Doolittle
Doolittle | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Студійний альбом | |||||||
Виконавець | Pixies | ||||||
Дата випуску | 18 квітня 1989 | ||||||
Записаний | 31 жовтня — 23 листопада 1988 | ||||||
Жанр | Альтернативний рок | ||||||
Тривалість | 38 хв 38 с | ||||||
Мова | англійська | ||||||
Лейбл | 4AD, Elektra | ||||||
Продюсер | Джил Нортон | ||||||
Хронологія Pixies | |||||||
|
Doolittle — другий студійний альбом американського рок-гурту Pixies, виданий в 1989 року.
Наскрізною темою, сполучною ниткою композицій на Doolitle виступає сюрреалізм. Відкриваюча альбом «Debaser» містить алюзії на фільм Луїса Буньюэля і Сальвадора Далі «Андалузький пес». Блек Френсіс відзначив схожість свого мислення і творчого методу з роботою знаменитих сюрреалістів в інтерв'ю The New York Times: «Я читав слова режисера Девіда Лінча про те, що у нього є ідеї і образи в голові, але він точно не знає, що вони означають. Ось і я роблю так само»[1].
В інших піснях фронтмен Pixies зачіпає проблеми взаємин людини і навколишнього середовища, що ведуть до природних катастроф («Monkey Gone to Heaven»), описує ексцентричних суб'єктів[2]. В «Wave of Multilation» Френсіс розповідає про «японських бізнесменів, які, проваливши справи, спрямовуються разом з сім'ями у відкрите море назустріч загибелі»[3]. А прототипом героя «Crackity Jones» послужив сусід Френсіса по кімнаті часів його візиту в Пуерто-Рико в студентські роки (співак описував його як «нервозного сусіда-гея з дивацтвами»)[4].
Знайшлося місце на альбомі і біблійським мотивам. Композиція «Dead» заснована на історії Давида і Вірсавії, а «Gounge Away» — Самсона і Даліли[5].
Видання | Країна | Список | Рік | Місце |
---|---|---|---|---|
Hot Press | Ірландія | Top 100 Albums[6] | 2006 | #34 |
Juice | Австралія | The 50 Best Albums of All Time[7] | 1997 | #2 |
NME | Велика Британія | 100 Best Albums[8] | 2003 | #2 |
Panorama | Норвегія | The 30 Best Albums of the Year 1970–98 | 1999 | #1 |
Pitchfork Media | США | 100 найкращих альбомів 1980-их[9] | 2002 | #4 |
Q | Велика Британія | Ultimate Music Collection[10] | 2005 | * |
Rolling Stone | США | The 500 Greatest Albums of All Time | 2005 | #226 |
Spin | США | 100 найкращих альбомів, 1985–2005[11] | 2005 | #36 |
Slant Magazine | США | Найкращі альбоми 1980-их[12] | 2012 | #34 |
(*) немає рейтингу.
- «Debaser» — 2:52
- «Tame» — 1:55
- «Wave of Mutilation» — 2:04
- «I Bleed» — 2:34
- «Here Comes Your Man» — 3:21
- «Dead» — 2:21
- «Monkey Gone to Heaven» — 2:56
- «Mr. Grieves» — 2:05
- «Crackity Jones» — 1:24
- «La La Love You» — 2:43
- «No. 13 Baby» — 3:51
- «There Goes My Gun» — 1:49
- «Hey» — 3:31
- «Silver» (Francis/Kim Deal) — 2:25
- «Gouge Away» — 2:45
- ↑ Sisario, 2006, с. 26.
- ↑ Sisario, 2006, с. 96.
- ↑ Sisario, 2006, с. 83.
- ↑ Sisario, 2006, с. 12.
- ↑ Spitz, Marc. «Life to the Pixies» Spin. Вересень 2004. (англ.)
- ↑ Electric Ladyland (100/100 Greatest Albums Ever). Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 16 березня 2007.
- ↑ Juice All Time 50 Albums. Rocklist.net. Архів оригіналу за 15 травня 2007. Процитовано 16 березня 2007.
- ↑ NME's 100 Best Albums. Rocklist.net. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 16 березня 2007.
- ↑ Top 100 Albums of the 1980s. 20 листопада 2002. Архів оригіналу за 22 травня 2009. Процитовано 1 червня 2009. [Архівовано 2009-05-22 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Q Ultimate Music Collection. Rocklist.net. Архів оригіналу за 29 грудня 2012. Процитовано 16 березня 2007.
- ↑ SPIN.com: 100 Greatest Albums, 1985–2005. 20 червня 2005. Архів оригіналу за 12 березня 2007. Процитовано 16 березня 2007. (англ.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 травня 2012. Процитовано 3 травня 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)