| dbo:abstract
|
- إرداف (بالإنجليزية: Parataxis) مصطلح يُستعمل في علم اللغة للدلالة على ربط المفردات أو العبارات والجمل بالاعتماد على مواضعها الوظيفية في النص دون استعمال الأدوات. (ar)
- Souřadnost (parataxe) je v jazykovědě syntaktický vztah, kdy jsou dva syntaktické prvky spojeny tak, že ani jeden není gramaticky ani významově závislý na druhém, oba mají stejnou platnost a mohou existovat samostatně. Nejčastěji se pojmu souřadnost užívá v užším významu v souvislosti se souvětími. V případě souřadného spojení dvou vět není ani jedna v členěna do druhé jako její člen. Opakem souřadnosti je podřadnost. (cs)
- Die Parataxe (altgriechisch παράταξις parátaxis „Beiordnung, Nebenordnung, Koordination“) ist in der Grammatik die gleichrangige Aneinanderreihung von Hauptsätzen oder, in einem weiteren Sinn, auch eine gleichrangige Reihung von Wortgruppen allgemein. Das Gegenteil der Parataxe ist die Hypotaxe. Eine Zwischenform zwischen beiden ist die . Ein zusammengesetzter Satz, dessen Teilsätze Hauptsätze in parataktischer Beziehung sind, heißt in der deutschen Grammatik Hauptsatzreihe. Die Bezeichnung Parataxe wird ebenfalls nicht nur für das Verfahren der Verknüpfung von zwei Hauptsätzen, sondern auch für das Resultat, die Hauptsatzreihe selbst, verwendet. Von Parataxe ist sowohl in der Grammatik bei der Klassifizierung grammatischer Strukturen die Rede, als auch in der Literaturwissenschaft bei der Charakterisierung eines Stilmerkmals von ganzen Texten. Obwohl der Begriff „parataktischer Stil“ für letzteres auf dem grammatischen Begriff fußt, sind die zugrunde gelegten Begriffe von Parataxe nicht vollständig deckungsgleich. (de)
- La parataxe (du grec ancien παράταξις, parátaxis, coordination) est un mode de construction par juxtaposition de phrases ou de mots dans lequel aucun mot de liaison n’explicite les rapports syntaxiques de subordination ou de coordination qu’entretiennent les phrases ou les mots. Elle est opposée à l’hypotaxe où des prépositions et des conjonctions assurent l’enchaînement logique des phrases. À l'échelle d'un texte, la parataxe peut également s'étendre à l'absence de signes de ponctuation, qui est une pratique courante dans les curriculum vitae (absence d'un deux-points précédant le début d'une liste, absence de point-virgule à la fin des items de liste, absence de point en fin de paragraphe (les paragraphes des CV sont généralement réduits à une phrase) et à la fin des derniers items de listes, etc.). Les rapports syntaxiques entre les éléments de type paragraphe des CV sont alors définis par leur proximité spatiale, leurs retraits à gauche et leurs mises en forme. Quand la parataxe de phrases prédomine, on parle de style coupé. Quand la parataxe de mots prédomine, on parle de style télégraphique. La parataxe de mots est un phénomène linguistique d'apparition relativement récente en français (fin du XXe siècle). On en observe la progression dans des formules comme « relation clients » au lieu de « relation avec les clients » ; ou « exemplaire papier » au lieu de « exemplaire sur papier » ; ou encore « accident voyageur » (pour « accident survenu à un voyageur ») au lieu de « voyageur accidenté », « voyageur blessé ». Au XXe siècle, la parataxe de phrases comme figure de style se répand avec l’emploi croissant du calque de la langue parlée en littérature, ce qui permet de rendre l’idée de l’instantanéité, de l’immédiateté, ou de l’excès pour exprimer actions et réactions violentes. Parfois, l’omission et l’ellipse portent même sur des éléments morphologiques (comme le pronom personnel). (fr)
- Parataxis (from Greek: παράταξις, "act of placing side by side"; from παρα, para "beside" + τάξις, táxis "arrangement") is a literary technique, in writing or speaking, that favors short, simple sentences, without conjunctions or with the use of coordinating, but not with subordinating conjunctions. It contrasts with syntaxis and hypotaxis. It is also used to describe a technique in poetry in which two images or fragments, usually starkly dissimilar images or fragments, are juxtaposed without a clear connection. Readers are then left to make their own connections implied by the paratactic syntax. Ezra Pound, in his adaptation of Chinese and Japanese poetry, made the stark juxtaposition of images an important part of English-language poetry. (en)
- 並列（へいれつ、Parataxis, ギリシャ語：parátaxis）とは、独立した文（おもに句）を、従属節を外して並べる文学技法のこと。それぞれの文と文の依存関係（従位・等位）を明らかにする「従列（Hypotaxe）」とは対照的なものである。 (ja)
- La paratassi (dal greco παρά parà, "accanto" e τάξις táxis, "disposizione”, ossia disposte l'una accanto all'altra) è una costruzione del periodo basata soprattutto su proposizioni coordinate; si contrappone all'ipotassi. Di solito si parla di paratassi quando il periodo è costruito solo con frasi principali (indipendenti). Si può però considerare paratattico anche un periodo in cui da una principale dipendano diverse subordinate dello stesso ordine coordinate tra loro. (it)
- Parataksa (z gr. parataxis „postawienie obok siebie”) – współrzędne połączenie kilku zdań w jedno złożone. Jest charakterystyczna dla języka mówionego, występuje również w języku osób o ubogiej edukacji. Zastosowanie parataksy bądź hipotaksy jest cechą stylistyczną, a nie gramatyczną; nie istnieją treści, które mogą wystąpić jedynie w konstrukcji parataktycznej bądź hipotaktycznej. (pl)
- Paratax, från grekiskans para (bredvid) och taxis (ordning), är en litterär teknik som består av satser som samordnas och binds samman. I svenska språket sker detta ofta genom att utesluta bindeord. Ett välkänt exempel är Julius Caesars citat Veni, vidi, vici (jag kom, jag såg, jag segrade). (sv)
- Em Gramática, parataxe (do grego Παράταξις - parataxis, arranjar lado a lado), em oposição a hipotaxe, significa uma sequência de frases justapostas, sem conjunção coordenativa. Em Literatura, corresponde ao uso preferencial, em linguagem falada ou escrita, de frases curtas e simples, normalmente sem conjunções coordenativas ou subordinativas. Exemplos:
* "Este homem é hábil, ele vencerá"
* " Vim, vi, venci". (pt)
- Парата́ксис (от греч. παράταξις, parátaxis — «выстраивание рядом») — способ построения сложного предложения. При паратаксисе отсутствуют формальные средства связи (союзы, относительные местоимения и др.), позволяющие установить логическое соотношение простых предложений в составе сложного. В отечественной лингвистике паратаксис зачастую рассматривается как синоним термина «сочинение» (классификация по формальному признаку). В зарубежной лингвистике паратаксис, наряду с гипотаксисом, является одним из видов организации сложного предложения, как сложносочиненного, так и сложноподчиненного (классификация по логике содержания). (ru)
- Суря́дність (парата́кса або парата́ксис від грец. παράταξις, латиніз. parátaxis — «розміщення поруч»), сполучення з двох і більше функційно рівнозначних, синтаксично незалежних одне від одного слів, словосполучень чи речень без формального підпорядкування одне одному (батько і син; грати, співати й танцювати; сонце гріє, вітер віє; прийдеш, не прийдеш, мені однаково). У складносурядному реченні формальна сурядність рівноправних частин обмежується лише їхньою об'єднувальною інтонацією, їхньою порядковістю і співвідношенням дієслівних і займенникових форм (Той будує, той руйнує, той неситим оком на край світа позирає). Сурядність вивчали Н. Бовтрук, А. Грищенко, Г. Довженко, Л. Кадомцева, П. Кучеренко, Л. Коць, І. Петличний, Е. Сасинович, Ф. Смагленко, Ф. Яловий та ін. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- إرداف (بالإنجليزية: Parataxis) مصطلح يُستعمل في علم اللغة للدلالة على ربط المفردات أو العبارات والجمل بالاعتماد على مواضعها الوظيفية في النص دون استعمال الأدوات. (ar)
- Souřadnost (parataxe) je v jazykovědě syntaktický vztah, kdy jsou dva syntaktické prvky spojeny tak, že ani jeden není gramaticky ani významově závislý na druhém, oba mají stejnou platnost a mohou existovat samostatně. Nejčastěji se pojmu souřadnost užívá v užším významu v souvislosti se souvětími. V případě souřadného spojení dvou vět není ani jedna v členěna do druhé jako její člen. Opakem souřadnosti je podřadnost. (cs)
- 並列（へいれつ、Parataxis, ギリシャ語：parátaxis）とは、独立した文（おもに句）を、従属節を外して並べる文学技法のこと。それぞれの文と文の依存関係（従位・等位）を明らかにする「従列（Hypotaxe）」とは対照的なものである。 (ja)
- La paratassi (dal greco παρά parà, "accanto" e τάξις táxis, "disposizione”, ossia disposte l'una accanto all'altra) è una costruzione del periodo basata soprattutto su proposizioni coordinate; si contrappone all'ipotassi. Di solito si parla di paratassi quando il periodo è costruito solo con frasi principali (indipendenti). Si può però considerare paratattico anche un periodo in cui da una principale dipendano diverse subordinate dello stesso ordine coordinate tra loro. (it)
- Parataksa (z gr. parataxis „postawienie obok siebie”) – współrzędne połączenie kilku zdań w jedno złożone. Jest charakterystyczna dla języka mówionego, występuje również w języku osób o ubogiej edukacji. Zastosowanie parataksy bądź hipotaksy jest cechą stylistyczną, a nie gramatyczną; nie istnieją treści, które mogą wystąpić jedynie w konstrukcji parataktycznej bądź hipotaktycznej. (pl)
- Paratax, från grekiskans para (bredvid) och taxis (ordning), är en litterär teknik som består av satser som samordnas och binds samman. I svenska språket sker detta ofta genom att utesluta bindeord. Ett välkänt exempel är Julius Caesars citat Veni, vidi, vici (jag kom, jag såg, jag segrade). (sv)
- Em Gramática, parataxe (do grego Παράταξις - parataxis, arranjar lado a lado), em oposição a hipotaxe, significa uma sequência de frases justapostas, sem conjunção coordenativa. Em Literatura, corresponde ao uso preferencial, em linguagem falada ou escrita, de frases curtas e simples, normalmente sem conjunções coordenativas ou subordinativas. Exemplos:
* "Este homem é hábil, ele vencerá"
* " Vim, vi, venci". (pt)
- Суря́дність (парата́кса або парата́ксис від грец. παράταξις, латиніз. parátaxis — «розміщення поруч»), сполучення з двох і більше функційно рівнозначних, синтаксично незалежних одне від одного слів, словосполучень чи речень без формального підпорядкування одне одному (батько і син; грати, співати й танцювати; сонце гріє, вітер віє; прийдеш, не прийдеш, мені однаково). У складносурядному реченні формальна сурядність рівноправних частин обмежується лише їхньою об'єднувальною інтонацією, їхньою порядковістю і співвідношенням дієслівних і займенникових форм (Той будує, той руйнує, той неситим оком на край світа позирає). Сурядність вивчали Н. Бовтрук, А. Грищенко, Г. Довженко, Л. Кадомцева, П. Кучеренко, Л. Коць, І. Петличний, Е. Сасинович, Ф. Смагленко, Ф. Яловий та ін. (uk)
- Die Parataxe (altgriechisch παράταξις parátaxis „Beiordnung, Nebenordnung, Koordination“) ist in der Grammatik die gleichrangige Aneinanderreihung von Hauptsätzen oder, in einem weiteren Sinn, auch eine gleichrangige Reihung von Wortgruppen allgemein. Das Gegenteil der Parataxe ist die Hypotaxe. Eine Zwischenform zwischen beiden ist die . (de)
- Parataxis (from Greek: παράταξις, "act of placing side by side"; from παρα, para "beside" + τάξις, táxis "arrangement") is a literary technique, in writing or speaking, that favors short, simple sentences, without conjunctions or with the use of coordinating, but not with subordinating conjunctions. It contrasts with syntaxis and hypotaxis. (en)
- La parataxe (du grec ancien παράταξις, parátaxis, coordination) est un mode de construction par juxtaposition de phrases ou de mots dans lequel aucun mot de liaison n’explicite les rapports syntaxiques de subordination ou de coordination qu’entretiennent les phrases ou les mots. Elle est opposée à l’hypotaxe où des prépositions et des conjonctions assurent l’enchaînement logique des phrases. Quand la parataxe de phrases prédomine, on parle de style coupé. Quand la parataxe de mots prédomine, on parle de style télégraphique. (fr)
- Парата́ксис (от греч. παράταξις, parátaxis — «выстраивание рядом») — способ построения сложного предложения. При паратаксисе отсутствуют формальные средства связи (союзы, относительные местоимения и др.), позволяющие установить логическое соотношение простых предложений в составе сложного. (ru)
|