| dbo:abstract
|
- Un cristall és una forma sòlida, en què els constituents, àtoms, molècules, o ions, estan empaquetats de manera ordenada i amb patrons de repetició que s'estenen en les tres dimensions espacials. La cristal·lografia és l'estudi dels cristalls i de la seva formació (cristal·logènesi). (ca)
- البِلَّوْرُ (والواحدة بِلَّوْرَة) أو الكريستال في الكيمياء وعلم المعادن وعلم المواد هو عبارة عن جسم صلب تكون فيه الجسيمات المكونة من الذرات أو الجزيئات أو الشوارد (الأيونات) مصطفة بترتيب منتظم وبنموذج متكرر يمتد في الفضاء ثلاثي الأبعاد. فيمكن تصور البلورة الكبيرة مكونة من خلايا بلورية صغيرة متماثلة ومتراصة بجانب بعضها البعض. تدعى العملية التي يتم فيها تشكيل البلورات بالتبلور، كما يدعى العلم الذي يعنى بدراسة خصائص وأشكال البلورات بعلم البلورات. فالبلورة هي جسم صلب متجانس له سلسلة ذرية متكررة ثلاثية الأبعاد، وبنية داخلية منظمة، تحدها أسطح مستوية تكونت بفعل العوامل الطبيعية تحت ظروف مناسبة ويسمى كل سطح وجه بلوري. من المواد المعتادة المتبلورة نجد ملح الطعام والسكر والمعادن وحبيبات الثليج، وفلزات مثل الحديد والنحاس والفضة وغيرها. ومن البلورات ما هو مكعب الشكل (وينتمي إلى نظام بلوري مكعب) وما هو مستطيل الشكل (وينتمي إلى نظام بلوري رباعي) وغيرها. يسمى العلم الذي يدرس خواص البلورات وأشكالها بعلم البلورات. (ar)
- Krystal je pevná látka, v níž jsou stavební prvky (atomy, molekuly nebo ionty) pravidelně uspořádány v opakujícím se vzoru, který se zachovává na velké vzdálenosti (oproti atomárním měřítkům). Struktura krystalu je tak určená základní jednotkou vzoru, nazývanou jednotková buňka, jejíž periodické opakování ve třech rozměrech tvoří krystalovou mřížku. V jednorozměrných či dvourozměrných strukturách (jako atomové řetězce či membrány) není při větších rozměrech periodické uspořádání stabilní. Krystaly jsou obecně anizotropní. Látka skládající se z krystalů se označuje jako krystalická. Krystalickou látku lze převést na amorfní zahřátím a následným prudkým zchlazením. Amorfní látku převedeme na krystalickou dlouhodobým udržováním vysoké teploty. (cs)
- Ως κρύσταλλος χαρακτηρίζεται οποιοδήποτε στερεό που παρουσιάζει κανονική γεωμετρική διάταξη των δομικών του μερών. Το αλμυρό νερό αν μείνει ελεύθερο στον αέρα κι αρχίζει να εξατμίζεται θα σχηματιστούν λευκοί μικροσκοπικοί κρύσταλλοι από αλάτι. Πολλές χημικές ενώσεις όταν απομονώνονται από τα διαλύματά τους δημιουργούν κρυστάλλους όπως επίσης και τα περισσότερα τήγματα (προϊόντα τήξης), όταν αυτά στερεοποιούνται. Κρύσταλλοι μπορούν να σχηματιστούν και υπό ορισμένες συνθήκες πίεσης και θερμοκρασίας. Ακόμη, μερικά στοιχεία σχηματίζουν κρυστάλλους, όπως για παράδειγμα το ιώδιο. Η διαδικασία κατά την οποία σχηματίζονται οι κρύσταλλοι ονομάζεται κρυστάλλωση. Τα δομικά μέρη ενός κρυστάλλου (άτομα, ιόντα ή μόρια) σχηματίζουν συνδεόμενα ένα κρυσταλλικό πλέγμα, που μεγαλώνει κάθε φορά που προστίθεται σ΄αυτό νέα ποσότητα δομικών μερών. Από τη γεωμετρία του κρυσταλλικού πλέγματος εξαρτάται και το σχήμα αλλά και οι φυσικές ιδιότητες της κρυστάλλου. Χαρακτηριστική περίπτωση αποτελούν το διαμάντι και ο γραφίτης, των οποίων οι κρύσταλλοι αποτελούνται από άτομα άνθρακα, με διαφορετική διάταξη όμως μεταξύ τους. Στο παράδειγμα του αλατιού οι κρύσταλλοι είναι κυβικοί. Πολλές κρύσταλλοι εμφανίζουν πανέμορφο σχήμα και χρώμα, με συνέπεια να χρησιμοποιούνται ως πολύτιμοι λίθοι. Αλλά και άλλοι λόγω της εσωτερικής τους δομής διαδραματίζουν αρκετό σοβαρό ρόλο στη βιομηχανία. Για παράδειγμα κρύσταλλοι χαλαζία χρησιμοποιούνται σε χρονόμετρα υψηλής ακριβείας, ομοίως πυριτίου σε ηλεκτρονικές διατάξεις, ενώ τα διαμάντια στην κατασκευή τρυπανιών. (el)
- Ein Kristall ist ein Festkörper, dessen Bausteine – z. B. Atome, Ionen oder Moleküle – regelmäßig in einer Kristallstruktur angeordnet sind. Bekannte kristalline Materialien sind Kochsalz, Zucker, Minerale und Schnee – aber auch die Metalle. Aufgrund der regelmäßigen Anordnung der Atome bzw. Moleküle weisen Kristalle keine kontinuierlichen, wohl aber diskrete Symmetrien auf; man spricht von Fernordnung oder Translationssymmetrie. Die Wissenschaft von den Eigenschaften und Formen der Kristalle ist die Kristallographie. Eng verwandt sind die Metallographie und die Mineralogie. (de)
- Kristalo ĝenerale signifas eron de korpo, kiu en solida stato aperas sub la formo de regula aŭ simetria poliedro: kuba, prisma kristalo; kristaloj de marsalo, bismuto, glicerino; lavkristalo (potasa karbonato). Specife, kristalo ankaŭ signifas tre puran senkoloran vitron: kaliko el facetita kristalo; spegulo el venecia kristalo; vazoj el bohemia kristalo. Science, kristalo estas orda solidaĵo. Pli precize, kristalo estas solidaĵo kies atomoj, jonoj aŭ molekuloj pakiĝis laŭ regulan ordon etendantaj longan distancon kompare kun la grandeco de la atomo, jono, aŭ molekulo. Laŭ Francisko Azorín kristalo estas Mineralo, kiu adoptas poliedran formon. Speco de vitro enhavanta plumbon. Li indikas etimologion el la greka kristallos (kistalo) kaj de tie la latina crystallus. Kaj li aldonas la terminjon rokokristalo kaj kristalografio. (eo)
- A crystal or crystalline solid is a solid material whose constituents (such as atoms, molecules, or ions) are arranged in a highly ordered microscopic structure, forming a crystal lattice that extends in all directions. In addition, macroscopic single crystals are usually identifiable by their geometrical shape, consisting of flat faces with specific, characteristic orientations. The scientific study of crystals and crystal formation is known as crystallography. The process of crystal formation via mechanisms of crystal growth is called crystallization or solidification. The word crystal derives from the Ancient Greek word κρύσταλλος (krustallos), meaning both "ice" and "rock crystal", from κρύος (kruos), "icy cold, frost". Examples of large crystals include snowflakes, diamonds, and table salt. Most inorganic solids are not crystals but polycrystals, i.e. many microscopic crystals fused together into a single solid. Polycrystals include most metals, rocks, ceramics, and ice. A third category of solids is amorphous solids, where the atoms have no periodic structure whatsoever. Examples of amorphous solids include glass, wax, and many plastics. Despite the name, lead crystal, crystal glass, and related products are not crystals, but rather types of glass, i.e. amorphous solids. Crystals, or crystalline solids, are often used in pseudoscientific practices such as crystal therapy, and, along with gemstones, are sometimes associated with spellwork in Wiccan beliefs and related religious movements. (en)
- Kimikan, mineralogian eta materialen zientzian, kristala solido bat da, hiru espazio-dimentsioetan hedatzen den eredu errepikakor eta ordenatua osatuz paketatutako atomo, molekula edo ioiak dituena. Kristalografia deritzon zientziak aztertzen ditu. Hitza grezieratik dator (κρύσταλλος, krystallos, "izotz argia"), hasieran uraren forma solido berezia zela uste baitzen. Bereziki, kuartzoari izena emateko erabili izan da. Jariakin batek kristal bat eratzen duenean, hainbat faktorek eragiten dute prozesuan: jariakinaren ezaugarri kimikoak, solidotzearen baldintzak eta ingurunearen baldintzak (tenperatura eta presioa). Kristal-egitura bat sortzearen prozesuari kristalizazio deritzo. Normalean materialen hozte-prozesuek kristalak sortzen dituzte, baina zenbait baldintzatan, jariakina kristala ez den beste egoera batean gogor daiteke. Kristala ez den forma horri solido amorfo edo beiratsu deritzo. Material-mota guztiek eratzen dituzte kristalak. Ia metal guztiak existi daitezke egoera polikristalinoan; izan ere, metal amorfoak edo kristal bakarrekoak eratzeko teknika artifizialak erabili behar izaten dira. Ionikoki lotutako kristalak gatzak solidotzean sortzen dira, bai jariakin batetik abiatuz bai disoluzio bat kondentsatu delako. Lotura kobalentedun kristalak ere oso arruntak dira, esaterako silizioa, grafitoa edo diamantea. Material polimerikoek, oro har, kristal-eskualdeak eratzen dituzte, hain molekula luzeak dituztenez kristalizazio osoa zaila izaten baita. Van der Waals-en indar ahulek ere kristal-egituran eragiten dute; esaterako, grafitoaren hexagono-formako orriak lotuta mantentzen dituzte. Inoiz, kristalek akatsak dituzte: izatez, arrunt samarra da kristalak akasdunak izatea. Akats-motak eta haren egiturak eragin handia izaten du materialaren propietateetan. (eu)
- En física del estado sólido y química, un cristal es un sólido que presenta un patrón de difracción no difuso y bien definido. Inicialmente el nombre provenía de "kryos" que significa frío, aludiendo a la formación del hielo a partir del agua. Posteriormente el nombre cambió de connotación al referirse más bien a la transparencia, por lo que los griegos dieron el nombre "krystallos" al cuarzo, creyendo inicialmente que se trataba de una variedad de hielo que no se licuaba a temperatura ambiente. La calidad, tamaño, color y forma de los cristales dependen de la presión y composición de los fluidos y de la temperatura y otras condiciones del magma en el que se formen. Aunque el vidrio se suele confundir con un tipo de cristal, en realidad no posee las propiedades moleculares necesarias para ser considerado como tal; el vidrio, a diferencia de un cristal, es amorfo. Los cristales se distinguen de los sólidos amorfos no solo por su geometría regular, sino también por la anisotropía de sus propiedades, que no son las mismas en todas las direcciones, y por la existencia de elementos de simetría. Los cristales están formados por la unión de partículas dispuestas de forma regular siguiendo un esquema determinado que se reproduce, en forma y orientación, en todo el cristal y que crea una red tridimensional.En un cristal, los átomos e iones se encuentran organizados de forma simétrica en redes elementales, que se repiten indefinidamente formando una estructura cristalina. Estas partículas pueden ser átomos unidos por enlaces covalentes, como el diamante y los metales, o iones unidos por electrovalencia, como el cloruro de sodio. En otras palabras, los cristales podrían considerarse moléculas colosales, que poseen tales propiedades, a pesar de su tamaño macroscópico. Por tanto, un cristal suele tener la misma forma de la estructura cristalina que la conforma, a menos que haya sido erosionado o mutilado de alguna manera. Del estudio de la estructura, composición, formación y propiedades de los cristales se ocupa la cristalografía. (es)
- Un cristal est un solide dont les constituants (atomes, molécules ou ions) sont assemblés de manière régulière, par opposition au solide amorphe. Par « régulier » on veut généralement dire qu'un même motif est répété à l'identique un grand nombre de fois selon un réseau régulier, la plus petite partie du réseau permettant de recomposer l'empilement étant appelée une « maille ». Les cristaux les plus communs sont la neige, le sucre, les sels, les silicates, les oxydes, les sulfures, les métaux et les pierres précieuses (gemmes). On appelle « phénocristal » ou « monocristal » un cristal de taille telle qu'il est visible à l’œil nu. La plupart des solides cristallisés sont polycristallins, c'est-à-dire qu'ils sont composés de plusieurs microcristaux accolés (ou cristallites). Un monocristal dont l'une des dimensions est inférieure à 100 nm est une nanoparticule aussi appelée « nanocristal ». Il arrive que cette dimension soit réduite à une seule couche d'atomes, par exemple avec le graphène. Un cristal idéal ne comporte pas de défauts cristallins, mais les cristaux réels sont loin de cette perfection. Au-delà d'une certaine concentration des défauts, le concept de structure cristalline cesse d'être utile et l'on considère que c'est un matériau amorphe tel que le verre. L'état amorphe s'apparente fortement à l'état liquide mais il existe aussi des cristaux liquides. Selon l'Union internationale de cristallographie, tout solide dont le diffractogramme est essentiellement discret est un cristal. Sur la base d'une propriété structurelle essentielle, cette définition englobe les cristaux classiques mais aussi les quasi-cristaux. Les propriétés des cristaux s'expliquent par leur composition atomique et l'arrangement spatial des atomes qui le constituent. (fr)
- Fíorsholaid, comhdhéanta as grúpaí adamh, ian nó móilíní atá eagraithe ar an dóigh chéanna arís is arís eile i ngach treo. Ní hionann is leachtanna agus ábhair dhímhorfacha eile, braitheann airíonna criostal ar an treo tríd an gcriostal atá i gceist. Is féidir struchtúr iomlán criostalta a shainiú trí laitís pointí (agus ní féidir ach 14 cineál díobh seo a bheith ann) agus an grúpa adamh a bhaineann le gach pointe ar an laitís sin a shainiú. (ga)
- Kristal atau hablur adalah suatu padatan yaitu atom, molekul, atau ion yang penyusunnya terkemas secara teratur dan polanya berulang melebar secara tiga dimensi. Secara umum, zat cair membentuk kristal ketika mengalami proses pemadatan. Pada kondisi ideal, hasilnya bisa berupa kristal tunggal, yang semua atom-atom dalam padatannya "terpasang" pada atau struktur kristal yang sama. Sementara, secara umum, kebanyakan kristal terbentuk secara simultan sehingga menghasilkan padatan polikristalin. (in)
- In mineralogia e cristallografia, un cristallo (dal greco κρύσταλλος, krýstallos, ghiaccio) è una struttura solida costituita da atomi, molecole o ioni aventi una disposizione geometricamente regolare, che si ripete indefinitamente nelle tre dimensioni spaziali, detta reticolo cristallino o reticolo di Bravais. La maggior parte dei minerali sono policristallini, cioè sono composti da molti cristalli (cristalliti), anche se ciò non è di solito visibile a occhio nudo, perché i singoli cristalli sono di dimensioni microscopiche. I solidi costituiti da un singolo cristallo (detti ) sono invece molto rari. I solidi non cristallini (come il vetro) sono detti amorfi. Il cristallo è una formazione solida che ha una disposizione periodica e ordinata di atomi ai vertici di una struttura reticolare, il reticolo cristallino; la presenza di tale organizzazione atomica può conferire al cristallo una forma geometrica definita. I cristalli si formano per solidificazione graduale di un liquido o per brinamento di un gas. Tale cristallizzazione può avvenire spontaneamente in natura o essere riprodotta artificialmente. Il tipo di struttura assunta dal cristallo gioca un ruolo determinante in molte delle sue proprietà, quali la sfaldatura. A seconda delle simmetrie della loro struttura, molte proprietà, come quelle elettriche, quelle ottiche e quelle meccaniche (ad esempio i moduli di Young e di Poisson), possono essere anisotrope, cioè dipendenti dal loro orientamento nello spazio. Solo alcuni cristalli sono invece isotropi. La formazione e le caratteristiche di un cristallo dipendono dalla velocità e dalle condizioni della solidificazione (detta anche "cristallizzazione"). Ad esempio, i liquidi che formano il granito vengono eruttati in superficie come lava vulcanica e si raffreddano in maniera relativamente lenta. Se il raffreddamento è più rapido si forma una roccia afanitica, con cristalli non visibili ad occhio nudo; un raffreddamento ancora più lento porta alla formazione di cristalli di grosse dimensioni. La cristallografia è la disciplina che si occupa dello studio e della descrizione della struttura cristallina. (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 결정 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 결정(結晶, 영어: crystal, crystalline solid)은 원자의 배열이 공간적으로 반복된 패턴을 가지는 물질이다. 액체를 냉각시키면 분자들의 운동이 느려지다가 마침내 어떤 온도 이하에서는 분자들이 일정한 배열을 이루게 되고 자유로이 돌아다닐 수 없게 된다. 이런 분자(또는 원자)들의 규칙적인 배열의 결과로 평면들로 둘러싸인 모양을 가지게 된 균일한 물질을 결정이라고 한다. 보다 엄밀하게 말해서 결정은 이산적인 공간 을 가지는 이상적인 물질이다. 현실의 물질의 크기는 유한하기 때문에 이러한 이상적인 물질은 존재할 수 없지만 물질을 구성하는 반복요소 (결정구조)의 수가 충분히 크면 (아보가드로 수 정도가 되면) 결정이라고 볼 수 있다. 수학적인 고차원 결정의 공간에 투영으로 사용되는 기술로 준결정도 있다.
* 공유결합결정
*
* 금속결정
*
* 결정에 대하여 이것을 형성하는 결합은 한가지 종류만이라고 할 수 없기 때문에 복수의 결합이 혼재 (공유성과 이온성 양쪽 모두를 나타내는 경우가 자주있음)하는 경우가 있다. 예시로 2001년에 39 K의 초전도를 나타내서 유명하게 된 MgB2 (이붕화 마그네슘)가 있다. MgB2는 금속이면서 원자간 결합이 공유결합에 의한 부분 (B층과 B원자간)과 주로 이온결합에 의한 부분 (Mg층과 B층간)으로 된다. (전자상태는 금속이므로 금속 결합적인 부분도 있음) 결정성이 전혀없는 물질을 (비정질)라고 하며, 결정의 반대말이 된다. (ko)
- Een kristal is een hoeveelheid periodiek gerangschikte atomen of moleculen, en dit zowel in twee als in drie dimensies. Meestal zal de materie die uit kristallen bestaat in een vaste toestand verkeren. Echter zijn er ook uitzonderingen bekend waar de stof uit vloeibare kristallen bestaat. Het woord kristal is afgeleid van het griekse woord κρύσταλλος, krustallos, dat ijs betekent. Men geloofde dat bergkristal door de goden vormgegeven ijs was. (nl)
- 結晶（けっしょう、（英: crystal）とは、原子、分子、またはイオンが、規則正しく配列している固体である。 (ja)
- Ciało krystaliczne – ciało stałe, w którym cząsteczki (w kryształach molekularnych), atomy (w kryształach kowalencyjnych) lub jony (w ) są ułożone w uporządkowany schemat powtarzający się we wszystkich trzech wymiarach przestrzennych. W objętości ciała cząsteczki zajmują ściśle określone miejsca, zwane węzłami sieci krystalicznej i mogą jedynie drgać wokół tych położeń. Każdy kryształ zbudowany jest z wielu powtarzających się komórek elementarnych. W zależności od ich rodzaju kryształy tworzą różne układy krystalograficzne. Określenie „ciało krystaliczne” odnosi się do ciał o dwojakiej budowie:
* monokryształu, zwanego krócej „kryształem” – uporządkowanie obejmuje całe ciało;
* polikryształu – uporządkowanie obejmuje fragmenty ciała. (pl)
- Um cristal é um sólido no qual os constituintes, sejam eles átomos, moléculas ou íons, estão organizados num padrão tridimensional bem definido, que se repete no espaço, formando uma estrutura com uma geometria específica. Em química e mineralogia, um cristal é uma forma da matéria na qual as partículas constituintes estão agregadas regularmente, criando uma estrutura cristalina que se manifesta macroscopicamente por assumir a forma externa de um sólido de faces planas regularmente arranjadas, em geral com elevado grau de simetria tridimensional. Cristal deriva da palavra em grego clássico: κρύσταλλος (krustallos) que quer dizer ao mesmo tempo "gelo" e "quartzo". (pt)
- Kristall är en fas hos vissa ämnen där atomerna, molekyler eller joner bildar en regelbunden struktur som upprepar sig i alla tre dimensioner. Ordet kristall härstammar från grekiskans kry'stallos som betyder både is och bergkristall. Kristallina material behöver inte ha en sammanhängande struktur genom hela materialet, det är i många material vanligt att den ordnade kristallina strukturen är samlad i många små områden som kallas korn. Varje korn är en kristall med ordnad struktur, hela materialet består av många sådana korn och materialet kan då betecknas som polykristallint (mång-kristallint). Ofta menar man med "kristall" ett prov bestående av en enda region. Kristaller kan bildas i ett flertal geometriska mönster, kristallstrukturer. Ju mera tätpackade dessa är, desto högre densitet har materialet. Kristallinitet förekommer hos de flesta typer av material, oavsett typen av kemisk bindning. Rena metaller är så gott som alltid ordnade i kristallmönster. Andra exempel är snöflingor, salt och diamanter. Trä och plast är vanligtvis delvis kristallina och delvis amorfa. Glas är ett amorft material, även om glas kan se ut som kristaller. Inte ens kristallglas är kristallint. Motsatsen – amorfa faser – är faser helt utan ordning. Dessutom finns kvasikristallfaser, där ämnena är ordnade, men på ett sätt som inte upprepar sig. (sv)
- Криста́ллы (от греч. κρύσταλλος первоначально — «лёд», в дальнейшем — «горный хрусталь; кристалл») — твёрдые тела, в которых частицы (атомы и молекулы) расположены закономерно, образуя трёхмерно-периодическую пространственную укладку — кристаллическую решётку. Кристаллы — твёрдые вещества, имеющие естественную внешнюю форму правильных симметричных многогранников, основанную на их внутренней структуре, то есть на одном из нескольких определённых регулярных расположений составляющих вещество частиц (атомов, молекул, ионов). Современное определение кристалла дано Международным союзом кристаллографов: материал представляет собой кристалл, если он имеет преимущественно острую дифракционную картину. В 2000 году самые крупные природные кристаллы были обнаружены в Пещере кристаллов в шахтовом комплексе Найка, в мексиканском штате Чиуауа. Некоторые из найденных там кристаллов гипса достигают 15 метров в длину, а в ширину — 1 метр. Известен своими гигантскими, метровыми, кристаллами сподумен. В 1914 году было опубликовано сообщение, что в руднике , Южная Дакота некогда был найден кристалл сподумена длиной 42 фута (12,8 м) и весом 90 тонн. (ru)
- Криста́л (англ. crystal, нім. Kristall m) — тверде тіло з упорядкованою внутрішньою будовою, що має вигляд багатогранника з природними плоскими гранями: впорядкованість будови полягає у певній повторюваності у просторі елементів кристала (атомів, молекул, йонів), що зумовлює виникнення т. зв. кристалічної ґратки. Завдяки подібній будові кристалічні речовини мають характерні властивості, як:
* стала температура плавлення
* спайність
* анізотропія
* пружність З кристалів складаються сніг і лід, гірські породи, цукор тощо. Форми кристалів поділяють на сингонії. Речовини, що не мають кристалічної ґратки, називають аморфними речовинами. (uk)
- 晶体是原子、离子或分子按照一定的周期性，在结晶过程中，在空间排列形成具有一定规则的几何外形的固体。 晶体的分布非常广泛，自然界的固体物质中，绝大多数是晶体。气体、液体和非晶物质在一定的合适条件下也可以转变成晶体。 晶体内部原子或分子排列的三维空间周期性结构，是晶体最基本的、最本质的特征，并使晶体具有下面的通性：
* 均匀性，即晶体内部各处宏观性质相同；
* 各向异性，即晶体中不同的方向上性质不同；
* 能自发形成多面体外形；
* 有确定的、明显的熔点；
* 有特定的对称性；
* 能对X射线和电子束产生衍射效应等。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Un cristall és una forma sòlida, en què els constituents, àtoms, molècules, o ions, estan empaquetats de manera ordenada i amb patrons de repetició que s'estenen en les tres dimensions espacials. La cristal·lografia és l'estudi dels cristalls i de la seva formació (cristal·logènesi). (ca)
- Ein Kristall ist ein Festkörper, dessen Bausteine – z. B. Atome, Ionen oder Moleküle – regelmäßig in einer Kristallstruktur angeordnet sind. Bekannte kristalline Materialien sind Kochsalz, Zucker, Minerale und Schnee – aber auch die Metalle. Aufgrund der regelmäßigen Anordnung der Atome bzw. Moleküle weisen Kristalle keine kontinuierlichen, wohl aber diskrete Symmetrien auf; man spricht von Fernordnung oder Translationssymmetrie. Die Wissenschaft von den Eigenschaften und Formen der Kristalle ist die Kristallographie. Eng verwandt sind die Metallographie und die Mineralogie. (de)
- Fíorsholaid, comhdhéanta as grúpaí adamh, ian nó móilíní atá eagraithe ar an dóigh chéanna arís is arís eile i ngach treo. Ní hionann is leachtanna agus ábhair dhímhorfacha eile, braitheann airíonna criostal ar an treo tríd an gcriostal atá i gceist. Is féidir struchtúr iomlán criostalta a shainiú trí laitís pointí (agus ní féidir ach 14 cineál díobh seo a bheith ann) agus an grúpa adamh a bhaineann le gach pointe ar an laitís sin a shainiú. (ga)
- Kristal atau hablur adalah suatu padatan yaitu atom, molekul, atau ion yang penyusunnya terkemas secara teratur dan polanya berulang melebar secara tiga dimensi. Secara umum, zat cair membentuk kristal ketika mengalami proses pemadatan. Pada kondisi ideal, hasilnya bisa berupa kristal tunggal, yang semua atom-atom dalam padatannya "terpasang" pada atau struktur kristal yang sama. Sementara, secara umum, kebanyakan kristal terbentuk secara simultan sehingga menghasilkan padatan polikristalin. (in)
- Een kristal is een hoeveelheid periodiek gerangschikte atomen of moleculen, en dit zowel in twee als in drie dimensies. Meestal zal de materie die uit kristallen bestaat in een vaste toestand verkeren. Echter zijn er ook uitzonderingen bekend waar de stof uit vloeibare kristallen bestaat. Het woord kristal is afgeleid van het griekse woord κρύσταλλος, krustallos, dat ijs betekent. Men geloofde dat bergkristal door de goden vormgegeven ijs was. (nl)
- 結晶（けっしょう、（英: crystal）とは、原子、分子、またはイオンが、規則正しく配列している固体である。 (ja)
- 晶体是原子、离子或分子按照一定的周期性，在结晶过程中，在空间排列形成具有一定规则的几何外形的固体。 晶体的分布非常广泛，自然界的固体物质中，绝大多数是晶体。气体、液体和非晶物质在一定的合适条件下也可以转变成晶体。 晶体内部原子或分子排列的三维空间周期性结构，是晶体最基本的、最本质的特征，并使晶体具有下面的通性：
* 均匀性，即晶体内部各处宏观性质相同；
* 各向异性，即晶体中不同的方向上性质不同；
* 能自发形成多面体外形；
* 有确定的、明显的熔点；
* 有特定的对称性；
* 能对X射线和电子束产生衍射效应等。 (zh)
- البِلَّوْرُ (والواحدة بِلَّوْرَة) أو الكريستال في الكيمياء وعلم المعادن وعلم المواد هو عبارة عن جسم صلب تكون فيه الجسيمات المكونة من الذرات أو الجزيئات أو الشوارد (الأيونات) مصطفة بترتيب منتظم وبنموذج متكرر يمتد في الفضاء ثلاثي الأبعاد. فيمكن تصور البلورة الكبيرة مكونة من خلايا بلورية صغيرة متماثلة ومتراصة بجانب بعضها البعض. تدعى العملية التي يتم فيها تشكيل البلورات بالتبلور، كما يدعى العلم الذي يعنى بدراسة خصائص وأشكال البلورات بعلم البلورات. فالبلورة هي جسم صلب متجانس له سلسلة ذرية متكررة ثلاثية الأبعاد، وبنية داخلية منظمة، تحدها أسطح مستوية تكونت بفعل العوامل الطبيعية تحت ظروف مناسبة ويسمى كل سطح وجه بلوري. (ar)
- Krystal je pevná látka, v níž jsou stavební prvky (atomy, molekuly nebo ionty) pravidelně uspořádány v opakujícím se vzoru, který se zachovává na velké vzdálenosti (oproti atomárním měřítkům). Struktura krystalu je tak určená základní jednotkou vzoru, nazývanou jednotková buňka, jejíž periodické opakování ve třech rozměrech tvoří krystalovou mřížku. V jednorozměrných či dvourozměrných strukturách (jako atomové řetězce či membrány) není při větších rozměrech periodické uspořádání stabilní. Krystaly jsou obecně anizotropní. Látka skládající se z krystalů se označuje jako krystalická. (cs)
- Ως κρύσταλλος χαρακτηρίζεται οποιοδήποτε στερεό που παρουσιάζει κανονική γεωμετρική διάταξη των δομικών του μερών. Το αλμυρό νερό αν μείνει ελεύθερο στον αέρα κι αρχίζει να εξατμίζεται θα σχηματιστούν λευκοί μικροσκοπικοί κρύσταλλοι από αλάτι. Πολλές χημικές ενώσεις όταν απομονώνονται από τα διαλύματά τους δημιουργούν κρυστάλλους όπως επίσης και τα περισσότερα τήγματα (προϊόντα τήξης), όταν αυτά στερεοποιούνται. Κρύσταλλοι μπορούν να σχηματιστούν και υπό ορισμένες συνθήκες πίεσης και θερμοκρασίας. Ακόμη, μερικά στοιχεία σχηματίζουν κρυστάλλους, όπως για παράδειγμα το ιώδιο. (el)
- Kristalo ĝenerale signifas eron de korpo, kiu en solida stato aperas sub la formo de regula aŭ simetria poliedro: kuba, prisma kristalo; kristaloj de marsalo, bismuto, glicerino; lavkristalo (potasa karbonato). Specife, kristalo ankaŭ signifas tre puran senkoloran vitron: kaliko el facetita kristalo; spegulo el venecia kristalo; vazoj el bohemia kristalo. Science, kristalo estas orda solidaĵo. Pli precize, kristalo estas solidaĵo kies atomoj, jonoj aŭ molekuloj pakiĝis laŭ regulan ordon etendantaj longan distancon kompare kun la grandeco de la atomo, jono, aŭ molekulo. (eo)
- A crystal or crystalline solid is a solid material whose constituents (such as atoms, molecules, or ions) are arranged in a highly ordered microscopic structure, forming a crystal lattice that extends in all directions. In addition, macroscopic single crystals are usually identifiable by their geometrical shape, consisting of flat faces with specific, characteristic orientations. The scientific study of crystals and crystal formation is known as crystallography. The process of crystal formation via mechanisms of crystal growth is called crystallization or solidification. (en)
- Kimikan, mineralogian eta materialen zientzian, kristala solido bat da, hiru espazio-dimentsioetan hedatzen den eredu errepikakor eta ordenatua osatuz paketatutako atomo, molekula edo ioiak dituena. Kristalografia deritzon zientziak aztertzen ditu. Hitza grezieratik dator (κρύσταλλος, krystallos, "izotz argia"), hasieran uraren forma solido berezia zela uste baitzen. Bereziki, kuartzoari izena emateko erabili izan da. Inoiz, kristalek akatsak dituzte: izatez, arrunt samarra da kristalak akasdunak izatea. Akats-motak eta haren egiturak eragin handia izaten du materialaren propietateetan. (eu)
- En física del estado sólido y química, un cristal es un sólido que presenta un patrón de difracción no difuso y bien definido. Inicialmente el nombre provenía de "kryos" que significa frío, aludiendo a la formación del hielo a partir del agua. Posteriormente el nombre cambió de connotación al referirse más bien a la transparencia, por lo que los griegos dieron el nombre "krystallos" al cuarzo, creyendo inicialmente que se trataba de una variedad de hielo que no se licuaba a temperatura ambiente. (es)
- Un cristal est un solide dont les constituants (atomes, molécules ou ions) sont assemblés de manière régulière, par opposition au solide amorphe. Par « régulier » on veut généralement dire qu'un même motif est répété à l'identique un grand nombre de fois selon un réseau régulier, la plus petite partie du réseau permettant de recomposer l'empilement étant appelée une « maille ». Les cristaux les plus communs sont la neige, le sucre, les sels, les silicates, les oxydes, les sulfures, les métaux et les pierres précieuses (gemmes). (fr)
- In mineralogia e cristallografia, un cristallo (dal greco κρύσταλλος, krýstallos, ghiaccio) è una struttura solida costituita da atomi, molecole o ioni aventi una disposizione geometricamente regolare, che si ripete indefinitamente nelle tre dimensioni spaziali, detta reticolo cristallino o reticolo di Bravais. La cristallografia è la disciplina che si occupa dello studio e della descrizione della struttura cristallina. (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 결정 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 결정(結晶, 영어: crystal, crystalline solid)은 원자의 배열이 공간적으로 반복된 패턴을 가지는 물질이다. 액체를 냉각시키면 분자들의 운동이 느려지다가 마침내 어떤 온도 이하에서는 분자들이 일정한 배열을 이루게 되고 자유로이 돌아다닐 수 없게 된다. 이런 분자(또는 원자)들의 규칙적인 배열의 결과로 평면들로 둘러싸인 모양을 가지게 된 균일한 물질을 결정이라고 한다. 보다 엄밀하게 말해서 결정은 이산적인 공간 을 가지는 이상적인 물질이다. 현실의 물질의 크기는 유한하기 때문에 이러한 이상적인 물질은 존재할 수 없지만 물질을 구성하는 반복요소 (결정구조)의 수가 충분히 크면 (아보가드로 수 정도가 되면) 결정이라고 볼 수 있다. 수학적인 고차원 결정의 공간에 투영으로 사용되는 기술로 준결정도 있다.
* 공유결합결정
*
* 금속결정
*
* (ko)
- Ciało krystaliczne – ciało stałe, w którym cząsteczki (w kryształach molekularnych), atomy (w kryształach kowalencyjnych) lub jony (w ) są ułożone w uporządkowany schemat powtarzający się we wszystkich trzech wymiarach przestrzennych. W objętości ciała cząsteczki zajmują ściśle określone miejsca, zwane węzłami sieci krystalicznej i mogą jedynie drgać wokół tych położeń.
* monokryształu, zwanego krócej „kryształem” – uporządkowanie obejmuje całe ciało;
* polikryształu – uporządkowanie obejmuje fragmenty ciała. (pl)
- Um cristal é um sólido no qual os constituintes, sejam eles átomos, moléculas ou íons, estão organizados num padrão tridimensional bem definido, que se repete no espaço, formando uma estrutura com uma geometria específica. Em química e mineralogia, um cristal é uma forma da matéria na qual as partículas constituintes estão agregadas regularmente, criando uma estrutura cristalina que se manifesta macroscopicamente por assumir a forma externa de um sólido de faces planas regularmente arranjadas, em geral com elevado grau de simetria tridimensional. (pt)
- Kristall är en fas hos vissa ämnen där atomerna, molekyler eller joner bildar en regelbunden struktur som upprepar sig i alla tre dimensioner. Ordet kristall härstammar från grekiskans kry'stallos som betyder både is och bergkristall. Kristaller kan bildas i ett flertal geometriska mönster, kristallstrukturer. Ju mera tätpackade dessa är, desto högre densitet har materialet. Motsatsen – amorfa faser – är faser helt utan ordning. Dessutom finns kvasikristallfaser, där ämnena är ordnade, men på ett sätt som inte upprepar sig. (sv)
- Криста́ллы (от греч. κρύσταλλος первоначально — «лёд», в дальнейшем — «горный хрусталь; кристалл») — твёрдые тела, в которых частицы (атомы и молекулы) расположены закономерно, образуя трёхмерно-периодическую пространственную укладку — кристаллическую решётку. Кристаллы — твёрдые вещества, имеющие естественную внешнюю форму правильных симметричных многогранников, основанную на их внутренней структуре, то есть на одном из нескольких определённых регулярных расположений составляющих вещество частиц (атомов, молекул, ионов). (ru)
- Криста́л (англ. crystal, нім. Kristall m) — тверде тіло з упорядкованою внутрішньою будовою, що має вигляд багатогранника з природними плоскими гранями: впорядкованість будови полягає у певній повторюваності у просторі елементів кристала (атомів, молекул, йонів), що зумовлює виникнення т. зв. кристалічної ґратки. Завдяки подібній будові кристалічні речовини мають характерні властивості, як:
* стала температура плавлення
* спайність
* анізотропія
* пружність З кристалів складаються сніг і лід, гірські породи, цукор тощо. Форми кристалів поділяють на сингонії. (uk)
|