| dbo:abstract
|
- Un estoc és un tipus d'espasa d'una mà amb una fulla fina i allargada, amb tall a totes dues bandes, destinada principalment a atacar amb la punta. Va sorgir a Espanya i Itàlia a mitjans del segle XV, però ràpidament es va popularitzar per la resta d'Europa durant els segles xvi i xvii, tan per ús civil (per duels i com a defensa pròpia) com per ús militar. (ca)
- سيف المبارزة أو المِغْوَل (بالإنجليزية: Rapier) هو سيفٌ حاد نحيل يُستخدَم للطعن في الحروب، وكان يُستخدم بصورةٍ أساسية في أوروبا الحديثة المبكرة في القرنين السادس عشر والسابع عشر. (ar)
- Mit Rapier (französisch rapière „Degen“, spanisch espada ropera „Schwert, das zur Garderobe getragen wird“) bezeichnet man eine seit dem frühen 16. Jahrhundert im europäischen Raum verbreitete Stich- und Hiebwaffe.Im frühen 19. Jahrhundert wird der Begriff Rapier (auch Rappir) für stumpfe Übungswaffen verwendet. Haurapier steht für einen stumpfen Korbschläger und Stoßrapier für einen Pariser Stoßdegen mit abgestumpfter Spitze. (de)
- Rapiro estas tipo de glavo. Rapiro kaj spado antaŭ ĉio estis portata kaj uzata de la riĉa burĝaro, kiu pli kaj pli graviĝis. Ĉi tiu burĝaro konsideris ke la eleganteco estis pli valora ol la efikeco kaj pro tio la rapiro fariĝis pli kaj pli rafinita. Tio finfine kondukis al la disvolviĝo de la spado, pli svelta, pli malpeza versio de la rapiro. Rapiro estas nuntempe spado longa, maldika kaj fleksebla, kiun oni uzas por skermo. (eo)
- El término espada ropera (actualmente también conocida como estoque) surge en el Renacimiento en España para designar cierta clase de espada de hoja recta y larga, esgrimida a una mano.El nombre original español de la espada ropera es tizona (no debe confundirse con la espada del Cid). Se le llama espada ropera porque se cargaba como un aditamento de la ropa, generalmente usada por moda y como arma de defensa personal. Su nombre es de origen español y aparece registrado por primera vez en las Coplas de la panadera, de Juan de Mena, escritas entre 1445 y 1450 aproximadamente: Di, Panadera.Un miércoles que partierael príncipe don Enriquea buscar algún buen piquepara su espada ropera,saliera sin otra esperade Olmedo tan gran compaña,que con mui fermosa mañaal Puerto se retrujera. Otro documento en el que se cita una espada ropera es el inventario de objetos pertenecientes al duque (1468). El hecho de que el término sea de origen español no implica que el desarrollo de este tipo de espadas se haya dado en España, ya que el proceso es complejo y en él intervienen tradiciones y talleres de toda Europa. Por otro lado los italianos tienen sus propios términos para esta modalidad de arma: spada da lato (alrededor de 1450 hasta 1600) y spada da lato a striscia o más simplemente striscia (desde 1600 en adelante, pero algunos prototipos datan de 1550). En Francia se habla por primera vez de la espada ropera (la rapière) en documentos en torno a 1474. Edwart Oakeshott, en su libro European Weapons and Armour, indica que ya a principios del siglo XVI el término estaba bien establecido en Francia, adoptándolo pronto los ingleses. Sin embargo, esta clase de espada tuvo detractores como George Silver, quien se opuso a su uso por tentar a los hombres a tener duelos. Su periodo de máximo esplendor podríamos situarlo entre 1525 y 1675 aproximadamente, siendo reemplazada progresivamente por el espadín típico del siglo XVIII, de origen francés. Al menos en el siglo XVI, una espada ropera no era tan solo un arma para su uso exclusivo de punta, con hoja de sección estrecha y aguzada. En realidad, en la España de la época cualquier espada destinada a un uso de duelo y de vestir, acompañando a las vestimentas de un civil (o de un militar en traje civil), era denominada ropera, quedando por tanto fuera de esta denominación solo las espadas puramente militares, de guarnición sencilla. Encontramos, por tanto, durante este periodo elaboradas guarniciones de lazo acompañando a hojas relativamente anchas, apropiadas para un uso tanto de punta como de corte, y aún estaremos frente a una espada ropera. Incluso a finales del siglo siguiente (ya hacia 1660-80), cuando las hojas de fina sección cuadrangular o romboidal (llamadas verduguillos) son ya moneda común, algunas espadas civiles de hoja ancha volvieron a estar de moda en España, siempre montando guarniciones propias de auténticas espadas roperas. (es)
- La rapière est une épée longue et fine, à la garde élaborée, à la lame flexible, destinée essentiellement aux coups d'estoc. La rapière, même si elle n'est pas faite pour trancher un homme en deux, est affûtée, et peut causer de sérieuses entailles si un coup à la volée atteint l'adversaire. Seules les épées de cour (et certaines grandes épées de guerre du XVe ou XVIe siècle) ont des lames uniquement destinées à l'estoc, lames qui sont d'ailleurs de section ronde, carrée, triangulaire ou de toute autre forme qui la prive de tranchant. (fr)
- A rapier (/ˈreɪpiər/) or espada ropera is a type of sword with a slender and sharply-pointed two-edged blade that was popular in Western Europe, both for civilian use (dueling and self-defense) and as a military side arm, throughout the 16th and 17th centuries. Important sources for rapier fencing include the Italian Bolognese group, with early representatives such as Antonio Manciolino and Achille Marozzo publishing in the 1530s, and reaching the peak of its popularity with writers of the early 1600s (Salvator Fabris, Ridolfo Capo Ferro).In Spain, rapier fencing came to be known under the term of destreza ("dexterity") in the second half of the 16th century, based on the theories of Jerónimo Sánchez de Carranza in his work De la Filosofía de las Armas y de su Destreza y la Agression y la Defensa Cristiana ("The Philosophy of Arms and of their Dexterity and of Aggression and the Christian Defence"), published in 1569. The best known treatise of this tradition was published in French, by Girard Thibault, in 1630. The French small sword or court sword of the 18th century was a direct continuation of this tradition of fencing, adapted specifically for dueling. (en)
- Sebuah Rapier atau Espada ropera merupakan jenis pedang dengan bilah bermata dua yang ramping dan runcing yang populer di Eropa Barat, baik untuk penggunaan sipil (duel dan pertahanan diri) dan sebagai senjata sampingan militer, sepanjang abad ke-16 dan ke-17. Pedang kecil Prancis atau pedang istana abad ke-18 merupakan kelanjutan langsung dari tradisi anggar menggunakan rapier, yang diadaptasi khusus untuk perang tanding. (in)
- La striscia o spada da lato a striscia o anche spada all'italiana è una spada a lama sottile che ebbe larga diffusione in Europa nel XVI secolo, XVII e XVIII secolo. È l'evoluzione della spada da lato del XVI secolo ed è conosciuta come rapière in francese, e ropera in spagnolo. (it)
- レイピア (rapier) は、細身で先端の鋭く尖った刺突用の片手剣。16-17世紀頃のヨーロッパで主に護身あるいは決闘の際の武器として用いられた。日本語では、細身の剣である事から「細剣（さいけん）」と訳される。 (ja)
- ( 미사일에 대해서는 레이피어 (미사일) 문서를 참고하십시오.) 레이피어(독일어: Rapier, 스페인어: Espada Ropera)는 16-17세기 근세 유럽에서 사용된 길고 가늘고 뾰족한 도검 일체를 가리키는 포괄적 용어다. "레이피어"라는 말은 날이 상대적으로 길고, 의 장식적인 모양으로 손의 방호력을 더한 검을 일반적으로 일컫는다. 레이피어는 날이 아예 존재하지 않는 에스톡 같은 것과 달리 날이 서 있기에 베기 공격 자체는 가능하지만 중세의 장검만큼 넓은 날을 가지지는 않아 기본적으로 베기보다는 날렵하고 잽싼 찌르기 공격을 상정하고 만들어졌다. 검봉 전체에 날을 세우기도 하고 일부는 칼끝에서 검봉 중간까지만 날을 세우기도 한다. 1670년대 레이피어 사범 팔라빈치니(Pallavicini)는 레이피어의 양날을 베기 용도로 사용할 것을 강하게 권장했다. 일반적인 레이피어 유물은 무게가 1 킬로그램 정도이고, 칼날 길이가 104 센티미터(41 인치) 정도로 긴 반면 너비는 2.5 센티미터 정도로 좁았다. 17세기 이탈리아의 레이피어들은 45 인치를 넘고 심지어 50 인치에 이를 정도로 극단적으로 긴 것들도 있었다. 레이피어는 보다 날이 가늘고 길지만 18세기 이후의 궁정검보다는 무겁다. 그러나 그 날과 자루의 형태는 기록된 시기가 언제이고 또 기록자가 누구냐에 따라 달라진다. 일반적으로 레이피어가 의미하는 에스파다 로페라 뿐 아니라 그 이전 단계인 스파다 다 라토까지 레이피어라고 칭하는 경우도 있다. 때문에 레이피어라는 말을 마주했을 때는 전후 맥락을 따져서 의미를 판단할 필요가 있다. "레이피어"라는 말은 독일어 어원으로, 이탈리아, 스페인, 프랑스의 레이피어 사범들은 "레이피어"라는 말을 쓰지 않았다. 이 지역들에서는 그냥 "검"을 의미하는 "스파다", "에스파다", "에페"라는 말로 레이피어를 지칭했다. 때문에 톰 레오니(Tom Leoni) 같은 사람은 레이피어를 16-17세기에 사용된 손 방호능력이 있는 편수 양날 직검을 통칭하는 말로 쓰기도 한다. 그러나 후세인으로서 혼동을 피하고자 기능과 사용에 따라 분류가 이루어지는데, 예컨대 존 클레멘츠(John Clements)는 베기 능력이 상대적으로 떨어져서 찌르기 위주로 사용되어야 하는 검을 레이피어, 찌르기와 베기가 모두 가능한 검을 (cut and thrust sword)이라고 부른다. 그러나 레이피어가 사용된 시기를 통사적으로 조망해 볼 때 레이피어라는 말이 특정 단일 정의를 만족시키지 못함은 명확하다. 유럽 전역에 걸쳐 레이피어는 각지의 문화와 검술에 따라 변형되었고, 같은 시기라도 지역에 따라 사용법, 날 길이, 날 폭, 칼자루 모양, 날의 유무까지 천차만별이다. 1500년 전후에 나타난 스페인의 에스파다 로페라가 레이피어의 원형이다. 에스파다 로페라는 그전까지의 도검들이 전장과 민간에서 함께 사용된 것과 달리 거의 전적으로 민간에서만 사용된 자위 및 결투용 베고 찌르는 검이었다. 이후 16세기에 걸쳐 다양한 민간용 편수도검이 파생되었다. 1570년 이탈리아인 검술 사범 가 잉글랜드에 정착해 결투시 찌르기 공격용으로 레이피어를 사용할 것을 주장했다. 레이피어는 이후 유럽 상류계층 사이에 매우 유행하게 되었지만 그 가치를 절하하는 사람도 없지 않았다. 같은 검객이 대표적으로 찌르기밖에 못 하는 레이피어는 저급한 검이라고 혹독하게 비판했다. 레이피어의 빠른 반응속도와 긴 공격범위는 16-17세기 민간의 결투에 매우 적합했다. 전쟁터에서는 베기 공격에 대한 수요가 여전히 존재했기에 레이피어는 결투 및 장식용 민간 시장을 위주로 발달하게 되었다. 이것은 레이피어가 나중에 순전히 장식용 검인 궁정검과 에페로 대체된 원인이기도 하다. 그래도 전쟁용 레이피어가 완전히 존재하지 않은 것은 아니다. 민수용 레이피어보다 넓은 날을 가진 군용 레이피어도 존재했고, 스웨덴 왕 구스타브 2세 아돌프가 30년 전쟁 때 사용한 검이 전형적인 군용 레이피어에 해당한다. 1715년이 되면 레이피어는 아직 사용되고는 있었지만 거의 궁정검으로 대체되기 시작한다. 이는 도널드 맥베인(1728년), P. J. F. 지라르(1736년), 도메니코 안젤로(1787년)의 저술에서 확인된다. 오늘날에는 교황청 스위스 근위대 장교들이 레이피어를 사용하고 있다. (ko)
- Het rapier is een relatief slank, scherp gepunt type zwaard dat vooral in de 16e en 17e eeuw in Europa werd gebruikt. Rapier en degen werden vooral gedragen en gehanteerd door de rijke burgerij, die steeds meer aan belang won. Deze burgerij hechtte meer waarde aan sierlijkheid dan aan efficiëntie en zodoende werd het rapier meer en meer verfijnd.Dit leidde uiteindelijk tot de ontwikkeling van de degen, een slankere, lichtere versie van het rapier. (nl)
- Rapier – jednoręczna, sieczno-kolna lub kolna broń biała o długiej, prostej obosiecznej głowni. Charakterystyczną cechą rapiera jest występowanie w nim podkrzyża (ricasso) oraz rozbudowana oprawa rękojeści, wyposażona w liczne osłony (np. ośla podkowa, obłęki). Rapier konstrukcyjnie wyewoluował od miecza na początku renesansu jako broń noszona „na co dzień” przez mieszczan. Był najpopularniejszą bronią Europy Zachodniej od XVI do XVII wieku. Natomiast w Polsce był używany głównie przez wojska autoramentu cudzoziemskiego (arkebuzerów, rajtarów, dragonów i muszkieterów). Wbrew obiegowym opiniom rapier jest stosunkowo ciężką bronią, o masie zbliżonej do późnośredniowiecznego miecza jednoręcznego. Mimo, iż początkowo był bronią sieczno-kolną, w drodze ewolucji jego funkcja sieczna stopniowo zanikała, przekształcając go w broń typowo kolną. Wespół z rapierem często używano również lewaka (sztylet trzymany w drugiej dłoni). (pl)
- Rapir (även rappir) är en stötvärja som har en rak, lång och smal, ofta prylformig klinga och som ofta har en skålformig parerplåt som omsluter handen. Klingan kan ha tre- eller fyrkantigt tvärsnitt och vara antingen böjlig och fjädrande eller också styv. Rapiren användes under 1500- och 1600-talen främst som fäktvapen och användes då ofta tillsammans med vänsterhands- (parer-)dolken. (sv)
- Рапі́ра (нім. Rapier від ісп. espada ropera) — тип з тонким і гострим двостороннім лезом, який був популярний у Західній Європі як для цивільного використання (дуелі та самооборона), так і для військового використання у XVI і XVII ст. Важливі джерела фехтування рапірами включають італійську болонську групу, ранні представники якої, такі як Антоніо Манчоліно і Ахілле Мароццо, видавали в 1530-х роках і досягли піку своєї популярності серед письменників початку 1600-х років (Сальватор Фабріс, Рідольфо Капо Ферро). В Іспанії фехтування на рапірах стало відомим під терміном destreza («спритність») у другій половині 16 століття на основі теорії Херонімо Санчеса де Карранса у його праці «De la Filosofía de las Armas y de su Destreza. y la Agression y la Defensa Cristiana» («Філософія зброї та їх спритності, агресії та християнської оборони»), опублікована в 1569 році. Найвідоміший трактат про цю традицію був опублікований французькою мовою Жераром Тібо в 1630 році. Французький меч або придворний меч 18 століття був прямим продовженням цієї традиції фехтування, пристосованого спеціально для дуелі. (uk)
- Рапи́ра (нем. Rapier, от фр. rapière, изначально исп. espada ropera — буквально «меч для одежды», то есть носимый с гражданским платьем, а не с доспехом, искажённое в фр. la rapière) — преимущественно колющее клинковое оружие, разновидность шпаги, в изначальном значении длинная «гражданская» шпага, в отличие от «боевой» шпаги слишком лёгкая для нанесения рубящего удара, тем не менее в классическом (не спортивном) варианте имеющая лезвия. В русском языке рапирой чаще всего называется оружие со штыкообразным клинком — трёх- или четырёхгранным, преимущественно предназначенное для тренировочных поединков. В российских дореволюционных изданиях по фехтованию «рапирой» всегда называли тренировочное оружие, не имеющее ни лезвий, ни острия, вместо которого у неё имелась «пуговка», «которая притом ещё обвёртывается замшей, чтобы нельзя было ранить». Боевое же оружие называлось шпагой. В настоящее время рапира широко используется на соревнованиях по фехтованию (смотрите ниже).Исторические рапиры — популярное оружие XVI—XVII веков, были, как правило, существенно длиннее (клинок до 130 сантиметров) и тяжелее современных спортивных рапир. (ru)
- A rapieira ou roupeira é um tipo distinto de espada, uma espada comprida e estreita, popular desde o período Medieval até a Renascença, que se tornou a arma mais comum daquela época, principalmente na Espanha, Itália e Portugal nos século XVI e XVII. (pt)
- 护手刺剑（英語：rapier）是近代欧洲早期出现的一种带有复杂的护手结构和圆剑柄首（合起来称为hilt）和细长剑身，主要攻击方式为刺的随身单手剑。它的剑刃仍然有开刃因此仍有砍的功能，开刃可以是全身开刃也可是只开一半。早期的刺剑刃较短且粗，有不俗的切砍功能，代表剑术流派有Bolognese派。后期的刺剑逐渐以细长的方向发展，由于剑刃较轻，切割能力不强因此以刺击为主，但劈砍动作自始至终都有保留。到了17世纪末，刺剑逐渐被更轻，更短的小剑（Smallsword）所取代。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Un estoc és un tipus d'espasa d'una mà amb una fulla fina i allargada, amb tall a totes dues bandes, destinada principalment a atacar amb la punta. Va sorgir a Espanya i Itàlia a mitjans del segle XV, però ràpidament es va popularitzar per la resta d'Europa durant els segles xvi i xvii, tan per ús civil (per duels i com a defensa pròpia) com per ús militar. (ca)
- سيف المبارزة أو المِغْوَل (بالإنجليزية: Rapier) هو سيفٌ حاد نحيل يُستخدَم للطعن في الحروب، وكان يُستخدم بصورةٍ أساسية في أوروبا الحديثة المبكرة في القرنين السادس عشر والسابع عشر. (ar)
- Mit Rapier (französisch rapière „Degen“, spanisch espada ropera „Schwert, das zur Garderobe getragen wird“) bezeichnet man eine seit dem frühen 16. Jahrhundert im europäischen Raum verbreitete Stich- und Hiebwaffe.Im frühen 19. Jahrhundert wird der Begriff Rapier (auch Rappir) für stumpfe Übungswaffen verwendet. Haurapier steht für einen stumpfen Korbschläger und Stoßrapier für einen Pariser Stoßdegen mit abgestumpfter Spitze. (de)
- Rapiro estas tipo de glavo. Rapiro kaj spado antaŭ ĉio estis portata kaj uzata de la riĉa burĝaro, kiu pli kaj pli graviĝis. Ĉi tiu burĝaro konsideris ke la eleganteco estis pli valora ol la efikeco kaj pro tio la rapiro fariĝis pli kaj pli rafinita. Tio finfine kondukis al la disvolviĝo de la spado, pli svelta, pli malpeza versio de la rapiro. Rapiro estas nuntempe spado longa, maldika kaj fleksebla, kiun oni uzas por skermo. (eo)
- La rapière est une épée longue et fine, à la garde élaborée, à la lame flexible, destinée essentiellement aux coups d'estoc. La rapière, même si elle n'est pas faite pour trancher un homme en deux, est affûtée, et peut causer de sérieuses entailles si un coup à la volée atteint l'adversaire. Seules les épées de cour (et certaines grandes épées de guerre du XVe ou XVIe siècle) ont des lames uniquement destinées à l'estoc, lames qui sont d'ailleurs de section ronde, carrée, triangulaire ou de toute autre forme qui la prive de tranchant. (fr)
- Sebuah Rapier atau Espada ropera merupakan jenis pedang dengan bilah bermata dua yang ramping dan runcing yang populer di Eropa Barat, baik untuk penggunaan sipil (duel dan pertahanan diri) dan sebagai senjata sampingan militer, sepanjang abad ke-16 dan ke-17. Pedang kecil Prancis atau pedang istana abad ke-18 merupakan kelanjutan langsung dari tradisi anggar menggunakan rapier, yang diadaptasi khusus untuk perang tanding. (in)
- La striscia o spada da lato a striscia o anche spada all'italiana è una spada a lama sottile che ebbe larga diffusione in Europa nel XVI secolo, XVII e XVIII secolo. È l'evoluzione della spada da lato del XVI secolo ed è conosciuta come rapière in francese, e ropera in spagnolo. (it)
- レイピア (rapier) は、細身で先端の鋭く尖った刺突用の片手剣。16-17世紀頃のヨーロッパで主に護身あるいは決闘の際の武器として用いられた。日本語では、細身の剣である事から「細剣（さいけん）」と訳される。 (ja)
- Het rapier is een relatief slank, scherp gepunt type zwaard dat vooral in de 16e en 17e eeuw in Europa werd gebruikt. Rapier en degen werden vooral gedragen en gehanteerd door de rijke burgerij, die steeds meer aan belang won. Deze burgerij hechtte meer waarde aan sierlijkheid dan aan efficiëntie en zodoende werd het rapier meer en meer verfijnd.Dit leidde uiteindelijk tot de ontwikkeling van de degen, een slankere, lichtere versie van het rapier. (nl)
- Rapir (även rappir) är en stötvärja som har en rak, lång och smal, ofta prylformig klinga och som ofta har en skålformig parerplåt som omsluter handen. Klingan kan ha tre- eller fyrkantigt tvärsnitt och vara antingen böjlig och fjädrande eller också styv. Rapiren användes under 1500- och 1600-talen främst som fäktvapen och användes då ofta tillsammans med vänsterhands- (parer-)dolken. (sv)
- A rapieira ou roupeira é um tipo distinto de espada, uma espada comprida e estreita, popular desde o período Medieval até a Renascença, que se tornou a arma mais comum daquela época, principalmente na Espanha, Itália e Portugal nos século XVI e XVII. (pt)
- 护手刺剑（英語：rapier）是近代欧洲早期出现的一种带有复杂的护手结构和圆剑柄首（合起来称为hilt）和细长剑身，主要攻击方式为刺的随身单手剑。它的剑刃仍然有开刃因此仍有砍的功能，开刃可以是全身开刃也可是只开一半。早期的刺剑刃较短且粗，有不俗的切砍功能，代表剑术流派有Bolognese派。后期的刺剑逐渐以细长的方向发展，由于剑刃较轻，切割能力不强因此以刺击为主，但劈砍动作自始至终都有保留。到了17世纪末，刺剑逐渐被更轻，更短的小剑（Smallsword）所取代。 (zh)
- El término espada ropera (actualmente también conocida como estoque) surge en el Renacimiento en España para designar cierta clase de espada de hoja recta y larga, esgrimida a una mano.El nombre original español de la espada ropera es tizona (no debe confundirse con la espada del Cid). Se le llama espada ropera porque se cargaba como un aditamento de la ropa, generalmente usada por moda y como arma de defensa personal. Su nombre es de origen español y aparece registrado por primera vez en las Coplas de la panadera, de Juan de Mena, escritas entre 1445 y 1450 aproximadamente: (es)
- A rapier (/ˈreɪpiər/) or espada ropera is a type of sword with a slender and sharply-pointed two-edged blade that was popular in Western Europe, both for civilian use (dueling and self-defense) and as a military side arm, throughout the 16th and 17th centuries. The French small sword or court sword of the 18th century was a direct continuation of this tradition of fencing, adapted specifically for dueling. (en)
- ( 미사일에 대해서는 레이피어 (미사일) 문서를 참고하십시오.) 레이피어(독일어: Rapier, 스페인어: Espada Ropera)는 16-17세기 근세 유럽에서 사용된 길고 가늘고 뾰족한 도검 일체를 가리키는 포괄적 용어다. "레이피어"라는 말은 날이 상대적으로 길고, 의 장식적인 모양으로 손의 방호력을 더한 검을 일반적으로 일컫는다. 레이피어는 날이 아예 존재하지 않는 에스톡 같은 것과 달리 날이 서 있기에 베기 공격 자체는 가능하지만 중세의 장검만큼 넓은 날을 가지지는 않아 기본적으로 베기보다는 날렵하고 잽싼 찌르기 공격을 상정하고 만들어졌다. 검봉 전체에 날을 세우기도 하고 일부는 칼끝에서 검봉 중간까지만 날을 세우기도 한다. 1670년대 레이피어 사범 팔라빈치니(Pallavicini)는 레이피어의 양날을 베기 용도로 사용할 것을 강하게 권장했다. 일반적인 레이피어 유물은 무게가 1 킬로그램 정도이고, 칼날 길이가 104 센티미터(41 인치) 정도로 긴 반면 너비는 2.5 센티미터 정도로 좁았다. 17세기 이탈리아의 레이피어들은 45 인치를 넘고 심지어 50 인치에 이를 정도로 극단적으로 긴 것들도 있었다. (ko)
- Rapier – jednoręczna, sieczno-kolna lub kolna broń biała o długiej, prostej obosiecznej głowni. Charakterystyczną cechą rapiera jest występowanie w nim podkrzyża (ricasso) oraz rozbudowana oprawa rękojeści, wyposażona w liczne osłony (np. ośla podkowa, obłęki). Rapier konstrukcyjnie wyewoluował od miecza na początku renesansu jako broń noszona „na co dzień” przez mieszczan. Był najpopularniejszą bronią Europy Zachodniej od XVI do XVII wieku. Natomiast w Polsce był używany głównie przez wojska autoramentu cudzoziemskiego (arkebuzerów, rajtarów, dragonów i muszkieterów). (pl)
- Рапи́ра (нем. Rapier, от фр. rapière, изначально исп. espada ropera — буквально «меч для одежды», то есть носимый с гражданским платьем, а не с доспехом, искажённое в фр. la rapière) — преимущественно колющее клинковое оружие, разновидность шпаги, в изначальном значении длинная «гражданская» шпага, в отличие от «боевой» шпаги слишком лёгкая для нанесения рубящего удара, тем не менее в классическом (не спортивном) варианте имеющая лезвия. (ru)
- Рапі́ра (нім. Rapier від ісп. espada ropera) — тип з тонким і гострим двостороннім лезом, який був популярний у Західній Європі як для цивільного використання (дуелі та самооборона), так і для військового використання у XVI і XVII ст. (uk)
|