| dbo:abstract
|
- El druida era, en les societats dels antics celtes, un sacerdot amb la missió de conservar i transmetre les tradicions religioses i administrar la justícia. El druida tenia un paper fonamental dins de l'estructuració socioreligiosa d'aquestes societats, anomenada druïdisme. Gaudia d'una gran consideració, la qual cosa li permetia viatjar per l'anomenada "Britània" de l'època sense preocupar-se per les habituals guerres que hi havia entre els diferents clans celtes. Intervenia com a jutge en conflictes públics i privats, sentenciant delictes, crims i querelles. A finals del segle xviii i sobretot al Romanticisme es va intentar ressuscitar aquest personatge, ja que es veia com a símbol de l'autèntica herència natural i com una saviesa no tecnificada, natural. L'auge de la màgia i la imaginació va provocar que sorgís un moviment, el druïdisme, que prova d'emular els grans druides. S'han convertit també en una figura artística, com prova l'èxit de Panoràmix, el druida dels còmics d'Astèrix o la seva presència a novel·les fantàstiques i jocs de rol. (ca)
- Druidi byli vysoce postavení jedinci v předkřesťanské keltské společnosti, kteří zastávali funkci kněží, věštců, soudců, básníků, léčitelů a učenců. Zprávy o nich pochází z a křesťanských zdrojů, přičemž ty nejstarší pochází z 3. století př. n. l., nikoliv však od Keltů samotných a přesná povaha jejich funkce je tak předmětem hypotéz. Doboví autoři je srovnávali s perskými mágy, řeckými pythagorejci a indickými . Po dobytí Galie a Británie Římany v 1. století docházelo k perzekuci druidů a později zcela zanikli v důsledku christianizace. Slovo druid se zachovalo v několika podobách: starořeckém plurálu dryídai a drouídai, latinském plurálu druides a druidae, druad či druí, a velšském dryw či derwydd. Tradičně je vykládáno jako „dubový věštec“ či „znalec dubu“. K odkazu druidů se hlásí neodruidismus, který zahrnuje různá hnutí s kulturním, esoterickým i novopohanským zaměřením. (cs)
- الدرويد (بالإنجليزية: Druid) كهنه الشعوب الكلتية ورجال الطب فيها وبخاصة في بلاد الغال وبريطانيا. قديما كانوا يمارسون التطبيب وسيطروا على العقول بفضل شعائرهم الدينية التي تقوم علي عبادة الشمس والاعتقاد بخلود الروح. أطلق عليهم جماعة السحرة الأشرار بعد ظهور المسيحية لمعارضتهم لها. كانوا رفيعي الثقافة وأصبحوا معلمي الطبقة الراقية. نقلوا معارفهم من جيل إلى آخر من غير أن يدونوها (مشافهة). كونوا اتحادا فيدراليا قويا في ميادين السياسة، وعملوا على إثارة الشعوب ضد روما، وأخيرًا استسلم النظام الدرويدي للمسيحية. (ar)
- Οι δρυίδες αποτελούσαν την ιερατική τάξη στη Βρετανία, Ιρλανδία και Γαλατία και πιθανόν σε άλλα μέρη της Κελτικής δυτικής Ευρώπης κατά την Εποχή του Σιδήρου. Τα έθιμα των Δρυιδών αποτελούσαν τμήμα του πολιτισμού όλων των φυλετικών ομάδων που ονομάζονταν «Κέλτοι» και «Γαλάται» από τους Έλληνες και «Celtae» and «Galli» από τους Ρωμαίους, λέξεις οι οποίες εξελίχθηκαν στα σύγχρονα Αγγλικά σε «Celtic» και «Gaulish». Ελάχιστα είναι γνωστά για τους αρχαίους δρυΐδες, διότι δεν άφησαν γραπτά μνημεία και η μόνη απόδειξη της ύπαρξής τους είναι κάποιες αναφορές από Έλληνες και Ρωμαίους συγγραφείς και ιστορίες γραμμένες από μεταγενέστερους Ιρλανδούς συγγραφείς του Μεσαίωνα. Ενώ υπάρχουν αρχαιολογικά ευρήματα σχετικά με τις θρησκευτικές πρακτικές των ανθρώπων της Εποχής του Σιδήρου, ούτε ένα τεχνούργημα ή εικόνα δεν έχει ανακαλυφθεί που μπορεί να συνδεθεί πέρα πάσας αμφιβολίας με τους αρχαίους δρυΐδες. Διάφορες επαναλαμβανόμενες αναφορές στους δρυΐδες εμφανίζονται σε πλήθος Ελληνορωμαϊκών γραπτών, συμπεριλαμβανομένου του ότι προέβαιναν σε ανθρωποθυσίες, πίστευαν σε ένα είδος μετεμψύχωσης και ότι είχαν υψηλή θέση στη Γαλατική κοινωνία. Σχεδόν τίποτα δεν είναι γνωστό σχετικά με την άσκηση της θρησκευτικής λατρείας τους, εκτός της , όπως περιγράφει ο Πλίνιος ο Πρεσβύτερος. Η πρώτη γνωστή αναφορά στους δρυΐδες χρονολογείται στο 200 π.Χ., αν και η παλαιότερη περιγραφή προέρχεται από το Ρωμαίο στρατηγό Ιούλιο Καίσαρα στο (δεκαετία του 50 π.Χ.). Μεταγενέστεροι Ελληνορωμαίοι συγγραφείς επίσης ανέφεραν τους δρυΐδες, συμπεριλαμβανομένου του Κικέρωνα, του Τάκιτου, Ποσειδώνιου του Ρόδιου, Λουκανού, , , Δίωνα του Χρυσόστομου, Στράβωνα, Διονύσιου του Αλικαρνασσέως, και του Πλινίου του Πρεσβύτερου. Μετά την εισβολή της Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας στη Γαλατία, ο δρυΐδισμός καταστάλθηκε από τη Ρωμαϊκή κυβέρνηση των αυτοκρατόρων του πρώτου αιώνα Τιβέριο και Κλαύδιο και εξαφανίστηκε από τα γραπτά μνημεία μέχρι το δεύτερο αιώνα, ο Τάκιτος αναφέρει ότι περί το 61 π.Χ. είχε ήδη αρχίσει η καταστολή του δρυϊδισμού και στα Βρετανικά Νησιά. Οι δρυΐδες εμφανίζονται επίσης σε ορισμένα μεσαιωνικά παραμύθια από την εκχριστιανισμένη Ιρλανδία όπως το Táin Bó Cúailnge, όπου περιγράφονται ως οι οποίοι αντιτίθεντο στο Χριστιανισμό. Οι Δρυΐδες πήραν το όνομα τους από το ιερό δέντρο των Κελτών τη Βελανιδιά (Δρυς), ήταν ιερείς, φιλόσοφοι, νομοθετούσαν αλλά και απένειμαν δικαιοσύνη. Οι σύγχρονες προσπάθειες επαναδόμησης ή αναβίωσης του δρυϊδισμού το 18ο και 19ο αιώνα ονομάζεται . Οι δρυΐδες έχουν γίνει αρκετά γνωστοί στο ευρύ κοινό μέσα από το κόμικς Αστερίξ των Γκοσινί και Ουντερζό, στο οποίο ένας από τους κύριους χαρακτήρες είναι ο δρυΐδης Πανοραμίξ. (el)
- Druido estis ano de kulta kaj spirita elito de la gaŭla socio. Tamen estas malfacile historie konfirmi ion ajn pri la Druidoj. Ĉar gaŭloj ne skribis, la nunaj scioj devenas de ne-neŭtralaj romiaj, kristanaj, mezepokaj kaj poste esoteraj novkeltaj fontoj. La romianoj subpremis la druidojn dum la 1-a jarcento, kaj ilin reduktis al nur skribaĵoj antaŭ la 2-a. Ni scias ke la druidoj uzis parolan tradicion por transdoni sian historion. Kelkaj rakontoj daŭris fare de la skribaĵoj de Kristanaj monaĥoj, sed ne sen ŝanĝoj. (eo)
- Los druidas eran personas de la clase sacerdotal (aunque no eran necesariamente sacerdotes) en Gran Bretaña, Irlanda, norte de España, la Galia (Francia y norte de Italia), y posiblemente otras partes de la Europa Céltica durante la Edad de Hierro, e incluso antes. Su función podía ser sacerdotal (Irlanda) o profética (Gales), en cuyo caso se decía que estaban imbuidos de la awen (“inspiración”) que también actuaba en los bardos. No hay registros escritos por los propios druidas y la única evidencia de la que se dispone son descripciones breves realizadas por los griegos, romanos y varios autores y artistas dispersos, así como también algunas historias creadas posteriormente, en el Medievo, por escritores irlandeses. Se tiene evidencia arqueológica relativa a las prácticas religiosas en la Edad del Hierro, aunque “ningún artefacto o imagen desenterrada se ha podido asociar indudablemente con los antiguos druidas”. Varios temas recurrentes sobre los druidas se presentan en un gran número de registros grecorromanos, incluyendo los sacrificios humanos, su creencia en la reencarnación y su alto estatus social en los pueblos galos. Nada se sabe aún sobre sus prácticas de culto, excepto por el ritual del roble y el muérdago según la descripción de Plinio el Viejo. La referencia más antigua de la que se tiene conocimiento data del año 200 a. C., aunque la descripción fehaciente más antigua proviene del general y político romano Julio César en su escrito Comentarios sobre la guerra de las Galias (50 a. C.). Escritores grecorromanos posteriores también describieron a los druidas, incluyendo a Cicerón, Tácito y Plinio el Viejo. Tras la invasión de la Galia por el Imperio romano, el druidismo fue proscrito por el gobierno romano bajo el mandato de los emperadores romanos Tiberio y Claudio en el siglo I d. C. y acabaría desapareciendo de los registros escritos alrededor del siglo II. Con la romanización, los últimos druidas auténticos desaparecieron, y con ellos sus enseñanzas y conocimientos. Aquellos que, siglos más tarde, reivindicaron el título de druida para sí no eran ya más que simples brujos o adivinos. Alrededor del año 750 la palabra “druida” aparece nuevamente en un poema del monje irlandés Blathmac, convertido al cristianismo, quien escribió sobre Jesús diciendo que él fue “...mejor que un profeta, con más conocimientos que cualquier druida, un rey que fue obispo y un completo sabio”. Los druidas también son mencionados en varios cuentos medievales de la Irlanda cristiana tales como Táin Bó Cúailnge, donde se les retrata ampliamente como hechiceros que se oponían a la llegada del Cristianismo. En el despertar del Renacimiento céltico, a fines del siglo XIX y comienzos del XX, grupos fraternales y neopaganos se fundaron basándose en ideas sobre los antiguos druidas en un movimiento que es conocido como neodruidismo. (es)
- A druid was a member of the high-ranking class in ancient Celtic cultures. Druids were religious leaders as well as legal authorities, adjudicators, lorekeepers, medical professionals and political advisors. Druids left no written accounts. While they were reported to have been literate, they are believed to have been prevented by doctrine from recording their knowledge in written form. Their beliefs and practices are attested in some detail by their contemporaries from other cultures, such as the Romans and the Greeks. The earliest known references to the druids date to the 4th century BCE. The oldest detailed description comes from Julius Caesar's Commentarii de Bello Gallico (50s BCE). They were described by other Roman writers such as Cicero, Tacitus, and Pliny the Elder. Following the Roman invasion of Gaul, the druid orders were suppressed by the Roman government under the 1st-century CE emperors Tiberius and Claudius, and had disappeared from the written record by the 2nd century. In about 750 CE, the word druid appears in a poem by Blathmac, who wrote about Jesus, saying that he was "better than a prophet, more knowledgeable than every druid, a king who was a bishop and a complete sage." The druids appear in some of the medieval tales from Christianized Ireland like "Táin Bó Cúailnge", where they are largely portrayed as sorcerers who opposed the coming of Christianity. In the wake of the Celtic revival during the 18th and 19th centuries, fraternal and neopagan groups were founded based on ideas about the ancient druids, a movement known as Neo-Druidism. Many popular notions about druids, based on misconceptions of 18th-century scholars, have been largely superseded by more recent study. (en)
- Die Druiden waren eine kultische und geistige Elite in der keltischen Gesellschaft und Mythologie. Sie gelten als wichtigste Personen des Kultpersonals der keltischen Religion. Die heute vorliegenden Erkenntnisse stammen überwiegend aus römischen und mittelalterlichen christlichen Quellen. Von den Druiden unterschieden werden die keltischen Vates, die ebenfalls mantische Bräuche und Opfer vollzogen sowie die Filid, die Barden, Dichter, Sänger und Unterhalter der keltischen Fürsten waren. Innerhalb verschiedener neuheidnischer Bewegungen bezeichnen sich heutzutage einige Gruppen ebenfalls als Druiden, siehe Neuzeitliche Druiden. (de)
- Druida zelta mitologiako apaiz edo erlijio-gizontzat aurkeztu izan dute, baina haren rolak ezaugarri gehiago zituen. Druidek gizarte maila independentea osatzen zuten, maila intelektuala. Hala ere, eginkizun erlijiosoekin batera beste batzuk zituzten, adibidez bardo, sendagile, astronomo, filosofo eta azti ere baziren. Hala eta guztiz, druiden hiru eginkizun ezberdindu daitezke, nahiz eta banaketa hau ez izan beti oso zehatza eta zenbait autore oso eszeptiko agertu (T. D. Kendrick):
* "Druidak", gudaren artea irakasten zuten eta ahalmen magikoak zituzten.
* "Baird"-ak edo bardoak, ahozko ohituren arduradunak ziren
* "Filidh"-ak edo etorkizuna aurresaten zuten igarleak. Druida Zeltiarren (zeltiar kulturen bukaera arte, Erdi Aroaren hasierarekin bat eman zen) eta gaur egungo druiden arteko ezberdintasuna aipatu beharra dago. Lehenengoak testigantza idatzirik gabe desagertu ziren. Azkenak, Aro Modernoaren kontzeptuen arabera Gales eta Irlandan garatu ziren eta ohiturak gaur egungo ideia, nazionalismoa eta erromantizismoarekin batzen dituzte. (eu)
- Le druide est un chef religieux de la religion des Celtes. Membre de la classe supérieure dans les cultures celtiques antiques, c’est un personnage très important, au point qu’il est à la fois ministre du culte, théologien, philosophe, gardien du Savoir et de la Sagesse, historien, juriste et aussi conseiller militaire du roi et de la classe guerrière. Il est en premier lieu l’intermédiaire entre les dieux et les hommes, et correspond à la première fonction de l'idéologie tripartite des Indo-Européens mise en lumière par Georges Dumézil. Il existait également des druidesses chez les Celtes. Les plus célèbres d'entre elles sont Velléda et Cartimandua. Bien que très instruits, ils ne croyaient pas en la transcription de leurs connaissances sous forme écrite. Leurs croyances et leurs pratiques sont attestées en détail par leurs contemporains d’autres cultures, comme les Romains et les Grecs. Dans le récit Táin Bó Cúailnge (Razzia des vaches de Cooley), le druide Cathbad provoque la mort d'un émissaire qui a parlé sans permission, car « Nul ne parle avant le roi, mais le roi ne parle pas avant son druide. » Il est chargé de la célébration des cérémonies sacrées et lui seul a le droit de pratiquer certains types de sacrifices. Plusieurs noms de druides historiques sont connus : par exemple Diviciacos et Dumnorix, dont Jules César nous apprend qu’ils furent des vergobrets des Éduens. Cicéron dont il fut l'hôte, nous renseigne sur la qualité des druides dont les textes font mention dans la mythologie celtique. (fr)
- Ba iad na draoithe sagairt an chreidimh Cheiltigh roimh theacht na Críostaíochta. (ga)
- Druid adalah sebuah kasta pendeta Keltik. Kasta ini ada di Eropa Barat, Britania Raya dan Irlandia hingga pemerintah Romawi mengambil alih dan Kekristenan masuk. Druid adalah bagian dari budaya suku yang dikenal sebagai "Keltoi" (Κέλτοι) atau "Keltai" (Κέλται) dan "Galatai" (Γαλάται) dalam bahasa Yunani. Druid berperan sebagai pendeta, penyembuh, wasit dan hakim. Baik laki-laki maupun perempuan dapat menjadi druid, meskipun tidak ada bukti bahwa terdapat druid perempuan. (in)
- Il druida o druido (pl. druidi; nei testi classici non è attestato il singolare e compaiono solo i plurali greco druidai e latini druidae e druides) è il dignitario appartenente a una classe dirigente sacerdotale, al quale competevano, tra i Celti della Gallia e delle isole Britanniche, l'adempimento di riti di culto comprendenti anche il sacrificio umano, l'interpretazione degli auspici, la conservazione e la trasmissione del sapere tradizionale, la presidenza delle assemblee religiose, l'arbitrato nelle controversie tra tribù e l'amministrazione della giustizia civile e criminale (in particolare nei casi di assassinio). (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 드루이드 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 드루이드(영어: druid; 라틴어: druis 드루이스[*]; 웨일스어: derwydd 데루어드; 고대 아일랜드어: druí 드리; 스코틀랜드 게일어: draoidh 드리)는 고대 켈트족의 고위 전문직 계급이다. 성직자로 가장 널리 알려져 있지만, 드루이드들은 동시에 법조인, 심판관, 설화구전사, 의료인, 정치자문관이기도 했다. 드루이드들은 글을 읽고 쓸 줄 알았지만, 자신들의 지식을 써서 남기는 것이 교리적인 이유로 금지되었다. 때문에 드루이드들 스스로 자신들을 설명하는 기록 같은 것을 남긴 것이 없다. 하지만 로마인이나 그리스인 같은 동시대의 다른 민족들이 남긴 기록을 통해 드루이드들의 모습을 추척할 수 있다. 드루이드가 언급되는 가장 이른 기록은 기원전 4세기이며, 기원전 50년대에 율리우스 카이사르가 쓴 『갈리아 전기』에서 처음으로 상세한 설명이 이루어진다. 그 외에도 키케로, 타키투스, 가이우스 플리니우스 세쿤두스 등의 그리스로마인들이 드루이드에 관한 기록을 남겼다. 로마가 갈리아를 침략한 이래로, 기원후 1세기 황제들인 티베리우스와 클라우디우스 치하에서 드루이드교는 탄압당했고, 2세기가 되면 완전히 사라진다. 이후 드루이드는 기독교화가 끝난 아일랜드 땅의 신화·전설에서 마법사의 일종으로 묘사되면서, 기독교의 도래를 반대하는 기성세력으로 묘사된다. 18-19세기에 켈트 부흥주의의 흐름을 타고 고대 드루이드의 사상을 복원하려는 신이교주의 집단들이 출현했는데, 이들의 운동을 신드루이드교라고 한다. 18세기 학자들이 형성한 드루이드에 관한 잘못된 해석들이 현재까지 통념으로 널리 퍼져 있지만, 최신 연구들은 이런 통념들을 여러 모로 부정하고 있다. (ko)
- Een druïde was een priester in het polytheïsme van de Kelten. Het druïdisme werd in een groot deel van West-Europa ten noorden van de Alpen en op de Britse Eilanden aangehangen tot ze werd verdrongen, eerst door de Romeinse overheid, en later door de christenen. De praktijken van druïden maakten deel uit van de cultuur van alle Kelten. Zij verenigden de taken van priester, bemiddelaar, arts, wetenschapper en rechter in zich. De vroegste bronnen die over druïden spreken dateren uit de 3e eeuw v.Chr. (nl)
- Druid (łac. druides albo druida, z celtyckiego) – starożytny kapłan celtycki, który przewodził obrzędom i ceremoniom religijnym. Druidzi sprawowali także sądy oraz przepowiadali przyszłość z lotu ptaków lub z wnętrzności zwierząt. Jedna z trzech kast kapłańskich, obok bardów i filidów, u Celtów. (pl)
- ドルイド（Druid）は、ケルト人社会における祭司のこと。日本語ではドゥルイドとも表記する。女性形はドルイダス（Druidas）。 ドルイドは宗教的指導のほか、政治的指導、公私の争い事の調停と、ケルト社会に重要な役割を果たしていたとされる。 カエサルの『ガリア戦記』 (紀元前58年 - 51年) によれば、ドルイドの社会的影響力はかなり大きかったようである。争い事の調停あるいは裁決をし、必要があれば当事者に賠償や罰金を課した。ドルイドの裁決を不服とした者は、社会的地位や信用を失った。このほか、ドルイドは兵役や納税を免除される特権的地位にあった。 ドルイドの宗教上の特徴の一つは、森や木々との関係である。プリニウスの『博物誌』によると、ドルイドが珍重したのはヤドリギの中でもロブル（オーク）に寄生した物だけで、彼らはオークの森を聖なる地とした。彼らはヤドリギを飲み物にするとどんな動物も多産となり、あらゆる毒の解毒剤になると信じた。 近代になって発掘された古代ガリアの奉納物には、オークで作られた物が多い。また、ドルイドが四葉のクローバーなどの希少な植物を崇拝していたということが伝えられている。なお、神木の概念自体はケルト人に留まらず世界中に存在する。 比較宗教学においてドルイドは、古代ローマのや古代インドのブラフマンと関連付けられている。 (ja)
- Druidas (no feminino druidesas ou druidisas) eram pessoas encarregadas das tarefas de aconselhamento e ensino, e de orientações jurídicas e filosóficas dentro da sociedade celta. Embora não haja consenso entre os estudiosos sobre a origem etimológica da palavra, druida parece provir do vocábulo dru-wid-s, formado pela junção de deru (carvalho) e wid (raiz indo-europeia que significa saber). Assim, druida significaria aquele(a) que tem o conhecimento do carvalho. O carvalho, nesta acepção, por ser uma das mais antigas e destacadas árvores de uma floresta, representa simbolicamente todas as demais. Ou seja, quem tem o conhecimento do carvalho possui o saber de todas as árvores. A visão cristã mostra os druidas como sacerdotes, mas isso na verdade não é comprovado pelos textos clássicos, que os apresentam na qualidade de filósofos (embora presidissem rituais, o que pode soar conflitante). Se levarmos em conta que o druidismo era uma filosofia natural, da terra baseada no animismo, e não uma religião revelada (como o Islamismo ou o Cristianismo), os druidas assumem então o papel de diretores espirituais do ritual, conduzindo a realização dos ritos, e não de mediadores entre os deuses e o homem. Ao contrário da ideia corrente no mundo pós-Iluminismo sobre a linearidade da vida (nascemos, envelhecemos e morremos), no druidismo como entre outras culturas da Antiguidade, a vida é um círculo ou uma espiral. O druidismo procurava buscar o equilíbrio, ligando a vida pessoal à fonte espiritual presente na Natureza. A sabedoria druídica era composta de um vasto número de versos aprendidos de cor e conta-se que eram necessários cerca de 20 anos para que se completasse o ciclo de estudos dos aspirantes a druidas. Pode ter havido um centro de ensino druídico na ilha de Anglesey (Ynis Mon, em galês), mas nada se sabe sobre o que era ensinado ali. De sua literatura oral (cânticos filosóficos, fórmulas mágicas e encantamentos) nada restou, sequer em tradução. Mesmo as lendas consideradas druídicas chegaram até nós através do prisma da interpretação cristã, o que torna difícil determinar o seu sentido original. As tradições que ainda existem do que seriam seus rituais, foram conservadas no meio rural e incluem a observância do Halloween (Samhaim), rituais de colheita, plantas e animais, baseados nos ciclos solar, lunar e outros. Tradições que seriam partilhadas pela cultura de povos vizinhos. Segundo León Denis, o estabelecimento de uma data específica para a comemoração dos mortos é uma iniciativa dos druidas, que acreditavam na continuação da existência depois da morte. Reuniam-se nos lares, e não nos cemitérios, no primeiro dia de novembro, para homenagear e evocar os mortos. (pt)
- Друи́ды (галльское druidae, древнеирландское druí, мн.ч. druid) — жрецы у древних кельтских народов, организованные в виде замкнутого, но не наследственного сословия; также выполняли функции судей, занимались врачеванием и астрономией. Практически все сведения о друидах происходят из «Записок о Галльской войне» и иных греко-римских сочинений IV в. до н. э. — II в. н. э. Из них следует, что друиды были хранителями героических преданий и мифологических поэм, которые они передавали молодёжи изустно. Существуют разные гипотезы происхождения друидов. В теории трёх функций Ж. Дюмезиля друиды рассматриваются как реликт жреческого сословия праиндоевропейского общества наподобие древнеиндийских брахманов. По другой версии, институт друидов был позаимствован островными кельтами у доиндоевропейского населения северо-запада Европы. Роберт Макалистер и некоторые другие учёные начала XX века приписывали друидам создание огамического письма. У ирландцев и бриттов друиды рано утратили свою функцию поэтов (уступив её бардам), а после введения христианства (IV—V века) быстро выродились в деревенских знахарей. (ru)
- En druid var en lärd man eller kvinna i det antika Gallien, och möjligen även bland andra keltiska folk. Druiderna är framför allt dokumenterade i romersk litteratur, och förefaller ha utgjort en samhällsklass tillsammans med barder, vater och filider. Den exakta relationen mellan dessa titlar är osäker. De romerska erövrarna bekämpade druiderna och deras religion försvann med tiden. På andra sidan Irländska sjön verkar druiderna ha överlevt, och de kan ha existerat fram till äldre medeltid på Irland. Filider övertogs in i den keltiskt kristna klosterorganisationen, med uppgiften att vidareföra kunskap om historia och litteratur. Barder förekom i Wales fram till 1600-talets början. Det finns också nutida druidordnar, men de har inget direkt samband med de gamla keltiska druiderna, utan har sin grund i 1700-talsspekulationer om de gamla keltiska religions- och filosofiformerna. Nydruidismen är erkänd som religion i Storbritannien. (sv)
- Друї́ди — жрецький прошарок у кельтських племен Західної Європи, що існував у ІІ столітті до н. е. — І століття в дописемну епоху (кінець залізної доби). В ірландських джерелах — хроніках, легендах, міфах повідомляється про функціонування стану друїдів як жрецької касти від 3000 року до нової ери, до часу прийняття християнства в Ірландії наприкінці V століття нової ери. Хоча і після того термін «друїд» траплявся в багатьох ірландських літературних джерелах. Згідно з поширеними легендами друїди в Ірландії здійснили масове самогубство після прийняття християнства, але історики сумніваються в достовірності цих фактів. Судячи зі всього, чимало друїдів у Ірландії прийняли християнство і стали священниками й монахами, знахарями і ковалями. Друїдів називали по-різному: шаманами, жерцями, вчителями, філософами, проте письмових свідчень вони не залишили, а відомості про них є переважно в працях старогрецьких та староримських письменників. Слово «друїд», вірогідно, має індоєвропейське походження і означає «дуб», «сильний», «знання» і «мудрість»[джерело?]. (uk)
- 德魯伊（又譯督伊德，或意譯為橡木賢者）包含兩種意思，分別是德魯伊（英語：Druid）以及德魯伊教（英語：Druidism）。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- الدرويد (بالإنجليزية: Druid) كهنه الشعوب الكلتية ورجال الطب فيها وبخاصة في بلاد الغال وبريطانيا. قديما كانوا يمارسون التطبيب وسيطروا على العقول بفضل شعائرهم الدينية التي تقوم علي عبادة الشمس والاعتقاد بخلود الروح. أطلق عليهم جماعة السحرة الأشرار بعد ظهور المسيحية لمعارضتهم لها. كانوا رفيعي الثقافة وأصبحوا معلمي الطبقة الراقية. نقلوا معارفهم من جيل إلى آخر من غير أن يدونوها (مشافهة). كونوا اتحادا فيدراليا قويا في ميادين السياسة، وعملوا على إثارة الشعوب ضد روما، وأخيرًا استسلم النظام الدرويدي للمسيحية. (ar)
- Druido estis ano de kulta kaj spirita elito de la gaŭla socio. Tamen estas malfacile historie konfirmi ion ajn pri la Druidoj. Ĉar gaŭloj ne skribis, la nunaj scioj devenas de ne-neŭtralaj romiaj, kristanaj, mezepokaj kaj poste esoteraj novkeltaj fontoj. La romianoj subpremis la druidojn dum la 1-a jarcento, kaj ilin reduktis al nur skribaĵoj antaŭ la 2-a. Ni scias ke la druidoj uzis parolan tradicion por transdoni sian historion. Kelkaj rakontoj daŭris fare de la skribaĵoj de Kristanaj monaĥoj, sed ne sen ŝanĝoj. (eo)
- Ba iad na draoithe sagairt an chreidimh Cheiltigh roimh theacht na Críostaíochta. (ga)
- Druid adalah sebuah kasta pendeta Keltik. Kasta ini ada di Eropa Barat, Britania Raya dan Irlandia hingga pemerintah Romawi mengambil alih dan Kekristenan masuk. Druid adalah bagian dari budaya suku yang dikenal sebagai "Keltoi" (Κέλτοι) atau "Keltai" (Κέλται) dan "Galatai" (Γαλάται) dalam bahasa Yunani. Druid berperan sebagai pendeta, penyembuh, wasit dan hakim. Baik laki-laki maupun perempuan dapat menjadi druid, meskipun tidak ada bukti bahwa terdapat druid perempuan. (in)
- Il druida o druido (pl. druidi; nei testi classici non è attestato il singolare e compaiono solo i plurali greco druidai e latini druidae e druides) è il dignitario appartenente a una classe dirigente sacerdotale, al quale competevano, tra i Celti della Gallia e delle isole Britanniche, l'adempimento di riti di culto comprendenti anche il sacrificio umano, l'interpretazione degli auspici, la conservazione e la trasmissione del sapere tradizionale, la presidenza delle assemblee religiose, l'arbitrato nelle controversie tra tribù e l'amministrazione della giustizia civile e criminale (in particolare nei casi di assassinio). (it)
- Een druïde was een priester in het polytheïsme van de Kelten. Het druïdisme werd in een groot deel van West-Europa ten noorden van de Alpen en op de Britse Eilanden aangehangen tot ze werd verdrongen, eerst door de Romeinse overheid, en later door de christenen. De praktijken van druïden maakten deel uit van de cultuur van alle Kelten. Zij verenigden de taken van priester, bemiddelaar, arts, wetenschapper en rechter in zich. De vroegste bronnen die over druïden spreken dateren uit de 3e eeuw v.Chr. (nl)
- Druid (łac. druides albo druida, z celtyckiego) – starożytny kapłan celtycki, który przewodził obrzędom i ceremoniom religijnym. Druidzi sprawowali także sądy oraz przepowiadali przyszłość z lotu ptaków lub z wnętrzności zwierząt. Jedna z trzech kast kapłańskich, obok bardów i filidów, u Celtów. (pl)
- ドルイド（Druid）は、ケルト人社会における祭司のこと。日本語ではドゥルイドとも表記する。女性形はドルイダス（Druidas）。 ドルイドは宗教的指導のほか、政治的指導、公私の争い事の調停と、ケルト社会に重要な役割を果たしていたとされる。 カエサルの『ガリア戦記』 (紀元前58年 - 51年) によれば、ドルイドの社会的影響力はかなり大きかったようである。争い事の調停あるいは裁決をし、必要があれば当事者に賠償や罰金を課した。ドルイドの裁決を不服とした者は、社会的地位や信用を失った。このほか、ドルイドは兵役や納税を免除される特権的地位にあった。 ドルイドの宗教上の特徴の一つは、森や木々との関係である。プリニウスの『博物誌』によると、ドルイドが珍重したのはヤドリギの中でもロブル（オーク）に寄生した物だけで、彼らはオークの森を聖なる地とした。彼らはヤドリギを飲み物にするとどんな動物も多産となり、あらゆる毒の解毒剤になると信じた。 近代になって発掘された古代ガリアの奉納物には、オークで作られた物が多い。また、ドルイドが四葉のクローバーなどの希少な植物を崇拝していたということが伝えられている。なお、神木の概念自体はケルト人に留まらず世界中に存在する。 比較宗教学においてドルイドは、古代ローマのや古代インドのブラフマンと関連付けられている。 (ja)
- 德魯伊（又譯督伊德，或意譯為橡木賢者）包含兩種意思，分別是德魯伊（英語：Druid）以及德魯伊教（英語：Druidism）。 (zh)
- El druida era, en les societats dels antics celtes, un sacerdot amb la missió de conservar i transmetre les tradicions religioses i administrar la justícia. El druida tenia un paper fonamental dins de l'estructuració socioreligiosa d'aquestes societats, anomenada druïdisme. Gaudia d'una gran consideració, la qual cosa li permetia viatjar per l'anomenada "Britània" de l'època sense preocupar-se per les habituals guerres que hi havia entre els diferents clans celtes. Intervenia com a jutge en conflictes públics i privats, sentenciant delictes, crims i querelles. (ca)
- Druidi byli vysoce postavení jedinci v předkřesťanské keltské společnosti, kteří zastávali funkci kněží, věštců, soudců, básníků, léčitelů a učenců. Zprávy o nich pochází z a křesťanských zdrojů, přičemž ty nejstarší pochází z 3. století př. n. l., nikoliv však od Keltů samotných a přesná povaha jejich funkce je tak předmětem hypotéz. Doboví autoři je srovnávali s perskými mágy, řeckými pythagorejci a indickými . Po dobytí Galie a Británie Římany v 1. století docházelo k perzekuci druidů a později zcela zanikli v důsledku christianizace. (cs)
- Οι δρυίδες αποτελούσαν την ιερατική τάξη στη Βρετανία, Ιρλανδία και Γαλατία και πιθανόν σε άλλα μέρη της Κελτικής δυτικής Ευρώπης κατά την Εποχή του Σιδήρου. Τα έθιμα των Δρυιδών αποτελούσαν τμήμα του πολιτισμού όλων των φυλετικών ομάδων που ονομάζονταν «Κέλτοι» και «Γαλάται» από τους Έλληνες και «Celtae» and «Galli» από τους Ρωμαίους, λέξεις οι οποίες εξελίχθηκαν στα σύγχρονα Αγγλικά σε «Celtic» και «Gaulish». Οι Δρυΐδες πήραν το όνομα τους από το ιερό δέντρο των Κελτών τη Βελανιδιά (Δρυς), ήταν ιερείς, φιλόσοφοι, νομοθετούσαν αλλά και απένειμαν δικαιοσύνη. (el)
- Die Druiden waren eine kultische und geistige Elite in der keltischen Gesellschaft und Mythologie. Sie gelten als wichtigste Personen des Kultpersonals der keltischen Religion. Die heute vorliegenden Erkenntnisse stammen überwiegend aus römischen und mittelalterlichen christlichen Quellen. (de)
- A druid was a member of the high-ranking class in ancient Celtic cultures. Druids were religious leaders as well as legal authorities, adjudicators, lorekeepers, medical professionals and political advisors. Druids left no written accounts. While they were reported to have been literate, they are believed to have been prevented by doctrine from recording their knowledge in written form. Their beliefs and practices are attested in some detail by their contemporaries from other cultures, such as the Romans and the Greeks. (en)
- Druida zelta mitologiako apaiz edo erlijio-gizontzat aurkeztu izan dute, baina haren rolak ezaugarri gehiago zituen. Druidek gizarte maila independentea osatzen zuten, maila intelektuala. Hala ere, eginkizun erlijiosoekin batera beste batzuk zituzten, adibidez bardo, sendagile, astronomo, filosofo eta azti ere baziren. Hala eta guztiz, druiden hiru eginkizun ezberdindu daitezke, nahiz eta banaketa hau ez izan beti oso zehatza eta zenbait autore oso eszeptiko agertu (T. D. Kendrick): (eu)
- Los druidas eran personas de la clase sacerdotal (aunque no eran necesariamente sacerdotes) en Gran Bretaña, Irlanda, norte de España, la Galia (Francia y norte de Italia), y posiblemente otras partes de la Europa Céltica durante la Edad de Hierro, e incluso antes. Su función podía ser sacerdotal (Irlanda) o profética (Gales), en cuyo caso se decía que estaban imbuidos de la awen (“inspiración”) que también actuaba en los bardos. No hay registros escritos por los propios druidas y la única evidencia de la que se dispone son descripciones breves realizadas por los griegos, romanos y varios autores y artistas dispersos, así como también algunas historias creadas posteriormente, en el Medievo, por escritores irlandeses. Se tiene evidencia arqueológica relativa a las prácticas religiosas en l (es)
- Le druide est un chef religieux de la religion des Celtes. Membre de la classe supérieure dans les cultures celtiques antiques, c’est un personnage très important, au point qu’il est à la fois ministre du culte, théologien, philosophe, gardien du Savoir et de la Sagesse, historien, juriste et aussi conseiller militaire du roi et de la classe guerrière. Il est en premier lieu l’intermédiaire entre les dieux et les hommes, et correspond à la première fonction de l'idéologie tripartite des Indo-Européens mise en lumière par Georges Dumézil. (fr)
- ( 다른 뜻에 대해서는 드루이드 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 드루이드(영어: druid; 라틴어: druis 드루이스[*]; 웨일스어: derwydd 데루어드; 고대 아일랜드어: druí 드리; 스코틀랜드 게일어: draoidh 드리)는 고대 켈트족의 고위 전문직 계급이다. 성직자로 가장 널리 알려져 있지만, 드루이드들은 동시에 법조인, 심판관, 설화구전사, 의료인, 정치자문관이기도 했다. 드루이드들은 글을 읽고 쓸 줄 알았지만, 자신들의 지식을 써서 남기는 것이 교리적인 이유로 금지되었다. 때문에 드루이드들 스스로 자신들을 설명하는 기록 같은 것을 남긴 것이 없다. 하지만 로마인이나 그리스인 같은 동시대의 다른 민족들이 남긴 기록을 통해 드루이드들의 모습을 추척할 수 있다. (ko)
- Druidas (no feminino druidesas ou druidisas) eram pessoas encarregadas das tarefas de aconselhamento e ensino, e de orientações jurídicas e filosóficas dentro da sociedade celta. Embora não haja consenso entre os estudiosos sobre a origem etimológica da palavra, druida parece provir do vocábulo dru-wid-s, formado pela junção de deru (carvalho) e wid (raiz indo-europeia que significa saber). Assim, druida significaria aquele(a) que tem o conhecimento do carvalho. O carvalho, nesta acepção, por ser uma das mais antigas e destacadas árvores de uma floresta, representa simbolicamente todas as demais. Ou seja, quem tem o conhecimento do carvalho possui o saber de todas as árvores. A visão cristã mostra os druidas como sacerdotes, mas isso na verdade não é comprovado pelos textos clássicos, que (pt)
- Друи́ды (галльское druidae, древнеирландское druí, мн.ч. druid) — жрецы у древних кельтских народов, организованные в виде замкнутого, но не наследственного сословия; также выполняли функции судей, занимались врачеванием и астрономией. У ирландцев и бриттов друиды рано утратили свою функцию поэтов (уступив её бардам), а после введения христианства (IV—V века) быстро выродились в деревенских знахарей. (ru)
- En druid var en lärd man eller kvinna i det antika Gallien, och möjligen även bland andra keltiska folk. Druiderna är framför allt dokumenterade i romersk litteratur, och förefaller ha utgjort en samhällsklass tillsammans med barder, vater och filider. Den exakta relationen mellan dessa titlar är osäker. Det finns också nutida druidordnar, men de har inget direkt samband med de gamla keltiska druiderna, utan har sin grund i 1700-talsspekulationer om de gamla keltiska religions- och filosofiformerna. Nydruidismen är erkänd som religion i Storbritannien. (sv)
- Друї́ди — жрецький прошарок у кельтських племен Західної Європи, що існував у ІІ столітті до н. е. — І століття в дописемну епоху (кінець залізної доби). В ірландських джерелах — хроніках, легендах, міфах повідомляється про функціонування стану друїдів як жрецької касти від 3000 року до нової ери, до часу прийняття християнства в Ірландії наприкінці V століття нової ери. Хоча і після того термін «друїд» траплявся в багатьох ірландських літературних джерелах. Згідно з поширеними легендами друїди в Ірландії здійснили масове самогубство після прийняття християнства, але історики сумніваються в достовірності цих фактів. Судячи зі всього, чимало друїдів у Ірландії прийняли християнство і стали священниками й монахами, знахарями і ковалями. (uk)
|