| dbo:abstract
|
- El Ducat de Bretanya fou una organització política instaurada a Bretanya (bretó Dugaelez Breizh) dos cops, una en el segle vi i l'altra en el segle x. (ca)
- Bretaňské vévodství (bretonsky Dugelezh Breizh, Duchë de Bertaèyn, francouzsky Duché de Bretagne, latinsky Ducatus Britanniae Minoris) byl středověký samostatný státní útvar existující mezi lety 939 a 1547 na poloostrově Bretaň v severozápadním cípu evropského kontinentu. Na západě jej omezoval Atlantský oceán, z východu sousedil s Normandií a dalšími francouzskými regiony. (cs)
- Το Δουκάτο της Βρετάνης ήταν ένα φεουδαλικό δουκάτο που δημιουργήθηκε το 939 και καταλύθηκε το 1547. Τα εδάφη του, μέρος της ιστορικής περιοχής της Αρμορικής, αντιστοιχούσαν στη σημερινή περιοχή της Βρετάνης, συμπεριλαμβανομένου ενός μεγάλου τμήματος του νομού Λουάρ-Ατλαντίκ, όπου βρίσκεται η πόλη Νάντη και η παλιά χώρα του Ρετς. Το δουκάτο πέρασε διαδοχικά υπό την ηγεμονία γειτονικών δυνάμεων. Αρχικά κυριαρχήθηκε από τους δούκες της Νορμανδίας και αργότερα ενσωματώθηκε στο βασίλειο της Γαλλίας. Το βασίλειο της Αγγλίας άσκησε επίσης μια πολύ σημαντική επιρροή στο δουκάτο της Βρετάνης από τον 12ο αιώνα, που ήταν η αιτία εμφύλιων πολέμων στη Βρετάνη. Το δουκάτο συστάθηκε το 939, διαδεχόμενο το Βασίλειο της Βρετάνης, κατά τη διάρκεια της κατοχής της Βρετάνης από τα στρατεύματα των Βίκινγκς. Ο απελευθέρωσε τη χώρα από το νορμανδικό ζυγό και στη συνέχεια έγινε ο πρώτος δούκας της Βρετάνης. Για σχεδόν τρεις αιώνες, από τον 10ο έως τον 12ο αιώνα, το δουκάτο της Βρετάνης αποτέλεσε το μήλον της Έριδος των κομήτων της Νάντης, της Ρεν και της Κορνουάλης, που μάχονταν και καταλάμβαναν διαδοχικά την εξουσία του. Στα μέσα του 12ου αιώνα, το δουκάτο έγινε αντικείμενο αντιπαράθεσης για τις δύο μεγάλες ευρωπαϊκές δυνάμεις, τη Γαλλία και την Αγγλία. Η και οι Βασιλείς της Γαλλίας επέβαλαν δούκες επικεφαλής του δουκάτου για να το ελέγχουν καλύτερα. Αυτοί οι δούκες που επιβάλλονταν από τις δύο αντίπαλες δυνάμεις δεν έπαψαν ποτέ να διεκδικούν και να απολαμβάνουν την ανεξαρτησία τους έναντι των δυνάμεων που επιζητούσαν την κυριαρχία. Έτσι, οι δούκες πέτυχαν από την αρχή του 13ου μέχρι τα τέλη του 15ου αιώνα, και ακόμη και εν μέσω του Εκατονταετούς πολέμου, να επιβάλλουν την ανεξαρτησία της βρετονικής περιοχής. Μετά από σχεδόν 60 χρόνια αγώνα, τόσο σε στρατιωτικό όσο και σε διπλωματικό επίπεδο, το βασίλειο της Γαλλίας κατάφερε να πραγματοποιήσει μια πρώτη προσέγγιση, με το γάμο τριών διαδοχικών βασιλιάδων της Γαλλίας με τις δούκισσες Άννα της Βρετάνης και την κόρη της Κλωντ. Το 1532, επικυρώθηκε η ένωση του δουκάτου της Βρετάνης και του βασιλείου της Γαλλίας και τέθηκε σε ισχύ από το 1547, οπότε στον θρόνο της Γαλλίας ανέβηκε ο τελευταίος δούκας της Βρετάνης, ως Ερρίκος Β΄ της Γαλλίας. Η νέα γαλλική επαρχία, ωστόσο, διατήρησε μεγάλη αυτονομία και προνόμια μέχρι τη Γαλλική Επανάσταση του 1789. (el)
- La duklando Bretonio situis en okcidenta Eŭropo, en la okcidenta parto de la reĝlando Francio. Ĝia teritorio etendiĝis proksimume sur la nuna regiono Bretonio (franca regiono) kaj la departemento Loire-Atlantique. La duklando naskiĝis en 936, en la normanda okupo de Bretonio. Alano la Tordbarba, nepo de la lasta reĝo de Bretonio Alano la Unua la Granda, liberigis la landon de la normandoj kaj fariĝis la unua duko de Bretonio. Dum pli ol tri jarcentoj, de la 10-a ĝis la 12-a jc, la grandaj bretonaj grafaj familioj de vigle luktis pri la bretona lando kaj fine ili, unu post la alia, posedis la duklandon. Meze de la 12-a jc, la duklando fariĝis vera geostrategia gravaĵo por la du gravaj eŭropaj potencoj, kiuj estis la Francio kaj la Anglio. La angla dinastio de la plantaĝenetoj kaj la lokis siajn dukojn al la kapo de la duklando por pli bone regi ĝin. La dukoj truditaj de la du rivalaj potencoj neniam ĉesis provi akiri aŭtonomecon de siaj respektivaj suverenoj. Tiel, la francoriginaj dukoj sukcesis, komence de la 13-a jc ĝis la fino de la 15-a jc, starigi veran potencon, sendependan bretonan Ŝtaton, ekzistantan inter la 1360-aj jaroj kaj la 1460-aj jaroj, en la centjara milito. Post preskaŭ 60 jaroj da lukto, same milita kiel diplomatia, la reĝlando Francio sukcesis ekposedi la duklandon, kiun ĝi avidis de pluraj jarcentoj. En 1532, la unuiĝo de la duklando Bretonio al la reĝlando Francio estis proklamita. La nova franca provinco tamen konservis grandan aŭtonomecon kaj siajn privilegiojn ĝis la franca revolucio de 1789. (eo)
- The Duchy of Brittany (Breton: Dugelezh Breizh, [dyˈɡɛːlɛs ˈbrɛjs]; French: Duché de Bretagne) was a medieval feudal state that existed between approximately 939 and 1547. Its territory covered the northwestern peninsula of Europe, bordered by the Atlantic Ocean to the west, and the English Channel to the north. It was also less definitively bordered by the river Loire to the south, and Normandy, and other French provinces, to the east. The Duchy was established after the expulsion of Viking armies from the region around 939. The Duchy, in the 10th and 11th centuries, was politically unstable, with the dukes holding only limited power outside their own personal lands. The Duchy had mixed relationships with the neighbouring Duchy of Normandy, sometimes allying itself with Normandy, and at other times, such as the Breton-Norman War, entering into open conflict. Henry II of England invaded Brittany in the mid-12th century and became Count of Nantes in 1158 under a treaty with Duke Conan IV. Henry's son, Geoffrey, became Duke through his marriage to Constance, the hereditary Duchess. The Angevins remained in control until the collapse of their empire in northern France in 1204. The French Crown maintained its influence over the Duchy for the rest of the 13th century. Monastic orders supported by the Breton aristocracy spread across the Duchy in the 11th and 12th centuries, and in the 13th, the first of the mendicant orders established themselves in Brittany's major towns. Civil war broke out in the 14th century, as rival claimants for the Duchy vied for power during the Breton War of Succession, with different factions supported by England and France. The independent sovereign nature of the Duchy began to come to an end upon the death of Francis II in 1488. The Duchy was inherited by his daughter, Anne, but King Charles VIII of France had her existing marriage annulled and then married her himself. As a result, the King of France acquired the title of Duke of Brittany – jure uxoris. The Ducal crown became united with the French crown in 1532 through a vote of the Estates of Brittany, after the death of Queen Claude of France, the last sovereign duchess. Her sons Francis III, Duke of Brittany and then Henry II of France would in any case have created a personal union on the death of their father. Following the French Revolution, and as a result of the various republican forms of French government since 1792, the duchy was replaced by the French system of départements (or departments) which continues under the Fifth Republic of France. In modern times the departments have also joined into administrative regions although the administrative region of Brittany does not encompass the entirety of the medieval duchy. (en)
- El Ducado de Bretaña (en idioma francés, Duché de Bretagne; en idioma bretón, Dugaelez Breizh) fue una entidad política feudal de la Edad Media, creada por los reyes merovingios en el siglo VI como dependencia del Imperio Franco, pero suprimida por la fuerza durante la dinastía carolingia para más tarde ser de nuevo reinstaurada, tras la disolución del Reino de Bretaña, en el siglo X, en el territorio aproximado de los cuatro departamentos de la región francesa de Bretaña y del departamento de Loira Atlántico. (es)
- Bretainiako dukerria (bretainieraz: Dugelezh Vreizh, frantsesez: Duché de Bretagne) Erdi Aroko estatu feudala izan zen, Armorikar penintsulan Mont-Saint-Micheletik mendebalderantz eta Nantesetik iparralderantz zabaltzen zena. Hau da, Britainia historiko eta politikorekin bat egiten du, kulturan eta hizkuntzan, eta egungo Frantziako eskualdea baino handiagoa zen. Merovingiar erregeek VI. mendean sortua, IX.an eta X. mendeetan izatea lortu zuen, gero, berriro dukerri bihurtzeko. Politikoki ez zen inoiz Karolingiar Inperioaren zati bat. Hala eta guztiz ere, bere erakundeak Mendebaldeko Frantziaren modukoak ziren. X. mendera arte bikingoen erasoak jasaten zituenez, dukeen boterea ahula izan zen. (eu)
- Ba stát feodach meánaoiseach é Diúcacht na Briotáine (Briotáinis Dugelezh Breizh, Fraincis:Duché de Bretagne ), a bhí ann idir tuairim is 939 agus 1547. Chlúdaigh sé leithinis oirthuaisceart na hEorpa, críochantacht leis an Aigéan Atlantach san iarthar agus an Mhuir nIocht ar an taobh thuaidh, agus go neamhchinntitheach ag sa deisceart agus an Normainn agus cúigí eile na Fraince ar an taobh thoir. Bunaíodh an Diúcacht tar éis arm Lochlannach a bheith ruaighthe ón réigiún, timpeall na bliana 939. Bhí an Diúcacht, sna tréimhse idir an 10ú céad agus an 11ú céad, éagobhsaí go polaitiúil, agus ní bheadh ach cumhacht teoranta ag na diúcaí lasmuigh dá dtailte pearsanta féin. Bhí caidrimh measctha idir an Diúcacht agus , uaireanta ag dul i gcomhghuaillíocht leis an Normainn, agus ag amanna eile, ar aon dul leis an Chogadh Briotánach -Normannach, ag tabhairt faoi choimhlint oscailte (ga)
- Kadipaten Bretagne (Breton: Dugelezh Breizh, Prancis: Duché de Bretagne) adalah sebuah negara yang berdiri dari sekitar tahun 939 hingga 1547. Wilayah kadipaten ini terletak di semenanjung barat laut Prancis yang berbatasan dengan Samudra Atlantik di barat, Selat Inggris di utara, Sungai Loire di selatan, dan Normandia dan provinsi-provinsi Prancis lainnya di timur. Kadipaten ini didirikan setelah pasukan Viking berhasil diusir dari wilayah tersebut sekitar tahun 939. Pada abad ke-10 dan ke-11, kadipaten ini mengalami ketidakstabilan politik dan Adipati Bretagne tidak berkuasa di luar wilayah pribadi mereka. Kadipaten ini memiliki hubungan panas dingin dengan Kadipaten Normandia; kadang-kadang mereka bersekutu, tetapi pada saat lain mereka . Henry II dari Inggris menyerbu Bretagne pada pertengahan abad ke-12 dan menjadi Comte Nantes pada tahun 1158 berdasarkan sebuah perjanjian yang telah disepakati dengan . Anak laki-laki Henry yang bernama menjadi Adipati dengan menikahi , Adipati Wanita Bretagne. Raja Inggris dari Wangsa terus berkuasa hingga lepasnya wilayah Prancis utara pada tahun 1204. Kerajaan Prancis lalu berpengaruh besar terhadap kadipaten ini pada sisa akhir abad ke-13. Ordo-ordo kebiaraan yang didukung oleh bangsawan Bretagne menyebar di seluruh kadipaten pada abad ke-11 dan ke-12, dan pada abad ke-13 ordo mendikan telah didirikan di kota-kota besar Bretagne. Perang saudara meletus pada abad ke-14 dan disebabkan oleh perebutan jabatan Adipati. Beberapa faksi yang terlibat dalam perang ini memperoleh dukungan dari Inggris atau Prancis. Kemerdekaan Kadipaten Bretagne mulai berakhir setelah kematian Frañsez II pada tahun 1488. Kadipaten ini diwarisi oleh putrinya, Anne, tetapi raja Charles VIII dari Prancis membatalkan pernikahan pertama Anne dan kemudian menikahinya. Maka dari itu, Raja Prancis memperoleh gelar Adipati Bretagne - jure uxoris. Tahta adipati disatukan dengan tahta Prancis pada tahun 1532 seperti yang telah disepakati oleh . Penyatuan ini dilakukan setelah kematian Ratu , adipati wanita berdaulat terakhir. Setelah meletusnya Revolusi Prancis pada tahun 1792, kadipaten ini digantikan oleh departemen, dan sistem ini terus berlaku hingga masa Republik Prancis Kelima. (in)
- Le duché de Bretagne est un duché féodal qui a existé de 939 à 1547. Son territoire, partie de celui de l'ancienne Armorique, correspond à la région Bretagne actuelle avec une grande partie du département de la Loire-Atlantique où se trouvent la ville de Nantes et l'ancien pays de Retz. Le duché s'est successivement trouvé sous l'influence de puissances voisines. D'abord dominé par les ducs de Normandie, le duché de Bretagne subit les influences politiques respectives du royaume de France et du royaume d'Angleterre, malgré cela il garde son caractère d'entité politique strictement distincte de ces deux dernières. Le royaume d'Angleterre exerce une influence très importante sur le duché de Bretagne à partir du XIIe siècle, ce qui fut la cause de guerres civiles en Bretagne. Succédant au royaume de Bretagne, le duché naît en 936, en plein cœur de l'occupation de la Bretagne par les troupes vikings du chef Incon. Alain Barbetorte, petit-fils du dernier roi de Bretagne Alain Ier Le Grand, libère le pays du joug normand et devient alors le premier duc de Bretagne. Pendant près de trois siècles, du Xe au XIIe siècle, les grandes maisons comtales bretonnes (Nantes, Rennes, Cornouaille) se disputent ardemment le pays breton et dirigent le duché les unes après les autres. Au milieu du XIIe siècle, le duché devient un véritable enjeu géostratégique pour les deux grandes puissances européennes que sont la France et l'Angleterre. La dynastie des Plantagenets et la maison de France placent leurs ducs à la tête du duché afin de le contrôler. Les ducs imposés par les deux puissances rivales n'auront de cesse que de prendre leur indépendance vis-à-vis des puissances convoitant le duché. Au point que les ducs d'origine française réussissent, du début du XIIIe à la fin du XVe siècle, et même en pleine guerre de Cent Ans, à affirmer la puissance de l'État breton toujours indépendant. Les maisons héritières de Bretagne se sont plusieurs fois alliées à des branches de la maison capétienne. Après près de 60 ans de lutte, autant militaire que diplomatique, notamment l'invasion du duché par l'armée française à la fin du XVe siècle, le royaume de France réussit à effectuer un premier rapprochement, avec le mariage de trois rois de France successifs avec les duchesses Anne de Bretagne et sa fille Claude. En 1532, l'union du duché de Bretagne et du royaume de France est proclamée, celle-ci sera effective en 1547 lors de l’accession au trône de France du dernier duc, Henri II. La nouvelle province française gardera cependant une grande autonomie, son propre parlement provincial, ses états provinciaux et ses privilèges jusqu'à la Révolution française de 1789, qui l'en dépossédera. (fr)
- 브르타뉴 공국(브르타뉴어: Dugelezh Breizh, 프랑스어: Duché de Bretagne)은 대략 939년부터 1547년까지 존재했던 중세 봉건 국가이다. 공국의 주요 영토는 유럽의 북서쪽에 있는 브르타뉴반도이었으며, 서쪽으로는 대서양, 북쪽으로는 영국해협, 남쪽으로는 루아르강, 동쪽으로는 노르망디와 다른 프랑스 주들과 경계를 이루었다. 공국은 939년 무렵 이 지역에서 바이킹들을 몰아내고 세워졌다. 10세기에서 11세기 무렵까지 이 지역은 정치적으로 불안하여 브르타뉴 공작의 영향력 행사는 직접 다스리는 영지 이외에서 제한적 이었다. 이웃한 노르망디 공국과는 복잡한 관계였는데, 때로는 동맹을 맺기도 했고, 과 같이 때로는 전쟁을 불사하기도 했다. 잉글랜드의 왕 헨리 2세는 12세기 중반에 브르타뉴를 침략하여 와 강화를 맺고 1158년에 낭트 백작이 되었다. 헨리 2세의 아들 제프리는 세속권을 지닌 와의 혼인을 통하여 브르타뉴 공작이 되었다. 앙주가는 1204년 프랑스 북부에 있는 그들의 제국이 무너질때까지 브르타뉴의 지배권을 유지했다. 이후 13세기의 남은 기간 동안 프랑스의 왕이 브르타뉴에 영향력을 유지하였다. 브르타뉴 귀족들의 지원을 받은 는 11, 12세기 브르타뉴 전역에 퍼졌고 13세기에는 최초의 탁발 수도회가 브르타뉴 주요 도시들에서 세워졌다. 14세기에 프랑스와 잉글랜드의 지원을 받는 세력들 간에 브르타뉴 계승전쟁이 일어나 공국 지배권을 놓고 계승권자끼리 겨루는 내전이 발발했다. 브르타뉴 공국의 독립 주권은 1488년 프랑수아 2세의 죽음으로 막을 내리기 시작했다. 공국은 그의 딸 안이 상속했지만, 프랑스의 왕 샤를 8세는 안의 혼인을 무효시키고 자신과 결혼시켰다. 이에 따라 샤를은 으로써 브르타뉴 공작 작위를 얻었다. 브르타뉴 공작의 직령지는 최후의 독립 공작이자 프랑스의 왕비이던 클로드 드 프랑스가 사망한 후, 의 투표에 따라 프랑스 왕령지로 통합되었다. 프랑스 혁명과 1792년 이래로 프랑스 정부의 다양한 공화정 체제의 결과로서, 브르타뉴 공국은 데파르트망(주) 체계로 대체되어, 프랑스 제5공화국까지 계속되고 있다. 오늘날 브르타뉴 지역의 데파르트망들은 행정 구역인 레지옹에도 속하지만, 브르타뉴 레지옹은 중세 시대의 공국과는 완전히 일치하지 않는다. (ko)
- ブルターニュ公国 （ブレイス語:Dukelezh Breizh、ガロ語:Duchë de Bertaèyn、フランス語:Duché de Bretagne）は、かつてヨーロッパ大陸西部にあった公国で、のちにフランス王国の一部となった。その領土は現在のブルターニュ地域圏全体とロワール＝アトランティック県を含んでいた。 (ja)
- Het hertogdom Bretagne was een hertogdom, dat de opvolger was van het koninkrijk Bretagne in de vroege middeleeuwen. In 939 deed Alan II van Bretagne om onduidelijke redenen afstand van de titel van koning. Deze koningen of hertogen hadden geen macht. Hertogin Anna van Bretagne was tweemaal getrouwd met een Franse koning, eerst met Karel VII en vervolgens met Lodewijk XII. Haar dochter, hertogin Claude van Bretagne, trouwde met de latere koning Frans I van Frankrijk. In 1532, na veertig jaar huwelijk tussen de hertoginnen van Bretagne en de koningen van Frankrijk, werden beide staten verenigd. (nl)
- Il Ducato di Bretagna (francese: Duché de Bretagne, bretone: Dugelezh Vreizh, dialetto gallo Duchë de Bertaèyn) era uno stato medievale. Il suo territorio, parte di quello dell'antica Armorica a ovest di Mont-Saint-Michel, corrisponde all'attuale regione della Bretagna e a gran parte del dipartimento della Loira Atlantica, dove si trovano la città di Nantes e il vecchio paese di Retz. Il ducato si costituì con Alano II nel 939, nel quadro della conquista normanna. Nel 1547 si unì alla corona francese, sotto il Re di Francia Enrico II. (it)
- Księstwo Bretanii – historyczne państwo w Europie zachodniej ze stolicą w Nantes, powstałe po zniesieniu królestwa w 939. Od 1488 po przegranej pod Ballon-sur-Oust księstwo było uzależnione od Francji. W 1532 państwo zostaje anektowane przez Francję, z zachowaniem autonomii administracyjnej. (pl)
- O Ducado da Bretanha foi um estado independente entre 841 e 1532, apesar de terem existido sempre influências de França ou Inglaterra. A independência da Bretanha foi declarada em 841, na sequência da revolta de , Duque da Bretanha, senhor da Bretanha, contra o seu suserano, o rei Carlos I de França. Ao fim de cinco anos de guerra, a França reconhece a existência do ducado da Bretanha. Após a morte do duque em 952, a Bretanha entra numa crise dinástica onde as casas de Rennes e Nantes lutam pela posse do ducado. A situação será normalizada em 990 quando o conde pacifica o ducado sob o seu controlo. Em 1213, Pedro I, torna-se duque da Bretanha após o casamento com , a herdeira do ducado. Os Dreux tinham fortes laços com a casa real francesa e marcaram presença não só na Bretanha, mas também na política europeia de então. Entre 1341 e 1364, a Bretanha viveu uma , que terminou com a vitória dos Monforte, um ramo júnior da casa de Dreux. Em 1488, o duque Francisco II morre na sequência de um acidente de cavalo, após uma série de conflitos com a coroa francesa. Tinha apenas uma filha, Ana da Bretanha, que foi forçada a casar com o rei Carlos VIII de França. Quando Ana morreu em 1514, a Bretanha foi anexada à coroa francesa. A partir de então, duque da Bretanha passa a ser apenas um título nominal. (pt)
- Герцогство Бретань (фр. Duché de Bretagne) — феодальное владение на северо-западе Франции, земли которого располагались первоначально на территории исторической области, а затем вошли в состав современного французского региона Бретань. Правители носили титул герцогов. В 939 году королевство Бретань захватили норманны, на месте которого основали герцогство Бретань, вассальное Франции. В 1491 году, в результате брака Карла VIII и Анны Бретонской, герцогство стало частью Франции на правах личной унии; в 1532 году окончательно объединилось с королевством Франция, став частью домена. (ru)
- 布列塔尼公国（布列塔尼语：Dugelezh Breizh，法语：Duché de Bretagne），是中世纪时期的一个部族和封建国家，存在于935年至1547年的布列塔尼半岛上，东部与诺曼底及其他法国省份相邻。布列塔尼公国一度保持了独立的地位数世纪之久，16世纪随着布列塔尼女公爵安妮与路易十二的婚姻而被法国联合统治。 (zh)
- Бретонське герцогство (брет. Dugelezh Breizh, фр. Duché de Bretagne) — феодальне володіння на північному заході Франції, землі якого розташовувалися первинно на території історичної області, а згодом увійшли до складу сучасного французького регіону Бретань. Правителі мали титул герцогів. Королівство Бретань захопили нормани, але 939 року бретонці прогнали їх і утворили герцогство Бретань. У 1532 році через династичний союз, герцогство об'єдналось із королівством Франція. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El Ducat de Bretanya fou una organització política instaurada a Bretanya (bretó Dugaelez Breizh) dos cops, una en el segle vi i l'altra en el segle x. (ca)
- Bretaňské vévodství (bretonsky Dugelezh Breizh, Duchë de Bertaèyn, francouzsky Duché de Bretagne, latinsky Ducatus Britanniae Minoris) byl středověký samostatný státní útvar existující mezi lety 939 a 1547 na poloostrově Bretaň v severozápadním cípu evropského kontinentu. Na západě jej omezoval Atlantský oceán, z východu sousedil s Normandií a dalšími francouzskými regiony. (cs)
- El Ducado de Bretaña (en idioma francés, Duché de Bretagne; en idioma bretón, Dugaelez Breizh) fue una entidad política feudal de la Edad Media, creada por los reyes merovingios en el siglo VI como dependencia del Imperio Franco, pero suprimida por la fuerza durante la dinastía carolingia para más tarde ser de nuevo reinstaurada, tras la disolución del Reino de Bretaña, en el siglo X, en el territorio aproximado de los cuatro departamentos de la región francesa de Bretaña y del departamento de Loira Atlántico. (es)
- ブルターニュ公国 （ブレイス語:Dukelezh Breizh、ガロ語:Duchë de Bertaèyn、フランス語:Duché de Bretagne）は、かつてヨーロッパ大陸西部にあった公国で、のちにフランス王国の一部となった。その領土は現在のブルターニュ地域圏全体とロワール＝アトランティック県を含んでいた。 (ja)
- Het hertogdom Bretagne was een hertogdom, dat de opvolger was van het koninkrijk Bretagne in de vroege middeleeuwen. In 939 deed Alan II van Bretagne om onduidelijke redenen afstand van de titel van koning. Deze koningen of hertogen hadden geen macht. Hertogin Anna van Bretagne was tweemaal getrouwd met een Franse koning, eerst met Karel VII en vervolgens met Lodewijk XII. Haar dochter, hertogin Claude van Bretagne, trouwde met de latere koning Frans I van Frankrijk. In 1532, na veertig jaar huwelijk tussen de hertoginnen van Bretagne en de koningen van Frankrijk, werden beide staten verenigd. (nl)
- Il Ducato di Bretagna (francese: Duché de Bretagne, bretone: Dugelezh Vreizh, dialetto gallo Duchë de Bertaèyn) era uno stato medievale. Il suo territorio, parte di quello dell'antica Armorica a ovest di Mont-Saint-Michel, corrisponde all'attuale regione della Bretagna e a gran parte del dipartimento della Loira Atlantica, dove si trovano la città di Nantes e il vecchio paese di Retz. Il ducato si costituì con Alano II nel 939, nel quadro della conquista normanna. Nel 1547 si unì alla corona francese, sotto il Re di Francia Enrico II. (it)
- Księstwo Bretanii – historyczne państwo w Europie zachodniej ze stolicą w Nantes, powstałe po zniesieniu królestwa w 939. Od 1488 po przegranej pod Ballon-sur-Oust księstwo było uzależnione od Francji. W 1532 państwo zostaje anektowane przez Francję, z zachowaniem autonomii administracyjnej. (pl)
- Герцогство Бретань (фр. Duché de Bretagne) — феодальное владение на северо-западе Франции, земли которого располагались первоначально на территории исторической области, а затем вошли в состав современного французского региона Бретань. Правители носили титул герцогов. В 939 году королевство Бретань захватили норманны, на месте которого основали герцогство Бретань, вассальное Франции. В 1491 году, в результате брака Карла VIII и Анны Бретонской, герцогство стало частью Франции на правах личной унии; в 1532 году окончательно объединилось с королевством Франция, став частью домена. (ru)
- 布列塔尼公国（布列塔尼语：Dugelezh Breizh，法语：Duché de Bretagne），是中世纪时期的一个部族和封建国家，存在于935年至1547年的布列塔尼半岛上，东部与诺曼底及其他法国省份相邻。布列塔尼公国一度保持了独立的地位数世纪之久，16世纪随着布列塔尼女公爵安妮与路易十二的婚姻而被法国联合统治。 (zh)
- Бретонське герцогство (брет. Dugelezh Breizh, фр. Duché de Bretagne) — феодальне володіння на північному заході Франції, землі якого розташовувалися первинно на території історичної області, а згодом увійшли до складу сучасного французького регіону Бретань. Правителі мали титул герцогів. Королівство Бретань захопили нормани, але 939 року бретонці прогнали їх і утворили герцогство Бретань. У 1532 році через династичний союз, герцогство об'єдналось із королівством Франція. (uk)
- Το Δουκάτο της Βρετάνης ήταν ένα φεουδαλικό δουκάτο που δημιουργήθηκε το 939 και καταλύθηκε το 1547. Τα εδάφη του, μέρος της ιστορικής περιοχής της Αρμορικής, αντιστοιχούσαν στη σημερινή περιοχή της Βρετάνης, συμπεριλαμβανομένου ενός μεγάλου τμήματος του νομού Λουάρ-Ατλαντίκ, όπου βρίσκεται η πόλη Νάντη και η παλιά χώρα του Ρετς. (el)
- La duklando Bretonio situis en okcidenta Eŭropo, en la okcidenta parto de la reĝlando Francio. Ĝia teritorio etendiĝis proksimume sur la nuna regiono Bretonio (franca regiono) kaj la departemento Loire-Atlantique. Post preskaŭ 60 jaroj da lukto, same milita kiel diplomatia, la reĝlando Francio sukcesis ekposedi la duklandon, kiun ĝi avidis de pluraj jarcentoj. En 1532, la unuiĝo de la duklando Bretonio al la reĝlando Francio estis proklamita. La nova franca provinco tamen konservis grandan aŭtonomecon kaj siajn privilegiojn ĝis la franca revolucio de 1789. (eo)
- The Duchy of Brittany (Breton: Dugelezh Breizh, [dyˈɡɛːlɛs ˈbrɛjs]; French: Duché de Bretagne) was a medieval feudal state that existed between approximately 939 and 1547. Its territory covered the northwestern peninsula of Europe, bordered by the Atlantic Ocean to the west, and the English Channel to the north. It was also less definitively bordered by the river Loire to the south, and Normandy, and other French provinces, to the east. The Duchy was established after the expulsion of Viking armies from the region around 939. The Duchy, in the 10th and 11th centuries, was politically unstable, with the dukes holding only limited power outside their own personal lands. The Duchy had mixed relationships with the neighbouring Duchy of Normandy, sometimes allying itself with Normandy, and at o (en)
- Bretainiako dukerria (bretainieraz: Dugelezh Vreizh, frantsesez: Duché de Bretagne) Erdi Aroko estatu feudala izan zen, Armorikar penintsulan Mont-Saint-Micheletik mendebalderantz eta Nantesetik iparralderantz zabaltzen zena. Hau da, Britainia historiko eta politikorekin bat egiten du, kulturan eta hizkuntzan, eta egungo Frantziako eskualdea baino handiagoa zen. (eu)
- Ba stát feodach meánaoiseach é Diúcacht na Briotáine (Briotáinis Dugelezh Breizh, Fraincis:Duché de Bretagne ), a bhí ann idir tuairim is 939 agus 1547. Chlúdaigh sé leithinis oirthuaisceart na hEorpa, críochantacht leis an Aigéan Atlantach san iarthar agus an Mhuir nIocht ar an taobh thuaidh, agus go neamhchinntitheach ag sa deisceart agus an Normainn agus cúigí eile na Fraince ar an taobh thoir. Bunaíodh an Diúcacht tar éis arm Lochlannach a bheith ruaighthe ón réigiún, timpeall na bliana 939. Bhí an Diúcacht, sna tréimhse idir an 10ú céad agus an 11ú céad, éagobhsaí go polaitiúil, agus ní bheadh ach cumhacht teoranta ag na diúcaí lasmuigh dá dtailte pearsanta féin. Bhí caidrimh measctha idir an Diúcacht agus , uaireanta ag dul i gcomhghuaillíocht leis an Normainn, agus ag amanna eile, (ga)
- Kadipaten Bretagne (Breton: Dugelezh Breizh, Prancis: Duché de Bretagne) adalah sebuah negara yang berdiri dari sekitar tahun 939 hingga 1547. Wilayah kadipaten ini terletak di semenanjung barat laut Prancis yang berbatasan dengan Samudra Atlantik di barat, Selat Inggris di utara, Sungai Loire di selatan, dan Normandia dan provinsi-provinsi Prancis lainnya di timur. Kadipaten ini didirikan setelah pasukan Viking berhasil diusir dari wilayah tersebut sekitar tahun 939. Pada abad ke-10 dan ke-11, kadipaten ini mengalami ketidakstabilan politik dan Adipati Bretagne tidak berkuasa di luar wilayah pribadi mereka. Kadipaten ini memiliki hubungan panas dingin dengan Kadipaten Normandia; kadang-kadang mereka bersekutu, tetapi pada saat lain mereka . (in)
- Le duché de Bretagne est un duché féodal qui a existé de 939 à 1547. Son territoire, partie de celui de l'ancienne Armorique, correspond à la région Bretagne actuelle avec une grande partie du département de la Loire-Atlantique où se trouvent la ville de Nantes et l'ancien pays de Retz. (fr)
- 브르타뉴 공국(브르타뉴어: Dugelezh Breizh, 프랑스어: Duché de Bretagne)은 대략 939년부터 1547년까지 존재했던 중세 봉건 국가이다. 공국의 주요 영토는 유럽의 북서쪽에 있는 브르타뉴반도이었으며, 서쪽으로는 대서양, 북쪽으로는 영국해협, 남쪽으로는 루아르강, 동쪽으로는 노르망디와 다른 프랑스 주들과 경계를 이루었다. 공국은 939년 무렵 이 지역에서 바이킹들을 몰아내고 세워졌다. 10세기에서 11세기 무렵까지 이 지역은 정치적으로 불안하여 브르타뉴 공작의 영향력 행사는 직접 다스리는 영지 이외에서 제한적 이었다. 이웃한 노르망디 공국과는 복잡한 관계였는데, 때로는 동맹을 맺기도 했고, 과 같이 때로는 전쟁을 불사하기도 했다. 브르타뉴 공국의 독립 주권은 1488년 프랑수아 2세의 죽음으로 막을 내리기 시작했다. 공국은 그의 딸 안이 상속했지만, 프랑스의 왕 샤를 8세는 안의 혼인을 무효시키고 자신과 결혼시켰다. 이에 따라 샤를은 으로써 브르타뉴 공작 작위를 얻었다. 브르타뉴 공작의 직령지는 최후의 독립 공작이자 프랑스의 왕비이던 클로드 드 프랑스가 사망한 후, 의 투표에 따라 프랑스 왕령지로 통합되었다. (ko)
- O Ducado da Bretanha foi um estado independente entre 841 e 1532, apesar de terem existido sempre influências de França ou Inglaterra. A independência da Bretanha foi declarada em 841, na sequência da revolta de , Duque da Bretanha, senhor da Bretanha, contra o seu suserano, o rei Carlos I de França. Ao fim de cinco anos de guerra, a França reconhece a existência do ducado da Bretanha. Após a morte do duque em 952, a Bretanha entra numa crise dinástica onde as casas de Rennes e Nantes lutam pela posse do ducado. A situação será normalizada em 990 quando o conde pacifica o ducado sob o seu controlo. Em 1213, Pedro I, torna-se duque da Bretanha após o casamento com , a herdeira do ducado. Os Dreux tinham fortes laços com a casa real francesa e marcaram presença não só na Bretanha, mas tam (pt)
|