ПСВ

ПСВ

Повна назва	Philips Sport Vereniging NV
Прізвисько	Boeren («селяни»/«фермери») Lampen («лампи») Rood-witten («червоно-білі»)
Засновано	31 серпня 1913
Населений пункт	Ейндговен,  Нідерланди
Стадіон	«Філіпс»
Вміщує	35 000[1]
Президент	Марсел Брандс
Головний тренер	Петер Бош
Ліга	Ередивізі
2023/24	1-е місце
Вебсайт	Офіційний сайт
Домашня Виїзна Запасна

ПСВ (нід. PSV — Philips Sport Vereniging — укр. Спортивна спілка Філіпс) — нідерландський професіональний футбольний клуб з міста Ейндговена. Виступає в Ередивізі, вищому рівні нідерландського футболу, з часу заснування ліги в 1956 році. Разом з «Аяксом» та «Феєнордом» входить до «великої трійки» найтитулованіших клубів Ередивізі.

Заснований 31 серпня 1913 року, як команда робітників «Філіпс». Історія ПСВ містить дві золоті епохи, пов'язані з перемогами в Кубку УЄФА в 1978 році та в Кубку європейських чемпіонів 1987–88, яка ввійшла до сезонного треблу в 1988 році.

Клуб 25 разів ставав чемпіоном Нідерландів; одинадцять разів ставав володарем кубка країни та рекордні чотирнадцять — суперкубка. Протягом багатьох років ПСВ зарекомендував себе як сходинку для майбутніх гравців світового класу, таких як Рууд Гулліт, Роналд Куман, Ромаріу, Роналду, Філліп Коку, Будевейн Зенден, Яп Стам, Руд ван Ністелрой, Ар'єн Роббен, Марк ван Боммел, Пак Чісон, Джорджиньо Вейналдум, Мемфіс Депай та Коді Гакпо.

Клуб з часу заснування грає на стадіоні «Філіпс» і зберігає свої кольори (червоний і білий). Тісний зв'язок із «Філіпс» можна засвідчити в спонсорстві клубу, спільному використанні технологій і зв'язках із членами правління. Вболівальники називають себе «селянами» або «фермерами» (нід. Boeren), пишаючись статусом Ейндговена як провінційного міста та своєю брабантською спадщиною.

Першу футбольну команду робітників заводу «Philips» було організовано в грудні 1910 року, а за місяць, 15 січня 1911 року було зіграно першу гру проти команди Фредериклаане. Матч відбувався в тому місці, де пізніше збудують стадіон Філіпс. Подія зацікавила співвласника заводу Антона Філіпса, який відвідав наступний матч команди проти Вюнсела та виступив з привітальним словом.

31 серпня 1913 року, за згодою власників заводу, був створений спортивний клуб, де серед багатьох дисциплін, робітники могли займатися футболом. Спочатку за команду дозволялося виступати лише працівникам компанії, але з 1928 року керівники клубу дозволили виступи гравців з-за меж заводу.

ПСВ приєднався до регіональної ліги в 1914 року, а уже в сезоні 1921/22 дебютував у вищому її дивізіоні. Після чотирьох років в еліті, ПСВ вилетів, але вже через сезон, у 1926-му повернувся до вищого дивізіону і від тоді жодного разу його не покидав.

У сезоні 1928/29 клуб вперше став чемпіоном Нідерландів. Тогочасний формат змагання передбачав 2 етапи розіграшу: спочатку визначалися переможці п'яти регіональних чемпіонатів, які пізніше розігрували трофей в чемпіонській лізі. ПСВ легко переміг в змаганні Вищої ліги Південного округу, відірвавшись від переслідувачів на чотири перемоги^[2], а в чемпіонській групі зустрівся з командами «Спарта», «Велосітас», «Феєнорд» та «Гоу Егед», та здобувши перемогу у восьмому турі над «Велосітас» гарантував собі чемпіонство^[3].

У 1933 році футбольний підрозділ було відокремлено від спортивної спілки ПСВ й переведено на окреме фінансування, таким чином створили повноцінний футбольний клуб. Вже в наступному сезоні команда вдруге виграла національний чемпіонат, а національний кубок підкорився лише після третьої участі в фіналі в сезоні 1949/50.

У 1953 році у Футбольній федерації Нідерландів (KNVB) стався розкол, що призвів до виокремлення Професійної футбольної асоціації Нідерландів, створення професійних футбольних клубів та проведення двох окремих чемпіонатів. Функціонери команд, які не приєдналися до заколотників і залишилися в статусі аматорських, через побоювання, що їх кращі гравці приєднаються до професійних команд, звернулися до федерації з проханням врегулювати ситуацію. В результаті була проведена реформа національних змагань, регіональні ліги були розпущені, їм на зміну прийшла система рангових ліг, до вищої ліги (Ередивізі) увійшли по 9 представників від Федерації та Професійної асоціації, в тому числі ПСВ. Команда зайняла п'яте місце за результатами сезону, а її нападник Коен Діллен забив 43 голи в чемпіонаті, що досі залишається рекордом Ередивізі^[4].

За два роки до того голландська федерація приєдналася до УЄФА і починаючи з сезону 1955/56 здобула право делегувати свого представника до Кубку Європейських чемпіонів. Представником від Нідерландів мав стати «Голланд Спорт», проте клуб відмовилися від участі, тому це право здобув ПСВ. У першому раунді суперником «червоно-білих» став австрійський «Рапід». Перший тайм виїзного матчу завершився з рахунком 1:1, але команда повністю провалила другий тайм, пропустивши п'ять м'ячів без відповіді. Домашній поєдинок закінчився мінімальною перемогою господарів 1:0, але із загальним рахунком 6:2 далі пройшов «Рапід»^[5].

У сезоні 1962/63 команда здобула своє четверте в історії чемпіонство, проте наступне десятиліття виявилося кризовим для клубу. Через невиразні результати та тиск з боку профспілки робітників, «Philips» скоротили фінансування футбольного клубу. Ситуація змінилася лише після 1970-го, коли команда знову регулярно займала призові місця в чемпіонаті.

1970-ті роки для клубу стали «золотими». У ці роки в клубі грали такі зірки нідерландського футболу, як Віллі ван де Керкгоф, Ян ван Беверн, Губ Стевенс, Віллі ван дер Кюйлен та інші. Із цими зірками «фермери» за цей час виграли два національних кубка, тричі ставали золотими призерами Ередивізі, а у 1978 році виграли Кубок УЄФА, обігравши французьку «Бастію» (0:0 та 3:0).

• Чемпіон Нідерландів (25): 1928/29, 1934/35, 1950/51, 1962/63, 1974/75, 1975/76, 1977/78, 1985/86, 1986/87, 1987/88, 1988/89, 1990/91, 1991/92, 1996/97, 1999/00, 2000/01, 2002/03, 2004/05, 2005/06, 2006/07, 2007/08, 2014/15, 2015/16, 2017/18, 2023/24
• Володар кубка Нідерландів (11): 1949/50, 1973/74, 1975/76, 1987/88, 1988/89, 1989/90, 1995/96, 2004/05, 2011/12, 2021/22, 2022/23
• Володар Суперкубка Нідерландів (14): 1992, 1996, 1997, 1998, 2000, 2001, 2003, 2008, 2012, 2015, 2016, 2021, 2022, 2023
• Переможець Кубка європейських чемпіонів: 1987/88
• Володар Кубка УЄФА: 1977/78

Станом на 18 вересня 2024^[6]

№ Поз. Нац. Гравець 1 ВР Вальтер Бенітес 2 ЗХ Рік Карсдорп 4 ЗХ Армандо Обіспо 5 ПЗ Іван Перишич 6 ЗХ Раян Фламінго 7 ПЗ Малік Тілльман 8 ЗХ Сержиньйо Дест 9 НП Люк де Йонг (капітан) 10 НП Ноа Ланг 11 НП Йоган Бакайоко 14 НП Рікардо Пепі 16 ВР Йоел Дроммел 17 ПЗ Мауро Жуніор 18 ЗХ Олів'є Боскальї

№ Поз. Нац. Гравець 20 ПЗ Гус Тіл 21 НП Коухаіб Дріош 22 ПЗ Єрді Схаутен 23 ПЗ Джої Верман 24 ВР Нік Шикс 26 ПЗ Ісак Бабаді 27 НП Ірвінг Лосано 28 ПЗ Тіго Ланд 32 ЗХ Маттео Дамс 34 ПЗ Ісмаель Саїбарі 35 ЗХ Фредрік Оппегор 37 ПЗ Річард Ледезма 39 ЗХ Адамо Нагало — НП Фоде Фофана

• Офіційний сайт клубу [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.) (нім.) (ісп.)
• Статистика виступів ПСВ в єврокубках на сайті voetbalstats.nl [Архівовано 2 лютого 2016 у Wayback Machine.] (нід.)
• Профіль клубу на сайті worldfootball.net [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль клубу на сайті wildstat.ru [Архівовано 24 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Профіль клубу на сайті footballdatabase.eu [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)