SNCF
SNCF (фр. Société Nationale des Chemins de fer Français, Національна компанія французьких залізниць) (Euronext: SCTA.PA) — державне підприємство, що завідує залізницями Франції . SNCF є також експлуатантом швидкісних потягів TGV (фр. Train à Grande Vitesse). На острові Корсика дочірнім підприємством SNCF є фірма CFC.
Історія
SNCF була заснована 1 січня 1938 року як об'єднання шести регіональних залізничних компаній. У 1983 році SNCF остаточно перейшла в державні руки. З 27 лютого 2008 року компанію очолює Ґійом Пепі (Guillaume Pépy).
Компанія в цифрах
У компанії SNCF працюють 160 000 чоловік, щодня вирушають за розкладом 14 000 потягів SNCF. У 2005 році компанія перевезла близько 974 млн пасажирів, з них 632 млн в приміських потягах Парижа. 2005 року обіг склав 16 млрд євро, а прибуток — 533 млн євро; 2007 року прибуток виріс до 1,11 млрд євро. Після прибутку 575 млн євро в 2008 році SNCF весною 2010 року оголосила про збитки, які склали за поточний рік 980 млн євро.[1]
Автобусні лінії OUIBUS
До складу SNCF входить також автобусна компанія OUIBUS [6]. Автобуси курсують на тих напрямках, де немає залізничної колії або пасажиропотік невеликий. Часто, щоб дістатися до місця призначення SNCF продає комбінований квиток «поїзд + автобус».
Примітки
- ↑ Französische Bahn tief in den roten Zahlen., Tageblatt. Zeitung fir Lëtzebuerg, 25. березня 2010.
Література
- Une entreprise publique dans la guerre, la SNCF, 1939—1945, Paris, AHICF / PUF, coll. " Documents ", 2001, 414 p. (ISBN 2-13-051880-X).
Actes du 8e colloque de l'AHICF
- Nicolas Beau, Laurence Dequay, Marc Fressoz, SNCF, la machine infernale, Paris, Le Cherche Midi, coll. " Documents ", 2004, 266 p. (ISBN 2-7491-0204-9)
- François Regniault, SNCF, la mutation impossible ?, Paris, Jean-Claude Gawsewitch, coll. " Coup de gueule ", 2009, 220 p. (ISBN 2-35013-185-6)