[go: up one dir, main page]
More Web Proxy on the site http://driver.im/

UA128064C2 - СТАБІЛЬНІ КОМПОЗИЦІЇ ІМУНОКОН'ЮГАТІВ, ЩО МІСТЯТЬ АНТИТІЛО ДО CD79b - Google Patents

СТАБІЛЬНІ КОМПОЗИЦІЇ ІМУНОКОН'ЮГАТІВ, ЩО МІСТЯТЬ АНТИТІЛО ДО CD79b Download PDF

Info

Publication number
UA128064C2
UA128064C2 UAA202006479A UAA202006479A UA128064C2 UA 128064 C2 UA128064 C2 UA 128064C2 UA A202006479 A UAA202006479 A UA A202006479A UA A202006479 A UAA202006479 A UA A202006479A UA 128064 C2 UA128064 C2 UA 128064C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
antibody
liquid composition
sequence
nmk
concentration
Prior art date
Application number
UAA202006479A
Other languages
English (en)
Inventor
Анкіт Р. Пател
Анкит Р. Пател
Джун Ліу
Джун Лиу
Original Assignee
Дженентек, Інк.
Дженентек, Инк.
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Дженентек, Інк., Дженентек, Инк. filed Critical Дженентек, Інк.
Publication of UA128064C2 publication Critical patent/UA128064C2/uk

Links

Classifications

    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/395—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum
    • A61K39/39591—Stabilisation, fragmentation
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K9/00—Medicinal preparations characterised by special physical form
    • A61K9/0012—Galenical forms characterised by the site of application
    • A61K9/0019—Injectable compositions; Intramuscular, intravenous, arterial, subcutaneous administration; Compositions to be administered through the skin in an invasive manner
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00—Medicinal preparations containing peptides
    • A61K38/04—Peptides having up to 20 amino acids in a fully defined sequence; Derivatives thereof
    • A61K38/05—Dipeptides
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00—Medicinal preparations containing peptides
    • A61K38/04—Peptides having up to 20 amino acids in a fully defined sequence; Derivatives thereof
    • A61K38/08—Peptides having 5 to 11 amino acids
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/02—Inorganic compounds
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/06—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite
    • A61K47/08—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite containing oxygen, e.g. ethers, acetals, ketones, quinones, aldehydes, peroxides
    • A61K47/10—Alcohols; Phenols; Salts thereof, e.g. glycerol; Polyethylene glycols [PEG]; Poloxamers; PEG/POE alkyl ethers
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/06—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite
    • A61K47/08—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite containing oxygen, e.g. ethers, acetals, ketones, quinones, aldehydes, peroxides
    • A61K47/12—Carboxylic acids; Salts or anhydrides thereof
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/06—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite
    • A61K47/08—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite containing oxygen, e.g. ethers, acetals, ketones, quinones, aldehydes, peroxides
    • A61K47/14—Esters of carboxylic acids, e.g. fatty acid monoglycerides, medium-chain triglycerides, parabens or PEG fatty acid esters
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/06—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite
    • A61K47/22—Heterocyclic compounds, e.g. ascorbic acid, tocopherol or pyrrolidones
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/06—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite
    • A61K47/26—Carbohydrates, e.g. sugar alcohols, amino sugars, nucleic acids, mono-, di- or oligo-saccharides; Derivatives thereof, e.g. polysorbates, sorbitan fatty acid esters or glycyrrhizin
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/30—Macromolecular organic or inorganic compounds, e.g. inorganic polyphosphates
    • A61K47/34—Macromolecular compounds obtained otherwise than by reactions only involving carbon-to-carbon unsaturated bonds, e.g. polyesters, polyamino acids, polysiloxanes, polyphosphazines, copolymers of polyalkylene glycol or poloxamers
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/54—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an organic compound
    • A61K47/542—Carboxylic acids, e.g. a fatty acid or an amino acid
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6801—Drug-antibody or immunoglobulin conjugates defined by the pharmacologically or therapeutically active agent
    • A61K47/6803—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates
    • A61K47/68031—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates the drug being an auristatin
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6801—Drug-antibody or immunoglobulin conjugates defined by the pharmacologically or therapeutically active agent
    • A61K47/6803—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates
    • A61K47/6811—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates the drug being a protein or peptide, e.g. transferrin or bleomycin
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6801—Drug-antibody or immunoglobulin conjugates defined by the pharmacologically or therapeutically active agent
    • A61K47/6803—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates
    • A61K47/6811—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates the drug being a protein or peptide, e.g. transferrin or bleomycin
    • A61K47/6817—Toxins
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6835—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site
    • A61K47/6849—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site the antibody targeting a receptor, a cell surface antigen or a cell surface determinant
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6835—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site
    • A61K47/6851—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site the antibody targeting a determinant of a tumour cell
    • A61K47/6867—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site the antibody targeting a determinant of a tumour cell the tumour determinant being from a cell of a blood cancer
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6835—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site
    • A61K47/6873—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site the antibody targeting an immunoglobulin; the antibody being an anti-idiotypic antibody
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6889—Conjugates wherein the antibody being the modifying agent and wherein the linker, binder or spacer confers particular properties to the conjugates, e.g. peptidic enzyme-labile linkers or acid-labile linkers, providing for an acid-labile immuno conjugate wherein the drug may be released from its antibody conjugated part in an acidic, e.g. tumoural or environment
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K9/00—Medicinal preparations characterised by special physical form
    • A61K9/08—Solutions
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K9/00—Medicinal preparations characterised by special physical form
    • A61K9/14—Particulate form, e.g. powders, Processes for size reducing of pure drugs or the resulting products, Pure drug nanoparticles
    • A61K9/19—Particulate form, e.g. powders, Processes for size reducing of pure drugs or the resulting products, Pure drug nanoparticles lyophilised, i.e. freeze-dried, solutions or dispersions
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A61P35/02—Antineoplastic agents specific for leukemia
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/2803—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against the immunoglobulin superfamily
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61J—CONTAINERS SPECIALLY ADAPTED FOR MEDICAL OR PHARMACEUTICAL PURPOSES; DEVICES OR METHODS SPECIALLY ADAPTED FOR BRINGING PHARMACEUTICAL PRODUCTS INTO PARTICULAR PHYSICAL OR ADMINISTERING FORMS; DEVICES FOR ADMINISTERING FOOD OR MEDICINES ORALLY; BABY COMFORTERS; DEVICES FOR RECEIVING SPITTLE
    • A61J1/00—Containers specially adapted for medical or pharmaceutical purposes
    • A61J1/05—Containers specially adapted for medical or pharmaceutical purposes for collecting, storing or administering blood, plasma or medical fluids ; Infusion or perfusion containers
    • A61J1/10—Bag-type containers
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/505—Medicinal preparations containing antigens or antibodies comprising antibodies
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K2121/00—Preparations for use in therapy
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K2300/00—Mixtures or combinations of active ingredients, wherein at least one active ingredient is fully defined in groups A61K31/00 - A61K41/00
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/20—Immunoglobulins specific features characterized by taxonomic origin
    • C07K2317/24—Immunoglobulins specific features characterized by taxonomic origin containing regions, domains or residues from different species, e.g. chimeric, humanized or veneered
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/50—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments
    • C07K2317/56—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments variable (Fv) region, i.e. VH and/or VL

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Oil, Petroleum & Natural Gas (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Cell Biology (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Hematology (AREA)
  • Dermatology (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Oncology (AREA)
  • Inorganic Chemistry (AREA)
  • Gastroenterology & Hepatology (AREA)
  • Mycology (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Toxicology (AREA)
  • Medicinal Preparation (AREA)
  • Medicines Containing Antibodies Or Antigens For Use As Internal Diagnostic Agents (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Peptides Or Proteins (AREA)
  • Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)

Abstract

У цьому винаході представлені стабільні фармацевтичні композиції, що містять імунокон'югат, що містить антитіло до CD79b, і поверхнево-активну речовину. У цьому винаході також представлені способи використання таких композицій для лікування злоякісних новоутворень.

Description

ПЕРЕХРЕСНІ ПОСИЛАННЯ НА СПОРІДНЕННІ ЗАЯВКИ
У цій заявці заявляється пріоритет попередньої заявки США з серійним номером 62/657185, поданої 13 квітня 2018 р., яка повністю включена в даний документ за допомогою посилання.
ПОДАННЯ ПЕРЕЛІКУ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ В ТЕКСТОВОМУ ФАЙЛІ В АБЗСІІ-ФОРМАТІ
Зміст наступного представлення в текстовому файлі А5СІЇ повністю включено в даний документ за допомогою посилання: машинозчитувана форма (СКЕ) Переліку послідовностей (ім'я файлу: 1463920443405БЕО1 І5Т.ТХТ, дата запису: 9 квітня 2019 р., розмір: 12 КБ).
ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ
У цьому винаході пропонуються стабільні фармацевтичні композиції, що містять імунокон'югат, що містить антитіло до СО79р, і поверхнево-активну речовину. У цьому винаході також пропонуються способи використання таких композицій для лікування злоякісного новоутворення.
РІВЕНЬ ТЕХНІКИ
Адсорбція білка на межах поділу тверда речовина-рідина і повітря-вода може викликати денатурацію білка на поверхні, що приводить до агрегації білка
ІБПіеЄНЙ, І., еї а). Мої Ріагт. 12 (2015): 3184-93; бгееанага, А., еї а). Рнапт. сі. 101 (2012): 21- 30). Ще більше ускладнюючи в/в введення, струшування інфузійних пакетів викликає постійну регенерацію поверхні поділу повітря Внутрішньовенне (в/в) введення з використанням інфузійних пакетів є найбільш поширеним способом доставки біопрепаратів у комерційних умовах. Для підтримки доставки і сумісності біопрепарату, такого як імунокон'югат, при в/в введенні, необхідно розробити відповідну терапевтичну композицію, яка зберігає стабільність після розведення в інфузійному пакеті, під час транспортування і протягом усього курсу прийому
ІВага п, С. єї аЇ. Аппаїез рпагтасеціїдцез Ігапсаїзез 69 (2011) 221-231.
Одна з проблем введення біопрепаратів, особливо з використанням інфузійних пакетів для в/в введення, полягає в тому, що матеріали конструкції і розчин для інфузій можуть створювати дестабілізуюче середовище для терапевтичного білка. Крім того, білок також стикається з лінійною напругою в пакеті для в/в введення. -рідина, що призводить до повторюваних пошкоджень білка з часом. Агрегація, викликана або дестабілізуючими умовами розчину пакета для в/в введення, або міжфазним стресом, може значно і негативно вплинути на якість
Зо продукту, ефективність та імуногенність біопрепарату.
Шкідливу дію в/в на біопрепарати можна частково полегшити за рахунок використання поверхнево-активних речовин при розробці композиції. Неїіоногенні поверхнево-активні речовини, такі як полісорбат-20 (ПС20) або полісорбат-80 (ПС80), зазвичай використовуються в білкових препаратах для захисту і стабілізації молекули від міжфазного стресу повітря-вода
ІКегміп, ВА. .). Рнагт. 5сі. 97 (2008) 2924-2935. Поверхнево-активні речовини можуть захищати лікарський засіб (ЛЗ) від пошкоджень, викликаних поверхнею, за рахунок конкуренції з білком на межі поділу повітря-вода і тверда речовина тіло-вода |Кегміп, ВА. 9. Рпагт. зсі. 97 (2008) 2924- 2935). Крім того, поверхнево-активні речовини також знижують поверхневий натяг системи
ІСіеїапа, ОГ., еї аї. Сийіса! гтеміему5 іп (егареціїс агид сапієг зувіет5 10 (1993) 307-377). Проте, критичний недолік використання неіоногенної поверхнево-активної речовини в концентрації, що підходить для доставки в пакетах для в/в введення, полягає в тому, що пролонгована дія біопрепарату на поверхнево-активну речовину може привести до окислення певних амінокислотних залишків, тим самим знижуючи терапевтичну ефективність. і ат Х, еї аїЇ.,, Рпагт
Везв. (2011) 28:2543-2555.
Важливо відзначити, що до внутрішньовенного введення біопрепарати також повинні володіти тривалим стабільним терміном зберігання в умовах зберігання, не включаючи структуру і активність терапевтичного білка. Рідкі композиції кон'югатів антитіло-лікарський засіб/лпрепарат (КАЛП), в яких використовується лінкер, наприклад, можуть бути чутливі до кислотно-каталізуючого гідролізу лінкеру під час зберігання. Така нестабільність може викликати передчасне вивільнення лікарського засобу при в/в введенні пацієнту, негативно впливаючи на фармакокінетику та безпеку біопрепарату.
Таким чином, існує потреба в розробці стабільної фармацевтичної композиції, яка була б як стабільною для в/в введення, так і володіла тривалим терміном зберігання в умовах зберігання.
Даний винахід задовольняє цю потребу і пропонує інші пов'язані з цим переваги.
СТИСЛИЙ опис суті винаходу
В одному аспекті, в цьому винаході пропонується фармацевтична композиція, що містить імунокон'югат, що містить антитіло до СО79р, і поверхнево-активну речовину, причому концентрація поверхнево-активної речовини становить щонайменше 0,06 95 маб./об. (наприклад, 0,6 мг/мл), і при цьому імунокон'югат, що містить антитіло до СЮО79б0, має формулу: 60 о о су
Мои уарси-Мм о о оо о Н р де: АБ являє собою антитіло до СО79Б, при цьому антитіло до СЮО79БЬ містить важкий ланцюг і легкий ланцюг, при цьому легкий ланцюг містить (а) послідовність НМК-Ї 1
КАБОБМОМЕСОБРЇМ (ЗЕО ІЮ МО: 1); (в) послідовність НУК-І 2 ААЗМІ ЕЗ (ЗЕО ІЮО МО: 2); та (с) послідовність НМК-ЇЗ ООБМЕОРІТ (ЗЕБО ІЮ МО: 3); при цьому важкий ланцюг містить (а) послідовність НМК-НІ УТЕБ5БМУУМЕ (ЗБО ОО МО: 4); (Б) послідовність НМУК-Н2
СЕІПГРОССОТМУМЕЇРКО (ЗЕО ІЮО МО: 5); та (с) послідовність НУМК-НЗ ТАВУРІВІ ОМ (5ЕО І
МО: 6); Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; та р дорівнює від близько 1 до близько 8 (наприклад, від близько 2 до близько 5, наприклад, близько 3,5).
У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СО79р становить від близько 5 мг/мл до близько 60 мг/мл, від близько 10 мг/мл до близько 50 мг/мл, від близько 10 мг/мл до близько 40 мг/мл, від близько 10 мг/мл до близько 30 мг/мл або від близько 10 мг/мл до близько 20 мг/мл.
У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СЮО79БЬ становить від близько 10 мг/мл до близько 20 мг/мл. В одному варіанті реалізації, концентрація імунокон'югата до
СОр79Б0 становить близько 10 мг/мл. В іншому варіанті реалізації, концентрація імунокон'югата до СО796р становить близько 20 мг/мл.
У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СО79р становить від 5 мг/мл до 60 мг/мл, від 10 мг/мл до 50 мг/мл, від 10 мг/мл до 40 мг/мл, від 10 мг/мл до 30 мг/мл або від 10 мг/мл до 20 мг/мл.
У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СЮО79Б становить від 10 мг/мл до 20 мг/мл. В одному варіанті реалізації, концентрація імунокон'югата до СО79Б становить 10 мг/мл. В іншому варіанті реалізації, концентрація імунокон'югата до СО79Б становить 20 мг/мл.
У деяких варіантах реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини становить від близько 0,06 95 мас./об. (тобто, 0,6 мг/мл) до близько 0,12 95 мас./об. (тобто, 1,2 мг/мл). У деяких варіантах реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини становить щонайменше близько 0,06 95 мас./об. (тобто, 0,6 мг/мл). В іншому варіанті реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини становить щонайменше близько 0,12 95 мас./об. (тобто, 1,2
Зо мг/мл). У деяких варіантах реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини становить щонайменше 0,06 90 мас./0б. В іншому варіанті реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини становить щонайменше 0,12 95 мас./об. У деяких варіантах реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини становить 0,06 95 мас./об. В іншому варіанті реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини становить 0,12 95 мас./об.
У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СО79Б6 становить близько 10 мг/мл та концентрація поверхнево-активної речовини становить близько 0,06 95 мабс./об. (тобто, 0,6 мг/мл). У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СО79р становить близько 20 мг/мл та концентрація поверхнево-активної речовини становить щонайменше близько 0,12 95 мас./0б. У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СЮО79р становить близько 20 мг/мл та концентрація поверхнево-активної речовини становить близько 0,12 95 мас./об. (тобто, 1,2 мг/мл).
У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СО79р становить 10 мг/мл та концентрація поверхнево-активної речовини становить 0,06 95 мас./об. (тобто, 0,6 мг/мл). У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СО790 становить 20 мг/мл та концентрація поверхнево-активної речовини становить щонайменше 0,12 95 мас./о0б. У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СЮО79Б0 становить 20 мг/мл та концентрація поверхнево-активної речовини становить 0,12 95 мас./об.
У деяких варіантах реалізації згідно (або стосовно до) будь-якого з наведених вище варіантів реалізації фармацевтична композиція являє собою рідку фармацевтичну композицію.
У деяких варіантах реалізації, рідка фармацевтична композиція стабільна щонайменше протягом близько будь-якого з 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24 годин при зберіганні за 30 "С або щонайменше протягом близько 24, 48 або 72 годин при зберіганні за 2-8 "С.
У деяких варіантах реалізації даного винаходу поверхнево-активна речовина в цьому документі є неіоногенною. В ілюстративному варіанті реалізації поверхнево-активна речовина вибрана з групи, що складається з полісорбату 20 (ПС20), полісорбату 80 (ПС80), полоксамеру 188 (П188), М-октил-В-О глюкопіранозиду (ОГ) і їх комбінації. У конкретному варіанті реалізації поверхнево-активна речовина являє собою ПС20. У ще одному конкретному варіанті реалізації поверхнево-активна речовина являє собою ПС80.
У деяких варіантах реалізації даного винаходу композиція додатково містить буферний агент. У деяких варіантах реалізації буферний агент являє собою гістидиновий буфер. У деяких варіантах реалізації, буферний агент являє собою сукцинатний буфер. У деяких варіантах реалізації, сукцинатний буфер являє собою натрійсукцинатний буфер. У деяких варіантах реалізації, концентрація натрійсукцинатного буфера становить від близько 10 мМ до близько 200 мМ. У деяких варіантах реалізації, концентрація натрійсукцинатного буфера становить від мМ до 200 мМ. В одному варіанті реалізації, концентрація натрійсукцинатного буфера 10 становить близько 10 мМ. В іншому варіанті реалізації, концентрація натрійсукцинатного буфера становить 10 мМ.
У деяких варіантах реалізації, композиція відповідно до даного винаходу має рН від близько 5,0 до близько 6,0. У конкретних варіантах реалізації буфер має рН близько 5,0, близько 5,1, близько 5,2, близько 5,3, близько 5,4, близько 5,5, близько 5,6, близько 5,7, близько 5,8, близько 5,9 або близько 6,0. В одному варіанті реалізації композиція відповідно до даного винаходу має рН близько 5,3. У деяких варіантах реалізації, композиція відповідно до даного винаходу має рн від 5,0 до 6,0. У конкретних варіантах реалізації буфер має рН 5,0, 5,1, 5,2, 5,3, 5,4, 5,5, 5,6, 5,7, 5,8, 5,9 або 6,0. В одному варіанті реалізації композиція відповідно до даного винаходу має рн 5,3.
У деяких варіантах реалізації даного винаходу композиція додатково містить цукор. У деяких варіантах реалізації, концентрація цукру становить від близько 100 мМ до близько 260 мМ. У деяких варіантах реалізації, концентрація цукру становить від 100 мМ до 260 мМ. У деяких варіантах реалізації, цукор вибраний з групи, що складається з сахарози, маніту, сорбіту, гліцерину, декстрану 40 і трегалози.
У конкретному варіанті реалізації цукор являє собою сахарозу. В одному варіанті реалізації даного винаходу концентрація сахарози становить близько 120 мМ. В іншому варіанті реалізації, концентрація сахарози становить 120 мМ.
У деяких варіантах реалізації композиція відповідно до даного винаходу ліофілізована (наприклад, у вигляді ліофілізованої маси). У деяких варіантах реалізації ліофілізована
Зо композиція міститься у флаконі, наприклад, у скляному флаконі на 20 мл.
В одному аспекті в цьому винаході пропонується фармацевтична композиція, отримана за допомогою ліофілізації рідкої композиції, що містить 20 мг/мл імунокон'югата до СЮО79Б в 10 мм натрійсукцинатному буфері, 0,12 95 мас./об. полісорбату 20 та 120 мм сахарози, причому рідка композиція має рн 5,3, і при цьому імунокон'югат, що містить антитіло до СЮО79Б має формулу: о о ванна
Мои уарси-Мм о оо 66 ( А о Н р де: АБ являє собою антитіло до СЮО79Б, при цьому антитіло до СЮО79БЬ містить важкий ланцюг і легкий ланцюг, при цьому легкий ланцюг містить (а) послідовність НМК-Ї 1
КАБОБМОМЕСОБРЇМ (ЗЕО ІЮ МО: 1); (в) послідовність НУК-І 2 ААЗМІ ЕЗ (ЗЕО ІЮО МО: 2); та (с) послідовність НУМН-ЇЗ3 ООБМЕОРІТ (ЗЕБО ІЮ МО: 3); при цьому важкий ланцюг містить (а) послідовність НМК-НІ УТЕБ5БМУУМЕ (ЗБО ОО МО: 4); (Б) послідовність НМК-Н2
СЕІПГРОССОТМУМЕЇРКО (ЗЕО ІЮО МО: 5); та (с) послідовність НУМК-НЗ ТАВУРІВІ ОМ (5ЕО І
МО: 6); МаїЇ являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; та р дорівнює від близько 1 до близько 8 (наприклад, від близько 2 до близько 5, наприклад, близько 3,5).
У деяких варіантах реалізації даного винаходу антитіло до СО79Б містить варіабельний домен важкого ланцюга (МН), що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 7, та варіабельний домен легкого ланцюга (М), що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 8. У деяких варіантах реалізації даного винаходу важкий ланцюг містить амінокислотну
БО послідовність зЕО ІЮ МО: 9, та легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 10.
Також в цьому документі представлена фармацевтична композиція, отримана за допомогою ліофілізації рідкої композиції, що містить 20 мг/мл імунокон'югата до СО790б в 10 мМ натрійсукцинатному буфері, 0,12 95 мас./о6. полісорбату 20 та 120 мМ сахарози, причому рідка композиція має рн 5,3, і при цьому імунокон'югат, що містить антитіло до СЮО79р має формулу:
о ду м по М жо
Мои уарси-Мм о о оо о Н р де Ар являє собою антитіло до СО79Б0, при цьому антитіло до СО790 містить важкий ланцюг та легкий ланцюг, при цьому важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність ФЕО 10 МО: 9, легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність 5ЕСО ІЮО МО: 10; Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; та р дорівнює від близько 2 до близько 5 (наприклад, близько 3,5). У деяких варіантах реалізації, фармацевтична композиція являє собою ліофілізовану масу.
У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція відповідно до даного винаходу стабільна близько 60 місяців за 5 "Сж3 "С в захищеному від світла місці. У певному варіанті реалізації фармацевтична композиція відповідно до даного винаходу стабільна близько 48 місяців за 5 "Сже3 "С в захищеному від світла місці.
У деяких варіантах реалізації стабільність фармацевтичної композиції відповідно до даного винаходу вимірюють за допомогою ексклюзивної високоефективної рідинної хроматографії (Е-
ВЕРХ). В одному варіанті реалізації композиція має основний пік (96 площі) щонайменше 95,0, який вимірюється за допомогою Е-ВЕРХ.
У деяких варіантах реалізації стабільність фармацевтичної композиції відповідно до даного винаходу вимірюється за допомогою /візуалізаційно-контрольованого капілярного ізоелектричного фокусування (вкКІЕФ). В одному варіанті реалізації композиція має основний пік (95 площі) щонайменше 58,0, кислотну область (95 площі) не більше 32,0 та основну область (95 площі) не більше 12,0, виміряні за допомогою вкІЕФ.
У деяких варіантах реалізації, фармацевтичну композицію відповідно до даного винаходу відновлюють стерильною водою для ін'єкцій (СВДІ). У деяких варіантах реалізації, фармацевтичну композицію відновлюють в близько 7,2 мл СВДІ. У деяких варіантах реалізації, відновлена композиція стабільна протягом щонайменше 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24 годин при зберіганні за близько 30 "С. У деяких варіантах реалізації, відновлена композиція стабільна протягом щонайменше 24, 48 або 72 годин при зберіганні за від близько 2 "С до близько 8 "С. У деяких варіантах реалізації, відновлена композиція може бути додатково розведена ізотонічним буфером в пакеті для внутрішньовенного (в/в) введення. У деяких варіантах реалізації, кінцевий об'єм розведеної композиції в пакеті для в/в становить від
Зо близько 50 мл до близько 100 мл. У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата в пакеті для в/в становить від близько 0,72 мг до близько 2,7 мг.
Також в цьому документі представлена фармацевтична композиція, отримана за допомогою ліофілізації рідкої композиції, що містить 20 мг/мл імунокон'югата до СО795 в 10 мМ натрійсукцинатному буфері, 0,12 95 мас./о6. полісорбату 20 та 120 мМ сахарози, причому рідка композиція має рн 5,3, і при цьому імунокон'югат, що містить антитіло до СО790 має формулу: о г м зо М не
Ми марси-м о до оо о Н р. де Ар являє собою антитіло до СО79Б0, при цьому антитіло до СО790 містить важкий ланцюг та легкий ланцюг, при цьому важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮО МО: 9, легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність 5ЕСО ІЮО МО: 10; Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; та р дорівнює від близько 2 до близько 5 (наприклад, близько 3,5).
Пропонується рідка композиція (наприклад, для внутрішньовенного введення), що містить а) від близько 0,72 до близько 2,7 мг/мл полатузумабу ведотину; Б) від близько 0,36 мМ до близько 1,35 мМ натрію сукцинату; с) від близько 0,51 мМ до близько 16,24 мМ сахарози; са) від близько 0,0432 мг/мл до близько 0,162 мг/мл полісорбату 20, при цьому рН рідкої композиції становить від близько 5 до близько 5,7. Також пропонується рідка композиція (наприклад, для внутрішньовенного введення), що містить а) близько 0,72 мг/мл полатузумабу ведотину; б) близько 0,36 мМ натрію сукцинату; с) близько 0,51 мМ сахарози; 4) близько 0,0432 мг/мл полісорбату 20, при цьому рН рідкої композиції становить від близько 5,1 до близько 5,4. Також пропонується рідка композиція (наприклад, для внутрішньовенного введення), що містить а) близько 2,7 мг/мл полатузумабу ведотину; Б) близько 1,35 мМ натрію сукцинату; с) близько
16,24 мМ сахарози; 4) близько 0,162 мг/мл полісорбату 20, при цьому рН рідкої композиції становить від близько 5,1 до близько 5,4. У деяких варіантах реалізації, об'єм рідкої композиції становить від близько 50 мл до близько 100 мл. У деяких варіантах реалізації, об'єм рідкої композиції становить 50 мл. У деяких варіантах реалізації, об'єм рідкої композиції становить 100 мл. У деяких варіантах реалізації рідка композиція міститься в пакеті для внутрішньовенного (в/в) введення. У деяких варіантах реалізації, поверхні пакета для в/в, які контактують з рідкою композицією складаються з полівінілхлориду (ПВХ), поліолефіну (ПО), поліетилену (ПЕ) або поліпропілену (ПП).
В одному аспекті, даний винахід пропонує фармацевтичну композицію, яка містить імунокон'югат, що містить антитіло до СО79р, поверхнево-активну речовину, сукцинатний буфер та цукор, причому фармацевтична композиція при відновленні у воді утворює рідку фармацевтичну композицію, яка містить імунокон'югат, що містить антитіло до СО79Б6 у концентрації від близько 10 мг/кг до близько 20 мг/мл, поверхнево-активну речовину у концентрації щонайменше 0,06 95 мас./об. (тобто, 0,6 мг/мл), сукцинатний буфер у концентрації від близько 10 мМ до близько 200 мМ та цукор у концентрації від близько 100 мМ до близько 260 мМ, при цьому рідка фармацевтична композиція має рн 5,3, і при цьому імунокон'югат, що містить антитіло до СЮО79Б має формулу:
Ар-5 о но ОН ; ? С перев
Микити уаси-М о оо оо о Н р. де Ар являє собою антитіло до СО79Б0, при цьому антитіло до СО790 містить важкий ланцюг і легкий ланцюг, при цьому легкий ланцюг містить (а) послідовність НУВ-Ї 1
КАБОБМОМЕСОББНІ М (ЗЕО ІО МО: 1); (р) послідовність НУВ-І 2 ААЗМІ Е5 (5ЕО ІО МО: 2); та (с) послідовність НМА-ЇЗ3 ОО5БМЕОРІТ (5ЕО ІЮ МО: 3); при цьому важкий ланцюг містить (а) послідовність НМА-НІ СмТЕББЗМУМІЕ (5ЕБО 0 МО: 4); (Б) послідовність / НУВ-Н2
СЕІГРОССИОЮТМММЕЇЕКа (5ЕО ІО МО: 5); та (с) послідовність НУВ-НЗ ТАВУРІВІ ОМ (5ЕО 10
МО: 6); Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; та р дорівнює від близько 1 до близько 8 (наприклад, від близько 2 до близько 5, наприклад, близько 3,5). У деяких варіантах реалізації, антитіло до СО79р містить варіабельний домен важкого ланцюга (МН), що містить
Зо амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 7, та варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить амінокислотну послідовність ЗЕ ІЮ МО: 8. У деяких варіантах реалізації, важкий ланцюг антитіла до СЮО79Б містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 9, і при цьому легкий ланцюг антитіла до СЮО79БЬ містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 10.
У деяких варіантах реалізації, фармацевтичну композицію відновлюють в СВДІ, а потім розводять буфером у пакеті для в/в введення. У деяких варіантах реалізації фФбармацевтичну композицію відновлюють в СВДІ, а потім розводять ізотонічним буфером у пакеті для в/в введення. В одному варіанті реалізації концентрація поверхнево-активної речовини при розведенні в пакеті для в/в введення становить щонайменше 0,003 95 мас./0б. В одному варіанті реалізації концентрація поверхнево-активної речовини при розведенні в пакеті для в/в становить щонайменше 0,004 95 мас./об. У деяких варіантах реалізації поверхнево-активну речовину являє собою полісорбат 20. У деяких варіантах реалізації цукор являє собою сахарозу. У конкретному варіанті реалізації концентрація сахарози становить 120 мМ. У деяких варіантах реалізації сукцинатний буфер являє собою натрійсукцинатний буфер. У конкретному варіанті реалізації концентрація натрійсукцинатного буфера становить 10 мМ. У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція після відновлення стабільна протягом щонайменше 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24 годин при зберіганні за близько 30 "С. У деяких варіантах реалізації, фармацевтична композиція після відновлення стабільна протягом щонайменше 24, 48 або 72 годин при зберіганні за від близько 2 "С до близько 8 "С.
У деяких варіантах реалізації рармацевтична композиція при відновленні у воді стабільна
БО до близько 1 доби, до близько 2 діб або до близько З діб за 30 "С. У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція при відновленні у воді стабільна до близько 1 добі, до близько 2 діб, до близько З діб, до близько 4 діб, до близько 5 діб, до близько 6 діб або до близько 7 діб за 5"Сж3 "С. У певних варіантах реалізації стабільність композиції вимірюється за допомогою ексклюзивної високоефективної рідинної хроматографії (Е-ВЕРХ). У конкретному варіанті реалізації композиція має основний пік (96 площі) щонайменше 95,0, який вимірюється за допомогою Е-ВЕРХ.
У певних варіантах реалізації, стабільність композиції вимірюється за допомогою візуалізаційно-контрольованого капілярного ізоелектричного фокусування (вкКІЕФ). У конкретному варіанті реалізації, композиція має основний пік (96 площі) щонайменше 58,0, кислотну область (95 площі) не більше 32,0 та основну область (96 площі) не більше 12,0, виміряні за допомогою вкІЕФ.
У деяких варіантах реалізації описана в цьому документі фармацевтична композиція міститься в скляному флаконі (наприклад, у скляному флаконі на 20 мл). У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція являє собою ліофілізовану фармацевтичну композицію. У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція являє собою рідку фармацевтичну композицію.
В одному аспекті даний винахід пропонує фармацевтичну композицію, отриману способом, що включає стадії: (а) ліофілізації рідкої композиції, що містить 20 мг/мл імунокон'югата до
СО795 в 10 мМ натрійсукцинатному буфері, 0,12 95 мас./об. полісорбату 20 та 120 мМ сахарози, причому рідка композиція має рн 5,3, і при цьому імунокон'югат, що містить антитіло до СО79р має формулу:
Ар-5 о но ОН о о сту
Мои уарсі-Мм о о оо о Н р причому: АБ являє собою антитіло до СЮО79Б, при цьому антитіло до СЮО79р містить важкий ланцюг та легкий ланцюг, при цьому важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ
МО: 9, легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮО МО: 10; МаЇ являє собою валін; Сі являє собою цитрулін; та р дорівнює від близько 2 до близько 5, для отримання ліофілізованої композиції; (б) відновлення ліофілізованої композиції близько 7,2 мл відновлення ліофілізованої композиції (СВДІ) для отримання відновленої композиції; та (с) розведення відновленої композиції ізотонічним буфером у пакеті для внутрішньовенного (в/в) введення для отримання фармацевтичної композиції, при цьому кінцевий об'єм фармацевтичної композиції в пакеті для в/в введення становить близько 100 мл, і при цьому кінцева концентрація імунокон'югата у фармацевтичній композиції становить близько 0,72 мг/мл або близько 2,7 мг/мл.
В одному аспекті даний винахід пропонує рідку композицію, яка містить імунокон'югат, що
Зо містить антитіло до СО79Б5, поверхнево-активну речовину, сукцинатний буфер та цукор, причому імунокон'югат, що містить антитіло до СО79БЬ знаходиться у концентрації від близько 10 мг/мл до близько 20 мг/мл, поверхнево-активну речовину знаходиться у концентрації щонайменше 0,06 95 мас./об. (тобто 0,6 мг/мл), сукцинатний буфер знаходиться у концентрації від близько 10 мМ до близько 200 мМ, та цукор знаходиться у концентрації від близько 100 до близько 260 мМ, при цьому рідка композиція має рнН 5,3, і при цьому імунокон'югат, що містить антитіло до СО79Ь має формулу:
Ар-5 о но ОН о о ванна
Мои уарсі-Мм о оо 66 (А о Н р де: АБ являє собою антитіло до СО79Б, при цьому антитіло до СО790 містить важкий ланцюг і легкий ланцюг, при цьому легкий ланцюг містить (а) послідовність НУВ-Ї 1
КАБОБМОМЕСОБНЇМ (ЗЕО ІО МО: 1); (р) послідовність НУВ-І 2 ААЗМІ Е5 (5ЕО ІО МО: 2); та (с) послідовність НМА-ЇЗ3 ОО5БМЕОРІТ (5ЕО ІЮ МО: 3); при цьому важкий ланцюг містить (а) послідовність НМА-НІ СмТЕББЗМУМІЕ (5ЕБО 0 МО: 4); (Б) послідовність / НУВ-Н2
СЕІГРОССИОЮТМММЕЇЕКа (5ЕО ІО МО: 5); та (с) послідовність НУВ-НЗ ТАВУРІВІ ОМ (5ЕО 10
МО: 6); Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; та р дорівнює від близько 1 до близько 8 (наприклад, від близько 2 до близько 5, наприклад, близько 3,5). У деяких варіантах реалізації, антитіло до СО79р містить варіабельний домен важкого ланцюга (МН), що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 7, та варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить амінокислотну послідовність ЗЕ ІЮ МО: 8. У деяких варіантах реалізації, важкий ланцюг антитіла до СЮО79Б містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 9, і при цьому легкий ланцюг антитіла до СЮО79БЬ містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 10. б
У деяких варіантах реалізації поверхнево-активну речовину являє собою полісорбат 20. У деяких варіантах реалізації цукор являє собою сахарозу. У конкретному варіанті реалізації концентрація сахарози становить 120 мМ. У деяких варіантах реалізації, сукцинатний буфер являє собою натрійсукцинатний буфер. У конкретному варіанті реалізації концентрація натрійсукцинатного буфера становить 10 мм.
У деяких варіантах реалізації рідку композицію відповідно до даного винаходу розводять ізотонічним буфером. В типовому варіанті реалізації рідка композиція відповідно до даного винаходу, розчинена в ізотонічному буфері, знаходиться в пакеті для в/в введення. У деяких варіантах реалізації, ізотонічний буфер являє собою 0,995 розчин натрію хлориду, 0,45 95 розчин натрію хлориду або 5 95 розчин декстрози.
У деяких варіантах реалізації рідка композиція, наведена в цьому документі, розведена в 0,9 95 розчині натрію хлориду, стабільна (за будь-яким одним або більше критеріям, описаним в іншому місці в цьому документі) після розведення протягом щонайменше близько 24 годин за 2- 8 "С. У деяких варіантах реалізації рідка композиція, наведена в цьому документі, розведена в 0,9 95 розчині натрію хлориду, стабільна (за будь-яким одним або більше критеріям, описаним в іншому місці в цьому документі) після розведення протягом близько до 4 годин за температури від 9 "С до 25 "С. У деяких варіантах реалізації рідка композиція, наведена в цьому документі, розведена в 0,4595 розчині натрію хлориду, стабільна (за будь-яким одним або більше критеріям, описаним в іншому місці в цьому документі) після розведення протягом щонайменше близько 24 годин за 2 "0-8 "С. У деяких варіантах реалізації рідка композиція, наведена в цьому документі, розведена в 0,45 95 розчині натрію хлориду, стабільна (за будь-яким одним або більше критеріям, описаним в іншому місці в цьому документі) після розведення протягом близько 4 годин за температури від 9"С до 25"С. У деяких варіантах реалізації рідка композиція, наведена в цьому документі, розведена в 5 95 розчині декстрози, стабільна (за будь-яким одним або більше критеріям, описаним в іншому місці в цьому документі) після розведення протягом щонайменше близько 48 годин за 2 "С-8 "С. У деяких варіантах реалізації рідка композиція, наведена в цьому документі, розчинена в 5 95 розчині декстрози, стабільна (за будь-яким одним або більше критеріям, описаним в іншому місці в цьому документі) після розведення протягом близько 8 годин за температури від 9 "С до 25 "С.
Зо У деяких варіантах реалізації рідка композиція, розчинена в ізотонічному буфері, знаходиться в пакеті для в/в введення. У деяких варіантах реалізації, поверхні пакета для в/в введення, які контактують з композицією, яка розведена в ізотонічному буфері, складаються з полівінілхлориду (ПВХ), поліолефіну (ПО), поліетилену (ПЕ) або поліпропілену (ПП).
У деяких варіантах реалізації, рідка композиція відповідно до даного винаходу, розчинена в 35 ізотонічному буфері в пакеті для в/в введення, стабільна до від близько 6 до близько 8 годин за "С. У деяких варіантах реалізації, рідка композиція відповідно до даного винаходу, розчинена в ізотонічному буфері в пакеті для в/в введення, стабільна близько 24 годин при 25 "С. У деяких варіантах реалізації, рідка композиція відповідно до даного винаходу, розчинена в ізотонічному буфері в пакеті для в/в введення, стабільна до близько 72 годин за 5 "Сж3 "С. У деяких варіантах реалізації ізотонічний буфер являє собою фізіологічний розчин. У деяких варіантах реалізації, рідка композиція стабільна протягом щонайменше 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24 годин при зберіганні за близько 30 "С. У деяких варіантах реалізації, рідка композиція стабільна протягом щонайменше 24, 48 або 72 годин при зберіганні за від близько 2 "С до близько 8 "С.
Також пропонується ліофілізована фармацевтична композиція, що містить близько 150 мг імунокон'югата до СО79р, близько 9,0 мг полісорбату 20, близько 8,88 мг бурштинової кислоти, близько 4,08 мг натрію гідроксиду та близько 309 мг сахарози, причому імунокон'югат, що містить антитіло до СО79р має формулу: о г м зо М не
Ми марси-м о оо оо о Н р
Ар являє собою антитіло до СО79Б, при цьому антитіло до СО79БЬ містить важкий ланцюг та легкий ланцюг, при цьому важкий ланцюг антитіла до СО7960б містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІО МО: 9, і при цьому легкий ланцюг антитіла до СО796 містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 10; Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; та р дорівнює від близько 2 до близько 5 (наприклад, близько 3,5). У деяких варіантах реалізації, ліофілізована композиція (наприклад, ліофілізована маса) міститься у флаконі, наприклад, у скляному флаконі на 20 мл.
Крім того, пропонується ліофілізована фармацевтична композиція, що містить близько 150 мг полатузумабу ведотину, близько 9,0 мг полісорбату 20, близько 8,88 мг бурштинової кислоти, близько 4,08 мг натрію гідроксиду та близько 309 мг сахарози. У деяких варіантах реалізації, ліофілізована композиція (наприклад, ліофілізована маса) міститься у флаконі, наприклад, у скляному флаконі на 20 мл.
Також пропонується ліофілізована фармацевтична композиція, що містить близько 140 мг імунокон'югата до СО79Б, близько 8,4 мг полісорбату 20, близько 8,27 мг бурштинової кислоти, близько 3,80 мг натрію гідроксиду та близько 288 мг сахарози, причому імунокон'югат, що містить антитіло до СЮО79Б має формулу: о ду м р; М жо
Мои уарси-Мм о дО о0о о Н р де р являє собою антитіло до СО79Б0, при цьому антитіло до СО790 містить важкий ланцюг та легкий ланцюг, при цьому важкий ланцюг антитіла до СО79Ю0 містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІО МО: 9, і при цьому легкий ланцюг антитіла до СО796 містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 10; Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; та р дорівнює від близько 2 до близько 5 (наприклад, близько 3,5). У деяких варіантах реалізації, ліофілізована композиція (наприклад, ліофілізована маса) міститься у флаконі, наприклад, у скляному флаконі на 20 мл.
Крім того, пропонується ліофілізована фармацевтична композиція, що містить близько 140 мг полатузумабу ведотину, близько 8,4 мг полісорбату 20, близько 8,27 мг бурштинової кислоти, близько 3,80 мг натрію гідроксиду та близько 288 мг сахарози. У деяких варіантах реалізації, ліофілізована композиція (наприклад, ліофілізована маса) міститься у флаконі, наприклад, у скляному флаконі на 20 мл.
Також пропонується ліофілізована фармацевтична композиція, що містить близько 30 мг імунокон'югата до СО79р, близько 1,8 мг полісорбату 20, близько 1,77 мг бурштинової кислоти, близько 0,816 натрію гідроксиду та близько 61,8 мг сахарози, причому імунокон'югат, що містить антитіло до СО79Ь має формулу:
Зо
Ар-5 о о А. о А нон о г м зо М не
Ми марси-м о оо оо о Н р де Ар являє собою антитіло до СО79Б0, при цьому антитіло до СО790 містить важкий ланцюг та легкий ланцюг, при цьому важкий ланцюг антитіла до СО79Ю0 містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІО МО: 9, і при цьому легкий ланцюг антитіла до СО796 містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 10; Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; та р дорівнює від близько 2 до близько 5 (наприклад, близько 3,5). У деяких варіантах реалізації, ліофілізована композиція являє собою ліофілізовану масу. У деяких варіантах реалізації, ліофілізована композиція (наприклад, ліофілізована маса) міститься у флаконі, наприклад, у скляному флаконі на 20 мл.
Крім того, пропонується ліофілізована фармацевтична композиція, що містить близько 30 мг полатузумабу ведотину, близько 1,8 мг полісорбату 20, близько 1,77 мг бурштинової кислоти, близько 0,816 мг натрію гідроксиду та близько 61,8 мг сахарози. У деяких варіантах реалізації, ліофілізована композиція (наприклад, ліофілізована маса) міститься у флаконі, наприклад, у скляному флаконі на 20 мл.
У деяких варіантах реалізації, ліофілізована фармацевтична композиція, наведена в цьому документі, являє собою ліофілізовану масу. У деяких варіантах реалізації ліофілізована фармацевтична композиція за будь-яким із варіантів реалізації даного документа стабільна протягом щонайменше 6, 12, 18, 24, 30, 36, 42, 48, 54 або 60 місяців при зберіганні за температури від близько 2 "С до близько 8 "С.
Пропонується фармацевтична композиція, що містить а) 5-60 мг/мл полатузумабу ведотину;
Б) 10-200 мМ натрію сукцинату; с) 100-260 мМ сахарози; та а) 0,06-0,12 9ополісорбату 20,
причому рН рідкої композиції становить від 5 до 6. У деяких варіантах реалізації, рідка фармацевтична композиція містить а) 10-55 мг/мл полатузумабу ведотину; 5) 10-100 мМ натрію сукцинату; с) 150-260 мМ сахарози; та а) 0,08-0,12 95 мас./о6б. полісорбату 20, при цьому рН рідкої композиції становить від 5,1 до 5,6. У деяких варіантах реалізації, рідка фармацевтична композиція містить а) 15-40 мг/мл полатузумабу ведотину; 5) 10-50 мМ натрію сукцинату; с) 200- 260 мМ сахарози; та 4) 0,1-0,12 95 мас./об. полісорбату 20, при цьому рН рідкої композиції становить від 5,2 до 5,4. У деяких варіантах реалізації, рідку композицію отримують відновленням ліофілізованої композиції (такої, як ліофілізована маса). У деяких варіантах реалізації, рідка композиція міститься у флаконі, наприклад, у скляному флаконі на 20 мл.
Також пропонується рідка фармацевтична композиція, що містить а) 20 мг/мл полатузумабу ведотину; Б) 10 мМ натрію сукцинату; с) 120 мМ сахарози; та 4) 0,12 95 мас./об. полісорбату 20, при цьому рН рідкої композиції становить близько 5,3. У деяких варіантах реалізації, рідку композицію отримують відновленням ліофілізованої композиції (такої, як ліофілізована маса). У деяких варіантах реалізації, рідка композиція міститься у флаконі, наприклад, у скляному флаконі на 20 мл.
У деяких варіантах реалізації, рідка композиція за будь-яким із варіантів реалізації, наведених у цьому документі, стабільна протягом щонайменше 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24 годин при зберіганні за близько 30 "С. У деяких варіантах реалізації, рідка композиція за будь-яким із варіантів реалізації наведених у цьому документі, стабільна протягом щонайменше 24, 48 або 72 годин при зберіганні за від близько 2 "С до близько 8 "С. У деяких варіантах реалізації, рідку композицію отримують відновленням ліофілізованої композиції (наприклад, ліофілізованої маси). У деяких варіантах реалізації, рідка композиція міститься у флаконі, наприклад, у скляному флаконі на 20 мл.
У деяких варіантах реалізації, відновлена фармацевтична композиція, наведена в цьому документі, стабільна після 72 годин зберігання за 2 "0-8 2б. У деяких варіантах реалізації, відновлена фармацевтична композиція, наведена в цьому документі, стабільна після 24 годин зберігання за 30 20-88 "С при впливі навколишнього світла. У деяких варіантах реалізації відновлена фармацевтична композиція містить 20 мг/мл полатузумабу ведотину в 10 мМ сукцинату, 120 мМ сахарози та 1,2 мг/мл полісорбату 20, при цьому рН становить 5,3. У деяких
Зо варіантах реалізації спорідненість полатузумабу ведотину до його мішені (тобто, СЮО79Б) або до біологічної активності полатузумабу ведотину.
В одному аспекті даний винахід пропонує спосіб лікування проліферативного розладу у пацієнта, який цього потребує, що включає введення пацієнтові фармацевтичної композиції або рідкої композиції описаної в цьому документі. Також пропонується використання фармацевтичної композиції або рідкої композиції, описаної в цьому документі, для виробництва лікарського засобу для лікування проліферативного розладу у пацієнта, який цього потребує. У деяких варіантах реалізації пропонується фармацевтична композиція або рідка композиція, описана в цьому документі, для використання при лікуванні проліферативного розладу у пацієнта, який цього потребує. Також пропонується фармацевтична композиція або рідка композиція, описана в цьому документі, для використання в способі лікування проліферативного розладу у пацієнта, який цього потребує.
В одному варіанті реалізації винаходу проліферативний розлад являє собою злоякісне новоутворення. В ілюстративному варіанті реалізації злоякісне новоутворення являє собою порушення проліферації В-клітин. У конкретних варіантах реалізації, порушення проліферації В- клітин вибрано з групи, що складається з: лімфоми, мієломи, неходжкінської лімфоми (НХЛ), дифузної В-великоклітинної лімфоми (ДВВЛ), рецидивуючих/рефрактерних форм ДВВЛ, агресивної НХЛ, індолентної лімфоми, фолікулярної лімфоми (ФЛ), рецидивуючої агресивної
НХЛ, рецидивуючої індолентної НХЛ, рецидивуючої НХЛ, рефрактерної НХЛ, рефрактерної індолентної НХЛ, хронічного лімфоцитарного лейкозу (ХЛЛ), дрібноклітинної лімфоцитарної лімфоми, лейкозу, волосатоклітинного лейкозу (ВКЛ), гострого лімфоцитарного лейкозу (ГЛЛ) і мантійноклітинної лімфоми.
В одному варіанті реалізації даного винаходу порушення проліферації В-клітин являє собою неходжкінську лімфому (НХЛ). В одному варіанті реалізації даного винаходу порушення проліферації В-клітин являє собою дифузну В-великоклітинну лімфому (ДВВЛ). В одному варіанті реалізації даного винаходу порушення проліферації В-клітин являє собою рецидивуючу/рефрактерну ДВВЛ. У деяких варіантах реалізації даного винаходу порушення проліферації В-клітин являє собою рецидивуючу/рефрактерну ДВВЛ. В іншому варіанті реалізації даного винаходу порушення проліферації В-клітин являє собою рецидивуючу НХЛ або рефрактерну НХЛ. У ще одному варіанті реалізації даного винаходу порушення бо проліферації В-клітин являє собою фолікулярну лімфому (ФЛ).
СТИСЛИЙ ОПИС ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
На Фіг. 1 наведено збільшення кількості високомолекулярних сполук (ВМС) після 22 годин статичного зберігання за 30 С з фіксованою концентрацією ПС20 (ФПС20Ї) в пакетах трьох різних розмірів для внутрішньовенного (в/в) введення.
На Фіг. 2 наведено збільшення кількості ВМС після 2 годин перемішування (100 об/хв) за 30"С з фіксованою концентрацією ПС20 (ПС201) в трьох різних розмірах пакетів для в/в введення.
На Фіг. З проілюстрований вплив температури на фізичну стабільність анти-СО79р-мс-ММАЕ в пакетах для в/в введення з фізіологічним розчином при різних концентраціях ПС20 (ПС2091).
На Фіг. 4 проілюстрований вплив типу поверхнево-активної речовини та інфузійної рідини при статичному зберіганні за 30 "С протягом 22 годин.
На Фіг. БА проілюстрований вплив температури 2-8 "С на стабільність анти-СО079р-мс-ММАЕ при перемішуванні. На Фіг. 5В проілюстрований вплив температури 25 "С на стабільність анти-
СОр79р-мс-ММАЕ при перемішуванні. На Фіг. 5С проілюстрований вплив температури 30 "С на стабільність анти-С079р-мс-ММАЕ при перемішуванні.
На Фіг. 6 проілюстрована фізична стабільність анти-СО79р-мс--ММАЕ з використанням моделі перемішування 1.
На Фіг. 7 проілюстрована фізична стабільність анти-СО79р-мс--ММАЕ з використанням моделі перемішування 2.
На Фіг. 8 проілюстрована реакція гідролізу тіосукциніміду для стабілізації імунокон'югата і запобігання елімінуванню. Елімінуванню малеіміду можна запобігти гідролізом тіосукцинімідних зв'язків, присутніх в імунокон'югаті.
На Фіг. 9 проілюстрований вплив рН на формування варіанту кислотного заряду за 30 "С в трьох різних часових точках: 2 тижні, 4 тижні і 8 тижнів.
На Фіг. 10 проілюстрований вплив рН на формування варіанту основного заряду за 30 "С в трьох різних часових точках: 2 тижні, 4 тижні і 8 тижнів.
На Фіг. 11 проілюстрований вплив рН на формування ВМС за 30 "С в трьох різних часових точках: 2 тижні, 4 тижні і 8 тижнів.
На Фіг. 12 проілюстрований вплив рН і буферних видів на низькомолекулярні сполуки
Зо (НМС), що піддані стресу за 30 "С протягом 4 тижнів.
На Фіг. 13 проілюстрована стабільність ліофілізованих композицій за 30 "С, виміряна за допомогою ексклюзивної хроматографії (ЕХ).
На Фіг. 14 проілюстрована стабільність ліофілізованих композицій за 30 "С, виміряна за допомогою візуалізаційно-контрольованого капілярного ізоелектричного фокусування (вкКІЕФ).
На Фіг. 15А-15С проілюстрований зовнішній вигляд ліофілізованої маси з різним співвідношенням білка до сахарози. Фіг. 15А представляє 10 мг/мл анти-СО79р-мс-ММАЕ та 260
ММ сахарози. Фіг. 158 представляє 10 мг/мл анти-СО79Б-мсо-ММАЕ та 180 мМ сахарози. Фіг. 1560 представляє 10 мг/мл анти-СО79рБ-ус-ММАЕ та 120 мм сахарози.
На Фіг. 16А-168 проілюстрований зовнішній вигляд ліофілізованої маси з різним співвідношенням білка до сахарози. Фіг. 16А представляє 10 мг/мл анти-СО79р-мс-ММАЕ та 260
ММ сахарози. фіг. 168 представляє 20 мг/мл анти-2С079р-мс-ММАЕ та 120 мМ сахарози.
На Фіг. 17 проілюстрована стабільність ліофілізованого лікарського засобу анти-СО079р-мс-
ММАЕ, підданого стресу за 2-8 "С, 25 "С і 40 "С, для вимірювання варіантів ВМС за допомогою
ЕХ.
На Фіг. 18 проілюстрована стабільність ліофілізованого лікарського засобу анти-СО079р-мс-
ММАЕ, підданого стресу за 2-8 "С, 25 "С і 40 "С, для вимірювання варіантів ВМС за допомогою
ВКІЕФ.
ДОКЛАДНИЙ ОПИС СУТІ ВИНАХОДУ
У цьому винаході пропонуються стабільні фармацевтичні композиції, що містять імунокон'югат, що містить антитіло до СО79Б, і поверхнево-активну речовину. У цьому винаході також пропонуються способи використання таких композицій для лікування злоякісного новоутворення.
І. Визначення
Необхідно розуміти, що даний опис не обмежується конкретними композиціями або біологічними системами, які, звичайно, можуть варіюватись. Також необхідно розуміти, що термінологія, яка використовується в цьому документі, призначена тільки для опису конкретних варіантів реалізації і не призначена для обмеження. У контексті даного опису і прикладеної формули винаходу, форми однини в контексті даного документа включають і форми множини, якщо зміст явно не вказує інше. Таким чином, наприклад, посилання на "молекулу" 60 необов'язково включає комбінацію двох або більше таких молекул і т.п.
Термін "близько", що використовується в цьому документі, відноситься до звичайного діапазону помилок для відповідного значення і добре відомий фахівцю в даній галузі техніки. У цьому документі використання "близько" щодо величини або параметру включає (і описує) варіанти реалізації, які відносяться безпосередньо до цієї величини або параметру.
Необхідно розуміти, що аспекти і варіанти реалізації даного винаходу, описані в цьому документі, включають "що включає", "що складається" і "що складається по суті 3" аспектів і варіантів реалізації даного винаходу.
Термін "імунокон'югат, що містить антитіло до СЮО79р" відноситься до кон'югату антитіло до
СОр79р-лікарський засіб/лпрепарат (КАЛІ). У контексті даного документа імунокон'югат, що містить антитіло до СО79Б, містить антитіло або його фрагмент, здатні зв'язувати СЮО79Б, лінкер і молекулу лікарського засобу. Термін "лінкер", у контексті даного документа, відноситься до 6- малеімідокапроіл-валін-цитрулін-п-амінобензилоксикарбонілу (МОС-ма!І-сй-РАВ).
Термін "антитіло" використовується в найбільш широкому сенсі і конкретно охоплює, наприклад, окремі моноклональні антитіла до СО79б (включаючи, але не обмежуючись, агоністичні, антагоністичні, нейтралізуючі антитіла, повнорозмірні або інтактні моноклональні антитіла), композиції антитіл до СЮО79Б з поліепітопною специфічністю, поліклональні антитіла, полівалентні антитіла, поліспецифічні антитіла (наприклад, біспецифічні антитіла, якщо вони проявляють бажану біологічну активність), утворені щонайменше з двох інтактних антитіл, одноланцюгові антитіла до СО79Б ії фрагменти антитіл до СЮО79Б (див. нижче), включаючи Еарб,
Бар", Е(абр")2 ї ЕРм-фрагменти, діатіла, однодоменні антитіла (5аАБ), за умови, що вони проявляють бажану біологічну або імунологічну активність. Термін "імуноглобулін" (Ід) і "антитіло" використовується в цьому документі як взаємозамінні. Антитіло може бути химерним, антитілом людини, гуманізованим та/або антитілом з дозрілою афінністю.
Термін "антитіло до СО79р" або "антитіло, що зв'язується з СЮО79р" відноситься до антитіла, яке здатне до зв'язування СЮО79Б з достатньою афінністю, так що антитіло є придатним як діагностичний та/або терапевтичний засіб при націлюванні на СО79Б. Переважно, ступінь зв'язування антитіла до СЮО79Б з неспорідненим, що не являє собою СО79БЬ білок, становить менше близько 1095 від зв'язування антитіла з СО795 при вимірюванні, наприклад, радіоїмунним аналізом (РІА). У деяких варіантах реалізації, антитіло, яке зв'язується з СЮ79Б,
Зо має константу дисоціації (Ка) х 1 мкМ, х 100 нМ, х 10 нМ, «х 1 нМ або х 0,1 нМ. В окремих випадках реалізації винаходу, антитілло до СО79Б зв'язується з епітопом СО79р, який є консервативним серед СО79Б від різних видів.
Основний елемент антитіла з 4-ланцюгів являє собою гетеротетрамерний глікопротеїн, що складається з двох ідентичних легких (І) ланцюгів і двох ідентичних важких (Н) ланцюгів (антитіло ДМ складається з 5 основних гетеротетрамерних одиниць разом з додатковим поліпептидом, що має назву .)-ланцюг, і отже, містять 10 антигензв'язуючих ділянок, у той час як антитіла ІДА, що секретуються, можуть полімеризуватись з утворенням полівалентних систем, що містять 2-5 основних елементів з 4-ланцюгів разом з )-ланцюгом). У разі | елемент з 4- ланцюгів, як правило, має молекулярну масу близько 150000 дальтон. Кожен І1-ланцюг зв'язаний з Н-ланцюгом одним ковалентним дисульфідним зв'язком, у той час як два Н-ланцюга зв'язані один з одним за допомогою одного або більше дисульфідних зв'язків у залежності від ізотипу Н-ланцюга. Кожен Н і Ї ланцюг також має розташовані з рівними інтервалами міжланцюгові дисульфідні містки. Кожен Н-ланцюг має на М-кінці варіабельний домен (УН), за яким йдуть три константні домени (СН) для кожного з ланцюгів а і У ї чотири домени СН для ізотипів Н і є. Кожен І -ланцюг має на М-кінці варіабельний домен (У), за яким йде константний домен (СІ) на іншому кінці. Мі вирівняний з МН, а Сі вирівняний з першим константним доменом важкого ланцюга (СНІ). Вважається, що конкретні амінокислотні залишки утворюють поверхню контакту між варіабельними доменами легкого і важкого ланцюга. Утворення пари МН і Мі формує єдину антигензв'язуючу область. Для отримання інформації про структуру і властивості різних класів антитіл див., наприклад, Вазіс апа Сіїпіса! Іттипоїіоду, 81йп еайіоп,
Бапіє!ї Р. Шев, Абба І. Тег апа Тіват с. Рагвіом (єдз.), Аррієюп 4. І апде, МогмаїК, СТ, 1994, раде 71 апа Спарівє" 6.
Ї -ланцюг будь-якого виду хребетних може бути віднесений до одного з двох типів, що чітко розрізняються, та що мають назву каппа і лямбда, на основі амінокислотних послідовностей їх константних доменів. Залежно від амінокислотних послідовностей константного домену їх важких ланцюгів (СН), імуноглобуліни можна віднести до різних класів або ізотипів. Існує п'ять класів імуноглобулінів: ІдА, дО, ІДЕ, Ідс і дм, які мають важкі ланцюги, що позначаються а, б, є,
У і н відповідно. Класи у ії «є далі поділяються на підкласи на основі відносно невеликих відмінностей в послідовності СН ї функції, наприклад, у людини експресуються такі підкласи: 60 ІЧО1, ІдДс2, ДОЗ, Ідс4, ІДА1 та ІдАг.
"Варіабельна область" або "варіабельний домен" антитіла відноситься до амінокінцевих доменів важкого або легкого ланцюга антитіла. Варіабельний домен важкого ланцюга може бути позначений як "УН". Варіабельний домен легкого ланцюга може бути позначений як "Мі".
Ці домени зазвичай є найбільш варіабельними частинами антитіла і містять антигензв'язуючі області.
Термін "варіабельний" відноситься до того факту, що послідовності певних сегментів варіабельних доменів значно відрізняються серед антитіл. М-домен опосередковує зв'язування антигену і визначає специфічність конкретного антитіла відносно його конкретного антигену.
Однак варіабельність не є рівномірною здовж області варіабельних доменів з 110 амінокислот.
Замість цього М-області складаються з відносно інваріантних ділянок, які називаються каркасними областями (ЕК), що складаються з 15-30 амінокислот, розділених більш короткими областями високої варіабельності, що мають назву "гіперваріабельні області", довжина яких становить 9-12 амінокислот. Кожен варіабельний домен нативних легких і важких ланцюгів містить чотири ЕК-області, що переважно мають конфігурацію В-шарів, з'єднаних трьома гіперваріабельними областями, які формують петлі, які об'єднують структуру В-шарів, і, в деяких випадках, що формують її частину. Гіперваріабельні області в кожному ланцюзі розташовані разом у безпосередній близькості від ЕК і, спільно з гіперваріабельними областями іншого ланцюга, беруть участь у формуванні антигензв'язуючої області антитіл (див. Кабаї еї аї.,
Зедиєпсез ої Ргоївіпв ої Іттипоіодісаї! Іпіегеві, Бій Ей. Рибіїс Неайй Зегуісе, Маїйопаї! Іп5ійшев ої
Неацй, Веїпезаа, МО. (1991)). Константні домени не залучені безпосередньо в зв'язуванні антитіла з антигеном, але вони виявляють різні ефекторні функції, такі як участь антитіла в антитілозалежній клітинній цитотоксичності (АОСС, АЗКЦ). "Інтактне" антитіло являє собою антитіло, яке містить антигензв'язуючу область, а також Сі і щонайменше константні домени важкого ланцюга, СНІ, СН2 і СНУ. Константні домени можуть являти собою константні домени з нативною послідовністю (наприклад, константні домени людини з нативною послідовністю) або їх варіантом амінокислотної послідовності. Переважно, інтактне антитіло виконує одну або більше ефекторних функцій. "Голе антитіло" для цілей даного розкриття являє собою антитіло, яке не кон'юговане з фрагментом лікарського засобу або радіоактивною міткою.
Зо "Фрагменти антитіл" містять частину інтактного антитіла, переважно антигензв'язуючу або варіабельну область інтактного антитіла. Приклади фрагментів антитіл включають Раф, Рар",
К(ав"2 та ЕРк-фрагменти; діатіла; лінійні антитіла (див., наприклад, патент США Мо 5641870, приклад 2, 7араїа єї аї!., Ргоївіп Епо. 810): 1057-1062 (19951); одноланцюгові молекули антитіл; і поліспецифічні антитіла, сформовані фрагментами антитіл. В одному варіанті реалізації, фрагмент антитіла містить антигензв'язуючу область інтактного антитіла і, таким чином, зберігає здатність зв'язувати антиген.
Розщеплення антитіл папаїном призводить до утворення двох ідентичних антигензв'язуючих фрагментів, що мають назву "Рабр"'-фрагменти, і залишкового "Ес"-фрагмента, назва якого відображає його здатність легко кристалізуватись. Бар-фрагмент складається з цілого І1- ланцюга разом з доменом варіабельної області Н-ланцюга (МН), і першим константним доменом одного важкого ланцюга (СНІ). Кожен ЕРар-фрагмент є одновалентним відносно зв'язування антигену, тобто, він володіє однією антигензв'язуючою областю. Обробка антитіла пепсином призводить до одного великого Е(ар")2-фрагмента, який приблизно відповідає двом зв'язаним дисульфідом Рар-фрагментам, які мають двовалентну антигензв'язуючу активність, і, крім того, здатний до перехресного зв'язування антигену. Бар'-фрагменти відрізняються від Рар- фрагментів додаванням кількох залишків на карбоксильному кінці СНІ -домену, що містять один або більше залишків цистеїну з шарнірної області антитіла. Бар'-5Н являє собою в цьому документі позначення для ЕРар", в якому залишок(ки) цистеїну константних доменів володіє вільною тіольною групою. Е(аб")2-фрагменти антитіла спочатку були отримані як пари ЕРаб'- фрагментів, які володіють шарнірними цистеїнами між ними. Крім того, відомі інші варіанти хімічного сполучення фрагментів антитіл.
Ес-фрагмент містить карбокси-кінцеві частини обох Н-ланцюгів, що утримуються разом дисульфідами. Ефекторні функції антитіл визначаються послідовностями Ес-області, яка також є частиною, яка розпізнається Ес-рецепторами (ЕсК), що зустрічаються на певних типах клітин. "Бм' являє собою мінімальний фрагмент антитіла, що містить повний антиген- розпізнавальний та антигензв'язуючий сайт. Цей фрагмент складається з димеру, що складається з одного варіабельного домену важкого ланцюга і одного варіабельного домену легкого ланцюга, зв'язаних міцним нековалентним зв'язком. У одноланцюгових типах Ем (5сЕм) один варіабельний домен важкого ланцюга і один варіабельний домен легкого ланцюга можуть бо бути ковалентно зв'язані рухомим пептидним лінксером таким чином, що легкий та важкий ланцюг можуть утворювати "димерну" структуру, аналогічну структурі дволанцюгових типів Ем.
Згортання цих двох доменів утворює шість гіперваріабельних петель (3 петлі в кожному з Н- і І - ланцюгів), які надають амінокислотні залишки для зв'язування антигену і забезпечують специфічність зв'язування антигену антитілом. Однак, навіть один варіабельний домен (або половина Ем, що містить тільки три НМК, специфічних щодо антигену) має здатність розпізнавати і зв'язувати антиген, хоча і з більш низькою афінністю, ніж ціла область зв'язування. "Одноланцюгові Ем", що також скорочуються як "5Ему" або "5сЕУ", являють собою фрагменти антитіл, які містять МН і Мі-домени антитіла, з'єднані в єдиний поліпептидний ланцюг.
Переважно, поліпептид 5Ем також необов'язково містить поліпептидний лінкер між МН і Мі - доменами, які забезпечують можливість формування 5Ем структури, необхідної для зв'язування антигену. Для огляду фрагментів 5Ем, см., (РінсКІйип іп Те РІаптасоірду ої Мопосіопаї
Апііродієв, моЇ. 113, Возеприга апа Мооге єав5., Зргіпдег-Мепйад, Мем МоїК, рр. 269-315 (1994);
Воїтераєск 19951, нижче.
Термін "діатіла" відноситься до фрагментів антитіл, що містять дві антигензв'язуючі області, причому зазначені фрагменти містять варіабельний домен важкого ланцюга (МН), зв'язаний з варіабельним доменом легкого ланцюга (МІ) того самого поліпептидного ланцюга (МН-МІ).
Невеликі фрагменти антитіл отримують конструюванням 5Ем-фрагментів (див. попередній абзац) з короткими лінкерами (приблизно 5-10 залишків) між МН- і МіІ-доменами, так що забезпечується міжланцюгове, але не внутрішньоланцюгове, утворення пар М-доменів, що приводить до двовалентного фрагменту, тобто, фрагменту, що має дві антигензвзв'язуючі ділянки. Діатіла можуть бути двовалентними або біспецифічними. Біспецифічні діатіла являють собою гетеродимери з двох 5Ем-фрагментів, що "пересікаються", в яких МН- і МІ -домени двох антитіл знаходяться на різних поліпептидних ланцюгах. Діатіла описані більш детально, наприклад, в (ЕР 404097; МО 93/11161; Ниазоп єї а!., Маї. Мед. 9:129-134 (2003); апа Ноїїпдег єї а!., Ргос. Май. Асад. сі. ОБА, 90:6444-6448 (1993))Ї. Триатіла та тетратіла також (описані в
Нидзоп ета!., Маї. Мед. 9:129-134 (2003)|.
Термін "моноклональне антитіло", в контексті цього документа, відноситься до антитіла з сукупності по суті однорідних антитіл, тобто, окремі антитіла, що складають сукупність, є
Зо ідентичними, за винятком можливих мутацій, наприклад, мутацій, що зустрічаються в природі, які можуть бути представлені в невеликих кількостях. Моноклональні антитіла є високоспецифічними і спрямовані проти однієї антигенної області. Більш того, на противагу препаратам поліклональних антитіл, які включають різні антитіла, спрямовані проти різних детермінант (епітопів), кожне моноклональне антитіло спрямоване проти однієї детермінанти на антигені. На додаток до їх специфічності, препарати моноклонального антитіла є переважними в тому, що їх можна синтезувати без домішок інших антитіл. Визначення "моноклональний" не означає того, що антитіло має бути отримане будь-яким конкретним способом. Наприклад, моноклональні антитіла, призначені для застосування відповідно до даного винаходу, можуть бути отримані способом гібридом, вперше описаним (Копіег еї аї., Майкиге, 256: 495 (1975)), або вони можуть бути отримані способами рекомбінантних ДНК бактеріальних, еукаріотичних клітин, а також у клітинах тварин і рослин |див., наприклад, патент США Мо 4816567). "Моноклональні антитіла" також можуть бути отримані з фагових бібліотек антитіл з використанням способів, описаних, наприклад, в |(Сіаскзоп еї аї., Майшиге, 352: 624-628 (1991) апа Магкз5 еї аї., 9. Мо!. Віо|., 222:581-597 (1991).
Моноклональні антитіла в цьому документі конкретно включають "химерні" антитіла, в яких область важкого та/або легкого ланцюга ідентична або гомологічна відповідним послідовностям в антитілах, отриманих з конкретного виду або що належать до конкретного класу або підкласу антитіл, у той час як решта ланцюгай(ів) ідентична або гомологічна відповідним послідовностям в антитілах, отриманих з іншого виду або належать іншому класу або підкласу антитіл, а також фрагменти таких антитіл, за умови, що вони проявляють необхідну біологічну активність Ідив. патент США Мо 4816567; і Моїтізоп еї а!., Ргос. Маї!. Асад. 5сі ОБА, 81:6851-6855 (1984)). Бажані в рамках даної заявки химерні антитіла включають "приматизовані" антитіла, що містять антигензв'язуючі послідовності варіабельного домену, що не відноситься до людини примата (наприклад, старосвітської мартишки, мавпи і т.д.) і послідовності константного домену людини. "Гуманізовані" форми антитіл нелюдського походження (наприклад, гризунів) являють собою химерні антитіла, що містять мінімальну послідовність, отриману з антитіла нелюдського походження. В основному, гуманізовані антитіла являють собою імуноглобуліни людини (реципієнтне антитіло), в яких залишки з гіперваріабельної області реципієнта замінені залишками з гіперваріабельної області видів, що не відносяться до людини, (донорне антитіло), 60 таких як миша, щур, кролик або примати, що не належать до людини, які володіють необхідною антитільною специфічністю, афінністю та ємністю. У деяких випадках залишки каркасної області (ЕК) імуноглобуліну людини замінюють відповідними залишками, які не є людськими. Крім того, гуманізовані антитіла можуть містити залишки, що не зустрічаються в реципієнтному антитілі або донорному антитілі. Ці модифікації проводять для додаткового поліпшення параметрів антитіла. Як правило, гуманізоване антитіло містить по суті всі щонайменше з одного, і, як правило, з двох варіабельних доменів, в яких всі або по суті всі гіперваріабельні петлі відповідають гіперваріабельним петлям імуноглобуліну, який не є людським, і всі або по суті всі
ЕВ-області є ЕК-області з послідовності імуноглобуліну людини. Також гуманізоване антитіло необов'язково містить щонайменше область константного домену (Ес) імуноглобуліну, як правило, константного домену імуноглобуліну людини. Для більш докладної інформації див.
ЮШопез вї аї., Майте 321:522-525 (1986); Ніесптапп еї а!., Маїште 332:323-329 (1988); апа Ргевіа,
Сип. Ор. Бігписі. Віої. 2:593-596 (1992)). Також див. наступні оглядові статті та посилання, цитовані в них: |Мазулхапі апа Натійоп, Апп. АПегду, Абійта апа Іттипої., 1:105-115 (1998);
Натіз, Віоспет. бос. Тгапзасіюпве, 23:11035-1038 (1995); Нипе апа Стов55, Сит. Ор. Віоїесн., 5:428-433 (1994)|. "Антитіло людини" являє собою антитіло, що має амінокислотну послідовність, що відповідає послідовності антитіла, що продукується у людини та/або отриманої з використанням будь-яких способів отримання антитіл людини, описаних у цьому документі. Це визначення антитіла людини, зокрема, не включає гуманізоване антитіло, що містить антигензв'язуючі залишки не людини. Антитіла людини можуть бути отримані з використанням різних способів, відомих у даній галузі техніки, включаючи бібліотеки фагового дисплею. |Ноосдепроот апа
Муіпіег, У. Мої. ВіоІ., 227:381 (1991); Маїк5 еї аї., 9У. Мої. ВіоІ., 222:581 (1991)). Також для отримання моноклональних антитіл людини доступні способи, описані в (Соїеє еї аї., Мопосіопаї!
Апііродієз апа Сапсег ТНегару, Аїап В. І із5, р. 77 (1985); Воетег" вї аї., У. Іттипої., 147(1):86-95 (1991). Також див. мап Оі)К апа мап де У/іпКкеї, Сит. Оріп. Ррпагтасої., 5: 368-74 (2001)). Антитіла людини можна отримати шляхом введення антигену трансгенній тварині, модифікованій для продукування таких антитіл у відповідь на навантаження антигеном, але що має пошкоджені ендогенні локуси, наприклад, імунізованим ксеномишам |див., наприклад, патенти США Мо 6075181 та 6150584 щодо технології ХЕМОМОИЗЕТМ)). Також див., наприклад, |і єї аї., Ргос.
Зо Май. Асад. осі. ОБА, 103:3557-3562 (2006)|), щодо антитіл людини, отриманих технологією В- клітинних гібридом людини.
Термін "гіперваріабельна область", "НМА" або "НМ", в контексті даного документа, відноситься до областей варіабельного домену антитіла, які є гіперваріабельні за послідовністю та/або утворюють структурно визначенні петлі. Зазвичай антитіла включають шість гіперваріабельних областей: три в МН (НІ, Н2, НЗ) та три в МІ (І1, 12, І 3). Використовують кілька способів позначення гіперваріабельних областей, і вони включені в даний опис. Області, що визначають комплементарність (СОМ) за Кабатом, основані на варіабельності послідовностей і використовуються найбільш часто Кабаї єї аЇ., бедиепсеб5 ої Ргоївіп5 ої
Іттипоіодіса! Іпієгеві, Бій Ей. Рибіїс Неайй 5егуісе, Маїйопаї! Іпвійшев ої Неайй, ВеШезаа, МО. (1991)). Чотіа натомість посилається на розташування структурних петель ІСпоїйіа апа І е5К 4.
Мої. Віо!ї. 196:901-917 (1987)). Кінець петлі СОВ-НІ за Чотіа, при нумерації з використанням правила нумерації за Кабатом, варіює між НЗ2 і НЗ4 в залежності від довжини петлі (це відбувається через те, що схема нумерації Кабатом поміщає вставки у НЗБА і НЗ5В; якщо ні
З5А, ні 358, не присутні, петля закінчується у 32; якщо присутній тільки З5А, петля закінчується у 33; якщо присутні і З5А, і 35В, тоді петля закінчується у 34). Гіперваріабельні області АБМ являють собою компроміс між СОВА за Кабатом і структурними петлями за Чотіа, і вони використовуються в програмному забезпеченні моделювання антитіл Охіога МоіІесшаг5 АВМ. "Контактні" гіперваріабельні області основані на аналізі доступних комплексних кристалічних структур. Залишки з кожної із вказаних гіперваріабельних ділянок наведені далі.
-1н----11---1снн-н - М вн жи юне
Кабатом) в ШеКН до і і
Чотіа)
Гіперваріабельні області можуть включати наступні "подовжені гіперваріабельні області": 24- 36 або 24-34 (І 1), 46-56 або 50-56 (І 2), та 89-97 (І 3) в МІ. та 26-358 (НІ), 50-65, 47-65 або 49-65 (Н2), та 93-102, 94-102 або 95-102 (НЗ) в МН. Залишки варіабельних доменів пронумеровані відповідно до КарБбаї еї а!., вище для кожного з цих визначень. "Каркасні" залишки або "ЕК" є залишками варіабельних доменів, що не відносяться до залишків гіперваріабельної області, як визначено в цьому документі.
Терміни "нумерація залишку варіабельного домену за Кабатом" або "нумерація амінокислотного положення за Кабатом", і їх варіанти, відносяться до системи нумерації, яку використовують для варіабельних доменів важкого ланцюга або варіабельних доменів легкого ланцюга в сукупності антитіл з Кабаї еї аІ., ЗхХедоепсез ої Ргоївїн5 ої Іттипоіодісаї! Іпіегеві, 5Іп
ЕЯа. Рибіїс Неакй Зегмісе, Маїйіопаї! Іпзійшевз ої Неацй, Веїпезаа, МО. (1991). З використанням цієї системи нумерації, справжня лінійна амінокислотна послідовність може містити меншу кількість або додаткові кількості амінокислот, що відповідає вкороченню ЕК або СОК варіабельного домену або вбудовуванню в них. Наприклад, варіабельний домен важкого ланцюга може включати одну вставку бажаної амінокислоти (залишок 52а за Кабатом) після залишку 52 в Н2 і вбудовані залишки (наприклад, залишки 82а, 826, і 82с, і т.д. за Кабатом) після залишку 82 ЕВ важкого ланцюга. Нумерацію залишків за Кабатом можна визначити для конкретного антитіла шляхом вирівнювання опо областях гомології послідовності антитіла зі "стандартною" послідовністю з нумерацією за Кабатом.
Систему нумерації Кабата зазвичай використовують при вказуванні на залишок у варіабельному домені (приблизно залишки 1-107 легкого ланцюга і залишки 1-113 важкого ланцюга) Інаприклад, Кабаї єї аЇ., Зедиепсев5 ої Іттипоіодіса! Іпіегев5і. Бій Ед. Рибріїс Неайн
Зегмісе, Маїййопаї! Іпзійшев ої Неапй, Веїпезаа, Ма. (1991)). "Систему нумерації ЄЮ" або "індекс
ЕІ" зазвичай використовують при вказуванні на залишок в константній області важкого ланцюга імуноглобуліну (наприклад, індекс ЄЮ, вказаний в Кабаї єї аї!., вище). "Індекс ЄЮ за Кабатом" відноситься до нумерації залишків антитіла (3031 людини ЕОЮ. Якщо в цьому документі немає інших вказівок, вказування на номери залишків у варіабельних доменах антитіл означають
Зо нумерацію залишків відповідно до системи нумерації Кабата. Якщо в цьому документі немає інших вказівок, посилання на номери залишків у константному домені антитіл означають нумерацію залишків відповідно до системи нумерації ЕО (наприклад, див. попередню заявку
США Мо 60/640323, Фігури для нумерації ЕМ).
Антитіло, отримане "дозріванням афінності" являє собою антитіло з однією або більше змінами в одному або більше його НМУЕК, які призводять до підвищення афінності антитіла до антигену, в порівнянні з вихідним антитілом, яке не має цієї зміни(н). Переважні антитіла, отримані "дозріванням афінності" мають наномолярну або навіть пікомолярну афінність до антигену-мішені. Антитіла, отримані дозріванням афінності, отримують способами, відомими в даній галузі техніки. В Магк5 еї аї. Віо/Гесппоіїоду 10:779-783 (1992) описано дозрівання афінності способом "перетасування" МН- і МІ доменів. Випадковий мутагенез НМК та/або каркасних залишків описаний: |Ваграз еї а!. Ргос Маї. Асад. бсі, ОБА 91:3809-3813 (1994); Зснівег еї ам. Сепе 169:147-155 (1995); Меїюп еї аї. у). Іттипої. 155:1994-2004 (1995); даскзоп еї аї.,».
Іттипої. 154(7):3310-9 (1995); апа Намжкіпз еї аї, 9У. Мої. Віої. 226:889-896 (1992).
Термін "афінність зв'язування" зазвичай відноситься до сили всіх сумарних нековалентних взаємодій між окремою областю зв'язування молекули (наприклад, антитіла) і її зв'язуючим партнером (наприклад, антигеном). Якщо немає інших вказівок, у контексті даного документа, "афінність зв'язування" відноситься до властивої афінності зв'язування, яка відображає взаємодію 1:11 між членами зв'язуючої пари (наприклад, антитілом і антигеном). Афінність молекули Х до її партнера У можна зазвичай представити константою дисоціації (Ка). Афінність можна вимірювати звичайними способами, відомими в даній галузі техніки, включаючи способи, описані в цьому документі. Низькоафінні антитіла зазвичай зв'язують антиген повільно, і мають тенденцію до легкої дисоціації, тоді як високоафінні антитіла зазвичай зв'язують антиген швидше і мають тенденцію залишатися довше в зв'язаному стані. У даній галузі техніки відомі різні способи вимірювання афінності зв'язування, причому будь-який з них може бути використаний для цілей даного винаходу. Конкретні ілюстративні варіанти реалізації описані далі.
Вираз "або краще", у разі, якщо він використовується в цьому документі, при вказуванні на афінність зв'язування, відноситься до сильнішого зв'язування між молекулою і її зв'язуючим партнером. "Або краще", у разі, якщо воно використовується в цьому документі, відноситься до сильнішого зв'язування, що характеризується більш низьким числовим значенням Ка.
Наприклад, у разі антитіла, афінність якого до антигену становить "0,6 нМ або краще", афінність антитіла до антигену становить «, НМ, тобто, 59 НМ, ,58 нМ, ,57 нМ і т.д., або будь-яку величину, яка менше ніж, 6 нМ.
В одному варіанті реалізації "Ка" або "величину Ка" відповідно до даного винаходу вимірюють за допомогою аналізу зв'язування міченого радіоактивною міткою антигену (РІА), проведеного з Рар-версією бажаного антитіла і його антигеном, як описано в наступному аналізі в якому вимірюють афінність зв'язування Бар з антигеном у розчині шляхом врівноваження Бар мінімальною концентрацією (125І)-міченого антигену в присутності серії титрів неміченого антигену, з подальшою фіксацією зв'язаного антигену на планшеті, вкритому антитілом до Раб ІСпеп, еї аї., (1999) 9. Мої Віо! 293:865-881)). Для встановлення умов аналізу, на мікропланшети для титрування (Оупех) наносять протягом ночі 5 мкг/мл фіксуючого антитіла до Бар (СарреІ Габр5) у 50 мМ розчині карбонату натрію (рН 9,6), а потім блокують з використанням 2 95 (мас./06.) бичачого сироваткового альбуміну в ФОБ протягом від двох до п'яти годин за кімнатної температури (приблизно 23 "С). В не адсорбуючому планшеті (Мипс Ж 269620) змішують 100 пМ або 26 пМ |125І|-антиген з серійними розведеннями бажаного Бар (наприклад, згідно з антитілом до МЕСЕ Рар-12, в Ргезіа єї аї., (1997) Сапсег Ке5. 57:4593-
Зо 4599)|Ї. Потім бажаний Раб інкубували протягом ночі; однак, інкубацію можна продовжувати протягом більш тривалого періоду (наприклад, близько 65 годин), щоб переконатися в тому, що рівновага досягнута. Після цього суміші переносили на фіксуючий планшет для інкубації за кімнатної температури (наприклад, протягом 1 години). Потім розчин видаляли і планшет промивали вісім разів 0,1 95 Гуєеп-20 в ФСБ. Після того, як планшети висохнуть, додають 150 мкл/лунку сцинтилятору (Місгозсіпі-20; РасКага), і проводять підрахунок у планшетах з використанням лічильника гамма-імпульсів ТОРСОШМТ М (РасКага) протягом десяти хвилин.
Концентрації кожного з Бар, які забезпечують зв'язування, менше або рівне 2095 від максимального зв'язування, вибирають для використання в конкурентних аналізах зв'язування.
Відповідно до іншого варіанту "Ка" або "величину Ка" вимірюють з використанням аналізу способом поверхневого плазмонного резонансу, використовуючи ВіАсогетМ-2000 або
ВІАсоге ТМ-3000 |ВІАсоге, Іпс., Піскатауей, Нью-ДжерсіЇ за 25 "С з чіпами СМ5 з імобілізованим на них антигеном при «10 одиницях відповіді (ВО). У короткому викладі, біосенсорні чіпи з карбоксиметильованого декстрану (СМ5, ВіАсоге Іпс.) активують гідрохлоридом М-етил-М'-(3- диметиламінопропіл)укарбодиїмідом (ЕЮС) і М-гідроксисукцинімідом (МН) відповідно до інструкцій постачальника. Антиген розбавляють 10 мМ натрію ацетатом, рН 4,8, до 5 мкг/мл (70,2 мкМ) перед ін'єкцією зі швидкістю потоку 5 мкл/хвилина для досягнення приблизно 10 одиниць відповіді (ВО) зв'язаного білка. Після ін'єкції антигену вводять 1 М етаноламін для блокування груп, що не вступили в реакцію. Для визначення показників кінетики, дворазові серійні розведення Раб (від 0,78 нМ до 500 нМ) вводять в ФСБ з 0,05 95 Тжееп 20 (РВ5Т) за 2570 зі швидкістю потоку приблизно 25 мкл/хв. Константу асоціації (коп) і константу дисоціації (Ко) обчислюють з використанням простої моделі зв'язування Ленгмюра "один до одного" (ВІАсоге ЕмаЇцсайоп 5оймаге версії 3.2) за допомогою одночасного приведення у відповідність сенсограм асоціації і дисоціації. Рівноважну константу дисоціації (Ка) обчислюють як співвідношення Копй/коп. Див, наприклад, |Спеп, У., еї аї!., (1999) У. Мої Віо! 293:865-881). Якщо константа асоціації антитіла перевищує 106 М-1 с-1 в аналізі способом поверхневого плазмонного резонансу, зазначеним вище, тоді константу асоціації можна визначати з використанням способу гасіння флуоресценції, в якому вимірюють підвищення або зниження інтенсивності випускання флуоресценції (збудження - 295 нм; випускання - 340 нм, смуга пропускання 16 нм) за 25"7С 20 нМ антитіла до антигену (форма ЕРар) в ФСБ, рн 7,2, в бо присутності зростаючих концентрацій антигену при вимірюванні в спектрофотометрі, такому як спектрофотометр з зупиняючим струменем (Амім Іпзігитепів) або спектрофотометр 5І М-Атіпсо серії 8000 (Тепто Зресігопіс) з коветою, що перемішується. "Швидкість зв'язування" або "швидкість асоціації", або "швидкість з'єднання", або "Коп" згідно з винаходом також можна визначати за допомогою вказаного способу поверхневого плазмонного резонансу, описаного вище, з використанням ВІАсогеТМ-2000 або ВІАсогеТ М-3000
ІВІАсоге, Іпс., Піскатауей, Нью-ДжерсіїЇ, як описано вище.
Вираз "по суті подібний" або "по суті такий самий", в контексті даного документа, позначає досить високу ступінь подібності між двома числовими значеннями (як правило, одне пов'язане з антитілом згідно даного винаходу, а інше пов'язане з еталонним/порівняльним антитілом), так що фахівець в даній галузі техніки може вважати відмінність між двома значеннями невеликим або що не мають біологічної, та/"або статистичної значущості в контексті біологічної ознаки, вимірюваного вказаними значеннями (наприклад, значеннями Ка). Різниця між вказаними двома значеннями переважно становить менше ніж близько 50 95, переважно менше ніж близько 40 95, переважно менше ніж близько 3095, переважно менше ніж близько 20 95, переважно менше ніж близько 10 95 в якості опції від значення для еталонного/порівняльного антитіла.
Вираз "значно знижений" або "значно відрізняється", в контексті даного документа, позначає значно високу ступінь відмінності між двома числовими значеннями (як правило, одне пов'язане з антитілом згідно даного винаходу, а інше пов'язане з еталонним/порівняльним антитілом), так що фахівець в даній галузі техніки може вважати відмінність між двома значеннями статистично значущою в контексті біологічної ознаки, вимірюваного вказаними значеннями (наприклад, значеннями Ка, відповіддю НАМА). Різниця між вказаними двома значеннями переважно становить більше ніж близько 10 95, переважно більше ніж близько 20 95, переважно більше ніж близько 30 95, переважно більше ніж близько 40 95, переважно більше ніж близько 50 95 в якості функції від значення для еталонного/порівняльного антитіла.
Для цілей даного документа "акцепторна каркасна область людини" являє собою каркасну область, яка містить амінокислотну послідовність каркасної області МІ або МН, утвореною каркасною областю імуноглобуліну людини або консенсусною послідовністю каркасної області людини. Акцепторна каркасна область людини, "утворена" каркасною областю імуноглобуліну людини або консенсусною послідовністю каркасної області людини може містити саму їх амінокислотну послідовність, або вона може містити існуючі раніше зміни в амінокислотних послідовностях. Там, де присутні існуючі раніше амінокислотні зміни, переважно, щоб були присутні не більше 5 і, переважно, 4 або менше, або 3 або менше, існуючих раніше амінокислотних змін. Там, де присутні існуючі раніше амінокислотні зміни в УН, переважно, щоб вказані зміни існували тільки в трьох, двох або одному з положень 71Н, 7ЗН і 78Н; наприклад, амінокислотні залишки у вказаних положеннях можуть являти собою 71А, 73Т та/або 78А. В одному варіанті реалізації, акцепторна каркасна область Мі людини ідентична за послідовністю каркасної області МІ. імуноглобуліну людини або консенсусної послідовності каркасної області людини. "Консенсусна послідовність каркасної області людини" являє собою каркасну область, яка являє собою амінокислотні залишки, що найбільш часто зустрічаються, при виборі каркасних послідовностей МІ. або МН імуноглобуліну людини. Зазвичай вибір послідовностей МІ. або УНН імуноглобуліну людини здійснюють з підгрупи послідовностей варіабельних доменів. Зазвичай підгрупа послідовностей являє собою підгрупу згідно Кабаї єї аІ. В одному варіанті реалізації, для МІ, підгрупа являє собою підгрупу каппа І за Кабаї єї а). В одному варіанті реалізації, для
МН, підгрупа являє собою підгрупу ПІІ за Кабаї еї а). "Консенсусна каркасна область МН підгрупи ПП" включає консенсусну послідовність, утворену амінокислотними послідовностями варіабельних областей важкого ланцюга підгрупи
ІШ за Кабаї еї а. В одному варіанті реалізації амінокислотна послідовність консенсусної каркасної області МН підгрупи ІЇЇ включає щонайменше частину або всі з кожної з наступних послідовностей: ЕМОЇ МЕЗОССІ МОРОЗІ КІ ЗСААБ (ЗЕО ІЮ МО: 11)-НІ-МУВОАРОКаИ ЕМ МУ (ЗЕБЕО 10 МО: 12)-Н2-ВЕТІЗВОМ5ОКМТІ М ОММ5І ВАЕОТАМУМО (5БО 10 МО: 145)-НЗ-
МСсОСТІ МТУ55 (5ЕО І МО: 13). "Консенсусна каркасна область Мі. підгрупи І" включає консенсусну послідовність, утворену амінокислотними послідовностями варіабельних областей легкого ланцюга каппа підгрупи І за
Кавбаї єї аІ. В одному варіанті реалізації, амінокислотна послідовність консенсусної каркасної області Мі підгрупи | включає щонайменше частину або всі з кожної з наступних послідовностей: ОІОМТОЗРЗБІ ЗАЗМООРМТІТС (5ЕО ІО МО: 14)-І 1-4 МООКРОаКАРКИИІМ (5ЕО
ІО МО: 15)-і2-24УМРОВЕЗаБаЗатТОвТІ ТІ ОРЕОЕБАТУМО (5ЕО ОО МО: 141)-і 3-УЧ«ОСТКМУЕІКА 60 (ЗЕОІО МО: 16).
"Немодифікована каркасна область людини" являє собою каркасну область людини, яка має таку саму амінокислотну послідовність, як і акцепторна каркасна область людини, наприклад, вона позбавлена заміни (замін) амінокислоти людини на амінокислоту не людини в акцепторній каркасній області людини.
Імунокон'югат анти-СО79Б або антитіло, "яке пов'язує" СО79р, являє собою таке антитіло, яке пов'язує антиген СО79р з достатньою афінністю, так що антитіло є придатним як лікарський засіб для націлювання його на клітину або тканину, які експресують антиген, і яке не реагує перехресно з іншими білками в значній мірі. У таких варіантах реалізації ступінь зв'язування антитіла з білком- "не мішенню" становитиме менше 10 95 від зв'язування антитіла з його специфічним білком-мішенню, як визначають в аналізі сортування активованих флуоресценцією клітин (ГАС5) або за допомогою радіоїмунного осадження (РІА). Що стосується зв'язування антитіла з молекулою-мішенню, терміни "специфічне зв'язування" або "специфічно зв'язується з" або є "специфічним до" конкретному поліпептиду або епітопів на конкретному поліпептиді- мішені, означають зв'язування, яке на піддається вимірюванню рівні відрізняється від неспецифічної взаємодії. Специфічне зв'язування можна виміряти, наприклад, шляхом визначення зв'язування молекули в порівнянні зі зв'язуванням контрольної молекули, яка зазвичай є молекулою з подібною структурою, яка не володіє активністю зв'язування.
Наприклад, специфічне зв'язування можна визначити за конкуренції з контрольною молекулою, яка є подібною до мішені, наприклад, з надлишком неміченої мішені. У цьому випадку на специфічне зв'язування вказує те, що зв'язування міченої мішені з зондом конкурентно інгібується надлишком неміченої мішені. Терміни "специфічне зв'язування" або "специфічно зв'язується з" або є "специфічним до" конкретному поліпептиду або епітопу на конкретній поліпептиді-мішені, в контексті даного документа, може бути проілюстрований, наприклад, молекулою, що має Ка для мішені щонайменше близько 10-4 М, альтернативно щонайменше близько 10-5 М, альтернативно щонайменше близько 10-6 М, альтернативно щонайменше близько 10-7 М, альтернативно щонайменше близько 10-8 М, альтернативно щонайменше близько 10-9 М, альтернативно щонайменше близько 10-10 М, альтернативно щонайменше близько 10-11 М, альтернативно щонайменше близько 10-12 М, або більше. В одному варіанті реалізації термін "специфічне зв'язування" відноситься до зв'язування, при якому антитіло
Зо зв'язується з епітопом на поліпептиді СО79Б без істотного зв'язування з будь-яким іншим поліпептидом або епітопом поліпептиду. "Ефекторні функції" антитіла відносяться до таких видів біологічної активності, які властиві
Ес-області (Гс-області з нативною послідовністю або варіанти Ес-області по амінокислотній послідовності) антитіла, і варіюють в залежності від ізотипу антитіла. Приклади ефекторних функцій антитіл включають: зв'язування С14 і комплемент-залежну цитотоксичність; зв'язування
Ес-рецептора; антитілозалежну клітинно-опосередковану цитотоксичність (АЮСС, АЗКЦ); фагоцитоз; негативну регуляцію рецепторів клітинної поверхні (наприклад, В-клітинного рецептора; ВСЕ) і активацію В-клітин.
У цьому документі термін "Рс-область" використовується для визначення С-кінцевої області важкого ланцюга імуноглобуліну, включаючи Ес-області з нативною послідовністю і варіанти Ес- областей. Хоча межі Ес-області важкого ланцюга імуноглобуліну можуть варіюватися, Ес- область важкого ланцюга (дО людини зазвичай визначають як відрізок від амінокислотного залишку у положенні Суз226, або від Рго230, до його карбоксильного кінця. С-кінцевий лізин (залишок 447 відповідно до системи нумерації БО) Ес-області може бути видалений, наприклад, у процесі отримання або очищення антитіла, або при рекомбінантному конструюванні нуклеїнової кислоти, що кодує важкий ланцюг антитіла. Відповідно, композиція інтактних антитіл може включати сукупності антитіл, у всіх з яких вилучено залишок К447, сукупності антитіл, в яких не видалений залишок К4А47, і сукупності антитіл, що містять суміш антитіл, що містять і не містять залишок К447. "Функціональна область Ес" володіє "ефекторною функцією" Ес-області з нативною послідовністю. Приклади "ефекторних функцій" включають зв'язування С1д; КЗЦ': зв'язування
Ес-рецептора; АЗКЦ; фагоцитоз; негативну регуляцію рецепторів клітинної поверхні (наприклад, рецептора В-клітин; ВСЕ) і т.д. Такі ефекторні функції зазвичай вимагають, щоб Ес-область була об'єднана зі зв'язуючим доменом (наприклад, варіабельним доменом антитіла) і можуть бути оцінені, використовуючи різні аналізи, як описано, наприклад, у розділі "Визначення" даного документа. "Гс-область з нативною послідовністю" включає амінокислотну послідовність, ідентичну амінокислотній послідовності Ес-області, що зустрічається в природі. Ес-області людини з нативною послідовністю включають, без обмеження, Ес-область ЇДОї людини з нативною 60 послідовністю (аллотипи НЕ-А ії А); Ес-область Їд52 людини з нативною послідовністю; Ес-
область дсЗ людини з нативною послідовністю; і ЕРсо-область ЇдДб4 людини з нативною послідовністю, а також їх варіанти, що зустрічаються в природі. "Варіант Ес-області" включає амінокислотну послідовність, яка відрізняється від Ес-області з нативною послідовністю тим, що містить щонайменше одну модифікацію амінокислоти, переважно одну або більше амінокислотну заміну (замін). Переважно, варіант Ес-область включає щонайменше одну амінокислотну заміну в порівнянні з ЕРо-областю з нативною послідовністю або з ЕРо-областю вихідного поліпептиду, наприклад, від близько однієї до близько десяти амінокислотних замін, і переважно від близько однієї до близько п'яти амінокислотних замін в Ес-області з нативною послідовністю або в Ес-області вихідного поліпептиду. В цьому документі варіант Ес-області переважно володіє щонайменше близько 80 95 гомології з Ес-областю з нативною послідовністю та/або Ес-областю вихідного поліпептиду, і найбільш переважно він має щонайменше близько 90 95 гомології з ними, більше переважно він має щонайменше близько 95 95 гомології з ними. "Антитілозалежна клітинно-опосередкована цитотоксичність" або "АЗКЦ" відноситься до форми цитотоксичності, при якій секретуються Ід, зв'язані з Ес-рецепторами (БСК), що знаходяться на певних цитотоксичних клітинах (наприклад, природних клітинах-кілерах (МК), нейтрофілах і макрофагах), викликають специфічне для цих цитотоксичних ефекторних клітин зв'язування з несучої антиген клітиною-мішенню, а потім знищують клітини-мішені за допомогою цитотоксинів. Антитіла є "зброєю" цитотоксичних клітин і абсолютно необхідні для такого знищення. Основні клітини для здійснення АЗКЦ, МК-клітини, експресують тільки ЕсуКІЇЇ, в той час як моноцити експресують ЕсукКіІ, ЕСуУКІІ і ЕсуУКІ. Експресія ЕСК на гемопоетичних клітинах представлена в Таблиці З на сторінці 464 Камеїсп апа Кіпеї, Аппи. Неу. Іттипої. 9:457-92 (1991). Для оцінки активності бажаної молекули щодо АЗКЦ, можна проводити аналіз АЗКЦ іп міго, такий як аналіз, описаний в (патенті США Мо 5500362 або 58213371. Відповідні для таких аналізів ефекторні клітини включають мононуклеарні клітини периферичної крові (МКПК) і природні клітини-кілери (МК). Альтернативно, або додатково, активність бажаної молекули в відношенні АЗКЦ можна оцінити іп мімо, наприклад, у моделі на тварин, такій як розкрита в
Сіупез евї а). (О5А) 95:652-656 (1998).
Терміни "Рс-рецептор" або "БСК" позначають рецептор, який зв'язується з Ес-областю антитіла. Кращим ЕскК є ЕсК людини з нативною послідовністю. Більш того, кращим ЕсСК є ЕскК, який зв'язує антитіло до (гамма-рецептор) і включає рецептори підкласів ЕСУКІ, ЕСУКІІ ії ЕсуЕнПІ, включаючи алельні варіанти і альтернативно-сплайсовані форми цих рецепторів. Рецептори
ЕсукіИ включають ЕсукПА ("що активує рецептор") і ЕсукіІІВ ("інгібуючий рецептор"), які володіють схожими амінокислотними послідовностями, що відрізняються, головним чином, своїми цитоплазматичними доменами. ЕсукІА, що активує рецептор, у своєму цитоплазматичному домені містить імунорецепторний тирозиновий інгібуючий мотив (ІТАМ).
Інгібуючий рецептор ЕсСукКІІВ в своєму цитоплазматичному домені містить імунорецепторний тирозиновий інгібуючий мотив (ІТІМ). |Див. огляд М. в Юабгоп, Аппи. Кем. Іттипої. 15:203-234 (1997). ЕсА описані в Намеїсй апа Кіпеї, Аппи. Вем. Іттипої. 9:457-492 (1991); Сареї еї аї.,
Іттипотеїйносв 4:25-34 (1994); та де Нааз с! аї., 9. І ар. Сіїп. Мей. 126:330-41 (1995)). До терміну "Бев" в цьому документі відносяться інші ЕсА, в тому числі ЕРсА, які будуть виявлені в майбутньому. Термін також включає неонатальний рецептор ЕсАп, який відповідає за перенесення материнських Ідсї плоду (Сшуег єї аї., у). Іттипої. 117:587 (1976) апа Кіт еї аї.,».
Іттипої. 24:249 (1994)|.
Зв'язування з РсАп людини іп мімо і період напівжиття в сироватці для поліпептидів з високою афінністю зв'язування ЕсАп людини можна аналізувати, наприклад, у трансгенних мишей або в трансфікованих клітинних лініях людини, що експресують ГсАп людини, або у приматів, яким вводять поліпептиди з варіантом Ес-області. У МО 2000/42072 (Ргевіа) описані варіанти антитіл з підвищеним або зниженим зв'язуванням з ЕсА. Див. також, наприклад, 5О ІЗПІівЇа5 еї аї. У. Віої. Спет. 9(2):6591-6604 (2001)|. "Ефекторні клітини людини" являють собою лейкоцити, які експресують один або більше
ЕсСА ї виконують ефекторні функції. Переважно, клітини експресують щонайменше ЕсуВіІЇП і виконують ефекторну функцію АЗКЦ. Приклади лейкоцитів людини, які здійснюють АЗКЦ, включають мононуклеарні клітини периферичної крові (МКПК), природні клітини-кілери (МК), моноцити, цитотоксичні Т-клітини і нейтрофіли; при цьому переважають РВМО і МК-клітини.
Ефекторні клітини можуть бути виділені з природного джерела, наприклад, з крові. "Комплемент-залежна цитотоксичність" або "КЗЦ" відноситься до лізису клітини-мішені в присутності комплементу. Активація класичного шляху комплементу починається зі зв'язування першого компонента системи комплементу (С14) з антитілами (відповідного підкласу), бо пов'язаними з розпізнаваним їм антигеном. Для оцінки активації комплементу можна проводити аналіз КЗЦ, наприклад, як описано в бЗа7апо-Запіого вї аї., у). Іттипої. Меїподз 202:163 (1996).
Варіанти поліпептидів зі зміненими амінокислотними послідовностями Ес-області (поліпептиди з варіантної Ес-областю) і підвищеною або зниженою здатністю зв'язувати Сід описані, наприклад, у (патенті США Меб6194551 ВІ ї УМО 1999/51642. Див., також, наприклад, Ідизодіє єї а. уУ. Іттипо). 164: 4178-4184 (2000).
Термін "містить Ес-область антитіло" відноситься до антитіла, яке включає Ес-область. С- кінцевий лізин (залишок 447 відповідно до системи нумерації ЕМ) області Ес може бути видалений, наприклад, під час очищення антитіла або шляхом рекомбінантного конструювання антитіла, кодованого нуклеїновою кислотою. Таким чином, композиція, що містить антитіло, що містить Есо-область, відповідно до цього винаходу може включати антитіло, що містить К447, антитіло, з якого повністю вилучений К447, або суміш антитіл, що містять і не містять залишок
Ка47.
Терміни "маркер В-клітинної поверхні" або "антиген В-клітинної поверхні", в контексті цього документа, означають антиген, що експресується на поверхні В-клітини, на який може бути націлений антагоніст, який з ним зв'язується, включаючи, але не обмежуючись ними, антитіла до антигену В-клітинної поверхні або розчинну форму антигену В-клітинної поверхні, здатні здійснювати антагонізм зв'язування ліганду з природним антигеном В-клітини. Приклади маркерів В-клітинної поверхні включають маркери поверхні лейкоцитів СО10, СО19, СО20, бОр21, 6022, Сргз, 0024, 0037, 0040, 0053, 0072, 0073, 0074, бОм75, бОм7у6, 6077,
СОм78, сО07За, СО79р, 2080, с081, 2082, С083, СЮОм84, СО085 та СО86 (для опису див. Те
Ї еикосуїе Апіїдеп Расів ВоокК, 2па Еайіоп. 1997, єа. Вагсіау єї аіІ. Асадетіс Ргез5, Нагсошп Вгасе а бо., Мем Хогк). Інші маркери В-клітинної поверхні включають ВР105, ЕСсВНОг, В-клетки СН,
ССРб, Р2 х 5, НГ А-ОВ, СХОВ5, ЕСЕН2г, ВАЗ, ВАРЕРЕ, Ві у5, Від, МАСІ14, 5 216270, ЕСВНІ,
ІВТА2, АТМУ/О578, ЕГсВНЗ, ІВТАТ, гСВАНбЄ, ВСМА та 239287. Маркер В-клітинної поверхні, що представляє особливий інтерес, експресується переважно на В-клітинах, у порівнянні з іншими не В-клітинними тканинами ссавців, і він може експресуватись як на попереднику В-клітин, так і на зрілих В-клітинах.
Терміни "злоякісне новоутворення" та "злоякісний" відносяться до фізіологічного стану або описують фізіологічний стан у ссавців, яке, як правило, характеризується нерегульованим
Зо зростанням клітин. Приклади злоякісних новоутворень включають, але не обмежуються ними, гемопоетичні злоякісні новоутворення або зв'язані з кров'ю злоякісні новоутворення, такі як лімфома, лейкоз, мієлома або лімфоїдні злоякісні новоутворення, а також злоякісні утворення селезінки і злоякісні новоутворення лімфатичних вузлів, а також карциному, бластому та саркому. Більш конкретні приклади злоякісних новоутворень включають асоційовані з В- клітинами злоякісні новоутворення, включаючи, наприклад, високодиференційовані, проміжні та низькодиференційовані лімфоми (включаючи В-клітинні лімфоми, наприклад, такі як В-клітинна лімфома асоційованої зі слизовою оболонкою лімфоїдної тканини та неходжкінська лімфома (НХЛ), лімфома клітин мантійної зони, лімфома Беркітта, дрібнолімфоцитарна лімфома, лімфома маргінальної зони, дифузна В-крупноклітинна лімфома (ДВКЛ), фолікулярна лімфома (ФО) і лімфома Ходжкіна, і Т-клітинні лімфоми) і лейкози (включаючи вторинний лейкоз, хронічний лімфоцитарний лейкоз (ХЛЛ), такий як В-клітинний лейкоз (С0О5-8 лімфоцитів), мієлоїдний лейкоз, такий як гострий мієлоїдний лейкоз, хронічний мієлоїдний лейкоз, лімфоїдний лейкоз, такий як гострий лімфобластний лейкоз (ГЛЛ) і мієлодисплазія), і інші гематологічні та/або асоційовані з В клітинами або Т-клітинами злоякісні новоутворення. Також включені злоякісні новоутворення допоміжних гемопоетичних клітин, включаючи поліморфноядерні лейкоцити, такі як базофіли, еозинофіли, нейтрофіли та моноцити, дендритні клітини, тромбоцити, еритроцити та природні клітини-кілери. Також включені злоякісні порушення проліферації В-клітин, вибрані з наступних: лімфоми, неходжкінської лімфоми (НХЛ), агресивної НХЛ, рецидивуючої агресивної НХЛ, рецидивуючої індолентної НХЛ, рефрактерної
НХЛ, рефрактерної індолентної НХЛ, хронічного лімфоцитарного лейкозу (ХЛЛ), дрібноклітинної лімфоцитарної лімфоми, лейкозу, волосатоклітинного лейкозу (ВКЛ), гострого лімфоцитарного лейкозу (ГЛЛ), ДВКЛ, рецидивуючої/рефрактерної ДВКЛ, ФЛ і мантійноклітинної лімфоми.
Джерела В-клітинних злоякісних новоутворень включають наступні: В-клітинна лімфома маргінальної зони походить з В-клітин пам'яті в маргінальній зоні, фолікулярна лімфома і дифузна великоклітинна В-лімфома походить з центроцитів у світлій зоні гермінативних центрів, хронічний лімфоцитарний лейкоз і дрібноклітинний лімфоцитарний лейкоз походить з В1-клітин (СО5-), лімфома з клітин мантійної зони походить з наївних В-клітин у мантійній зоні, і лімфома
Беркітта походить з центробластів у темній зоні гермінативних центрів. Тканини, які включають гемопоетичні клітини, що мають назву в цьому документі "тканини гемопоетичних клітин", бо включають тимус і кістковий мозок, і периферичні лімфоїдні тканини, такі як селезінка,
лімфатичні вузли, лімфоїдні тканини, асоційовані зі слизовою оболонкою, такі як асоційовані з кишківником лімфоїдні тканини, мигдалеподібні залози, пейєрові бляшки та апендикс, та лімфоїдні тканини, асоційовані з іншими слизовими оболонками, наприклад, з вистілкою бронхів. Інші конкретні приклади таких злоякісних новоутворень включають плоскоклітинний рак, дрібноклітинний рак легені, недрібноклітинний рак легені, аденокарциному легкого, плоскоклітинну карциному легені, злоякісну пухлину очеревини, печінковоклітинний рак, рак шлунково-кишкового тракту, рак підшлункової залози, гліому, рак шийки матки, рак яєчника, рак печінки, рак сечового міхура, гепатому, рак молочної залози, рак товстого кишківника, рак ободової та прямої кишки, карциному ендометрію або матки, карциному слинної залози, рак нирки, рак печінки, рак передміхурової залози, рак жіночих зовнішніх статевих органів, рак щитовидної залози, карциному печінки, лейкоз та інші лімфопроліферативні порушення, і різні типи раку голови і шиї. "В-клітинне злоякісне новоутворення" або "порушення проліферації В-клітин' в цьому документі включає неходжкінську лімфому (НХЛ), у тому числі низькодиференційовану/фолікулярну НХЛ, дрібнолімфоцитарну (МЛ) НХЛ, проміжно- диференційовану/фолікулярну НХЛ, проміжно-диференційовану дифузну НХЛ, високодиференційовану імунобластну НХЛ, високодиференційовану лімфобластну НХЛ, високодиференційовану дрібноклітинну НХЛ з нерозщепленими ядрами, НХЛ з масивним ураженням, лімфому з клітин мантійної зони, асоційовану зі СНІД лімфому, і макроглобулінемію
Вальденстрема; неходжкінську лімфому (НХЛ), ДВКЛ, рецидивуючу/рефрактерну ДВКЛ, лімфому Ходжкіна з переважанням лімфоцитів (НЛХЛП), дрібнолімфоцитарну лімфому (МСЛ), хронічний лімфоцитарний лейкоз (ХЛЛ), індолентну НХЛ, включаючи рецидивуючу повільну
НХЛ і рефрактерну до ритуксимабу індолентну НХЛ; лейкоз, у тому числі гострий лімфобластний лейкоз (ГЛЛ), хронічний лімфоцитарний лейкоз (ХЛЛ), волосатоклітинний лейкоз, хронічний мієлобластний лейкоз; лімфому клітин мантійної зони; та інші гематологічні злоякісні новоутворення. Такі злоякісні новоутворення можна лікувати антитілами, спрямованими проти маркерів В-клітинної поверхні, таких як СО79Б. У цьому документі передбачаються, що такі захворювання можна лікувати шляхом введення антитіла, спрямованого на маркер В-клітинної поверхні, такого як СО790, і воно включає введення
Зо некон'югованого ("голого") антитіла або антитіла, кон'югованого з цитотоксичним засобом, як описано в цьому документі. Також в цьому документі передбачається, що такі захворювання можна лікувати комбінованою терапією, що включає антитіло до СЮО79р або кон'югат антитіла до СО79р з лікарським засобом згідно з даним винаходом у поєднанні з іншим антитілом або кон'югатом антитіла і лікарського засобу, іншим цитотоксичним засобом, променевою терапією або іншим способом лікування, що проводяться одночасно або послідовно. В ілюстративному способі лікування відповідно до даного винаходу, антитіло до СО79р відповідно до даного винаходу вводять в поєднанні з антитілом до СО20, імуноглобуліном, або його зв'язуючим СО20 фрагментом, або разом, або послідовно. Антитіло до СО2О може являти собою "голе" антитіло або кон'югат антитіла і лікарського засобу. В одному з варіантів реалізації комбінованої терапії, антитіло до СЮО79Б являє собою антитіло відповідно до даного винаходу, а антитіло до СО20 являє собою Ейихапф (ритуксимаб).
Термін "неходжкінська лімфома" або "НХЛ", в контексті даного документа, відноситься до злоякісної пухлини лімфатичної системи, відмінної від лімфоми Ходжкіна. Лімфоми Ходжкіна можна відрізнити від неходжкінських лімфом, головним чином, за наявністю клітин Рід-
Штернберга при лімфомах Ходжкіна і відсутності вказаних клітин при неходжкінських лімфомах.
Приклади неходжкінських лімфом, які охоплює термін, що використовується в цьому документі, включають будь-які лімфоми, які фахівець в даній галузі техніки (наприклад, онколог або патолог) може визначити як неходжкінську лімфу відповідно до систем класифікації, відомими в даній галузі техніки, такими як Переглянута європейсько-американська класифікація лімфом (КЕАГ), як |(описано в Соїог АйЦаз ої Сіїіпіса! Нетаю|іоду (За еайіоп), А. Містог НопПбгапа апа донп
Е. Реції (едз.) (Нагсошгі Рибіїзпеге Ца., 2000))|. Див., зокрема, фіг. 11.57, 11.58 та 11.59. Більш конкретні приклади включають, але не обмежуються ними, рецидивуючу або рефрактерну НХЛ, пограничну низькодиференційовану НХЛ, НХЛ стадії Ш/М, стійку до хіміотерапії НХЛ, лімфобластний лейкоз та/або лімфому попередників В-клітин, дрібнолімфоцитарну лімфому, В- клітинний хронічний лімфоцитарний лейкоз та/або пролімфоцитарний лейкоз, та/або дрібнолімфоцитарну лімфому, В-клітинну пролімфоцитарну лімфому, імуноцитому та/або лімфоплазматичну лімфому, В-клітинну лімфому маргінальної зони, лімфому маргінальної зони селезінки, екстранодальну МАГ Т-лімфому маргінальної зони, вузлову лімфому маргінальної зони, волосатоклітинний лейкоз, плазмацитому та/або плазмаклітинну мієлому, бо низькодиференційовану/фолікулярну лімфому, проміжно-диференційовану/фолікулярну НХЛ,
лімфому з клітин мантійної зони, лімфому центрального фолікула (фолікулярну), проміжно- диференційовану дифузну НХЛ, дифузну великоклітинну В-клітинну лімфому, рецидивуючу/рефрактерну дифузну В-великоклітинну лімфому, НХЛ з агресивним перебігом (включаючи пограничну НХЛ з агресивним перебігом і рецидивуючу НХЛ з агресивним перебігом), НХЛ, рецидивуючу після аутологічної трансплантації стовбурових клітин або стійку до неї, первинну медіастінальну великоклітинну В-клітинну лімфому, первинну ефузійну лімфому, високодиференційовану імунобластну НХЛ, високодиференційовану лімфобластну
НХЛ, високодиференційовану дрібноклітинну НХЛ з нерозщепленими ядрами, НХЛ з масивним ураженням, лімфому Беркітта, лімфобластний лейкоз та/(або лімфому великих гранулярних попередників лімфоцитів (периферичних), фунгоїдний мікоз та/або синдром Сезарі, лімфоми шкіряних покровів (шкірні), анапластичну великоклітинну лімфому, ангіоцентричну лімфому. "Порушення" являє собою будь-який стан, при якому може бути корисним лікування сполукою/молекулою або способом відповідно до даного винаходу. Воно включає хронічні та гострі порушення або захворювання, включаючи патологічні стани, які привертають ссавця до розглянутого порушення. Необмежуючі приклади порушень, що підлягають лікуванню відповідно до даного винаходу, включають злоякісні стани, такі як злоякісні та доброякісні пухлини; не лейкози та лімфоїдні злоякісні пухлини; нейрональні, гліальні, астрогліальні, гіпоталамічні порушення і порушення інших залоз, макрофагальні, епітеліальні, стромальні і бластоцільні порушення; і запальні, імунологічні та інші пов'язані з ангіогенезом порушення.
Крім того, порушення включають стани, такі як В-клітинно-проліферативні порушення та/або В- клітинні пухлини, наприклад, лімфому, неходжкінську лімфом (НХЛ), агресивну НХЛ, рецидивуючу агресивну НХЛ, рецидивуючу повільну НХЛ, рефрактерну НХЛ, рефрактерну індолентну НХЛ, хронічний лімфоцитарний лейкоз (ХЛЛ), дрібнолімфоцитарну лімфому, лейкоз, волосатоклітинний лейкоз (ВКЛ), гострий лімфоцитарний лейкоз (ГЛЛ) і мантійноклітинну лімфому.
Терміни "клітинно-проліферативне порушення" і "проліферативне порушення" відносяться до порушень, які асоційовані з аномальною, в деякій мірі, клітинною проліферацією. В одному варіанті реалізації, клітинно-проліферативне порушення являє собою злоякісну пухлину. У деяких варіантах реалізації даного винаходу рак являє собою порушення проліферації В-клітин.
Термін "пухлина", в контексті даного документа, відноситься до будь-якого неопластичного клітинного росту і проліферації, як злоякісним, так і доброякісним, і до будь-яких передзлоякісним і злоякісним клітинам і тканинам.
Терміни "проведення лікування" або "лікування", або "пом'якшення перебігу" відноситься як до терапевтичних, так і до профілактичних або превентивних заходів, де метою є запобігти або уповільнити (зменшити) намічений патологічний стан або порушення. До числа тих, хто потребує лікування, відносяться ті, у кого вже є порушення, а також ті, хто має схильність до порушення, або ті, у яких порушення підлягає профілактиці. Суб'єкта або ссавця успішно "лікують" від злоякісного новоутворення, що експресує поліпептид СЮО79Б, якщо після отримання терапевтичного кількості антитіла до СО796 за допомогою способів відповідно до даного винаходу, у пацієнта спостерігають помітне та/або що піддається вимірюванню зниження або відсутність одного або більше з наступного: зниження кількості злоякісних клітин або відсутність злоякісних клітин; зниження розміру пухлини; інгібування (тобто, уповільнення до деякої міри і переважно зупинка) інфільтрації злоякісних клітин у периферичні органи, включаючи поширення злоякісної пухлини в м'яку тканину і кістку; інгібування (тобто, уповільнення до деякої міри і переважно зупинка) метастазування пухлин; інгібування, до деякої міри, зростання пухлини; та/або пом'якшення, до деякої міри, одного або більше симптомів, асоційованих з конкретною злоякісною пухлиною; зниження захворюваності або смертності, і поліпшення якості життя. Залежно від того, чи може антитіло до СЮО79р запобігти зростанню та/або знищувати існуючі злоякісні клітини, воно може бути цитостатичним та/або цитотоксичним. Зниження цих ознак або симптомів також може відчуватися пацієнтом.
Зазначені вище параметри для оцінки успішного лікування і поліпшення захворювання легко визначати загальноприйнятими способами, відомими терапевту. Для терапії злоякісного новоутворення, ефективність можна визначати, наприклад, за допомогою оцінки часу до прогресування захворювання (ТТР) та/або визначення швидкості відповіді (ЕК).
Метастазування можна визначати за допомогою визначення стадії захворювання і за допомогою сканування кісток, і тестів рівня кальцію та інших ферментів для визначення поширення в кістку. Також для пошуку поширення в таз і лімфатичні вузли в даній області можна отримувати СТ-зображення. Рентгенографію грудної клітини і вимір рівнів ферментів печінки відомими способами використовують для пошуку метастазів у легені і печінці, бо відповідно. Інші загальноприйняті способи моніторингу захворювання включають трансректальну ультразвукову ехографію (ТКО5) і трансректальну пункційну біопсію (ТКМВ).
Для раку сечового міхура, який являє собою більш локалізовану злоякісну пухлину, способи визначення прогресування захворювання включають цитологічну оцінку сечі цистоскопією, моніторинг наявності крові в сечі, візуалізацію уротеліального тракту за допомогою ультразвукового дослідження або внутрішньовенну пієлографію, комп'ютерну томографію (СТ) і магнітно-резонансну томографію (МК). Наявність віддалених метастазів можна оцінювати за допомогою СТ живота, рентгенографії грудної клітини або радіонуклідної візуалізації скелета. "Тривале" введення відноситься до введення засобу (засобів) постійно на противагу короткочасного режиму, щоб підтримувати вихідний терапевтичний ефект (активність) протягом тривалого періоду часу. Введення "що переривається" являє собою лікування, яке не проводиться без переривання, а замість цього є циклічним. "Індивід", "суб'єкт" або "пацієнт" являє собою хребетне. В окремих випадках реалізації, хребетне являє собою ссавця. Ссавці включають, але не обмежуються ними, сільськогосподарських тварин (таких як корови), спортивних тварин, домашніх тварин (таких як кішки, собаки і коні), приматів, мишей та щурів. В окремих випадках реалізації, ссавцем є людина.
Введення "в поєднанні з" одним або більше додатковими лікарськими засобами включає одночасне (спільне) і послідовне введення в будь-якому порядку.
Термін "носії", в контексті даного документа, включають фармацевтично прийнятні носії, допоміжні речовини або стабілізатори, які є нетоксичними для клітини або ссавця, що піддаються їх впливу, в використовуваних дозах і концентраціях. Часто фізіологічно прийнятний носій являє собою водний рН-буферний розчин. Приклади фізіологічно прийнятних носіїв включають буфери, такі як фосфат, цитрат та інші органічні кислоти; антиоксиданти, включаючи аскорбінову кислоту; низькомолекулярні (менше ніж близько 10 залишків) поліпептиди; білки, такі як сироватковий альбумін, желатин або імуноглобуліни; гідрофільні полімери, такі як полівінілпіролідон; амінокислоти, такі як гліцин, глутамін, аспарагін, аргінін або лізин; моносахариди, дисахариди та інші вуглеводи, включаючи глюкозу, манозу або декстрини; хелатуючи агенти, такі як ЕДТА; спирти цукрів, такі як маніт або сорбіт; сільутворюючі противоіони, такі як натрій; та/або неіонні поверхнево-активні речовини, такі як ТУУМЕЕМФ),
Зо поліетиленгліколь (ПЕГ) або Р ОКОМІС5Ф).
Термін "фармацевтичний склад" або "фармацевтична композиція" відноситься до препарату імунокон'югата до СО79Б, який має таку форму, щоб забезпечити ефективність біологічної активності активного інгредієнта, і який не містить додаткових компонентів, які є неприйнятно токсичними для суб'єкта, якому склад буде введений. Такі композиції є стерильними. "Фармацевтично прийнятні" допоміжні речовини (носії, добавки) являють собою допоміжні речовини, які можуть бути розумно введені суб'єкту-ссавцю для забезпечення ефективної дози активного інгредієнта, що застосовується. "Стерильна" композиція є асептичною, не містить або практично не містить живих мікроорганізмів і їх спор. "Ефективна кількість" імунокон'югата до СО79бБ, розкритого в цьому документі, являє собою кількість, достатню для здійснення конкретної заявленої мети. "Ефективна кількість" може бути визначена емпірично і загальноприйнятими способами, в залежності від поставленої мети.
Термін "терапевтично ефективна кількість" відноситься до кількості імунокон'югата до сОр79Б, ефективної для "лікування" захворювання або порушення у суб'єкта або ссавця. У разі злоякісної пухлини, терапевтично ефективну кількість лікарського засобу може знижувати кількість злоякісних клітин; зменшувати розмір пухлини; інгібувати (тобто, уповільнювати до деякої міри і переважно зупиняти) інфільтрацію злоякісних клітин у периферичні органи; інгібувати (тобто, уповільнювати до деякої міри і переважно зупиняти) метастазування пухлини; інгібувати, до деякої міри, ріст пухлини; та/або пом'якшувати до деякої міри один або більше симптомів, асоційованих зі злоякісною пухлиною. Див. визначення "лікування" в цьому документі. Залежно від того, чи може лікарський засіб перешкоджати зростанню та/або знищувати існуючі злоякісні клітини, воно може бути цитостатичним та/або цитотоксичним "Профілактично ефективна кількість" відноситься до кількості, ефективної в дозуваннях і протягом періодів часу, необхідних для досягнення бажаного профілактичного результату. Як правило, але не обов'язково, оскільки профілактичну дозу використовують у індивідів до захворювання або на його ранніх стадіях, профілактично ефективна кількість буде меншою, ніж терапевтично ефективна кількість. "Кількість, шо інгібує ріст" імунокон'югату до СЮО79Б являє собою кількість, здатну інгібувати ріст клітини, особливо пухлинної, наприклад, клітини злоякісного новоутворення, або іп міїго, 60 або іп мімо. "Кількість, шо інгібірує ріст», імунокон'югату до СО79Б0 для цілей інгібування неопластичного клітинного росту можна визначати емпірично і загальноприйнятими способами. "Цитотоксична кількість" імунокон'югату до СЮО79Б являє собою кількість, здатну викликати руйнування клітини, особливо пухлинної, наприклад, клітини злоякісного новоутворення, або іп мійго, або іп мімо. "Цитотоксична кількість" антитіла до СО796 для цілей інгібування неопластичного зростання клітин можна визначати емпірично і загальноприйнятими способами. "Клітина, що експресує СО79р" являє собою клітину, яка експресує ендогенний або трансфікований поліпептид СО79Б або на клітинній поверхні, або в формі, що секретується. "Злоякісне новоутворення, що експресує СЮ79р" являє собою злоякісне новоутворення, яке містить клітини, які мають поліпептид СО79р, представлений на клітинній поверхні, або які продукують і секретують поліпептид СО79Б. "Злоякісне новоутворення, що експресує СЮ79Бр" необов'язково продукує достатні рівні поліпептиду СЮО79Б на поверхні її клітин, щоб антитіло до
СО79Б могло зв'язатися 3 ним і надавати терапевтичний ефект щодо злоякісного новоутворення. В іншому варіанті реалізації, "злоякісне новоутворення, що експресує СЮ79р" необов'язково продукує і секретує достатні рівні поліпептиду СО790, так щоб антитіло- антагоніст до СЮО79Б могло зв'язуватися з ним і мати терапевтичний ефект щодо злоякісного новоутворення. Відносно останнього, антагоніст може являти собою антисмисловий олігонуклеотид, який знижує, інгібує або запобігає продукції та секреції секретуючого поліпептиду СО790 пухлинними клітинами. Злоякісне новоутворення, що "надекспресує" поліпептид СО79Б являє собою пухлину, яка має, або продукує і секретує, значно вищі рівні поліпептиду СЮО79Б на своїй клітинній поверхні, в порівнянні з доброякісною клітиною тканини того самого типу. Така надекспресія може бути викликана ампліфікацією гена або підвищеної транскрипцією, або трансляцією. Надекспресія поліпептиду СО79О може бути визначена в аналізі для детекції або прогнозу шляхом оцінки підвищених рівнів білка СО79Бр, присутнього на поверхні клітини, або секретуючого клітиною (наприклад, за допомогою імуногістохімічного аналізу з використанням антитіл до СЮО79Б, отриманих проти виділеного поліпептиду СО79Б, який може бути отриманий з використанням технології рекомбінантних ДНК з виділеної нуклеїнової кислоти, що кодує поліпептид СО79Б; аналізу ГАС5З і т.д.). Альтернативно або додатково, можна вимірювати рівні кодуючої поліпептид СО79БЬ нуклеїнової кислоти або мРНК в клітині, наприклад, за допомогою флуоресцентної гібридизації іп 5йи з використанням зонда на основі нуклеїнової кислоти, відповідного кодуючій СО79Б0Б нуклеїновій кислоті або комплементарній їй послідовності; (РІЗН; див. УУМО98/45479, опубліковану в жовтні 1998 року),
Саузерн-блот, Нозерн-блот або способи полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), такі як кількісна
ПЛР в реальному часі (КПЛР-РЧ). Також можна досліджувати надекспресію поліпептиду СО79р шляхом вимірювання відокремленого від клітини антигену в біологічній рідині, такої як сироватка, наприклад, з використанням аналізів на основі антитіл (гакож див., наприклад, патент США Мо 4933294, виданий 12 червня, 1990 року; М/О91/05264, опубліковану 18 квітня 1991 року; патент США 5401638, виданий 28 березня 1995 року; і біаз еї аї., У. Іттипої. Мешйод5 132:73-80 (1990)). Крім зазначених вище аналізів, фахівцю в даній галузі техніки доступні різні аналізи іп мімо. Наприклад, можна впливати на клітини в організмі пацієнта антитілом, яке необов'язково є міченим міткою, що піддається детектуванню, наприклад, радіоактивним ізотопом, і можна оцінювати зв'язування антитіла з клітинами пацієнта, наприклад, шляхом зовнішнього сканування на радіоактивність або шляхом аналізу біопсії, взятої у пацієнта, на якого раніше впливали антитілом.
Термін "цитотоксичний засіб", в контексті даного документа, відноситься до речовини, яка інгібує функціонування клітин, або перешкоджає йому, та/ бо викликає руйнування клітин.
Припускають, що термін включає токсини, такі як низькомолекулярні токсини або ферментативно активні токсини бактеріального, грибкового, рослинного або тваринного походження, включаючи їх фрагменти та/або варіанти, здатні мати шкідливий вплив на зростання або проліферацію клітини. В одному варіанті реалізації, цитотоксичний засіб являє собою монометилауристатин Е (ММАЕ).
Термін "ліофілізована" композиція, в контексті даного документа, відноситься до рідкої композиції, яку піддавали ліофільній сушці в процесі ліофілізації, з отриманням "маси". У деяких варіантах реалізації, ліофілізована маса стабільна в умовах зберігання (5"Сж3"С ів захищеному від світла місці) без значних змін структури, кольору, зовнішнього вигляду або вмісту вологи. У конкретному варіанті реалізації, ліофілізована маса є гладкою без заглиблень в умовах зберігання. У деяких варіантах реалізації даного винаходу ліофілізована композиція стабільна протягом близько 60 місяців. У деяких варіантах реалізації даного винаходу ліофілізована композиція стабільна протягом близько 48 місяців. "Стабільна" композиція" являє собою композицію, в якій імунокон'югат у ній по суті зберігає 60 свою фізичну стабільність та/або хімічну стабільність, та/або біологічну активність при зберіганні. Переважно композиція по суті зберігає свою фізичну і хімічну стабільність, а також свою біологічну активність при зберіганні. Термін зберігання зазвичай вибирається в залежності від передбачуваного терміну придатності препарату. У даній галузі техніки доступні різні аналітичні методи вимірювання стабільності білка, які розглядаються, наприклад, в (Реріїде апа
Ргоївїп Огид Оевіїмегу, 247-301, Міпсепі І се Еа., Магсеї ОеккКег, Іпс., Мем мок, М.У., Рибрв. (1991) та допе5, А. Адм. ЮОгид Оеїїмегу Кем. 10: 29-90 (1993))Ї. Стабільність може бути виміряна за обраної температури протягом обраного періоду часу. Стабільність можна оцінити якісно та/або кількісно безліччю різних способів, включаючи оцінку утворення агрегатів (наприклад, за допомогою ексклюзивної хроматографії, шляхом вимірювання каламутності та/або візуального контролю); шляхом оцінки гетерогенності заряду з використанням катіонообмінної хроматографії, візуалізаційно-контрольованого капілярного ізоелектричного фокусування (вкІєФ) або капілярно-зонального електрофорезу; аналізу аміно-кінцевої або карбоксикінцевої послідовності; мас-спектрометричний аналіз; ДНО-ПААГ аналіз для порівняння відновлених та інтактних антитіл; аналіз пептидної карти (наприклад, триптичний або І У5-С); оцінка біологічної активності або антигензв'язуючих функції антитіла; і т.п. Нестабільність може включати одне або більше з наступного: агрегація, дезамідування (наприклад, дезамідування Авп), окислення (наприклад, окислення Ме), ізомеризація (наприклад, ізомеризація Азр), кліпування/гідроліз/фрагментація (наприклад, фрагментація шарнірної області), утворення сукциніміду, неспарений цистеїн(и), подовження М-кінця, процесинг С-кінця, відмінності в глікозилюванні і т.д.
Імунокон'югат "зберігає свою фізичну стабільність" у фармацевтичній композиції, якщо він не проявляє ознак або проявляє дуже мало ознак агрегації, преципітації та/або денатурації при візуальному дослідженні кольору та/або прозорості, або при вимірюванні за допомогою розсіювання Уф-світла або ексклюзивної хроматографії.
Імунокон'югат "зберігає свою хімічну стабільність" у фармацевтичній композиції, якщо хімічна стабільність в даний момент часу така, що імунокон'югат все ще зберігає свою біологічну активність, як визначено нижче. Хімічну стабільність можна оцінити шляхом виявлення і кількісного визначення хімічно змінених форм білкової частини імунокон'югата (наприклад, антитіла). Хімічна зміна може включати модифікацію розміру (наприклад,
Зо кліпування), що може бути оцінено, наприклад, за допомогою ексклюзивної хроматографії, ДНО-
ПААГ та/або матрично-активованої лазерної десорбції/онізації/часопролітної мас-спектрометрії (МАГОІТОБ М5). Інші типи хімічної зміни включають зміну заряду (наприклад, ті, що відбуваються в результаті дезамідування), яке можна оцінити, наприклад, за допомогою іонообмінної хроматографії або вкКІЕФ. Додатково або альтернативно, хімічна стабільність імунокон'югата може бути оцінена шляхом виявлення і кількісного визначення хімічно змінених форм лікарського фрагмента імунокон'югата. Додатково або альтернативно, хімічна стабільність імунокон'югата може бути оцінена шляхом вимірювання співвідношення лікарський засіб:антитіло (СЛЗА), наприклад, за допомогою хроматографії з гідрофобною взаємодією (ХГВ) для визначення розподілу СЛЗА в композиції, що містить імунокон'югат.
Антитіло імунокон'югата "зберігає свою біологічну активність" у фармацевтичній композиції, якщо біологічна активність білкової частини імунокон'югата (наприклад, антитіла, такого як антитіло до СО79Б) в даний момент часу становить щонайменше близько 60 95 (в межах помилок аналізу) біологічної активності, виявленої під час приготування фармацевтичної композиції, що містить імунокон'югат, як визначено в аналізі (наприклад, в аналізі зв'язування антигену). "Дезамідоване" моноклональне антитіло в цьому документі являє собою антитіло, в якому один або більше його залишків аспарагіну були дериватизовані, наприклад, з аспарагіновою кислотою або ізо-аспарагіновою кислотою. "Окислене" моноклональне антитіло в цьому документі являє собою антитіло, в якому один або більше залишків триптофану, та/або один або більше його метіонинів були окислені. "Глікозильоване" моноклональне антитіло в цьому документі являє собою антитіло, в якому один або більше залишків лізину гліковані.
Антитіло, яке "чутливе до дезамідування", являє собою антитіло, що містить один або більше залишків, які, як було виявлено, схильні до дезамідування.
Антитіло, яке "чутливе до окислення", являє собою антитіло, що містить один або більше залишків, які, як було виявлено, схильні до окислення.
Антитіло, яке "схильне до агрегації", являє собою антитіло, яке, як було виявлено, утворює агрегати з іншою молекулою (молекулами) антитіла, особливо при заморожуванні та/або струшуванні. 60 Антитіло, яке "чутливо до фрагментації" являє собою антитіло, яке, як було виявлено,
розщеплюється на два або більше фрагментів, наприклад, в його шарнірній області.
Під "зменшенням дезамідування, окислення, агрегації або фрагментації" мається на увазі запобігання або зменшення ступеня дезамідування, окислення, агрегації або фрагментації в порівнянні з моноклональним антитілом, що входять в іншу композицію.
Антитіло, що входить до складу композиції, переважно є по суті чистим і бажано по суті гомогенним (наприклад, вільним від забруднюючих білків і т.д.). "По суті чисте" антитіло означає композицію, що містить щонайменше близько 90 95 за масою антитіла, виходячи із загальної маси білків у композиції, переважно, щонайменше близько 95 95 за масою. "По суті гомогенне" антитіло означає композицію, що містить щонайменше близько 9995 за масою антитіла в розрахунку на загальну масу білків у композиції.
Під "ізотоничним" мається на увазі, що бажана композиція має по суті такий самий осмотичний тиск, що і людська кров. Ізотонічні композиції зазвичай мають осмотичний тиск від близько 250 до 350 мОсм. Ізотонічність може бути виміряна, наприклад, за допомогою парофазного осмометра або осмометра за точкою замерзання.
Термін "буферний агент", у контексті даного документа, відноситься до забуференого розчину, який чинить опір змінам рН під дією його компонентів кислотно-основного кон'югату.
Необмежуючі приклади буферних агентів у цьому документі включають гістидин, натрій фосфат і натрій сукцинат. Буферний агент відповідно до даного документу переважно має рн у діапазоні від близько 4,5 до близько 7,0, переважно від близько 5,0 до близько 6,0. В одному варіанті реалізації, буферний агент має рН 5,0, 5,1, 5,2, 5,3, 5,4, 5,5, 5,6, 5,7, 5,8, 5,9 або 6,0. В ілюстративному варіанті реалізації, буферний агент має рН 5,3. Наприклад, натрій сукцинат є прикладом буферного агенту, який буде регулювати рН у цьому діапазоні.
Термін "поверхнево-активна речовина", в контексті даного документа, відноситься до поверхнево-активного засобу, переважно неійоногенної поверхнево-активної речовини.
Приклади поверхнево-активних речовин в цьому документі включають полісорбат (наприклад, полісорбат 20 і полісорбат 80); полоксамер (наприклад, полоксамер 188); Тритон; додецилсульфат натрію (ДСН); лаурелсульфат натрію; октилглікозид натрію; лаурил-, міристил- , лінолеіл- або стеарилсульфобетаїн; лаурил-, міристил-, лінолеіл- або стеарилсаркозин; лінолеїіл-, міристил- або цетилбетаїн; лауроамідопропіл-, кокамідопропіл-, лінолеамідопропіл-,
Зо міристамідопропіл-, пальмідопропіл- або ізостеарамідопропілбетаїн (наприклад, лауроамідопропіл); міристамідопропіл-, пальмідопропіл- або ізостеарамідопропілдиметиламін; метилкокоїл- або метилолеілтаурат динатрію; і серія МОМАОШОАТТМ (Мопа Іпашйвігіев5, Іпс.,
Патерсон, Нью-Джерсі); поліетилгліколь, поліпропілгліколь та сополімери етилену та пропіленгліколю (наприклад, Ріигопіс5, РЕб8 і т.д.); і т.п. В одному варіанті реалізації, поверхнево-активна речовина в цьому документі являє собою полісорбат 20. В іншому варіанті реалізації, поверхнево-активна речовина являє собою полісорбат 80.
Термін "цукор", в контексті даного документа, відноситься до розчинним вуглеводів.
Необмежуючі приклади цукрів включають глюкозу, фруктозу, сахарозу, трегалозу, аргінін, гліцерин, пролін, декстран і сахароспирти, такі як гліцерин, маніт і сорбіт.
ІЇ. Фармацевтичні композиції
В одному аспекті, в цьому винаході пропонується фармацевтична композиція, що містить імунокон'югат, що містить антитіло до СО79р і поверхнево-активну речовину, причому концентрація поверхнево-активної речовини становить щонайменше 0,0695 мабс./об. (наприклад, 0,6 мг/мл), і при цьому імунокон'югат, що містить антитіло до СО79Ь має формулу: о ду м пот М жо
Мои м уарси-Мм о дО о0о о Н р де: АБ являє собою антитіло до СО79Б, при цьому антитіло до СО790 містить важкий ланцюг і легкий ланцюг, при цьому легкий ланцюг містить (а) послідовність НМНВ-Ї 1
КАБОБМОМЕСОБНЇМ (ЗЕО ІО МО: 1); (р) послідовність НУВ-І 2 ААЗМІ Е5 (5ЕО ІО МО: 2); та (с) послідовність НУА-ЇЗ СООБМЕОРІТ (5ЕБО 10 МО: 3); при цьому важкий ланцюг містить (а) послідовність НМА-НІ СМТЕББМУМЕ (БО 0 МО: 4); (р) послідовність НУВ-Н2
СЕІГРОСИОЮТМММЕЇЕКа (5ЕО ІО МО: 5); та (с) послідовність НУВ-НЗ ТАВУРІВІ ОМ (5ЕО І
МО: 6); Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; та р дорівнює від близько 1 до близько 8 (наприклад, від близько 2 до близько 5, наприклад, близько 3,5).
У деяких варіантах реалізації, композиція відповідно до даного винаходу ліофілізована. У деяких варіантах реалізації, розкрита в цьому документі композиція являє собою відновлену композицію, тобто композицію, яка була відновлена з ліофілізованої маси. У деяких варіантах реалізації, пропонується скляний флакон на 20 мл (наприклад, герметичний флакон), який містить фармацевтичну композицію (наприклад, ліофілізовану композицію або відновлену композицію), описану в цьому документі.
А. Імунокон'югати
Винахід також відноситься до імунокон'югатів (взаємозамінно позначається як "кон'югати антитіло-лікарський засіб" або "АЮС"), що містить антитіло, кон'юговані з низькомолекулярних токсином, таким як монометилауристатин (ММАЕ) (синтетичний аналог доластатину). Даний винахід пропонує імунокон'югат, що містить антитіло до СО79Ю формули АБ-(І1-0О)р, де АБ являє собою антитіло до СО79р, при цьому антитіло до СО79Б0 містить важкий ланцюг і легкий ланцюг, при цьому легкий ланцюг містить (а) послідовність НМК-І1 КАБОБМОМЕСОБНІ М (5ЕО
ІО МО: 1); (Б) послідовність НМК-/2 ААБМІЕБЗ (5ЕБЕО ІО МО: 2); та (с) послідовність НМК-І З
ООБМЕОРІТ (5БО ІЮ МО: 3); при цьому важкий ланцюг містить (а) послідовність НМК-НІ1
СУТЕЗБМУУМЛЕ (ЗЕО ІЮ МО: 4); (Б) послідовність НМЕ-Н2 СЕП РОССОТМУМЕЇЕКа (5ЕО І МО: 5); та (с) послідовність НМК-НЗ ТККУРІКІ ОМ (ЗЕО ІО МО: 6); І являє собою лінкер, що містить б-малеімідокапроіл-валін-цитрулін-пара-амінобензилоксикарбоніл й (МС-маІ-сй-РАВ); ОО являє собою ММАЕ; і р являє собою значення від близько 1 до близько 8 (наприклад, від близько 2 до близько 5, наприклад, близько 3,5); і при цьому імунокон'югат, що містить антитіло до СЮО79Б, має структуру:
Ар-5 о н о он о о суку
М иит зуансюм о 00 оо о Н р
Імунокон'югат, що містить антитіло до СО79р, відповідно до даного винаходу, може відноситись до анти-СО79Б0Б-МО-маІ-СіІ-ММАЕ, анти-С0О790-МОС-мс-ММАЕ або анти-СО079р-мс-
ММАБЕ. Полатузумабу ведотин є прикладом імунокон'юЮгата до СО790 відповідно до цього винаходу. Полатузумабу ведотин має реєстраційний номер САБ5 1313206-42-6, номер
ІОРНАК/ВР5 8404 і номер КЕСО 010761. Терміни "полатузумабу ведотин", "ОСО54501А" і "КОб7596" охоплюють всі відповідні імунокон'югати, які відповідають вимогам, необхідним для
Зо отримання дозволу на продаж ідентичного або біоеквівалентного препарату в країні або на території, обраної з групи країн, що складається з США, країн Європи та Японії.
У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СО7960 у фармацевтичній композиції становить від близько 5 мг/мл до близько 60 мг/мл, від близько 10 мг/мл до близько 50 мг/мл, від близько 10 мг/мл до близько 40 мг/мл, від близько 10 мг/мл до близько 30 мг/мл або від близько 10 мг/мл до близько 20 мг/мл. У певному варіанті реалізації, концентрація імунокон'югата до СО79р у фармацевтичній композиції становить близько 5 мг/мл, близько 6 мг/мл, близько 7 мг/мл, близько 8 мг/мл, близько 9 мг/мл, близько 10 мг/мл, близько 11 мг/мл, близько 12 мг/мл, близько 13 мг/мл, близько 14 мг/мл, близько 15 мг/мл, близько 16 мг/мл, близько 17 мг/мл, близько 18 мг/мл. мл, близько 19 мг/мл, близько 20 мг/мл, близько 25 мг/мл, близько 30 мг/мл, близько 35 мг/мл, близько 40 мг/мл, близько 45 мг/мл, близько 50 мг/мл, близько 55 мг/мл або близько 60 мг/мл.
У деяких варіантах реалізації будь-якого з варіантів реалізації, представлених в цьому документ, "близько" значення або параметр охоплює діапазон помилок у будь-якому з наступних значень: щ-10 95, 995, ж-8 95, ж7 95, 6905, ж5 905, ж4 95, ж-3 95, ж2 Уо або ж1 95 від заявленого значення або параметра, включаючи будь-який діапазон між цими значеннями.
У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СО79Б, у фармацевтичній композиції становить від близько 10 мг/мл до близько 20 мг/мл. В ілюстративному варіанті реалізації, концентрація імунокон'югата до СО79р у фармацевтичній композиції становить близько 10 мг/мл. В іншому ілюстративному варіанті реалізації, концентрація імунокон'югата до сО795 у фармацевтичній композиції становить близько 20 мг/мл.
У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СО79Б, у фармацевтичній композиції становить від 5 мг/мл до 60 мг/мл, від 10 мг/мл до 50 мг/мл, від 10 мг/мл до 40 мг/мл, від 10 мг/мл до 30 мг/мл або від 10 мг/мл до 20 мг/мл. У конкретному варіанті реалізації, концентрація імунокон'югата до СЮО79Б у фармацевтичній композиції становить 5 мг/мл, 6 мг/мл, 7 мг/мл, 8 мг/мл, 9 мг/мл, мг/мл, 11 мг/мл, 12 мг/мл, 13 мг/мл, 14 мг/мл, 15 мг/мл, 16 мг/мл, 17 мг/мл, 18 мг/мл, 19 мг/мл, 20 мг/мл, 25 мг/мл, 30 мг/мл, 35 мг/мл, 40 мг/мл, 45 мг/мл, 50 мг/мл, 55 мг/мл або 60 мг/мл.
У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СО790, у фармацевтичній композиції становить від 10 мг/мл до 20 мг/мл. В ілюстративному варіанті реалізації, концентрація імунокон'югата до СО79р, у фармацевтичній композиції становить 10 мг/мл. В іншому ілюстративному варіанті реалізації, імунокон'югат, що містить антитіло до СО79Б, знаходиться у фармацевтичній композиції у концентрації 20 мг/мл.
Як передбачається в цьому документі, імунокон'югат, що містить антитіло до СЮО79р, має
Формулу І, як проілюстровано нижче, причому антитіло до СО79Б або його фрагмент (АБ) кон'юговані (тобто ковалентно приєднані) з фрагментом лікарського засобу ММАЕ (0) через лінкер ()).
Ар-(І-3ріІ
У Формулі І, р є середня кількість фрагментів лікарського засобу на антитіло, яке може варіювати, наприклад, від близько 1 до близько 20 фрагментів лікарського засобу на антитіло, і в окремих випадках реалізації від 1 до близько 8 фрагментів лікарського засобу на антитіло.
Даний винахід відноситься до композиції, що містить суміш сполук антитіло-лікарський засіб сполук Формули І, де середнє навантаження лікарським засобом на антитіло становить від близько 2 до близько 5 або від близько З до близько 4, наприклад, 3,5. 1. Антитіло до СО79р
Цей винахід пропонує імунокон'югати, що містять антитіло до СО795, або його функціональні фрагменти.
В одному аспекті даний винахід пропонує антитіло до СЮО79р, яке переважно специфічно зв'язується з СЮ79р. Необов'язково, антитіло являє собою моноклональне антитіло, фрагмент антитіла, включаючи Раб, Рабр", ЕК(ар")2 і фрагмент Ем, діатіло, однодоменне антитіло, химерне антитіло, гуманізоване антитіло, одноланцюгове антитіло або антитіло, яке конкурентно інгібує зв'язування поліпептидного антитіла до СО79Б0 з його відповідним антигенним епітопом.
Антитіла відповідно до цього винаходу можуть необов'язково продукуватися в клітинах СНО або бактеріальних клітинах, і переважно індукувати загибель клітини, з якої вони зв'язуються.
Винахід пропонує імунокон'югат, що містить антитіло до СО79Б, що включає гуманізоване антитіло до СО79р, де моновалентна афінність антитіла до СО79Б (наприклад, афінність
Зо антитіла у вигляді Гар-фрагмента до СО79Б) по суті така сама, як моновалентна афінність антитіла миші (наприклад, афінність антитіла миші як Ргар-фрагменту до СО79Б) або химерного антитіла (наприклад, афінність химерного антитіла як Рар-фрагменту до СЮ7О9Б).
В одному варіанті реалізації, даний винахід пропонує імунокон'югат, що містить антитіло до
СО79р, що включає гуманізоване антитіло до СО79р, в якому афінність антитіла в його бівалентній формі до СО79БЬ (наприклад, афінність антитіла у вигляді (Я до СЮО79Б) становить 0,3 нМ або краще. В іншому варіанті реалізації, даний винахід пропонує гуманізоване антитіло до СО79Б, в якому афінність антитіла в його бівалентній формі до СО79Б (наприклад, афінність антитіла у вигляді (Я до СЮО79Б) становить 0,5 нМ. У подальшому варіанті реалізації, даний винахід пропонує гуманізоване антитіло до СО790, в якому афінність антитіла в його бівалентній формі до СО79БЬ (наприклад, афінність антитіла у вигляді (Я до СО79Б) становить 0,5 НМ ч/- 0,1. В іншому варіанті реалізації, даний винахід пропонує гуманізоване антитіло до
СсО79рБ, в якому афінність антитіла в його бівалентній формі до СО79Ь (наприклад, афінність антитіла у вигляді (9 до СО79бр) становить від 0,3 нМ до 0,7 нМ. В іншому варіанті реалізації, даний винахід пропонує гуманізоване антитіло до СЮО79р, в якому афінність антитіла в його бівалентній формі до СО79БЬ (наприклад, афінність антитіла у вигляді (Я до СЮО79Б) становить від 0,4 НМ до 0,6 нМ. В іншому варіанті реалізації, даний винахід пропонує гуманізоване антитіло до СО79Б, в якому афінність антитіла в його бівалентній формі до СО79Б (наприклад, афінність антитіла у вигляді (Ід до СО79Б) становить від 0,5 НМ до 0,55 НМ.
Як добре відомо в даній галузі техніки, афінність зв'язування ліганду з його рецептором можна визначити за допомогою будь-якого з безлічі аналізів і виразити за допомогою різних кількісних величин. Відповідно, в одному варіанті реалізації афінність зв'язування виражається у вигляді значень Ка, і вона відображає власне афінність зв'язування (наприклад, з мінімізованими ефектами авідності). Як правило, і переважно, афінність зв'язування вимірюють іп мійго, або в безклітинних умовах, або в зв'язаних з клітинами умовах. Як описано більш докладно в цьому документі, кратність відмінності афінності зв'язування можна кількісно визначати в значеннях відношення величини одновалентної афінності зв'язування гуманізованого антитіла (наприклад, в Еар-формі) і величини одновалентної афінності зв'язування еталонного/порівняльного антитіла (наприклад, в Гар-формі) (наприклад, антитіла миші, що має донорні послідовності гіперваріабельних областей), де величини афінності бо зв'язування визначають в подібних умовах аналізу. Таким чином, в одному варіанті реалізації,
кратну різницю в афінності зв'язування визначають як відношення значень Ка гуманізованого антитіла в Рар-формі і вказаного еталонного/порівняльного Рабр-антитіла. Наприклад, в одному варіанті реалізації, якщо антитіло відповідно до цього винаходу (А) має афінність, яка в "З рази нижче" афінності еталонного антитіла (М), тоді, якщо величина Ка для А становить Зх, величина
Ка для М становить 1х, і відношення Ка А до Ка М становить 3:11. Навпаки, в одному варіанті реалізації, якщо антитіло відповідно до цього винаходу (С) має афінність, яка в "З рази перевищує" афінність еталонного антитіла (К), тоді, якщо величина Ка для С становить 1х, величина Ка для К становить Зх, і відношення Ка С до Ка К становить 1:3. Для отримання показників афінності зв'язування можна використовувати будь-який з безлічі аналізів, відомих в даній області техніки, включаючи аналізи, описані в цьому документі, в тому числі, наприклад,
Віасоге, радіоімунний аналіз (РІА) і ІФА.
Пропоноване антитіло до СО79Б містить важкий ланцюг і легкий ланцюг, при цьому легкий ланцюг містить (а) послідовність НМК-Ї1 КАБОЗМОМЕСОБРЇ-М (5ЕО ІЮ МО: 1); (5) послідовність
НМУВ-І12 ААЗМІ ЕЗ (ЗЕО ІЮО МО: 2); та (с) послідовність НМК-ІЇ З ФОЗМЕОРІ Т (ЗЕО ІО МО: 3); при цьому важкий ланцюг містить (а) послідовність НМК-НІ СУТЕЗБЗМУМЕ (5ЕО ІО МО: 4); (р) послідовність НМК-Н2 СОБІ ГРОСОСОТМУМЕРКО (5ЕБО ІО МО: 5); та (с) послідовність НМК-НЗ
ТАВУРІВІ ОМ (ЗЕО ІО МО: 6).
У деяких варіантах реалізації даного винаходу, антитіло до СЮО79р містить варіабельний домен важкого ланцюга (УН), що містить амінокислотну послідовність:
ЕМОЇ МЕЗО МОРОИБІ ВІ БСААБОаМ ТЕЗУ ЕМ УВОАРИаКаї ЕУМЛСИЕ І РООДССОТМУМЕЇЕ
КавАТЕЗАОЮТОКМТАМІ ОММ5ЗІ ВАЕОТАУУУСТАВУРІВІ ОМУМУ/СОСТІ МТУ55 (5ЕО ІЮ МО: 7) та варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить амінокислотну послідовність:
РІОГТО5РББІ БАБМАОВМТІТСКАБОЗМОМЕСОБЕ МУ УООКРОКАРКІ ІМААЗМІ ЕС МУРЗА
Езавзаватовг т тІЗЗГОРЕОРАТУМСООБМЕОРІТРООСТКМЕЇІКА (ЗЕО І МО: 8).
У деяких варіантах реалізації, важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність:
ЕМОЇ МЕЗО МОРОИБІ ВІ БСААБОМ ТЕЗ ММ ЕМ УВОАРОКаИїЇ ЕМІСІЇ РІДСИЕааОТМММЕїЕ
КавВАТЕЗАОЮТ5ОКМТАМІ ОММ5ЗІ ВАЕОТАУУУСТАВУРІВ ОМУУСОСТІ МТГТУ55ЗАЗТКОаРЗМУЕРІ АРЗ
ЗКЗТЗаатАА! ас МКОМЕРЕРУТУБУУМЗИАІ ТЗаУНТЕРАМІ О55Д2І. 51 55УМТУРБЗБІ ОТО
СМУМНКРУЬМТКМОККМЕРКЗСОКТНТСРРОРАРЕЇТЇ СаРБЗМУРБІ ЕРРКРКОТІ МІЗАТРЕМТСУМУМ ОМ
Зо ЗНЕОРЕУКЕММУ УМрИаМЕУМНМАКТКРАЕЕОУМЗТУВМУМУМІ ТМІ НОМУ МОКЕМКОСКУ5ЗМКАЇ РАРІ
ЕКТІЗКАКИОРВЕРОММУТІ РРОВЕЕМТКМОМ5І ТОЇ УКИОЕМРБЗОІАМЕМ ЕБМСОРЕММУКТТРРМІ 0 зравЕг| мк ТМОКЗАМООСММЕЗСЗУМНЕАЇ НМНУТОКОБІ 5І ЗРО (ЗЕО ІЮ МО: 9) та легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність:
РІОГТО5РББІ БАБМАОВМТІТСКАБОЗМОМЕСОБЕ МУ УООКРОКАРКІ ІМААЗМІ ЕС МУРЗА
ЕЗзаБаБатТоОЕТІТІЗ5 ОРЕОРАТУУСООЗМЕОРІ ТРЕБОСТКУБІКАТУААРЗУРІЕРРБЗОЕОЇІ Кат
АБУМСІ ММЕУРАЕАКМОМКМОМАГ ОБаМЗОЕЗМТЕООЗКОБЗТУБІ 557 ТІ ЗКАОМЕКНКУМАСЕ
МТНОІ 55РУТКЗЕМАСЕС (ЗЕО ІЮ МО: 10). 2. Лінкери
Даний винахід пропонує лінкер, який містить кілька компонентів, включаючи 6- малеїімідокапроїл ("МС"), валін-цитрулін ("маІ-сї" або "мс") і п-амінобензилоксикарбоніл ("РАВ").
Такі лінкерні компоненти відомі в даній галузі техніки і коротко описані нижче.
Лінкер, в контексті цього документа, має Формулу ІІ: да-УМ-- Ху де А являє собою подовжуючий елемент, і а є цілим числом від 0 до 1; УМ являє собою амінокислотний елемент, і му являє собою ціле число від 0 до 12; М являє собою спейсерний елемент, і у дорівнює 0, 1 або 2. "БГПодовжуючий елемент" зв'язує антитіло з іншим лінкерних компонентом. Наданий в цьому документі подовжуючий елемент, МС, представлений нижче (де хвилястою лінією вказані області ковалентного приєднання до антитіла): о ла А о о Ме;
Амінокислотний елемент дозволяє розщеплення лінкера протеазою, тим самим полегшуючи вивільнення лікарського засобу з імунокон'югата під впливом внутрішньоклітинних протеаз,
таких як лізосомальні ферменти. Див., наприклад, Рогопіпа еї аї. (2003) Маї. Віотесппої. 21:778- 784. Амінокислотні елементи можуть містити амінокислотні залишки, які зустрічаються в природі, а також мінорні амінокислоти і аналоги амінокислот, що не зустрічаються в природі, такі як цитрулін. Амінокислотні елементи можна конструювати та оптимізувати щодо їх селективності для ферментативного розщеплення конкретним ферментом, наприклад, асоційованої з пухлиною протеазою, катепсином В, С і Ю, або протеазою плазміну. Наведений в цьому документі амінокислотний елемент являє собою дипептид валін-цитрулін (мс або маї1-сії.
Термін "спейсерний" елемент, в контексті даного документа, є самовідщеплюючим і зв'язує антитіло з фрагментом лікарського засобу за допомогою подовжуючого елемента і амінокислотного елемента. "Самовідщеплюючий" спейсерний елемент дозволяє вивільнення групи лікарського засобу без окремої стадії гідролізу через амідний зв'язок, і отримують карбонат, метилкарбамат або карбонат між бензиловим спиртом і цитотоксичним засобом. Див., наприклад, (Натапп еї аї. (2005) Ехреп Оріп. Тег. Раїепів (2005) 15:1087-1103). Наданий в цьому документі спейсерний елемент являє собою п-амінобензилоксикарбоніл (РАВ).
Лінкерні компоненти, включаючи подовжуючі, спейсерні та амінокислотні елементи, можуть бути синтезовані способами, відомими в даній галузі техніки, такими як способи, (описані в США 2005-0238649А11.
Відповідно до цього винаходу лінкер являє собою МеС-ма!-сїі-РАВ, як продемонстровано нижче. о о ото о но ай о нот і г Р
АХ
ОГС МНь МС-маі-сі-РАВ 3. Монометилауристатин (ММАЕ)
Відповідно до даного винаходу імунокон'югат містить антитіло до СО79Б або його фрагмент, кон'юговані з ауристатином, синтетичним аналогом доластатину |патенти США МоМо 5635483; 5780588). Було показано, що доластатини і ауристатини порушують динаміку микротрубочок, гідроліз ГТФ і поділ ядер, і клітин (Уусуке еї аї (2001) Апійпісгор. Адепі5 апа СпетоїНег. 45 (12): 3580-3584) і мають активність проти злоякісної пухлини (патент США Мо 5663149) і протигрибкову активність (Рей еї а! (1998) Апійпісгоб. Адепі5 Спетоїпег. 42:2961-2965). Групу
Зо лікарського засобу у вигляді доластатину або ауристатину можна зв'язувати з антитілом через
М(аміно)-кінець або С(карбоксильний)-кінець пептидної групи лікарського засобу (М/О 02/088172). Відповідно до цього винаходу уристатин являє собою синтетичний незаряджений пентапептид монометилауристатину (ММАЄЕ), зв'язаний з М-кінцем, як продемонстровано нижче. 35 о Н Он
КО М. М М т зу, 7
Од. о о дО. о - ММА
Імунокон'югат, що містить антитіло до СО79Ь Формули І, що містить антитіло до СЮО79Ь або його фрагмент, лінкер і різні лінкерні компоненти і ММАЕ, проілюстрований нижче з наступними 40 скороченнями (де "Ар" являє собою антитіло до СО79Б або його фрагмент; р дорівнює від 1 до близько 8 (наприклад, від близько 2 до близько 5, наприклад, близько 3,5), "МаІ-Сії" або "мс" являє собою дипептид валін-цитрулін і "5" являє собою атом сірки.
АЬ-5 о о во; о) нон о о; М то ши
Мои уарси-Мм о о оо о Н р
Ар-МОС-мсо-РАВ-ММАЕ
Слід зазначити, що в певних описах структури імунокон'югата, зв'язаного через сірку в цьому документі, антитіло представлено як "Ар-5", тільки для того, щоб вказати на ознаку наявності зв'язку через сірку, але не для того, щоб вказати на те, що конкретний атом сірки несе кілька груп лінкер-лікарський засіб. Ліва дужка в наступних структурах також може бути поміщена зліва від атома сірки, між АБ і 5, що є еквівалентним описом імунокон'югата відповідно до даного винаходу, описаного в цьому документі. 4. Навантаження лікарським засобом
Навантаження лікарським засобом представлено р, середнім числом груп лікарського засобу на антитіло в молекулі Формули І. Навантаження лікарським засобом може перебувати в діапазоні від 1 до 20 груп лікарського засобу (0) на антитіло. КАЛП Формули | включають колекції антитіл, кон'югованих з числом груп лікарського засобу в діапазоні від 1 до 20. Середнє число груп лікарського засобу на антитіло в препаратах КАЛП після реакцій кон'югації може бути охарактеризоване загальноприйнятими способами, такими як мас-спектрометрії, аналіз ІФА і
ВЕРХ. Крім того, також може бути визначено кількісний розподіл КАЛП в значеннях р. У деяких випадках, розділення, очищення і характеристику гомогенного КАЛП, де р являє собою певне значення для КАЛП з іншим навантаженням лікарським засобом, можна проводити способами, такими як обернено-фазова ВЕРХ або електрофорез. Таким чином, фармацевтичні композиції кон'югатів антитіло-лікарський засіб Формули І можуть являти собою гетерогенну суміш таких кон'югатів, в яких антитіла зв'язані з 1, 2, 3, 4 або більше групами лікарського засобу.
Для деяких кон'югатів антитіло-лікарський засіб р може бути обмежено кількістю ділянок зв'язування на антитілі. Наприклад, в разі, якщо зв'язування здійснюється через тіольну групу цистеїну, як в варіантах реалізації, представлених в цьому документі, антитіло може мати тільки одну або більше тіольних груп цистеїну, або воно може мати тільки одну або більше досить реакційно-здатних тіольних груп, через які може бути приєднаний лінкер. У деяких варіантах реалізації, більш високе навантаження лікарським засобом, наприклад, р»5, може привести до агрегації, нерозчинності, токсичності або втрати здатності проникати в клітини певних кон'югатів
Зо антитіло-лікарський засіб. У деяких варіантах реалізації, навантаження лікарським засобом для
КАЛП відповідно до цього винаходу знаходиться в діапазоні від 1 до близько 8; від близько 2 до близько 6; або від близько З до близько 5, або близько 3,5. Дійсно, було показано, що для певних КАЛП оптимальне співвідношення груп лікарського засобу до антитілу може становити менше 8, і воно може становити від близько 2 до близько 5. Див. США 2005-0238649 А1.
У деяких варіантах реалізації, в ході реакції кон'югації відбувається кон'югація меншої кількості груп лікарського засобу, ніж теоретична кількість. Антитіло може містити, наприклад, залишки лізину, які не вступають в контакт з проміжним сполуками лікарський засіб-лінкер або лінкерним реагентом, як розглянуто нижче. Як правило, антитіла не містять безлічі вільних і реакційно-здатних тіольних груп цистеїну, які можуть бути зв'язані з групою лікарського засобу; дійсно, більшість тіольних залишків цистеїну в антитілах існують як дисульфідні містки. У деяких варіантах реалізації, антитілло можна відновлювати відновником, таким як дитіотреїтолу (017) або трикарбонілетилфосфін (ТСЕР), в частково або повністю відновлюючих умовах, для отримання реакційно-здатних тіольних груп цистеїну. У деяких варіантах реалізації, антитіло піддають денатуруючим умовам для виявлення реакційно-здатних нуклеофільних груп, таких як лізин або цистеїн.
Навантаження (відношення лікарський засіб/антитіло) КАЛІ можна контролювати різними способами, наприклад, шляхом: (|) обмеження молярного надлишку проміжної сполуки лікарський засіб-лінкер або лінкерного реагенту відносно антитіла, (ії) обмеження часу або температури реакції кон'югації, і (ії) часткових або обмежуючих відновлюючих умов для модифікації тіольної групи цистеїну.
Слід розуміти, що коли більше однієї нуклеофільної групи вступає в контакт з проміжної сполуки лікарський засіб-лінкер або лінкерним реагентом, з подальшою реакцією з реагентом лікарського засобу, тоді отриманий продукт являє собою суміш сполук КАЛП з однієї або більше розподіленими групами лікарського засобу, зв'язаними з антитілом. Середнє число груп лікарського засобу на антитіло в суміші можна обчислити за допомогою подвійного аналізу ІФА з антитілами, які є специфічними до антитіла і специфічними до лікарського засобу. Окремі молекули КАЛП можна ідентифікувати в суміші за допомогою мас-спектрометрії і розділяти за допомогою ВЕРХ, наприклад, хроматографії гідрофобної взаємодії І(див., наприклад, Мебопаді еї а! (2006) Ргої. Епадг. ЮОезідп 4 ЗеІесіоп 19(7):299-307; Натрбієй еєї а! (2004) Сіп. Сапсег Везв. 10:7063-7070; Натрбіеїї, К.у., еї аї. "ЕНесі ої агид Іоадіпд оп їШйе рпаптасоіоду, рпаптасокіпеїісв, апа їохісйу ої ап апіі-СОЗ30О апіібоду-агид сопідаїе, " Абеігасі Мо. 624, Атегісап Авзосіайоп Тог
Сапсег Незеагсі, 2004 Аппиа! Мееїїпо, Магсй 27-31, 2004, Ргосеєдіпд5 ої (пе ААСВ, МоЇште 45,
Магси 2004; АйЙйеу, 5.0., еї аЇ. "СопігоПіпу Ше Іосайоп ої апа айасиптепі іп апіібоду-агид сопічпдаїгев5, " Арзігасі Мо. 627, Атегісап Ав5зосіайоп Тог Сапсег Кезеагсії, 2004 Аппиа! Мееїіпод,
Магси 27-31, 2004, Ргосеєдіпа5 ої Ше ААСА, Моїште 45, Магспй 2004|Ї. У деяких варіантах реалізації, з суміші кон'югатів можна виділяти гомогенний КАЛІ з одним значенням навантаження шляхом електрофорезу або хроматографії. 5. Типові способи отримання імунокон'югатів
КАЛП формули І може бути отриманий декількома способами з використанням реакцій, умов і реагентів органічної хімії, відомих фахівцям в даній галузі техніки, включаючи: (1) приведення в контакт нуклеофільної групи антитіла з двовалентним лінкерним реагентом з утворенням Аб-Ї. через ковалентний зв'язок, з подальшим приведенням в контакт з групою лікарського засобу Ю; і (2) приведення в контакт нуклеофільної групи в групі лікарського засобу з двовалентним лінкерним реагентом, з утворенням 0-Ї, через ковалентний зв'язок, з подальшим приведенням в контакт з нуклеофільною групою антитіла. Ілюстративні способи отримання КАЛП Формули за допомогою останнього способу описані в США 2005-0238649 Ат, який включений в даний документ за допомогою посилання у всій своїй повноті.
Нуклеофільні групи на антитіла включають, але не обмежуються ними: (ї) М-кінцеві аміногрупи, (ії) аміногрупи бічних ланцюгів, наприклад, лізину, (іїї) тіольні групи бічних ланцюгів, наприклад, цистеїну, і (ім) гідроксильні або аміногрупи цукрів, де антитіло є глікозильованим.
Аміно, тіольна та гідроксильна групи є нуклеофільними та здатні вступати в контакт з формуванням ковалентних зв'язків з електрофільними групами на лінкерних групах і лінкерних реагентах, включаючи: (ії) активні естери, такі як естери МН5, естери НОВІ, галогенформіати і галогенангідриди; (ії) алкіл і бензилгалогеніди, такі як галогенацетаміди; (іїї) альдегідні, кетонні, карбоксильні і малеїмідні групи. Певні антитіла володіють дисульфідами між ланцюгами, що піддаються відновленню, тобто цистеїновими містками. Реакційну здатність антитіла для кон'югації з лінкерними реагентами можна забезпечувати за допомогою обробки відновником, таким як ОТТ (дитіотреітолу) або трикарбонілетилфосфін (ТСЕР), так щоб антитіло повністю або частково відновлювалось. Кожен цистеїновий місток, таким чином, може утворювати, теоретично, два реакційно-здатних тіольних нуклеофіла. Додаткові нуклеофільні групи можна вносити в антитіла за допомогою модифікації залишків лізину, наприклад, реакцією залишків лізину з 2-імінотіоланом (реагентом Трота), що приводить до перетворення аміну в тіол.
Реакційно-здатні тіольні групи можна вносити в антитіло шляхом вбудовування одного, двох, трьох, чотирьох або більше залишків цистеїну (наприклад, шляхом отримання варіантів антитіл, що містять один або більше ненативних амінокислотних залишків цистеїну).
Кон'югати антитіло-лікарський засіб відповідно до цього винаходу також можна отримувати приведенням в контакт електрофільної групи на антитілі, такої як карбонільна група альдегіду або кетону, з нуклеофільною групою на лінкерному реагенті або лікарському засобі. Відповідні нуклеофільні групи на лінкерному реагенте включають, але не обмежуються ними, гідразид, оксим, аміно, гідразин, тіосемикарбазон, гідразину карбоксилат і арилгідразид. В одному варіанті реалізації антитіло модифікують внесенням електрофільних груп, які здатні вступати в контакт з нуклеофільними замісниками на лінкерному реагенті або лікарському засобі. В іншому варіанті реалізації, цукри глікозильованих антитіл можуть бути окислені, наприклад, окислюючими реагентами на основі перйодатів, з утворенням груп альдегідів або кетонів, які можуть вступати в контакт з аміногрупою лінкерних реагентів або груп лікарського засобу.
Отримані іміногрупи основи Шиффа можуть утворювати стабільний зв'язок, або їх можна відновлювати, наприклад, боргідридними реагентами, з утворенням стабільних зв'язків через амін. В одному варіанті реалізації, реакція вуглеводної частини глікозильованого антитіла або з галактозооксидазою, або з метаперйодатом натрію, може призводити до карбонільних груп (груп альдегідів і кетонів) в антитілі, які можуть вступати в реакції з відповідними групами на лікарський засіб (Негтапзоп, Віосопіцдаїе Тесппідце5). В іншому варіанті реалізації, антитіла, що містять М-кінцеві залишки серину або треоніну, можуть вступати в контакт з метаперйодатом натрію, що призводить до утворення альдегіду замість першої амінокислоти |беодпедап 5
Зігонп, (1992) Віосопішдаїє Сет. 3:138-146; 05 5362852). Такий альдегід можна піддавати реакції з групою лікарського засобу або нуклеофілом лінкера. бо Нуклеофільні групи на групі лікарського засобу включають, але не обмежуються ними:
аміногрупу, тіольну, гідроксильну групи, групи гідразиду, оксиму, гідразину, тіосемікарбазону, гідразину карбоксилату та арілгідразиду, що здатні вступати в контакт з утворенням ковалентних зв'язків з електрофільними групами на лінкерних групах і лінкерних реагентах, що включають: (і) активні естери, такі як естери МН5, естери НОВІ, галоформіати і галогенангідриди; (Ії) алкіл- і бензилгалогеніди, такі як галогенацетаміди; (Іїї) альдегіди, кетони, карбоксильні та малеїімідні групи.
Сполуки відповідно до даного винаходу повністю передбачають, але не обмежуються ними,
КАЛП, отримані з наступними поперечно-зшиваючими реагентами: ВМР5, ЕМОС5, СМВ5, НВУ5,
І6-5МОС, МВ5, МРВН, ЗВАР, 5ІА, БІАВ, 5МОС, 5МРВ, 5МРН, сульфо-ЕМСО5, сульфо-СМВ5, сульфо-КМО5, сульфо-МВ5, сульфо-5БІАВ, сульфо-5БМОСС ота сульфо-5МРВ, та 5У5В8 (сукцинімідил- (4-вінілсульфон)бензоат), які є комерційно доступними (наприклад, від Ріегсе
Віотесппоіоду, Іпс., Коскгога, ІС., 0О.5.А; див. сторінки 467-498, 2003-2004 Арріїсайоп5 Напароок апа Саїа!оад.
Імунокон'югати, що містять антитіло і цитотоксичний засіб, також можуть бути отримані з використанням різних біфункціональних засобів для приєднання білків, таких як М-сукцинімідил- 3- (2-піридилдитіо)пропіоснат (5РОР), сукцинімідил-4- (М-малеімідометил)циклогексан-1- карбоксилат (ЗМСС), імінотіолан (ІТ), біфункціональні похідні складних імідоефірів (такі як диметиладипімідат НСЇ), активні естери (такі як дисукцинімідилсуберат), альдегіди (такі як глутаральдегід), біс-азідосполуки (такі як біс(п-азідобензоіл)гександіамін), похідні біс-діазонію (такі як біс-(п-діазонійбензоіл)етилендіамін), діїзоціанати (такі як 2,б-діїзоцианат толуолу), і біс- активні сполуки флуоро (такі як 1,5-дифлуоро-2,4-динітробензол). Наприклад, імунотоксин рицин може бути отриманий, як описано в Мієйна еї аї., Зсіепсе 238:1098 (1987). Мічена вуглецем-14 1-ізотіоціанатобензил-З-метилдіетилентріамінопентаоцтова кислота (МХ-ОТРА) являє собою типовий хелатуючий агент для кон'югації радіонукліда з антитілом. Див.
МО94/11026.
В. Поверхнево-активна речовина
Винахід пропонує композицію, яка містить імунокон'югат, що містить антитіло до СО79Б і поверхнево-активну речовину. У деяких варіантах реалізації, поверхнево-активна речовина являє собою полісорбат (наприклад, полісорбат 20 і полісорбат 80); полоксамер (наприклад,
Зо полоксамер 188); М-октил-В-Ю глюкопіранозид (ОГ); Тритон; додецилсульфат натрію (ДСН); лаурелсульфат натрію; октилглікозид натрію; лаурил-, міристил-, лінолеіл- або стеарилсульфобетаїн; лаурил-, міристил-, лінолеіл- або стеарилсаркозін; лінолеїіл-, міристил- або цетилбетаїн; лауроамідопропіл-, кокамідопропіл-, лінолеамідопропіл-, міристамідопропіл-, пальмідопропіл- або ізостеарамідопропілбетаїн (наприклад, лауроамідопропіл); міристамідопропіл-, пальмідопропіл- або ізостеарамідопропілдиметиламін; метилкокоїл натрію або метилолеілтаурат динатрію; серія МОМАОШАТТМ (Мопа Іпашзігіе5, Іпс., Патерсон, Нью-
Джерсі); поліетілгліколь, поліпропілгліколь, сополімер етилену та пропіленгліколю, такий як
РіІсгопісх або РЕб68; або будь-яку їх комбінацію.
У деяких варіантах реалізації, поверхнево-активна речовина є неіоногенною. У деяких типових варіантах реалізації, поверхнево-активна речовина вибрана з групи, що складається з полісорбату 20 (ПС20), полісорбату 80 (ПС80), полоксамеру 188 (П188), М-октил-В-ЮО глюкопіранозиду (ОГ) і їх комбінації. У конкретному варіанті реалізації, поверхнево-активна речовина являє собою ПС20. В іншому варіанті реалізації, поверхнево-активна речовина являє собою ПС80.
У певних варіантах реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад,
ПС20) у фармацевтичній композиції становить щонайменше близько 0,01 95 мас./об. (тобто, 0,1 мг/мл) та близько 0,20 95 мас./об. (тобто, 2,0 мг/мл). У певних варіантах реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) у фармацевтичній композиції становить щонайменше близько 0,01 95 мас./об. (тобто, 0,1 мг/мл), щонайменше близько 0,02 95 мабс./об.
БО (тобто, 0,2 мг/мл), щонайменше близько 0,03 95 мас./об. (тобто, 0,3 мг/мл), щонайменше близько 0,04 95 мас./об. (тобто, 0,4 мг/мл), щонайменше близько 0,05 95 мас./об. (тобто, 0,5 мг/мл), щонайменше близько 0,06 95 мас./об. (тобто, 0,6 мг/мл), щонайменше близько 0,07 95 мас./об. (тобто, 0,7 мг/мл), щонайменше близько 0,08 95 мас./об. (тобто, 0,8 мг/мл), щонайменше близько 0,09 95 мас./об. (тобто, 0,9 мг/мл), щонайменше близько 0,10 95 мабс./об. (тобто, 1 мг/мл), щонайменше близько 0.11 95 мас./об. (тобто, 1,1 мг/мл), щонайменше близько 0,12 95 мас./об. (тобто, 1,2 мг/мл), щонайменше близько 0,13 95 мас./об. (тобто, 1,3 мг/мл), щонайменше близько 0,14 95 мас./об. (тобто, 1,4 мг/мл), щонайменше близько 0,15 95 мабс./об. (тобто, 1.5 мг/мл), щонайменше близько 0,16 95 мас./об. (тобто, 1,6 мг/мл), щонайменше близько 0,17 95 мас./об. (тобто, 1,7 мг/мл), щонайменше близько 0,18 95 мас./об. (тобто, 1,8 60 мг/мл), щонайменше близько 0,19 95 мас./об. (тобто, 1,9 мг/мл) або щонайменше близько 0,20 95 мас./об. (тобто, 2,0 мг/мл), включаючи будь-який діапазон між цими значеннями. У конкретному варіанті реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) у фармацевтичній композиції становить щонайменше близько 0,06 95 мас./об. (тобто, 0,6 мг/мл).
В іншому конкретному варіанті реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) у фармацевтичній композиції становить щонайменше близько 0,12 95 мас./об. (тобто, 1,2 мг/мл). У деяких варіантах реалізації, фармацевтична композиція являє собою рідку фармацевтичну композицію. У деяких варіантах реалізації, рідка фармацевтична композиція стабільна щонайменше протягом близько будь-якого з 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24 годин при зберіганні за 30 "С або щонайменше протягом близько будь-якого з 24, 48 або 72 годин при зберіганні за 2 "0-8 276.
У певних варіантах реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад,
ПС20) у фармацевтичній композиції становить щонайменше близько 0,01 95 мас./об. (тобто, 0,1 мг/мл) та близько 0,20 95 мас./об. (тобто, 2,0 мг/мл). У певних варіантах реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) у ліофілізованій фармацевтичній композиції становить щонайменше 0,01 95 мас./0б., щонайменше 0,02 95 мас./0б., щонайменше 0,03 95 мас./об., щонайменше 0,04 95 мас./о0б., щонайменше 0,05 95 мас./0б., щонайменше 0,06 95 мас./об., щонайменше 0,07 95 мас./о0б., щонайменше 0,08 95 мас./0б., щонайменше 0,09 95 мас./об., щонайменше 0,10 95 мас./0б., щонайменше 0,11 95 мас./0б., щонайменше 0,12 95 мас./об., щонайменше 0,13 95 мас./0б., щонайменше 0,14 95 мас./0б., щонайменше 0,15 95 мас./об., щонайменше 0,16 95 мас./о0б., щонайменше 0,17 95 мас./0б., щонайменше 0,18 95 мас./об., щонайменше 0,19 95 мас./0б. або щонайменше 0,20 95 мас./0б., включаючи будь-який діапазон між цими значеннями. У конкретному варіанті реалізації, концентрація поверхнево- активної речовини (наприклад, ПС20) у ліофілізованій фармацевтичній композиції становить щонайменше 0,06 95 мас./об. В іншому конкретному варіанті реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) у ліофілізованій фармацевтичній композиції становить щонайменше 0,1295 мас./об. У деяких варіантах реалізації, ліофілізована фармацевтична композиція являє собою ліофілізовану масу. У деяких варіантах реалізації, ліофілізована фармацевтична композиція міститься в скляному флаконі.
У деяких варіантах реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад,
Зо ПС20) в рідкій фармацевтичній композиції становить щонайменше від близько 0,1 до близько 2,0 мг/мл. У деяких варіантах реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) в рідкій фармацевтичній композиції становить щонайменше будь-яку близько 0,1,02,0,,0,4,0,5,06,0,7,0,8, 0,9, 1,0,1,2, 1,3, 1,4, 1,5, 1,6, 1,7, 1,8, 1,9 або 2,0 мг/мл, включаючи будь-який діапазон між цими значеннями. У конкретному варіанті реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) в рідкій фармацевтичній композиції становить щонайменше близько 0,695 мг/мл. В іншому конкретному варіанті реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) в рідкій фармацевтичній композиції становить щонайменше 1,2 мг/мл. У деяких варіантах реалізації, рідку фармацевтичну композицію відновлюють (наприклад, відновлюють з використанням СВДІ) з ліофілізованої фармацевтичної композиції (такої як ліофілізована маса). У деяких варіантах реалізації, рідка рармацевтична композиція міститься в скляному флаконі. У деяких варіантах реалізації, рідка фармацевтична композиція стабільна щонайменше протягом близько будь- якого з 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24 годин при зберіганні за 30 "С або щонайменше протягом близько будь-якого з 24, 48 або 72 годин при зберіганні за 2 "0-8 76.
У типовому варіанті реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад,
ПС20) у ліофілізованій фармацевтичній композиції становить 0,06 95 мас./об. В іншому варіанті реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) у ліофілізованій фармацевтичній композиції становить 0,1295 мас./об. У деяких варіантах реалізації, ліофілізована фармацевтична композиція являє собою ліофілізовану масу. У деяких варіантах реалізації, ліофілізована фармацевтична композиція міститься в скляному флаконі.
В ілюстративному варіанті реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) в рідкій фармацевтичній композиції становить 0,6 мг/мл. В типовому варіанті реалізації, концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) в рідкій фармацевтичній композиції становить 1,2 мг/мл. У деяких варіантах реалізації, рідку фармацевтичну композицію відновлюють (наприклад, відновлюють з використанням СВДІ) з ліофілізованої композиції (такої, як ліофілізованої маси). У деяких варіантах реалізації, рідка фармацевтична композиція міститься в скляному флаконі. У деяких варіантах реалізації, рідка фармацевтична композиція стабільна щонайменше протягом близько будь-якого з 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24 годин при зберіганні за 30 "С або щонайменше протягом близько через 60 24, 48 або 72 години при зберіганні за 2-8"С. У деяких варіантах реалізації, рідка фармацевтична композиція стабільна щонайменше протягом близько будь-якого з 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24 годин при зберіганні за 30 "С або щонайменше протягом близько будь- якого з 24, 48 або 72 годин при зберіганні за 2 "0-8 76.
У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СО79Ю6 у фармацевтичній композиції становить 10 мг/мл та концентрація поверхнево-активної речовини у фармацевтичній композиції становить щонайменше 0,06 95 мас./об. (тобто, 0,6 мг/мл). У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'юЮгата до СО79р у фармацевтичній композиції становить 10 мг/мл та концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) у фармацевтичній композиції становить щонайменше 0,12 95 мас./об. (тобто, 0,12 мг/мл). У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція являє собою відновлену композицію (наприклад, відновлену з використанням СВДІ з ліофілізованої композиції). В деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція являє собою відновлену композицію (наприклад, відновлену з використанням СВДІ з ліофілізованої композиції). У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція міститься в скляному флаконі. В деяких варіантах реалізації рідка фармацевтична композиція стабільна щонайменше протягом близько будь-якого з 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24 годин при зберіганні за 30 "С або щонайменше протягом близько 24, 48 або 72 годин при зберіганні за 2-8 С.
У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СО7960 у фармацевтичній композиції становить 10 мг/мл і концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) у фармацевтичній композиції становить 0,06 95 мас./об. (тобто, 0,6 мг/мл). У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СЮО79б у фармацевтичній композиції становить 10 мг/мл і концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) у фармацевтичній композиції становить 0,12 95 мас./об. (тобто, 1,2 мг/мл). В деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція являє собою відновлену композицію (наприклад, відновлену з використанням СВДІ з ліофілізованої композиції). У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція міститься в скляному флаконі.
У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СО7960 у фармацевтичній композиції становить 20 мг/мл і концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) у фармацевтичній композиції становить 0,06 95 мас./об. (тобто, 0,6 мг/мл). У деяких варіантах
Зо реалізації, концентрація імунокон'югата до СО79Б у фармацевтичній композиції становить 20 мг/мл і концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) у фармацевтичній композиції становить 0,12 95 мас./об. (тобто, 1,2 мг/мл). В деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція являє собою відновлену композицію (наприклад, відновлену з використанням СВДІ з ліофілізованої композиції). У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція міститься в скляному флаконі.
У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СО7960 у фармацевтичній композиції становить 20 мг/мл і концентрація поверхнево-активної речовини (наприклад, ПС20) у фармацевтичній композиції становить 0,06 95 мас./об. (тобто, 0,6 мг/мл). У деяких варіантах реалізації, концентрація імунокон'югата до СЮО79б у фармацевтичній композиції становить 20 мг/мл і концентрація поверхнево-активної речовини у фармацевтичній композиції становить 0,12 95 мас./об. (тобто, 1,2 мг/мл). В деяких варіантах реалізації рідка фармацевтична композиція стабільна щонайменше протягом близько будь-якого з 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24 годин при зберіганні за 30 "С або щонайменше протягом близько 24, 48 або 72 годин при зберіганні за 2-8 76.
У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція являє собою рідку композицію, яка підходить для внутрішньовенного введення. У деяких варіантах реалізації рідка композиція, що підходить для введення, містить від близько 0,0432 до близько 0,162 мг/мл поверхнево-активної речовини (наприклад, полісорбату 20). У деяких варіантах реалізації рідка композиція містить від близько 0,72 мг/мл до близько 2,7 мг/мл полатузумабу ведотину. У деяких варіантах реалізації рідка композиція, що підходить для внутрішньовенного введення, містить близько 0,72 мг/мл полатузумабу ведотину і близько 0,0432 мг/мл полісорбату 20. У деяких варіантах реалізації рідка композиція, що підходить для внутрішньовенного введення, містить близько 2,7 мг/мл полатузумабу ведотину і близько 0,162 мг/мл полісорбату 20.
С. Буферний агент
Згідно з даним розкриттям запропоновані фармацевтичні композиції, які включають буферний агент. Не обмежуючись теорією, використання буфера підтримує рН фармацевтичної композиції під час виробництва, зберігання і використання композиції. Необмежуючі приклади буферних агентів включають гістидин, сукцинат, натрію сукцинат, натрію бікарбонат, кальцію хлорид, магнію сульфат, мононатрійфосфат, динатрійфосфат, монокалійфосфат, бо дикалійфосфат, |Ігрис(гідроксиметил)метиламіно|Іпропансульфонову кислоту (ТАРЗБ), 2-(біс(2-
гідроксиетил)аміно)оцтову кислоту (Вісіпе), 2-аміно-2-(гідроксиметил)пропан-1,3-діол (Тріс), М- (2-гідрокси-1,1-біс(гідроксиметил))етил)гліцин (Ттісіпе), 3-(П1,З-дигідрокси-2- (гідроксиметил)пропан-2-іл|Іаміно|-2-гідроксипропан-1-сульфонову кислоту (ТАРБЗО), 2-|4-(2- гідроксиетил)піперазін-1-іл|Їєстансульфонову кислоту (НЕРЕЗ5), 2-(П1,3-дигідрокси-2- (гідроксиметил)пропан-2-іліаміно|їЇєтансульфонову кислоту (ТЕ5), 1,4- піперазиндіетансульфонову кислоту (РІРЕ5), диметиларсинову кислоту, 2-морфолін-4- ілетансульфонову кислоту (МЕ5) або фосфатно-сольовий буфер (ФСБ). Іншими підходящими буферними агентами можуть бути оцтова кислота і її сіль, лимонна кислота і її сіль, борна кислота і її сіль і фосфорна кислота і її сіль.
У зразкових варіантах реалізації даного розкриття буферний агент являє собою гістидиновий буфер або сукцинатний буфер. У конкретному варіанті реалізації сукцинатний буфер являє собою натрійсукцинатний буфер.
У деяких варіантах реалізації буферний агент знаходиться в концентрації від близько 10 мМ до близько 200 мМ. У конкретному варіанті реалізації буферний агент знаходиться в концентрації близько 10 мМ, близько 11 мМ, близько 12 мМ, близько 13 мМ, близько 14 мМ, близько 15 мМ, близько 16 мМ, близько 17 мМ, близько 18 мМ, близько 19 мМ, близько 20 мМ, близько 21 мМ, близько 22 мМ, близько 23 мМ, близько 24 мМ, близько 25 мМ, близько 26 мМ, близько 27 мМ, близько 28 мМ, близько 29 мМ, близько 30 мМ, близько 35 мМ, близько 40 мМ, близько 45 мМ, близько 50 мМ, близько 55 мМ, близько 60 мМ, близько 65 мМ, близько 70 мМ, близько 75 мМ, близько 80 мМ, близько 85 мМ, близько 90 мМ, близько 95 мМ, близько 100 мМ, близько 105 мМ, близько 110 мМ, близько 115 мМ, близько 120 мМ, близько 125 мМ, близько 130 мМ, близько 135 мМ, близько 140 мМ, близько 145 мМ, близько 150 мМ, близько 155 мМ, близько 160 мМ, близько 165 мМ, близько 170 мМ, близько 175 мМ, близько 180 мМ, близько 185 мм, близько 190 мМ, близько 195 мм або близько 200 мМ.
В іншому конкретному варіанті реалізації буферний агент знаходиться в концентрації 10 мМ, 11 мМ, 12 мМ, 13 мМ, 14 мМ, 15 мМ, 16 мм, 17 мМ, 18 мМ, 19 мм, 20 мМ, 21 мМ, 22 мМ, 23 мМ, 24 ММ, 25 мМ, 26 мМ, 27 мМ, 28 мМ, 29 мМ, 30 мМ, 35 мМ, 40 мМ, 45 мМ, 50 мМ, 55 мм, 60 мм, 65 мМ, 70 мМ, 75 мм, 80 мМ, 85 мМ, 90 мМ, 95 мМ, 100 мМ, 105 мМ, 110 мМ, 115 мм, 120 мм, 125 мМ, 130 мМ, 135 мМ, 140 мМ, 145 мМ, 150 мМ, 155 мМ, 160 мМ, 165 мМ, 170 мМ, 175 мм,
Зо 180 мМ, 185 мМ, близько 190 мм, 195 мм або 200 мМ.
У зразковому варіанті реалізації даного розкриття концентрація натрійсукцинатного буфера становить від близько 10 мМ до близько 200 мМ. В одному варіанті реалізації концентрація натрійсукцинатного буфера становить близько 10 мм. В іншому варіанті реалізації концентрація натрійсукцинатного буфера становить 10 мМ.
У деяких варіантах реалізації композиція даного розкриття має рН від близько 5,0 до близько 6,0. У конкретних варіантах реалізації буфер має рН близько 5,0, близько 5,1, близько 5,2, близько 5,3, близько 5,4, близько 5,5, близько 5,6, близько 5,7, близько 5, 8, близько 5,9 або близько 6,0. В інших конкретних варіантах реалізації буфер має рН 5,0, 5,1, 5,2, 5,3, 5,4, 5,5, 5,6, 5,7, 5,8,5,9абоб, 0.
В одному зразковому варіанті реалізації композиція даного розкриття має рН близько 5,3. В іншому зразковому варіанті реалізації композиція даного розкриття має рн 5,3.
Ор. Цукор
Відповідно до даного розкриття пропонуються фармацевтичні композиції, що містять цукор.
Не будучи пов'язаними теорією, цукор функціонує, сприяючи кріозахисту фармацевтичної композиції, тим самим запобігаючи агрегацію і підтримуючи хімічну і фізичну стабільність фармацевтичної композиції. У деяких варіантах реалізації цукор являє собою глюкозу, фруктозу, сахарозу, трегалозу, аргінін, гліцерин, пролін, декстран, декстран 40, гліцерин, маніт або сорбіт.
У деяких варіантах реалізації цукор вибраний з групи, що складається з сахарози, маніту, сорбіту, гліцерину, декстрану 40 і трегалози. У зразковому варіанті реалізації цукор являє собою сахарозу.
У деяких варіантах реалізації концентрація цукру становить від близько 50 мМ до близько 300 мМ. У конкретному варіанті реалізації концентрація буферного агента становить близько 50
ММ, близько 60 мМ, близько 70 мМ, близько 80 мМ, близько 90 мМ, близько 100 мМ, близько 110 мМ, близько 120 мМ, близько 130 мМ, близько 140 мМ, близько 150 мМ, близько 160 мМ, близько 170 мМ, близько 180 мМ, близько 190 мМ, близько 200 мМ, близько 210 мМ, близько 220 ММ, близько 230 мМ, близько 240 мМ, близько 250 мМ, близько 260 мМ, близько 270 мМ, близько 280 мМ, близько 290 мМ або близько 300 мМ. У деяких варіантах реалізації концентрація цукру становить від близько 100 мМ до близько 260 мМ. бо У деяких варіантах реалізації концентрація цукру становить від 50 мМ до 300 мМ. У
Зб конкретному варіанті реалізації концентрація буферного агента становить 50 мМ, 60 мМ, 70 мм, 80 мМ, 90 мМ, мМ, 110 мМ, 120 мМ, 130 мМ, 140 мМ, 150 мМ, 160 мМ, 170 мМ, 180 мМ, 190 мм, 200 мМ, 210 мМ, 220 мМ, 230 мМ, 240 мМ, 250 мМ, 260 мМ, 270 мМ, 280 мМ, 290 мм або 300
ММ. У деяких варіантах реалізації концентрація цукру становить від 100 мМ до 260 мМ.
У зразковому варіанті реалізації даного розкриття концентрація сахарози становить 120 мМ.
У іншому зразковому варіанті реалізації концентрація сахарози становить 120 мм.
В іншому аспекті дане розкриття пропонує фармацевтичну композицію, отриману ліофілізацією рідкої композиції, що містить 20 мг/мл імунокон'югата до СО79б в 10 мМ натрійсукцинатному буфері, 0,12 95 мас./об. полісорбату 20 і 120 мМ сахарози, причому рідка композиція має рн 5,3, і при цьому імунокон'югат до СО79Б має формулу: о о су
Мои уарси-Мм о дО о0о о Н р де: АБ являє собою антитіло до СО79Б, при цьому антитіло до СО790 містить важкий ланцюг і легкий ланцюг, при цьому легкий ланцюг містить (а) послідовність НМНВ-Ї 1
КАБОБМОМЕСОБРЇМ (ЗЕО ІО МО: 1); (5) послідовність НУВ-12 ААБМІ ЕБЗ (5ЕО ІО МО: 2); і (с) послідовність НУА-ЇЗ СООБМЕОРІТ (5ЕБО 10 МО: 3); при цьому важкий ланцюг містить (а) послідовність НМА-НІ СМТЕББМУМЕ (БО ОО МО: 4); (р) послідовність НУВ-Н2
СЕІГРОСИОЮТМММЕЇЕКа (ЗЕО ІО МО: 5); ії (с) послідовність НУВ-НЗ ТАВУРІВІ ОМ (5ЕО ІО МО: б); Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; і р дорівнює від близько 1 до близько 8 (наприклад, від близько 2 до близько 5, наприклад, близько 3,5).
В деяких варіантах реалізації даного винаходу антитіло до СО79Ь містить варіабельний домен важкого ланцюга (МН), що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮО МО: 7, їі варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить амінокислотну послідовність зБЕО ІЮ МО: 8. У деяких варіантах реалізації даного винаходу важкий ланцюг, містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІО МО: 9 і легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 10.
Е. Стабільність
У деяких варіантах реалізації оцінюється або вимірюється фізична стабільність, хімічна стабільність або біологічна активність фармацевтичної композиції в рідкому стані або
Зо ліофілізованій формі. Для оцінки стабільності і біологічної активності фармацевтичної композиції даного винаходу можуть використовуватися будь-які способи, відомі в даній області техніки і описані в прикладах в цьому документі. Наприклад, стабільність антитіла в фармацевтичній композиції можна виміряти за допомогою, але не обмежуючись ними, ексклюзивної високоефективної рідинної хроматографії (ЕХЗР або Е-ВЕРХ), візуалізаційно- контрольованого капілярного ізоелектричного фокусування (вкКІЕФ), картування пептидів, аналізу механічних частинок методом затемнення світла в невеликому об'ємі (НІАС) і варіантів способів капілярного електрофорезу (КЕ), таких як додецилсульфат натрію-КЕ (КЕ-ДСН) і глікан-КЕ. У деяких варіантах реалізації стабільна фармацевтична композиція (або склад) являє собою композицію, в якій імунокон'югат по суті зберігає свою фізичну стабільність і/або хімічну стабільність, і/або біологічну активність при зберіганні, наприклад, зберіганні протягом певного періоду або тривалості часу (наприклад, години, добу, місяці, роки і т. д.) за певних умов (таких як температура, відносна вологість, залишкова вологість, наявність або відсутність світла, після періоду струшування і т. д.). У деяких варіантах реалізації імунокон'югат, присутній у фармацевтичній композиції, є біологічно стабільним (наприклад, зберігає свою біологічну активність), якщо біологічна активність імунокон'югата (і/або фрагмента антитіла імунокон'югата, такого як антитіло до СЮО79Б) в конкретний момент часу знаходиться в межах діапазону, прийнятого національним або регіональним регулюючим агентством для фармацевтичних продуктів (наприклад, Федеральним управлінням лікарських засобів (ЕБА)
США, управлінням терапевтичних товарів (ТОА) Австралії, Європейським агентством з лікарських засобів (ЕМА) Європейського Союзу, і т.п.). Наприклад, біологічна активність імунокон'югата (такого як імунокон'югат, що містить антитіло до СО79р0) або фармацевтичної композиції, яка містить такий імунокон'югат, може бути виміряна за його здатності зв'язувати антиген (такий як здатність антитіла до СО79Б до зв'язування СО790, наприклад СО79р людини). Для вимірювання афінності зв'язування антитіл можна використовувати ряд аналізів, відомих в даній області техніки, включаючи, крім іншого, поверхневий плазмонний резонанс (ППР), радіоїмуноаналіз (РІА) ії ІФА. Додатково або альтернативно, біологічна активність імунокон'югата (такого як імунокон'югат, що містить антитіло до СО79Б) вимірюється за його здатністю до пригнічення росту клітин і/або клітинної проліферації, наприклад, іп міго або іп мімо, або здатністю викликати загибель клітин, включаючи запрограмовану загибель клітин (апоптоз), наприклад, іп міго або іп мімо. Додаткові подробиці, що стосуються аналізів для вимірювання біологічної активності антитіла до СО79Б або імунокон'югата, що містить антитіло до СО79р, представлені в (патенті США Мо 8088387І|, зміст якого повністю включено в даний документ за допомогою посилання.
У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція даного розкриття стабільна за -20 об протягом щонайменше близько б місяців, щонайменше близько 8 місяців, щонайменше близько 10 місяців» щонайменше близько 12 місяців, щонайменше близько 14 місяців, щонайменше близько 16 місяців, щонайменше близько 18 місяців, щонайменше близько 20 місяців, щонайменше близько 21 місяці, щонайменше близько 22 місяців, щонайменше близько 23 місяців, щонайменше близько 24 місяців, по щонайменше близько З років, щонайменше близько 4 років, або щонайменше близько 5 років в захищеному від світла місці.
У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція даного розкриття стабільна за від 2 9С до 8 "С (наприклад, 5 "Сж3 "С) протягом щонайменше близько 6 місяців, щонайменше близько 8 місяців, щонайменше близько 10 місяців, по щонайменше близько 12 місяців, щонайменше близько 14 місяців, щонайменше близько 16 місяців, щонайменше близько 18 місяців, щонайменше близько 20 місяців, щонайменше близько 21 місяці, щонайменше близько 22 місяців, щонайменше близько 23 місяців, щонайменше близько 24 місяців, щонайменше близько З років, щонайменше близько 4 років, або щонайменше близько 5 років в захищеному від світла місці.
У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція даного розкриття стабільна за від 9С до 40 "С протягом щонайменше близько 30 хвилин, щонайменше близько 60 хвилин, 25 щонайменше близько 2 годин, щонайменше близько 4 годин, щонайменше близько б годин, щонайменше близько 8 годин, щонайменше близько 10 годин, щонайменше близько 12 годин, щонайменше близько 14 годин, щонайменше близько 16 годин, щонайменше близько 18 годин, щонайменше близько 20 годин, щонайменше близько 22 години, щонайменше близько 1 доби, щонайменше близько 2 діб, або щонайменше близько З діб.
Зо В одному зразковому варіанті реалізації композиція стабілона щонайменше близько 48 місяців за 57 Сж-3 "С в захищеному від світла місці. В іншому зразковому варіанті реалізації композиція стабільна близько 48 місяців за 5 "Сж3 "С в захищеному від світла місці.
У деяких варіантах реалізації ліофілізована форма (наприклад, ліофілізат) фармацевтичної композиції даного винаходу може перевірятися на стабільність. У деяких варіантах реалізації в умовах зберігання (5 "Сж3 "С і в захищеному від світла місці) ліофілізована маса не демонструє жодних значних змін в структурі, кольорі, зовнішньому вигляді або вмісті вологи. В одному конкретному варіанті ліофілізована маса має вміст вологи менше 5 95 в умовах зберігання. В іншому конкретному варіанті реалізації ліофілізована маса є гладкою без заглиблень в умовах зберігання. У деяких варіантах реалізації даного винаходу ліофілізована маса стабільна протягом щонайменше близько 48 місяців в умовах зберігання.
У деяких варіантах реалізації стабільність фармацевтичної композиції даного винаходу вимірюють за допомогою ексклюзивної високоефективної рідинної хроматографії (Е-ВЕРХ). У зразковому варіанті реалізації композиція має основний пік (906 площі) щонайменше 95,0, який вимірюється за допомогою Е-ВЕРХ.
У деяких варіантах реалізації ліофілізована фармацевтична композиція (наприклад, маса), запропонована в цьому документі, стабільна протягом щонайменше близько 44 місяців (наприклад, близько 30, 35, 40, 45, 50 або 55 місяців) при зберіганні за температури від близько 2 "С до близько 8 "С в діапазоні залишкового вмісту вологи від близько 0,3 95 (мас./мас.) до близько 3,2 95 (мас./мас.), включаючи будь-який діапазон між цими значеннями. У деяких варіантах реалізації ліофілізована фармацевтична композиція (наприклад, маса), запропонована в цьому документі, стабільна протягом щонайменше близько 7 місяців (наприклад, близько протягом 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 8 або 10 місяців) при зберіганні за близько 25 "С в діапазоні залишкового вмісту вологи від близько 0,395 (мас./мас.) до близько 3,295 (мас./мас.), включаючи будь-який діапазон між цими значеннями.
У деяких варіантах реалізації ліофілізована фармацевтична композиція (наприклад, маса), запропонована в цьому документі, стабільна при (а) концентрації білка від близько 17 до близько 23 мг/мл, (б) концентрації сукцинату від близько 7 до близько 23 мМ, (с) концентрації сахарози від близько 90 до близько 150 мМ, (а) концентрації полісорбату 20 від близько 0,9 до близько 1,5 мг/мл, і (е) рН від близько 4,95 до близько 5,65. У деяких варіантах реалізації бо ліофілізована фармацевтична композиція (наприклад, маса), що містить будь-який один або більше з (а) до (є), зазначених вище, стабільна за температури від близько 2 "С до близько 8 "С, протягом близько щонайменше будь-якого з 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27 28, 29 або 30 місяців. б. Композиції для внутрішньовенного введення.
У цьому розкритті представлені фармацевтичні композиції і рідкі композиції, які підходять для внутрішньовенного (в/в) введення. Композиції, призначені для застосування для в/в введення іп мімо, повинні бути стерильними. Це легко досягається шляхом фільтрування через стерильні фільтруючі мембрани до або після приготування фармацевтичної композиції. У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція даного розкриття відновлюється стерильною водою для ін'єкцій (СВДІ). У деяких варіантах реалізації відновлену композицію додатково розводять у фізіологічному буфері в пакеті для внутрішньовенного (в/в) введення.
В одному аспекті, дане розкриття пропонує фармацевтичну композицію, яка містить імунокон'югат до СО790, поверхнево-активна речовина, сукцинатний буфер і цукор, причому фармацевтична композиція при відновленні у воді утворює рідку фармацевтичну композицію, яка містить імунокон'югат до СО79БЬ в концентрації від близько 10 мг/кг до близько 20 мг/мл, поверхнево-активну речовину в концентрації щонайменше 0,06 95 мас./об. (тобто 0,6 мг/мл), сукцинатний буфер в концентрації від близько 10 мМ до близько 200 мМ і цукор в концентрації від близько 100 мМ до близько 260 мМ, при цьому рідка фармацевтична композиція має рн 5,3, і при цьому імунокон'югат до СЮО79Б має формулу: о о сту
Мои уарсі-Мм о о оо о Н р де: АБ являє собою антитіло до СО79Б, при цьому антитіло до СО790 містить важкий ланцюг і легкий ланцюг, при цьому легкий ланцюг містить (а) послідовність НМНВ-Ї 1
КАБОБМОМЕСОБРЇМ (ЗЕО ІО МО: 1); (5) послідовність НУВ-12 ААБМІ ЕБЗ (5ЕО ІО МО: 2); і (с) послідовність НУА-ЇЗ СООБМЕОРІТ (5ЕБО 10 МО: 3); при цьому важкий ланцюг містить (а) послідовність НМА-НІ СМТЕББМУМЕ (БО ОО МО: 4); (р) послідовність НУВ-Н2
СЕІГРОСИОЮТМММЕЇЕКа (ЗЕО ІО МО: 5); ії (с) послідовність НУВ-НЗ ТАВУРІВІ ОМ (5ЕО ІО МО: б); Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; і р дорівнює від близько 1 до близько 8
Зо (наприклад, від близько 2 до близько 5, наприклад, близько 3,5).
У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція відновлюється (1:1 маса: об'єм) в
СВДІ. У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція, при відновленні в воді, утворює рідку фармацевтичну композицію, що містить 20 мг/мл імунокон'югата до СО79Б в 10 мМ натрійсукцинатному буфері, 0,12 95 мас./об. полісорбату 20 їі 120 мМ сахарози, при цьому рідка фармацевтична композиція має рн 5,3.
У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція відновлюється в СВДІ, а потім розбавляється фізіологічним буфером в пакеті для в/в, причому концентрація поверхнево- активної речовини при розведенні в пакеті для в/в становить щонайменше 0,003 95 мас./06. В одному варіанті реалізації концентрація поверхнево-активної речовини при розведенні в пакеті для в/в становить щонайменше 0,004 95 мас./об. У зразковому варіанті реалізації поверхнево- активна речовина являє собою полісорбат 20. У деяких варіантах реалізації цукор являє собою сахарозу. У конкретному варіанті реалізації концентрація сахарози становить 120 мМ. У деяких варіантах реалізації сукцинатний буфер являє натрійсукцинатний буфер. У конкретному зразковому варіанті реалізації концентрація натрійсукцинатного буфера становить 10 мМ.
У деяких варіантах реалізації стабільність фармацевтичної композиції даного розкриття при відновленні у воді вимірюється по агрегації, рН, каламутності, кількості видимих і/або невидимих частинок або кількості вільного (наприклад, некон'югованого) лікарського засобу. У деяких варіантах реалізації для оцінки стабільності можна використовувати Уф- спектрофотометрію, Е-ВЕРХ, хроматографію гідрофобної взаємодії (НІС), вкІєФ або НІАС або їх комбінацію. У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція при відновленні в воді має стабільність до близько 1 добу, до близько 2 діб або до близько З діб за 30 "С. У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція при відновленні в воді має стабільність до близько 1 добу, до близько 2 діб, до близько З діб, до близько 4 діб, до близько 5 діб, до близько 6 діб або до близько 7 діб за 5 "Сж3 с.
У деяких варіантах реалізації стабільність композиції, відновленої в воді, вимірюють за допомогою ексклюзивної високоефективної рідинної хроматографії (Е-ВЕРХ). У зразковому варіанті реалізації композиція має основний пік (96 площі) щонайменше 95,0, який вимірюється за допомогою Е-ВЕРХ.
У деяких конкретних варіантах реалізації композиція має кількість ВМС (95) менше 4,0, як виміряно за допомогою Е-ВЕРХ. У деяких конкретних варіантах реалізації композиція має кількість НМС (95) менше 1,0, як виміряно за допомогою Е-ВЕРХ. У деяких варіантах реалізації композиція має основний пік (95 площі) щонайменше 95,0 і ВМС менше 4,0, як виміряно за допомогою Е-ВЕРХ. У деяких варіантах реалізації композиція має основний пік (906 площі) щонайменше 95,0, ВМС (95) менше 4,0 ї НМС (95) менше 1,0, як виміряно за допомогою Е-ВЕРХ.
У деяких варіантах реалізації стабільність композиції, відновленої в воді, вимірюють за допомогою візуалізаційно-контрольованого капілярного ізоелектричного фокусування (вкКІЕФ). В одному варіанті реалізації композиція має основний пік (96 площі) щонайменше 73,0, кислотну область (96 площі) не більше ніж 25,5 і основну область (96 площі) не більше ніж 10,0, як виміряно за допомогою вкКІЕФ. У зразковому варіанті реалізації композиція має основний пік (90 площі) щонайменше 58,0, кислотну область (95 площі) не більше ніж 32,0 і основну область (95 площі) не більше ніж 12,0, як виміряно за допомогою вкІЕФ.
У деяких варіантах реалізації відновлена фармацевтична композиція, яка включає 20 мг/мл полатузумабу ведотин в 10 мМ сукцинату, 120 мМ сахарози, 1,2 мг/мл полісорбату 20, за рН 5,3 фізико-хімічно стабільна після 72 годин зберігання за температури від близько 2 "С до близько 8 об. У деяких варіантах реалізації, зберігання відновлений фармацевтичної композиції протягом 72 годин за температури в діапазоні від близько 2 "С до близько 8 "С не знижує біологічну активність полатузумабу ведотину. У деяких варіантах реалізації, відновлена фармацевтична композиція, яка містить 20 мг/мл полатузумабу ведотину в 10 мМ сукцинату, 120 мМ сахарози, 1,2 мг/мл полісорбату 20, за рН 5,3 фізико-хімічно стабільна після 24 годин зберігання за температури 30 С з освітленням навколишнього середовища. У деяких варіантах реалізації зберігання відновленої фармацевтичної композиції, протягом 24 годин за 30 "С з впливом освітлення навколишнього середовища не знижує біологічну активність полатузумабу ведотину.
В одному аспекті, дане розкриття пропонує рідку композицію, яка містить імунокон'югат до сОр79Бр, поверхнево-активну речовину, сукцинатний буфер і цукор, причому імунокон'югат до
СО796 знаходиться в концентрації від близько 10 мг/мл до близько 20 мг/мл, поверхнево-
Зо активна речовина знаходиться в концентрації щонайменше 0,06 95 мас./об. (тобто 0,6 мг/мл), сукцинатний буфер знаходиться в концентрації від близько 10 мМ до близько 200 мМ, їі цукор знаходиться в концентрації від близько 100 до близько 260 мМ, при цьому рідка композиція має рН 5,3, і при цьому імунокон'югат до СЮО79Ь має формулу:
Ар-5 о но ОН о о су
Ми марси-м о оо оо
ЗБ о Н Р де: АБ являє собою антитіло до СО79Б, при цьому антитіло до СО790 містить важкий ланцюг і легкий ланцюг, при цьому легкий ланцюг містить (а) послідовність НМНВ-Ї 1
КАБОБМОМЕСОБРЇМ (ЗЕО ІО МО: 1); (5) послідовність НУВ-12 ААБМІ ЕБЗ (5ЕО ІО МО: 2); і (с) послідовність НМА-ЇЗ3 ООБМЕОРІТ (5ЕБЕО ІО МО: 3); при цьому важкий ланцюг містить (а) послідовність НМА-НІ СМТЕББМУМЕ (БО ОО МО: 4); (р) послідовність НУВ-Н2
СЕІГРОСИОЮТМММЕЇЕКа (ЗЕО ІО МО: 5); ії (с) послідовність НУВ-НЗ ТАВУРІВІ ОМ (ЗЕО ІЮ МО: б); Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; і р дорівнює від близько 1 до близько 8 (наприклад, від близько 2 до близько 5, наприклад, близько 3,5).
У деяких варіантах реалізації поверхнево-активна речовина являє собою полісорбат 20. У деяких варіантах реалізації цукор являє собою сахарозу. У зразковому варіанті реалізації концентрація сахарози становить 120 мМ. У деяких варіантах реалізації сукцинатний буфер являє натрійсукцинатний буфер. У конкретному зразковому варіанті реалізації концентрація натрійсукцинатного буфера становить 10 мМ.
У деяких варіантах реалізації рідка композиція даного розкриття розчинена в буфері. Буфер може бути, без обмеження, фізіологічним розчином (0,995 мас./об. натрію хлориду), половинним сольовим фізіологічним розчином (0,45 95 мас./0б. натрію хлориду), 5 95 мабс./об. декстрозою, лактатним розчином Рінгера або їх комбінацією.
У деяких варіантах реалізації рідка композиція даного розкриття розчинена в ізотонічному буфері. У деяких варіантах реалізації ізотонічний буфер може бути свіжо приготовленим або міститися в попередньо заповненому пакеті для в/в. У деяких варіантах реалізації ізотонічний буфер являє собою фізіологічний розчин (0,995 натрію хлориду). У зразковому варіанті реалізації рідка композиція даного розкриття, розчинена в ізотонічному буфері, знаходиться в пакеті для в/в.
У деяких варіантах реалізації рідка композиція даного розкриття, розчинена в ізотонічному буфері в пакеті для в/в, має рН від близько 4,8 до близько 5,8. У конкретних варіантах реалізації рН становить близько 4,8, близько 4,9, близько 5,0, близько 5,1, близько 5,2, близько 5,3, близько 5,4, близько 5,5, близько 5,6, близько 5,7 або близько 5,8. У деяких варіантах реалізації рідка композиція даного розкриття, розчинена в ізотонічному буфері в пакеті для в/в, має рн близько 5,3.
У деяких варіантах реалізації, стабільність рідкої композиції в пакеті для в/в даного розкриття вимірюється по агрегації, рН, каламутності, кількості видимих і/або невидимих частинок, або кількості вільного (наприклад, некон'югованого) лікарського засобу. У деяких варіантах реалізації УФ-спектрофотометрія, Е-ВЕРХ, хроматографія гідрофобної взаємодії (НІС), вкієФ або НІАС або їх комбінація можуть бути використані для оцінки стабільності рідкої композиції в пакеті для в/в.
У деяких варіантах реалізації рідка композиція в пакеті в/в даного розкриття стабільна в статичних умовах. У деяких варіантах реалізації рідка композиція в пакеті в/в даного розкриття стабільна в умовах струшування. У деяких варіантах реалізації рідка композиція даного розкриття, розчинена в ізотонічному буфері в пакеті для в/в, стабільна до близько 1 години, до близько 2 годин, до близько З годин, до близько 4 годин, до близько 5 годин, до близько 6 годин, до близько 7 годин або до близько 8 годин за 30 "С. У деяких варіантах реалізації рідка композиція даного розкриття, розчинена в ізотонічному буфері в пакеті для в/в, стабільна до близько 8 годин, до близько 9 годин, до близько 10 годин, до близько 12 годин, до близько 14 годин, до близько 16 годин, до близько 18 годин, до близько 20 годин, до близько 22 годин або до близько 24 годин за 25 "С. У деяких варіантах реалізації рідка композиція даного розкриття, розчинена в ізотонічному буфері в пакеті для в/в, стабільна до близько 24 годин, до близько 30 годин, до близько 36 годин, до близько 42 годин, до близько 48 годин, до близько 54 годин, до близько 60 годин, до близько 66 годин або до близько 72 годин за 5 "ССЗ б.
У деяких варіантах реалізації ізотонічний буфер являє собою фізіологічний розчин. У деяких
Зо варіантах реалізації відновлений розчин або розбавлений розчин для інфузії, описаний в цьому документі (наприклад, розбавлений розчин для інфузії, що містить імунокон'югат (наприклад, полатузумабу ведотин)), є стерильним.
І. СПОСОБИ ЛІКУВАННЯ
Передбачається, що фармацевтична композиція або рідка композиція даного розкриття може бути використана для лікування різних проліферативних розладів, наприклад, таких що характеризуються надекспресією пухлинного антигену. Прикладом проліферативного розладу є злоякісне новоутворення. Приклади злоякісного новоутворення включають, але не обмежуються ними, рак кровотворення або рак крові, такий як лімфома, лейкоз, мієлома або лімфоїдні злоякісні новоутворення, а також рак селезінки і рак лімфатичних вузлів, а також карциному, бластому і саркому. Більш конкретні приклади злоякісного новоутворення включають порушення проліферації В-клітин, включаючи, наприклад, лімфоми високого, середнього та низького ступеня злоякісності (включаючи В-клітинні лімфоми, такі як, наприклад,
В-клітинна лімфома, асоційована зі слизовою оболонкою, і неходжкінська лімфома (НХЛ), мантійно-клітинна лімфома, лімфома Беркітта, дрібноклітинна лімфоцитарна лімфома, лімфома маргінальної зони, дифузійна В-великоклітинна лімфома, фолікулярна лімфома, лімфома
Ходжкіна і Т-клітинні лімфоми) і лейкози (включаючи вторинний лейкоз, хронічний лейкоцитарний лейкоз (ХЛЛ), такий як В-клітинний лейкоз (СО5-В-лімфоцити), мієлоїдний лейкоз, такий як гострий мієлоїдний лейкоз, хронічний мієлоїдний лейкоз, лімфоїдний лейкоз, такий як гострий лімфобластний лейкоз (ГЛЛ) і мієлодисплазія) та інші гематологічні та/або асоційовані з В- клітинами або Т-клітинами злоякісні новоутворення. Також включені види злоякісного новоутворення додаткових гемопоетичних клітин, включаючи поліморфноядерні лейкоцити, такі як базофіли, еозинофіли, нейтрофіли і моноцити, дендритні клітини, тромбоцити, еритроцити і природні клітини-кілери. У деяких варіантах реалізації проліферативний розлад даного розкриття являє собою рецидив злоякісного новоутворення або рефрактерне злоякісне новоутворення.
У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція або рідка композиція даного розкриття може використовуватися для лікування рецидивуючого лейкозу або рецидивуючої лімфоми. В інших конкретних варіантах реалізації фармацевтична композиція або рідка композиція даного розкриття може використовуватися для лікування рефрактерного лейкозу 60 або рефрактерної лімфоми.
В одному аспекті дане розкриття забезпечує спосіб лікування проліферативного розладу у пацієнта, що потребує цього, що включає введення пацієнтові фармацевтичної композиції або рідкої композиції, описаної в цьому документі.
У деяких варіантах реалізації рак являє собою порушення проліферації В-клітин. У конкретних варіантах реалізації порушення проліферації В-клітин вибрано з групи, що складається з: лімфоми, мієломи, неходжкінської лімфоми (НХЛ), дифузної В-великоклітинної лімфоми (ДВВЛ), агресивної НХЛ, індолентної лімфоми, фолікулярної лімфоми (ФЛ), рецидивуючої агресивної НХЛ, рецидивуючої індолентної НХЛ, рецидивуючої НХЛ, рефрактерної НХЛ, рефрактерної індолентної НХЛ, хронічного лімфоцитарного лейкозу (ХЛЛ), дрібноклітинної лімфоцитарної лімфоми, лейкозу, волосатоклітинного лейкозу (ВКЛ), гострого лімфоцитарного лейкозу (ГЛЛ) і мантійноклітинної лімфоми.
В одному зразковому варіанті реалізації даного розкриття порушення проліферації В-клітин являє собою неходжкінську лімфому (НХЛ). В одному зразковому варіанті реалізації порушення проліферації В-клітин являє собою дифузійну В-великоклітинну лімфому (ДВВЛ). В одному конкретному варіанті реалізації порушення проліферації В-клітин являє собою рецидивуючу дифузійну В-великоклітинну лімфому (ДВВЛ). В іншому конкретному варіанті реалізації порушення проліферації В-клітин являє собою рефрактерну ддифузійну В-великоклітинну лімфому (ДВВЛ).
В одному зразковому варіанті реалізації порушення проліферації В-клітин являє собою рецидивуючу НХЛ або рефрактерну НХЛ. У ще одному зразковому варіанті реалізації порушення проліферації В-клітин являє собою фолікулярну лімфому.
Рак може містити клітини, які експресують СО79Б, так що імунокон'югати до СЮО79Б даного розкриття здатні зв'язуватися з раковими клітинами. Для визначення експресії СО79р при злоякісному новоутворенні доступні різні діагностичні/прогностичні аналізи. В одному варіанті реалізації надекспресія СЮО79р може бути проаналізована за допомогою ІГХ. Залиті в парафін тканинні зрізи з біопсії пухлини можуть бути піддані аналізу ІГХ і відповідають критеріям інтенсивності фарбування білка СО790 щодо ступеня фарбування і того, яка частка досліджених пухлинних клітин присутня в зразку.
Для профілактики або лікування розладу доза КАЛП, що підходить буде залежати від типу
Зо захворювання, що підлягає лікуванню, як визначено вище, тяжкості і перебігу захворювання, незалежно від того, чи вводиться молекула в профілактичних або терапевтичних цілях, ранніх терапій, історії хвороби пацієнта і реакції на антитіло, а також розсуду лікаря. Сполуку зручно вводити пацієнту одноразово або протягом серії курсів лікування. Залежно від типу і тяжкості захворювання, початкове кандидатне дозування сполуки для введення пацієнту може становити від близько 1 мкг/кг до 15 мг/кг (наприклад, 0,1 мг/кг - 20 мг/кг), наприклад, за одне або більше окремих введень або у вигляді безперервної інфузії. Одна типова добова доза може перебувати в діапазоні від близько 1 мкг/кг до 100 мг/кг або більше, в залежності від вищезазначених факторів. Орієнтовна доза КАЛП, що вводиться пацієнтові, знаходиться в діапазоні від близько 0,1 до близько 10 мг/кг маси тіла пацієнта. При повторному введенні протягом декількох діб або довше, залежно від стану, лікування продовжують до бажаного зменшення симптомів захворювання.
Для лікування або запобігання порушення проліферації фармацевтичну композицію або рідку композицію даного розкриття вводять за допомогою внутрішньовенної інфузії. Доза введена за допомогою інфузії знаходиться в діапазоні від близько 1 мкг/м2 до близько 10000 мкг/м2 на одну дозу, як правило, одна доза на тиждень, всього одна, дві, три або чотири дози.
Альтернативно, доза знаходиться в діапазоні від близько 1 мкг/м2 до близько 1000 мкг/м-, від близько 1 мкг/ме до близько 800 мкг/м-, від близько 1 мкг/м2 до близько 600 мкг/м, від близько 1 мкг/ме до близько 400 мкг/м-, від близько 10 мкг/м 2 до близько 500 мкг/м-, від близько 10 мкг/ме до близько 300 мкг/м-, від близько 10 мкг/м 2 до близько 200 мкг/м 2, і від близько 1 мкг/м2 до близько 200 мкг/м-. Дозу можна вводити один раз на добу, один раз в тиждень, кілька разів на тиждень, але рідше ніж один раз на добу, кілька разів на місяць, але рідше ніж один раз на добу, кілька разів на місяць, але рідше ніж один раз на тиждень, один раз на місяць або періодично для полегшення або зменшення симптомів захворювання. Введення може тривати з будь-яким із зазначених інтервалів до ремісії пухлини або симптомів лімфоми, що лейкозу підлягає лікуванню. Введення може бути продовжено після досягнення ремісії або полегшення симптомів, якщо така ремісія або полегшення продовжуються таким тривалим введенням.
Для визначення експресії СО79Б при раку доступні різні аналізи для виявлення. В одному варіанті реалізації надекспресія поліпептиду СО790б може бути проаналізована імуногістохімічним методом (ІГХ). Залиті в парафін зрізи тканини з біопсії пухлини можуть бути бо піддані аналізу ІГХ і відповідають наступним критеріям інтенсивності фарбування білка СО79р:
Оцінка 0 - фарбування не спостерігається або фарбування мембран спостерігається менш ніж в 10 95 пухлинних клітин.
Оцінка 14 - слабке/ледве помітне забарвлення мембран виявляється більш ніж в 10 95 пухлинних клітин. Клітини фарбуються тільки в частині їх мембрани.
Оцінка 2-- - повне фарбування мембрани від слабкого до помірного спостерігається більш ніж в 10 95 пухлинних клітин.
Оцінка З3- - повне фарбування мембрани від помірного до сильного спостерігається більш ніж в 10 95 пухлинних клітин.
Пухлини з оцінкою 0 або 1-- для експресії поліпептиду СЮО79Б можуть бути охарактеризовані як не надекспресуючі СО79Б, тоді як пухлини з оцінками 2ж або З- можуть бути охарактеризовані як надекспресуючі СО79р.
Альтернативно або додатково, РІЗН-аналізи, такі як ІМЕОКМФ (продається Мепіапа,
Арізона) або РАТНМІЗІОМО (МУубвів, Іллінойс), можуть бути виконані на фіксованій формаліном, залитій парафіном пухлинній тканині для визначення ступеня (якщо така є) надекспресії СЮО79Б в пухлині.
СОр798 надлишкова експресія або ампліфікації можуть бути оцінені з використанням іп мімо аналізу виявлення, наприклад, шляхом введення сполуки (такої як антитіло), яка пов'язує сполуку для виявлення і помічена міткою, що детектується (наприклад, радіоактивний ізотоп або флуоресцентна мітка) і зовнішнього сканування пацієнта для визначення місця розташування мітки.
Комбіновані терапії
В даний час, в залежності від стадії злоякісного новоутворення, лікування раку включає один або комбінацію таких способів лікування: хірургічне втручання з видаленням ракової тканини, променева терапія і хіміотерапія. Терапія імунокон'югатами, що містять антитіло до сОр79р, може бути особливо бажаною для літніх пацієнтів, які погано переносять токсичність і побічні ефекти хіміотерапії, а також при метастатичному захворюванні, коли променева терапія має обмежену придатність. Імунокон'югати, що містять антитіло до СЮО79Б, націлені на пухлину, даного розкриття корисні для полегшення симптомів злоякісного новоутворення, що експресує сСОр79Б, при початковій діагностиці захворювання або під час рецидиву. Для терапевтичного
Зо застосування імунокон'югат, що містить антитіло до СО79Ь можна використовувати окремо або в комбінованій терапії, наприклад, з гормонами, антиангіогенними засобами або радіоактивно міченими сполуками, або з хірургічним втручанням, кріотерапією і/або радіотерапією. Введення фармацевтичної композиції або рідкої композиції даного розкриття може здійснюватися в поєднанні з іншими формами загальноприйнятої терапії, або послідовно, до або після традиційної терапії. Хіміотерапевтичні лікарські засоби, такі як ТАХОТЕКЕФ (доцетаксел),
ТАХОЇ Ф (паклітаксел), естрамустин і мітоксантрон, використовуються для лікування злоякісного новоутворення, зокрема, у пацієнтів з високим ризиком. У цьому способі даного розкриття для лікування або полегшення злоякісного новоутворення у пацієнта з злоякісним новоутворенням можна вводити антитіло до СЮО79Б в поєднанні з лікуванням одним або більше попередніми хіміотерапевтичними агентами. Зокрема, розглядається комбінована терапія паклітакселом і модифікованими похідними (див., наприклад, ЕРО60О0517). Фармацевтичну композицію або рідку композицію даного розкриття можна вводити з терапевтично ефективною дозою хіміотерапевтичного агента. В іншому варіанті фармацевтичну композицію або рідку композицію даного розкриття вводять в поєднанні з хіміотерапією для підвищення активності та ефективності хіміотерапевтичного агента, наприклад паклітакселу. У Рпузісіап5 "ОезК Кетегепсе (РОК) описані дозування цих агентів, які використовують для лікування різних видів злоякісних новоутворень. Схема введення і дозування вищезгаданих хіміотерапевтичних лікарських засобів, які є терапевтично ефективними, будуть залежати від конкретного виду злоякісного новоутворення, що підлягає лікуванню, ступеня захворювання та інших факторів, знайомих лікаря в даній області техніки, і можуть бути визначені лікарем.
В іншому варіанті реалізації фармацевтична композиція або рідка композиція даного розкриття може вводитися в комбінації з одним або більше хіміотерапевтичними агентами або агентами, які інгібують ріст, включаючи спільне введення коктейлів з різних хіміотерапевтичних агентів або іншого цитотоксичного агента(ів) або іншого терапевтичного засобу(ів), який також пригнічує ріст пухлини. Хіміотерапевтичні агенти включають естрамустинфосфат, преднімустин, цисплатин, 5-фторурацил, мелфалан, циклофосфамід, гідроксисечовини і гідроксиуреатаксани (такі як паклітаксел і доксетаксел) і/або антрациклінові антибіотики. Склади і схеми введення таких хіміотерапевтичних агентів можна використовувати згідно з інструкціями виробника або згідно емпіричному визначенню, виконаному фахівцем в даній області техніки. Крім того, склади бо і схеми введення таких хіміотерапевтичних агентів описані в СпетоїПпегару 5егмісе Е4й., М.С.
Реггу, ММШат»е 8 УМіІКіп5, Вайітоге, МО (1992). Фармацевтична композиція або рідка композиція даного розкриття може бути об'єднана з антигормональною сполукою; наприклад, антиестрогеновою сполукою, такою як тамоксифен; антипрогестероном, таким як онапрістон (див. ЕРЄ16812); або антиандрогеном, таким як флутамід, в дозуваннях, відомих для таких сполук. Якщо злоякісне новоутворення, який підлягає лікуванню, являє собою андрогеннезалежний рак, пацієнт може раніше піддаватися антиандрогенній терапії, і після того, як злоякісне новоутворення стає андрогеннезалежним, пацієнту можна вводити фармацевтичну композицію або рідку композицію винаходу.
Іноді може бути корисним також одночасне введення пацієнту кардіопротектора (для запобігання або зменшення дисфункції міокарда, пов'язаної з терапією) або одного або більше цитокінів. На додаток до вищевказаних терапевтичним схемам пацієнт може бути підданий хірургічному видаленню ракових клітин і/або променевій терапії (наприклад, зовнішнє променеве опромінення або терапія радіоактивно міченим агентом, таким як антитіло) до, одночасно або після введення фармацевтичної композиції або рідкої композиції даного винаходу. Відповідні дозування для будь-якого з вищевказаних агентів, що вводяться разом, являють собою такі, які використовуються в даний час, і можуть бути знижені за рахунок комбінованої дії (синергія) агента і антитіла до СЮО79р.
У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція або рідка композиція даного розкриття може бути введена пацієнту в комбінації з ефективною кількістю іншого терапевтичного агента. В одному варіанті реалізації терапевтичний агент вибраний з групи, що складається з антитіла, хіміотерапевтичного агента, цитотоксичного агента, антиангіогенного агента, імунодепресанта, проліків, цитокіну, антагоністу цитокінів, цитотоксичної радіотерапії, кортикостероїда, протиракової вакцини і засобів, що інгібують ріст. В іншому варіанті реалізації терапевтичний агент вибраний з одного або більше з таких, тамоксифен, летрозол, екземестан, анастрозол, іринотекан, цетуксимаб, фулвестрант, вінорелбін, ерлотиніб, бевацизумаб, вінкристин, мезилат іматинібу, сорафеніб, лапатиніб, трастузумаб, цисплатин, гемцитабін, метотрексат, вінбластин, карбоплатин, паклітаксел, 5-фторурацил, доксорубіцин, бортезоміб, мелфалан, преднізон, преднізолон і доцетаксел.
У деяких варіантах реалізації терапевтичний агент являє собою антитіло до СО20.
Зо У деяких варіантах реалізації фармацевтичну композицію або рідку композицію даного розкриття можна вводити в комбінації з ефективною кількістю антитіла до СО20О для лікування порушення проліферації В-клітин. В одному варіанті реалізації порушення проліферації В-клітин являє собою дифузійну В-великоклітинну лімфому (ДВВЛ). В іншому варіанті реалізації порушення проліферації являє собою фолікулярну лімфому (ФЛ). У деяких варіантах реалізації антитіло до СО20О являє собою ритуксимаб.
У деяких варіантах реалізації терапевтичний агент являє собою хіміотерапевтичний агент. В одному варіанті реалізації хіміотерапевтичний агент включає один або більше з наступного: циклофосфамід, гідроксидаунорубіцин, вінкристин і преднізон. В іншому варіанті реалізації хіміотерапевтичний агент включає циклофосфамід, доксорубіцин і преднізон.
У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція або рідка композиція даного розкриття може вводитися в комбінації з ефективною кількістю антитіла до СО20 і хіміотерапевтичним агентом. В одному варіанті реалізації хіміотерапевтичний агент включає циклофосфамід, доксорубіцин і преднізон.
У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція або рідка композиція даного розкриття може вводитися в комбінації з ефективною кількістю антитіла до СО20 і хіміотерапевтичних агентом для лікування порушення проліферації В-клітин. В одному варіанті реалізації порушення проліферації В-клітин являє собою неходжкінську лімфому (НХЛ). В другому варіанті реалізації порушення проліферації В-клітин являє собою дифузійну В- великоклітинну лімфому (ДВВЛ). У конкретному варіанті реалізації ДВВЛ являє собою рецидивуючу/рефрактерну ДВВЛ. В іншому варіанті реалізації НХЛ являє собою рецидивуючу
НХЛ або рефрактерну НХЛ. В іншому конкретному варіанті реалізації порушення проліферації являє собою фолікулярну лімфому (ФЛ). В іншому варіанті реалізації ФЛ являє собою рецидивуючу/рефрактерну ФЛ. У деяких варіантах реалізації антитіло до СЮО2О являє собою ритуксимаб.
У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція або рідка композиція даного розкриття може бути об'єднана з антитілом до СО20 (або голим антитілом, або КАЛП). В одному варіанті реалізації антитіло до СО20О являє собою ритуксимаб (КіпихапФф)) або його біоаналог. У деяких варіантах реалізації антитіло до СО2О являє собою окрелізумаб (2Н7) (Сепепіесі, Іпс.,
Південний Сан-Франциско, Каліфорнія) або його біоаналог. В іншому варіанті реалізації 60 фармацевтична композиція або рідка композиція даного розкриття може бути об'єднана з антитілом до МЕСЕ (наприклад, АмавііпФ)).
У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція або рідка композиція даного розкриття може бути об'єднана з алкілюючим агентом. У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція або рідка композиція даного розкриття може бути об'єднана з алкілюючим агентом і антитілом до СО20 (або голим антитілом, або КАЛП). У деяких варіантах реалізації антитіло до СО2О являє собою ритуксимаб (КпихапФ)) або його біоаналог. У деяких варіантах реалізації алкілюючий агент являє собою /4-І(5-Ібіс(2-хлоретил)аміно|-1- метілбензімідазол-2-іл|бутанову кислоту і її солі. У деяких варіантах реалізації алкілюючий агент являє собою бендамустин.
Комбіновану терапію можна застосовувати згідно одночасної або послідовної схеми введення. При послідовному введенні комбінація може бути введена за два або більше введень. Комбіноване введення включає спільне введення при використанні роздільних складів або єдиного фармацевтичного складу і послідовне введення в будь-якому порядку, причому бажано, щоб існував період часу, коли обидва (або всі) активні агенти одночасно проявляють свою біологічну активність.
Відповідні дозування будь-якого з вищезазначених агентів, що вводяться одночасно, відповідають дозуванням, що використовуються в даний час, і можуть бути знижені за рахунок комбінованої дії (синергії) нового агента і інших хіміотерапевтичних агентів або способів лікування.
Комбінована терапія може забезпечити "синергію" і підтвердити "синергічний ефект", тобто ефект, який досягається при спільному застосуванні активних інгредієнтів, перевищує суму ефектів, отриманих із застосуванням цих сполук окремо. Синергічний ефект можна отримати, якщо активні інгредієнти: (1) спільно складені та введені або доставлені одночасно у комбінованому складі з одноразовою дозою; (2) доставлені по черзі або паралельно як окремі склади; або (3) деяким іншим чином. При почерговій доставці синергічний ефект можна отримати, якщо сполуки вводять або доставляють послідовно, наприклад, за допомогою різних ін'єкцій в окремих шприцах. Як правило, під час альтернативної терапії ефективну дозу кожного активного інгредієнта вводять послідовно, тобто періодично, тоді як при комбінованій терапії ефективні дози двох або більше активних інгредієнтів вводять разом.
Зо ЇМ. Готові вироби та набори
Інший варіант реалізації даного розкриття являє собою промисловий виріб, що містить матеріали, корисні для лікування, профілактики і/або діагностики порушення проліферації. В одному варіанті реалізації, готовий виріб містить контейнер і етикетку або вкладиш в упаковку на ньому або пов'язані з ним. Відповідні контейнери включають, наприклад, бутлі, флакони, шприці і т.д. Контейнери можна сформувати з різних матеріалів, наприклад, зі скла або пластику. Контейнер містить композицію, ефективну для лікування, попередження та/або діагностики ракового стану, і може мати стерильний вхідний отвір (наприклад, контейнер може являти собою пакет з розчином для внутрішньовенного введення або флакон, що містить пробку, яку проколюють голкою для підшкірної ін'єкції). Щонайменше один активний агент в композиції являє собою імунокон'югат, що містить антитіло до СЮО79Б, даного розкриття. На етикетці або вкладиші в упаковку зазначено, що композицію застосовують для лікування злоякісного новоутворення. Етикетка або вкладиш в упаковку додатково будуть містити інструкції щодо введення композиції хворому на злоякісне новоутворення. Альтернативно, готовий виріб може додатково містити другий контейнер, що містить фармацевтично прийнятний буфер, такий як стерильна вода для ін'єкцій (СВДІ), бактеріостатична вода для ін'єкцій (БВДІ), фосфатно-сольовий буферний розчин, розчин Рінгера та розчин глюкози. Він може додатково включати інші матеріали, бажані з комерційної чи споживчої точки зору, зокрема інші буфери, розріджувачі, фільтри, голки та шприці.
У деяких варіантах реалізації готовий виріб являє собою контейнер, такий як бутель, флакон, шприц, який включає фармацевтичну композицію даного розкриття. У деяких варіантах реалізації готовий виріб являє собою контейнер, такий як бутель, флакон, шприц, який включає ліофілізовану фармацевтичну композицію (наприклад, масу) цього розкриття. У деяких варіантах реалізації готовий виріб являє собою контейнер, такий як бутель, флакон, шприц, який включає відновлену ліофілізовану фармацевтичну композицію даного розкриття. У конкретному варіанті реалізації готовий виріб являє собою контейнер, який включає ліофілізовану фармацевтичну композицію, відновлену стерильною водою для ін'єкцій (СВДІ).
У деяких варіантах реалізації готовий виріб являє собою пластиковий контейнер, який включає фармацевтичну композицію даного розкриття. У деяких варіантах реалізації готовий виріб являє собою скляний контейнер, який включає фармацевтичну композицію даного бо розкриття.
У деяких варіантах реалізації готовий виріб являє собою скляний флакон, який включає фармацевтичну композицію даного розкриття. У конкретному варіанті реалізації готовий виріб являє собою скляний флакон, який включає ліофілізовану фармацевтичну композицію (таку як маса) даного розкриття. У конкретному варіанті реалізації виріб являє собою скляний флакон, який включає відновлену ліофілізовану фармацевтичну композицію (таку як маса) даного розкриття. У конкретному варіанті реалізації готовий виріб являє собою скляний флакон, який включає ліофілізовану фармацевтичну композицію (наприклад, масу), відновлену стерильною водою для ін'єкцій (СВДІ).
У деяких варіантах реалізації готовий виріб являє собою пакет для внутрішньовенного введення, що містить фармацевтичну композицію або рідку композицію даного розкриття. Пакет для ввнутрішньовенного введення може складатися з матеріалів, включаючи, але не обмежуючись, поліолефін (ПО), полівінілхлорид (ПВХ), етиленвінілацетат, поліпропілен (ПП), поліетилен (ПЕ), сополіестер етер або їх комбінацію. У деяких варіантах реалізації пакет для внутрішньовенного введення являє собою пакет з поліолефіну (ПО), пакет з поліпропілену (ПП), пакет з поліетилену (ПЕ) або пакет з полівінілхлориду (ПВХ).
У деяких варіантах реалізації готовий виріб, що містить фармацевтичну композицію або рідку композицію даного розкриття, може мати об'єм, що становить щонайменше близько 5 мілілітрів (мл), щонайменше близько 10 мл, щонайменше близько 15 мл, щонайменше близько мл, щонайменше близько 25 мл, щонайменше близько 30 мл, щонайменше близько 35 мл, 20 щонайменше близько 40 мл, щонайменше близько 45 мл, щонайменше близько 50 мл, щонайменше близько 55 мл, щонайменше близько 60 мл, щонайменше близько 65 мл, щонайменше близько 70 мл, щонайменше близько 75 мл, щонайменше близько 80 мл, щонайменше близько 85 мл, щонайменше близько 90 мл, щонайменше близько 95 мл, щонайменше близько 100 мл, щонайменше близько 105 мл, щонайменше близько 110 мл, щонайменше близько 115 мл, щонайменше близько 120 мл, щонайменше близько 125 мл, по щонайменше близько 130 мл, щонайменше близько 135 мл, щонайменше близько 140 мл, щонайменше близько 145 мл, щонайменше близько 150 мл, щонайменше близько 155 мл, щонайменше близько 160 мл, щонайменше близько 165 мл, щонайменше близько 170 мл, щонайменше близько 175 мл, по щонайменше близько 180 мл, щонайменше близько 185 мл,
Зо щонайменше близько 190 мл, щонайменше близько 195 мл або щонайменше близько 200 мл. У деяких варіантах реалізації готовий виріб являє собою пакет з ПО, який може вміщати об'єм щонайменше близько 25 мл, щонайменше близько 50 мл або щонайменше близько 100 мл. У деяких варіантах реалізації готовий виріб являє собою пакет з ПВХ, який може вміщати об'єм щонайменше близько 25 мл, щонайменше близько 50 мл або щонайменше близько 100 мл.
У деяких варіантах реалізації готовий виріб являє собою пакет для внутрішньовенного введення, що включає фармацевтичну композицію або рідку композицію даного розкриття і буфер. У конкретному варіанті реалізації буфер може бути фізіологічним розчином, половинним фізіологічним розчином, 5 95 мас./0б. декстрозою, лактатним розчином Рінгера або їх комбінацією. В одному варіанті реалізації готовий виріб являє собою пакет для внутрішньовенного введення, що включає фармацевтичну композицію або рідку композицію даного розкриття, розчинену в половинному фізіологічному розчині.
У деяких варіантах реалізації готовий виріб являє собою пакет для внутрішньовенного введення, що включає фармацевтичну композицію або рідку композицію даного розкриття і ізотонічний буфер. В одному варіанті реалізації готовий виріб являє собою пакет для внутрішньовенного введення, що включає фармацевтичну композицію або рідку композицію даного розкриття, розчинену в фізіологічному розчині.
В одному зразковому варіанті реалізації готовий виріб являє собою пакет з ПВХ, що включає фармацевтичну композицію або рідку композицію даного розкриття і фізіологічний розчин, який може вмістити об'єм щонайменше близько 100 мл. В іншому ілюстративному варіанті реалізації готовий виріб являє собою мішок з ПВХ, що включає фармацевтичну композицію або рідку композицію даного розкриття і фізіологічний розчин, який може вмістити об'єм близько 100 мл.
В іншому ілюстративному варіанті реалізації готовий виріб являє собою пакет з ПО, що включає фармацевтичну композицію або рідку композицію даного розкриття і фізіологічний розчин, який може вмістити об'єм щонайменше близько 100 мл. У ще одному зразковому варіанті реалізації готовий виріб являє собою пакет з ПО, що включає фармацевтичну композицію або рідку композицію даного розкриття і половинний фізіологічний розчин, який може вмістити об'єм щонайменше близько 100 мл.
У будь-якому з варіантів реалізації даного винаходу стабільна фармацевтична або рідка фармацевтична композиція може зберігатися в контейнері, такому як бутель, флакон, шприц бо або пакет для внутрішньовенного (в/в) введення.
Також пропонують набори, які можна використовувати для різних цілей, наприклад для аналізів знищення клітин, що експресують СО79Б. Готовий виріб містить контейнер і етикетку або вкладиш в упаковку на ньому або пов'язані з ним. Контейнер містить композицію, що містить щонайменше один імунокон'югат, що містить антитіло до СО79Б, даного розкриття.
Можуть бути включені додаткові контейнери, які містять, наприклад, розчинники, поверхнево- активні речовини, буфери, контрольні антитіла. Етикетка або вкладиш в упаковку можуть містити опис композиції, а також інструкції по передбаченому застосуванню.
Наступний опис представлено, щоб дати можливість фахівцеві в даній області техніки створювати і використовувати різні варіанти реалізації. Опис конкретних пристроїв, способів і додатків наводиться тільки як приклад. Різні модифікації описаних в цьому документі прикладів будуть очевидні для фахівців в даній області техніки, і загальні принципи, визначені в цьому документі, можуть бути застосовані до інших прикладів і додатків, не виходячи за рамки суті і об'єму різних варіантів реалізації. Таким чином, різні варіанти реалізації не призначені для обмеження описаними і показаними прикладами, але повинні відповідати обсягу, відповідному формулі винаходу.
ПРИКЛАДИ
Приклад 1: Дослідження поверхнево-активної речовини для імунокон'югата до СЮО79Б
Композиція, яку спочатку використовували для ранньої фази клінічних випробувань у пацієнтів анти-СО79Б-мс-ММАЕ, являла собою рідку композицію, яка містить гістидинацетатний буфер з 0,02 95 полісорбату 20, який доставлявся пацієнтам через шприцевий насос для внутрішньовенного введення. Щоб розробити комерційну композицію лікарського препарату, були протестовані різні неїонні поверхнево-активні речовини в різних концентраціях, щоб визначити, чи можуть вони захистити і стабілізувати анти-СО796Б-мс-ММАЕ від агрегації при розведенні в пакеті для в/в, який може бути шляхом доставки до пацієнтів в комерційних умовах. Зокрема, стабільність анти-СО079р-мс-ММАЕ оцінювалася як в (а) статичних умовах в пакеті для в/в, так і в (б) умовах міжфазного стресу повітря-вода, викликаного короткочасним перемішуванням в пакеті для в/в.
Анти-СО0796-имс-ММАЕ
Анти-СО79Б-мс-ММАЄЕ розводили в 20 мМ гістидинацетаті, рН 5,5. Буфер 20 мМ
Зо гістидинацетату з рН 5,5 отримували додаванням 3,11 г гістидину і 1,03 мл крижаної оцтової кислоти в 800 мл свіжої надчистої води. Виміряний рН склав 5,5:20,1. Отриманий розчин доводили до 1 л, використовуючи свіжу надчисту воду, фільтрували через ПЕС фільтр 0,22 мкіМ і зберігали за 2-8 "С. Концентрації анти-СО079р-мс-ММАЕ були протестовані як (ії) 10 мг/мл, так і (і) 20 мг/мл шляхом розбавлення фільтрованим буфером до 10 мг/мл або 20 мг/мл, якщо потрібно. Розведений матеріал зберігали за 2-8 "С в захищеному від світла місці.
Поверхнево-активна речовина
Були протестовані наступні поверхнево-активні речовини: (ї) полісорбат 20 (ПС20), чистоти
БР, МЕ, вироблений Сгода; (ії) полісорбат 80 (ПС80), чистоти ОР, МЕ, вироблений Сгода; (іїї) полоксамер (П188), чистоти ОБР, МЕ, що містить 98 ч/млн бутильованого гідрокситоулуену, вироблений Зресігит Спептіса!5; і (їм) М-октил-В-ЮО глюкопіранозид (ОГ) С14Н2806, ЕМУ: 292.4, вироблений Айугтеїйіх, Ападгаде. Композиції 10 95, 1,095 ї 0,595 вихідного розчину ПС20 готували наступним чином: в залежності від цільової концентрації ПС20 в пакеті використовувався 10 95, 1 95 або 0,5 95 вихідний розчин ПС20 в надчистій воді. 10 95 вихідний розчин ПС20 готували шляхом додавання 10 г ПС20 в мірну колбу на 100 мл. Колбу наповнювали 60 мл надчистої води і потім перемішували магнітною мішалкою, щоб розчин добре перемішався. Після того як бульбашки спали протягом 30 хвилин, колбу наповнили до 100 мл надчистою водою. Розчин переносили в світлозахисний контейнер і зберігали максимум 1 тиждень за 2-8 "С. Аналогічну процедуру використовували для приготування 1,0 95 розчину
ПС20 з використанням 1,0 г ПС20 в 100 мл надчистої води. Для приготування 0,5 95 розчину
ПС20 використовували розведення 1:1 (об./06.) 1,0 95 вихідного розчину ПС20.
Приготування 0,5 95 ПС80 було наступним: Вихідний 10 95 ПС20 отримували додаванням 10 г ПС80 в мірну колбу на 100 мл. Колбу наповнювали 50 мл надчистої води і потім перемішували магнітною мішалкою до тих пір, поки розчин не став добре перемішаним. Розчину давали відстоятися протягом 30 хвилин, щоб бульбашки спали, а потім перемішували. Потім обсяг розчину доводили до 100 мл, використовуючи надчисту воду. Для отримання 0,5 95 вихідного розчину ПС80 0,5 мл 10 95 вихідного розчину ПС80 доводили до 10 мл за допомогою надчистої води. Розчини переносили в світлозахисні контейнер і зберігали максимум 1 тиждень за 2-8 с.
Приготування 0,5 95 П188 було наступним: Вихідний 10 95 П188 готували шляхом додавання 10 г П188 в мірну колбу на 100 мл. Колбу наповнювали 60 мл надчистої води і потім бо перемішували магнітною мішалкою до тих пір, поки розчин не став добре перемішаним. Розчину давали відстоятися протягом 30 хвилин, щоб бульбашки спали, а потім перемішували. Потім обсяг розчину доводили до 100 мл, використовуючи надчисту воду. Для отримання 0,5 95 вихідного розчину П188 0,5 мл 10 95 вихідного розчину П188 доводили до 10 мл за допомогою надчистої води. Розчини переносили в світлозахисні контейнер і зберігали максимум 1 тиждень за 2-8 76.
А. Статичні дослідження пакетів для в/в:
Анти-СО79Б-мс-ММАЄЕ розводили в пакетах для в/в. Щоб імітувати рекомендовану процедуру приготування в аптеці, з пакету для в/в відбирали такий же об'єм фізіологічного розчину, як і загальний об'єм анти-СО79р-мс-ММАЄЕ і поверхнево-активної речовини, що додавали. Поверхнево-активні речовини вводили в пакети для в/в перед до введення композиції анти-2С079р-мс-ММАЕ в гістидиновому буфері, гарантуючи, що анти-СО79р-мсе-ММАЕ у вигляді пулу ультрафільтраційної діафільтрації без поверхнево-активної речовини (ШЕОРЕ) не піддавався впливу фізіологічного розчину без будь-якого наявності поверхнево-активної речовини в пакеті для в/в. Потім пакети для в/в обережно обертали, щоб забезпечити повне перемішування, уникаючи при цьому сильного струшування і перемішування в пакетах, що містять анти-СО079р-мсе-ММАЕ.
Приготування анти-СО79Б-мс-ММАЄЕ в фізіологічному розчині, що міститься в скляних флаконах: Різні кількості фізіологічного розчину (0,9 95 натрію хлориду), поверхнево-активних речовин і імунокон'югата додавали в скляний флакон Богта Міїгит об'ємом 15 см3 і закривали пробкою ВаїКуо діаметром 20 мм. Пізніше зразки інкубували при певних умовах дослідження.
Збір зразків: у ході дослідження зразки відбирали за допомогою шприца ВО РаїЇсоп об'ємом 1 сму або 5 см3у в поєднанні з голкою 18 б. Зібрані зразки зберігали в 10 см3 контейнерах з ПЕТГ (МаЇдепе).
Визначення концентрації білка УФ-спектрофотометричним скануванням: Концентрацію білка після розведення визначали для обраних зразків за допомогою спектрофотометра Аодіепі.
Зразки, зібрані з пакетів для в/в, розбавляли (при необхідності) об'ємно так, щоб Уф-сигнал становив від 0,1 до 1,0 ВО. Поглинання реєстрували при 279 нм і 320 нм. Визначення концентрації по УФ розраховували з використанням коефіцієнта екстинкції 1,40 (мг/мл)-1 см-1.
Скоригований А279 був отриманий шляхом вирахування АЗ20 нм з А279 нм. Ця поправка
Зо враховує каламутність розчину і дозволяє точно виміряти концентрацію білка.
Каламутність: Каламутність зразків вимірювали шляхом реєстрації середнього УФф- поглинання в діапазоні 340-360 нм з використанням кювети з довжиною шляху 1 см в спектрофотометрі Адііепі. Зразком базової лінії для спектрофотометра була очищена вода.
Видимі частки: Присутність будь-яких видимих частинок оцінювали візуально на чорно- білому тлі світлового короба зі зразками в 10 см3 контейнерах з ПЕТГ. Вміст розчинних агрегатів як міру нестабільності білка визначали за допомогою високоефективної ексклюзійної хроматографії (Е-ВЕРХ) на Адіїепї 1200/1280 (Адіїепі ТесппоЇодіе5, Санта-Клара, Каліфорнія), оснащеному детектором з діодною матрицею, встановленою на 280 нм, і ТозоПп Віозсіепсе / І С (Монтгомерівілл, Пенсільванія) ТЗК-Сеє! 130005МУХІ -ексклюзивною колонкою (300х7,8 мм, 5 мкм) за температури навколишнього середовища. Зразки елюювали протягом 30 хв при ізократичній швидкості потоку 0,5 мл/хв, використовуючи 0,2 М КЗРОЯ4, 0,25 М КСІ, рН 6,2.
Високоточний лічильник рідких частинок (НІАС): НІАС використовувався для визначення розміру та підрахунку частинок в розчині. Затемнення світла використовували для кількісної оцінки видимих і/або невидимих частинок (ЗУР) з використанням приладу НІАС (модель 97035).
Були зібрані частки таких розмірів: 1,6,2,3,4,5,6, 7,8, 9, 10, 11, 12, 15, 20, 251 50 мкм.
Дослідження стабільності в пакетах для в/в при статичному зберіганні:
Для дослідження впливу поверхнево-активних речовин в пакетах для в/в первинне дослідження проводилося як в статичних умовах, так і в умовах перемішування. Діапазон доз, протестований в цих дослідженнях для анти-СО079р-мс-ММАЕ, був розроблений і виконаний в діапазоні від 1,8 мг/кг до 2,4 мг/кг. Передбачалося, що більшість пацієнтів важить від 40 до 120 кг. Виходячи з цих припущень, загальна доза на пакет для в/в варіювалася від 72 мг (низька доза/низька вага) до 288 мг (висока доза/велика вага). 1-2 підсумовують результати для пакетів для в/в з фіксованою концентрацією ПС20 0,005 Фо в пакеті і кінцевої концентрацією анти-СО79р-мс-ММАЕ 0,65 мг/мл. Концентрація анти-СО79р-ус-
ММАЕ в пакеті для в/в була обрана виходячи з низької дози 1,8 мг/кг для пацієнта з найнижчою вагою - 40 кг, в пакеті для в/в об'ємом 100 мл. Оскільки 100 мл пакети для в/в переповнені на 10 мл, кінцева концентрація в пакеті для в/в була: (1,8 мг/кгх40 к"./110 мл-0,65 мг/мл
У статичних умовах зберігання за 30 "С протягом 22 годин не було значних відмінностей між типами пакетів для в/в по відношенню до фізичної стабільності анти-СО79р-мо-ММАБЕ. Всі бо пакети показали збільшення (А) змісту високомолекулярних сполук (ВМС) на 0,3 95-0,1 9,
виміряне за допомогою ЕХ. Це продемонструвало, що анти-СО790Б-имс-ММАЕ був нестабільним за 30 "С при розведенні в 0,9 95 Масі.
Поверхнево-активна речовина і скринінгові дослідження при статичному зберіганні:
Для добре контрольованого і ефективного скринінгу типу поверхнево-активної речовини і концентрації поверхнево-активної речовини необхідно було використовувати фіксовану концентрацію білка в пакеті. Концентрація анти-СО79р-ус-ММАЕ в пакеті 2,6 мг/мл була обрана на основі максимально можливої дози 2,4 мг/кг для пацієнта з великою вагою і масою 120 кг, що вводиться в пакет на 100 мл, що є рекомендованим розміром пакета для клініки і який має 10 95 об'єм переливу, як видно з наступного розрахунку: (2,4 мг/кгх120 кг)/110 мл-2,6 мг/мл.
Передбачалося, що найвища концентрація білка в пакеті буде найгіршим випадком, оскільки більш високі об'ємні концентрації білка викликатимуть швидшу адсорбцію антитіла на межі розділу повітря-вода, що призводить до більш високих рівнів агрегації, опосередкованої міжфазною поверхнею.
Вплив температури на стабільність при статичному зберіганні:
Забезпечення відповідних умов зберігання для складеного пакета для в/в важливе для якості продукту терапевтичного антитіла, і це було оцінено. Ця інформація також потрібна для підготовки посібників для аптеки і вкладишів в продукти, щоб гарантувати правильне використання будь-яких терапевтичних антитіл. Різні рівні ПС20О в пакетах були випробувані за температур 30 "С, 2570 і 2-80. За 2-8 "С, тестовані рівні ПС20О в пакеті (0,003 95, 0,005 95 і 0,01 95) не показали будь-яких істотних змін у кількості ВМС після 22 годин статичного зберігання (Фіг. 3). Всі зміни (96 ВМС) склали «0,02 905. За 25 "С, і рівнях ПС20 0,005 95, 0,01 Об, 0,015 о, 0,025 95 і 0,030 95 в пакеті, збільшення кількості -- 0,1 96 ВМС спостерігалося після 22 годин статичного зберігання (Фіг. 3). Збільшення кількості ВМС за 30 "С було набагато більше, ніж спостерігається за 25 "С. При рівнях ПС20 0,004 95, 0,015 95, 0,02 95, 002595, 0,059610,1 95 в пакеті після 22 годин статичного зберігання спостерігалося збільшення кількості ВМС на 0,3--0,1 9» (Фіг. 3).
За всіх температур збільшення кількості ВМС не залежало від концентрації ПС20 в пакеті, що вказує на те, що агрегація в статичних умов не опосередкована міжфазним стресом.
Збільшення кількості ВМС показало сильну кореляцію з температурою зберігання. Ці результати добре корелюють з подальшими дослідженнями, проведеними |ВесКіеу, М. еї аї.,
Іпуезіїдайоп іпіо Тетрегаште-Іпдисей Адагедайоп ої ап Апібоду Огид Сопійдаїеє. Віосопіцдаїє
Спетівігу., 24, рр: 1674-1683 (2013), вказуючи, що утворення ВМС в кон'югатах антитіло- лікарський препарат (КАЛП) за більш високих температур пояснюється підвищеною чутливістю третинної структури до термічного стресу, імовірно через наявність кон'югованих лікарських препаратів в міхланцюгових цистеїнах, близьких до домену СНІ.
Тестування сумішей поверхнево-активних речовин:
Відомо, що полоксамер 188 (П188) знижує утворення ВМС в пакетах для в/в, але при перемішуванні може спостерігатися значне збільшення кількості невидимих часток (ЗМР).
Навпаки, ПС20 не збільшував ЗМР. Для подальшого дослідження цих різних результатів між двома поверхнево-активними речовинами була використана суміш ПС20-П188 в рівному співвідношенні по масі 1:11, щоб визначити, чи може ПС20 запобігти утворенню 5УР, а П188 обмежити збільшення кількості ВМО. Дослідження проводилося в 25 мл пакетах для в/в з концентрацією анти-СО79Б-ус-ММАЕ 2,6 мг/мл в пакеті. У перерахунку на масу додавали рівні кількості ПС20 і П188, щоб отримати загальну концентрацію поверхнево-активної речовини в пакеті для в/в 0,05 95 або 0,195. Збільшення в кількості ВМС 0,3-0,4 95 спостерігалася при статичному стані за температури 30 "С протягом 22 годин в Таблиці 1 нижче.
Таблиця 1:
Дослідження впливу суміші поверхнево-активних речовин ПС20-П188 в статичних умовах теплового стресу за 30 С
НІАС
, Поверхнево- ЕХ (відносна площа в (кумулятивна сом ратура активна Час процентах) (95) рані Кала- кількість о речовина | (год.) мутність частинок/мл) (мл) | СС) (ее) (мг/мл) 215 110125 ен см мя мкм |мкм|мкм|мкм 00595 | 0 | 0,7 | 992 | 02 | 2,7 | 0,02 |3309І498| 54 | 8 (002596 6 | 09 | 989 | бе нт |нт (нт нтуінтуінт по20ї 0,025 95 22 12 98,6 02 ІНТ 0,02 1І930021287| 381| З веде ее пе) о юс» з "пвх бло | 0 1 0,7 | 992 | 02 | 2,7 | 005 М 244122 15| 0 (005956 | 6 | 0,8 | 990 | 02 |нт нт (нт (нту(нтунт по20 пП188)
Спостерігалося невелике збільшення розмірів частинок більше 5 мкм, 10 мкм і 25 мкм. Коли в пакеті для в/в використовувалося 0,195 поверхнево-активної речовини, спостерігалося збільшення часток розміром 2 мкм. На підставі результатів, суміш поверхнево-активних речовин не продемонструвала суттєвої різниці в порівнянні з окремим ПС20.
У цьому дослідженні оцінювали чотири різних поверхнево-активних речовини, включаючи
ПС20, ПС80, П188 їі октилглюкозід (ОГ). Після інкубації за 30 "С протягом 22 годин з 0,02 95 поверхнево-активної речовини і 2,6 мг/мл лікарського препарату у флаконах, заповнених фізіологічним розчином з пакетів з ПВХ, спостерігалося збільшення кількості ВМС на 0,3-0,4 95, демонструючи, що агрегація також не залежала від типу використовуваної поверхнево-активної речовини (Фіг. 4).
Стабільність анти-2С079р-мс-ММАЕ при статичному зберіганні у флаконах:
З огляду на фізичну нестабільність анти-СО79р-мс-ММАЕ в фізіологічному розчині (0,9 95
Масі) при статичному зберіганні в пакеті для в/в, стабільність імунокон'югата в 5 95 декстрози (О5УМ) і половинному фізіологічному розчині (0,45 95 мас./0б.) тестували у флаконах, щоб оцінити залежність нестабільності імунокон'югату від іонної сили. Розчини, що містять 0,02 95
ПС20, були приготовлені з фіксованою концентрацією анти-СО79р-мс-ММАЕ 2,6 мг/мл. Анти-
СОр79р-мс-ММАЕ продемонстрував значне поліпшення фізичної стабільності як в половинному фізіологічному розчині, так і в О5МУ (Фіг. 4). У розчині О5МУ не було змін в кількості ВМС, в той час як в половинному фізіологічному розчині кількість ВМС збільшилася не більше ніж на 0,1 95 після 24 годин статичного зберігання за 30 "С. Хоча препарат в О5МУ обмежував агрегацію анти-
СОр79р-мо-ММАЕ, глікування антитіла в розчині О5МУ є відомим ризиком |див. РізсНег, 5. еї аї.,
СіІусайоп дигпуд еіогаде апа Аатіпівігайоп ої Мопосіопа! Апіїроду ЕРоптшиїайоп5. Ешореап /
Рпагта апа Віорпатпт. мої.70; рр.42-50 (2008)). Таким чином, в/в доставка анти-СО79р-мс-ММАЕ з 5 95 -ми пакетами дестрози не розглядалася далі через можливість глікування. Незважаючи на те, що половинний фізіологічний розчин продемонстрував значне поліпшення фізичної стабільності в порівнянні зі звичайним фізіологічним розчином, через низьку доступності готових пакетів з половинним фізіологічним розчином в глобальних клінічних та комерційних умовах, а
Зо також із-за незручностей і потенційних ризиків мікробного забруднення, пов'язаних з приготуванням половинного фізіологічного розчину, використання половинного фізіологічного розчину для в/в інфузії анти-СО79Б-ис-ММАЕ також не було кращим.
Висновки досліджень статичної стабільності в пакетах для в/в і скляних флаконах:
Описані вище дослідження статичної стабільності демонструють, що агрегація анти-СО79р- мо-ММАЄЕ обумовлена середовищем з високою іонною силою, що вказує на те, що швидкість агрегації в буфері для композиції значно нижче, ніж в фізіологічному розчині.
Дослідження перемішування в пакетах для в/в:
Було проведено ряд досліджень перемішування в пакетах для в/в для підтримки транспортування складних пакетів для в/в, що містять анти-СО79р-мс-ММАЕ, в лікарні або 5О0 клінічних умовах для введення дози. Хоча транспортування підготовлених пакетів для в/в, що містять терапевтичні білки, зазвичай не рекомендується через ризик агрегації, часто існує практична необхідність в транспортуванні пакетів для в/в в клінічних умовах, особливо у віддалених місцях з обмеженим доступом до аптек. Отже, необхідно підтримувати мінімальний обсяг транспортування, а вплив на лікарський засіб через збовтування пакета для в/в необхідно оцінювати під час розробки. Стрес в пакетах для в/в під час транспортування може викликати фізичне розкладання терапевтичного антитіла. Фізична деградація (тобто агрегація і утворення частинок) антитіла, ймовірно, опосередкована адсорбцією на межі розділу повітря-рідина в пакеті для внутрішньовенного введення, яка піддається безперервній регенерації під час перемішування. В ході досліджень, представлених нижче, для досліджень перемішування в пакетах для в/в використовувався еліптичний лабораторний шейкер МахоО 4000 (довжина орбіти 0,75 дюйма). Пакети для в/в поміщали в площину шейкера.
Вплив температури на стабільність при перемішуванні в пакетах для в/в:
Дослідження впливу перемішування були проведені з різними рівнями ПС20 в пакеті за 2- 8 "С, 25 С і 30 "С (Фіг. 5А-Фіг. 5С). Швидкість збільшення кількості ВМС була вища за 30 "С, ніж за 25 "С, що було більше, ніж за 2-8 "С. Збільшення кількості ВМС корелювало з температурою під час перемішування в пакеті для в/в. Для пакетів, які містять концентрації ПС20О 0,01 95, 0,005 95 ії 0,003 95 не було ніякого збільшення в кількості ВМС при перемішуванні протягом 2 годин за температури 2-8 С (Фіг. 5А). За 30 С, збільшення кількості ВМС залежало від концентрації ПС20О в пакеті (Фіг. 5С). Було відзначено, що збільшення кількості ВМС при перемішуванні у всіх концентраціях ПС20 як за 2-8 "С (фіг. 5А), так і за 25 "С було не лінійним (Фіг. 58). Така нелінійна поведінка, ймовірно, пов'язана з відбором проб в різні моменти часу.
Вплив суміші поверхнево-активних речовин на стабільність при перемішуванні в пакеті для в/в:
Суміш ПС20-П188 в рівному співвідношенні по масі 1: 1 використовували для визначення, чи може ПС20 запобігти утворенню 5МР, і П188 обмежити збільшення кількості ВМС при перемішуванні. Дослідження проводилося в 25 мл пакетах для в/в з концентрацією анти-СО079р- мо-ММАЕ 2,6 мг/мл в пакеті. У перерахунку на масу додавали рівні кількості ПС20О і П188, щоб отримати загальну концентрацію поверхнево-активної речовини в пакеті для в/в 0,05 95 або 0,1 об.
Коли 0,05 95 від загальної кількості поверхнево-активної речовини використовували в пакеті для в/в, спостерігалося збільшення кількості ВМС на 2,995 після перемішування за 30" протягом 2 годин (Таблиця 2).
Спостерігалася тенденція до збільшення розмірів частинок більше 5 мкм, 10 мкм і 25 мкм до 1 години, а кількість частинок перевищувала межу виявлення (МВ) через 2 години. Коли 0,1 Фо від загальної кількості поверхнево-активної речовини використовували в пакеті для в/в, спостерігалася тенденція до збільшення кількості частинок всіх розмірів, але це було значно нижче, ніж в пакеті з 0,05 95 поверхнево-активної речовини (Таблиця 2). Збільшення кількості
ВМС також було нижче на близько 2,8 95 після 2 години перемішування в порівнянні з 0,05 95 загальної концентрації поверхнево-активної речовини в пакеті для в/в. На підставі цих результатів суміш поверхнево-активних речовин не показала різниці в порівнянні з одним тільки псо20.
Таблиця 2:
Дослідження суміші поверхнево-активних речовин ПС20-П188 в умовах теплового стресу при перемішуванні за 30 "С активна Час процентах) (95) - | Каламу- пакету ратура трація : частинок/мл (о) ВМС |Мономері НМС мкм |мкмімкм|мкмМ 00595 | 0 | 22 | 976 | б2 нт | 002 /|3202|383| 55| 0 (002596 1 | 32 | 96,7 | бе нт | 003 /|3737|485148| 0 по20ї 0,025 95 2 Би 94,7 0,2 31 0,21 |146661979) 76 пед би | мирним нію о "пвх ФГ ере о Теннех (005956 | 1 | 1,3 | 985 | 02 |нт | 003 / 3973549 56| 0 по20 пП188)
Короткочасне перемішування в пакеті для в/в за 30 "С:
Метою цього дослідження було вивчити транспортування пакетів для в/в з розведеним анти-
СОр79р-мс-ММАЄЕ протягом короткого часу в умовах навколишнього середовища і визначити ефективну концентрацію ПС20 в композиції анти-СО79р-мс-ММААЕ. У цьому дослідженні пакет піддавали короткочасному перемішування за 30 "С протягом 30 хвилин. Це більш коротке перемішування за 30 "С може перекрити потенційне перемішування, яке розбавлений анти-
СОр79р-мс-ММАЄЕ може відчувати під час транспортування в лікарні або інших установах в умовах навколишнього середовища. Дослідження проводилося з 0,001 95, 0,002 Фо, 0,003 95 і 0,005 95 ПС20, розведеним в пакеті для в/в і перемішаним за 30 "С і 100 об/хв. Результати наведені на Фіг. 6. Згідно з результатами, за 0,005 95 ПС20 в пакеті спостерігається збільшення -0,195. У цих умовах для анти-СО79Б-мс-ММАЕ існує пряма кореляція збільшення кількості
ВМС з концентрацією ПС20 в пакеті для в/в. Грунтуючись на цьому дослідженні, для забезпечення фізичної стабільності розбавлених анти-СО79Б0-мс-ММАЄЕ в пакеті для в/в мінімальна кількість ПС20О в пакеті для в/в становила від 0,003 95 до 0,005 95, щоб утримувати сукупні рівні нижче межі кількісного визначення.
Перемішування за 2-8"С під час охолодження пакета для в/в (без попереднього охолодження пакетів):
Метою цього дослідження була підтримати транспортування складених пакетів для в/в в більш реалістичному сценарії. Зазвичай пакети для в/в складаються фармацевтами і перевозяться в транспортних засобах, які можуть або не можуть бути попередньо охолоджені.
Перед початком цього експерименту пакети врівноважували до 30 "С, щоб імітувати більш високі температури навколишнього середовища, які можуть існувати в різних частинах світу. Це гарантує стабільність розведеного композиції лікарського препарату (КЛП), навіть якщо пакети не були попередньо охолоджені або транспортувалися в контейнері, який не був попередньо охолоджений. Дослідження проводили з 2,6 мг/мл анти-СО79Б0Б-мс-ММАЕ з чотирма різними рівнями ПС20 в 100 мл пакетах для в/в: 0,001 95, 0,002 95, 0,003 95 і 0,005 95. Існує збільшення кількості ВМС на «0,1 95 в пакетах для в/в з «0,002 95 ПС20. Грунтуючись на результатах цього дослідження моделі перемішування, мінімальна кількість ПС20 в пакеті для в/в становила від 0,001 95 до 0,002 95, щоб утримувати сукупні рівні нижче межі кількісного визначення.
Результати наведені на Фіг. 7.
Висновки:
Кон'югати антитіло-лікарський препарат (КАЛП) особливо більш чутливі до фізіологічного розчину і буферам з високою іонною силою, ніж звичайні некон'юговані антитіла (Адет, У., еї аї.
Віосопішдаїє СПпетівішу, 25 (2014) 656-664) Протестовані анти-СО0О79Б-мс-ММАЕ продемонстрували збільшення кількості ВМС при розведенні в 0,3 95 фізіологічному розчині за 30 "С протягом 22 годин при статичному зберіганні.
Грунтуючись на двох моделях перемішування, анти-СО79р-умс-ММАЕ стабільний при утриманні не менше 0,00295 ПС20 в пакеті для в/в під час перемішування, викликаного короткочасним транспортуванням протягом 1 години за 2-8 "С. Для відповідності вимогам стабільності при перемішуванні під час використання, транспортування і короткострокового зберігання кінцева пропонована концентрація поверхнево-активної речовини в композиції анти-
СО79р-мо-ММАЄ становить 0,12 95, що дає 0,004 95 в пакеті для найменшої очікуваної ваги пацієнта (40 кг) в поєднанні з використанням 100 мл пакета для в/в. Було показано, що цей рівень поверхнево-активної речовини захищає анти-СО79р0Б-мс-ММАЕ в діапазоні доз від 1,8 мг/кг до 2,4 мг/кг. Слід зазначити, що ця кількість поверхнево-активної речовини, зокрема, ПС20, несподівана висока і суперечить здоровому глузду з точки зору наукової літератури, (див.,
Кегміп ВА. Роїузогпаїев 20 апа 80 изеай іп їйе Еоптшиіацйоп ої Ргоївїп Віоїпегареціїсв: Біписіиге апа
Редгадайноп РаїШмаув. Чошгпаї ої Рнаптасешііса! 5сіепсев5. 2008; 97 (8): 2924-2935). Ця кількість
ПС2О0, що використовується для лікарського препарату анти-СО79Бб-мжс-ММАЕ, також несподівано вище в порівнянні з іншим імунокон'югатом, анти-СО22-мсе-ММАЕ, для якого комерційна композиція з 0,05 95 ПС20 була визнана підходящою для розведення в пакетах для в/в (дані не показані).
Приклад 2: Зниження ризиків окиснення імунокон'югата, що містить антитіло до СО7О9Б, і гідролізу лінкера
Встановлення концентрації поверхнево-активної речовини, що підходить для доставки за допомогою пакета для в/в введення, як описано в Прикладі 1, потенційно посилює проблему окиснення анти-СО79р-кс-ММАЕ. Відомо, що більш високі рівні полісорбату зазвичай пов'язані з більш високими рівнями пероксиду через аутоокиснювальне розкладання полісорбату. Див., (ат ХМ, Мапа УМ, Сієїапа 9. Апійохідапів Тог ргемепійп ої теїйпіопіпе охідайоп іп гесотбіпапі топосіопа! апіїбоду НЕН2. уЧоштаї ої Рпаптасеціїса! Зсівеєпсев. 1997;86(11):1250-1255; Юопргом/
М, Ага? Е, РіПегзаот А. Ашохідацйоп ої роїузогбаїев. доштаї ої Рнаптасешіса! бсіепсев. 1978; 67 (12): 1676-1681; Кепміп ВА. Роїузограїез 20 апа 80 їйвей іп Ше Роптшиіайоп ої Р"гоївїіп
Віоїпегарешісв: бігисіцге апа Оедгадайоп Раїшуаувз. доштаї ої Рнапптасецшііса!| Зсієпсев. 2008; 97 (8): 2924-2935).
Крім того, відомо, що окиснення триптофану може відбуватися в присутності ПС20О. Див., (ат Х, еї аї., 5пе-з5ресіїйс Тгтуріорпап Охідаїйоп Іпдисей ру Аціосаїа|уїїс Неасійоп ої Роїузограїе 20 іп Ргоївіп Роптшиіайоп., Рпапт Невз. (2011) 28:2543-2555|)|. Примітно, що для антитіла до
Зо СО79р, використовуваного в цьому розкритті, в варіабельному важкому ланцюгу НУА 1 присутній триптофан: СМТЕБОЗМУУМІЕ (ЗЕО ІЮО МО: 4). Схильність до окиснення в стресових умовах ААРН (наприклад, протягом 2 тижнів за 40 "С, 6 місяців за 25 "С або 6 місяців за 2-8 С) визначали за допомогою мас-спектрометричного аналізу триптичних пептидів після складання анти-СО0О79р-кс-ММАЕ в ААРН. Піддані стресу анти-СО79р-мс-ММАЕ переварювали трипсином, і розщеплені пептиди піддавали ЖХ-МС/МС для визначення відсотка окиснення (дані не показані). При картуванні пептидів спостерігали 68 956 окиснення триптофану НМК. Це призвело до втрати близько 58 95 активності анти-СО79р0-ис-ММАЕ (дані не показані). Отже, необхідно було знизити ризик окиснення.
Додаткові фактори, які слід враховувати, включають, як управляти сукцинімідним гідролізом лінкера імунокон'югата. У цьому імунокон'югаті до СО79р-мо--ММАЄЕ використовується малеїмідом-лікарський засіб-лінкер, кон'югований з залишками цистеїну антитіла з утворенням тіосукцинімідних зв'язків. Відомо, що такі тіосукцинімідні зв'язки можуть зазнавати двох конкуруючих реакцій в плазмі пацієнта: (а) елімінування малеїміду, що призводить до небажаної втрати лікарського засобу з імунокон'югата; і (Б) гідроліз тіосукцинімідного кільця з утворенням похідного янтарної кислоти, яка не може бути відщеплене. Див., |Фіг. 8 і Гуоп, В., єї а! Зеїї- еабіїйгіпда АОСв: Сопійдаїє5 Ргерагей м/йй Маївєїтідо Огид-ІіпКег5 Шаї Саїа)уле ІНеїг омп
Тпіовиссіпітіде Віпуд Нуагоїузів., Арзігасі Мо. 4333, Атегісап Авзосіайоп ог Сапсег Везеагсп (Аргії 2013)). Це важливий критичний атрибут якості (СОА), оскільки він потенційно впливає на фармакокінетику (ФК) і безпеку. Раніше було продемонстровано, що вихідна рідка композиція, яка використовується для ранньої фази клінічних випробувань у пацієнтів, наприклад, рідка композиція в гістидинацетатному буфері при рН 5,5, продемонструвала близько 9 95 збільшення кислотності при рекомендованих умовах зберігання протягом 2 років (дані не показані).
В результаті цих трьох ризиків: підвищений ризик окиснення через підвищені концентрації
ПС20; підвищений ризик окиснення через окиснення триптофану, що може призвести до втрати активності; і ризик гідролізу лінкера, який міг би призвести до втрати лікарського засобу ММАЕ з імунокон'югата і призвести до присутності вільного лікарського засобу в плазмі пацієнта, була запропонована ліофілізована композиція для зменшення цих ризиків, що приведе до більш тривалого і більш стабільному терміну зберігання.
А. Дослідження альтернативних видів буфера: 60 Щоб ініціювати розробку композиції для ліофілізованого продукту, були досліджені альтернативні види буфера. Буфером, що використовувався в композиції на ранній стадії клінічної фази, був гістидинацетатний буфер. Відомо, що І-гістидин може окиснюватися за допомогою різних механізмів, у тому числі найбільш поширеним спостережуваним механізмом окиснення є фотоокиснення. Див., (Мазоп, В., еї а! Охідайоп ої Егеє І-півідіпе Бу їеп-
ВшуїНуйгорегохіде., Рпапт Нез. (2010) 27(3):447-456)|. Крім того, ацетат може випаровуватися під час процесу ліофілізації що призводить до зміни рН, яке може дестабілізувати імунокон'югат. Крім того, наявність ацетату може розглядатися як потенційна небезпека для процесу ліофілізації, так як ацетат легкозаймистий. Тому були оцінені альтернативні види буферів. Протестували три композиції як показано в Таблиці 3.
Таблиця 3:
Скринінг видів буферів і оцінка діапазону рН
Концентрація білка Види буферів
Гістидин/Гістидин-НОЇ.
Натрію сукцинат
Натрію сукцинат 60 г гФ
Стабільність ліофілізованих-відтанувших анти-СО79р-мс-ММАЕ фармацевтичних композицій в Таблиці З в одноразових контейнерах ПЕТГ оцінювалася в умовах стресу заморожування/відтаювання. Білкові композиції стерилізували фільтруванням і заповнювали контейнери з ПЕТГ. Контейнери поміщали за -20"С на Т-0 їі 1 тиждень. Контейнери заморожували і відтаювали в цілому п'ять разів до кімнатної температури. Були проаналізовані тільки Т-0 і третій цикл заморожування-відтаювання. Результати наведені в Таблиці 4.
Таблиця 4:
Стабільність заморожених/відталих анти-С0О79р0-мс-ММАЕ анти-С0796-МО-ММАЕ:
Узагальнення результатів Дослідження по 5Х Заморожуванню Відтаюванню (Великомасштабна партія для Токсичності)
Цикл НІАС
Замо- (кумулятивна
Процентна є, рожу- Видимі Концен-| Кала- площа піку (95) кількість
Композиція| вання САС частинки трація | мутність! рН частинок/мл)
Відта- (мг/мл)| (ООГ) Моно- 2155 |» ювання вМо нме|7 417 9110 25 мер мкмІіМкМ (Х) МКМІМКМ 9 |вдує |Вдсин газ) 009 Белов 892 023315 3 о оо |вдуєе |Висино соя) ов Без ов сег о2 вв т т 10 ММ 1 (рід) Відсутні| 23,4 0,08 5,53 99,2 | 0,2 213 17| 1
Шенм т (А (нн то оо внов те ог. 130 ММ 2 (рід) Відсутні| 23,9 010 6,54 992102
Сахарози, Прозора . . 0,06 95 ПС- З (рід) Відсутні | 22,7 5,53 992 10,2 | н/д мене у рин вионн ооо реіов| го. сет виолн| 257 осв ре ов|ве ог рев.
Продовження таблиці 4 з Трон» Іванни, хо | сов Рогов в2 Го 5ТоТ о сриним 2 р вяоині ов | осв Боноє ог ог. обезеле. З фщу о (дсин ото оое Боїоє| 99202 нів |вдуе |Висин отв | оо? Бовов веи|о2 яз о я т
Злегка опалесцен- Відсутні| 21,0 010 15,9910,71991 10,2 | 24 З тна (рід)
Злегка 1 опалесцен- Відсутні| 21,3 011 (Б0110,71991 10,2 145|24|12) 4 тна (рід) мМ Ма Злегка
Сукцинат 2 опалесцен- Відсутні| 21,1 011 Ю60210,71991102 130 ММ тна (рід)
Сахарози, Злегка 0,06956ПС- З опалесцен- Відсутні| 21,4 010 (60410, 1991 102 | н/д 20, рн бо тна (рід)
Злегка 4 опалесцен- Відсутні| 20,9 011 6б0210,71991102 тна (рід)
Злегка 5 опалесцен- Відсутні| 22,1 010 (6БО0З 0,71 991 10,2 1167 56 | 23 тна (рід)
Результати показують, що ніяких проблем не спостерігалося ні з однією з трьох протестованих композицій. Отже, використання гістидину або сукцинату буде прийнятною 5 альтернативою гістидинацетату.
Потім проводили скринінг стабільності, перевіряючи вплив рН на утворення варіантів заряду за 30 "С. Використовуючи ті ж три рідкі композиції, як і в Таблиці 3, які піддавали стресу за 30 "С в трьох різних часових точках 2 тижні, 4 тижні і 8 тижнів, розподіл заряду варіанту було оцінено за допомогою аналізатора ІСЕ280 (Ргоїеіпбітріє) з мікроінжектором РгіпСЕ і капілярним 10 картриджем з флуорокарбоновим покриттям розміром 100 мкмх5 см (РгоїеіпЗітріє). Для видалення залишку лізину на С-кінці важкого ланцюга додавали карбоксипептидазу В (СрВ) до кожного зразка після стадії розведення при співвідношенні ферменту до субстрату 1: 1000 (мас.: мас.). Крім того, для видалення сіалової кислоти додавали сіалідазу А. Після додавання СрВ і сіалідази А зразки інкубували за 37 "С протягом 10 хвилин. Зразки рідкої композиції, що інкубували, змішували з розчином амфоліту, що складається з суміші 700 мкл 1 95 метилцелюлози, 1218 мкл очищеної води, 8 мкл фармаліту 8-10,5, 55 мкл фармаліту 5-8, 15 мкл рі маркера 5,12, 4 мкл рі маркера 7,05. Зразки фокусували, подаючи потенціал 1500 В протягом 1 хвилини, потім потенціал 3000 В протягом 5 хвилин з анолітом 80 мМ фосфорної кислоти і католітом 100 мМ гідроксиду натрію, обидва в 0,1 95 метилцелюлозі. Зображення варіантів сфокусованого заряду було отримано шляхом пропускання ультрафіолетового (УФ) світла 280 нм через капіляр в лінзу цифрової камери пристрою з зарядовим зв'язком. Результати показані на Фіг. 9 і Фіг. 10, які демонстрували, що між рн 5,0 і 5,5, було менше утворення кислотних форм і трохи більше, утворення основних форм. Таким чином, виявляється, що компоненти буфера не мають помітного впливу на стабільність заряду.
В. Дослідження впливу рН на стабільність:
Скринінгові випробування впливу рН на стабільність і на формування варіантів розміру
С проводилися з використанням тих же трьох рідких композицій, як в Таблиці 3, які піддавали стресу за 30 "С в трьох різних часових точках 2 тижні, 4 тижні і 8 тижнів. Розподіл варіантів за розміром визначали за допомогою ексклюзивної хроматографії за розміром (ЕХ) на
ВЕРХ Адіепі Тесппоїодіез5 серії 1200 (Санта-Клара, Каліфорнія) з використанням 0,25 мМ хлориду калію, і рухомої фази з рН 6,2. Потім зразки рідких композицій завантажували на колонку Тозоп Віозсіепсе Т5Кде! З30005МУУХІ. (Південний Сан-Франциско, Каліфорнія). Зразки елюювали протягом 30 хвилин, використовуючи швидкість потоку 0,5 мл/хв, і оптичну щільність контролювали при 280 нм. Результати представлені у вигляді відносної площі піку від загальної площі під кривою і представлені на Фіг. 11. Скринінг стабільності продемонстрував, що між рн 5,0 і 5,5 спостерігалася менша кількість високомолекулярних сполук (ВМС) в порівнянні з рН 6,0.
Аналогічні кількості низькомолекулярних сполук (НМС) спостерігалися через 4 тижні за 30 "с.
Через 8 тижнів спостерігалися дещо вищі значення НМС за 30 "С. Оскільки зниження рн до 5,3, мабуть, знижує утворення як заряду, так і розміру, був обраний рН 5,3.
На Фіг 12 представлена хроматограмма, на якій тестують два види буфера: гістидин/гістидин-НСЇІ за рнН 5,5 і сукцинат натрію за трьох різних рн: 5,0, 5,5 і 6,0. Гстидиновий буфер за рН 5,5 показав трохи кращу фізичну стабільність в рідині за 30 "С, ніж натрію сукцинат за будь-якого випробуваного рН (рн 5,0, 5,5 або 6,0). Однак, оскільки натрійсукцинатний буфер демонстрував прийнятну стабільність в рідині, і з урахуванням потенційного ризику окиснення гістидина, був обраний натрійсукцинатний буфер.
С. Тестування ліофілізованих композицій:
Ліофілізовану композицію тестували для зниження ризиків, описаних вище. Загальна схема для циклу ліофілізації представлена в Таблиці 5.
Таблиця 5:
Цикл ліофілізації для анти-СО79р-мс-ММАЕ ш о Тиск Час
Температура (2)1..Йю (мемно) (гг: ХВХВ)
Заморожування . , 1111174 |Заморожування.ї | 35 | нд | 600 з рин ою сушки 11111177 |Первиннасушка /--:.:/-/( КО |771717111201С | 54:00 з рин лю 1лю ою сушки 11.9 |Вториннасушка | -:(/ 20 2 .К | 120 Ж К | 10:00
Тривалість циклу становила близько 78 годин або близько З діб. Вміст вологи становив від 0,596 до 0,7 95.
Скринінгове дослідження ліофілізації проводили за різних концентрацій анти-СО798-МО-
ММАЕ, двох різних видах буфера, різних рн і двох різних концентраціях поверхнево-активних речовин, як показано в Таблиці 6.
Таблиця 6:
Дослідження по скринінгу ліофілізації - тестові композиції
Концентрація Стабілізатор/ Поверхнево- й білка Буфер Тонізуючий агент активна речовина рН 10 мМ Ма сукцинат 260 мМ сахарози 0,06 95 ПС20 10 мМ Ма сукцинат 260 мМ сахарози 0,06 95 ПС20 10 мМ Ма сукцинат 260 мМ сахарози 00695 пс20 | 60 10 мМ Ма сукцинат 260 мМ сахарози 0,06 95 ПС20 10 мм Нів/Нів-НСЇ 260 мМ сахарози 0,08 95 ПС20
Зо Ці ліофілізовані композиції для випробувань зберігали за 30 "С до 2 місяців як частину скринінгового дослідження.
Для кількісного визначення будь-яких мономерів, розроблених для кожної тестованої композиції (1)-(5) як індикатор стабільності, був використаний аналіз ЕХ після відновлення кожної тестованої композиції до 10 мг/мл або до 20 мг/мл, як описано вище. Фіг. 13 підсумовує це дослідження і демонструє, що протягом 2 місяців теплового стресу за температури 30 "С, не було ніяких змін у відсотках мономерів в будь-якій з тестованих композицій. Кожна ліофілізована композиція (1)-(5) також була протестована за допомогою вкІЕФ, як описано вище, для визначення відсотка основного піку після 2 місяців теплового стресу 30 "С. Фіг. 14 підсумовує це дослідження і демонструє, що протягом 2 місяців теплового стресу при температурі 30 "С, не було ніяких змін у відсотках основного піку в будь-якій з тестованих композицій. В результаті цих двох досліджень було визначено, що натрійсукцинатний буфер в діапазоні рН від 5,0 до 6,0 приводив до прийнятної стабільності тестованих ліофілізованих композицій. р. Зовнішній вигляд ліофілізованої маси:
Важливим аспектом ліофілізованих композицій є фактичний зовнішній вигляд ліофілізованої маси, оскільки він є ознакою якості продукту. Для ліофілізованої маси анти-СО0О79р-мс-ММАЕ тестували як концентрацію імунокон'югата, так і концентрацію стабілізатора/гонізатора, щоб вивчити, як поліпшити зовнішній вигляд ліофілізованої маси. На Фіг. 15А-Фіг. 15С зображені три ліофілізованих композиції з іншим білком з тестованим співвідношенням сахарози. На дні ліофілізованої маси було видно поглиблення для всіх трьох випробуваних рівнів сахарози, що не створювало ідеального зовнішнього вигляду ліофілізованої маси. Проте, в аналогічних умовах ліофілізації композиції з меншою кількістю сахарози показують менші поглиблення, а більш низькі концентрації сахарози призводять до більш низької вологості. Досліджували іншу ліофілізовану композицію, в якій концентрація імунокон'югата була збільшена до 20 мг/мл, тоді як концентрація сахарози була знижена до 120 мМ. На Фіг. 16А їі Фіг. 168 представлено порівняння зовнішнього вигляду двох ліофілізованих мас. Концентрація імунокон'югата 20 мг/мл в комбінації з 120 мМ сахарози продемонструвала найбільш стійкий і однорідний зовнішній вигляд ліофілізованої маси. При проведенні досліджень стійкості до теплового стресу протягом 4 тижнів за 40 "С, 25 "С і 5 "С не було помічено ніяких змін в структурі, кольорі або зовнішньому вигляді маси, а вміст вологи залишався «5 95.
Зо Е. Стабільність ліофілізованої композиції:
Ліофілізована композиція лікарського препарату: 20 мг/мл анти-СО79Б-мс-ММАЕ, 120 мМ сахарози, 0,12 95 ПС20 в 10 мМ натрію сукцинату за рН 5,3 тестували на стабільність, виміряну за утворенням розчинного агрегату або варіанту заряду. Розчинні агрегати вимірювали за допомогою ЕХ, як описано вище. На Фіг. 17 проілюстровано, що для ліофілізованого лікарського препарату, спостерігалося менше, ніж збільшення на 0,1 95 у вмісті розчинних агрегатів за 257 і 2-8"С протягом 8 тижнів. За 40 "С спостерігалося збільшення кількості димеризованих агрегатів на близько 0,195 в тиждень, і швидкість цієї агрегації може залежати від рівня вологості. Варіанти заряду вимірювали за допомогою вкКІЕФ, як описано вище. На Фіг. 18 проілюстровано, що для ліофілізованого лікарського препарату, спостерігалася втрата близько 5 95 в основному піку, і збільшення на 3,7 95 в кислотному варіанті після 4 тижнів за 40 "С. Не було ніяких значних змін за 25 С і 2-87С. В результаті для ліофілізованого лікарського препарату в стресових умовах за 25 "С і 2-8 "С змін не спостерігалося. Таблиця 7 підсумовує властивості для кінцевої композиції анти-СО79В-мс-ММАЄЕ отримані в результаті численних досліджень, описаних в Прикладах 1 і 2.
Таблиця 7:
Сумарні властивості для кінцевої композиції анти-СО0О798-имс-ММАЕ зн сенннни лікарської композиції розчин 1: 1 з СВДІ сукциніміду і окиснення 20 мг/мл лікарського препарату | . ,.. . ліофілізованої маси ризик окиснення ' сукциніміду ліофілізованої маси зведення Доставка Тежетдляв» |Комерційназрнсть
Пакет для в/в Комерційна зручність введення/Доставка
Як показано в Таблиці 7 вище, композиція кінцевого комерційного лікарського препарату містить 20 мг/мл лікарського препарату, що збільшує результати співвідношення білок-до- препарату в покращеному зовнішньому вигляді маси, коли розчин ліофілізований. 0,12 96 ПС2О (тобто 1,2 мг/мл) захищає білок в композиції від міжфазних стресів, що виникають під час введення з використанням пакетів для в/в і наборів для в/в інфузії. Значення рН 5,3 зводить до мінімуму утворення кислотних варіантів, одержуваних за рахунок гідролізу сукциніміду.
Композиція в Таблиці 7 розроблена для доставки 140 мг лікарського препарату на флакон після відновлення в 7,2 мл СВДІ для підтримки клінічної дози 1,8 мг/кг.
Приклад 3: Оцінка стійкості лікарської субстанції та лікарських препаратів анти-СО79р-мс-
ММАЕ
Було встановлено, що лікарський препарат (див. Таблицю 7) в ліофілізованій композиції стабільний протягом щонайменше 44 місяців за 2 "С-8 "С в діапазоні залишкової вологості від 0,3 96 (мас./мас.) до 3,2 90 (мас./мас.), а також протягом щонайменше 7 місяців за 2570 в діапазоні залишкової вологості від 0,3 95 (мас./мас.) до 3,2 95 (мас./маб.).
Потім параметри композиції ліофілізованого лікарського препарату варіювали і оцінювали на предмет практично значущого впливу на стабільність ліофілізованого лікарського препарату.
Були протестовані п'ять параметрів композиції (і діапазони, в яких параметри варіювалися): (а) концентрація білка (17-23 мг/мл), (Б) концентрація сукцинату (7-23 мМ), (с) концентрація сахарози (90-150 мМ), (4) концентрація полісорбату 20 (0,9-1,5 мг/мл), і (є) рН (4,95-5,65). Не спостерігалося ніякого практично значущого впливу на стабільність ліофілізованого лікарського препарату після зберігання за 2-8 "С протягом періоду до дев'яти місяців. Грунтуючись на прогнозованих моделях швидкостях розкладання, не очікується практично значущого впливу на стабільність ліофілізованого лікарського препарату після зберігання за 2-87С протягом як мінімум 24 місяців.
Відновлений розчин лікарського препарату (наприклад, 20 мг/мл полатузумабу ведотину в 10 мМ сукцинату, 120 мМ сахарози, 1,2 мг/мл полісорбату 20, за рН 5,3) виявився фізико-хімічно стабільним після 72 годин зберігання за 2 0-8 "С або після 24 годин зберігання за 30 2 з
Зо впливом навколишнього світла. Не було виявлено значних змін (наприклад, статистично значущих змін) в афінності полатузумабу ведотину до його мішені (тобто СО79Б) або в біологічній активності полатузумабу ведотину.
Хоча вищевикладений винахід було детально описано за допомогою ілюстрації і прикладів з метою ясності розуміння, опис і приклади не слід сприймати як обмежуючі об'єм даного винаходу. Розкриття всіх патентів та наукової літератури, процитованої в цьому документі, явно включено в повному обсязі шляхом посилання.
Перелік послідовностей «11ЯЗ бепелівсв, ТК. «іс» СТАБІЛЬНІ КОМПОЗИЦІЇ ІМУНОКОНОЮГАТІЯ, ЩО МІСТЯТЬ ВНТИТІЛО ДО СПРАЗН «іа» ІБ де. «140» не призначено «14ї» однезасно з «ізах Б вовну, кі5і» гві5-я4-13 «і: ї85 «178У БазЕЗЕО для Міпбйрее версія 4.5 «ий ї «Іі ї5 «812» Білек «тах Штучна послідовність
ЕК
-г88з Синтетична конструкнія «ах І їух дів бек о Зіп бек Уві Ар Тук 010 сфе йо о бег РБе о ігн Аза 43 з 8 ів «ЗІВх 2 «Ії 7 «ат» Бідюк «кіз» Штучна послідовність «228 «В2ах Сентетична конструкція «а діз дів бег дп ів шів Зее ї В сті З «її З «их Білок «тах Штучна послідовність я «еВ Свнтетична конструкція
«вах З піп йій бек оди Біб дер Бго ів ТВг «зіва» 4 «Ії ТЯ -ві2» Бідок «І» Втучна послідовність «з3а» ст83» Синтетична конструкція «зав» 4
Зі Тек ТВк РНе бек обек о Тує Тгротіє біб ії 5 їв «ІФ» 5 «ЕІ 15 «ВІЗ Білок «її» Штучна послідовність «ага» Синтетична конструкція «409» 5 бі Бі ті еп Бга Бі» Бі БіУ бе ТБк Аа Тут й пі Ків РБе із Біу «ЕІ» й «ВІТ» 18 «ВЕЕх Білок «їз Штучна послідовність «ПІДУ «зах Синтетична конструкція
ТЕ о АБЕ АгЕ ЧЗві Ргао Іі Або оїецй А5в Туг «ЕІ У «ЕТІ 11 «ВІЗ» Білою «ІЗ» Штучна послідовність «В2аз с8аа» Синтетична конструкців
КАШ У
Зіз Уві біз ген Уві сіб бег пі пі зі ів Уві біз Рго бі Біу ї ї 185 і5
Зеє о іги Аг ги бБег оСу5 Ата Діва зЗегозіу Туг ТБк о ББе бек бек Ту
Їй 25 За
Тве тів бів Тео Маї Агро осіб Віа Рго піт іс біб іви бін тер оїтів
ЗБ ВН а
Зі Біб ті гез Рго Бі біу щіу до ТБгойза туго йхв бів Ії ББ2
За Ба їж5 бі АгЕ йів Так оРБе бек Аіа Азро ТБ о бегоі ях й твг дів Тує
Бо КЕ їв на івц бік МЕЖ Ази бек оіїєн агЕ діа сій Азов тТве о Авів Уві тук тек Су 85 да вх
ТНг о дгБ Аге Маі Рг їі йгроієн йо Туг тер обБіє бін бі тої ви нею 165 118 чві тТвг омаі Зег бег
ІЗ
«іт» 8 ке 112 «пЕЮлУ Білок: «5І13У Штучна послідовність «За» «г2ї» Сентетична конструкція «Мах й
Вер тів бін іец те Бій бек о Бго бег обБегк ів бек дів Звг о уві віє ї - ї8 ї5
Звроаги мі ТВг оті тТбг Ку гу5 від зЗег бій его Уві Ав Тук піц 2в зе за
Зі Аз обек Ве тез дзп ТКкроТук бів зів і Бго Б3фб іу5 Аїв Бко ща 45 ії їец о кец І1іе тУб Аіа дів зег о йбип ігр біс ек біу Маі Бро Зве
Я а БЕ аАгш вне бЗек о піу бег обі его бі Твгойзо ББе о твгоігву твг тів ее
Б? Та яв ва
Бе оіво Бін Ргз біз дер Ре діа ТВе о Тук Тугб Су5 бів бів бек Аа ж да 5 із дв Бго гео тТве о ББе бі зіп сі ТБбо ія Мі бід ті 5 АгЕ
Іа їв 118 «віях а «з1ї2 б «ГІ» Білок: «гії» Штучна лослідовність «идЯх «2033 свнтЕтичЗНна конструкція каша» З
БЗізч бі бін оіво Маі Біц бек о бБіу Біб Біш іо Уві бік Бго біз Біш ї 5 їФ їі5
Зегбоггц Агв гц бек о бж5 ДІВ діа Звк о Біу Ту ТНе Бе бек бег Тук
А ВЕ За
Тгротіє віз тер оУді аг о бів Аіа Бго біж іух Біб ів ЗіБ тТге тів 2 3 45 пішж шіц т118 гц Бго біу бі Біу бр отТвг о Аяй тує А5п о біш Іів РНе же -5 о
Ем сі АсБ Аіа ТБк о РБе бек діа Ази отТве бебі Аски Тве дів Тує
Б Ку т ва їеь піп МежЄ Депо бек оівн АгЕ біз Зіш А5в ТБе Аза Уві Тук Туг Сує ще 5 5
ТНг агЕ АкЕ Мві Рго ІТе дДгроіго зр отТУс тгробіу бій бі ТВгоєецд
ІЗ іх 118 чУві Твг Уві бек бек Аіа бек ТВг оіух Біб Рго 5Бегб Уді РБе Бго гг 115 хе 125
Аїв Вга бек бек іт Бек Тег Бек обі пі ТК Аїв Аїв ів пі Суб 15ха 135 148
Кей Уві ус йкр о Тук Ре Рго зії Рго уаі ТБгб Уві хво о тгор доп Зег 145 Ве і55 їй
Зі дів гец твг бек біу ді Ні» ТВйг о ББе Рго Аїа Уві гг біп Зегб
Іа їжа с дес пі ви Тук Яег оіви дек дек о Чві Мві Твгб Уві Бго баб баг бек
І ї88 155 їза ев піу тТиб обів тв о ТеУе тів сСух дои Уві д5п Ні 195 Ро бек о ден 135 ЖЕ 255
ТБг гу Уві Дер ої ух Маі іш го Гуз его Суз Або оїуз Те нія 15 2ї5 вка
ТЕ Суб Рго Рго Су Рго Діаз Рго сій ів ів бі біу Рго бегоУаії
Ме В 25 а
Ве ес Бве Рко Рго і у5 Рко іус А5ротТвгоіве МеЄ Іі Зеб Ас ТВ
Заї ав 255
Бра пін уві Тег Суз Уві Уві За! зр охаї Зег Ні біц дер Бгсо За ою вх вв
Уві губ Рвге й5п тТкр оТуг Уві А5р осі Маї бію Уві Ні без дів Бу виш В зщ5
Те о Еух РКО Аед Біц бін Бій Туг аа бек ТВК о Тук Акв Уві Уві Беє а аа заа
Чаї іецз тб омві іо Ні5 бів й5вотгроіве бом Бі їх піц Туг Б ує
Зах ІФ вів вВлФ гух Гух Маі бек йзп г ух ів іш Бго Аза Рго ЕТе 15 г у5 ТБг оті зав Ва ва -егоіу5 Аів ГУ5 Біу бБіп Бго АгЕ іш Рго бів Уві Туг Те їв Бро
Ва ЗК зБа во Бек АгБ біб біз Меї Твгоі5 зи біз Уві бвегоівем ТБке оЄуш Єву зе5 Ве 355 чУаі іує« Бі Ре тТук Рко бек Ар Ті Аїв Уві 525 ткор Бі Зег дев ге 5 зва піу ія Рко біб Азп дзп о ТУгоіє5 ТК о ТВс Бго Рго Маі ів ой5робеє зва ВЕН За ЯК
Аза обі бек Рве РЕбе іви Тук о бБег оіух ів ТБгб Уві Ар іш Зег АгЕ неон Ії 15
Тев Бін вів бБіУу йсп о Ущі Ба бек бух бек Маі Мах НІ зів дів і во 428 425 аза
Нія йхв Нія тТугб ТВг осів із Зег ів Зег оівгу во Бго БІіх а ВН ад «дах В «ЕаЕВ 215 «із» Білок «тІі1З3» Штучна послідовність «до» «3» Свнтетична конструкнія ква а
Аза Ті бів гео твгобібв бБег о Рго Зег о бЗегоів» 5еб Вів зегоуві Бі дзроАге Уві те оті Тнг оСух іу5 Аза бего бій бег о Уві Ар тТжг пів ше М: за щіу дер бБег Рае іги йзп о Тер оТУуг дів бів і 5 Бго біу туз Аіа Рго
ЗБ а Зх
Еух Бей Без тів ТУук АРа Афів бег Ап ів Біб бек Біб Уві Рго Зб
З 5 дгЕ БвВе зЗег о біу зЗек о біу еко бпіу ТК ойзр Бе тв ін Тве Ї1ів бек
Як о 5 а чек ге бів Рго біз А5в о РБе діє ТЕ ТУуб тує Сех біп обід его Ан
З ва я ші Аєр Бра гц тв обве бБіу віп сію ТВгоіу5 Мі бій хів уз АвБЕ
І і55 зів
ТНг Мві Аіз Дів Рго бЗег Уві Ре Тіє Рбе Рго Бра бег бор Біб Бій 5 І 155
Еец іме бБег біу ТВг оАфа бегоЗаї Уві Куз іве ів Аля ап ББе Туг їіха іди іч
Рез АгЕ Бі: Аів ге Мі Бів Тероїуз Мві Ар Ай Аїв ів пів Беб ї135 їі56 155 150 пір йхвз Зег бів бі бег о Заї ТБг обі бів до ве іч дор обек Те
ІБ 178 175
Тук бек Гец бек бек Тк оівен ТВгоівб бегоіу5 Ава Або о Тує ЗіБ гу
І58 їв їі58
Ніях Бу5 чаї Тур о Аіз Су5 бБіш Маі Тк Ні біз бі ер обеб бег о Бро 1535 БЕ 2а5 чУві Так оБух« бек Ве Ап Агш Зіу зів Су5 зів 215 «а 1 «ії 5 «213У Білок «81ії» Штучна послідовність
КЕ
«23а» Синтетична конструкнія «ах 1 ші Заі Бін гц Уві бін Бек Біу бі піу ів Уві бів Рго сіб біф ї Е ї18 і5
Бек ге) АгРЕ Гей бек оСуз АЇа вів Бег
2 25 «Віт» 12 «її» 13 «51х» Білак; «5І1ХУ Штучна послідовність «жжЯх «гої» Сентетична конструкція «Я-ах 12 ок т тп - я ст, соц У хг 2шТ і: З щє втіх и 1-7 ігр о Уаі Аг зіп дія Рго Біу іт БІіу ів Біб тТго Уві ї - ї8 «еВ 15 «еаїх І «815» Білок «ВІЗ» Штучна посліІДОВНІіСТЕ «ЕД «БІХУ Синтетична конструкція «дав» 13
Ткв аіу біп біу ТЬКоїео Маї ТЬг Уаї Зек бег ії 5 їв «тії: 15 «ЕМії» В «іх» Білок «Вії» Штучна послідовність «282 «ТЕЗ» синтетична конструкція «явяЗ 14
Ввр оті бін Меж тае Бій бБег Вго Бек бек ігр бек Аза бек Уві пі ї ї- 18 і5 «во аАкЕ ві Те тів тег Суз
Ще «віях 15 «КАїЇ» 15 «ГІ» Білок: «313» йітучна послідовність «вах «2033 свнтЕтичЗНна конструкція «аа 15
Теротує Бін бій гу5 Рго бБіу Еу5 дів Бгто Гу івю ів Іі Ту ї 5 ї8 ї15 «Е1аз 15 «гії її «2125 Білюк «2135 Штучна послідовність «ЕВ «253» Свнтетична конструкція «ах 16 вне бі віп бі Тег оіуз Уві ББо Ті уз Ваг ї - їз «лаз 17 «81 Би «212» Білок «213» Штучна послідовність «сЕЯх «2333 Синтетачна конструкнія «не 17 щ-іу Уві Бго бек дкЕ РБе бБег СЕУ бЗег Бі Зевг Бі ТБг Ар ББе твРе ї 5 ї8 ї15 їви ТВеЕ тів бек бек оівц Вій Бго Біб Ах» Рее ів Тв о тТУуб тує Су
ЯЕ 5 за «віях ї8 «І1їз ща «2123» Білож «213» Штучна послідовність «шах «223 Сентетична конструкція «ваз 18 дгЕ РБве Твк оті бег АгЕ Ар о д5п Зег ої вад ТБг ої Туг о ією З1в ї 5 ів ї15
Межб Азп оЗекогец Акд о Аів Біш Ав о Твг о Аїв Уві Те тує був
ЯЕ 5 за

Claims (5)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Рідка композиція, що містить імунокон'югат, що містить антитіло до СО79р, буферний агент, цукор і поверхнево-активну речовину, причому: концентрація імунокон'югата, що містить антитіло до СЮО79Б, становить від 5 до 60 мг/мл, концентрація буферного агента становить від 10 до 200 мМ, концентрація цукру становить від 100 до 260 мМ, концентрація поверхнево-активної речовини, що являє собою полісорбат 20, становить від 1,0 до 1,4 мг/мл, причому рН рідкої композиції становить від 5,0 до 6,0, і при цьому імунокон'югат, що містить антитіло до СО79Б, має формулу:
Ар-5 о н о ОН о о св М икио кмарси-м о о оо о Н р. де: Ар являє собою антитіло до СО79р, при цьому антитіло до СЮО79Ь містить важкий ланцюг і легкий ланцюг, при цьому легкий ланцюг містить: (а) послідовність НМК-11 КАБОБМОМЕСОБ5РЇМ (5ЕО ІО МО: 1); (Б) послідовність НМК-ІЇ 2 ААЗМІЕЗ (ЗЕО ІЮ МО: 2); і (с) послідовність НМК-ІЗ ОСО5МЕОРІТ (ЗЕБО ІО МО: 3); при цьому важкий ланцюг містить: (а) послідовність НМК-НІ УТЕБ5БМУУМЕ (ЗБО ОО МО: 4); (Б) послідовність НМК-Н2 СЕІПГРОССОТМУМЕЇЕКО (5ЕО ІО МО: 5); і (с) послідовність НМК-НЗ ТАВУРІВІ ОМ (5ЕО ІО МО: 6); Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; і р дорівнює від 1 до 8.
2. Рідка композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що концентрація імунокон'югата, що містить антитіло до СО79р, становить від 10 до 20 мг/мл, необов'язково, де концентрація імунокон'югата, що містить антитіло до СЮО79Б, становить 20 мг/мл.
3. Рідка композиція за п. 1 або 2, яка відрізняється тим, що буферний агент являє собою гістидиновий буфер або сукцинатний буфер, необов'язково, де сукцинатний буфер являє собою натрійсукцинатний буфер.
4. Рідка композиція за п. 3, яка відрізняється тим, що концентрація натрійсукцинатного буфера становить 10 мМ.
5. Рідка композиція за будь-яким із пп. 1-4, яка відрізняється тим, що рідка композиція має рн
5,3.
6. Рідка композиція за будь-яким із пп. 1-5, яка відрізняється тим, що цукор вибраний з групи, що складається з: сахарози, маніту, сорбіту, гліцерину, декстрану 40 і трегалози, необов'язково, де цукор являє собою сахарозу.
1. Рідка композиція за п. б, яка відрізняється тим, що концентрація сахарози становить 120
ММ.
8. Рідка композиція за будь-яким із пп. 1-7, яка відрізняється тим, що концентрація поверхнево-активної речовини, що являє собою полісорбат 20, становить 0,12 95 мас./об. або 1,2 мг/мл. Зо 9. Рідка композиція за будь-яким із пп. 1-8, яка відрізняється тим, що концентрація імунокон'югата, що містить антитіло до СЮО79р, становить 20 мг/мл, концентрація буферного агента, що являє собою натрійсукцинатний буфер, становить 10 мМ, концентрація поверхнево- активної речовини, що являє собою полісорбат 20 становить 0,12 95 мас./0об. або 1,2 мг/мл, а концентрація цукру, що являє собою сахарозу становить 120 мМ, та рідка композиція має рн
5,3.
10. Рідка композиція за будь-яким із пп. 1-9, яка відрізняється тим, що рідка композиція була відновлена з ліофілізованої композиції.
11. Рідка композиція за п. 10, яка відрізняється тим, що рідка композиція була відновлена стерильною водою для ін'єкцій (СВДІ), необов'язково, де рідка композиція була відновлена з 7,2 мл стерильної води для ін'єкцій (СВДІ).
12. Рідка композиція за будь-яким із пп. 1-11, яка відрізняється тим, що рідка композиція стабільна протягом щонайменше 24 годин при зберіганні за 30 "С та/або рідка композиція стабільна протягом щонайменше 72 годин при зберіганні від 2 до 8 "С.
13. Ліофілізована композиція, що містить 150 мг імунокон'югата, що містить антитіло до СЮО79Б, 9,0 мг полісорбату 20, 8,88 мг бурштинової кислоти, 4,08 мг натрію гідроксиду і 309 мг сахарози, причому імунокон'югат, що містить антитіло до СЮО790Б, має формулу: о о ванна Мои зуарси-Мм о оо 66і СА о Н р де: Ар являє собою антитіло до СО79р, при цьому антитіло до СЮО79Ь містить важкий ланцюг і легкий ланцюг, при цьому легкий ланцюг містить: (а) послідовність НМК-11
КАБОБМОМЕСОБ5РЇМ (5ЕО ІО МО: 1); (Б) послідовність НМК-ІЇ 2 ААЗМІЕЗ (ЗЕО ІЮ МО: 2); і (с) послідовність НМК-ЇЗ ООБМЕОРІТ (ЗЕБО ІЮ МО: 3); при цьому важкий ланцюг містить (а) послідовність НМК-НІ УТЕБ5БМУУМЕ (ЗБО ОО МО: 4); (Б) послідовність НМК-Н2 СЕІПГРОССОТМУМЕЇЕКО (5ЕО ІО МО: 5); і (с) послідовність НМК-НЗ ТАВУРІВІ ОМ (5ЕО ІО МО: 6); Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; і р дорівнює від 1 до 8.
14. Ліофілізована композиція, що містить 140 мг імунокон'югата, що містить антитіло до СО79Б, 8,4 мг полісорбату 20, 8,27 мг бурштинової кислоти, 3,80 мг натрію гідроксиду і 288 мг сахарози, причому імунокон'югат, що містить антитіло до СО79Б, має формулу: Ар-5 о н о ОН о о св М ики кмарси-м о о оо о Н р. де: Ар являє собою антитіло до СО79р, при цьому антитіло до СЮО79Ь містить важкий ланцюг і легкий ланцюг, при цьому легкий ланцюг містить: (а) послідовність НМК-11 КАБОБМОМЕСОБ5РЇМ (5ЕО ІО МО: 1); (Б) послідовність НМК-І2 ААБМІ Е5 (5ЕО ІО МО: 2); і (с) послідовність НМК-ІЗ ОСО5МЕОРІТ (ЗЕБО ІО МО: 3); при цьому важкий ланцюг містить: (а) послідовність НМК-НІ УТЕБ5БМУУМЕ (ЗБО ОО МО: 4); (Б) послідовність НМК-Н2 СЕІПГРОССОТМУМЕЇЕКО (5ЕО ІО МО: 5); і (с) послідовність НМК-НЗ ТАВУРІВІ ОМ (ЗЕО ІО МО: 6); Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; і р дорівнює від 1 до 8.
15. Ліофілізована композиція, що містить 30 мг імунокон'югата, що містить антитіло до СО7ОБ, 1,8 мг полісорбату 20, 1,77 мг бурштинової кислоти, 0,816 мг натрію гідроксиду і 61,8 мг сахарози, причому імунокон'югат, що містить антитіло до СЮО79Б0, має формулу: Ар-5 о но ОН о о ванна Мити зуарсі-Мм о оо 66і СА о Н р. де: Ар являє собою антитіло до СО79р, при цьому антитіло до СЮО79Ь містить важкий ланцюг і Зо легкий ланцюг, при цьому легкий ланцюг містить: (а) послідовність НМК-Ї1 КАБОБМОМЕСОБ5РЇМ (5ЕО ІО МО: 1); (Б) послідовність НМК-ІЇ 2 ААЗМІЕЗ (ЗЕО ІЮ МО: 2); і (с) послідовність НМК-ЇЗ ООБМЕОРІТ (ЗЕБО ІЮ МО: 3); при цьому важкий ланцюг містить (а) послідовність НМК-НІ УТЕБ5БМУУМЕ (ЗБО ОО МО: 4); (Б) послідовність / НМК-Н2 СЕІПГРОССОТМУМЕЇЕКО (5ЕО ІО МО: 5); і (с) послідовність НМК-НЗ ТАВУРІВІ ОМ (5ЕО ІО МО: 6); Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; і р дорівнює від 1 до 8.
16. Ліофілізована композиція за будь-яким із пп. 13-15, яка відрізняється тим, що ліофілізована композиція стабільна протягом щонайменше 6 місяців при зберіганні за температури від 2 до 8 "С та/або ліофілізована композиція стабільна протягом щонайменше 7 місяців при зберіганні за 25 "С в діапазоні залишкової вологості від 0,3 до 3,2 Фо (мас./маб.).
17. Рідка композиція за будь-яким із пп. 10-12 або ліофілізована композиція за будь-яким із пп. 13-16, яка відрізняється тим, що ліофілізована композиція являє собою ліофілізовану масу.
18. Рідка композиція, що отримана шляхом відновлення ліофілізованої композиції за будь-яким із пп. 13-17.
19. Рідка композиція за п. 18, яка відрізняється тим, що ліофілізована композиція була відновлена стерильною водою для ін'єкцій (СВДІ), необов'язково, де ліофілізована композиція була відновлена з 7,2 мл стерильної води для ін'єкцій (СВДІ).
20. Рідка композиція для внутрішньовенного введення, що містить: а) від 0,72 до 2,7 мг/мл імунокон'югата, що містить антитіло до СЮО79Б; Б) від 0,36 до 1,35 мМ натрію сукцинату; с) від 0,51 до 16,24 мМ сахарози; 4) від 0,0432 до 0,162 мг/мл полісорбату 20, при цьому рН рідкої композиції становить від 5 до 5,7, та причому імунокон'югат, що містить антитіло до СЮО79Б, має формулу:
Ар-5 о н о ОН й о св М икоии марсі-м о о оо о Н р де: Ар являє собою антитіло до СО79р, при цьому антитіло до СЮО79Б містить важкий ланцюг і легкий ланцюг, при цьому легкий ланцюг містить: (а) послідовність НМК-11 КАБОБМОМЕСОБ5РЇМ (5ЕО ІО МО: 1); (Б) послідовність НМК-ІЇ 2 ААЗМІЕЗ (ЗЕО ІЮ МО: 2); і (с) послідовність НМК-ІЗ ОСО5МЕОРІТ (ЗЕБО ІО МО: 3); при цьому важкий ланцюг містить: (а) послідовність НМК-НІ УТЕБ5БМУУМЕ (ЗБО ОО МО: 4); (Б) послідовність НМК-Н2 СЕІПГРОССОТМУМЕЇЕКО (5ЕО ІО МО: 5); і (с) послідовність НМК-НЗ ТАВУРІВІ ОМ (5ЕО ІО МО: б); Ма! являє собою валін; Сії являє собою цитрулін; і р дорівнює від 1 до 8.
21. Рідка композиція за п. 20, що містить: а) 0,72 мг/мл імунокон'югата, що містить антитіло до сО79Б; Б) 0,36 мм натрію сукцинату; с) 0,51 мМ сахарози; а) 0,0432 мг/мл полісорбату 20, при цьому рН рідкої композиції становить від 5,1 до 5,4, необов'язково, де рН рідкої композиції становить 5,3.
22. Рідка композиція за п. 20, що містить: а) 2,7 мг/мл імунокон'югата, що містить антитіло до СсО79Б; Б) 1,35 мм натрію сукцинату; с) 16,24 мМ сахарози; і 4) 0,162 мг/мл полісорбату 20, при цьому рН рідкої композиції становить від 5,1 до 5,4, необов'язково, де рН рідкої композиції становить 5,3.
23. Рідка композиція за будь-яким із пп. 20-22, яка відрізняється тим, що співвідношення імунокон'югата, що містить антитіло до СО79рБ, і полісорбату 20 в композиції становить 0,72:0,0432 мг/мл.
24. Рідка композиція для внутрішньовенного введення, що отримана шляхом розведення рідкої композиції за будь яким із пп. 1-12 та 17-19 в ізотонічному буфері.
25. Рідка композиція за п. 24, яка відрізняється тим, що концентрація поверхнево-активної речовини при розведенні становить 0,004 95 мабс./об.
26. Рідка композиція за будь-яким із пп. 20-25, яка відрізняється тим, що об'єм рідкої композиції становить від 50 до 100 мл, необов'язково, де об'єм рідкої композиції становить 50 Зо або 100 мл.
27. Рідка композиція за будь-яким із пп. 20-26, яка відрізняється тим, що рідка композиція знаходиться в внутрішньовенному (в/в) пакеті.
28. Рідка композиція за будь-яким із пп. 1-12 та 17-19, ліофілізована композиція за будь-яким із пп. 13-17 або рідка композиція для внутрішньовенного введення за будь-яким із пп. 20-27, причому: (а) антитіло до СО79р містить варіабельний домен важкого ланцюга (МН), що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮО МО: 7, і варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 8; або (Б) важкий ланцюг антитіла до СО79БЬ містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 9, а легкий ланцюг антитіла до СЮО79БЬ містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 10.
29. Рідка композиція за будь-яким із пп. 1-12, 17-19 і 28, ліофілізована композиція за будь-яким із пп. 13-17 і 28, або рідка композиція для внутрішньовенного введення за будь-яким із пп. 20- 28, де р дорівнює від 2 до 5, необов'язково, де р дорівнює 3,5.
30. Рідка композиція за будь-яким із пп. 1-12, 17-19 ії 28-29, ліофілізована композиція за будь- яким із пп. 13-17 і 28-29 або рідка композиція для внутрішньовенного введення за будь-яким із пп. 20-29, де імунокон'югат, що містить антитіло до СЮО79Б, являє собою полатузумаб ведотин.
31. Рідка композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що а) імунокон'югат являє собою полатузумаб ведотин; 5) буферний агент являє собою натрію сукцинат; і с) цукор являє собою сахарозу, причому співвідношення вказаних полатузумаб ведотин:натрію сукцинат:сахароза:полісорбат 20 становить 20 мг/мл:10 мМ:120 мМ:1,2 мг/мл, причому рН рідкої композиції становить від 5,1 до 5,4.
32. Застосування рідкої композиції за будь-яким із пп. 1-12, 17-19 і 28-31, ліофілізованої композиції за будь-яким із пп. 13-17 і 28-30 або рідкої композиції для внутрішньовенного введення за будь-яким із пп. 20-30 у виготовленні лікарського препарату для лікування порушення проліферації В-клітин у пацієнта, який цього потребує, необов'язково, де порушення проліферації В-клітин вибрано з групи, що складається з: лімфоми, мієломи, неходжкінської лімфоми (НХЛ), дифузної В-великоклітинної лімфоми (ДВВЛ), рецидивуючої/рефрактерної дифузної В-великоклітинної лімфоми, агресивної НХЛ, індолентної лімфоми, фолікулярної лімфоми (ФЛ), рецидивуючої агресивної НХЛ, рецидивуючої індолентної НХЛ, рецидивуючої НХЛ, рефрактерної НХЛ, рефрактерної індолентної НХЛ, хронічного лімфоцитарного лейкозу (ХЛЛ), дрібноклітинної лімфоцитарної лімфоми, лейкозу, волосатоклітинного лейкозу (ВКЛ), гострого лімфоцитарного лейкозу (ГЛЛ) і мантійноклітинної лімфоми. Дан ут я я я т тмтнтнинь у Ж вими - ПОЛУ де дане ВОК Гн паті 5 ще: па. пт Сто дак Кк ПВХ пакети ко ВД пі дк КАК Кт вав КАЛ свв М МОМ КО я я я шо а Я. і я решеиВ ех подо Мел п дп КА
ШОК. п СО ши : дн : пеня ккеене ї МИКеИВ т 5 ї Ця Я шо ві «і роми они КО ш і ри тин ї Ми Шо вявЯ р ок М М Її КИМ де ї Мине вк «о о о ї БК - : мини не Ї Мини к ї них синий ї МИ Я ОВ СЕ ОН «а ВОК ТК ї БИК ПАК зи ек ї дини Б СЯ Ох ПЕЄМ ПАКЕТА я
Фр. 1 ЕД ДЕД рун нн нн кн к кн к кн кккккккнккнк пл КУМКУ Хоююююююююєьююєюьюююьюююююююьююьюю з ІК шо - 0 ВШ шо Же Я - МКК ік роя З фпнкиий па Кеди що МК ! ме Б і Яка. вия ; ї шо ОЗАЖНЄ МОВ : ! г-е БОБ і мес ї песни 3 і ЗЖЬ ІК і ; З ПЕ ї сто І ше : Во коки моя 3 МКК МУ що нн І ТАК НО ДОД фр ененегнеоооооосо КАН КК направ еееооооо А КАН АК папааатрааа ееео оо А АЧАААА СЕМИ АКТ жи)
Фіг.
ВСЯКІ т Ук пн ОКА ую ЖЖ коми Порика аа пфКоне кн КІ: Ах п а і: Ї полку щеня Ії 1 н : ще р КЗ : Я і і : Фе З їі ті : жо Рі Ті : вожеу КІ їі : В З НН ТІ : с я Кто 1 ї х не БЕ 111: : З БР : З ДУ БОБЕР: У Я БР ріг: В ї БЕРЕГИ З як БР РОБ: ті Микиті і її НУ їі 1: Ії Км ї БЕБІ вРи М 1 БР ТЕБЕБР з БЕБІ: з БЕБІ вРи Я БТР: т БЕ: 1 Бр Брі 1 Бр Брі А пк БЕБІ РОБ пра ЩЕ БЕБІ : ї с БР: Бе і ха З Ов БР РР м с ЩЕ ОК: п БЕРЕ й Ме ОО БЕРЕ ПАН ща Ж СО Ка Ок Бр Бр: Ку Ж ОО х «-- хе БІ: Я КЗ ще ЩО БОБ БР «А ЩЕ ох В Б ГЕТЕ рн В НН КВ НВ КИ КК в В В дна вух ВЕ ек Діма пи ке Ка вдо на Зх пд АХ Іра Ідрсвих УБЙИИИИИ ооо пПВЖНИ о букох пре с ХХХ І ВК кни сука ПКНЕ Ху СОКУ І Ме КВ е ля щу ХЕ т Що дхака й 4 ! ї ї ї ї ї ї ' с ! Ко ї щ ЕІ ж І т і Ж ло р і ТП ті : У Рі -- Р ! БУ 1 Тх МН З па Ії і ! т ТІВ і В ! КО 1ї Кк Ж Р т і 5ж І д РЕ її і ТЕ ХЕ І 1: :щ ТЕ І БУ Р Й І ГЕ ЖЕ ТІВ М 1 ТВ ! ох ДК. КО, сееененнєннєнєєєєєюєєннний Мнеєєєєєюєєєєюєюєюєєюююєю Шфееєєєєєєєєєюєюєєюєюєююююнюх Миєиєєєєюєюєєєюєюєєнни пе ЕЕ 1 1 і ! Ж ТВ БТ ТЕ М ОРЕ З її СЕ М ті х ї У НУ ТЕ і КІ 15 НУ НО і Ж І В Не Ж ' ОК ТК Н КУ 1 Н ТРЕВ ІВ НЕ ШУ КІР ІВ ВЖК ЩЕ ! ОРЕ ТЕ ТК; Зх ! Ре В ЩО ТБ ОР Б і В і У ЕОР їОщ : Б ще і ЗБ ТЕ ІА КВК і ЕОР Ії Б Б Я РН ЩО у ЕХ М БІ НУ і за аа ужятрняняхняняяяятю й В дтп ХХ охнднттт он п в, п пе ВЕУ ах їх ТИП ПЕВЖРЕНЕВО А КІМЕНИХ ВЕУ
Фіг. 4
ТАНЕ - Вк рсдрденнннннннннкї ІБАДИ Те паща хв МмеМмИА пак КОЖ хи 1 сараю с. сх НН х т ВЕУ ПНЯ пакеє : ца і І : ї че : Е х ; і я МеЖ : її ї ; і і т як : ш : ЕЕ їх Ж пад : -щх0О ЩО : є: ШИ ; їх : ка с ї ха КхКия : с Енея : о ; ла В : мюжх ОК : ще : А Уж : АККЯ ---х де ше и ЖЖ Ки А Її ККЯ Бл БК МК Ух ЕН о ЕН н ОО УК ОХ КУ ї й по ми Ух : и жах ї ЗА с т сх си х г ем сх хе х Вик В плК МОВ к, БО Ір Се і: ще ні Кр КИ І КАН ЗВ я грн : ів Тена «и М. ї ЕВ ЯКО ; З дж. шо. ду Хе І БИ Ми НА пацет З і да во Н ск і ж -х т І З -Е і ке тм їй Му В: Е Як З х 3 УЖ з МЕ В оооощсді Ех З ОО ЕХ КО ох З М КО М Ук Н В КО М ЩЕ Ї З ЕЕ ОХ її 4 КК ВО МОЯ з и 1 СО БЕХ ВО ОК 1 ЕМ БЕХ КХ КМ нс 3 ОО БОКОМ МОСК ЕХ 1 ІТК КО В ОКХ З ка коди Е ж Жим ? У ук. ї; ної аа з ЧК хр (РБО Зв
ОУух. ВИ х Ї м 1 Ж ьІя - Ек ' ТІКАЛЕУ 00 ЦЕ впли торі В ува ЖУК МЛМ: Тен 1 ї їх ЗК : ІК і "Жоодку й ве сте Хютютьтьтьчючютютья В ї З мими ПМЖ пакет і Ї і Ї і їх і о ' БУ : ї і їх і їх і їх і як ї ' м - дення ' Во ї ї 3 і Жни ї х 3 ' ж ї х 3 ' одн ШЕ м же УМ З - ТБАОД-Ї 1 З ірнннннннннк : ї ї х ї к І ' їй ї х їх к ї ' ї х їх к ї ' ї х їх к ї ' у : ї 3 ї Ї ! т ї ї 3 ї Ї і ї ї х ї к ї ' Ж х 3 к ї ' ЖЕ х х ї к ї ' -- ї ї 3 ї Ї ! М ї ї З ї Н і з Ї ї 3 Е ї ! ї ї З КЕ І ' щ- Я вих ї 3 ї Н і -ООЯ ї : ї : тк І ї 3 ї З ! ех ї ї ї ї Ї і гена Ї ї 3 Е 3 ! вах ї ї ї ї ї : їх Я ї ! Ї і Енн ! сх Її х 3 ї ї ї ї ! ЕК ї х 3 ї В ї : ' т х 3 Кк ї ї ї ' ї їх З к ї ї ї ' ї і ї ї З ї НІ ї ї ' їх Дд-ї ї 3 ї Ї ву А ! КОН З ї к 1 ї ї ' УМА х ї (у ї ї ї ' ї ї ї к ї ї ї ' ї х 3 ї Н ї ї ! Її ї 3 Е Ї ї ї і ї ї 3 ї і ї ї ' ї їх З к ї ї ї ' ї їх З к ї ї ї ' ї їх З к ї ї ї ' ї і - х ї к ї ї ї ' ї ї 3 ї і ї ї ' ї їх З к ї ї ї ' ї їх З к ї ї ї ' ї їх З к ї ї ї ' ї їх З к ї ї ї ' ї х З Кк ї ї ї ' ї і ї ї 3 ї і ї ї ' БУМ т т ? т х ; стос ще те тех жа ЗАМ З Я МЕЖ МКЖЛХ ГРО І. сш . дама Я 4 ух ЗЕ поло т тт тт тт : ї Її нешшютттюжттжттжтитжтиюжиюжтюжттжтиюниюннв і ЖАЛИІЇ х Б мив (В її що ко КК ММ ех св ско Ка Як в ТІ їх лойх кохку х Зх М. БО сКУкв 3: ї й пу у ук у учи Тосук дж го вижуєх : І оба МЕН іх Маки : : : : : : : : : нич : ПОН : : : : : : : : : : : яю ї : -х ї : я ї : Уже ї десссссссо ї її ї Е 3 : йно ї ЕК 3 : де ОД ї ї : БИЧ | : а ї ї 3 ї-ї ї г х ї ке ї КЕ 3 ї ї я; У : к ше ШИ : ї я; У : ї я; У : ї я; У : мя ї я; У : ї я; У : ї я; У : ї я; У : Же ї ї З : т ї ї З : і : ї З : хх сх вик й ї ї - Да | ! дення денну : В КО | і і ї : і5у 7 к 5 1 ї їх ї І КЕ 3 1 ї ї ї х І КЕ 3 1 ї ї ї пе ї КЕ 3 1 ї х ї ї ї 3 1 ї їх : Ен Ї Е 1 З ї ї : ї- ї Е 5 3 х Е : и : ї 3 3 ї ї : ї ї 5 і : ї ї ї ї 3 1 ї їх : ї Е 3 3 ї ї : ту с ї КЕ 3 1 ї х ї Шов ї З і З ї : Її (у ї 1 З х : : ї ї І 1 ї ї к 5 1 ї х ї ї Е З З їх І : КЕ 3 3 КІ ї : Ї Е ї і З у ї ї ї ї 3 1 у ї ї ЕК 3 1 7 ї ї : ї 5 З З ї дехееххоюх ї ї ї ї і З у і ї : ї 1 І З у у ї : ї 1 І З у у ї Ше Е ї і З у у : пе Е 3 1 З ї 3 ї тт жу її ех 7 фор Е ті х АЖ ВАК АК ПАНЕ вої вала я .
Фіг. 6
ЕКО - й В враяд Киї ЖАМЙ дя СВ БРА ОБ ЗгідприбеЄвтвнкяк 1: же : сухих заг суши р плюрусдуюкуютья а |: ЗЕ МУКИ ЕКНХ пах і мдачьку кети 1 : ї : « : тях, : сила : се : ех х ок ї й ї щ : т х ї -е : ї з У їх ї : ій ' : тк м : ЯНА : Є : ДО : о пе : пло МеВ екея ш--: вину ОО КО ке ї пен с шпон ПО В Ух сао Є с ше Я пахне дю х т То 5 Щ ТЕ І БУ ода і
Фіг. 7 нак : п їх Стаса ас неїно зпкнлиюдявівій Ох КАК: ще : т ї ї Н - : ї а ї
5. їх. о х їх х кіготь КУ пи рок зу шо х - 5 ЗЖавських С Рівна : Ж В Жоони ВЕК З зах ВК ї сук зе км Он еВ ше ОВ З ще Ой о ОВБИдКо г С зівно І її: ХХ ж й пеошалюнНеа І Ж 00 : ХО Б 1 зоехео В Х кт ї ходом х . і 2 Ж КЕ жде Її кн КТ ЕН ї о Му да шої У : ЗЕ Шо зкнально я В ОМ ї ща і 7 7 7 Її: : не : : за І : : ЩА ї о ї че ї ї 7 ї ї ї ї х Горе днем вела ума ВНАУ Пдроне звуки ДУу
Залежісті утворення кислотних варіння цід У я рих орав ЗО г Е г | ; ї зей х Я тмжні ше Е ще? х Я Ух. ; ши В ясні М тиці дей ї що Є Ж одежі . Духсокннккккююн Кк их ї п ХЕ Її Ж я і : ! ша Е З ок у ї ен Ж оду д функ ВЕ Е ще ОО я дрон» 7 х дк ДК Ху ММ Ж ї ї : Е ! ЖДЕ. ероснееттюноттюторотеоорооооооооооооогофоооооооосоооооооосо ово ДН сукцмнатного буфера ріг. З пе Залежність утворення основних варіантів від орі З т Ск 8 7 сами и з зв при ї ЯНВ прееннееннннноллеттттттккееккосткко око скткооккккрооскттскссх в сходи хо кИжНЕ Ж яейй пос турені як ефе х М грн ща щ - ва ї
5 5. В Хм ї і. док хм й 5 б о кшжх ще є з км | Хе НН С З за Пенн НК в 5 ке г: ве шнсукцинатне с буфера
Фіг. 10
- : Залежність утворення влрегатів від - гай п рчаримс я ик х бек ще я Я з Ж х ше ї А одужютнян 1 кх 7 яки І ! - и з щ ден ! п ит Х і Кн с оажеюс: ПИ ХЕ Е х й ! Е сн ! хх с ; ве ення сх днк мкм Кк с ек і і їн 1 МК Б2Я пах ! г пай сей ж В ЗЖВІЇ : мое хх ж туші ШКО в ання й : (осоки і ща в.о рН сукцинатного Буфе ЗЕ еуки яна ного буфера МД др во ! : І "ких имМ НЕ З ! ї інет ВВ 1 о ; ; рен ВВ сурмни ЗН І
З. ї ї рен Мо сумна В МТ о є мл ее музи МЖК Е ши м т Димав о х - ща : мо н я" гумеояІНАКа і Яма с ЕЕ ' Я хх З 1 Б с М п що УЖ; хз о авг, о. а ХЕ Ж ша А ' НЕ і А А , таз ен М а а , Ко пек БОЇ КО , К Ше Я Ж хо ' ККД нон КК ну» дужтнньнння Я т ЗА з й | хх хх Ци ї ЗКУК фетр рт рр і ши за 5 ЗА шлаки її х «х хокох Ї ит т ! , ща на ща мап За а ВА Каси иа а сих перу Є знав З НК ЗД» ЕРА ВА ВД БИ ЗНО; МАЮ МАЕ А МУ сивинівеня дослівно стать ності пох ліфа цій ЗО ЕХ -Мовомер же о НН - уча А ДІВ ВВ ВВ
ЗВО. що х ї я і сеюофеоме ТОК ВЖИ, сукна ВН ко В я о є. де. Уч ка терени УК КАГИВАМ, Мувазинят ШУ ХУ Ж в ще Я КЗ - ж х я пк кю З хенд ЗЕ Ж ИВАЙ, Сукня СР У зкщех ФК ВАГУВАА. Кукнинат 9 ре списи мізки хом ЗБ караадя, МЕЧ НКЯ, ВНУВ У: Глен
Фіг. їз скренінтов: досвіднення стабкчьнисть пре локації: З вк бккоиний віх о се ВМ оком я ЩЕ ; пани ко х т І ви ж ке ї ; ск «Ж знекфени 10) ВАгЯаНЯ, Сунцнат ще ж свв песккнко ЗУ агат, буБщінЯ ВИ КЕ те ро му кай ; І ЕЕ ш соду ЗОМ, пукціннях МКМ З ; зх ВАМ, Сухщинає ВН КА ш хек З мгєкал, ВЕН ВНУ Зде ідо фіг: 14
UAA202006479A 2018-04-13 2019-04-12 СТАБІЛЬНІ КОМПОЗИЦІЇ ІМУНОКОН'ЮГАТІВ, ЩО МІСТЯТЬ АНТИТІЛО ДО CD79b UA128064C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US201862657185P 2018-04-13 2018-04-13
PCT/US2019/027329 WO2019200322A1 (en) 2018-04-13 2019-04-12 Stable anti-cd79b immunoconjugate formulations

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA128064C2 true UA128064C2 (uk) 2024-03-27

Family

ID=68161211

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA202006479A UA128064C2 (uk) 2018-04-13 2019-04-12 СТАБІЛЬНІ КОМПОЗИЦІЇ ІМУНОКОН'ЮГАТІВ, ЩО МІСТЯТЬ АНТИТІЛО ДО CD79b

Country Status (17)

Country Link
US (2) US11648317B2 (uk)
EP (1) EP3773721A4 (uk)
JP (2) JP6761506B2 (uk)
KR (1) KR20210003147A (uk)
CN (3) CN112040981A (uk)
AR (1) AR114780A1 (uk)
AU (1) AU2019252941A1 (uk)
BR (1) BR112020020802A2 (uk)
CA (1) CA3095186A1 (uk)
CL (2) CL2020002624A1 (uk)
CR (1) CR20200550A (uk)
IL (1) IL277943A (uk)
MX (2) MX2020010729A (uk)
PE (1) PE20201503A1 (uk)
TW (2) TWI811335B (uk)
UA (1) UA128064C2 (uk)
WO (1) WO2019200322A1 (uk)

Families Citing this family (7)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
IL287292B (en) * 2008-01-31 2022-09-01 Genentech Inc and fusion antibody-drug-cd79b engineered antibodies cysteine-
HUE049175T2 (hu) 2014-09-23 2020-09-28 Hoffmann La Roche Eljárás anti-CD79b immunkonjugátumok alkalmazására
CA3119798A1 (en) * 2018-12-06 2020-06-11 Genentech, Inc. Combination therapy of diffuse large b-cell lymphoma comprising an anti-cd79b immunoconjugates, an alkylating agent and an anti-cd20 antibody
TW202108178A (zh) * 2019-05-14 2021-03-01 美商建南德克公司 使用抗CD79b免疫結合物治療濾泡性淋巴瘤之方法
CN118557750A (zh) * 2019-10-18 2024-08-30 基因泰克公司 使用抗CD79b免疫缀合物治疗弥漫性大B细胞淋巴瘤的方法
JP2023535598A (ja) * 2020-07-27 2023-08-18 上海拓界生物医薬科技有限公司 抗ｃｄ７９ｂ抗体薬物複合体、その調製方法及びその医薬用途
TW202327661A (zh) * 2021-09-16 2023-07-16 大陸商正大天晴藥業集團股份有限公司 抗her3抗體藥物偶聯物及其組合物和用途

Family Cites Families (36)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US4816567A (en) 1983-04-08 1989-03-28 Genentech, Inc. Recombinant immunoglobin preparations
DE3587657D1 (de) 1984-01-30 1993-12-23 Imp Cancer Res Tech Verbesserungen an wachstumsfaktoren.
US5401638A (en) 1986-06-04 1995-03-28 Oncogene Science, Inc. Detection and quantification of neu related proteins in the biological fluids of humans
IL85035A0 (en) 1987-01-08 1988-06-30 Int Genetic Eng Polynucleotide molecule,a chimeric antibody with specificity for human b cell surface antigen,a process for the preparation and methods utilizing the same
DE3920358A1 (de) 1989-06-22 1991-01-17 Behringwerke Ag Bispezifische und oligospezifische, mono- und oligovalente antikoerperkonstrukte, ihre herstellung und verwendung
JP3208427B2 (ja) 1989-09-29 2001-09-10 オー・エス・アイ・ファーマシューテイカルズ・インコーポレイテッド ヒトの生物学的流体中のｎｅｕ関連タンパク質の検出及び定量
US6075181A (en) 1990-01-12 2000-06-13 Abgenix, Inc. Human antibodies derived from immunized xenomice
US6150584A (en) 1990-01-12 2000-11-21 Abgenix, Inc. Human antibodies derived from immunized xenomice
EP0590058B1 (en) 1991-06-14 2003-11-26 Genentech, Inc. HUMANIZED Heregulin ANTIBODy
US5362852A (en) 1991-09-27 1994-11-08 Pfizer Inc. Modified peptide derivatives conjugated at 2-hydroxyethylamine moieties
ES2165851T3 (es) 1991-11-25 2002-04-01 Enzon Inc Proteinas multivalentes que se unen a antigenos.
JP3095175B2 (ja) 1992-11-13 2000-10-03 アイデック ファーマシューティカルズ コーポレイション Ｂ細胞リンパ腫の治療のためのヒトｂリンパ球限定分化抗原に対するキメラ抗体と放射能標識抗体の療法利用
US5635483A (en) 1992-12-03 1997-06-03 Arizona Board Of Regents Acting On Behalf Of Arizona State University Tumor inhibiting tetrapeptide bearing modified phenethyl amides
CA2109861C (en) 1992-12-04 1999-03-16 Shu-Hui Chen 6,7-modified paclitaxels
US5780588A (en) 1993-01-26 1998-07-14 Arizona Board Of Regents Elucidation and synthesis of selected pentapeptides
EP0616812B1 (en) 1993-03-24 1999-11-03 Berlex Biosciences Combination with anti-hormonal compounds and binding molecules for the treatment of cancer
US5663149A (en) 1994-12-13 1997-09-02 Arizona Board Of Regents Acting On Behalf Of Arizona State University Human cancer inhibitory pentapeptide heterocyclic and halophenyl amides
US5641870A (en) 1995-04-20 1997-06-24 Genentech, Inc. Low pH hydrophobic interaction chromatography for antibody purification
EP2275119B1 (en) 1995-07-27 2013-09-25 Genentech, Inc. Stable isotonic lyophilized protein formulation
US5994071A (en) 1997-04-04 1999-11-30 Albany Medical College Assessment of prostate cancer
US6194551B1 (en) 1998-04-02 2001-02-27 Genentech, Inc. Polypeptide variants
ATE375365T1 (de) 1998-04-02 2007-10-15 Genentech Inc Antikörper varianten und fragmente davon
EP1141024B1 (en) 1999-01-15 2018-08-08 Genentech, Inc. POLYPEPTIDE COMPRISING A VARIANT HUMAN IgG1 Fc REGION
US6884869B2 (en) 2001-04-30 2005-04-26 Seattle Genetics, Inc. Pentapeptide compounds and uses related thereto
US8088387B2 (en) 2003-10-10 2012-01-03 Immunogen Inc. Method of targeting specific cell populations using cell-binding agent maytansinoid conjugates linked via a non-cleavable linker, said conjugates, and methods of making said conjugates
KR101192496B1 (ko) 2003-11-06 2012-10-18 시애틀 지네틱스, 인크. 리간드에 접합될 수 있는 모노메틸발린 화합물
EA014513B1 (ru) * 2005-08-03 2010-12-30 Иммьюноджен, Инк. Композиция иммуноконъюгата
RS53595B1 (en) 2007-07-16 2015-02-27 Genentech, Inc. ANTI-CD79B ANTIBODIES AND IMMUNOCONCULATES AND METHODS OF USE
IL287292B (en) * 2008-01-31 2022-09-01 Genentech Inc and fusion antibody-drug-cd79b engineered antibodies cysteine-
EP4378482A3 (en) * 2009-01-09 2024-09-25 Seagen Inc. Dosing regimens for anti-cd30 vc-pab-mmae antibody drug-conjugates
CN103391714A (zh) * 2010-12-10 2013-11-13 默沙东公司 减轻搅动引起的免疫原性组合物聚集的新制剂
WO2014011521A1 (en) * 2012-07-09 2014-01-16 Genentech, Inc. Immunoconjugates comprising anti - cd79b antibodies
WO2014177615A2 (en) * 2013-05-02 2014-11-06 F. Hoffmann-La Roche Ag COMBINATION THERAPY OF AN AFUCOSYLATED CD20 ANTIBODY WITH A CD79b ANTIBODY-DRUG CONJUGATE
PT3071237T (pt) * 2013-11-21 2024-08-26 Genmab As Formulação liofilizada de conjugados anticorpo-fármaco
JP2015209384A (ja) * 2014-04-24 2015-11-24 ミレニアム ファーマシューティカルズ， インコーポレイテッドＭｉｌｌｅｎｎｉｕｍ Ｐｈａｒｍａｃｅｕｔｉｃａｌｓ， Ｉｎｃ． 医薬製剤
HUE049175T2 (hu) * 2014-09-23 2020-09-28 Hoffmann La Roche Eljárás anti-CD79b immunkonjugátumok alkalmazására

Also Published As

Publication number Publication date
AU2019252941A1 (en) 2020-11-19
US20240325559A1 (en) 2024-10-03
KR20210003147A (ko) 2021-01-11
JP2019206514A (ja) 2019-12-05
EP3773721A1 (en) 2021-02-17
CN113384711A (zh) 2021-09-14
JP2022036932A (ja) 2022-03-08
CN118615457A (zh) 2024-09-10
JP6761506B2 (ja) 2020-09-23
JP2020158505A (ja) 2020-10-01
TW202344272A (zh) 2023-11-16
AR114780A1 (es) 2020-10-14
CN112040981A (zh) 2020-12-04
BR112020020802A2 (pt) 2021-01-12
CA3095186A1 (en) 2019-10-17
PE20201503A1 (es) 2020-12-29
TW202011994A (zh) 2020-04-01
MX2020010729A (es) 2021-03-09
TWI811335B (zh) 2023-08-11
US11648317B2 (en) 2023-05-16
IL277943A (en) 2020-11-30
MX2022014457A (es) 2022-12-08
TWI848769B (zh) 2024-07-11
EP3773721A4 (en) 2022-01-26
JP6965395B2 (ja) 2021-11-10
CL2021001956A1 (es) 2022-02-04
CL2020002624A1 (es) 2021-01-29
CR20200550A (es) 2020-12-15
WO2019200322A1 (en) 2019-10-17
US20190314517A1 (en) 2019-10-17

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA128064C2 (uk) СТАБІЛЬНІ КОМПОЗИЦІЇ ІМУНОКОН'ЮГАТІВ, ЩО МІСТЯТЬ АНТИТІЛО ДО CD79b
US20230279133A1 (en) Modulating the immune response using antibody-drug conjugates
US20210107980A1 (en) Methods of treating cancer with a combination of an anti-pd-1 antibody and an anti-tissue factor antibody-drug conjugate
US20210015939A1 (en) Methods of treating cancer with a combination of a platinum-based agent and an anti-tissue factor antibody-drug conjugate
US20220088191A1 (en) Methods of treating cancer with a combination of an anti-pd-1 antibody and an anti-tissue factor antibody-drug conjugate
CN110582303A (zh) 使用抗cd25抗体-药物缀合物的组合疗法
US20210308208A1 (en) Anti-tissue factor antibody-drug conjugates and their use in the treatment of cancer
TWI844571B (zh) 使用抗血管內皮生長因子（ｖｅｇｆ）抗體與抗組織因子（ｔｆ）抗體－藥物共軛體之組合以治療癌症之方法
JP7585177B2 (ja) 安定した抗ｃｄ７９ｂ免疫複合体製剤
CN115697400A (zh) 抗cd30抗体-药物缀合物及其用于治疗非霍奇金淋巴瘤的用途
RU2800803C2 (ru) СТАБИЛЬНЫЕ КОМПОЗИЦИИ ИММУНОКОНЪЮГАТОВ, СОДЕРЖАЩИХ АНТИТЕЛО К CD79b
BR122024012288A2 (pt) Composiqoes liquidas, liofilizadas e uso das mesmas
US20230027495A1 (en) Methods of treating cancer with a combination of an anti-pd-1 antibody and an anti-tissue factor antibody-drug conjugate
CN116940387A (zh) 使用抗cd30抗体-药物缀合物调节免疫反应
EA046283B1 (ru) Способы лечения рака с помощью комбинации средства на основе платины и конъюгата антитела к тканевому фактору с лекарственным средством