| dbo:abstract
|
- James Franck (Hamburg, Alemanya, 1882 - Göttingen, 1964) fou un físic i químic alemany, nacionalitzat posteriorment estatunidenc, guardonat amb el Premi Nobel de Física l'any 1925. (ca)
- James Franck (26. srpna 1882 Hamburk, Německo – 21. května 1964, Göttingen, Německo) byl německý nositel Nobelovy ceny za fyziku za rok 1925, jejíž druhou polovinu obdržel jeho kolega Gustav Ludwig Hertz. J. Franck vyrůstal v bohaté židovské rodině. Začal sice v Heidelbergu studovat chemii, ale svá univerzitní studia navázal fyzikou na univerzitě v Berlíně, kde i získal doktorát a taktéž profesuru. Profesorem experimentální fyziky se stal v roce 1921 na univerzitě v Göttingenu, kde působil, než nastoupil Adolf Hitler k moci. Tehdy se odstěhoval do USA na univerzitu v Chicagu, kde opět působil jako profesor. V době svého působení v Berlíně Franck sledoval, spolu s Hertzem, závislost stupně ionizace na energii elektronů v parách rtuti. Dokázali, že atomy rtuti pohlcují energii elektronů po kvantech a dále studoval kvantový charakter fotochemických reakcí. V USA pokračoval ve své práci na využití kvantové mechaniky k výkladu mezimolekulárních sil. Tato jeho poslední významná práce byla potvrzena i experimentálně. Již jako držitel Nobelovy ceny, kterou získal společně s Hertzem v roce 1925, se postavil v roce 1945 do čela vědců, protestujících proti použití atomové bomby. Franck-Condonův princip v absorpci a fluorescenciFranck-Condonův princip pro případ klasického kyvadla (cs)
- جيمس فرانك (بالألمانية: James Franck) (مواليد 26 أغسطس، 1882 - 21 مايو، 1964) كان عالم فيزياء ألماني. حصل على جائزة نوبل في الفيزياء سنة 1925 عن إنجازاته بين عامي 1912 - 1914 في Franck-Condon principle و التي أثبتت صحة نموذج بور للذرة . (ar)
- Ο Τζέιμς Φρανκ (James Franck, 26 Αυγούστου 1882 - 21 Μαΐου 1964) ήταν Γερμανός φυσικός και νομπελίστας. Ο Φρανκ τελείωσε το διδακτορικό του το 1906 και πήρε την «venia legendi» του στη φυσική το 1911, και τα δύο από το Πανεπιστήμιο του Βερολίνου, όπου έκανε διαλέξεις και δίδασκε. Μετά το Πρώτο Παγκόσμιο Πόλεμο, στον οποίο υπηρέτησε και του απονεμήθηκε ο Σιδηρούς Σταυρός πρώτης κατηγορίας, ο Φρανκ έγινε επικεφαλής του τμήματος Φυσικής του Kaiser Wilhelm Gesellschaft Φυσικοχημείας. Το 1920, Ο Φρανκ έγινε καθηγητής της πειραματικής φυσικής και Διευθυντής του Β Ινστιτούτου Πειραματικής Φυσικής στο Πανεπιστήμιο του Γκέτινγκεν. Ενώ ήταν εκεί ασχολήθηκε με την κβαντική φυσική με τον Μαξ Μπορν, ο οποίος ήταν διευθυντής του Ινστιτούτου Θεωρητικής Φυσικής. Το 1925, του απονεμήθηκε το Βραβείο Νόμπελ Φυσικής, κυρίως για το έργο του στο 1912-1914, το οποίο περιλάμβανε το πείραμα Φρανκ-Χερτζ, μια σημαντική επιβεβαίωση του ατομικού πρότυπου του Μπορ. Το 1933, αφού οι Ναζί ήρθαν στην εξουσία, ο Φρανκ άφησε τη θέση του στην Γερμανία και συνέχισε την έρευνά του στις Ηνωμένες Πολιτείες, πρώτα στο Πανεπιστήμιο Τζονς Χόπκινς στην Βαλτιμόρη και, στη συνέχεια, μετά από ένα έτος στη Δανία, στο Σικάγο. Εκεί ήταν που ενεπλάκη στο Πρόγραμμα Μανχάταν κατά τη διάρκεια του Β 'Παγκοσμίου Πολέμου, ήταν Διευθυντής του Τμήματος Χημείας του Εργαστηρίου Μεταλλουργίας, στο Πανεπιστήμιο του Σικάγου. Ήταν επίσης ο πρόεδρος της Επιτροπής για τα Πολιτικά και Κοινωνικά Προβλήματα σχετικά με την ατομική βόμβα, h επιτροπή αποτελούνταν από τον ίδιο και άλλους επιστήμονες στο Met Lab, συμπεριλαμβανομένων των Donald J. Hughes, JJ Nickson, Eugene Rabinowitch, Γκλεν Θ. Σίμποργκ, JC Stearns και Λέο Σίλαρντ. Η επιτροπή αυτή είναι περισσότερο γνωστή για την κατάρτιση της Έκθεσης του Φρανκ, που ολοκληρώθηκε στις 11 Ιουνίου 1945, η οποία δεν συνιστά να χρησιμοποιούνται οι ατομικές βόμβες στις ιαπωνικές πόλεις, με βάση τα προβλήματα που απορρέουν από μια τέτοια στρατιωτική εφαρμογή. Το 1946 παντρεύτηκε την Hertha Sponer, πρώην βοηθό του στο Γκέτινγκεν. Πέθανε ξαφνικά το 1964 κατά την επίσκεψη του στο Γκέτινγκεν. (el)
- James Franck (* 26. August 1882 in Hamburg; † 21. Mai 1964 in Göttingen) war ein deutscher Experimentalphysiker, der später als jüdischer Flüchtling vor den Nationalsozialisten in die USA emigrierte und die amerikanische Staatsbürgerschaft annahm. Er erhielt 1925 mit Gustav Hertz den Nobelpreis. Franck ist vor allem wegen des Franck-Hertz-Versuchs zur Bestätigung der Quantentheorie und des Franck-Reports bekannt. In letzterem versuchte er den Präsidenten der USA, Harry S. Truman vom Einsatz der Atombombe im Krieg gegen Japan abzubringen. (de)
- James FRANCK (26-an de aŭgusto 1882, Hamburg, Germanio – 21-an de majo 1964, Göttingen, Okcidenta Germanio) estis germandevena usona fizikisto, kiu ricevis dividitan (kun Gustav Hertz) Nobel-premion pri fiziko en 1925 pro malkovro de la leĝo pri kunpuŝo de atomoj kaj elektronoj. Li studis kemion en la Hajdelberga Universitato, fizikon en la Berlina Universitato. En 1906 li doktoriĝis. Li estis inter 1911 kaj 1918 fizika profesoro de la Berlina Universitato. Li gvidis en 1918–20 la fizikan sekcion de la Fizika Kemia Instituto Imperiestro Vilhelmo. Oni nomumis lin en 1920 al eksperiment-fizika profesoro de la Universitato de Göttingen. Li okupiĝis en Berlino kun Hertz pri kinetiko de la elektronoj, atomoj kaj molekuloj, pri elektra konduktiveco de la vaporoj kaj gasoj. Iliaj eksperimentoj pruvis, ke kiam libera elektrono interpuŝiĝas kun atomo, la elpuŝo de alia elektrono el la atomo bezonas minimuman energion kaj tiu energia kvanto (joniga potencialo) estas diversa ĉe la elementoj. La konstatoj de Franck kaj Hertz signifis la unuan eksperimentan pruvon de la kvantuma teorio de Niels Bohr. Franck en 1933 elparolis kontraŭ la aranĝoj de la nova nacisocialisma registaro, poste abdikis pri la katedro kiel protesto. Li translokiĝis kun sia familio en Usonon, kie oni faris lin en 1935 fizika profesoro de la baltimora Universitato Johns Hopkins. Tri jarojn poste, li iĝis gvidanto de la fizika-kemia katedro de la Ĉikaga Universitato. Dum la dua mondmilito, li iĝis gvidanto de la metalurgia laboratorio de la universitato. Tiu instituto aktive partoprenis en la Projekto Manhattan, kiu celis produkton de atombombo. Post sukceso de la programo – en junio de 1945 – porparolis tiun sciencistan grupon, kiu instigis la militistajn gvidantojn prezenti la efikon de la bombo sur neloĝata areo, por la japanaj militestroj. Li pensiiĝis kiel profesoro en 1947, sed plulaboris ĝis 1956 kiel gvidanto de la fotosintez-esplora grupo de la Ĉikaga Universitato. (eo)
- James Franck (Hanburgo, Alemania, 1882ko abuztuaren 26a - Göttingen, Alemania, 1964ko maiatzaren 21a) fisikaria izan zen. G. Hertzekin batera, elektroi atomikoen zinetikari buruzko ikerketak egin zituen, elektroi baten eta atomo baten arteko talkak arautzen dituzten legeak argituz; era horretan Bohrren iritziak (1915) egiaztatu zituen. Fisikako Nobel saria irabazi zuen 1925ean. (eu)
- James Franck (German pronunciation: [ˈdʒɛɪ̯ms ˈfʁaŋk]; 26 August 1882 – 21 May 1964) was a German physicist who won the 1925 Nobel Prize for Physics with Gustav Hertz "for their discovery of the laws governing the impact of an electron upon an atom". He completed his doctorate in 1906 and his habilitation in 1911 at the Frederick William University in Berlin, where he lectured and taught until 1918, having reached the position of professor extraordinarius. He served as a volunteer in the German Army during World War I. He was seriously injured in 1917 in a gas attack and was awarded the Iron Cross 1st Class. Franck became the Head of the Physics Division of the Kaiser Wilhelm Gesellschaft for Physical Chemistry. In 1920, Franck became professor ordinarius of experimental physics and Director of the Second Institute for Experimental Physics at the University of Göttingen. While there he worked on quantum physics with Max Born, who was Director of the Institute of Theoretical Physics. His work included the Franck–Hertz experiment, an important confirmation of the Bohr model of the atom. He promoted the careers of women in physics, notably Lise Meitner, Hertha Sponer and Hilde Levi. After the Nazi Party came to power in Germany in 1933, Franck resigned his post in protest against the dismissal of fellow academics. He assisted Frederick Lindemann in helping dismissed Jewish scientists find work overseas, before he left Germany in November 1933. After a year at the Niels Bohr Institute in Denmark, he moved to the United States, where he worked at Johns Hopkins University in Baltimore and then the University of Chicago. During this period he became interested in photosynthesis. Franck participated in the Manhattan Project during World War II as Director of the Chemistry Division of the Metallurgical Laboratory. He was also the chairman of the Committee on Political and Social Problems regarding the atomic bomb, which is best known for the compilation of the Franck Report, which recommended that the atomic bombs not be used on the Japanese cities without warning. (en)
- James Franck (26 août 1882 à Hambourg - 21 mai 1964 à Göttingen) est un physicien allemand, colauréat avec Gustav Hertz du prix Nobel de physique de 1925 « pour leur découverte des lois régissant la collision d'un électron avec un atome ». (fr)
- James Franck (Hamburgo, 26 de agosto de 1882 - Gotinga, 21 de mayo de 1964) fue un físico alemán, ganador del Premio Nobel de Física en 1925 compartido con Gustav Hertz «por su descubrimiento de las leyes que gobiernan el impacto de un electrón en un átomo» (es)
- Fisicí Meiriceánach ab ea James Franck (1882-1964). Bhuaigh sé Duais Nobel i 1926 le Hertz as na dlíthe a rialaíonn imbhualadh leictreon ar ábhair a shoiléiriú. Rinne sé taighde suntasach ar an bhfótaisintéis. (ga)
- James Franck (26 Agustus 1882 – 21 Mei 1964) adalah fisikawan Jerman yang mendapat Penghargaan Nobel dalam Fisika dengan Gustav Ludwig Hertz pada 1925 untuk penemuan mereka pada hukum yang menentukan dampak elektron pada atom. James Franck dilahirkan di Hamburg, Jerman. Ia belajar kimia selama setahun di Universitas Heidelberg, dan kemudian belajar fisika di Universitas Berlin, di mana ia meraih gelar doktornya pada 1906. Pada 1911, ia menerima kedudukan dosen fisika di Universitas Berlin, di mana ia tetap di sana sampai 1918. Antara 1912-1914, Franck bekerja secara intensif pada dengan Gustav Hertz. Riset ini mencari untuk menyelidiki tingkat energi atom secara eksperimental. Penelitian ini merupakan penegasan penting mengenai , dengan elektron yang mengelilingi inti atom dengan spesifik dan diskret. Mereka membuktikan bahwa atom hanya dapat menyerap energi dalam jumlah tertentu. Selama Perang Dunia I, Franck bertugas di Freikorps. Setelah selesainya PD I, Franck mengepalai Divisi Fisika di untuk Kimia Fisika di . Setahun kemudian, pada 1920, Frank pindah ke Universitas Göttingen untuk menjadi Profesor Fisika Eksperimental dan Direktur Institut Fisika Eksperimental Kedua. Pada 1925, Franck menerima Hadiah Nobel Fisika, yang diterimanya dengan Hertz, untuk kerja mereka dalam fisika kuantum. Mekanika kuantum ialah teori fisika fundamental yang memperluas, membetulkan dan menyatukan mekanika Newton dan , pada tingkat atom dan subatom. Franck dan Hertz mempelajari gerakan elektron bebas dalam bermacam gas dan pengaruh yang dimiliki elektron itu pada fungsi atom. Setelah Nazi berkuasa di Republik Weimar, Franck menuju Amerika Serikat pada 1933. Pertama kali ia tinggal di Baltimore, Maryland di mana ia menjadi Speyer Professor di Universitas Johns Hopkins. Kemudian ia kembali ke Eropa selama setahun, untuk menjadi dosen tamu di Kopenhagen, Denmark. Pada 1935, Franck kembali ke Johns Hopkins University sebagai Profesor Fisika. Ia meninggalkan kedudukan ini pada 1938, untuk menerima gelar profesor dalam kimia fisika di Universitas Chicago. Pada 1947, University of Chicago menganugerahi Franck jabatan . Sampai 1956, Franck terus bekerja di Chicago sebagai Kepala Grup Riset Fotosintesis. Ialah ketua Komite Permasalahan Politik dan Sosial yang berkenaan dengan bom atom; yang termasuk , , , Glenn T. Seaborg, dan Leo Szilard. Komite itu terkenal karena pengumpulan “Laporan Franck”, diselesaikan pada 11 Juni 1945, yang merupakan ikhtisar dari masalah-masalah yang berkenaan dengan lamaran militer pada bom atom. Dalam laporan ini, Franck mendesak Departemen Perang menggunakan senjata di lokasi tak berpenghuni atau memperingatkan musuh sebelum meluncurkan bom. Di samping menerima Hadiah Nobel, ia dianugerahi Medali Max Planck dari Masyarakat Fisika Jerman pada 1951. Pada 1955, untuk karyanya pada fotosintesis, Franck menerima Rumford Medal dari American Academy of Arts and Sciences. Akhirnya, pada 1964, ia diangkat sebagai Anggota Asing Royal Society di London. Franck meninggal di Gottingen, Jerman. (in)
- 제임스 프랑크(James Franck, 1882년 ~ 1964년)는 미국의 실험 물리학자이다. 독일 함부르크에서 출생하여 제1차 세계대전 후 의 물리학부 주임을 거쳐서 괴팅겐 대학교의 교수가 되었다. 그러나 히틀러 정부에 반대하여 미국으로 건너가 존스 홉킨스 대학교 교수로 있었다. 그는 구스타프 헤르츠와 함께 처음으로 전자 충돌을 실험하였고, 이어서 '프랑크-헤르츠 실험'을 하였다. 1925년 헤르츠와 함께 노벨 물리학상을 받았다. (ko)
- ジェイムズ・フランク（James Franck, 1882年8月26日 - 1964年5月21日）は、ドイツのユダヤ系物理学者。ナチス政権に反対してアメリカに逃れた。グスタフ・ヘルツと行ったフランク＝ヘルツの実験などの業績を残した。また、原子爆弾の無警告での使用に反対したフランクレポートでも知られる。1925年、ヘルツとともにノーベル物理学賞を受賞。 (ja)
- James Franck (Amburgo, 26 agosto 1882 – Gottinga, 21 maggio 1964) è stato un fisico tedesco. (it)
- James Franck (ur. 26 sierpnia 1882 w Hamburgu, zm. 21 maja 1964 w Getyndze) – niemiecki fizyk, laureat Nagrody Nobla w dziedzinie fizyki w roku 1925 „za odkrycie praw rządzących zderzeniami elektronu z atomem”. Wyniki jego badań potwierdziły istnienie dyskretnych poziomów energetycznych. Nagrodę tę otrzymał wspólnie z Gustavem Hertzem. (pl)
- James Franck (Hamburg, 26 augustus 1882 – Göttingen, 21 mei 1964) was een Duits-Amerikaans natuurkundige en winnaar van de Nobelprijs voor Natuurkunde in 1925, samen met Gustav Ludwig Hertz, voor hun ontdekking van de wetten die gelden voor de botsing van een elektron met een atoom. Daarnaast is Franck vooral bekend geworden vanwege het zogenaamde , waarin hij en zijn medestanders hun morele bezwaren bij de ontwikkeling en toepassing van kernwapens uiteenzetten. (nl)
- James Franck, född 26 augusti 1882 i Hamburg, död 21 maj 1964 i Göttingen, var en tysk-amerikansk fysiker som tillsammans med Gustav Hertz fick Nobelpriset i fysik 1925 för sin forskning på elektronstrukturen i atomer (Franck-Hertz försök). Franck studerade i Heidelberg och Berlin (under Paul Drude och Heinrich Rubens) och promoverades där till filosofie doktor 1906. År 1911 blev han docent i fysik i Berlin, 1918 medlem av Kaiser-Wilhelms-Institut für physikalische Chemie och 1920 ordinarie professor i experimentalfysik vid Göttingens universitet (1920–33). Efter nazisternas maktövertagande flyttade han 1935 till USA och kom att medverka i Manhattanprojektet. Bland Francks många grundläggande arbeten inom atomfysiken kan framhållas hans med Gustav Hertz utförda undersökningar angående de spänningar, som erfordras för joniseringen av vätgasmolekylen (1913), samt angående de hos atomer genom elektronstötar framkallade modifikationerna, som påvisas genom fluorescensspektra. (sv)
- Джеймс Франк (нем. James Franck; 26 августа 1882, Гамбург — 21 мая 1964, Гёттинген) — немецко-американский физик еврейского происхождения, Нобелевский лауреат по физике 1925 года. Премия присуждена «за открытие законов соударения электрона с атомом» (совместно с Густавом Герцем). В 1951 году удостоен медали имени Макса Планка. (ru)
- James Franck (Hamburgo, 26 de agosto de 1882 — Göttingen, 21 de maio de 1964) foi um físico alemão. Recebeu o Nobel de Física de 1925, pelo estabelecimento das leis que atuam no impacto de elétrons sobre os átomos. (pt)
- 詹姆斯·弗兰克（德語：James Franck，1882年8月26日－1964年5月21日），德国物理学家，1925年度诺贝尔物理学奖获得者，美国芝加哥大学物理学教授。 (zh)
- Джеймс Франк (нім. James Franck; 26 серпня 1882, Гамбург — 21 травня 1964, Геттінген) — німецько-американський фізик, Нобелівський лауреат з фізики 1925 року. Премія присудження «за відкриття законів зіткнення електрона з атомом» (спільно з Людвігом Герцем). В 1951 році удостоєний медалі імені Макса Планка. У 1945 році підписав звернення до влади США («Доповідь Франка») з проханням не проводити атомні бомбардування японських міст. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- James Franck (Hamburg, Alemanya, 1882 - Göttingen, 1964) fou un físic i químic alemany, nacionalitzat posteriorment estatunidenc, guardonat amb el Premi Nobel de Física l'any 1925. (ca)
- جيمس فرانك (بالألمانية: James Franck) (مواليد 26 أغسطس، 1882 - 21 مايو، 1964) كان عالم فيزياء ألماني. حصل على جائزة نوبل في الفيزياء سنة 1925 عن إنجازاته بين عامي 1912 - 1914 في Franck-Condon principle و التي أثبتت صحة نموذج بور للذرة . (ar)
- James Franck (* 26. August 1882 in Hamburg; † 21. Mai 1964 in Göttingen) war ein deutscher Experimentalphysiker, der später als jüdischer Flüchtling vor den Nationalsozialisten in die USA emigrierte und die amerikanische Staatsbürgerschaft annahm. Er erhielt 1925 mit Gustav Hertz den Nobelpreis. Franck ist vor allem wegen des Franck-Hertz-Versuchs zur Bestätigung der Quantentheorie und des Franck-Reports bekannt. In letzterem versuchte er den Präsidenten der USA, Harry S. Truman vom Einsatz der Atombombe im Krieg gegen Japan abzubringen. (de)
- James Franck (Hanburgo, Alemania, 1882ko abuztuaren 26a - Göttingen, Alemania, 1964ko maiatzaren 21a) fisikaria izan zen. G. Hertzekin batera, elektroi atomikoen zinetikari buruzko ikerketak egin zituen, elektroi baten eta atomo baten arteko talkak arautzen dituzten legeak argituz; era horretan Bohrren iritziak (1915) egiaztatu zituen. Fisikako Nobel saria irabazi zuen 1925ean. (eu)
- James Franck (26 août 1882 à Hambourg - 21 mai 1964 à Göttingen) est un physicien allemand, colauréat avec Gustav Hertz du prix Nobel de physique de 1925 « pour leur découverte des lois régissant la collision d'un électron avec un atome ». (fr)
- James Franck (Hamburgo, 26 de agosto de 1882 - Gotinga, 21 de mayo de 1964) fue un físico alemán, ganador del Premio Nobel de Física en 1925 compartido con Gustav Hertz «por su descubrimiento de las leyes que gobiernan el impacto de un electrón en un átomo» (es)
- Fisicí Meiriceánach ab ea James Franck (1882-1964). Bhuaigh sé Duais Nobel i 1926 le Hertz as na dlíthe a rialaíonn imbhualadh leictreon ar ábhair a shoiléiriú. Rinne sé taighde suntasach ar an bhfótaisintéis. (ga)
- 제임스 프랑크(James Franck, 1882년 ~ 1964년)는 미국의 실험 물리학자이다. 독일 함부르크에서 출생하여 제1차 세계대전 후 의 물리학부 주임을 거쳐서 괴팅겐 대학교의 교수가 되었다. 그러나 히틀러 정부에 반대하여 미국으로 건너가 존스 홉킨스 대학교 교수로 있었다. 그는 구스타프 헤르츠와 함께 처음으로 전자 충돌을 실험하였고, 이어서 '프랑크-헤르츠 실험'을 하였다. 1925년 헤르츠와 함께 노벨 물리학상을 받았다. (ko)
- ジェイムズ・フランク（James Franck, 1882年8月26日 - 1964年5月21日）は、ドイツのユダヤ系物理学者。ナチス政権に反対してアメリカに逃れた。グスタフ・ヘルツと行ったフランク＝ヘルツの実験などの業績を残した。また、原子爆弾の無警告での使用に反対したフランクレポートでも知られる。1925年、ヘルツとともにノーベル物理学賞を受賞。 (ja)
- James Franck (Amburgo, 26 agosto 1882 – Gottinga, 21 maggio 1964) è stato un fisico tedesco. (it)
- James Franck (ur. 26 sierpnia 1882 w Hamburgu, zm. 21 maja 1964 w Getyndze) – niemiecki fizyk, laureat Nagrody Nobla w dziedzinie fizyki w roku 1925 „za odkrycie praw rządzących zderzeniami elektronu z atomem”. Wyniki jego badań potwierdziły istnienie dyskretnych poziomów energetycznych. Nagrodę tę otrzymał wspólnie z Gustavem Hertzem. (pl)
- James Franck (Hamburg, 26 augustus 1882 – Göttingen, 21 mei 1964) was een Duits-Amerikaans natuurkundige en winnaar van de Nobelprijs voor Natuurkunde in 1925, samen met Gustav Ludwig Hertz, voor hun ontdekking van de wetten die gelden voor de botsing van een elektron met een atoom. Daarnaast is Franck vooral bekend geworden vanwege het zogenaamde , waarin hij en zijn medestanders hun morele bezwaren bij de ontwikkeling en toepassing van kernwapens uiteenzetten. (nl)
- Джеймс Франк (нем. James Franck; 26 августа 1882, Гамбург — 21 мая 1964, Гёттинген) — немецко-американский физик еврейского происхождения, Нобелевский лауреат по физике 1925 года. Премия присуждена «за открытие законов соударения электрона с атомом» (совместно с Густавом Герцем). В 1951 году удостоен медали имени Макса Планка. (ru)
- James Franck (Hamburgo, 26 de agosto de 1882 — Göttingen, 21 de maio de 1964) foi um físico alemão. Recebeu o Nobel de Física de 1925, pelo estabelecimento das leis que atuam no impacto de elétrons sobre os átomos. (pt)
- 詹姆斯·弗兰克（德語：James Franck，1882年8月26日－1964年5月21日），德国物理学家，1925年度诺贝尔物理学奖获得者，美国芝加哥大学物理学教授。 (zh)
- Джеймс Франк (нім. James Franck; 26 серпня 1882, Гамбург — 21 травня 1964, Геттінген) — німецько-американський фізик, Нобелівський лауреат з фізики 1925 року. Премія присудження «за відкриття законів зіткнення електрона з атомом» (спільно з Людвігом Герцем). В 1951 році удостоєний медалі імені Макса Планка. У 1945 році підписав звернення до влади США («Доповідь Франка») з проханням не проводити атомні бомбардування японських міст. (uk)
- James Franck (26. srpna 1882 Hamburk, Německo – 21. května 1964, Göttingen, Německo) byl německý nositel Nobelovy ceny za fyziku za rok 1925, jejíž druhou polovinu obdržel jeho kolega Gustav Ludwig Hertz. V době svého působení v Berlíně Franck sledoval, spolu s Hertzem, závislost stupně ionizace na energii elektronů v parách rtuti. Dokázali, že atomy rtuti pohlcují energii elektronů po kvantech a dále studoval kvantový charakter fotochemických reakcí. Franck-Condonův princip v absorpci a fluorescenciFranck-Condonův princip pro případ klasického kyvadla (cs)
- Ο Τζέιμς Φρανκ (James Franck, 26 Αυγούστου 1882 - 21 Μαΐου 1964) ήταν Γερμανός φυσικός και νομπελίστας. Ο Φρανκ τελείωσε το διδακτορικό του το 1906 και πήρε την «venia legendi» του στη φυσική το 1911, και τα δύο από το Πανεπιστήμιο του Βερολίνου, όπου έκανε διαλέξεις και δίδασκε. Μετά το Πρώτο Παγκόσμιο Πόλεμο, στον οποίο υπηρέτησε και του απονεμήθηκε ο Σιδηρούς Σταυρός πρώτης κατηγορίας, ο Φρανκ έγινε επικεφαλής του τμήματος Φυσικής του Kaiser Wilhelm Gesellschaft Φυσικοχημείας. Το 1920, Ο Φρανκ έγινε καθηγητής της πειραματικής φυσικής και Διευθυντής του Β Ινστιτούτου Πειραματικής Φυσικής στο Πανεπιστήμιο του Γκέτινγκεν. Ενώ ήταν εκεί ασχολήθηκε με την κβαντική φυσική με τον Μαξ Μπορν, ο οποίος ήταν διευθυντής του Ινστιτούτου Θεωρητικής Φυσικής. (el)
- James FRANCK (26-an de aŭgusto 1882, Hamburg, Germanio – 21-an de majo 1964, Göttingen, Okcidenta Germanio) estis germandevena usona fizikisto, kiu ricevis dividitan (kun Gustav Hertz) Nobel-premion pri fiziko en 1925 pro malkovro de la leĝo pri kunpuŝo de atomoj kaj elektronoj. Li pensiiĝis kiel profesoro en 1947, sed plulaboris ĝis 1956 kiel gvidanto de la fotosintez-esplora grupo de la Ĉikaga Universitato. (eo)
- James Franck (German pronunciation: [ˈdʒɛɪ̯ms ˈfʁaŋk]; 26 August 1882 – 21 May 1964) was a German physicist who won the 1925 Nobel Prize for Physics with Gustav Hertz "for their discovery of the laws governing the impact of an electron upon an atom". He completed his doctorate in 1906 and his habilitation in 1911 at the Frederick William University in Berlin, where he lectured and taught until 1918, having reached the position of professor extraordinarius. He served as a volunteer in the German Army during World War I. He was seriously injured in 1917 in a gas attack and was awarded the Iron Cross 1st Class. (en)
- James Franck (26 Agustus 1882 – 21 Mei 1964) adalah fisikawan Jerman yang mendapat Penghargaan Nobel dalam Fisika dengan Gustav Ludwig Hertz pada 1925 untuk penemuan mereka pada hukum yang menentukan dampak elektron pada atom. Selama Perang Dunia I, Franck bertugas di Freikorps. Setelah selesainya PD I, Franck mengepalai Divisi Fisika di untuk Kimia Fisika di . Setahun kemudian, pada 1920, Frank pindah ke Universitas Göttingen untuk menjadi Profesor Fisika Eksperimental dan Direktur Institut Fisika Eksperimental Kedua. Franck meninggal di Gottingen, Jerman. (in)
- James Franck, född 26 augusti 1882 i Hamburg, död 21 maj 1964 i Göttingen, var en tysk-amerikansk fysiker som tillsammans med Gustav Hertz fick Nobelpriset i fysik 1925 för sin forskning på elektronstrukturen i atomer (Franck-Hertz försök). Bland Francks många grundläggande arbeten inom atomfysiken kan framhållas hans med Gustav Hertz utförda undersökningar angående de spänningar, som erfordras för joniseringen av vätgasmolekylen (1913), samt angående de hos atomer genom elektronstötar framkallade modifikationerna, som påvisas genom fluorescensspektra. (sv)
|