. Тим не менш, їх іноді відображають на картах Антарктики — та це не означає їх офіційне визнання. (uk)
|