| dbo:abstract
|
- Una legación era una oficina de representación diplomática de rango inferior a una embajada. Mientras que una embajada estaba dirigida por un embajador, una legación estaba encabezada por un ministro plenipotenciario. Los embajadores superan en rango a los ministros y tienen precedencia en los eventos oficiales. Las legaciones fueron originalmente la forma más común de misión diplomática, pero cayeron en desuso tras la Segunda Guerra Mundial y muchas de ellas fueron elevadas al rango de embajadas. Durante el siglo XIX y los primeros años del siglo XX, la mayoría de las misiones diplomáticas eran legaciones. Un embajador era considerado el representante personal de su monarca, por lo que solo una gran potencia que fuera una monarquía enviaría un embajador y establecería una embajada. Una república o una monarquía más pequeña solo enviaría un ministro y establecería una legación. Debido a la reciprocidad diplomática, incluso una monarquía mayor solo establecería una legación en una república o en una monarquía más pequeña. Por ejemplo, en los años del Segundo Imperio Francés, la Confederación Alemana del Norte tenía una embajada en París, mientras que Baviera y Estados Unidos tenían legaciones. La práctica de establecer legaciones fue cayendo poco a poco a medida que la embajada se convirtió en la forma estándar de la misión diplomática. El establecimiento de la Tercera República Francesa y el continuo crecimiento de los Estados Unidos significaron que dos de las grandes potencias eran repúblicas. La República Francesa continuó la práctica del Imperio Francés de enviar y recibir embajadores. En 1893, Estados Unidos siguió el precedente francés y comenzó a enviar embajadores, elevando sus legaciones a embajadas. Las últimas legaciones estadounidenses restantes, en Bulgaria y Hungría, se elevaron a embajadas en 1966. Las últimas legaciones en el mundo fueron las de los países bálticos, que se convirtieron en embajadas en 1991, tras su independencia de la Unión Soviética. (es)
- A legation was a diplomatic representative office of lower rank than an embassy. Where an embassy was headed by an ambassador, a legation was headed by a minister. Ambassadors outranked ministers and had precedence at official events. Legations were originally the most common form of diplomatic mission, but they fell out of favor after World War II and were upgraded to embassies. Through the 19th century and the early years of the 20th century, most diplomatic missions were legations. An ambassador was considered the personal representative of his monarch, so only a major power that was a monarchy would send an ambassador, and only to another major power that was also a monarchy. A republic or a smaller monarchy would only send a minister and establish a legation. Because of diplomatic reciprocity, even a major monarchy would only establish a legation in a republic or a smaller monarchy. For example, in the waning years of the Second French Empire, the North German Confederation had an embassy in Paris, while Bavaria and the United States had legations. The practice of establishing legations gradually fell from favor as the embassy became the standard form of diplomatic mission. The establishment of the French Third Republic and the continued growth of the United States meant that two of the Great Powers were now republics. The French Republic continued the French Empire's practice of sending and receiving ambassadors. In 1893, the United States followed the French precedent and began sending ambassadors, upgrading its legations to embassies. The last remaining American legations, in Bulgaria and Hungary, were upgraded to embassies in 1966. The last legations in the world were the Baltic legations, which were upgraded to embassies in 1991 after the Baltic states restored their independence from the Soviet Union, and the legations of Finland and Sweden to South Africa, which were upgraded to embassies in 1991 and 1994 respectively after the release of Nelson Mandela from prison and as apartheid and the corresponding Nordic diplomatic embargo were coming to an end. (en)
- Le mot légation désigne une représentation diplomatique de rang inférieur à une ambassade. C'est aussi la commission donnée à des personnes pour aller négocier auprès d'une puissance étrangère, ou bien le bâtiment public où siégeait cette représentation diplomatique. À la tête d'une légation était placé - au lieu d'un ambassadeur - un ministre plénipotentiaire (ou un « ministre résident »). Les légations, nombreuses jusqu'aux années 1950, ont toutes été promues au niveau d'ambassades. Aujourd'hui, en diplomatie on emploie encore le mot « légation » dans son sens général, en référence à tout bâtiment public regroupant, entre autres, les immeubles utilisés comme ambassade et consulat. On parle de droit de légation, par conséquent, quand on parle de la faculté des nations de se faire représenter dans un autre pays par des agents diplomatiques et consulaires. Ce droit est dévolu au chef suprême d'un État, agissant tantôt seul, tantôt avec les représentants du pouvoir législatif. Il ne peut qu'être lié au droit de souveraineté, excluant donc ce droit de représentation pour les entités non souveraines, comme les États particuliers des États-Unis d'Amérique, les départements de la France ou les cantons suisses. (fr)
- Een legatie of gezantschap is een diplomatieke vertegenwoordiging (of het gebouw daarvan) die — zoals vastgesteld op het Congres van Wenen van 1815 — één rang lager is dan een ambassade. Aan het hoofd staat een Buitengewoon Gezant en Gevolmachtigd Minister (Frans: envoyé extraordinaire et ministre plénipotentiaire). Tot de Tweede Wereldoorlog hadden alleen de grote landen onderling ambassadeurs, en waren bijvoorbeeld de hoogste Nederlandse diplomatieke zendingen gezantschappen. Vanaf de Tweede Wereldoorlog verdween het onderscheid met de ambassades, en werden legaties tot ambassade verheven. Zo werden in de jaren 1970 de laatste Nederlandse gezantschappen verheven tot ambassade. (nl)
- Дипломати́ческая ми́ссия (дипми́ссия) — вид постоянного дипломатического представительства, которое возглавляется посланником или постоянным поверенным в делах. Поскольку дипломатическую миссию возглавляет дипломат с рангом несколько ниже по сравнению с чрезвычайным и полномочным послом, то статус дипломатической миссии несколько ниже, чем посольства. В XIX веке дипломатические миссии учреждались в основном в малых странах, в то время как посольства открывались в больших странах. С точки зрения современного дипломатического права не существует принципиальных различий между посольством и дипломатической миссией в отношении прав, привилегий, и иммунитетов. Иногда под понятием «Дипломатическая миссия» понимается разовое дипломатическое поручение («специальная миссия» или «чрезвычайная миссия»). Выполнение разового дипломатического поручения специально уполномоченным представителем (группой представителей) какого-либо субъекта международного права осуществляется по поручению правительства или ведомства внешних сношений, либо соответствующей международной организации. Примером может служить «» — поручение, возложенное на шведского дипломата Генеральным секретарем ООН, в связи с резолюцией Совета Безопасности ООН № 242 от 22 ноября 1967 года, направленной на установление и поддержание контактов между рядом арабских стран и Израилем. (ru)
- En legation (från latinet: legātio ’beskickning’, ’uppdrag’, av lēgo ’skicka som sändebud’, ’förordna, ’utnämna’) är en numera sällan förekommande benämning på en diplomatisk beskickning i främmande stat. Chefen för en legation benämns envoyé. Medan det tidigare uppfattades som en särskild hedersbevisning att en beskickning erhöll rang av ambassad, ansågs det vid diplomatkonferensen i Wien 1961 närmast som en förnärmelse att endast upprätta en legation. Samma regler om immunitet, privilegier och okränkbarhet gäller emellertid för legation/envoyé som för ambassad/ambassadör. Skillnaden ligger på det protokollära planet, vilket innebär att den har betydelse i rangordningshänseende. Andra yrkesbeteckningar på en legation var legationsråd och legationssekreterare. (sv)
- 公使馆，等级次于大使馆的外交代表机构，其称特命全權公使。 第二次世界大战后，各国之间的外交代表级别普遍由公使提升为大使，公使馆也对应升级为大使馆。 (zh)
- Дипломатична місія, дипмісія (англ. legation) — вид постійного дипломатичного представництва, яке очолює посланник або повірений у справах. Оскільки дипломатичну місію очолює дипломат з рангом трохи нижче порівняно з надзвичайним і повноважним послом, то статус дипломатичної місії трохи нижчий, ніж у посольства. У XIX столітті дипломатичні місії засновувалися переважно в малих країнах, тоді як посольства відкривалися у великих країнах. З погляду сучасного дипломатичного права не існує принципових відмінностей між посольством і дипломатичною місією щодо прав, привілеїв і імунітетів. Дипломатичною місією вважається також направлення в будь-яку країну окремої особи або делегації для виконання спеціального одноразового, зазвичай дипломатичного, доручення свого уряду. Права і обов'язки глави і членів такої місії визначаються, зокрема, міжнародними конвенціями. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- 公使馆，等级次于大使馆的外交代表机构，其称特命全權公使。 第二次世界大战后，各国之间的外交代表级别普遍由公使提升为大使，公使馆也对应升级为大使馆。 (zh)
- A legation was a diplomatic representative office of lower rank than an embassy. Where an embassy was headed by an ambassador, a legation was headed by a minister. Ambassadors outranked ministers and had precedence at official events. Legations were originally the most common form of diplomatic mission, but they fell out of favor after World War II and were upgraded to embassies. (en)
- Una legación era una oficina de representación diplomática de rango inferior a una embajada. Mientras que una embajada estaba dirigida por un embajador, una legación estaba encabezada por un ministro plenipotenciario. Los embajadores superan en rango a los ministros y tienen precedencia en los eventos oficiales. Las legaciones fueron originalmente la forma más común de misión diplomática, pero cayeron en desuso tras la Segunda Guerra Mundial y muchas de ellas fueron elevadas al rango de embajadas. (es)
- Le mot légation désigne une représentation diplomatique de rang inférieur à une ambassade. C'est aussi la commission donnée à des personnes pour aller négocier auprès d'une puissance étrangère, ou bien le bâtiment public où siégeait cette représentation diplomatique. À la tête d'une légation était placé - au lieu d'un ambassadeur - un ministre plénipotentiaire (ou un « ministre résident »). Les légations, nombreuses jusqu'aux années 1950, ont toutes été promues au niveau d'ambassades. (fr)
- Een legatie of gezantschap is een diplomatieke vertegenwoordiging (of het gebouw daarvan) die — zoals vastgesteld op het Congres van Wenen van 1815 — één rang lager is dan een ambassade. Aan het hoofd staat een Buitengewoon Gezant en Gevolmachtigd Minister (Frans: envoyé extraordinaire et ministre plénipotentiaire). Tot de Tweede Wereldoorlog hadden alleen de grote landen onderling ambassadeurs, en waren bijvoorbeeld de hoogste Nederlandse diplomatieke zendingen gezantschappen. (nl)
- Дипломати́ческая ми́ссия (дипми́ссия) — вид постоянного дипломатического представительства, которое возглавляется посланником или постоянным поверенным в делах. Поскольку дипломатическую миссию возглавляет дипломат с рангом несколько ниже по сравнению с чрезвычайным и полномочным послом, то статус дипломатической миссии несколько ниже, чем посольства. В XIX веке дипломатические миссии учреждались в основном в малых странах, в то время как посольства открывались в больших странах. (ru)
- En legation (från latinet: legātio ’beskickning’, ’uppdrag’, av lēgo ’skicka som sändebud’, ’förordna, ’utnämna’) är en numera sällan förekommande benämning på en diplomatisk beskickning i främmande stat. Chefen för en legation benämns envoyé. Medan det tidigare uppfattades som en särskild hedersbevisning att en beskickning erhöll rang av ambassad, ansågs det vid diplomatkonferensen i Wien 1961 närmast som en förnärmelse att endast upprätta en legation. Samma regler om immunitet, privilegier och okränkbarhet gäller emellertid för legation/envoyé som för ambassad/ambassadör. Skillnaden ligger på det protokollära planet, vilket innebär att den har betydelse i rangordningshänseende. (sv)
- Дипломатична місія, дипмісія (англ. legation) — вид постійного дипломатичного представництва, яке очолює посланник або повірений у справах. Оскільки дипломатичну місію очолює дипломат з рангом трохи нижче порівняно з надзвичайним і повноважним послом, то статус дипломатичної місії трохи нижчий, ніж у посольства. У XIX столітті дипломатичні місії засновувалися переважно в малих країнах, тоді як посольства відкривалися у великих країнах. З погляду сучасного дипломатичного права не існує принципових відмінностей між посольством і дипломатичною місією щодо прав, привілеїв і імунітетів. (uk)
|