| dbo:abstract
|
- مُستَقبِل الألكترونات أو مستقبل إلكترون، هو جزيء كيميائي يقبل الألكترونات المنتقله اليه من جزيء كيميائي آخر. ويعتبر عامل مؤكسد إذ انه بأكتسابه للألكترونات يُختزل في تلك العملية.العناصر المؤكسدة المثالية تجري تعديل كيميائي دائم عن طريق رابطة تساهميه أو رابطة أيونية , ينتج عنها نقل كامل ونهائي لإلكترون أو أكثر .ومع هذا، تحت بعض الظروف الكيميائيه فأن انتقال الألكترون من الذرة المانحه للذرة المستقبله لا يكون كاملا بل يكون جزئياً وينتج عن ذلك تذبذب الألكترون بين الذرتين، ويؤدي ذلك الي تكوين مركبات تحتفظ فيه فيها الجزيئات بهيئتها الكيميائيه. إن قوه اكتساب الألكترونات في الذرة المستقبله يقاس بالألفة الألكترونية وهي كمية الطاقة المنطلقة عند ملء المدار الغير ممتلئ بالألكترونات.ويكون توازن الطاقة في تلك الحالة (ΔE)وهو الطاقة المكتسبة أو المفقوده أثناء التفاعل-ويُقدر عن طريق حساب الفرق بين
* الألفة الألكترونية (A)
* جهد التأين (I) في الكيمياء، يوجد مجموعة من مستقبلات الألكترونات والتي لا تستقبل ألكتروناً واحداً فقط بل زوج من الألكترونات حتي تكوِّن رابطة تساهميه مع ذرة مانحه للألكترونات، تسمى بحمض لويس.هذه الظاهرة هي اساس كيمياء «احماض وقواعد لويس».ان القوى الرائدة في ميول الذرات نحو فقدان أو اكتساب الكترونات تعتمد على مفاهيم مثل الأيجابيه الكهربائية للذرات المانحة والسالبية الكهربائية للذرات المستقبله. (ar)
- Un acceptor delectrons és una entitat química que és capaç de rebre electrons que li són transferits des dun altre compost. Per definició, un acceptor d'electrons és un agent oxidant, que, en acceptar electrons, resulta reduït en el procés. (ca)
- Unter einem Elektronenakzeptor (Elektronenempfänger) versteht man in Physik und Chemie ein Teilchen (Atom, Molekül, Ion), das Elektronen aufnehmen kann. Der Begriff spielt im Zusammenhang mit Redoxreaktionen eine Rolle, wo durch eine chemische Reaktion Elektronen von einem Reaktionspartner auf einen anderen übertragen werden. Den Vorgang der Elektronenaufnahme bezeichnet man auch als Reduktion, den Elektronenakzeptor auch als Oxidationsmittel. Reduktionsmittel wird dagegen der Elektronendonator oder Elektronendonor genannt, Oxidation heißt der Vorgang der Elektronenabgabe. Beide Vorgänge treten bei einer Redoxreaktion immer zusammen auf. Die beiden Teilreaktionen von Redoxreaktionen lassen sich daher nur mit zwei korrespondierenden Redox-Paaren beschreiben. Ein terminaler Elektronenakzeptor ist entweder die letzte Verbindung, die ein Elektron in einer Elektronentransportkette aufnimmt, wie z. B. Sauerstoff bei der Zellatmung, oder auf den letzten Cofaktor, der ein Elektron innerhalb der Elektronentransferdomäne eines photosynthetischen Reaktionszentrum aufnimmt. Die Gleichsetzung des Begriffs ‚Elektronenakzeptor‘ mit dem der Lewis-Säure ist überholt und sollte vermieden werden. (de)
- An electron acceptor is a chemical entity that accepts electrons transferred to it from another compound. It is an oxidizing agent that, by virtue of its accepting electrons, is itself reduced in the process. Electron acceptors are sometimes mistakenly called electron receptors. Typical oxidizing agents undergo permanent chemical alteration through covalent or ionic reaction chemistry, resulting in the complete and irreversible transfer of one or more electrons. In many chemical circumstances, however, the transfer of electronic charge from an electron donor may be only fractional, meaning an electron is not completely transferred, but results in an electron resonance between the donor and acceptor. This leads to the formation of charge transfer complexes in which the components largely retain their chemical identities. The electron accepting power of an acceptor molecule is measured by its electron affinity which is the energy released when filling the lowest unoccupied molecular orbital (LUMO). The energy required to remove one electron from the electron donor is its ionization energy (I). The energy liberated by attachment of an electron to the electron acceptor is the negative of its electron affinity (A). The overall system energy change (ΔE) for the charge transfer is then . For an exothermic reaction, the energy liberated is of interest and is equal to . In chemistry, a class of electron acceptors that acquire not just one, but a set of two paired electrons that form a covalent bond with an electron donor molecule, is known as a Lewis acid. This phenomenon gives rise to the wide field of Lewis acid-base chemistry. The driving forces for electron donor and acceptor behavior in chemistry is based on the concepts of electropositivity (for donors) and electronegativity (for acceptors) of atomic or molecular entities. (en)
- Un aceptor de electrones es una entidad química que es capaz de recibir electrones que le son transferidos desde otro compuesto. Por definición un aceptor de electrones es un agente oxidante, que, al aceptar electrones resulta reducido en el proceso. (es)
- Akseptor elektron adalah entitas kimia yang menerima elektron yang ditransfer dari senyawa lain. Entitas ini adalah agen pengoksidasi (oksidator) yang, berdasarkan elektron penerima, dengan sendirinya tereduksi dalam prosesnya. Akseptor elektron terkadang keliru disebut reseptor elektron. Daya terima elektron dari molekul akseptor diukur dari afinitas elektronnya yang merupakan energi yang dilepaskan saat mengisi orbital molekul tak terisi yang paling rendah (LUMO). Energi yang dibutuhkan untuk melepaskan satu elektron dari donor elektron adalah energi ionisasinya (I). Energi yang dibebaskan oleh ikatan elektron ke akseptor elektron adalah negatif dari afinitas elektronnya (A). Perubahan energi sistem secara keseluruhan (ΔE) untuk transfer muatan kemudian adalah . Untuk reaksi eksotermik, energi yang dibebaskan adalah yang menarik dan sama dengan . Dalam kimia, kelas akseptor elektron yang menerima tidak hanya satu, tetapi satu set elektron berpasangan yang membentuk ikatan kovalen dengan molekul donor elektron, yang dikenal sebagai [[[asam Lewis]]. Fenomena ini memunculkan bidang kimia yang luas.Kekuatan pendorong untuk donor elektron dan perilaku akseptor dalam kimia didasarkan pada konsep (untuk donor) dan elektronegativitas (untuk akseptor) dari entitas atom atau molekul. (in)
- 전자수용체(電子受容體, 영어: electron acceptor)는 다른 화합물로부터 전자를 받아들이는 화학 물질이다. 전자수용체는 전자를 받아들이는 특성으로 인해 반응 과정에서 자신은 환원되고, 상대 물질을 산화시키는 산화제이다. 일반적인 산화제는 화학 반응을 통해 영구적인 화학적 변화를 겪으므로 하나 이상의 전자가 비가역적이고 완전하게 전이된다. 그러나 다양한 화학적 상황에서 전자공여체로부터 전자의 전달은 분수로 나타날 수도 있는데, 이는 전자가 완전하게 전이되지 않았음을 의미하고, 전자공여체와 전자수용체 사이에 전자 공명이 발생한다. 이는 구성 성분들이 그들의 화학적 본질을 유지하는 전하 이동 복합체(charge transfer complex)의 형성을 유도한다. 전자수용체 분자의 전자수용 능력은 가장 낮은 비점유 분자 궤도를 채울 때 방출되는 에너지인 전자친화도에 의해 측정된다. 전자공여체로부터 하나의 전자를 제거하는데 필요한 에너지는 이온화 에너지(I)이다. 전자를 전자수용체에 결합시킴으로써 방출되는 에너지는 전자친화도(A)의 음의 값이다. 전하의 이동에 대한 전체 시스템의 에너지 변화값(ΔE)은 이다. 발열반응의 경우 방출된 에너지는 와 같다. 화학에서 전자공여체 분자와 공유결합을 형성하는 한 쌍의 전자를 얻는 전자수용체의 부류는 루이스 산으로 알려져 있다. 이러한 현상은 광범위한 루이스 산-염기 화학의 등장을 야기했다. 화학에서 전자공여체 및 전자수용체 작용의 원동력은 원자 또는 분자의 전기양성도(electropositivity) (전자공여체의 경우) 및 전기음성도(electronegativity) (전자수용체의 경우)의 개념을 기반으로 한다. (ko)
- Un accettore di elettroni (spesso si usa più semplicemente il termine non del tutto corretto di accettore) è una specie chimica in grado di accettare elettroni da un'altra durante una reazione di ossidoriduzione. Gli accettori di elettroni sono agenti ossidanti che nella reazione vengono ridotti. (it)
- Um receptor, aceitador ou aceptor de elétron é uma entidade química que recebe (aceita) elétrons transferidos de outro composto. É um agente oxidante que, em virtude de sua aceitação de elétrons, é ele mesmo reduzido no processo. O termo “receptor” de elétrons é considerado errôneo, ainda que grande parte da literatura ainda o use, incluindo o meio acadêmico. Agentes oxidantes típicos sofrem alteração química permanente através da química da reação covalente ou iônica, resultando na transferência completa e irreversível de um ou mais elétrons. Em muitas circunstâncias químicas, no entanto, a transferência de carga de um doador de elétron pode ser apenas fracional, o que significa que um elétron não é completamente transferido, mas resulta numa ressonância eletrônica entre o doador e o receptor. Isto leva à formação de nos quais os componentes conservam amplamente suas identidades químicas. O poder de recepção de elétron de uma molécula receptora é medido por sua afinidade eletrônica que é a energia liberada quando é preenchido seus mais baixo orbital molecular desocupado (LUMO). O balanço energético global (ΔE), i.e., energia adquirida ou perdida, numa transferência de doador-receptor de elétrons é determinada pela diferença entre a afinidade eletrônica do receptor (A) e o potencial de ionização (I) do doador de elétron: . Em química, uma classe de receptores de elétron que adquire não apenas um, mas um conjunto de dois pares de elétrons que formam uma ligação covalente com uma molécula de receptor de elétrons, é conhecida como um ácido de Lewis. Este fenômeno dá origem a um vasto campo da química de [acidos e bases de Lewis. As forças condutoras para o comportamento dos doadores e receptores de elétrons em química baseiam-se nos conceitos de eletropositividade (para doadores) e eletronegatividade (receptores) de entidades atômicas ou moleculares. (pt)
- Akceptor – cząsteczka, pojedynczy atom lub jon, który przyjmuje elektron, proton, grupę funkcyjną lub określony jon od innych cząsteczek w trakcie reakcji chemicznej. Cząsteczki dostarczające (przeciwne akceptorowym) nazywane są donorami. Termin ten jest zwykle stosowany razem z określeniem co jest przyjmowane. Np. w teorii Bronstedta kwasy to donory protonów, a zasady to akceptory protonów. Gdy termin ten jest używany bez określenia co jest dostarczane, zwykle w domyśle jest przyjmowane, że mowa jest o akceptorze elektronów. W tym sensie mówi się o akceptorze w kontekście domieszkowania półprzewodników. Półprzewodniki domieszkowane akceptorami elektronów (nośnikami mniejszościowymi) są określane jako typ p. Ich przewodnictwo elektryczne wynika z faktu występowania w nich deficytu elektronów, który objawia się w postaci tzw. dziur elektronowych. (pl)
- Акце́птор електро́на (акцептор електронів, електронний акцептор, акцептор) — хімічна сполука, група або атом, яка приймає електрон від іншої сполуки, групи, атому або кристалу. Цей термін використовується при переносі електрона, тобто окислювально-відновлювальних реакціях. В процесі реакції акцептор електрона відновлюється, а інший реагент (донор електрона) окиснюється. Кінцевий акцептор електрона — сполука, яка отримує або приймає електрон на кінцевій стадії клітинного дихання або фотосинтезу. Всі організми отримують енергію, переміщаючи електрони від донора електрона до акцептора електрона. Процес починається з передачі електрона від електронного донора. Протягом цього процесу (електронний транспортний ланцюжок) акцептор електрону відновлюється, а донор електрону окислюється. Приклади акцепторів електрону включають Оксиген, нітрати, залізо(III), марганець(VII), сульфати, хлоровані розчинники (наприклад, , трихлоретилен, , і вінілхлорид). Ці реакції представляють інтерес не тільки тому що вони дозволяють організмам отримувати енергію, але також і тому що вони беруть участь у природному органічних забруднювачів. (uk)
- Акце́птор — в физике твёрдого тела (также полупроводников) примесь в кристаллической решётке, которая придаёт кристаллу дырочный тип проводимости, при которой носителями заряда являются дырки. Термин имеет смысл при ковалентном типе связей в кристалле. Акцепторы бывают и . Например, в кристаллах элементов IV группы периодической системы элементов (кремния, германия) элементы III группы (бор, алюминий, индий, галлий) являются однозарядными акцепторами. Поскольку элементы третьей группы имеют валентность 3, то три электрона его внешней электронной оболочки образуют химическую связь с тремя соседними атомами, например, кремния в кубической решётке, а электрона для образования четвёртой связи недостает. Однако при ненулевой температуре с определённой вероятностью четвёртая связь образуется за счет захвата недостающего 4-го электрона у атома кремния. При этом лишенный 4-го электрона атом кремния приобретает положительный заряд. Энергия захваченного акцептором электрона на несколько эВ выше энергии потолка валентной зоны. Из-за теплового движения электронов дырка может быть заполнена электроном, отнятым у соседнего атома кремния, при этом тот приобретёт положительный заряд — дырка переместится на этот атом кремния. Поэтому, можно считать, что носителями заряда являются перемещаемые положительно заряженные дырки. При приложении электрического поля дырки начнут упорядоченно двигаться к катоду. Естественно, истинными носителями заряда по-прежнему являются электроны. Для оценки энергии связи дырок на акцепторах часто используют модель , в которой энергия связи находится из решения уравнения Шредингера для атома водорода с учётом того, что дырка в кристалле — квазичастица, эффективная масса которой отличается от массы свободного электрона, а также того, что дырка движется не в вакууме, а в среде с определённой диэлектрической проницаемостью. Такие акцепторы называются мелкими и образуют водородоподобную серию уровней с энергиями, которые можно оценить по формуле , где — энергия акцепторного уровня, — энергия потолка валентной зоны, — эффективная масса дырки, — масса свободного электрона, — диэлектрическая проницаемость полупроводника, — постоянная Ридберга, — квантовое число, которое принимает значение от 1 до бесконечности (однако в основном важны только состояния с малыми числами ). Более строгий расчет энергии основного и возбуждённых состояний акцепторных уровней требует учёта локального потенциала примеси, а также наличия во многих полупроводниках нескольких ветвей у закона дисперсии дырок (лёгкие и тяжёлые дырки). Акцепторы, энергия связи которых близка к энергии, оценённой из водородоподобной модели, называются мелкими акцепторами. Обычно эффективные массы дырок малы в сравнении с массой свободного электрона. Кроме того полупроводники имеют достаточно большие значения диэлектрической проницаемости (порядка 10), так что энергия акцептора примерно в 100—1000 раз меньше энергии электрона в атоме водорода. Именно благодаря этим особенностям акцепторные уровни во многих полупроводниках ионизованы уже при комнатной температуре. Учитывая этот факт, волновые функции мелких акцепторных уровней простираются на много периодов кристаллической решётки, имея радиус намного больше чем радиус Бора. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Un aceptor de electrones es una entidad química que es capaz de recibir electrones que le son transferidos desde otro compuesto. Por definición un aceptor de electrones es un agente oxidante, que, al aceptar electrones resulta reducido en el proceso. (es)
- Un accettore di elettroni (spesso si usa più semplicemente il termine non del tutto corretto di accettore) è una specie chimica in grado di accettare elettroni da un'altra durante una reazione di ossidoriduzione. Gli accettori di elettroni sono agenti ossidanti che nella reazione vengono ridotti. (it)
- مُستَقبِل الألكترونات أو مستقبل إلكترون، هو جزيء كيميائي يقبل الألكترونات المنتقله اليه من جزيء كيميائي آخر. ويعتبر عامل مؤكسد إذ انه بأكتسابه للألكترونات يُختزل في تلك العملية.العناصر المؤكسدة المثالية تجري تعديل كيميائي دائم عن طريق رابطة تساهميه أو رابطة أيونية , ينتج عنها نقل كامل ونهائي لإلكترون أو أكثر .ومع هذا، تحت بعض الظروف الكيميائيه فأن انتقال الألكترون من الذرة المانحه للذرة المستقبله لا يكون كاملا بل يكون جزئياً وينتج عن ذلك تذبذب الألكترون بين الذرتين، ويؤدي ذلك الي تكوين مركبات تحتفظ فيه فيها الجزيئات بهيئتها الكيميائيه.
* الألفة الألكترونية (A)
* جهد التأين (I) (ar)
- Unter einem Elektronenakzeptor (Elektronenempfänger) versteht man in Physik und Chemie ein Teilchen (Atom, Molekül, Ion), das Elektronen aufnehmen kann. Der Begriff spielt im Zusammenhang mit Redoxreaktionen eine Rolle, wo durch eine chemische Reaktion Elektronen von einem Reaktionspartner auf einen anderen übertragen werden. Den Vorgang der Elektronenaufnahme bezeichnet man auch als Reduktion, den Elektronenakzeptor auch als Oxidationsmittel. Reduktionsmittel wird dagegen der Elektronendonator oder Elektronendonor genannt, Oxidation heißt der Vorgang der Elektronenabgabe. Beide Vorgänge treten bei einer Redoxreaktion immer zusammen auf. Die beiden Teilreaktionen von Redoxreaktionen lassen sich daher nur mit zwei korrespondierenden Redox-Paaren beschreiben. (de)
- An electron acceptor is a chemical entity that accepts electrons transferred to it from another compound. It is an oxidizing agent that, by virtue of its accepting electrons, is itself reduced in the process. Electron acceptors are sometimes mistakenly called electron receptors. The electron accepting power of an acceptor molecule is measured by its electron affinity which is the energy released when filling the lowest unoccupied molecular orbital (LUMO). (en)
- Akseptor elektron adalah entitas kimia yang menerima elektron yang ditransfer dari senyawa lain. Entitas ini adalah agen pengoksidasi (oksidator) yang, berdasarkan elektron penerima, dengan sendirinya tereduksi dalam prosesnya. Akseptor elektron terkadang keliru disebut reseptor elektron. Daya terima elektron dari molekul akseptor diukur dari afinitas elektronnya yang merupakan energi yang dilepaskan saat mengisi orbital molekul tak terisi yang paling rendah (LUMO). (in)
- 전자수용체(電子受容體, 영어: electron acceptor)는 다른 화합물로부터 전자를 받아들이는 화학 물질이다. 전자수용체는 전자를 받아들이는 특성으로 인해 반응 과정에서 자신은 환원되고, 상대 물질을 산화시키는 산화제이다. 일반적인 산화제는 화학 반응을 통해 영구적인 화학적 변화를 겪으므로 하나 이상의 전자가 비가역적이고 완전하게 전이된다. 그러나 다양한 화학적 상황에서 전자공여체로부터 전자의 전달은 분수로 나타날 수도 있는데, 이는 전자가 완전하게 전이되지 않았음을 의미하고, 전자공여체와 전자수용체 사이에 전자 공명이 발생한다. 이는 구성 성분들이 그들의 화학적 본질을 유지하는 전하 이동 복합체(charge transfer complex)의 형성을 유도한다. 전자수용체 분자의 전자수용 능력은 가장 낮은 비점유 분자 궤도를 채울 때 방출되는 에너지인 전자친화도에 의해 측정된다. 전자공여체로부터 하나의 전자를 제거하는데 필요한 에너지는 이온화 에너지(I)이다. 전자를 전자수용체에 결합시킴으로써 방출되는 에너지는 전자친화도(A)의 음의 값이다. 전하의 이동에 대한 전체 시스템의 에너지 변화값(ΔE)은 이다. 발열반응의 경우 방출된 에너지는 와 같다. (ko)
- Um receptor, aceitador ou aceptor de elétron é uma entidade química que recebe (aceita) elétrons transferidos de outro composto. É um agente oxidante que, em virtude de sua aceitação de elétrons, é ele mesmo reduzido no processo. O termo “receptor” de elétrons é considerado errôneo, ainda que grande parte da literatura ainda o use, incluindo o meio acadêmico. O poder de recepção de elétron de uma molécula receptora é medido por sua afinidade eletrônica que é a energia liberada quando é preenchido seus mais baixo orbital molecular desocupado (LUMO). . (pt)
- Акце́птор — в физике твёрдого тела (также полупроводников) примесь в кристаллической решётке, которая придаёт кристаллу дырочный тип проводимости, при которой носителями заряда являются дырки. Термин имеет смысл при ковалентном типе связей в кристалле. , где — энергия акцепторного уровня, — энергия потолка валентной зоны, — эффективная масса дырки, — масса свободного электрона, — диэлектрическая проницаемость полупроводника, — постоянная Ридберга, — квантовое число, которое принимает значение от 1 до бесконечности (однако в основном важны только состояния с малыми числами ). (ru)
- Akceptor – cząsteczka, pojedynczy atom lub jon, który przyjmuje elektron, proton, grupę funkcyjną lub określony jon od innych cząsteczek w trakcie reakcji chemicznej. Cząsteczki dostarczające (przeciwne akceptorowym) nazywane są donorami. Termin ten jest zwykle stosowany razem z określeniem co jest przyjmowane. Np. w teorii Bronstedta kwasy to donory protonów, a zasady to akceptory protonów. Gdy termin ten jest używany bez określenia co jest dostarczane, zwykle w domyśle jest przyjmowane, że mowa jest o akceptorze elektronów. (pl)
- Акце́птор електро́на (акцептор електронів, електронний акцептор, акцептор) — хімічна сполука, група або атом, яка приймає електрон від іншої сполуки, групи, атому або кристалу. Цей термін використовується при переносі електрона, тобто окислювально-відновлювальних реакціях. В процесі реакції акцептор електрона відновлюється, а інший реагент (донор електрона) окиснюється. (uk)
|