[go: up one dir, main page]
More Web Proxy on the site http://driver.im/Перейти до вмісту

Horodyskia

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


†Horodyskia
Час існування: від 1,4 до 1,5 млрд років

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Тип: Glomeromycota
Порядок: Archaeosporales
Родина: Geosiphonaceae
Рід: †Horodyskia
Yochelson & Fedonkin, 2000
Види
  • H. moniliformis Yochelson & Fedonkin, 2000
  • H. minor Dong, Xiao, Shen & Zhou, 2008
  • H. williamsii Grey, Yochelson, Fedonkin & Martin, 2010</small.
Посилання
Вікісховище: Horodyskia
Fossilworks: 180149

Horodyskia — один з прадавніх відомих багатоклітинних організмів з тканинною організацією, скам'янілі рештки якого було знайдено в геологічних породах віком від 1,4 до 1,5 млрд років. Являли собою лінійно розташовані краплеподібні утвореннями (зооїди, або поліпіди), сполучені тонкою ниткою-пагоном (столоном)[1]. Ймовірно, у нижній частині столону існували коренеподібні вирости, що прикріплювали організм до субстрату[2].

Відомі такі види: H. moniliformis, H. williamsii[3].

Будова

[ред. | ред. код]

У цілому організм виглядає як розімкнене намисто завдовжки до 20-30 см на підошві з пісковику[4]. Він нагадує лінійні колонії гідроїдних поліпів і має достатню механічну міцність (не розривається при розмиванні осаду і перенесенні організму на нове місце). Розрізняється тонкий перидермальний покрив (імовірно, хітиноїдного складу) у вигляді теки поліпа облягаючої трубки столону[4]. Окремий поліп є округлим конусоподібним утворенням розміром від декількох міліметрів до 1 см, зануреним гострим кінцем у ґрунт. Усі поліпи окремої особини мають однакові розміри[1].

Виявлені екземпляри організмів на різних стадіях життєвого циклу. Порівняння скам'янілостей дозволяє припустити, що у міру наростання осадового шару навколо організму він міг перегруповуватися, збільшуючи розміри і зменшуючи кількість зооїдів[1].

Історія відкриття

[ред. | ред. код]

Названо на честь відомого палеонтолога Р. Городискі (англ. Robert Horodyski)[5], який відкрив і описав ці організми в 1972 році[6] у формації Аппекунни[en] надсерії Белт, у північно-західній частині американського штату Монтана[7]. Р. Городискі описав знахідку як «відмітини неясного походження[en] на плоскому субстраті, що нагадують ланцюжок з плоских намистинок» (англ. "problematic bedding - plane markings, each resembling a string of flat beads")[6].

Впродовж 10 подальших років існували серйозні сумніви в тому, що знахідка є скам'янілістю біологічного походження[8], перші статті в науковій періодиці стали з'являтися лише з 1982 року[7][9][10][11][12][13][14]. Таксономічна приналежність скам'янілостей довгий час вважалася невизначеною, тільки в 1991 році знахідку було уперше віднесеноа до багатоклітинних організмів, а в 1993 році Е. Йохельсон, М. Федонкин і Р. Городискі у своїй статті описали її як «багатоклітинну рослину або тварину і/або слід тварини, проте висновок про її органічне походження не остаточний» (англ. "metaphyte or metazoan body fossils and/or trace fossils, although evidence of their organic origin is still not conclusive")[15].

Після смерті Р. Городискі в 1995 році, Е. Йохельсон, М. Федонкін продовжили вивчення феномену і встановили, що скам'янілості є рештками живих багатоклітинних еукаріотичних організмів[16][17][18]. Вік вміщуючих порід визначений уран-свинцевим методом по цирконах з перекриваючої формації Перселл Лава і склав 1443±7 млн років[19].

Численні скам'янілості Horodyskia, починаючи з 1990 року, виявлено у Західній Австралії в пісковиках підсерії Манганіз[20]. Вік вміщуючих порід за різними даними становить 1211—1070[21] чи 1400—1070 млн років[22]. Організми щільно заселяли великі території розмірами в сотні кілометрів на добре аерованому морському мілководді[16][23].

Скам'янілості Horodyskia знайдено також у формації Чженмугуань (Zhengmuguan Formation) в Північному Китаї[24].

Труднощі класифікації

[ред. | ред. код]

Нині в палеонтологічних колах немає повної згоди відносно класифікації цих організмів. Існує думка, що це могли бути колоніальні форамініфери[25].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Fedonkin, M.A. (March 2003). The origin of the Metazoa in the light of the Proterozoic fossil record (PDF). Paleontological Research. 7 (1): 9—41. doi:10.2517/prpsj.7.9. Архів оригіналу (PDF) за 26 лютий 2009. [Архівовано 2009-02-26 у Wayback Machine.] — Скорочений переклад російською [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
  2. ↑ Martin, D.McB. (August 2004). Depositional environment and taphonomy of the 'strings of beads': Mesoproterozoic multicellular fossils in the Bangemall Supergroup, Western Australia. Australian Journal of Earth Sciences. 51 (4): 555—561. doi:10.1111/j.1400-0952.2004.01074.x. Процитовано 2 вересня 2008.
  3. ↑ Kathleen Grey, Ellis L. Yochelson, Mikhail A. Fedonkin and David McB. Martina Horodyskia williamsii new species, a Mesoproterozoic macrofossil from Western Australia. Precambrian Research, v. 180, Issues 1-2, June 2010, P. 1-17, doi:10.1016/j.precamres.2010.02.006.
  4. ↑ а б Федонкин М. А. Две летописи жизни: опыт сопоставления (палеобиология и геномика о ранних этапах эволюции биосферы) [Архівовано 30 вересня 2011 у Wayback Machine.]. Опубликовано в сборнике статей, посвященном 70-летию академика Н. П. Юшкина: «Проблемы геологии и минералогии», c. 331—350. / Отв. редактор А. М. Пыстин. — Сыктывкар: Геопринт, 2006. — 448 с. ISBN 5-98491-018-7
  5. ↑ Костинский А., Марков А. Жизнь была на Земле всегда [Архівовано 13 листопада 2010 у Wayback Machine.]. Радио Свобода, 22.05.2007 13:56.
  6. ↑ а б ReBecca Hunt-Foster Glacier National Park Geology & Paleontology: Part 3 — Appekunny and Grinnell [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — paleochick.blogspot.com, August 31, 2008.
  7. ↑ а б Horodyski R. J. 1982. Problematic bedding-plane markings from the Middle Proterozoic Appekunny Argillite, Belt Supergroup, northwestern Montana. Journal of Paleontology. V. 56. P. 882—889.
  8. ↑ Horodyski, R.J., 1981, Pseudomicrofossils and altered microfossils from a Middle Proterozoic Shale, Belt Supergroup, Montana: Precambrian Research, v. 16, p. 143—154.
  9. ↑ Horodyski, R.J., 1983a, Sedimentary geology and stromatolites of the Middle Proterozoic Belt Supergroup, Glacier National Park, Montana: Precambrian Research, v. 20, p. 391—425.
  10. ↑ Horodyski, R.J., 1985a, Stromatolites and Paleontology of the Middle Proterozoic Belt Supergroup, Glacier National Park, Montana, in Whipple, J.W., O.B. Raup, Kelty, T., Davis, G., and Horodyski, R., eds., A field guidebook to the geology of Glacier National Park, Montana and vicinity: Society for Sedimentary Geologist (SEPM) midyear meeting field guide, 19 p.
  11. ↑ Horodyski, R.J., 1985b, Stromatolites of the Middle Proterozoic Belt Supergroup, Glacier National Park, Montana: Summary and a comment on the Relationships between their Morphology and Paleoenvironment, in Toomey, D.F., and Nitecki, M.H., eds., Paleoalgology: Contemporary Research and Applications: Berlin-Heildelberg, p. 34-39.
  12. ↑ Horodyski, R.J., 1989, Stromatolites of the Belt Supergroup, Glacier National Park, Montana, in Winston, D., Horodyski, R.J., and Whipple, J.W., eds., Middle Proterozoic Belt Supergroup, Western Montana: 28th International Geological Congress, Field Trip Guidebook T334, p. 27-42.
  13. ↑ Horodyski, R.J., 1993a, Paleontology of Proterozoic shales and mudstones: Examples from the Belt Supergroup, Chuar Group, and Pahrump Group, western U.S.A: Precambrian Research v. 61, no. 3-4, p. 241—278.
  14. ↑ Horodyski, R.J., 1993b, Precambrian paleontology of the western conterminous United States and northwestern New Mexico, in Reed, J.C., ed., Precambrian of the Conterminous United States: Boulder, Geological Society of America, Geology of North America, v. C-2, p. 558—565.
  15. ↑ Yochelson, E.L., Fedonkin, M.A. and Horodyski, R.A., 1993, Evidence of life in the Appekunny Formation (1.2-1.4 BY), Glacier National Park, Montana. Geological Society of America, Abstracts with Programs, v. 25, p. 268A.
  16. ↑ а б Федонкин М. А. 2004. Изменение доступности металлов и эвкариотизация биосферы в докембрии. В кн.: Современные проблемы геологии (Гаврилов Ю. О., Хуторской М. Д., ред.) Труды ГИН РАН, вып. 565, Наука, Москва, с. 426—447.
  17. ↑ Fedonkin M.A., Yochelson E.L., Horodyski R.J. 1994. Ancient Metazoa. National Geographic Research and Exploration. V. 10. P. 201—223.
  18. ↑ Fedonkin M.A., Yochelson E.L. 2002. Middle Proterozoic (1.5 Ga) Horodyskia monilformis Yochelson and Fedonkin, the oldest known tissue grade colonial eukaryote. Smithsonian Contribution to Paleobiology, Washington D.C. №. 94. 29 pp.
  19. ↑ Evans K. V., Aleinikoff J. H., Obradovich J. D., Fanning C. M. 2000. SHRIMP U-Pb geochronology of volcanic rocks, Belt Supergroup, western Montana: evidence for rapid deposition of sedimentary strata. Canadian Journal of Earth Sciences. V. 37. P. 1287—1300.
  20. ↑ Grey, K., Williams, I. R. 1990. Problematic bedding-plane markings from the Middle Proterozoic Manganese Group, Bangemall Basin, Western Australia. Precambrian Research. V. 46. P. 307—327.
  21. ↑ Martin D. McB., Thorne A. M. 2001. New insights into the Bangemall Supergroup. Western Australia Geological Survey. Record 2001/5. P. 1–2.
  22. ↑ Martin D. McB. 2003. The dawn of multicellular life: evidence from the Bangemall Supergroup. Geological Survey of Western Australia 2003, extended abstracts. P. 18-19.
  23. ↑ Grey K., Williams I.R., Martin D.McB., Fedonkin M.A., Gehling J.G., Runnegar B.N., Yochelson E.L. 2002. New occurrences of 'strings of beads' in the Bangemall Supergroup: a potential biostratigraphic marker horizon. Geological Survey of Western Australia, Annual Review 2000—2001. P. 69-73.
  24. ↑ Shen, Bing Xiao, Shuhai; Dong, Lin; Zhou, Chuanming; Liu, Jianbo Problematic Macrofossils From Ediacaran Successions in the North China and Chaidam Blocks[недоступне посилання з лютого 2019] — www.redorbit.com, November 11, 2007.
  25. ↑ Dong, L., Xiao, S., Shen, B., and Zhou, C. (Jan 2008). Silicified Horodyskia and Palaeopascichnus from upper Ediacaran cherts in South China: tentative phylogenetic interpretation and implications for evolutionary stasis. Journal of the Geological Society. 165: 367—378. doi:10.1144/0016-76492007-074. Процитовано 2 вересня 2008.

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Horodyskia&oldid=44003341