Biman Bangladesh Airlines
| ||||
Тип | авіакомпанія | |||
---|---|---|---|---|
Дата заснування | 1972 | |||
Хаби | Міжнародний аеропорт Османі | |||
Штаб-квартира | Дакка | |||
Сайт | biman-airlines.com |
Biman Bangladesh Airlines (бенг. বিমান বাংলাদেশ এয়ারলাইনসবিমান বাংলাদেশ এয়ারলাইনস), відома як Biman (бенг. বিমানবিমান), — національний авіаперевізник Бангладеш. Базується в міжнародному аеропорту Дакки, а також виконує польоти з аеропортів інших великих міст країни — Читтагонга і Сілхета. Основною діяльністю компанії є організація перевезень паломників під час хаджу, туристів, мігрантів та сезонних робітників[1]. На внутрішньому ринку авіакомпанії складають конкуренцію приватні авіаперевізники Regent Airways і United Airlines.
У період з лютого 1972 року до 1996 року Biman була монополістом в індустрії регіональних авіаперевезень Бангладеш[2]. До 23 липня 2007 року, коли Biman була перетворена в публічну компанію, компанія перебувала у володінні держави. З 2007 року авіакомпанія веде активне оновлення флоту, для чого з авіабудівною компанією Boeing були укладені тверді контракти на 10 нових літаків[3], і поступове скорочення штату співробітників. Biman Bangladesh Airlines допущена до польотів в Європу[4][5], а також успішно пройшла аудит безпеки IATA, після чого компанія відновила виконання рейсів в деякі країни Європи та Азії[6][7].
Biman Bangladesh Airlines була заснована 4 січня 1972 року указом президента № 126[8] як національна авіакомпанія Бангладеш. Спочатку штат компанії становили 2 500 колишніх працівників Pakistan International Airlines, включаючи сімнадцять пілотів Boeing 707[9]. На початку операційної діяльності авіакомпанія називалася Air Bangladesh, але незабаром вона була перейменована і отримала свою сучасну назву[10].
4 лютого 1972 року компанія розпочала виконання внутрішніх рейсів між Даккою і Читтагонгом на єдиному власному літаку — який раніше експлаатувався в Індії Douglas DC-3[11]. 10 лютого 1972 року цей літак розбився під Даккою під час випробувального польоту, у зв'язку з чим у флот були включені два Fokker F-27, що раніше належали індійської авіакомпанії Indian Airlines. Незабаром після цього до складу флоту увійшов перший Douglas DC-6, взятий в оренду Всесвітньою радою церков і використаний авіакомпанією для відкриття рейсів з Дакки в Калькутту[12]. 4 березня 1972 року авіакомпанія відкрила щотижневі рейси в Лондон на Boeing 707, взятому в лізинг у British Caledonian Airlines[13]. Усього в перший рік операційної діяльності Biman Bangladesh Airlines виконала 1 079 рейсів і перевезла понад 380 000 пасажирів.
Протягом 1973 року авіакомпанія поступово нарощувала парк повітряних суден і збільшувала частоту рейсів: так, протягом року парк поповнився чотирма Fokker F-27, що дозволило збільшити частоту рейсів Дакка — Калькутта до двох на день, і одним Boeing 707, завдяки чому рейс до Лондона став виконуватися двічі на тиждень. У 1974 році почалося розширення маршрутної мережі: були відкриті рейси в Катманду, Бангкок і Дубай. У 1981 році Biman Bangladesh Airlines почала експлуатацію двох Fokker F28-4000[14], а в 1983-му — трьох Douglas DC-10-30, які поступово замінили старіючі Boeing 707[15]. 5 серпня 1984 року сталася найбільша в історії компанії авіакатастрофа — Fokker F-27, що летів з Читтагонга в Дакку з 45 пасажирами на борту, через помилки екіпажу не долетів до смуги міжнародного аеропорту Дакки і розбився[16]. В 1996 році для виконання далекомагістральних рейсів Biman придбала Airbus A310-300.
У 2000-х та 2010-х роках Biman часто критикувалася за численні затримки рейсів. Так, у 2012 році лише 35 % рейсів авіакомпанії вилетіли за розкладом[17]. У 2010-х роках з метою економії коштів застарілі моделі літаків, були замінені на нові: у 2012 році всі були в Biman Fokker F28 були виведені з експлуатації і замінені на Boeing 737-800[18], а двома роками пізніше, 24 лютого 2014 року, була припинена експлуатація Douglas DC-10[19].
Станом на квітень 2017 року посаду генерального директора займає маршал авіації у відставці Джамал Уддін Ахмед, в той час як виконавчим директором авіакомпанії є Мосаддик Ахмед. У період з березня до квітня 2013 2014 року посаду виконавчого директора обіймав Кевін Джон Стіл, який став першим іноземним виконавчим директором за всю історію Biman Bangladesh Airlines[20]. 19 квітня 2014 року Стіл звільнився через проблеми зі здоров'ям[21].
З моменту заснування і до 22 липня 2007 року авіакомпанія перебувала у володінні держави. 23 липня Biman Bangladesh Airlines стала найбільшою в Бангладеш публічною компанією[22].
Починаючи з кінця 1990-х років через неправильне управління авіакомпанія була хронічно збиткова[23], у зв'язку з чим 2004 році уряд Бангладеш запропонував продати 40 % акцій Biman іноземним авіаперевізникам з передачею їм управління компанією. Однак через те, що право прийняття певних ключових рішень залишалося за державою, покупців знайдено не було[24].
У травні 2007 року урядом Бангладеш були оприлюднені плани по перетворенню Biman Bangladesh Airlines в публічну компанію, частки в якій повинні були отримати 7 інших публічних організацій. Саму авіакомпанію планувалося перейменувати в Bangladesh Airlines. У рамках реструктуризації була введена система добровільного виходу на пенсію з метою зменшення відношення кількості працівників на один літак. До приватизації Biman на один літак авіакомпанії доводилося 367 робітників, у той час як у розвинених авіаперевізників ця цифра становила в середньому 200 робітників[25]. Штат планувалося скоротити на 1 600 осіб, але було отримано понад 2 600 заявок на звільнення. 1863 з них були задоволені[26]. 23 липня 2007 року Biman стала найбільшою в Бангладеш публічною компанією, при цьому 51 % акцій отримало держава, а решта 49 % були розподілені між сімома членами ради директорів[27]. Початкові плани по перейменуванню авіакомпанії були відкинуті[28].
В 2007-2008 фінансовому році Biman вперше за десятиліття відзвітувала про прибуток у 60 мільйонів бангладеських так. У 2008-2009 фінансовому році прибуток склав 150 мільйонів бангладеських так[29], однак у 2009-2010 фінансовому році авіакомпанія знову отримала збиток в 800 мільйонів бангладеських так[30]. У 2010-2011 та 2011-2012 фінансових роках ситуація не покращилася: авіакомпанія відзвітувала про збитки в 2 мільярди і 6 мільярдів бангладеських так відповідно. В 2012-2013 фінансовому році Biman також отримала збиток в 1,9 мільярда бангладеських так. Авіакомпанія відзвітувала про прибуток у 2,72 мільярда бангладеських так в 2014-2015 фінансовому році[31]. Станом на грудень 2013 року борг Biman Bangladesh Airlines становив 15,6 мільярдів бангладеських так, в тому числі майже 3,7 мільярда перед управлінням цивільної авіації Бангладеш і 8,5 мільярдів перед постачальником авіапалива Padma Oil Company[32].
У квітні 2017 року Biman Bangladesh Airlines експлуатувала наступні літаки[33]:
Тип літака | В експлуатації | Замовлено | Опціон | Пасажиромісткість | Примітки | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
J | W | Y | Всього | |||||
Boeing 737-800 | 4 | — | 2[34] | 12 | — | 150 | 162 | Нові Boeing 737-800 поставлені в листопаді і грудні 2015 року. |
Boeing 777-200ER | 2 | — | — | 12 | 21[35] | 286 | 319 | Взяті в лізинг у EgyptAir[36]. |
Boeing 777-300ER | 4 | — | 4[37] | 35 | — | 384 | 419 | Поставки з жовтня 2011 року[38]. |
Boeing 787-8 | — | 4 | 4 | TBA | Поставки в 2019 2020 роках. | |||
Bombardier Dash 8 Q400 | 2 | — | — | — | — | 74 | 74 | Взяті в лізинг у Smart Aviation[39]. |
Всього | 12 | 6 | 10 |
У різні періоди своєї історії Biman також використовувала наступні типи повітряних суден[40]:
Biman володіє поруч дочірніх компаній, що займаються наземним і технічним обслуговуванням літаків, а також приготуванням бортового харчування[41].
Компанія | Рід діяльності | Рік заснування |
---|---|---|
Biman Ground Handling | Наземне обслуговування літаків | 1972 |
Biman Poultry Complex | Розведення птахів | 1980 |
Bangladesh Airlines Training Centre | Підготовка персоналу | 1987 |
Biman Flight Catering Centre | Приготування бортового харчування | 1989 |
Biman Engineering | Технічне обслуговування літаків | 2004 |
За всю історію Biman Bangladesh Airlines з її літаками відбулося 11 авіаподій, 2 з яких спричинили за собою людські жертви, а ще 6 — списання літака[42].
Дата | Місце | Тип літака | Реєстраційний номер | Доля літака | Людей на борту | Кількість загиблих | Короткий опис | Джерела |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
10 жовтня 1972 | Дакка | Douglas DC-3 | Невідомий | Розбився | 5 | 5 | Розбився в ході випробувального польоту. | [43] |
18 листопада 1979 | Підокруг Савар | Fokker F27-200 | S2-ABG | Списаний | 4 | 0 | Здійснив вимушену посадку через плам'я в обох двигунах. | [44][45] |
3 квітня 1980 | Сінгапур | Boeing 707-320C | S2-ABQ | Списаний | 74 | 0 | Відмова всіх двигунів відразу після взльоту на висоті близько 30 м. | [46][47] |
5 серпня 1984 | Дакка | Fokker F27-600 | S2-ABJ | Розбився | 49 | 49 | Не долетів до злітної смуги через помилки екіпажу. | [48] |
22 грудня 1997 | Сілет | Fokker F28-4000 | S2-ACJ | Списаний | 89 | 0 | Сів в 5 км від злітної смуги через сильний туман. | [49][50][51][52] |
8 жовтня 2004 | Сілет | Fokker F28-4000 | S2-ACH | Списаний | 79 | 0 | Викотився за межі злітної смуги на 46 м через погані погодні умови. | [53][54] |
1 червня 2005 | Читтагонг | McDonnell Douglas DC-10-30ER | S2-ADN | Списаний | 216 | 0 | Зійшов зі смуги відразу після посадки і рухнув. | [55][56][57] |
12 березня 2007 | Дубай | Airbus A310-300 | S2-ADE | Списаний | 236 | 0 | Під час розбігу рухнула носова стійка шасі. Літак зупинився за межами ЗПС, але паралізував роботу аеропорту майже на 8 годин. | [58][59] |
- ↑ Siddiqui, Tasneem (ноябрь 2005). International labour migration from Bangladesh. Geneva: International Labour Office. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 23 червня 2014. [Архівовано 2017-11-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Airports. Banglapedia. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 25 червня 2014.
- ↑ Boeing starts $1.3 bln Bangladesh plane supply in 2011. Reuters. 8 мая 2010. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 25 червня 2014.
- ↑ Official Journal of the European Union. European Aviation Safety Agency. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 25 червня 2014.
- ↑ EU Airline Ban List (PDF). European Aviation Safety Agency. Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2016. Процитовано 25 червня 2014.
- ↑ Shariful Islam and Sayeda Akter (22 июля 2012). Bangladesh off the unsafe list. Civil Aviation Organisation of Bangladesh. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 25 червня 2014. [Архівовано 2017-11-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Biman gets int'l registration renewed. The Daily Star. 23 марта 2012. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 25 червня 2014. [Архівовано 2014-04-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Biman Bangladesh Airlines Limited. Banglapedia. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 25 червня 2014.
- ↑ Berry, Jim. {{{Заголовок}}}.
- ↑ World Airlines — Biman Bangladesh Airlines. Flight International. 18 мая 1972. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 25 червня 2014. [Архівовано 2014-02-02 у Wayback Machine.]
- ↑ World Airline Survey — Biman Bangladesh Airlines. Flight International. 22 марта 1973. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 25 червня 2014.
- ↑ Airline Directory Updates. Flight International. 22 июня 1972. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 25 червня 2014. [Архівовано 2017-11-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Air Transport. Flight International. 22 марта 1972. Архів оригіналу за 12 січня 2013. Процитовано 25 червня 2014.
- ↑ Biman Bangladesh Airlines recieves its first F28. Flight International. 10 октября 1981. Архів оригіналу за 25 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ Biman at height of flight disarray. The Daily Star. 26 ноября 2005. Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ S2-ABJ Accident Description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ CEO's message (англ.). Biman Bangladesh Airlines. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 17 липня 2014. [Архівовано 2017-11-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Dwyer-Lindgren, Jeremy (25 марта 2014). A Look at the Biman Bangladesh Fleet through the Grave. airchive.com. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 17 липня 2014.
- ↑ Sloan, Chris (24 февраля 2014). The Last Douglas DC-10 Passenger Flight Ever. airchive.com. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 17 липня 2014.
- ↑ First foreign CEO for Biman. bdnews24.com. 18 марта 2013. Процитовано 27 червня 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Kevin leaves for home after job at Biman. The Financial Express. 20 апреля 2014. Архів оригіналу за 24 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ Rashidul, Hasan (6 июня 2007). Biman offers its staff voluntary retirement. The Daily Star. Архів оригіналу за 9 жовтня 2012. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ 2005 Economic Review (PDF). Bangladesh Ministry of Finance. Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2007. Процитовано 29 червня 2014.
- ↑ Biman's call for strategic partner floops. The New Age. 15 ноября 2006. Архів оригіналу за 18 листопада 2006. Процитовано 29 червня 2014. [Архівовано 2006-11-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Over 2,100 Biman staff want to quit voluntarily. The Daily Star. 21 июня 2007. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 29 червня 2014. [Архівовано 2013-06-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Biman short-lists 1,863 for voluntary retirement. bdnews24.com. 1 июля 2007. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 29 червня 2014. [Архівовано 2014-04-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Biman starts journey as public limited company. The Daily Star. 1 августа 2007. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 29 червня 2014. [Архівовано 2013-06-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Biman's PLC plan delayed by 3 weeks. The Daily Star. 26 июня 2007. Архів оригіналу за 9 жовтня 2012. Процитовано 29 червня 2014.
- ↑ Biman’s remarkable recovery. The Daily Star. 2 сентября 2013. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 29 червня 2014. [Архівовано 2014-06-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Biman still dogged by losses. bdnews24.com. 4 декабря 2011. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 17 липня 2014. [Архівовано 2017-11-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Biman sees profit after record losses. Dhaka Tribune. 25 января 2016. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
- ↑ BB refuses to be loan guarantor for Biman. The Daily Star. 3 декабря 2013. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 17 липня 2014. [Архівовано 2014-06-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Fleet Information. Biman Bangladesh Airlines. Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 26 червня 2014. [Архівовано 2019-05-22 у Wayback Machine.]
- ↑ Shariful Islam and Rashidul Hasan (10 июля 2011). Biman banks on Boeing. The Daily Star. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2014. [Архівовано 2014-04-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Bihanga May-June 2014 (PDF). Biman Bangladesh Airlines. с. 82. Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2014. Процитовано 23 червня 2014. [Архівовано 2014-08-11 у Wayback Machine.]
- ↑ Second leasehold Boeing joins Biman fleet. The Daily Star. 8 мая 2014. Архів оригіналу за 10 травня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ Karp, Aaron (26 июня 2014). Biman adds four 737NGs. ATW. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 26 червня 2014. [Архівовано 2017-11-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Boeing delivers 300th 777-300ER to Biman Bangladesh. Flightglobal. 24 октября 2011. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 27 липня 2014. [Архівовано 2013-06-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Biman gets 2 aircraft for domestic operation. The Daily Star. 3 апреля 2015. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
- ↑ Biman Bangladesh Airlines Former Fleet. AeroTransport Data Bank. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 27 червня 2014.
- ↑ Corporate Profile. Biman Bangladesh Airlines. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 27 червня 2014. [Архівовано 2013-07-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Accident record for Biman Bangladesh Airlines. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ DC-3 Accident Description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ S2-ABG Accident Description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ Airline Accidents. Flight International. 15 декабря 1979. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ S2-ABQ Accident Description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ Flight safety: 1980. Flight International. 24 січня 1981. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ Commercial Flight Safety: 1984. Flight International. 26 січня 1985. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ S2-ACJ Accident Description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ Chronology of Biman mishaps. The Daily Star. 9 жовтня 2004. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ Airline Safety Review. Flight International. 21 січня 1998. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ 1997 World Airline Safety. Flight International. 7 січня 1998. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ S2-ACH Accident Description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ F-28 crashes in heavy rain. Flightglobal. 19 жовтня 2004. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2014. [Архівовано 2014-04-29 у Wayback Machine.]
- ↑ S2-ADN Accident Description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 15 жовтня 2007. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ Hasan, Rashidul (10 вересня 2006). Biman pilot sacked over DC-10 crash. The Daily Star. Архів оригіналу за 9 жовтня 2012. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ DC-10 mishap closes airport. Flightglobal. 12 липня 2005. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2014. [Архівовано 2014-04-29 у Wayback Machine.]
- ↑ S2-ADE Accident Description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ Biman Bangladesh Airbus A310 accident closes Dubai International Airport. Flightglobal. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 26 червня 2014. [Архівовано 2017-11-12 у Wayback Machine.]