Шоле
Шоле Cholet | |
---|---|
Країна | Франція |
Регіон | Пеї-де-ла-Луар |
Департамент | Мен і Луара |
Округ | Шоле |
Кантон | -кантон |
Код INSEE | 49099 |
Поштові індекси | 49300 |
Координати | 47°03′36″ пн. ш. 0°52′42″ зх. д.H G O |
Висота | 63 - 184 м.н.р.м. |
Площа | 87,47 км² |
Населення | 53 936 (01.01.2021[1]) |
Густота | 616,6 ос./км² |
Розміщення | |
Влада | |
Мер Мандат |
Gilles Bourdouleix 2020-2026 |
Офіційна сторінка | |
Шоле́ (фр. Cholet) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Пеї-де-ла-Луар, департамент Мен і Луара. Населення — 53 936 осіб (01.01.2021)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 320 км на південний захід від Парижа, 55 км на схід від Нанта, 55 км на південний захід від Анже.
Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 26 312 | 5043 | 3750 | 6971 | 6733 | 3517 | 298 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 28 316 | 4976 | 3664 | 6861 | 7306 | 4772 | 737 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2010 року серед 34 494 осіб працездатного віку (15—64 років) 25 002 були активними, 9492 — неактивними (показник активності 72,5%, у 1999 році було 70,3%). З 25 002 активних мешканців працювали 21 853 особи (11 667 чоловіків та 10 186 жінок), безробітними було 3149 (1476 чоловіків та 1673 жінки). Серед 9492 неактивних 3315 осіб було учнями чи студентами, 3585 — пенсіонерами, 2592 були неактивними з інших причин[6].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 23732 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 53200,0 особи, медіана доходів виносила 17 918 євро на одного особоспоживача[7]
Сент-Андре-де-ла-Марш | Ле-Ме-сюр-Евр Сен-Леже-су-Шоле |
Тремантін Нюає |
||
Ла-Сегіньєр | Пн | Тутлемонд Мазьєр-ан-Мож | ||
Зх Шоле Сх | ||||
Пд | ||||
Сен-Кристоф-дю-Буа | Le-Puy-Saint-Bonnet Ла-Тессуаль |
Молевріє |
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ http://cassini.ehess.fr/ Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
- ↑ INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |