| dbo:abstract
|
- Eusebi d'Emesa fou un bisbe d'Emesa del segle iv, nascut a finals del segle iii. Era un home molt culte i respectat deixeble d'Eusebi de Cesarea i altres. Va anar a Alexandria i es va dedicar a la filosofia; després es va traslladar a Antioquia on va esdevenir íntim amic de Flacil (Flacillus) el bisbe local i fou ordenat sacerdot. En aquest temps Atanasi fou deposat de la seva seu d'Alexandria i Eusebi bisbe Constantinoble va mirar de nomenar al seu lloc a Eusebi, però aquest va refusar, ja que pensava que el poble d'Alexandria era fidel al deposat, no obstant va acceptar el nomenament com a bisbe d'Emesa, però al prendre possessió fou expulsat per un tumult popular, ja que va córrer el rumor que era un bruixot (pels seus estudis astronòmics). Va fugir a Laodicea on fou acollit per Jordi, el bisbe local, mercès el qual fou restaurat a Emesa. Fou amic de l'emperador Constanci II al que va acompanyar en algunes expedicions militars. Va morir a Antioquia vers el 360. Fou acusat de però sembla que l'acusació no era correcta. Va escriure diversos tractats (un contra els jueus) i homilies. Molts dels seus sermons existeixen, encara que no sempre han estat reconeguts com la seva obra. Butyaert va descobrir un manuscrit a Troyes el 1914 que contenia una traducció llatina d'alguns sermons. Una col·lecció també existeix en armeni, combinada amb alguns sermons de Severià de Gabala. (ca)
- Eusebios von Emesa (* um 295 in Edessa, Mesopotamien; † um 359 in Antiochia) war Theologe und Bischof von Emesa. (de)
- Ο Ευσέβιος Εμέσης (Έδεσσα, περίπου 300 - Αντιόχεια, περίπου 359) ήταν χριστιανός επίσκοπος στην Έμεσα και θεολόγος της σχολής της Αλεξανδρείας κατά τον 4ο αιώνα. (el)
- Eusebius of Emesa (c. 300 – c. 360) was a learned ecclesiastic of the Greek church, and a pupil of Eusebius of Caesarea. He was born in Edessa (in today's southeastern Turkey) and became the bishop of Emesa (in today's Syria). The Latin form of his name is Eusebius Emesenus. After receiving his early education in his native town, he studied theology at Caesarea in Palestine and Antioch, and philosophy and science at Alexandria. Among his teachers were Eusebius of Caesarea and Patrophilus of Scythopolis. The reputation he acquired for learning and eloquence led to his being offered the see of Alexandria in succession to the deposed Athanasius at the beginning of 339, but he declined, and the council of Antioch chose Gregory of Cappadocia, "a fitter agent for the rough work to be done." Eusebius accepted the small bishopric of Emesa (the modern Homs), but his powers as mathematician and astronomer led his flock to accuse him of practising sorcery, and he had to flee to Laodicea (the modern Latakia). A reconciliation was effected by the patriarch of Antioch, but tradition says that Eusebius finally resigned his charge and lived a studious life in Antioch. His fame as an astrologer commended him to the notice of the Roman emperor Constantius II, with whom he became a great favourite, accompanying him on many of his expeditions. The theological sympathies of Eusebius were with the semi-Arian party, but his interest in the controversy was not strong. His life was written by his friend George of Laodicea. He was a man of extraordinary learning, great eloquence and considerable intellectual power, but of his numerous writings only a few fragments are now in existence. A considerable number of his sermons are extant, although they have not always been recognised as his work. Butyaert discovered a manuscript at Troyes in 1914 containing a Latin translation of some sermons. A collection also exists in Armenian, combined with some sermons of Severian of Gabala. (en)
- Eusebio de Emesa (o Eusebius Emesenus, ca. 300 – ca. 360) fue un erudito eclesiástico de la iglesia griega y un pupilo de Eusebio de Cesarea. (es)
- Eusèbe d'Émèse, né à Édesse vers 300, mort avant 359, évêque d'Émèse, était un théologien anti-nicéen disciple d'Eusèbe de Césarée. Il était d'origine syriaque mais d'éducation grecque. Après des études en Palestine auprès d'Eusèbe et de Patrophile de Scythopolis, il se rendit à Antioche et Alexandrie pour y parachever ses études. À la première expulsion d'Athanase, il se vit offrir le siège d'Alexandrie, mais refusa, pour recevoir quelque temps après celui d'Emèse. On lui reprocha d'être adepte d'astrologie et il dut abandonner quelque temps son siège, qu'il retrouva grâce à l'intervention de . Jérôme le considérait comme un Arien (Chron. a 347) mais appréciait son enseignement (Vir. ill. 91), dont il cite de nombreux ouvrages. À côté de nombreux fragments exégétiques, 29 homélies ont subsisté de lui en traduction latine, sur des sujets de doctrine, mais sans insistance sur le vocabulaire technique des luttes théologiques de l'époque, exhortant à suivre la lettre de l'Écriture. Il se contente de rejeter les doctrines extrêmes des Sabelliens et du monarchianisme de Marcel d'Ancyre, ainsi que l'Anoméisme arien, présentant l'unité d'action et de vouloir du Fils avec le Père dans la sainte Trinité, atténuant quelque peu le subordinatianisme d'Eusèbe tout en admettant avec lui la suprématie de la divinité du Père sur celle du Fils. Il apparaît ainsi comme un représentant de l'homoiousisme dans les controverses post-nicéennes sur la consubstantialité du Fils avec le Père. (fr)
- Eusebio di Emesa (Edessa, 300 ca. – Antiochia, 359 ca.) fu vescovo di Emesa. Era di origine siriaca ma di istruzione greca. Dopo aver studiato in Palestina con Eusebio e , si recò ad Antiochia e ad Alessandria per completare i suoi studi. È stato discepolo di Eusebio di Cesarea. (it)
- Euzebiusz z Emesy (ur. ok. 300 w Emesie, zm. ok. 359) – teolog i pisarz wczesnochrześcijański, uczeń Euzebiusza z Cezarei, biskup Emesy. Kształcił się w Cezarei i w Aleksandrii, gdzie poznał . Z jego twórczości pisarskiej zachowało się między innymi trzydzieści Kazań, a także fragmenty Komentarzy do Listu do Rzymian oraz Komentarzy do Listu do Galatów. W swych komentarzach biblijnych posługiwał się charakterystyczną dla szkoły antiocheńskiej metodą historyczno-literacką. Teologię Euzebiusza z Emesy niektórzy zaliczają do arianizmu, z uwagi na głoszoną przez niego tezę, iż Ojciec jest większy od Syna. Inni badacze określają go jako semiarianina. (pl)
- Eusébio de Emesa (ou Eusebius Emesenus, ca. 300–ca. 360) foi um erudito eclesiástico da igreja grega e um pupilo de Eusébio de Cesareia. Ele nasceu em Edessa por volta do início do século IV dC. Depois de receber sua educação fundamental em sua cidade natal, ele estudou teologia em Cesareia e em Antioquia, e filosofia e ciências em Alexandria. Entre seus professores estavam o próprio Eusébio e Patrófilo de Citópolis. (pt)
- Евсевий Эмесский (ок. 300 — ок. 360) — греческий экзегет, близкий к антиохийской школе, был другом Евсевия Никомедийского. Родился в знатной семье в Эдессе, изучал теологию в Кесарии и Антиохии у Евсевия Кесарийского и . Из Антиохии Евсевий переехал в Александрии, где изучал философию, математику и астрономию; Созомен пишет, что главной причиной отъезда Евсевия в Александрию было желание избежать священнического сана. Иероним Стридонский в своем сочинении «О знаменитых мужах» писал о Евсевии как о высокообразованном человеке, написавшем множество книг, достойных вызвать восторг читателя, отмечая при этом, что Евсевий писал, «строже других следуя историческим фактам» (лат. magisque historiam secutus). Репутация Евсевия была столь высока, что после изгнания Афанасия Великого из Александрии в 340 г. на Антиохийском соборе 341 г. он был избран епископом Александрии. Сознавая не столько религиозные, сколько политические обязанности этого поста, Евсевий отказался, и собор назначил его епископом Эмессы (современный Хомс). Однако вскоре после назначения христиане Эмессы возмутились против излишне ученого, по их мнению, епископа: по словам Сократа Схоластика: …эмессцы восстали против его рукоположения, ибо, под предлогом любви к математике, Евсевий говорил нелепости. — Сократ Схоластик. Церковная история. Книга II, Глава 9 «О Евсевии Эмесском» Евсевий бежал из Эмессы в Лаодикию, к своему другу епископу Георгию, и, затем, заручившись с его помощью поддержкой антиохийского клира, вернулся в Эмессу. (ru)
- Євсевій Емесський (бл. 300 – бл. 360) - учений церковник грецької церкви та учень Євсевія Кесарійського. Він народився в Едесі (сучасна південно-східна Туреччина) і став єпископом Емеси (у сучасній Сирії). Латинська форма його імені — Євсевій Емесенус. Отримавши ранню освіту в рідному місті, він вивчав теологію в Кесарії в Палестині й Антіохії, а також філософію та науку в Александрії. Серед його вчителів були Євсевій Кесарійський і Патрофіл Скіфопольський. Репутація, яку він здобув завдяки вченості та красномовству, привела до того, що на початку 339 р. йому запропонували осідку в Александрії після скинутого Афанасія, але він відмовився, і Антіохійська рада вибрала Григорія Каппадокійського, «придатного агента для грубої роботи, яку потрібно зробити». Євсевій прийняв невелике єпископство Емеси (сучасний Хомс), але його здібності математика та астронома спонукали його паству звинуватити його в чаклунстві, і йому довелося втекти до Лаодикії (сучасна Латакія). Антіохійський патріарх здійснив примирення, але традиція свідчить, що Євсевій нарешті відмовився від своєї опіки і жив в Антіохії старанним життям. Його слава як астролога звернула на нього увагу римського імператора Констанція II, у якого він став великим улюбленцем, супроводжуючи в багатьох його експедиціях. Богословські симпатії Євсевія були до напіваріанської сторони, але його інтерес до суперечки був несильним. Його життя описав його друг . Він був людиною надзвичайної вченості, великого красномовства та значної інтелектуальної сили, але з його численних творів зараз збереглися лише деякі фрагменти. Збереглася значна кількість його проповідей, хоча вони не завжди вважалися його твором. Бутьєрт знайшов рукопис у Труа в 1914 році, що містить латинський переклад деяких проповідей. Існує також збірка вірменською мовою, поєднана з деякими проповідями Северіана Гавальського. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Eusebios von Emesa (* um 295 in Edessa, Mesopotamien; † um 359 in Antiochia) war Theologe und Bischof von Emesa. (de)
- Ο Ευσέβιος Εμέσης (Έδεσσα, περίπου 300 - Αντιόχεια, περίπου 359) ήταν χριστιανός επίσκοπος στην Έμεσα και θεολόγος της σχολής της Αλεξανδρείας κατά τον 4ο αιώνα. (el)
- Eusebio de Emesa (o Eusebius Emesenus, ca. 300 – ca. 360) fue un erudito eclesiástico de la iglesia griega y un pupilo de Eusebio de Cesarea. (es)
- Eusebio di Emesa (Edessa, 300 ca. – Antiochia, 359 ca.) fu vescovo di Emesa. Era di origine siriaca ma di istruzione greca. Dopo aver studiato in Palestina con Eusebio e , si recò ad Antiochia e ad Alessandria per completare i suoi studi. È stato discepolo di Eusebio di Cesarea. (it)
- Eusébio de Emesa (ou Eusebius Emesenus, ca. 300–ca. 360) foi um erudito eclesiástico da igreja grega e um pupilo de Eusébio de Cesareia. Ele nasceu em Edessa por volta do início do século IV dC. Depois de receber sua educação fundamental em sua cidade natal, ele estudou teologia em Cesareia e em Antioquia, e filosofia e ciências em Alexandria. Entre seus professores estavam o próprio Eusébio e Patrófilo de Citópolis. (pt)
- Eusebi d'Emesa fou un bisbe d'Emesa del segle iv, nascut a finals del segle iii. Era un home molt culte i respectat deixeble d'Eusebi de Cesarea i altres. Va anar a Alexandria i es va dedicar a la filosofia; després es va traslladar a Antioquia on va esdevenir íntim amic de Flacil (Flacillus) el bisbe local i fou ordenat sacerdot. Fou amic de l'emperador Constanci II al que va acompanyar en algunes expedicions militars. Va morir a Antioquia vers el 360. Fou acusat de però sembla que l'acusació no era correcta. Va escriure diversos tractats (un contra els jueus) i homilies. (ca)
- Eusebius of Emesa (c. 300 – c. 360) was a learned ecclesiastic of the Greek church, and a pupil of Eusebius of Caesarea. He was born in Edessa (in today's southeastern Turkey) and became the bishop of Emesa (in today's Syria). The Latin form of his name is Eusebius Emesenus. After receiving his early education in his native town, he studied theology at Caesarea in Palestine and Antioch, and philosophy and science at Alexandria. Among his teachers were Eusebius of Caesarea and Patrophilus of Scythopolis. (en)
- Eusèbe d'Émèse, né à Édesse vers 300, mort avant 359, évêque d'Émèse, était un théologien anti-nicéen disciple d'Eusèbe de Césarée. Il était d'origine syriaque mais d'éducation grecque. Après des études en Palestine auprès d'Eusèbe et de Patrophile de Scythopolis, il se rendit à Antioche et Alexandrie pour y parachever ses études. À la première expulsion d'Athanase, il se vit offrir le siège d'Alexandrie, mais refusa, pour recevoir quelque temps après celui d'Emèse. On lui reprocha d'être adepte d'astrologie et il dut abandonner quelque temps son siège, qu'il retrouva grâce à l'intervention de . (fr)
- Euzebiusz z Emesy (ur. ok. 300 w Emesie, zm. ok. 359) – teolog i pisarz wczesnochrześcijański, uczeń Euzebiusza z Cezarei, biskup Emesy. Kształcił się w Cezarei i w Aleksandrii, gdzie poznał . Z jego twórczości pisarskiej zachowało się między innymi trzydzieści Kazań, a także fragmenty Komentarzy do Listu do Rzymian oraz Komentarzy do Listu do Galatów. W swych komentarzach biblijnych posługiwał się charakterystyczną dla szkoły antiocheńskiej metodą historyczno-literacką. (pl)
- Евсевий Эмесский (ок. 300 — ок. 360) — греческий экзегет, близкий к антиохийской школе, был другом Евсевия Никомедийского. Родился в знатной семье в Эдессе, изучал теологию в Кесарии и Антиохии у Евсевия Кесарийского и . Из Антиохии Евсевий переехал в Александрии, где изучал философию, математику и астрономию; Созомен пишет, что главной причиной отъезда Евсевия в Александрию было желание избежать священнического сана. …эмессцы восстали против его рукоположения, ибо, под предлогом любви к математике, Евсевий говорил нелепости. (ru)
- Євсевій Емесський (бл. 300 – бл. 360) - учений церковник грецької церкви та учень Євсевія Кесарійського. Він народився в Едесі (сучасна південно-східна Туреччина) і став єпископом Емеси (у сучасній Сирії). Латинська форма його імені — Євсевій Емесенус. Отримавши ранню освіту в рідному місті, він вивчав теологію в Кесарії в Палестині й Антіохії, а також філософію та науку в Александрії. Серед його вчителів були Євсевій Кесарійський і Патрофіл Скіфопольський. (uk)
|