| dbo:abstract
|
- Els drevlians van ser un poble eslau oriental que va existir entre els segles VI i X. El nom prové de l'eslau Drevo / древо o derevo / дерево , significant "fusta" i també "arbre" , ja que vivien habitualment entre els boscos. Néstor el Cronista (1056-1114) va esmentar que els eslaus establerts en camps oberts, se'ls deia , i aquells en àrees forestals Drevlyani . Van habitar els territoris de Polèsia i de Ucraïna del marge dret (bàsicament, els territoris compresos entre els rius i i, a la banda nord, el riu Prípiat). Per l'oest, els territoris dels drevlians arribaven al , on vivien els volinis (habitants de Volínia) i els buzhans. Cap al nord, els veïns dels drevlians eren els dregovichí. La capital dels drevlians era Iskorosten (avui Korosten), on les restes arqueològiques són encara visibles. A fins del primer mil·lenni, els drevlians vivien de l'agricultura i de l'artesanat. L'any 946, van passar a formar part de la Rus de Kíev durant el govern d'Olga de Kíev. (ca)
- Drevljané (rusky древля́не) byli východoslovanský kmen, který sídlil na území dnešního ukrajinského regionu Polesí, především v Žytomyrské oblasti a na západě Kyjevské oblasti. Z východu jejich území ohraničoval Dněpr a ze severu Pripjať, za níž žili Dregoviči. Ke Kyjevské Rusi bylo území Drevljanů připojeno za vlády kněžny Olgy v roce 946. Jméno etnika Drevljané (древляне), jež je uvedeno v Nestorově Povesti vremennych let, mohlo být odvozeno od toho, že žili v lesích. (cs)
- Die Drewljanen oder Drewlanen (ukrainisch Деревляни, russisch Древляне) waren ein ostslawischer Stamm zwischen dem 7. und 12. Jahrhundert in Polesien in der nördlichen Ukraine. (de)
- Drevlanoj (ruse Древляне, slavone Деревлѧне, beloruse Драўляне, Draŭlianie, ukraine Деревляни) estas orientslava gento, vivinta en Nordokcidenta Ukrainio. Orienta limo de «Drevlanio» estis Dnepro, kaj norda . Dum regado de Olga drevlanoj finfine iĝis parto de Kieva Regno. (eo)
- The Drevlians (Ukrainian: Древляни, romanized: Drevliany, Russian: Древля́не, romanized: Drevlyane) were a tribe of Early East Slavs between the 6th and the 10th centuries, which inhabited the territories of Polesia and right-bank Ukraine, west of the eastern Polans and along the lower reaches of the rivers Teteriv, Uzh, Ubort, and Stsviha. To the west, the Drevlians' territories reached the Sluch River, where the Volynians (related to the territory of Volynia) and Buzhans (related to the name of Southern Bug river) lived. To the north, the Drevlians' neighbors were the Dregovichs. (en)
- Los drevlianos fueron un pueblo eslavo oriental que existió entre los siglos VI y X. El nombre proviene del eslavo drevo/древо o derevo/дерево, significando "madera"y también "árbol", ya que vivían habitualmente entre los bosques. Néstor el Cronista (1056–1114) mencionó que los eslavos establecidos en campos abiertos, se los llamaba Polyani, y aquellos en áreas forestales Drevlyani. Habitaron los territorios de Polesia y de Ucrania del margen derecho (básicamente, los territorios comprendidos entre los ríos Dniéster y Dniéper y, al lado norte, el río Prípiat). Para el oeste, los territorios de los drevlianos alcanzaban el río Sluch, donde vivían los volinios (habitantes de Volinia) y los buzhanos. Hacia el norte, los vecinos de los drevlianos eran los dregovichí. La capital de los drevlianos era Iskórosten (hoy Kórosten), donde los restos arqueológicos son todavía visibles. A fines del primer milenio, los drevlianos vivían de la agricultura y del artesanado. En el año 946, pasaron a formar parte de la Rus de Kiev durante el gobierno de Olga de Kiev. (es)
- Drevliany (bahasa Ukraina: Древляни) adalah suku Slavia Timur yang menghuni wilayah Polesia dan dari abad ke-6 hingga ke-10. Mereka tinggal di sebelah timur wilayah dan di sepanajng hilir sungai , , , dan . Di sebelah barat, wilayah Drevliany menjangkau sungai , yang merupakan tempat tinggal dan . Di sebelah utara, tetangga suku Drevliany adalah suku . Beberapa peninggalan arkeologis mereka adalah permukiman-permukiman pertanian, gundukan tempat penguburan, dan kota-kota perbentengan (contohnya Vruchiy). Kota utama Drevliany adalah Iskorosten (kini ). Setelah suku Drevliany ditaklukkan oleh Rus' Kiev, Iskorosten dibakar habis dan ibu kota dipindah ke Ovruch. (in)
- La tribu des Drevliens, ou Drevlianes (en ukrainien : Деревляни et en russe : Древляне), est un peuple slave oriental, voisin de Kiev, qui a existé entre les VIe et Xe siècles (fr)
- I Drevljani in russo: Древляне? (ucraino:Деревляни) erano una tribù facente parte del gruppo etnico degli slavi orientali che abitarono i territori della Polesia, della Riva destra ucraina e il corso dei fiumi Teteriv, Už, e tra il VI e il X secolo. A occidente i territori dei Drevljani raggiungevano il fiume abitato dai e dai (da cui prese il nome il fiume Bug). A settentrione confinavano con i Dregoviči. Il nome della tribù deriva presumibilmente dal termine slavo древо o дерево (drevo o derevo), il cui significato è "albero", poiché i Drevljani erano soliti vivere in fitte foreste. Questa tribù ha lasciato molte tracce archeologiche, come insediamenti contadini con rifugi semi sotterranei, tumoli funerari, villaggi fortificati come Vručij (l'odierna Ovruč) e Gorodsk, sito di un antico insediamento nei pressi di Malyn (presumibilmente la residenza del Principe dei Drevljani Mal). La città che fungeva da capitale tra i Drevljani era Iskorosten (l'odierna Korosten'), dove sono ancora nel ventunesimo secolo visibili numerose testimonianze della loro presenza. Alla fine del I millennio questa tribù poteva vantare un sistema agricolo e artigianale sviluppato. I Drevljani nel corso della loro storia si opposero strenuamente a tutti i tentativi di annessione da parte della Rus' di Kiev. Secondo i resoconti storici, ai tempi di Kij, Šček e Choriv (i leggendari fondatori di Kiev) i Drevljani avevano un proprio Principato ed erano frequentemente in guerra con i . Nell'883 il Principe Oleg li costrinse a pagare un tributo a Kiev. Nel 907 la tribù prese parte alla contro l'Impero Bizantino. Alla morte di Oleg, avvenuta nel 912, la tribù cessò di pagare tributi alla casa regnante della Rus' di Kiev, erogandoli invece al nobile variago Svenel'd. Il successore di Oleg, Igor, cercò di imporre loro un nuovo tributo, ma i Drevljani si ribellarono e lo uccisero nel 945. La vedova di quest'ultimo, Olga, vendicò in modo spietato la morte del marito: gli ambasciatori e la nobiltà Drevliania furono sterminati, la capitale Iskorosten fu rasa al suolo e gli altri villaggi furono distrutti. Dopo averli soggiogati, Olga trasformò i loro territori in appannaggio dei Principi di Kiev con centro in Vručij. L'ultimo cenno ai Drevljani in un documento storico antico risale al 1136, quando le loro terre furono donate alla Chiesa della Dormizione della Vergine di Kiev da Jaropolk II. (it)
- デレヴリャーネ族またはドレヴリャーネ族（古ルーシ語：Деревлѧне、デレヴリャーネ、或いはДревлѧне、ドレヴリャーネ / ウクライナ語：Деревляни、デレヴリャーヌィ / ベラルーシ語: Драўляне、ドラウリャーネ / ロシア語：Древляне、ドレヴリャーネ）は6世紀から10世紀にかけて現代の北ウクライナ・南ベラルーシの辺りに居住していた東スラブ人の部族。デレヴリャーという名前はスラブ語のдерево（デレヴォ、「樹木」の意）から来ており、それは彼らが茂った森に生息していたことに由来する。 (ja)
- 드레블랴네족(우크라이나어: Древляни, 러시아어: Древляне)은 6세기부터 10세기까지 현재의 우크라이나 북부, 벨라루스 남부에 거주했던 동슬라브족 계열의 부족이다. 드레블랴네라는 이름은 슬라브어로 "숲" 또는 "나무"를 뜻하는 '드레보'(drevo/древо) 또는 '데레보'(derevo/дерево)에서 유래된 이름인데 이는 숲에 거주한 부족이었기 때문에 유래된 이름이다. 드레블랴네족은 수많은 거주지를 남겼는데 나무로 된 지하 벙커가 있는 농촌, 흙더미가 없는 묘지와 봉분, 요새화된 브루치(Vruchiy, 현재의 오우루치(Ovruch)), 고로즈크(Gorodsk), 말린(Malyn) 인근에 위치한 고대 정착지 등의 유적이 이에 해당한다. 드레블랴네족의 중심 도시는 이스코로스텐(Iskorosten, 현재의 코로스텐(Korosten))이었고 그 곳에는 지금도 몇몇 작은 마을 유적들이 남아 있다. 서기 1000년경까지 드레블랴네족들은 농업과 공업(수공업)이 발달했던 것으로 추정된다. 드레블랴네족들은 키예프 루스의 지배하에 두려는 외부의 어떠한 시도에 저항했다. 몇몇 연대기에 따르면 드레블랴네족들은 키, 셰크, 호리우(Kyi, Schek, Khoriv, 키예프의 설립자로 추정됨) 시대에 자신의 공작을 갖고 있었으며 폴랴네족들을 상대로 전쟁을 벌였다고 한다. 883년에는 키예프 대공 올레크 베시가 드레블랴네족들에게 세금 납부를 요구했다. 907년에는 드레블랴네족들이 키예프 루스의 비잔티움 제국 원정에 참여했다. 912년 올레크 베시가 사망하면서 드레블랴네족들은 키예프 루스에 대한 세금 납부를 중단했다. 945년에는 올레크 베시의 후계자였던 이고리 류리코비치 대공이 드레블랴네족들에게 세금을 요구했지만 드레블랴네족들은 이를 거부하고 반란을 일으키는 한편 이고리 류리코비치를 암살했다. 이고리의 아내이자 키예프 루스의 섭정이었던 키예프의 올가는 드레블랴족들에게 철저한 복수를 감행했고 드레블랴네족들의 사절단과 귀족들을 몰살시켰다. 또한 드레블랴네족들의 중심 도시였던 이스코스텐에 화재를 일으키는 한편 드레블랴네족들이 거주하던 마을을 비웠다. 드레블랴네족들을 자신의 세력으로 편입시킨 올가는 드레블랴네족들의 영지를 키예프 루스의 영지로 만들었고 브루치를 자신의 영지로 삼았다. 연대기에서 드레블랴네족이 마지막으로 언급된 것은 1136년이다. 야로폴크 2세 대공에 의해서 드레블랴족들의 영지가 성모 마리아 교회의 선물로 보내졌다. (ko)
- Drewlanie (starorus. Древлѧне) – plemię wschodniosłowiańskie. Jedno z plemion wymienionych w Powieści dorocznej. (pl)
- De Drevljanen (Oekraïens: Деревляни, Derevljany, Russisch: Древляне, Drevljane) waren een Slavische stam die van de 6e tot de 10e eeuw in Polesië en Rechteroever-Oekraïne woonde, ten westen van de Poljanen en aan de rivieren Teteriv, Oezj, en . In het westen reikte het woongebied tot de Sloetsj, waar de Wolynjanen en Boezjanen woonden. Ten noorden woonden de Dregovitsjen. (nl)
- Drevljaner var en fornslavisk folkstam i Volhynien, i västra delen av det som idag är Ukraina. Namnet betyder "trä- eller skogsfolk". Drevljanerna var sedan 883 skattskyldiga till Kievriket, då den varjagiska fursten Oleg av Kiev tvingat dem till detta. De deltog i år 907 i Olegs fälttåg mot Konstantinopel Igor I av Kievriket blev mördad av drevljanerna år 945, när han försökte driva in skatt från dem. Igors änka, Olga av Kiev, förstörde deras huvudstad Korostenj (nuvarande ) och kuvade dem definitivt 946. Kort därpå försvann drevljanerna ur historien. (sv)
- Деревля́ни або древля́ни (дав.-рус. Дєрєвлѧнє, чеськ. Drevljané або древні, деревські люди, деревці себто жителі Дерев і тої частини Старої Русі і Рідної України майбутнього (сучасного) українства, до якої Дерева відносилися, їх нащадками і спадкоємцями в якійсь мірі очевидно є сучасні поліщуки себто жителі Полісся, як мабуть в певній мірі і жителі Великого Києва (Київщини) — східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст. жили на українському Поліссі. На півночі землі Древлян доходили до р. Прип'яті, на півдні — до річок Здвижу,Тетерева і Мики, на сході — до р. Дніпра, на заході — до межиріччя Случі й Горині. За повідомленнями Костянтина VII Багрянородного на півдні їх землі межували з печенігами. Повністю увійшли у формування українського народу. Найбільші міста: Іскоростень (Коростень), Вручій (Овруч), Мическ, Микгород (Радомишль), Малин.До входження в Київську Русь землі Древлян становили самостійне князівство з центром в Іскоростені, що став київським уділом з центром у м. Вручне. Древляни займалися землеробством, скотарством і ремеслами (залізоплавильним, виготовленням з овруцького шиферу пряслиць тощо).Сама назва слова свідчить, що їхні ремесла були тісно пов'язані з обробкою та виробів із деревини. (uk)
- Древля́не — восточнославянское племя, обитавшее в Полесье на границе современных Украины и Белоруссии, главным образом в нынешней Житомирской области и на западе Киевской области. Окончательно вошли в состав Киевской Руси при Ольге в 946 году. (ru)
- 德列夫利安人，是一個6-10世纪生活在和右岸烏克蘭的東斯拉夫人部落。 他們的名字來的斯拉夫詞語древо，樹，他們住在木屋中。 他們有自己的城邦，直到883年開始向羅斯人奥列格進貢。 在奥列格死後，德列夫利安人停止向羅斯人進貢。伊戈尔在945年前往他們部落索貢時因過分貪婪被殺，其遺孀奥丽加對德列夫利安人實行報復，從此一厥不挀。 最後一次提到他們是1136年一份文件。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Drevljané (rusky древля́не) byli východoslovanský kmen, který sídlil na území dnešního ukrajinského regionu Polesí, především v Žytomyrské oblasti a na západě Kyjevské oblasti. Z východu jejich území ohraničoval Dněpr a ze severu Pripjať, za níž žili Dregoviči. Ke Kyjevské Rusi bylo území Drevljanů připojeno za vlády kněžny Olgy v roce 946. Jméno etnika Drevljané (древляне), jež je uvedeno v Nestorově Povesti vremennych let, mohlo být odvozeno od toho, že žili v lesích. (cs)
- Die Drewljanen oder Drewlanen (ukrainisch Деревляни, russisch Древляне) waren ein ostslawischer Stamm zwischen dem 7. und 12. Jahrhundert in Polesien in der nördlichen Ukraine. (de)
- Drevlanoj (ruse Древляне, slavone Деревлѧне, beloruse Драўляне, Draŭlianie, ukraine Деревляни) estas orientslava gento, vivinta en Nordokcidenta Ukrainio. Orienta limo de «Drevlanio» estis Dnepro, kaj norda . Dum regado de Olga drevlanoj finfine iĝis parto de Kieva Regno. (eo)
- The Drevlians (Ukrainian: Древляни, romanized: Drevliany, Russian: Древля́не, romanized: Drevlyane) were a tribe of Early East Slavs between the 6th and the 10th centuries, which inhabited the territories of Polesia and right-bank Ukraine, west of the eastern Polans and along the lower reaches of the rivers Teteriv, Uzh, Ubort, and Stsviha. To the west, the Drevlians' territories reached the Sluch River, where the Volynians (related to the territory of Volynia) and Buzhans (related to the name of Southern Bug river) lived. To the north, the Drevlians' neighbors were the Dregovichs. (en)
- La tribu des Drevliens, ou Drevlianes (en ukrainien : Деревляни et en russe : Древляне), est un peuple slave oriental, voisin de Kiev, qui a existé entre les VIe et Xe siècles (fr)
- デレヴリャーネ族またはドレヴリャーネ族（古ルーシ語：Деревлѧне、デレヴリャーネ、或いはДревлѧне、ドレヴリャーネ / ウクライナ語：Деревляни、デレヴリャーヌィ / ベラルーシ語: Драўляне、ドラウリャーネ / ロシア語：Древляне、ドレヴリャーネ）は6世紀から10世紀にかけて現代の北ウクライナ・南ベラルーシの辺りに居住していた東スラブ人の部族。デレヴリャーという名前はスラブ語のдерево（デレヴォ、「樹木」の意）から来ており、それは彼らが茂った森に生息していたことに由来する。 (ja)
- Drewlanie (starorus. Древлѧне) – plemię wschodniosłowiańskie. Jedno z plemion wymienionych w Powieści dorocznej. (pl)
- De Drevljanen (Oekraïens: Деревляни, Derevljany, Russisch: Древляне, Drevljane) waren een Slavische stam die van de 6e tot de 10e eeuw in Polesië en Rechteroever-Oekraïne woonde, ten westen van de Poljanen en aan de rivieren Teteriv, Oezj, en . In het westen reikte het woongebied tot de Sloetsj, waar de Wolynjanen en Boezjanen woonden. Ten noorden woonden de Dregovitsjen. (nl)
- Drevljaner var en fornslavisk folkstam i Volhynien, i västra delen av det som idag är Ukraina. Namnet betyder "trä- eller skogsfolk". Drevljanerna var sedan 883 skattskyldiga till Kievriket, då den varjagiska fursten Oleg av Kiev tvingat dem till detta. De deltog i år 907 i Olegs fälttåg mot Konstantinopel Igor I av Kievriket blev mördad av drevljanerna år 945, när han försökte driva in skatt från dem. Igors änka, Olga av Kiev, förstörde deras huvudstad Korostenj (nuvarande ) och kuvade dem definitivt 946. Kort därpå försvann drevljanerna ur historien. (sv)
- Древля́не — восточнославянское племя, обитавшее в Полесье на границе современных Украины и Белоруссии, главным образом в нынешней Житомирской области и на западе Киевской области. Окончательно вошли в состав Киевской Руси при Ольге в 946 году. (ru)
- 德列夫利安人，是一個6-10世纪生活在和右岸烏克蘭的東斯拉夫人部落。 他們的名字來的斯拉夫詞語древо，樹，他們住在木屋中。 他們有自己的城邦，直到883年開始向羅斯人奥列格進貢。 在奥列格死後，德列夫利安人停止向羅斯人進貢。伊戈尔在945年前往他們部落索貢時因過分貪婪被殺，其遺孀奥丽加對德列夫利安人實行報復，從此一厥不挀。 最後一次提到他們是1136年一份文件。 (zh)
- Els drevlians van ser un poble eslau oriental que va existir entre els segles VI i X. El nom prové de l'eslau Drevo / древо o derevo / дерево , significant "fusta" i també "arbre" , ja que vivien habitualment entre els boscos. Néstor el Cronista (1056-1114) va esmentar que els eslaus establerts en camps oberts, se'ls deia , i aquells en àrees forestals Drevlyani . La capital dels drevlians era Iskorosten (avui Korosten), on les restes arqueològiques són encara visibles. A fins del primer mil·lenni, els drevlians vivien de l'agricultura i de l'artesanat. (ca)
- Los drevlianos fueron un pueblo eslavo oriental que existió entre los siglos VI y X. El nombre proviene del eslavo drevo/древо o derevo/дерево, significando "madera"y también "árbol", ya que vivían habitualmente entre los bosques. Néstor el Cronista (1056–1114) mencionó que los eslavos establecidos en campos abiertos, se los llamaba Polyani, y aquellos en áreas forestales Drevlyani. La capital de los drevlianos era Iskórosten (hoy Kórosten), donde los restos arqueológicos son todavía visibles. A fines del primer milenio, los drevlianos vivían de la agricultura y del artesanado. (es)
- Drevliany (bahasa Ukraina: Древляни) adalah suku Slavia Timur yang menghuni wilayah Polesia dan dari abad ke-6 hingga ke-10. Mereka tinggal di sebelah timur wilayah dan di sepanajng hilir sungai , , , dan . Di sebelah barat, wilayah Drevliany menjangkau sungai , yang merupakan tempat tinggal dan . Di sebelah utara, tetangga suku Drevliany adalah suku . (in)
- I Drevljani in russo: Древляне? (ucraino:Деревляни) erano una tribù facente parte del gruppo etnico degli slavi orientali che abitarono i territori della Polesia, della Riva destra ucraina e il corso dei fiumi Teteriv, Už, e tra il VI e il X secolo. A occidente i territori dei Drevljani raggiungevano il fiume abitato dai e dai (da cui prese il nome il fiume Bug). A settentrione confinavano con i Dregoviči. Il nome della tribù deriva presumibilmente dal termine slavo древо o дерево (drevo o derevo), il cui significato è "albero", poiché i Drevljani erano soliti vivere in fitte foreste. (it)
- 드레블랴네족(우크라이나어: Древляни, 러시아어: Древляне)은 6세기부터 10세기까지 현재의 우크라이나 북부, 벨라루스 남부에 거주했던 동슬라브족 계열의 부족이다. 드레블랴네라는 이름은 슬라브어로 "숲" 또는 "나무"를 뜻하는 '드레보'(drevo/древо) 또는 '데레보'(derevo/дерево)에서 유래된 이름인데 이는 숲에 거주한 부족이었기 때문에 유래된 이름이다. 드레블랴네족은 수많은 거주지를 남겼는데 나무로 된 지하 벙커가 있는 농촌, 흙더미가 없는 묘지와 봉분, 요새화된 브루치(Vruchiy, 현재의 오우루치(Ovruch)), 고로즈크(Gorodsk), 말린(Malyn) 인근에 위치한 고대 정착지 등의 유적이 이에 해당한다. 드레블랴네족의 중심 도시는 이스코로스텐(Iskorosten, 현재의 코로스텐(Korosten))이었고 그 곳에는 지금도 몇몇 작은 마을 유적들이 남아 있다. 서기 1000년경까지 드레블랴네족들은 농업과 공업(수공업)이 발달했던 것으로 추정된다. 연대기에서 드레블랴네족이 마지막으로 언급된 것은 1136년이다. 야로폴크 2세 대공에 의해서 드레블랴족들의 영지가 성모 마리아 교회의 선물로 보내졌다. (ko)
- Деревля́ни або древля́ни (дав.-рус. Дєрєвлѧнє, чеськ. Drevljané або древні, деревські люди, деревці себто жителі Дерев і тої частини Старої Русі і Рідної України майбутнього (сучасного) українства, до якої Дерева відносилися, їх нащадками і спадкоємцями в якійсь мірі очевидно є сучасні поліщуки себто жителі Полісся, як мабуть в певній мірі і жителі Великого Києва (Київщини) — східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст. жили на українському Поліссі. На півночі землі Древлян доходили до р. Прип'яті, на півдні — до річок Здвижу,Тетерева і Мики, на сході — до р. Дніпра, на заході — до межиріччя Случі й Горині. За повідомленнями Костянтина VII Багрянородного на півдні їх землі межували з печенігами. Повністю увійшли у формування українського народу. (uk)
|