| dbo:abstract
|
- El model atòmic de Bohr és una teoria sobre la constitució dels àtoms, proposada pel físic danès Niels Bohr l'any 1913. El model de Bohr considera que l'àtom està format per un nucli atòmic molt petit que conté tota la càrrega positiva i gairebé tota la massa de l'àtom. Al seu voltant giren, en diferents òrbites estacionàries, els electrons. En aquestes òrbites els electrons no emeten energia, contradient la teoria electromagnètica, i el seu moment angular és un nombre sencer de vegades la constant de Planck dividida per . Els electrons poden canviar d'òrbita absorbint o emetent energia de forma discreta (teoria quàntica de Planck) en forma de fotons d'energia , amb la freqüència de la radiació (teoria d'Einstein de constitució corpuscular de la llum). Aquesta energia és la diferència d'energies entre dues òrbites. El model de Bohr és un model de transició entre la mecànica clàssica i la mecànica quàntica. El moviment dels electrons es descriu mitjançant conceptes de mecànica clàssica i l'energia de les òrbites estacionàries i l'absorció i emissió d'energia mitjançant conceptes quàntics. En el seu moment tingué un gran èxit amb l'àtom d'hidrogen perquè pogué explicar molt bé les observacions experimentals (energia d'ionització, espectre atòmic, estabilitat) i predir noves línies espectrals. Fou la primera explicació teòrica d'un fenomen que no pot explicar la física clàssica, els espectres atòmics. Tanmateix no aconseguí explicar espectres d'àtoms més complexos que els hidrogenoides (àtoms amb un sol electró). (ca)
- في الفيزياء الذرية، يصوّر نموذج بور (بالإنجليزية: Bohr model) الذرة كنواة صغيرة موجبة الشحنة محاطة بالإلكترونات الموجودة في مدارات - وذلك مثل النظام الشمسي. ونظرا لسهولة هذا النموذج فإنه لا يزال يستخدم كمقدمة لدارسي ميكانيكا الكم.سمي هذا النموذج «نموذج بور» على اسم العالم الفيزيائي الكبير نيلز بور الذي اقترحه لتمثيل ذرة الهيدروجين بحيث يتطابق هذا النموذج مع خطوط الطيف المنبعثة من ذرات الهيدروجين ويفسرها. في أوائل القرن العشرين، أثبتت التجارب التي أجراها إرنست راذرفورد وأخرون أن الذرة تتكون من الكترون سالبة الشحنة تدور في مدارات حول نواة كثيفة وصغيرة وموجبة الشحنة، ولكن ظهرت المشكلة في أن الإلكترونات المشحونة كهربياً عند دورانها تحت تأثير العجلة المركزية تشع طاقة بشكل مستمر فتقل طاقتها وتدور بشكل حلزوني إلى أن تسقط في النواة وقد حددت فترة حدوث ذلك بما يقرب من 16 بيكوثانية. وأبسط أنواع الذرات هي ذرة الهيدروجين، والتي تتكون من بروتون وإلكترون مرتبطان معا بالقوى الكهرستاتيكية. وهذا مخالف لنظام الأرض-الشمس، والذي يتم الارتباط فيه عن طريق قوى الجاذبية. في نموذج بور يمكن للإلكترونات أن تكون فقط على مسافة محددة من البروتون المرتبطة به. وعند تواجدها في أي مكان أخر فإنه يستلزم فقد طاقة (بالإشعاع الضوئي) وأخيرا يقل نصف قطر دوران الإلكترون حول البروتون حتى تسقط فيه مما يؤدى لتدمير الذرة. وقد كان هناك دعم لهذه النظرية بخطوط الطيف، والتي وضحت أن الإلكترونات التي تدور في مدارات ينبعث منها ضوء في ترددات وطاقات معينة. وعلى هذا فقد اقترح بور في عام 1913 الآتي: 1.
* تدور الإلكترونات في مدارات دائرية لها طاقات كمية منفصلة حول البروتون تحت تأثير قوة التجاذب لكولوم. 2.
* قوانين الميكانيكا التقليدية لا يمكن تطبيقها عندما يقوم الإلكترون بعمل القفزات بين المدارات المسموح له التواجد فيها، تطبق فقط عند المدارات الثابتة للإلكترون حيث لا يبعث طاقة. 3.
* عندما يقوم إلكترون بعمل قفزة من مدار لأخر فإن فرق الطاقة إما يكتسب أو يفقد بوحدة واحدة كمية من الطاقة (تسمى فوتون)، والذي له طاقة تساوى الفرق بين طاقتى المدارين. 4.
* المدارات المسموحة تعتمد على قيم الكمات المنفصلة للمدار العزم الزاوي طبقا للمعادلة حيث إلخ، ويسمى عدد كم مداري. الافتراض رقم (4) ينص على أن أقل مستوى . ينطبق على أقل نصف قطر في ذرة الهيدروجين ويبلغ 0.0529 نانومتر، والذي يعرف بنصف قطر بور. وعندما يتواجد إلكترون في أصغر مدار، فلا يمكن أن يقترب من البروتون لأقل من هذه القيمة. ولوصف أكثر دقة للذرة راجع ميكانيكا الكم. المعالجة الكاملة من ناحية ميكانيكا الكم للذرة أكثر دقة - ولكنها حسابيا أكثر تعقيدا. واستخدام نموذج بور يمكن أن يعطى نتائج مفيدة بمجهودات أقل. والشيء الذي يجب تذكره ومثل النماذج الأخرى، فإن هذا النموذج يساعد في فهم تركيب الذرة، والتي ليست مجرد نظام شمسي مصغر، ذلك لأنه ثبت أن وصف سلوك الإلكترون في الذرة يتم بواسطة ميكانيكا الكم ولا تفلح الميكانيكا التقليدية في وصف سلوكه. (ar)
- Bohrův model atomu je model atomu, který vytvořil v roce 1913 dánský fyzik Niels Bohr. Bohrův model je následníkem Rutherfordova modelu atomu a předchůdcem kvantověmechanického modelu atomu. Hlavním přínosem Bohrova modelu je, že popisuje stabilní atom a že v případě atomu vodíku vysvětluje jeho spektrální čáry za předpokladu kvantování momentu hybnosti. Bohr za tento model atomu dostal v roce 1922 Nobelovu cenu za fyziku. Bohrův model atomu (cs)
- Das Bohrsche Atommodell ist das erste weithin anerkannte Atommodell, das Elemente der Quantenmechanik enthält. Es wurde 1913 von Niels Bohr entwickelt. Atome bestehen bei diesem Modell aus einem schweren, positiv geladenen Atomkern und leichten, negativ geladenen Elektronen, die den Atomkern auf geschlossenen Bahnen umkreisen. Durch drei Postulate setzte Bohr innerhalb des Modells die klassische Physik teilweise außer Kraft. Anders als ältere Atommodelle zeigt das Bohrsche Atommodell viele der am Wasserstoffatom beobachteten Eigenschaften. Andererseits werden viele Details spektroskopischer Messungen von ihm nicht erfasst. Chemische Bindungen kann es nicht erklären. Das Konzept von sich auf engen Bahnen um den Kern bewegenden Elektronen steht im Widerspruch zur Unschärferelation. Das Bohrsche Atommodell ebnete den Weg zum Verständnis des Aufbaus der Atomhülle. Die anschauliche Vorstellung von Elektronen, die den Atomkern umkreisen wie Planeten die Sonne, prägt seither das populäre Bild von Atomen. Das Bild von Elektronenbahnen wird jedoch in allen quantenmechanischen Atommodellen seit etwa 1925 dadurch ersetzt, dass den Elektronen nur bestimmte Aufenthaltswahrscheinlichkeiten zugesprochen werden, siehe Atomorbital. (de)
- Το 1913 ο Δανός Φυσικός Νιλς Μπορ (Niels Bohr) για να εξηγήσει τη δομή του ατόμου δέχτηκε το ατομικό πρότυπο του Νεοζηλανδού φυσικού Έρνεστ Ράδερφορντ (Ernest Rutherford). Σύμφωνα με αυτό:
* Σε κάθε άτομο υπάρχει θετικό φορτίο συγκεντρωμένο σε μια πολύ μικρή περιοχή του που είναι συμπαγής και ονομάζεται πυρήνας.
* Γύρω από τον πυρήνα βρίσκονται σε τροχιές τα αρνητικά ηλεκτρόνια, δεχόμενα από τον πυρήνα ελκτικές ηλεκτρικές δυνάμεις Κουλόμπ (Coulomb), σχηματίζοντας ένα σύννεφο αρνητικού φορτίου.
* Ο μεγαλύτερος χώρος του ατόμου είναι κενός. Το πρότυπο αυτό ονομάζεται και πλανητικό πρότυπο γιατί μοιάζει στο πλανητικό μας σύστημα με τον πυρήνα να παίρνει τη θέση του ήλιου και τα ηλεκτρόνια τη θέση των πλανητών σε τροχιά γύρω από αυτόν. Ο Μπορ δέχτηκε επίσης ότι τα ηλεκτρόνια κινούνται σε κυκλικές τροχιές γύρω από τον πυρήνα υπό την επίδραση των ελκτικών ηλεκτρικών δυνάμεων Κουλόμπ (Coulomb). Για να άρει τις αδυναμίες του ατομικού προτύπου του Ράδερφορντ ο Μπορ έθεσε αξιωματικά δύο προτάσεις που ονομάζονται και συνθήκες του Μπορ. (el)
- In atomic physics, the Bohr model or Rutherford–Bohr model, presented by Niels Bohr and Ernest Rutherford in 1913, is a system consisting of a small, dense nucleus surrounded by orbiting electrons—similar to the structure of the Solar System, but with attraction provided by electrostatic forces in place of gravity. It came after the solar system Joseph Larmor model (1897), the solar system Jean Perrin model (1901), the cubical model (1902), the Hantaro Nagaoka Saturnian model (1904), the plum pudding model (1904), the quantum Arthur Haas model (1910), the Rutherford model (1911), and the nuclear quantum John William Nicholson model (1912). The improvement over the 1911 Rutherford model mainly concerned the new quantum physical interpretation introduced by Haas and Nicholson, but forsaking any attempt to align with classical physics radiation. The model's key success lay in explaining the Rydberg formula for the spectral emission lines of atomic hydrogen. While the Rydberg formula had been known experimentally, it did not gain a theoretical underpinning until the Bohr model was introduced. Not only did the Bohr model explain the reasons for the structure of the Rydberg formula, it also provided a justification for the fundamental physical constants that make up the formula's empirical results. The Bohr model is a relatively primitive model of the hydrogen atom, compared to the valence shell atom model. As a theory, it can be derived as a first-order approximation of the hydrogen atom using the broader and much more accurate quantum mechanics and thus may be considered to be an obsolete scientific theory. However, because of its simplicity, and its correct results for selected systems (see below for application), the Bohr model is still commonly taught to introduce students to quantum mechanics or energy level diagrams before moving on to the more accurate, but more complex, valence shell atom. A related quantum model was originally proposed by Arthur Erich Haas in 1910 but was rejected until the 1911 Solvay Congress where it was thoroughly discussed. The quantum theory of the period between Planck's discovery of the quantum (1900) and the advent of a mature quantum mechanics (1925) is often referred to as the old quantum theory. (en)
- El Modelo atómico de Bohr es un modelo clásico del átomo, pero fue el primer modelo atómico en el que se propone que los electrones sólo podía ocupar órbitas específicas, llamadas órbitas estables. Dado que la cuantización del momento es introducida en forma adecuada, el modelo puede considerarse transaccional en cuanto a que se ubica entre la mecánica clásica y la cuántica. Fue propuesto en 1913 por el físico danés Niels Bohr, para explicar cómo los electrones pueden tener órbitas estables alrededor del núcleo y porqué los átomos presentaban espectros de emisión característicos (dos problemas que eran ignorados en el modelo previo de Rutherford). Además, el modelo de Bohr incorporaba ideas tomadas del efecto fotoeléctrico, explicado por Albert Einstein. En 1913 Niels Bohr desarrolló un nuevo modelo del átomo. Propuso que los electrones están dispuestos en órbitas circulares concéntricas alrededor del núcleo. Este modelo está basado en el sistema solar y se conoce como el modelo planetario. En 1926, Erwin Schrödinger, un físico austríaco, llevó el modelo atómico de Bohr un paso más allá. Este modelo atómico es conocido como el modelo mecánico cuántico. A diferencia del modelo de Bohr, este modelo no define la ruta exacta de un electrón, sino que predice las probabilidades de la ubicación del electrón. Este modelo se puede representar como un núcleo rodeado por una subpartícula. Dónde la nube es más densa, la probabilidad de encontrar electrones mayor y, a la inversa, es menos probable que el electrón esté en un área menos densa de la nube. Hasta 1932, se creía que el átomo estaba compuesto por un núcleo cargado positivamente rodeado de electrones cargados negativamente. James Chadwick interpretó ésta radiación como compuesta de partículas con una carga eléctrica neutra y la masa aproximada de un protón. Está partícula se conoció como el neutrón. Con el descubrimiento de esta nube de electrones, un modelo más adecuado del átomo se puso a disposición de los científicos. (es)
- Bohr-en eredu atomikoa Niels Bohr-ek proposatutako eredu atomikoa da, Rutherforden urre xafla saiakuntzan lortutako emaitzetan oinarrituta dago. Bohr-en eredua, Rutherfordenaren antzera, planetarioa da, hau da, erdian positiboki kargaturiko nukleo bat dauka eta elektroiak, beraien karga negatiboarekin, nukleo honi biraka dabiltza. Grabitazio indarraren ordez, tokian mantentzen ditu. Plancken energiaren izaera kuantikoan oinarrituta, Bohrrek elektroien orbitak diskretuak direla proposatu zuen, hau da, elektroien orbitak energia zehatz batzuk bakarrik izan ditzakete. Thomsonen eredu atomikoaren jarraitzailea izan zen eta Rutherfordek lehenago proposatutako eredu atomikoaren hobekuntza bat zenez, askotan Rutherford-Bohr eredu atomiko bezala ere ezagutzen da. 1913an proposatu zuen Bohr-ek bere eredua eta arrakasta hidrogenorako aurresaten zituen espektroen lerroak azaltzearekin batera etorri zen. Bohrren ereduaren aurretik Rydberg formula esperimentalki frogatuta zegoen baina teorikiko ezin zen azaldu. Bohrren azalpenak Rydbergen formularen emaitzei oinarri teorikoa emateaz gain, formulan funtsezko konstante fisiko hainbat zeudela ere frogatu zuen. Bohrren eredua hidrogenozko atomoaren eredu sinple bat da baina hainbat sistemetarako balio du. Horregatik gaur egun mekanika kuantikoaren sarrera bezala erakusten da ikastokietan, nahiz eta berez Bohrren eredua teoria zientifiko zaharkitua izan. (eu)
- San fhisic adamhach, is éard atá sa tSamhail Bohr nó sa tSamhail Rutherford-Bohr, a chuir Niels Bohr agus Ernest Rutherford i láthair i 1913, córas ina bhfuil núicléas beag dlúth timpeallaithe ag leictreoin fhithiseacha - cosúil le struchtúr an Ghrianchórais, ach le haomadha a sholáthraíonn fórsaí leictreastatacha in áit imtharraingthe. Tar éis an tSamhail Chiúbach (1902), Samhail na Maróige Rísíní (1904), samhail Satarnach (1904), agus samhail Rutherford (1911) tháinig samhail Rutherford-Bohr nó go gairid an tSamhail Bohr (1913). Bhain an feabhsúchán ar samhail Rutherford 1911 go príomha leis an léirmhíniú fisiceach chandamach nua. (ga)
- Di dalam fisika atom, model Bohr adalah model atom yang diperkenalkan oleh Niels Bohr pada 1913. Model ini menggambarkan atom sebagai sebuah inti kecil bermuatan positif yang dikelilingi oleh elektron yang bergerak dalam orbit sirkuler mengelilingi inti — mirip sistem tata surya, tetapi peran gaya gravitasi digantikan oleh gaya elektrostatik. Model ini adalah pengembangan dari model puding prem (1904), (1904), dan model Rutherford (1911). Karena model Bohr adalah pengembangan dari model Rutherford, banyak sumber mengkombinasikan kedua nama dalam penyebutannya menjadi model Rutherford-Bohr. Seperti sudah diketahui sebelumnya, Rutherford mengemukakan teori atom Rutherford berdasarkan percobaan hamburan sinar alfa oleh partikel emas yang dilakukannya. Kunci sukses model ini adalah dalam menjelaskan mengenai garis- spektral atom hidrogen; walaupun formula Rydberg sudah dikenal secara eksperimental, tetapi tidak pernah mendapatkan landasan teoretis sebelum model Bohr diperkenalkan. Tidak hanya karena model Bohr menjelaskan alasan untuk struktur formula Rydberg, ia juga memberikan justifikasi hasil empirisnya dalam hal suku-suku konstanta fisika fundamental. Model Bohr adalah sebuah model primitif mengenai atom hidrogen. Sebagai sebuah teori, model Bohr dapat dianggap sebagai sebuah pendekatan orde pertama dari atom hidrogen menggunakan mekanika kuantum yang lebih umum dan akurat, dan dengan demikian dapat dianggap sebagai model yang telah usang. Namun, karena kesederhanaannya, dan hasil yang tepat untuk sebuah sistem tertentu, model Bohr tetap diajarkan sebagai pengenalan pada mekanika kuantum. (in)
- Le modèle de Bohr est une théorie obsolète dans le domaine de la physique/chimie, cherchant à comprendre la constitution d'un atome, et plus particulièrement celui de l'hydrogène et des ions hydrogénoïdes (ions ne possédant qu'un seul électron). Élaborée par Niels Bohr en 1913, cette théorie établie sur le modèle planétaire de Rutherford rencontra un succès immédiat car elle expliquait de manière simple les raies spectrales des éléments hydrogénés tout en effectuant un rapprochement entre les premiers modèles de l'atome et la théorie des quanta. Ce modèle sera généralisé au cas des électrons relativistes par Arnold Sommerfeld afin d'écrire de façon quantitative la structure fine des lignes spectrales de l'hydrogène. Cependant, cette théorie ne peut expliquer le spectre d'éléments à plusieurs électrons (comme celui de l'hélium), ni la nature des liaisons chimiques, et elle est totalement abandonnée au profit de la mécanique quantique à partir de 1925. (fr)
- ボーアの原子模型（ボーアのげんしもけい、英: Bohr's model）とは、ラザフォードの原子模型における矛盾を解消するために考案された原子模型である。この模型は、水素原子に関する実験結果を見事に説明し、量子力学の先駆け（前期量子論）となった。 その後のシュレーディンガーによる波動関数の導入とボルンによる確率解釈によって、この模型の「電子が軌道運動をする」という解釈は誤りであることがわかった。 (ja)
- Het atoommodel van Bohr is een in 1913 door Niels Bohr geïntroduceerde theorie die de opbouw van atomen beschrijft. Bohr modificeerde het atoommodel van Rutherford door het invoeren van kwantiseringen, gebaseerd op de theorie van Planck over de kwantisering van straling. Het model van Bohr is daarmee het eerste model met kwantumtheoretische aspecten. Voor zijn theorie kreeg Bohr in 1922 de Nobelprijs voor Natuurkunde. In het atoommodel van Rutherford cirkelen de lichte elektronen als een wolk om een positief geladen zware kern. In de klassieke natuurkunde zenden bewegende ladingen echter elektromagnetische straling uit, zodat het atoom niet stabiel zou zijn. Om aan dit probleem te ontkomen, postuleerde Bohr simpelweg dat de elektronen zich alleen in banen kunnen bevinden op specifieke afstanden van de kern, en dat een elektron in zo'n baan geen straling uitzendt. (nl)
- 보어 모형(Bohr model)은 원자의 구조를 마치 태양계처럼 양전하를 띤 조그만 원자핵 주위를 전자들이 원형 궤도를 따라 돌고 있는 것으로 묘사하는 원자 모형이다. 태양계에서 태양이 중력으로 행성들을 끌어당기듯이, 보어 모형의 원자핵은 전자기력으로 전자들을 끌어당긴다. 이는 과거의 건포도 푸딩 모형(1904년)이나 토성 모형(1904년) 및 러더퍼드 모형(1911년)보다 발전한 것이었다. 보어 모형은 러더퍼드 모형을 양자역학에 근거하여 수정한 것이므로, 많은 책에서 이 둘을 합쳐서 러더퍼드-보어 모형이라고 부르기도 한다. 닐스 보어가 1913년에 도입한 보어 모형은 수소 원자의 방출선에 대한 뤼드베리 공식을 설명하는 데 성공하면서 과학계에서 지지를 얻었다. 그때까지 뤼드베리 공식은 실험적으로는 성립한다는 것이 알려져 있었지만 그 이유에 대해서는 설명할 방법이 없었기 때문이다. 보어 모형은 나중에 양자역학이 발전하면서 보다 정확한 모형(원자가 껍질)으로 대체되었으나, 간단하며 특수한 경우에 대해서는 정확한 결과를 준다는 장점으로 인해 양자역학을 처음 배우는 학생들에게 널리 가르쳐지고 있다. 아더 에리히 하스는 1910년에 보어 모형과 유사한 모형을 제시했으나 그다지 알려지지 않았다. (ko)
- Il modello atomico di Bohr, proposto dal fisico danese Niels Bohr nel 1913, e successivamente ampliato da Arnold Sommerfeld nel 1916, è il primo modello atomico che incluse il principio di quantizzazione dell'energia introdotto dalle spiegazioni teoriche della radiazione del corpo nero e dell'effetto fotoelettrico, dando l'avvio alla formulazione della meccanica quantistica. Sulla base di tale principio, il modello, proposto inizialmente per l'atomo di idrogeno, ne riusciva a spiegare, entro il margine di errore statistico, le caratteristiche sperimentali dello spettro di emissione teorizzando l'esistenza di orbite con valori discreti di energia per l'elettrone. (it)
- Model budowy atomu Bohra – model atomu wodoru autorstwa Nielsa Bohra opracowany w 1913 roku. Bohr przyjął wprowadzony przez Ernesta Rutherforda model atomu, według którego elektron krąży wokół jądra jako naładowany punkt materialny, przyciągany przez jądro siłami elektrycznymi. Model atomu Rutherforda nie przewidywał dyskretnego charakteru widma promieniowania wysyłanego przez atomy oraz nie wyjaśniał ich stabilności. Niels Bohr usunął tę trudność proponując model atomu oparty na dwóch nowych postulatach, sprzecznych z klasyczną elektrodynamiką. Dzięki temu jednak zdołał wyjaśnić pojawianie się linii widmowych gazowego wodoru oraz wyprowadził wzory, pozwalające teoretycznie obliczać długości fal promieniowania elektromagnetycznego emitowanego przez wodór. Zastosowanie modelu Bohra nie ogranicza się jedynie do atomu wodoru. Model ten jest uniwersalny w tym sensie, że jest słuszny dla układu dwóch dowolnych cząstek naładowanych, które krążą wokół wspólnego środka masy z prędkościami znaczne mniejszymi od prędkości światła. Model ten jest więc poprawny dla układu jednoelektronowego takiego jak atom wodoru, ale też jest słuszny dla pojedynczo zjonizowanego atomu helu, podwójnie zjonizowanego atomu litu itd. Modelem tym można także opisać pozytonium (czyli układ elektron-pozyton) oraz stany Rydberga jakiegokolwiek atomu, tj. takie stany atomowe, w których jeden elektron jest w znacznej odległości od reszty atomu. Model ten może być także użyty do obliczania linii K promieniowania X, pod warunkiem, że doda się dodatkowe założenia (por. prawo Moseleya). W fizyce wysokich energii może być użyty do obliczania mas mezonów zbudowanych z ciężkich kwarków. W modelu Bohra elektron krąży wokół jądra atomu po orbicie kołowej. Przez analogię do ruchu planet wokół Słońca model ten nazwano „modelem planetarnym atomu”. Model ten nie wyjaśnia spinu elektronu, nie nadaje się do opisu atomów wieloelektronowych. Został zastąpiony przez dokładniejsze modele kwantowe (patrz niżej). (pl)
- Bohrs atommodell är den av Niels Bohr 1913 uppställda teorin för atomen enligt vilken elektronerna rör sig i cirkulära banor runt atomkärnan, där centripetalkraften ges av coulombkraften och rörelsemängdsmomentet är kvantiserat till ett heltal gånger Plancks konstant, nh/2π. Detta leder till att elektronen endast kan inta vissa specifika energinivåer. Då elektronen faller till en lägre energinivå utsänds ljus. När energinivån ökar, absorberas ljus. Med modellen kunde Bohr förklara spektrallinjerna hos väteatomen. En atom som beskrivs av denna modell kallas ofta Bohratom. Förutom en fysikalisk förklaring av Rydbergs formel för vätets spektrallinjer, gav Bohrs modell även atomernas storlek. Omloppsbanans radie blir där ε0 är den elektriska konstanten, är Plancks konstant dividerad med 2π, är elektronens massa, är elementarladdningen, är ljushastigheten och α är finstrukturkonstanten. Värdet av Bohrradien är 0,52917721091 ångström = 52,917721092 pikometer = 5,2917721091•10-11 meter. (sv)
- Na física atômica, o átomo de Bohr é um modelo que descreve o átomo como um núcleo pequeno e carregado positivamente cercado por elétrons em órbita circular. Ernest Rutherford, no início do século XX, realiza o experimento conhecido como espalhamento de Rutherford, no qual ele incidiu um feixe de partículas alfa (α) sobre uma folha de ouro e observou que, ao contrário do que era esperado - que as partículas deveriam ser refletidas pelos átomos de ouro considerados maciços até então -, muitas partículas atravessaram a folha de ouro e outras sofreram desvios. A partir da análise dessa experiência, afirmou que átomos eram constituídos de uma nuvem difusa de elétrons carregados negativamente que circundavam um núcleo atômico denso, pequeno e carregado positivamente. A partir dessa descrição, é fácil deixar-se induzir por uma concepção de um modelo planetário para o átomo, com elétrons orbitando ao redor do "núcleo-sol". Porém, a aberração mais séria desse modelo é a perda de energia dos elétrons através da radiação síncrotron: uma partícula carregada eletricamente ao ser acelerada emite radiações eletromagnéticas que têm energia; fosse assim, ao orbitar em torno do núcleo atômico, o elétron deveria gradativamente emitir radiações e cada vez mais aproximar-se do núcleo, em uma órbita espiralada, até finalmente chocar-se contra ele. Um cálculo rápido mostra que isso deveria ocorrer quase que instantaneamente. (pt)
- Бо́ровская моде́ль а́тома (моде́ль Бо́ра, моде́ль Бо́ра — Резерфо́рда) — полуклассическая модель атома, предложенная Нильсом Бором в 1913 г. За основу он взял планетарную модель атома, выдвинутую Эрнестом Резерфордом. Однако, с точки зрения классической электродинамики, электрон в модели Резерфорда, двигаясь вокруг ядра, должен был бы излучать энергию непрерывно и очень быстро и, потеряв её, упасть на ядро. Чтобы преодолеть эту проблему, Бор ввёл допущение, суть которого заключается в том, что электроны в атоме могут двигаться только по определённым (стационарным) орбитам, находясь на которых они не излучают энергию, а излучение или поглощение происходит только в момент перехода с одной орбиты на другую. Причём, стационарными являются лишь те орбиты, при движении по которым момент количества движения электрона равен целому числу постоянных Планка: . Используя это допущение и законы классической механики, а именно равенство силы притяжения электрона со стороны ядра и центробежной силы, действующей на вращающийся электрон, он получил следующие значения для радиуса стационарной орбиты и энергии находящегося на этой орбите электрона: Здесь — масса электрона, — количество протонов в ядре, — электрическая постоянная, — заряд электрона. Именно такое выражение для энергии можно получить, применяя уравнение Шрёдингера в задаче о движении электрона в центральном кулоновском поле. Радиус первой орбиты в атоме водорода R0=5,2917720859(36)⋅10−11 м, ныне называется боровским радиусом, либо атомной единицей длины и широко используется в современной физике. Энергия первой орбиты эВ представляет собой энергию ионизации атома водорода. (ru)
- 玻尔模型是丹麦物理学家尼尔斯·玻尔于1913年提出的关于原子结构的模型。玻尔模型引入量子化的概念來研究原子内电子的运动。這模型對於計算氢原子光谱的里德伯公式給出理論解釋。玻尔模型是20世纪初期物理学取得的重要成就，对原子物理学产生了深远的影响。 (zh)
- Теорія Бора — історично перша теорія, що на основі «квазікласичного підходу» описала «дискретну структуру» енергетичного спектру воднеподібних атомів. За Бором атомне ядро можна уявити у вигляді сферичної краплі із специфічної ядерної матерії, яка декотрими своїми властивостями (незтиснюваність, насичення ядерних сил, "випаровування" нуклонів) нагадує рідину. На ядерну краплю можна розповсюдити декотрі інші властивості краплі рідини. Наприклад, поверхневий натяг, дроблення краплі на дрібніші (ділення ядер), злиття дрібних крапель у велику (синтез ядер). Враховуючи ці властивості, а також принцип Паулі та наявність електричного заряду, можна отримати напівемпіричну формулу, яка дозволяє обчислювати енергію зв'язку (а значить і масу ) будь-якого ядра, якщо відомий його нуклонний склад ( та ) за формулою Вейцзекера: де - коефіцієнти, однакові для усії ядер (коефіцієнт має три значення: для ядер із парним та парним для ядер з парним та непарним для ядер із непарним ). Нільс Бор запропонував видозмінити класичну механіку шляхом введення сталої Планка . Він припустив, що не всі рухи, допустимі в класичній механіці, реалізуються в атомних системах, а лише деякі, можна сказати «вибрані». Стосовно енергії атома гіпотеза Бора (або, як її називали, постулат Бора) означала, що енергія атома може приймати лише дискретні, квантовані значення: Тобто починаючи з Н.Бора під квантуванням розуміли деформацію із параметром деформації алгебри функцій (спостережуваних) на гладкому многовиді наділену дужкою Пуасона. Квантування - клас алгебр операторів , параметризований параметром Постулати Бора є правильними до сьогодні, незважаючи на поступ науки, оскільки вони є прямими вираженнями експериментальних фактів. Постулати Бора суперечили класичній теорії випромінювання, оскільки за нею атом повинен випромінювати неперервно, і тому його енергія може приймати будь-які значення енергії, що лежать між дозволеними рівнями енергії. Таким чином Бор вперше при підході до атомної проблеми став на квантову точку зору, згідно з якою енергія випромінюється квантами світла. Тоді, шляхом об'єднання закону збереження енергії з постулатом Бора ми отримаємо написаний вперше Бором закон, що зв'язував частоти , котрі може випромінювати, та поглинати атом (спектр атому), із квантовими рівнями , властивими для даного атома, тобто Це рівняння є не що інше, як закон збереження енергії при випромінюванні та поглинанні світла, і в першій теорії Бора виступало як один із постулатів його теорії («правило частот» Бора). Розділивши останнє рівняння на постійну Планка отримаємо частоти, що поглинаються чи випромінюються квантовими системами. Більше того, вони можуть бути подані у вигляді різниці двох частот: Ці частоти називаються «спектральними термами». Ще задовго від Бора чисто експериментальним шляхом Рітцем було встановлено, що частоти спектру випромінювання/поглинання атомів можуть бути подані у вигляді різниці термів («комбінаційний принцип» Рітца). Тому останні вирази можна розглядати як математичну форму емпіричного принципу Рітца. В комбінаційному принципі Рітца ми зустрічаємося з ще одним протиріччям між класичною теорією та дослідом. Якщо електрон знаходиться в атомі, то він здійснює періодичний або квазіперіодичний рух. В найпростішому випадку одномірного руху його координата може бути розкладена в ряд Фур‘є: , де , а — частота основного тону, — частота - го обертону. Інтенсивність випромінювання частоти визначається амплітудою - го обертону, тобто величиною . Частоти, відповідно до класичного підходу, можуть бути розташовані в рядок Таким же чином можуть бути розташовані і відповідні їм інтенсивності випромінювання або амплітуди . Це є загальний наслідок класичної теорії, що суперечить емпіричному правилу Рітца, так як відповідно до цього принципу, частоти, що спостерігаються в експериментах завжди визначаються двома числами та (номера термів), так що в рядок розташовуються не частоти, а терми, частоти ж розташовуються в квадратну нескінченну матрицю… Бор припустив, що рух електрону в атомі підкоряється законам класичної механіки, тому тут можливе використання класичної кеплеревої задачі. Тому повна енергія такої системи буде: , де — велика піввісь еліпсу. За третім законом Кеплера радіус зв'язаний з періодом обертання співвідношенням: , Друге співвідношення дає нам правило квантування: Далі, за визначенням, звідки знаходимо: Із останніх співвідношень знаходимо радіуси орбіт для дискретних енергій: При та (перша орбіта атома водню) отримуємо Борівський радіус: м Борівський масштаб для енергії: Борівська циклічна частота: (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Bohrův model atomu je model atomu, který vytvořil v roce 1913 dánský fyzik Niels Bohr. Bohrův model je následníkem Rutherfordova modelu atomu a předchůdcem kvantověmechanického modelu atomu. Hlavním přínosem Bohrova modelu je, že popisuje stabilní atom a že v případě atomu vodíku vysvětluje jeho spektrální čáry za předpokladu kvantování momentu hybnosti. Bohr za tento model atomu dostal v roce 1922 Nobelovu cenu za fyziku. Bohrův model atomu (cs)
- San fhisic adamhach, is éard atá sa tSamhail Bohr nó sa tSamhail Rutherford-Bohr, a chuir Niels Bohr agus Ernest Rutherford i láthair i 1913, córas ina bhfuil núicléas beag dlúth timpeallaithe ag leictreoin fhithiseacha - cosúil le struchtúr an Ghrianchórais, ach le haomadha a sholáthraíonn fórsaí leictreastatacha in áit imtharraingthe. Tar éis an tSamhail Chiúbach (1902), Samhail na Maróige Rísíní (1904), samhail Satarnach (1904), agus samhail Rutherford (1911) tháinig samhail Rutherford-Bohr nó go gairid an tSamhail Bohr (1913). Bhain an feabhsúchán ar samhail Rutherford 1911 go príomha leis an léirmhíniú fisiceach chandamach nua. (ga)
- ボーアの原子模型（ボーアのげんしもけい、英: Bohr's model）とは、ラザフォードの原子模型における矛盾を解消するために考案された原子模型である。この模型は、水素原子に関する実験結果を見事に説明し、量子力学の先駆け（前期量子論）となった。 その後のシュレーディンガーによる波動関数の導入とボルンによる確率解釈によって、この模型の「電子が軌道運動をする」という解釈は誤りであることがわかった。 (ja)
- 玻尔模型是丹麦物理学家尼尔斯·玻尔于1913年提出的关于原子结构的模型。玻尔模型引入量子化的概念來研究原子内电子的运动。這模型對於計算氢原子光谱的里德伯公式給出理論解釋。玻尔模型是20世纪初期物理学取得的重要成就，对原子物理学产生了深远的影响。 (zh)
- في الفيزياء الذرية، يصوّر نموذج بور (بالإنجليزية: Bohr model) الذرة كنواة صغيرة موجبة الشحنة محاطة بالإلكترونات الموجودة في مدارات - وذلك مثل النظام الشمسي. ونظرا لسهولة هذا النموذج فإنه لا يزال يستخدم كمقدمة لدارسي ميكانيكا الكم.سمي هذا النموذج «نموذج بور» على اسم العالم الفيزيائي الكبير نيلز بور الذي اقترحه لتمثيل ذرة الهيدروجين بحيث يتطابق هذا النموذج مع خطوط الطيف المنبعثة من ذرات الهيدروجين ويفسرها. وأبسط أنواع الذرات هي ذرة الهيدروجين، والتي تتكون من بروتون وإلكترون مرتبطان معا بالقوى الكهرستاتيكية. وهذا مخالف لنظام الأرض-الشمس، والذي يتم الارتباط فيه عن طريق قوى الجاذبية. (ar)
- El model atòmic de Bohr és una teoria sobre la constitució dels àtoms, proposada pel físic danès Niels Bohr l'any 1913. El model de Bohr considera que l'àtom està format per un nucli atòmic molt petit que conté tota la càrrega positiva i gairebé tota la massa de l'àtom. Al seu voltant giren, en diferents òrbites estacionàries, els electrons. En aquestes òrbites els electrons no emeten energia, contradient la teoria electromagnètica, i el seu moment angular és un nombre sencer de vegades la constant de Planck dividida per . Els electrons poden canviar d'òrbita absorbint o emetent energia de forma discreta (teoria quàntica de Planck) en forma de fotons d'energia , amb la freqüència de la radiació (teoria d'Einstein de constitució corpuscular de la llum). Aquesta energia és la diferència d' (ca)
- Το 1913 ο Δανός Φυσικός Νιλς Μπορ (Niels Bohr) για να εξηγήσει τη δομή του ατόμου δέχτηκε το ατομικό πρότυπο του Νεοζηλανδού φυσικού Έρνεστ Ράδερφορντ (Ernest Rutherford). Σύμφωνα με αυτό:
* Σε κάθε άτομο υπάρχει θετικό φορτίο συγκεντρωμένο σε μια πολύ μικρή περιοχή του που είναι συμπαγής και ονομάζεται πυρήνας.
* Γύρω από τον πυρήνα βρίσκονται σε τροχιές τα αρνητικά ηλεκτρόνια, δεχόμενα από τον πυρήνα ελκτικές ηλεκτρικές δυνάμεις Κουλόμπ (Coulomb), σχηματίζοντας ένα σύννεφο αρνητικού φορτίου.
* Ο μεγαλύτερος χώρος του ατόμου είναι κενός. (el)
- Das Bohrsche Atommodell ist das erste weithin anerkannte Atommodell, das Elemente der Quantenmechanik enthält. Es wurde 1913 von Niels Bohr entwickelt. Atome bestehen bei diesem Modell aus einem schweren, positiv geladenen Atomkern und leichten, negativ geladenen Elektronen, die den Atomkern auf geschlossenen Bahnen umkreisen. Durch drei Postulate setzte Bohr innerhalb des Modells die klassische Physik teilweise außer Kraft. Anders als ältere Atommodelle zeigt das Bohrsche Atommodell viele der am Wasserstoffatom beobachteten Eigenschaften. Andererseits werden viele Details spektroskopischer Messungen von ihm nicht erfasst. Chemische Bindungen kann es nicht erklären. Das Konzept von sich auf engen Bahnen um den Kern bewegenden Elektronen steht im Widerspruch zur Unschärferelation. (de)
- In atomic physics, the Bohr model or Rutherford–Bohr model, presented by Niels Bohr and Ernest Rutherford in 1913, is a system consisting of a small, dense nucleus surrounded by orbiting electrons—similar to the structure of the Solar System, but with attraction provided by electrostatic forces in place of gravity. It came after the solar system Joseph Larmor model (1897), the solar system Jean Perrin model (1901), the cubical model (1902), the Hantaro Nagaoka Saturnian model (1904), the plum pudding model (1904), the quantum Arthur Haas model (1910), the Rutherford model (1911), and the nuclear quantum John William Nicholson model (1912). The improvement over the 1911 Rutherford model mainly concerned the new quantum physical interpretation introduced by Haas and Nicholson, but forsaking (en)
- El Modelo atómico de Bohr es un modelo clásico del átomo, pero fue el primer modelo atómico en el que se propone que los electrones sólo podía ocupar órbitas específicas, llamadas órbitas estables. Dado que la cuantización del momento es introducida en forma adecuada, el modelo puede considerarse transaccional en cuanto a que se ubica entre la mecánica clásica y la cuántica. Fue propuesto en 1913 por el físico danés Niels Bohr, para explicar cómo los electrones pueden tener órbitas estables alrededor del núcleo y porqué los átomos presentaban espectros de emisión característicos (dos problemas que eran ignorados en el modelo previo de Rutherford). Además, el modelo de Bohr incorporaba ideas tomadas del efecto fotoeléctrico, explicado por Albert Einstein. (es)
- Bohr-en eredu atomikoa Niels Bohr-ek proposatutako eredu atomikoa da, Rutherforden urre xafla saiakuntzan lortutako emaitzetan oinarrituta dago. Bohr-en eredua, Rutherfordenaren antzera, planetarioa da, hau da, erdian positiboki kargaturiko nukleo bat dauka eta elektroiak, beraien karga negatiboarekin, nukleo honi biraka dabiltza. Grabitazio indarraren ordez, tokian mantentzen ditu. Plancken energiaren izaera kuantikoan oinarrituta, Bohrrek elektroien orbitak diskretuak direla proposatu zuen, hau da, elektroien orbitak energia zehatz batzuk bakarrik izan ditzakete. Thomsonen eredu atomikoaren jarraitzailea izan zen eta Rutherfordek lehenago proposatutako eredu atomikoaren hobekuntza bat zenez, askotan Rutherford-Bohr eredu atomiko bezala ere ezagutzen da. (eu)
- Le modèle de Bohr est une théorie obsolète dans le domaine de la physique/chimie, cherchant à comprendre la constitution d'un atome, et plus particulièrement celui de l'hydrogène et des ions hydrogénoïdes (ions ne possédant qu'un seul électron). Élaborée par Niels Bohr en 1913, cette théorie établie sur le modèle planétaire de Rutherford rencontra un succès immédiat car elle expliquait de manière simple les raies spectrales des éléments hydrogénés tout en effectuant un rapprochement entre les premiers modèles de l'atome et la théorie des quanta. Ce modèle sera généralisé au cas des électrons relativistes par Arnold Sommerfeld afin d'écrire de façon quantitative la structure fine des lignes spectrales de l'hydrogène. Cependant, cette théorie ne peut expliquer le spectre d'éléments à plusieu (fr)
- Di dalam fisika atom, model Bohr adalah model atom yang diperkenalkan oleh Niels Bohr pada 1913. Model ini menggambarkan atom sebagai sebuah inti kecil bermuatan positif yang dikelilingi oleh elektron yang bergerak dalam orbit sirkuler mengelilingi inti — mirip sistem tata surya, tetapi peran gaya gravitasi digantikan oleh gaya elektrostatik. Model ini adalah pengembangan dari model puding prem (1904), (1904), dan model Rutherford (1911). Karena model Bohr adalah pengembangan dari model Rutherford, banyak sumber mengkombinasikan kedua nama dalam penyebutannya menjadi model Rutherford-Bohr. Seperti sudah diketahui sebelumnya, Rutherford mengemukakan teori atom Rutherford berdasarkan percobaan hamburan sinar alfa oleh partikel emas yang dilakukannya. (in)
- 보어 모형(Bohr model)은 원자의 구조를 마치 태양계처럼 양전하를 띤 조그만 원자핵 주위를 전자들이 원형 궤도를 따라 돌고 있는 것으로 묘사하는 원자 모형이다. 태양계에서 태양이 중력으로 행성들을 끌어당기듯이, 보어 모형의 원자핵은 전자기력으로 전자들을 끌어당긴다. 이는 과거의 건포도 푸딩 모형(1904년)이나 토성 모형(1904년) 및 러더퍼드 모형(1911년)보다 발전한 것이었다. 보어 모형은 러더퍼드 모형을 양자역학에 근거하여 수정한 것이므로, 많은 책에서 이 둘을 합쳐서 러더퍼드-보어 모형이라고 부르기도 한다. (ko)
- Il modello atomico di Bohr, proposto dal fisico danese Niels Bohr nel 1913, e successivamente ampliato da Arnold Sommerfeld nel 1916, è il primo modello atomico che incluse il principio di quantizzazione dell'energia introdotto dalle spiegazioni teoriche della radiazione del corpo nero e dell'effetto fotoelettrico, dando l'avvio alla formulazione della meccanica quantistica. (it)
- Het atoommodel van Bohr is een in 1913 door Niels Bohr geïntroduceerde theorie die de opbouw van atomen beschrijft. Bohr modificeerde het atoommodel van Rutherford door het invoeren van kwantiseringen, gebaseerd op de theorie van Planck over de kwantisering van straling. Het model van Bohr is daarmee het eerste model met kwantumtheoretische aspecten. Voor zijn theorie kreeg Bohr in 1922 de Nobelprijs voor Natuurkunde. (nl)
- Model budowy atomu Bohra – model atomu wodoru autorstwa Nielsa Bohra opracowany w 1913 roku. Bohr przyjął wprowadzony przez Ernesta Rutherforda model atomu, według którego elektron krąży wokół jądra jako naładowany punkt materialny, przyciągany przez jądro siłami elektrycznymi. W modelu Bohra elektron krąży wokół jądra atomu po orbicie kołowej. Przez analogię do ruchu planet wokół Słońca model ten nazwano „modelem planetarnym atomu”. Model ten nie wyjaśnia spinu elektronu, nie nadaje się do opisu atomów wieloelektronowych. Został zastąpiony przez dokładniejsze modele kwantowe (patrz niżej). (pl)
- Бо́ровская моде́ль а́тома (моде́ль Бо́ра, моде́ль Бо́ра — Резерфо́рда) — полуклассическая модель атома, предложенная Нильсом Бором в 1913 г. За основу он взял планетарную модель атома, выдвинутую Эрнестом Резерфордом. Однако, с точки зрения классической электродинамики, электрон в модели Резерфорда, двигаясь вокруг ядра, должен был бы излучать энергию непрерывно и очень быстро и, потеряв её, упасть на ядро. Чтобы преодолеть эту проблему, Бор ввёл допущение, суть которого заключается в том, что электроны в атоме могут двигаться только по определённым (стационарным) орбитам, находясь на которых они не излучают энергию, а излучение или поглощение происходит только в момент перехода с одной орбиты на другую. Причём, стационарными являются лишь те орбиты, при движении по которым момент количест (ru)
- Na física atômica, o átomo de Bohr é um modelo que descreve o átomo como um núcleo pequeno e carregado positivamente cercado por elétrons em órbita circular. Ernest Rutherford, no início do século XX, realiza o experimento conhecido como espalhamento de Rutherford, no qual ele incidiu um feixe de partículas alfa (α) sobre uma folha de ouro e observou que, ao contrário do que era esperado - que as partículas deveriam ser refletidas pelos átomos de ouro considerados maciços até então -, muitas partículas atravessaram a folha de ouro e outras sofreram desvios. A partir da análise dessa experiência, afirmou que átomos eram constituídos de uma nuvem difusa de elétrons carregados negativamente que circundavam um núcleo atômico denso, pequeno e carregado positivamente. (pt)
- Bohrs atommodell är den av Niels Bohr 1913 uppställda teorin för atomen enligt vilken elektronerna rör sig i cirkulära banor runt atomkärnan, där centripetalkraften ges av coulombkraften och rörelsemängdsmomentet är kvantiserat till ett heltal gånger Plancks konstant, nh/2π. Detta leder till att elektronen endast kan inta vissa specifika energinivåer. Då elektronen faller till en lägre energinivå utsänds ljus. När energinivån ökar, absorberas ljus. Med modellen kunde Bohr förklara spektrallinjerna hos väteatomen. En atom som beskrivs av denna modell kallas ofta Bohratom. (sv)
- Теорія Бора — історично перша теорія, що на основі «квазікласичного підходу» описала «дискретну структуру» енергетичного спектру воднеподібних атомів. За Бором атомне ядро можна уявити у вигляді сферичної краплі із специфічної ядерної матерії, яка декотрими своїми властивостями (незтиснюваність, насичення ядерних сил, "випаровування" нуклонів) нагадує рідину. На ядерну краплю можна розповсюдити декотрі інші властивості краплі рідини. Наприклад, поверхневий натяг, дроблення краплі на дрібніші (ділення ядер), злиття дрібних крапель у велику (синтез ядер). Враховуючи ці властивості, а також принцип Паулі та наявність електричного заряду, можна отримати напівемпіричну формулу, яка дозволяє обчислювати енергію зв'язку (а значить і масу ) будь-якого ядра, якщо відомий його нуклонний склад ( та (uk)
|