| dbo:abstract
|
- فلافيوس أيتيوس (مات 454) هو جنرال روماني في الفترة التي سبقت نهاية الإمبراطورية الرومانية الغربية، وكان ذا حنكة ومقدرة وينسب له إيقاف جحافل الهون في معركة سهول كاتالونيا في فرنسا. (ar)
- Flavi Aeci (Flavius Aetius, Dorostana, Mèsia, 396 – Ravenna, 21 de setembre de 454) va ser un general romà i home d'estat del final de l'Imperi Romà d'Occident l'any 476 i la seva posterior dissolució el 480. Va ser un comandant militar i l'home més influent de l'Imperi durant dues dècades (433–454). Va gestionar la política respecte als atacs dels federats bàrbars establerts a tot Occident. En particular, va reunir un gran exèrcit romà i aliat (foederati) a la Batalla dels Camps Catalàunics, posant fi a una devastadora invasió de la Gàl·lia per Àtila l'any 451, tot i que els huns i els seus aliats sotmesos encara van aconseguir envair Itàlia l'any següent, una incursió més recordada pel despietat Saqueig d'Aquileia i la intercessió del papa Lleó I. Sovint s'ha anomenat «L'últim dels romans». Edward Gibbon es refereix a ell com l'home universalment aclamat com «el terror dels bàrbars i el suport de la República» per la seva victòria a les Planes Catalàuniques. JB Bury assenyala: «Que ell era l'únic puntal de l'Imperi d'Occident durant la seva vida era el veredicte unànime dels seus contemporanis». (ca)
- Flavius Aetius (kolem roku 396 v Durostoru – 454 v Římě) nebo také Aëtius byl význačným západořímským vojevůdcem a politikem. Ve 30. a 40. letech 5. století měl rozhodující vliv na vedení státních záležitostí v západní říši. Jeho vítězství nad hunským náčelníkem Attilou v bitvě na Katalaunských polích mu zajistilo – slovy historika Edwarda Gibbona – nesmrtelnou slávu jakožto „zachránci (římské) republiky před terorem barbarů.“ Často je proto nazýván „posledním Římanem“. (cs)
- Ο Φλάβιος Αέτιος (λατινικά: Flavius Aetius, 390 - 21 Σεπτεμβρίου 454) ήταν Ρωμαίος ηγέτης (dux) και πατρίκιος, και στρατηγός της Δυτικής Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας. Ήταν ικανός στρατιωτικός διοικητής και ο πιο ισχυρός άνθρωπος στη Δυτική Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία για δύο δεκαετίες (433-454). Άσκησε πετυχημένη αμυντική πολιτική στις επιθέσεις των βαρβάρων μισθοφόρων Φοιδεράτων που εγκαταστάθηκαν σε όλη τη Δυτική Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία. Αξίζει να σημειωθεί ότι ο ίδιος συγκέντρωσε ένα μεγάλο ρωμαϊκό και συμμαχικό (Φοιδεράτοι) στρατό για να σταματήσει τους Ούννους στη Μάχη των Εθνών, που έληξε με την καταστροφή της εισβολής των Ούννων του Αττίλα το 451 μ.Χ. Μαζί με τον αντίπαλο του τον , συχνά αποκαλείται ως «ο τελευταίος των Ρωμαίων». (el)
- Flavius Aëtius (* um 390 in Durostorum, heute Silistra in Bulgarien; † 21. oder 22. September 454 in Rom) war ein weströmischer Heermeister und Politiker in der spätantiken Völkerwanderungszeit. Er lebte jahrelang als Geisel am hunnischen Hof und knüpfte dort politische Kontakte, von denen er später in hohem Maß profitierte. Aëtius übte seit den 420er Jahren für drei Jahrzehnte maßgeblichen Einfluss auf die Führung der Reichsgeschäfte im Westreich aus und war dreimal Konsul (432, 437 und 446). Zusammen mit Westgoten und Teilen anderer germanischer gentes konnte er in der Schlacht auf den Katalaunischen Feldern den Hunnenangriff von 451/2 abwehren. (de)
- Flavius Aetius (also spelled Aëtius; Latin: [aːˈɛtiʊs]; c. 390 – 454) was a Roman general and statesman of the closing period of the Western Roman Empire. He was a military commander and the most influential man in the Empire for two decades (433–454). He managed policy in regard to the attacks of barbarian federates settled throughout the West. Notably, he mustered a large Roman and allied (foederati) army in the Battle of the Catalaunian Plains, ending a devastating invasion of Gaul by Attila in 451, though the Hun and his subjugated allies still managed to invade Italy the following year, an incursion best remembered for the ruthless Sack of Aquileia and the intercession of Pope Leo I. Aetius has often been called, "Last of the Romans". Edward Gibbon refers to him as "the man universally celebrated as the terror of Barbarians and the support of the Republic" for his victory at the Catalaunian Plains. J.B Bury notes, "That he was the one prop and stay of the Western Empire during his life time was the unanimous verdict of his contemporaries." (en)
- Flavio Aecio, Flavio Ecio, Flavius Aetius (ĉ. 391 – 454) estis romia generalo de la ferma periodo de la Okcidenta Romia Imperio. Li estis militista komandanto kaj la plej influa homo en la Okcidenta Romia Imperio dum du jardekoj (433–454). Li regis politikon rilate al la atakoj de la nomitaj "barbaroj" federaciitaj kiuj estis setliĝintaj tra la tuta Okcidenta Romia Imperio. Notinde, li kunigis grandan armeon de romianoj kaj aliancanoj (foederati) en la Batalo de la Katalaŭniaj Ebenaĵoj, kiu finigis la detruan invadon de la Hunoj, estritaj de Atilo en 451, kvankam alia detrua invado de Hunoj okazis en la venonta jaro, kiu rezultis en la Rabado de Aquileia. Li estis ofte nomita "la lasta el la Romianoj". Edward Gibbon referencis lin kiel "la homo universale konsiderata kiel teroro de Barbaroj kaj subteno de la Respubliko" pro sia venko en la Katalaŭniaj Ebenaĵoj. Li estis murdita de la imperiestro Valentiniano la 3-a. (eo)
- Flavio Aezio (latinez: Flavius Aetius; 391–454) Mendebaldeko Erromatar Inperioko jenerala izan zen. "Azken Erromatarra" bezala ere ezagutua izan zen, 451. urtean, bere gudarosteak Atila hunoaren gudarosteen aurka Chalonseko Zelaietako Gudua irabazi zuelako. (eu)
- Flavio Aecio (en latín, Flavius Aetius; c. 396-21/22 de septiembre de 454) fue un general romano y el hombre más influyente durante el periodo final del Imperio romano de Occidente, dos décadas, entre 433 y 454, en las que dirigió la defensa del Imperio contra los ataques de los pueblos bárbaros. Precedido por jefes militares mediocres y efímeros, Aecio destaca en su cargo por ser capaz de poner orden a un caótico y tambaleante Imperio de Occidente. Fue uno de los más brillantes genios militares en la historia de Roma, prestigio alcanzado por su gran participación en la Batalla de los Campos Cataláunicos, donde logró una victoria estratégica sobre Atila, acabando con el aura de invencibilidad del rey huno, negándole definitivamente el campo de batalla e impidiendo la invasión total de los territorios romanos. El asesinato de Aecio, a manos del emperador Valentiniano III, en 454, destruiría las esperanzas del imperio de recuperarse y lo condenaría al fracaso, al no volver a aparecer un líder político como él hasta el fin del Imperio romano de Occidente. (es)
- Aetius ou Aétius, parfois appelé en Aèce (en latin Flavius Aetius), né vers 395 à Durostorum (actuelle Silistra, en Bulgarie) et mort le 21 septembre 454 à Ravenne, fut un sénateur romain et un généralissime de l'armée de l'empire d'Occident sous le règne de Valentinien III (425-455). Doté en 443 des titres de patrice et de « maître des deux milices », il est, avec la régente Galla Placidia, mère de Valentinien III, le principal dirigeant de l'empire d'Occident des années 430 à sa mort (assassiné par ce même Valentinien). On dit de lui qu'il a été « le Dernier des Romains » en raison de sa lutte contre les Barbares présents dans l'Empire au Ve siècle, notamment contre Attila en 451, et aussi parce qu'après lui, l'empire d'Occident est gouverné par Ricimer, suève et wisigoth d'origines, et par Gondebaud, un Burgonde, avant de disparaître en 476 par la volonté du Skire Odoacre. (fr)
- Flavius Aetius (/ˈfleɪviəs eɪˈiːʃiəs/; bahasa Latin: Flavius Aetius pengucapan Latin: ; 391–454), yang umum disebut Aetius atau Aëtius, adalah seorang jenderal Romawi dari periode akhir Kekaisaran Romawi Barat. Ia adalah seorang komandan militer handal dan tokoh paling berpengaruh di Kekaisaran Romawi Barat selama dua dekade (433 – 454). (in)
- Flavio Ezio o Aezio (in latino: Flavius Aetius, pronuncia classica o restituta: [ˈflaːwɪ.ʊs aˈetɪ.ʊs]; Durosturum, 390 circa – Ravenna, 21 settembre 454) è stato un generale romano, più volte console e ministro sotto Valentiniano III. Flavio Ezio è famoso per la sua vittoria su Attila presso i Campi Catalaunici, dove i Romani inflissero una pesante sconfitta all'esercito degli Unni. Edward Gibbon lo ha definito «l'uomo celebrato universalmente come terrore dei Barbari e baluardo della Repubblica di Roma». (it)
- フラウィウス・アエティウス（ラテン語: Flavius Aetius, 391年頃 - 454年9月21日）は、西ローマ帝国の将軍。 幼少期はフン族の人質として過ごし、アッティラとも親交があったといわれる 。425年にガリアでの軍指揮権を獲得すると蛮族との戦いで徐々に頭角を現して西ローマ帝国の実権を握るようになり、434年にはパトリキの称号と西ローマ帝国全軍司令官の地位を得た。451年にカタラウヌムの戦いにおいてアッティラ率いるフン族を撃退した。454年、アエティウスの功績に危機感を持った皇帝ウァレンティニアヌス3世によって暗殺された。翌年、皇帝自身もアエティウスの元部下によって暗殺されている。 彼のライバルだった (en) とともに、アエティウスは「 (en) 」としばしば呼ばれている。歴史家エドワード・ギボンはカタラウヌムでの勝利をもって「蛮族にとっての恐怖でありローマにとっての守護者として称えられた男」と評した。 (ja)
- 플라비우스 아에티우스, 혹 플라비우스 아이티우스(Flavius Aëtius, 396년 ~ 454년)는 서로마 제국의 정치가이자 군인이었다. 어려서는 훈족의 인질로 지냈는데, 아틸라와도 친교가 있었다고 한다. 425년 갈리아에서의 군사 지휘권을 얻고 야만족과의 전투에서 자주 두각을 드러내며 서로마 제국의 실권을 쥐었고, 434년에는 파트리키(Patricii)라는 칭호와 서로마 제국 전군 사령관의 지위를 얻는다. 451년에 카탈로니아 평원의 전투에서 아틸라가 이끌던 훈족을 격퇴하였다. 454년에 아이티우스의 공적에 위기감을 느낀 황제 발렌티니아누스 3세에 의해 암살되었지만, 이듬해 황제 자신도 아이티우스의 옛 부하에게 암살당했다. 집정관을 3번이나 역임했고 보니파티우스의 사후에는 가장 신임 받는 장군이였으며 서로마 제국내에서 큰 영향력을 가지고 있었을 뿐만 아니라 인품도 훌륭하였다. 그의 라이벌이었던 보니파티우스와 함께 「마지막 로마인」으로 불린다. 역사가 에드워드 기번은 카탈로니아 평원에서의 승리를 「야만족을 두려움에 떨게 했으나 로마에게는 수호자로서 칭송받은 남자」라 평한다. (ko)
- Flavius Aëtius (Durostorum, ca. 390 - Ravenna, 454) was een magister militum (opperbevelhebber) van het leger in het West-Romeinse Rijk onder keizer Valentinianus III. Hij is vooral bekend geworden door zijn overwinning op de Hunnen. (nl)
- Aecjusz Flawiusz (łac. Flavius Aetius, ur. ok. 390, zm. 21 września 454) – polityk i wódz rzymski z okresu panowania Walentyniana III, zwany „ostatnim Rzymianinem”. (pl)
- Фла́вий Аэ́ций (лат. Flavius Aetius; умер 21 сентября 454) — полководец Западной Римской империи, трёхкратный консул (432, 437 и 446 гг.), удостоившийся от историков эпитета «последний из римлян». Готский историк Иордан так отметил заслуги римского полководца Флавия Аэция в сложный период для империи, атакованной в 1-й половине V века с разных сторон германцами и гуннами:«Выносливый в воинских трудах, особенно [удачно] родился он для Римской империи». Аэций возглавил армию империи в 429 году, 19 лет спустя после того, как столица мира Рим впервые за 8 веков была разграблена вестготами Алариха. На протяжении 25 лет Аэций удачно отбивал ограниченными силами набеги варваров на владения Западной Римской империи, выступая в роли не столько военачальника, сколько фактического руководителя империи при слабом императоре Валентиниане. Аэций наиболее известен в историографии своей "ничьей" с Аттилой в Великой битве народов на Каталаунских полях в 451 году. В 454 году император Валентиниан III убил своего лучшего полководца и дипломата Аэция, а уже в следующем году Рим был разграблен вандалами. Ещё через 20 лет пала и сама Западная Римская империя. (ru)
- Flavius Aëtius (död 454) var en västromersk general. Han är främst känd för att ha lett en kombinerad romersk och germansk här till seger över Attilas hunner i slaget vid Katalauniska fälten år 451. Han var en av få framträdande gestalter under åren före Västroms undergång och han har ibland kallats "den siste romaren". Aëtius var son till en rytterigeneral vid namn Gaudentius, och antagligen från denne av barbarsläkt. Som gisslanutbyte vistades han i sin barndom hos både hunner och goter. När kejsar Honorius dött, tågade Aëtius med en här till stor del bestående av hunner för att stödja usurpatorn Johannes men innan han hann fram hade Johannes besegrats av Galla Placidias styrkor och dött, och ny kejsare var Valentinianus III, Galla Placidias son. Aëtius fogade sig i sakernas tillstånd och lyckades få sin hunnerhär att ge sig av. Han vann avsevärt anseende och fick gradvis betydande makt i Italien. Hans främste medtävlare var guvernören i Africa, Bonifatius. Det är möjligt att det var Aëtius som fick Bonifatius hemkallad till Rom 427, något som utlöste en vandalsk invasion i Africa. Galla Placidia kallade senare åter hem Bonifatius för att sätta press på Aëtius, men Aëtuis besegrade sin konkurrent 432 vid Ariminum, och var därefter utan jämförelse Galla Placidias mest inflytelserika rådgivare och Italiens mäktigaste man. År 433 fick han patriciertitel och utnämndes till överfältherre, magister utriusque militiae. Aëtius lyckades styra burgunder, visigoter och franker, och tvang dem att bistå honom när Attila anföll Västeuropa 450, och i slaget vid Katalauniska fälten 451 stoppades slutgiltigt hunnernas framryckning i västerled. Hemkommen från dessa strider utsattes Aëtius för en hovkomplott ledd av eunucken Herakleios. Kejsar Valentinianus III ska själv ha huggit ned Aëtius. Georg Friedrich Händel komponerade 1732 en opera om Aëtius återkomst efter segern över Attila: Ezio. (sv)
- Flávio Aécio (em latim Flavius Aetius) (391 — 21 de setembro de 454), às vezes chamado simplesmente de Aécio, foi um duque, patrício, general e estadista romano, cognominado "o último dos Romanos" por causa de seu destemor e bravura em campo de batalha. Figura influente em todo o Império Romano do Ocidente durante o governo de Valentiniano III, defendeu a prefeitura pretoriana da Gália contra os francos e burgúndios, depois contribuiu à derrota de Átila nos Campos Cataláunicos. Foi assassinado por ordem do imperador Valentiniano III. Aécio se destacou em sua posição por sua capacidade de pôr em ordem um império do Ocidente caótico e fragilizado, resultado de uma sucessão de líderes medíocres. Sua morte contribuiu em parte para o colapso do império, efetivada com a deposição do imperador Rômulo Augusto em 476, data convencionada para marcar o fim da Antiguidade e início da Idade Média. (pt)
- Фла́вій Ае́цій (лат. Flavius Aetius, близько 391 — 21 вересня 454) — полководець і дипломат гесперійського (західного римського) імператора Валентініана III, консул 432, 437, 446 років. Історики часто називають його «останнім римлянином», маючи на увазі, що він був останнім здібним полководцем імперії, здатним відбивати напади варварів. За походженням Аецій був напівримлянином. Батько його був скіфом чи мезом на римській службі, мати римлянкою. Піднявся після загибелі його суперника в імперії Боніфація у 432 році. Аецій відбив напади на Гесперію племен вестготів, франків, бургундів, придушив повстання в Галлії. 451 в бою на Каталаунських полях Аецій разом з Теодоріхом завдав поразки гунам на чолі з Аттілою. Аеція вбив імператор Валентиніан III, підозрюючи в змові проти себе, а вже наступного року Рим був розграбований вандалами. Ще через 20 років впала і сама Гесперія. (uk)
- 弗拉维乌斯·埃提乌斯（拉丁語：Flavius Aetius，396年－454年），又譯阿哀契烏斯，西徐亞裔羅馬人，西罗马帝国末期的主要军事统帅。 生于杜罗斯托鲁姆（今保加利亚锡利斯特拉），他的主要战绩为在沙隆戰役击败匈人入侵，并取得了古代欧洲规模最大一场会战的胜利。爱德华·吉本将此战役称为“西罗马帝国的最后一次胜利”。451年，匈人首领阿提拉入侵西罗马帝国，埃提乌斯联合西哥特王国反击并将其击退。后来，他又多次击退蛮族进攻。 454年，佩特罗尼乌斯·马克西穆斯诬告埃提乌斯谋反。皇帝瓦伦蒂尼安三世信以为真，親手刺死了埃提乌斯。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- فلافيوس أيتيوس (مات 454) هو جنرال روماني في الفترة التي سبقت نهاية الإمبراطورية الرومانية الغربية، وكان ذا حنكة ومقدرة وينسب له إيقاف جحافل الهون في معركة سهول كاتالونيا في فرنسا. (ar)
- Flavius Aetius (kolem roku 396 v Durostoru – 454 v Římě) nebo také Aëtius byl význačným západořímským vojevůdcem a politikem. Ve 30. a 40. letech 5. století měl rozhodující vliv na vedení státních záležitostí v západní říši. Jeho vítězství nad hunským náčelníkem Attilou v bitvě na Katalaunských polích mu zajistilo – slovy historika Edwarda Gibbona – nesmrtelnou slávu jakožto „zachránci (římské) republiky před terorem barbarů.“ Často je proto nazýván „posledním Římanem“. (cs)
- Flavius Aëtius (* um 390 in Durostorum, heute Silistra in Bulgarien; † 21. oder 22. September 454 in Rom) war ein weströmischer Heermeister und Politiker in der spätantiken Völkerwanderungszeit. Er lebte jahrelang als Geisel am hunnischen Hof und knüpfte dort politische Kontakte, von denen er später in hohem Maß profitierte. Aëtius übte seit den 420er Jahren für drei Jahrzehnte maßgeblichen Einfluss auf die Führung der Reichsgeschäfte im Westreich aus und war dreimal Konsul (432, 437 und 446). Zusammen mit Westgoten und Teilen anderer germanischer gentes konnte er in der Schlacht auf den Katalaunischen Feldern den Hunnenangriff von 451/2 abwehren. (de)
- Flavio Aezio (latinez: Flavius Aetius; 391–454) Mendebaldeko Erromatar Inperioko jenerala izan zen. "Azken Erromatarra" bezala ere ezagutua izan zen, 451. urtean, bere gudarosteak Atila hunoaren gudarosteen aurka Chalonseko Zelaietako Gudua irabazi zuelako. (eu)
- Flavius Aetius (/ˈfleɪviəs eɪˈiːʃiəs/; bahasa Latin: Flavius Aetius pengucapan Latin: ; 391–454), yang umum disebut Aetius atau Aëtius, adalah seorang jenderal Romawi dari periode akhir Kekaisaran Romawi Barat. Ia adalah seorang komandan militer handal dan tokoh paling berpengaruh di Kekaisaran Romawi Barat selama dua dekade (433 – 454). (in)
- Flavio Ezio o Aezio (in latino: Flavius Aetius, pronuncia classica o restituta: [ˈflaːwɪ.ʊs aˈetɪ.ʊs]; Durosturum, 390 circa – Ravenna, 21 settembre 454) è stato un generale romano, più volte console e ministro sotto Valentiniano III. Flavio Ezio è famoso per la sua vittoria su Attila presso i Campi Catalaunici, dove i Romani inflissero una pesante sconfitta all'esercito degli Unni. Edward Gibbon lo ha definito «l'uomo celebrato universalmente come terrore dei Barbari e baluardo della Repubblica di Roma». (it)
- フラウィウス・アエティウス（ラテン語: Flavius Aetius, 391年頃 - 454年9月21日）は、西ローマ帝国の将軍。 幼少期はフン族の人質として過ごし、アッティラとも親交があったといわれる 。425年にガリアでの軍指揮権を獲得すると蛮族との戦いで徐々に頭角を現して西ローマ帝国の実権を握るようになり、434年にはパトリキの称号と西ローマ帝国全軍司令官の地位を得た。451年にカタラウヌムの戦いにおいてアッティラ率いるフン族を撃退した。454年、アエティウスの功績に危機感を持った皇帝ウァレンティニアヌス3世によって暗殺された。翌年、皇帝自身もアエティウスの元部下によって暗殺されている。 彼のライバルだった (en) とともに、アエティウスは「 (en) 」としばしば呼ばれている。歴史家エドワード・ギボンはカタラウヌムでの勝利をもって「蛮族にとっての恐怖でありローマにとっての守護者として称えられた男」と評した。 (ja)
- 플라비우스 아에티우스, 혹 플라비우스 아이티우스(Flavius Aëtius, 396년 ~ 454년)는 서로마 제국의 정치가이자 군인이었다. 어려서는 훈족의 인질로 지냈는데, 아틸라와도 친교가 있었다고 한다. 425년 갈리아에서의 군사 지휘권을 얻고 야만족과의 전투에서 자주 두각을 드러내며 서로마 제국의 실권을 쥐었고, 434년에는 파트리키(Patricii)라는 칭호와 서로마 제국 전군 사령관의 지위를 얻는다. 451년에 카탈로니아 평원의 전투에서 아틸라가 이끌던 훈족을 격퇴하였다. 454년에 아이티우스의 공적에 위기감을 느낀 황제 발렌티니아누스 3세에 의해 암살되었지만, 이듬해 황제 자신도 아이티우스의 옛 부하에게 암살당했다. 집정관을 3번이나 역임했고 보니파티우스의 사후에는 가장 신임 받는 장군이였으며 서로마 제국내에서 큰 영향력을 가지고 있었을 뿐만 아니라 인품도 훌륭하였다. 그의 라이벌이었던 보니파티우스와 함께 「마지막 로마인」으로 불린다. 역사가 에드워드 기번은 카탈로니아 평원에서의 승리를 「야만족을 두려움에 떨게 했으나 로마에게는 수호자로서 칭송받은 남자」라 평한다. (ko)
- Flavius Aëtius (Durostorum, ca. 390 - Ravenna, 454) was een magister militum (opperbevelhebber) van het leger in het West-Romeinse Rijk onder keizer Valentinianus III. Hij is vooral bekend geworden door zijn overwinning op de Hunnen. (nl)
- Aecjusz Flawiusz (łac. Flavius Aetius, ur. ok. 390, zm. 21 września 454) – polityk i wódz rzymski z okresu panowania Walentyniana III, zwany „ostatnim Rzymianinem”. (pl)
- 弗拉维乌斯·埃提乌斯（拉丁語：Flavius Aetius，396年－454年），又譯阿哀契烏斯，西徐亞裔羅馬人，西罗马帝国末期的主要军事统帅。 生于杜罗斯托鲁姆（今保加利亚锡利斯特拉），他的主要战绩为在沙隆戰役击败匈人入侵，并取得了古代欧洲规模最大一场会战的胜利。爱德华·吉本将此战役称为“西罗马帝国的最后一次胜利”。451年，匈人首领阿提拉入侵西罗马帝国，埃提乌斯联合西哥特王国反击并将其击退。后来，他又多次击退蛮族进攻。 454年，佩特罗尼乌斯·马克西穆斯诬告埃提乌斯谋反。皇帝瓦伦蒂尼安三世信以为真，親手刺死了埃提乌斯。 (zh)
- Flavi Aeci (Flavius Aetius, Dorostana, Mèsia, 396 – Ravenna, 21 de setembre de 454) va ser un general romà i home d'estat del final de l'Imperi Romà d'Occident l'any 476 i la seva posterior dissolució el 480. Sovint s'ha anomenat «L'últim dels romans». Edward Gibbon es refereix a ell com l'home universalment aclamat com «el terror dels bàrbars i el suport de la República» per la seva victòria a les Planes Catalàuniques. JB Bury assenyala: «Que ell era l'únic puntal de l'Imperi d'Occident durant la seva vida era el veredicte unànime dels seus contemporanis». (ca)
- Ο Φλάβιος Αέτιος (λατινικά: Flavius Aetius, 390 - 21 Σεπτεμβρίου 454) ήταν Ρωμαίος ηγέτης (dux) και πατρίκιος, και στρατηγός της Δυτικής Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας. Ήταν ικανός στρατιωτικός διοικητής και ο πιο ισχυρός άνθρωπος στη Δυτική Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία για δύο δεκαετίες (433-454). Άσκησε πετυχημένη αμυντική πολιτική στις επιθέσεις των βαρβάρων μισθοφόρων Φοιδεράτων που εγκαταστάθηκαν σε όλη τη Δυτική Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία. Αξίζει να σημειωθεί ότι ο ίδιος συγκέντρωσε ένα μεγάλο ρωμαϊκό και συμμαχικό (Φοιδεράτοι) στρατό για να σταματήσει τους Ούννους στη Μάχη των Εθνών, που έληξε με την καταστροφή της εισβολής των Ούννων του Αττίλα το 451 μ.Χ. (el)
- Flavius Aetius (also spelled Aëtius; Latin: [aːˈɛtiʊs]; c. 390 – 454) was a Roman general and statesman of the closing period of the Western Roman Empire. He was a military commander and the most influential man in the Empire for two decades (433–454). He managed policy in regard to the attacks of barbarian federates settled throughout the West. Notably, he mustered a large Roman and allied (foederati) army in the Battle of the Catalaunian Plains, ending a devastating invasion of Gaul by Attila in 451, though the Hun and his subjugated allies still managed to invade Italy the following year, an incursion best remembered for the ruthless Sack of Aquileia and the intercession of Pope Leo I. (en)
- Flavio Aecio, Flavio Ecio, Flavius Aetius (ĉ. 391 – 454) estis romia generalo de la ferma periodo de la Okcidenta Romia Imperio. Li estis militista komandanto kaj la plej influa homo en la Okcidenta Romia Imperio dum du jardekoj (433–454). Li regis politikon rilate al la atakoj de la nomitaj "barbaroj" federaciitaj kiuj estis setliĝintaj tra la tuta Okcidenta Romia Imperio. Notinde, li kunigis grandan armeon de romianoj kaj aliancanoj (foederati) en la Batalo de la Katalaŭniaj Ebenaĵoj, kiu finigis la detruan invadon de la Hunoj, estritaj de Atilo en 451, kvankam alia detrua invado de Hunoj okazis en la venonta jaro, kiu rezultis en la Rabado de Aquileia. (eo)
- Flavio Aecio (en latín, Flavius Aetius; c. 396-21/22 de septiembre de 454) fue un general romano y el hombre más influyente durante el periodo final del Imperio romano de Occidente, dos décadas, entre 433 y 454, en las que dirigió la defensa del Imperio contra los ataques de los pueblos bárbaros. Precedido por jefes militares mediocres y efímeros, Aecio destaca en su cargo por ser capaz de poner orden a un caótico y tambaleante Imperio de Occidente. (es)
- Aetius ou Aétius, parfois appelé en Aèce (en latin Flavius Aetius), né vers 395 à Durostorum (actuelle Silistra, en Bulgarie) et mort le 21 septembre 454 à Ravenne, fut un sénateur romain et un généralissime de l'armée de l'empire d'Occident sous le règne de Valentinien III (425-455). Doté en 443 des titres de patrice et de « maître des deux milices », il est, avec la régente Galla Placidia, mère de Valentinien III, le principal dirigeant de l'empire d'Occident des années 430 à sa mort (assassiné par ce même Valentinien). (fr)
- Flávio Aécio (em latim Flavius Aetius) (391 — 21 de setembro de 454), às vezes chamado simplesmente de Aécio, foi um duque, patrício, general e estadista romano, cognominado "o último dos Romanos" por causa de seu destemor e bravura em campo de batalha. Figura influente em todo o Império Romano do Ocidente durante o governo de Valentiniano III, defendeu a prefeitura pretoriana da Gália contra os francos e burgúndios, depois contribuiu à derrota de Átila nos Campos Cataláunicos. Foi assassinado por ordem do imperador Valentiniano III. (pt)
- Фла́вий Аэ́ций (лат. Flavius Aetius; умер 21 сентября 454) — полководец Западной Римской империи, трёхкратный консул (432, 437 и 446 гг.), удостоившийся от историков эпитета «последний из римлян». Готский историк Иордан так отметил заслуги римского полководца Флавия Аэция в сложный период для империи, атакованной в 1-й половине V века с разных сторон германцами и гуннами:«Выносливый в воинских трудах, особенно [удачно] родился он для Римской империи». Аэций возглавил армию империи в 429 году, 19 лет спустя после того, как столица мира Рим впервые за 8 веков была разграблена вестготами Алариха. На протяжении 25 лет Аэций удачно отбивал ограниченными силами набеги варваров на владения Западной Римской империи, выступая в роли не столько военачальника, сколько фактического руководителя импери (ru)
- Flavius Aëtius (död 454) var en västromersk general. Han är främst känd för att ha lett en kombinerad romersk och germansk här till seger över Attilas hunner i slaget vid Katalauniska fälten år 451. Han var en av få framträdande gestalter under åren före Västroms undergång och han har ibland kallats "den siste romaren". Aëtius lyckades styra burgunder, visigoter och franker, och tvang dem att bistå honom när Attila anföll Västeuropa 450, och i slaget vid Katalauniska fälten 451 stoppades slutgiltigt hunnernas framryckning i västerled. (sv)
- Фла́вій Ае́цій (лат. Flavius Aetius, близько 391 — 21 вересня 454) — полководець і дипломат гесперійського (західного римського) імператора Валентініана III, консул 432, 437, 446 років. Історики часто називають його «останнім римлянином», маючи на увазі, що він був останнім здібним полководцем імперії, здатним відбивати напади варварів. За походженням Аецій був напівримлянином. Батько його був скіфом чи мезом на римській службі, мати римлянкою. Піднявся після загибелі його суперника в імперії Боніфація у 432 році. (uk)
|