| dbo:abstract
|
- Un canyó, gola o gorja és una escletxa entre cingles de penya-segats resultat de la meteorització i de l'activitat erosiva d'un riu al llarg de diferents temps geològics. Els rius tenen una tendència natural de serrar la superfície que tenen a sota, arribant a desgastar capes de roques a mesura que els sediments baixen corrent avall. Una llera del riu acabarà tenint, gradualment, una certa elevació de la seva base que serà la mateixa que l'elevació de la massa d'aigua en què desemboqui el riu. Els processos de meteorització i erosió formen canyons quan l'aiguaneix i l'estuari es troben en elevacions significativament diferents, en especial en aquelles regions en què capes de roca tova estan entremesclades amb capes de roques més dures, que són més resistents a la meteorització. El terme canyó també pot fer referència a una bretxa entre dos pics de muntanya, com passa en serralades com les Muntanyes Rocalloses, els Alps, l'Himàlaia o els Andes. Normalment és un riu o un corrent crea aquestes escletxes en les muntanys. Exemples de canyons d'aquest tipus són el Cantó de Provo a Utah o la , a la Sierra Nevada de Califòrnia. Els canyons de les muntanyes, o les gorges que només tenen obertura en un dels extrems, s'anomenen canyons encaixats (box canyon en anglès). Els són canyons molt estrets que sovint tenen les parets molt fines. Les valls amb pendents costeruts en el llit marí del marge continental són conegudes com canyons submarins. A diferència dels canyons terrestres, es creu que els canyons submarins han estat formats per corrents de turbiditat i esllavissades submarines. (ca)
- التَّلعة أو الأخدود مجرى النهر الذي يلتقي جداريه فيكون بلا بطن، أي أن مقطعا عرضيا له يشبه حرف V اللاتيني. تتكون معظم التلعات من صيرورة طويلة الأمد يَحُتُّ فيها جريان ماء الأنهار الصخور ابتداء من مستوى هضبة، و تتكون جدرانها من صخور أشد صلابة وبالتالي أكثر مقاومة للحت. تتكون جدران التلعة عادة من الصخر الرملي الصلد أو الجرانيت. تنتشر التلعات في أكثر من الرطبة لأن التجوية تلعب دورا أكبر في المناطق الجافة. كما تتكون التلعات تحت سطح البحر عادة عند مصبات الأنهار. من أشهر أمثلة التلعات غراند كانيون في أريزونا الأمريكية. توجد التلعات على كواكب غير الأرض أيضا، مثل وادي مارينر على سطح المريخ الذي يعد أكبر تلعة معروفة في النظام الشمسي. (ar)
- Γενικά στη νεοελληνική γλώσσα ως φαράγγι, ή φάραγγας, χαρακτηρίζεται βαθιά χαράδρα με σχεδόν απόκρημνες βραχώδεις πλευρές, όχι βέβαια των διαστάσεων εκείνων σε μήκος και βάθος που παρουσιάζουν τα λεγόμενα κάνυον που όμως οι πλευρές τους δεν παρουσιάζουν τις σχεδόν κατακόρυφες και τη στενότητα των φαραγγιών. Γενικά τα φαράγγια δημιουργούνται από τη διαβρωτική δράση των ιδιαίτερα ορμητικών υδάτινων ρευμάτων, καταφέρνοντας έτσι μια συνεχή εκβάθυνση της κοίτης ανάμεσα σε συμπαγή και ανθεκτικά πετρώματα. Επίσης άλλη αιτία δημιουργίας φαραγγιών μπορεί να είναι κάποια τεκτονική διεργασία, σεισμός, κατάπτωση θόλων υπόγειων σηράγγων, όπως συμβαίνει κυρίως σε καρστικές περιοχές, καθώς ακόμα και μια παγετωνική δράση που δημιουργεί εκτενή ρήγματα. Σημειώνεται ότι το πλείστο των φαραγγιών των Άλπεων οφείλονται σε παγετωνικές δράσεις. Στην Ελλάδα παρατηρούνται πολλά φαράγγια εξαιτίας του μεγάλου εύρους των ασβεστολιθικών πετρωμάτων που διαβρώνονται σχετικά εύκολα. Σημαντικότερα ελληνικά φαράγγια είναι το Φαράγγι της Σαμαριάς, που βρίσκεται στη Κρήτη, μήκους 16 χλμ., το Φαράγγι του Βίκου, που βρίσκεται στην Ήπειρο, μήκους 20 χλμ. που θεωρείται και το μεγαλύτερο του κόσμου σε βάθος με τα αυστηρά κριτήρια προσδιορισμού της γεωμορφολογίας αυτής(*), καθώς και άλλα μικρότερα. Επίσης σπουδαία φαράγγια υφίστανται στην Τουρκία, Αρμενία, Νεπάλ, κ.ά. το δε στις Ν. Άλπεις θεωρείται ένα από τα μεγαλύτερα αξιοθέατα της Γαλλίας. Τα φαράγγια από την αρχαιότητα λόγω της ιδιομορφίας τους συνδέθηκαν με στρατιωτικές επιχειρήσεις διείσδυσης αλλά και καταφυγής - διαφυγής καταδιωκομένων. Επίσης, λόγω της αγριότητας που παρουσιάζουν, έχουν συνδεθεί με διάφορες λαογραφικές ιστορίες και μύθους συναφείς ακριβώς του τρόμου που παρουσιάζει η θέα τους. Γνωστότερο φαράγγι στον ελλαδικό χώρο κατά την αρχαιότητα ήταν ο Καιάδας. (el)
- Ein Canyon (von englisch canyon [ˈkænjən]) oder Cañon (von spanisch caño ‚Röhre‘; deutsche Aussprache /ˈkanjɔn/ oder /kanˈjoːn/) ist eine bestimmte Art von Schlucht. Als Fachbegriff wird er von deutschsprachigen Geologen für ein stark eingeschnittenes Tal mit getreppten Hängen in Gebieten mit horizontal lagernden Gesteinsschichten verwendet. (de)
- Kanjono estas vasta kaj profunda valo, kies randoj estas krutegaj. Ekzemploj estas en la usona ŝtato Arizono la Granda Kanjono kaj en la ŝtato Utaho la Kanjono Bryce. Ravino estas profunda malvasta valeto, interkrutejo estas malvasta kaj mallonga geologia pasejo. (eo)
- A canyon (from Spanish: cañón; archaic British English spelling: cañon), or gorge, is a deep cleft between escarpments or cliffs resulting from weathering and the erosive activity of a river over geologic time scales. Rivers have a natural tendency to cut through underlying surfaces, eventually wearing away rock layers as sediments are removed downstream. A river bed will gradually reach a baseline elevation, which is the same elevation as the body of water into which the river drains. The processes of weathering and erosion will form canyons when the river's headwaters and estuary are at significantly different elevations, particularly through regions where softer rock layers are intermingled with harder layers more resistant to weathering. A canyon may also refer to a rift between two mountain peaks, such as those in ranges including the Rocky Mountains, the Alps, the Himalayas or the Andes. Usually, a river or stream carves out such splits between mountains. Examples of mountain-type canyons are Provo Canyon in Utah or Yosemite Valley in California's Sierra Nevada. Canyons within mountains, or gorges that have an opening on only one side, are called box canyons. Slot canyons are very narrow canyons that often have smooth walls. Steep-sided valleys in the seabed of the continental slope are referred to as submarine canyons. Unlike canyons on land, submarine canyons are thought to be formed by turbidity currents and landslides. (en)
- Arroila haran edo pasagune sakon eta estua da, bereziki haitz artekoa eta ibai baten jarduerak sortua. Ibaiek husten duten lekuaren altuera izateko joera dute. eta beraz arroila gehienak ordokiaren mailatik higaduraren bitartez sortuak dira. Ospetsuena eta, Groenlandiako Arroila Handia topatu arte, batzuen ustez, luzeena Arizonako Coloradoren Arroila Handia da eta bigarrena Namibiako .. Sakonena, berriz, Tibeteko da, 5.500 metroko sakonera duena. Arroila-jaitsiera abenturazko kirol bilakatu da, XX. mendeko amaieratik aurrera. (eu)
- En geomorfología y geología, un cañón o cañadón es un accidente geográfico provocado por un río que a través de un proceso de epigénesis excava en terrenos sedimentarios una profunda hendidura de paredes casi verticales. Un alcanzará gradualmente una elevación de referencia, que es la misma elevación que la masa de agua en la que desemboca el río. Los procesos de meteorización y erosión formarán cañones cuando las y el estuario del río estén a elevaciones significativamente diferentes, particularmente a través de regiones donde las capas de rocas más blandas se entremezclan con capas más duras más resistentes a la intemperie. Es, pues, una especie de desfiladero ensanchado por la larga actuación de los procesos de erosión de hielo. Cuando el cañón es muy estrecho, apenas algo más de un par de metros, se conoce como cañón de ranura. Otros orígenes de los cañones son:
* Cañones cársticos, producidos por la incisión de una corriente fluvial más la karstificación.
* Cañones asociados a fracturas, en las que también puede haber karstificación o un cambio del .
* Cañones de carácter estructural, como las cluses producidas en los relieves apalachanos. En general, los relieves tabulares, favorecen la presencia de cañones profundos asociados a fracturas, como sucede con las gargantas en terrenos calizos o cársticos. (es)
- Is é is cainneon ann ná gleann domhain le taobhanna atá gar do bheith ceartingearach, a gearradh amach ag abhainn, go minic i réigiún lom tirim nó leath-thirim. Faightear cainneoin fhomhuirí ar na fánaí ilchríochacha, agus tuigtear gur cnaíodh iad ag sruthanna moirtiúlachta. (ga)
- Une gorge, canyon (/ka.njɔn/) ou (rarement) cañon (/ka.ɲɔ̃/), est un passage encaissé entre deux reliefs résultant de l'érosion hydraulique sur tout type de roche mais préférentiellement sur les sédimentaires. Une gorge peut être confondue avec une clue ou un défilé. (fr)
- Ngarai atau disebut sebagai canyon dalam bahasa Inggris Amerika atau cañon dari bahasa Spanyol, adalah sebuah lembah dalam bersisi terjal yang terbentuk akibat erosi aliran air sungai. Ngarai juga dapat diartikan sebagai lembah yang dalam dan sempit dengan lereng yang sangat curam. (in)
- 협곡(峽谷, Canyon)은 한 쌍의 절벽이나 급경사면 사이에 위치하고 있는 깊게 파인 지형을 의미하며, 대개 강이나 하천의 물살에 오랫동안 노출됨으로 인해 지형이 침식되어 생성되는 경우가 많다. 협곡이란 단어에는 단순한 침식 지형 외에, 히말라야 산맥이나 알프스 산맥과 같은 대규모 산맥 중 인접한 두 산의 정상과 정상 사이의 틈이라는 의미도 있다. 이 의미에 부합하는 협곡으로는 요세미티 국립공원 등이 있다. (ko)
- Een kloof of een ravijn is een door erosie diep uitgesleten rivierdal met steile (rots)wanden. Grote kloven worden vaak met de term cañon (Engels canyon) aangeduid. Een kloof leent zich uitstekend voor de bouw van stuwdammen en vormt vaak de enige route door een gebergte, waardoor een kloof van groot strategisch belang kan zijn. De vier langste kloven ter wereld zijn:
* Grand Canyon van Groenland op Groenland, deze onder ijs bedolven kloof is 750 kilometer lang en overtreft daarmee alle andere kloven op aarde met meer dan 250 kilometer in lengte.
* Yarlung Tsangpo kloof in Tibet, met een lengte van 496,3 km en een maximale diepte van 5382 meter
* Grand Canyon (Colorado) in de Verenigde Staten
* Fish River Canyon (Namibië) Kloven worden ook op andere hemellichamen dan de aarde gevonden. Opvallend zijn de enorm diepe kloven, van 20 km diepte, op de kleine maan Miranda die een diameter heeft van gemiddeld slechts 471 km. (nl)
- 峡谷（きょうこく）とは、渓谷（けいこく）の幅と比較して更に深い谷のことである。谷の断面は、V字形をなす両岸が険しい崖になっていて谷底平野を持たない。V字谷（ブイじこく、ブイじだに）とも。 (ja)
- Przełom (kanion) – odcinek doliny rzecznej o wąskim dnie i stromych zboczach, w którym ciek wodny (rzeka) pokonuje przeszkodę obecną na jego drodze (np. pasmo górskie lub inną wypukłość terenu). Rodzaje przełomów:
* antecedentny (przetrwały) – powstaje, gdy na drodze rzeki zaczyna tworzyć się wypiętrzenie tektoniczne, a ruch wznoszący jest na tyle wolny, że erozja wgłębna wód nadąża z wcinaniem koryta rzeki w podłoże. Często przełomy te mają kręty, meandrowy przebieg, pokrywający się z biegiem rzeki przed rozpoczęciem procesu podnoszenia się terenu (np. Pieniński Przełom Dunajca w Pieninach, przełom Wagu przez Małą Fatrę, przełom Hornadu w Słowackim Raju, przełom rzeki Kolorado, przełom Popradu przez Beskid Sądecki);
* odziedziczony – powstaje, gdy rzeka wykorzystuje dolinę lodowcową płynąc jednak w kierunku przeciwnym niż płynęła rzeka lodowcowa (np. Poznański Przełom Warty);
* – ściśle związany z budową geologiczną obszaru; powstaje, gdy rzeka natrafia na osady o większej odporności, co powoduje wyraźne przewężenie doliny;
* przelewowy – powstaje przez rozcięcie zapory, spiętrzającej wodę rzeki lub potoku. Zaporę tę stanowić mogą wały morenowe, , strumienie lawy lub jęzory spływów moren ablacyjnych bądź rygle skalne (np. rygiel Zmarzłego Stawu nad Czarnym Stawem Gąsienicowym);
* regresyjny – powstaje w wyniku erozji wstecznej źródeł rzeki (zobacz kaptaż), co doprowadza do przecięcia działu wodnego i połączenia się dwóch rzek (np. przełom Lubrzanki w Górach Świętokrzyskich);
* epigenetyczny – powstaje, gdy rzeka rozwija się na powierzchni zbudowanej ze skał osadowych pokrywających ukrytą pod nimi starą rzeźbę. Rzeka wzdłuż swojego grzbietu wypreparowuje stare, bardziej odporne grzbiety. Przecinając je tworzy przełomy (np. przełom Dunaju przez Masyw Czeski, przełom Bobru poniżej Jeleniej Góry, przełom Soły przez Beskid Mały);
* – powstaje poprzez odpreparowanie rowu zapadliskowego na obszarze o rzeźbie zrębowej (np. przełom Renu, przełom Wisły koło Tyńca). Jeden z najbardziej znanych przełomów rzecznych na świecie to Wielki Kanion Kolorado, a w Europie – przełom Verdon (fr. gorges du Verdon) w Prowansji. (pl)
- In geografia, una gola (detta a volte anche forra o orrido) è una valle profonda, spesso ad andamento meandriforme, risultato di fenomeni erosivi che si verificano quando un corso d'acqua, come un fiume o un torrente, incide vigorosamente il proprio letto in rocce coerenti e molto resistenti, generando valli strette, profondamente incassate nelle formazioni erose e con pendii o pareti molto ripide, talora anche strapiombanti. Una delle gole più famose al mondo è il Grand Canyon negli Stati Uniti. In Italia invece la più conosciuta è la Gravina di Laterza, la più grande d'Italia e seconda d'Europa. (it)
- Каньо́н (исп. cañón «труба, ущелье») — глубокая речная долина с очень крутыми, нередко отвесными склонами и узким дном, обычно полностью занятым руслом реки, образовавшееся в результате выветривания и эрозивной активности реки по геохронологической шкале. В ущелье, в отличие от каньона, дно не полностью занято рекой, и часть дна часто занимает лес. Крупнейшим каньоном по протяжённости является Большой каньон в Гренландии, обнаруженный учеными Бристольского, Калгарского и Урбинского университетов в августе 2013 года. Один из крупнейших каньонов мира по глубине — Большой Каньон (англ. Grand Canyon) реки Колорадо в США (длина более 446 км, глубина до 1600 м). Однако он уступает грандиозным каньонам Ярлунг-Цангпо, Кали-Гандаки как по длине, так и по глубине. Каньон Колка в Перу почти в два раза превосходит Большой Каньон Колорадо по глубине. Самый большой каньон в Европе — каньон реки Тары в Черногории (длина 82 км, глубина до 1300 м). Второй в мире каньон по длине и ширине — Фиш (Намибия, длина 161 км, ширина 27 км, глубина 550 м). Сулакский каньон, образованный рекой Сулак между хребтами Гимринским и Салатау (Дагестан, Россия), достигает глубины около 1900 м и длины около 53 км и является одним из крупнейших каньонов в мире по глубине. Однако самым глубоким каньоном в мире считается каньон Котауаси (Перу): его глубина равна 3535 метров. Согласно другому определению: каньон — разновидность ущелья, верхние кромки бортов (стен) которого более чётко ограничены, что характерно для равнинных районов (участков), сложенных осадочными породами, где эрозионная сила прорезающей каньон реки очень высока. Для каньонов характерны отвесные борта, иногда до отрицательных углов наклона. Ущелья, которые не относятся к типу каньонов, чаще всего пролегают в горных районах и их верхние пределы (кромки) не имеют четких очертаний и часто ограничиваются горными вершинами. Согласно этому определению, самый глубокий и длинный каньон — Колорадский каньон достигающий глубины 1800 м. Кроме того определению каньона отвечает средняя часть фьорда Северо-Западный залива Скорсби на восточном побережье Гренландии — в этом месте фьорд достигает глубины 2700 м (при этом подводная часть находится на глубине 1314 м). Глубочайшим каньоном Евразии является каньон реки Баянбулак в Восточном Тянь-Шане достигающий глубины 1400 м. Баянбулак в верхнем течении протекает по широкой горной равнине, затем в среднем течении в равнинной части прорезает каньон, после чего река проходит по горному ущелью и вытекает на предгорную равнину, а затем впадает в озеро Баграшкёль. (ru)
- En kanjon (av engelska canyon, från spanska cañón ’ravin’, ’rör’) är en djup dalgång mellan höga klippväggar som av ett vattendrag karvats ur fast berggrund. Detta skiljer den från ravinen, där vattnet fört bort löst material i bildandet av dalgången. En kanjon bildas genom att strömmande vatten, allt ifrån en flod till en å, eroderar ned berggrunden och bildar en dal där vattenflödet sedan flyter. Nivåskillnaderna i en kanjon kan uppgå till hundratals meter. Kanjoner är vanliga i västra Nordamerika, där berggrunden ofta består av sedimentära bergarter som är lätteroderade. I Sverige finns bland annat Abiskojåkkas kanjon, Evagraven (Evig- eller Evengraven) och Hällingsåfallets kanjon, Sveriges längsta kanjon. (sv)
- Desfiladeiro, ribanceira, riba, cânion (português brasileiro) ou desfiladeiro, estreito, garganta, canhão (português europeu) é uma profunda ravina formada entre escarpas ou falésias e é a paisagem mais frequentemente esculpida pela atividade erosiva de um rio em escalas de tempo geológicas, em particular em regiões onde as camadas de rochas mais macias são intercaladas por camadas mais duras e mais resistentes às intempéries. O termo abrange também fendas entre dois picos de montanhas, como em cordilheiras como as Montanhas Rochosas, os Alpes, o Himalaia ou os Andes. Normalmente, um rio ou córrego e a erosão esculpem essas divisões entre as montanhas. Alguns exemplos de cânions são o Grand Canyon (Estados Unidos), o Itaimbezinho (Brasil), o Colca (Peru) e Nazaré (Portugal). Se não todos, a maior parte dos canhões originam-se por um longo e lento processo de erosão fluvial e eólica chamado voçoroca. Diferentes camadas rochosas pouco consolidadas a partir de um planalto são erodidas por um curso de água, criando uma vala. As paredes formam-se quando camadas de rochas resistentes à ação são encontradas, de modo que a água continua escavando um vale para baixo, não afetando a rocha dura. Nas rochas calcárias, estes podem adquirir o nome de canhão fluvio-cársico. (pt)
- Каньйо́н (ісп. cañón — глибока ущелина) — ерозійна форма рельєфу, глибока долина між кручами, зазвичай вимита річкою. На відміну від ущелини, переважно все дно каньйону зайнято руслом річки. Більшість каньйонів утворюються в результаті слабкості бокової довгострокової річкової ерозії від рівня плато, при наявності сильної глибинної ерозії. Причиною слабкості бокової ерозії може бути або сухість клімату, або порід (пісковиків, вапняків, лесів), що поглинають вологу дощів і зменшують плоскісний стік схилами долин. Кручі формуються, через те, що гірські породи, які залишилися на стінах долини, в меншій міри піддаються річковій ерозії та дії вивітрювання. Часто ці породи стійкіші, ніж ті, що вимиваються. Каньйони — звичайні форми рельєфу в безводих областях, і рідко трапляються у гумідному кліматі, тому що нахил має менший ефект у безводних зонах. Стіни каньйонів часто утворюється із стійкіших пісковиків або граніту. В областях, складених горизонтально залягаючими породами різної густини, в каньйонів виникає ступінчастість схилів. Інколи у гирлах річок формуються підводні каньйони. Слово «каньйон» іспанського походження (cañón). Це слово загалом використовується стосовно таких утворень в Америці, тоді як слово «ущелина» звичніше в Європі, Австралії та Азії, хоча обидва слова можуть використовуватися у будь-якому місці. Найвідоміші каньйони — Великий Каньйон на річці Колорадо в Аризоні (США), завглибшки до 1 800 м і завдовжки близько 380 км. На південному заході США каньйони — важливі археологічні пам'ятки, позаяк на їхніх схилах було багато поселень, особливо народів Пуебло. У Росії на Кавказі — на річках , Сулак (Сулацький каньйон); у Середній Азії — верхів'я Аму-Дар'ї (Пяндж і ). Іноді великі річки пробігають каньйоном у результаті поступового геологічного підйому рівнини. Такі річки практично не можуть змінювати своє русло. Відомі приклади — річки Колорадо і Снейк на північному заході США. Каньйони часто формуються у вапнякових породах. Вапняк певною мірою розчинний, тому в скелях формуються мережі печер. Коли вони руйнуються, залишається каньйон, наприклад у пагорбах Мендіп у графстві Сомерсет і Йоркширських Долинах у Йоркширі (Англія). (uk)
- 峽谷乃指由峭壁所圍住的山谷，一般由河流長時間侵蝕而形成。美國亞利桑那州的科羅拉多大峽谷是最广为人知的大峡谷之一，其長度為446公里，平均深度達1200公尺。太陽系裏最大的峽谷是位於火星赤道上的水手号峡谷（Valles Marineris）。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Ein Canyon (von englisch canyon [ˈkænjən]) oder Cañon (von spanisch caño ‚Röhre‘; deutsche Aussprache /ˈkanjɔn/ oder /kanˈjoːn/) ist eine bestimmte Art von Schlucht. Als Fachbegriff wird er von deutschsprachigen Geologen für ein stark eingeschnittenes Tal mit getreppten Hängen in Gebieten mit horizontal lagernden Gesteinsschichten verwendet. (de)
- Kanjono estas vasta kaj profunda valo, kies randoj estas krutegaj. Ekzemploj estas en la usona ŝtato Arizono la Granda Kanjono kaj en la ŝtato Utaho la Kanjono Bryce. Ravino estas profunda malvasta valeto, interkrutejo estas malvasta kaj mallonga geologia pasejo. (eo)
- Arroila haran edo pasagune sakon eta estua da, bereziki haitz artekoa eta ibai baten jarduerak sortua. Ibaiek husten duten lekuaren altuera izateko joera dute. eta beraz arroila gehienak ordokiaren mailatik higaduraren bitartez sortuak dira. Ospetsuena eta, Groenlandiako Arroila Handia topatu arte, batzuen ustez, luzeena Arizonako Coloradoren Arroila Handia da eta bigarrena Namibiako .. Sakonena, berriz, Tibeteko da, 5.500 metroko sakonera duena. Arroila-jaitsiera abenturazko kirol bilakatu da, XX. mendeko amaieratik aurrera. (eu)
- Is é is cainneon ann ná gleann domhain le taobhanna atá gar do bheith ceartingearach, a gearradh amach ag abhainn, go minic i réigiún lom tirim nó leath-thirim. Faightear cainneoin fhomhuirí ar na fánaí ilchríochacha, agus tuigtear gur cnaíodh iad ag sruthanna moirtiúlachta. (ga)
- Une gorge, canyon (/ka.njɔn/) ou (rarement) cañon (/ka.ɲɔ̃/), est un passage encaissé entre deux reliefs résultant de l'érosion hydraulique sur tout type de roche mais préférentiellement sur les sédimentaires. Une gorge peut être confondue avec une clue ou un défilé. (fr)
- Ngarai atau disebut sebagai canyon dalam bahasa Inggris Amerika atau cañon dari bahasa Spanyol, adalah sebuah lembah dalam bersisi terjal yang terbentuk akibat erosi aliran air sungai. Ngarai juga dapat diartikan sebagai lembah yang dalam dan sempit dengan lereng yang sangat curam. (in)
- 협곡(峽谷, Canyon)은 한 쌍의 절벽이나 급경사면 사이에 위치하고 있는 깊게 파인 지형을 의미하며, 대개 강이나 하천의 물살에 오랫동안 노출됨으로 인해 지형이 침식되어 생성되는 경우가 많다. 협곡이란 단어에는 단순한 침식 지형 외에, 히말라야 산맥이나 알프스 산맥과 같은 대규모 산맥 중 인접한 두 산의 정상과 정상 사이의 틈이라는 의미도 있다. 이 의미에 부합하는 협곡으로는 요세미티 국립공원 등이 있다. (ko)
- 峡谷（きょうこく）とは、渓谷（けいこく）の幅と比較して更に深い谷のことである。谷の断面は、V字形をなす両岸が険しい崖になっていて谷底平野を持たない。V字谷（ブイじこく、ブイじだに）とも。 (ja)
- In geografia, una gola (detta a volte anche forra o orrido) è una valle profonda, spesso ad andamento meandriforme, risultato di fenomeni erosivi che si verificano quando un corso d'acqua, come un fiume o un torrente, incide vigorosamente il proprio letto in rocce coerenti e molto resistenti, generando valli strette, profondamente incassate nelle formazioni erose e con pendii o pareti molto ripide, talora anche strapiombanti. Una delle gole più famose al mondo è il Grand Canyon negli Stati Uniti. In Italia invece la più conosciuta è la Gravina di Laterza, la più grande d'Italia e seconda d'Europa. (it)
- 峽谷乃指由峭壁所圍住的山谷，一般由河流長時間侵蝕而形成。美國亞利桑那州的科羅拉多大峽谷是最广为人知的大峡谷之一，其長度為446公里，平均深度達1200公尺。太陽系裏最大的峽谷是位於火星赤道上的水手号峡谷（Valles Marineris）。 (zh)
- التَّلعة أو الأخدود مجرى النهر الذي يلتقي جداريه فيكون بلا بطن، أي أن مقطعا عرضيا له يشبه حرف V اللاتيني. تتكون معظم التلعات من صيرورة طويلة الأمد يَحُتُّ فيها جريان ماء الأنهار الصخور ابتداء من مستوى هضبة، و تتكون جدرانها من صخور أشد صلابة وبالتالي أكثر مقاومة للحت. تتكون جدران التلعة عادة من الصخر الرملي الصلد أو الجرانيت. تنتشر التلعات في أكثر من الرطبة لأن التجوية تلعب دورا أكبر في المناطق الجافة. كما تتكون التلعات تحت سطح البحر عادة عند مصبات الأنهار. من أشهر أمثلة التلعات غراند كانيون في أريزونا الأمريكية. (ar)
- Un canyó, gola o gorja és una escletxa entre cingles de penya-segats resultat de la meteorització i de l'activitat erosiva d'un riu al llarg de diferents temps geològics. Els rius tenen una tendència natural de serrar la superfície que tenen a sota, arribant a desgastar capes de roques a mesura que els sediments baixen corrent avall. Una llera del riu acabarà tenint, gradualment, una certa elevació de la seva base que serà la mateixa que l'elevació de la massa d'aigua en què desemboqui el riu. Els processos de meteorització i erosió formen canyons quan l'aiguaneix i l'estuari es troben en elevacions significativament diferents, en especial en aquelles regions en què capes de roca tova estan entremesclades amb capes de roques més dures, que són més resistents a la meteorització. (ca)
- Γενικά στη νεοελληνική γλώσσα ως φαράγγι, ή φάραγγας, χαρακτηρίζεται βαθιά χαράδρα με σχεδόν απόκρημνες βραχώδεις πλευρές, όχι βέβαια των διαστάσεων εκείνων σε μήκος και βάθος που παρουσιάζουν τα λεγόμενα κάνυον που όμως οι πλευρές τους δεν παρουσιάζουν τις σχεδόν κατακόρυφες και τη στενότητα των φαραγγιών. Γνωστότερο φαράγγι στον ελλαδικό χώρο κατά την αρχαιότητα ήταν ο Καιάδας. (el)
- A canyon (from Spanish: cañón; archaic British English spelling: cañon), or gorge, is a deep cleft between escarpments or cliffs resulting from weathering and the erosive activity of a river over geologic time scales. Rivers have a natural tendency to cut through underlying surfaces, eventually wearing away rock layers as sediments are removed downstream. A river bed will gradually reach a baseline elevation, which is the same elevation as the body of water into which the river drains. The processes of weathering and erosion will form canyons when the river's headwaters and estuary are at significantly different elevations, particularly through regions where softer rock layers are intermingled with harder layers more resistant to weathering. (en)
- En geomorfología y geología, un cañón o cañadón es un accidente geográfico provocado por un río que a través de un proceso de epigénesis excava en terrenos sedimentarios una profunda hendidura de paredes casi verticales. Un alcanzará gradualmente una elevación de referencia, que es la misma elevación que la masa de agua en la que desemboca el río. Los procesos de meteorización y erosión formarán cañones cuando las y el estuario del río estén a elevaciones significativamente diferentes, particularmente a través de regiones donde las capas de rocas más blandas se entremezclan con capas más duras más resistentes a la intemperie. Es, pues, una especie de desfiladero ensanchado por la larga actuación de los procesos de erosión de hielo. Cuando el cañón es muy estrecho, apenas algo más de un (es)
- Een kloof of een ravijn is een door erosie diep uitgesleten rivierdal met steile (rots)wanden. Grote kloven worden vaak met de term cañon (Engels canyon) aangeduid. Een kloof leent zich uitstekend voor de bouw van stuwdammen en vormt vaak de enige route door een gebergte, waardoor een kloof van groot strategisch belang kan zijn. De vier langste kloven ter wereld zijn: Kloven worden ook op andere hemellichamen dan de aarde gevonden. Opvallend zijn de enorm diepe kloven, van 20 km diepte, op de kleine maan Miranda die een diameter heeft van gemiddeld slechts 471 km. (nl)
- Desfiladeiro, ribanceira, riba, cânion (português brasileiro) ou desfiladeiro, estreito, garganta, canhão (português europeu) é uma profunda ravina formada entre escarpas ou falésias e é a paisagem mais frequentemente esculpida pela atividade erosiva de um rio em escalas de tempo geológicas, em particular em regiões onde as camadas de rochas mais macias são intercaladas por camadas mais duras e mais resistentes às intempéries. (pt)
- Przełom (kanion) – odcinek doliny rzecznej o wąskim dnie i stromych zboczach, w którym ciek wodny (rzeka) pokonuje przeszkodę obecną na jego drodze (np. pasmo górskie lub inną wypukłość terenu). Rodzaje przełomów: Jeden z najbardziej znanych przełomów rzecznych na świecie to Wielki Kanion Kolorado, a w Europie – przełom Verdon (fr. gorges du Verdon) w Prowansji. (pl)
- En kanjon (av engelska canyon, från spanska cañón ’ravin’, ’rör’) är en djup dalgång mellan höga klippväggar som av ett vattendrag karvats ur fast berggrund. Detta skiljer den från ravinen, där vattnet fört bort löst material i bildandet av dalgången. En kanjon bildas genom att strömmande vatten, allt ifrån en flod till en å, eroderar ned berggrunden och bildar en dal där vattenflödet sedan flyter. Nivåskillnaderna i en kanjon kan uppgå till hundratals meter. (sv)
- Каньо́н (исп. cañón «труба, ущелье») — глубокая речная долина с очень крутыми, нередко отвесными склонами и узким дном, обычно полностью занятым руслом реки, образовавшееся в результате выветривания и эрозивной активности реки по геохронологической шкале. В ущелье, в отличие от каньона, дно не полностью занято рекой, и часть дна часто занимает лес. Самый большой каньон в Европе — каньон реки Тары в Черногории (длина 82 км, глубина до 1300 м). Второй в мире каньон по длине и ширине — Фиш (Намибия, длина 161 км, ширина 27 км, глубина 550 м). (ru)
- Каньйо́н (ісп. cañón — глибока ущелина) — ерозійна форма рельєфу, глибока долина між кручами, зазвичай вимита річкою. На відміну від ущелини, переважно все дно каньйону зайнято руслом річки. Більшість каньйонів утворюються в результаті слабкості бокової довгострокової річкової ерозії від рівня плато, при наявності сильної глибинної ерозії. Причиною слабкості бокової ерозії може бути або сухість клімату, або порід (пісковиків, вапняків, лесів), що поглинають вологу дощів і зменшують плоскісний стік схилами долин. Кручі формуються, через те, що гірські породи, які залишилися на стінах долини, в меншій міри піддаються річковій ерозії та дії вивітрювання. Часто ці породи стійкіші, ніж ті, що вимиваються. Каньйони — звичайні форми рельєфу в безводих областях, і рідко трапляються у гумідному кл (uk)
|