[go: up one dir, main page]
More Web Proxy on the site http://driver.im/Перейти до вмісту

Скиток

Координати: 52°4′19″ пн. ш. 30°58′2″ сх. д. / 52.07194° пн. ш. 30.96722° сх. д. / 52.07194; 30.96722
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Скиток
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Тер. громада Добрянська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74100090180065090
Основні дані
Засноване 1749
Перша згадка 1749 (275 років)
Населення 31
Площа 0,33 км²
Густота населення 93,94 осіб/км²
Поштовий індекс 15013
Телефонний код +380 4641
Географічні дані
Географічні координати 52°4′19″ пн. ш. 30°58′2″ сх. д. / 52.07194° пн. ш. 30.96722° сх. д. / 52.07194; 30.96722
Середня висота
над рівнем моря
122 м
Водойми Сож
Місцева влада
Адреса ради 15011, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт. Добрянка, пл. Центральна, 8.
Карта
Скиток. Карта розташування: Україна
Скиток
Скиток
Скиток. Карта розташування: Чернігівська область
Скиток
Скиток
Мапа
Мапа

CMNS: Скиток у Вікісховищі

Ски́ток — село в Україні, у Добрянській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 31 осіб. До 2019 орган місцевого самоврядування — Новояриловицька сільська рада.

Історія

[ред. | ред. код]

З даними «Списку населених місць Чернігівської губернії, які мають не менше 10 мешканців, за даними 1901 року», «Скиток, Городнянського повіту, Яриловицької волості, 60 чоловіків та 67 жінок, 3 стану, 1 дільниці земського начальника»[1].

У селі була Миколаївська церква, згадана у «Алфавітному списку церков Чернігівської єпархії» (1908).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Добрянської селищної громади.[2]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Ріпкинського району, село увійшло до складу Чернігівського району Чернігівської області[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 56 осіб, з яких 18 чоловіків та 38 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 31 особа[5].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 28 90.32%
російська 3 9.68%
Усього 31 100%

Прикордонний статус

[ред. | ред. код]

Село на заході і півночі має прикордонну смугу із Білоруссю. Про це інформують спеціальні таблички. У зв'язку з цим заборонено полювати в лісах, рибалити в річці, купатися теж заборонено. Навіть підходити до річки Сож теж заборонено, що однак не виконується місцевими жителями — вони купаються в річці та ловлять рибу[джерело?]. На сході села знаходиться прикордонний пункт Нові Яриловичі, що однак ніяк не сказалося на добробуті села — воно продовжує занепадати.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Список населенных мест Черниговской губернии, имеющих не менее 10 жителей, по данным 1901 года. Чернигов, 1902, с.153»
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]