ко-зел

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -козел-.

• МФА : [kɔˈzɛl] (одн.), [kɔˈzlɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

1. дика жуйна тварина родини порожнисторогих, що живе в горах. ^{[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. те ж саме, що цап. ^{[≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. розм. вид гри в доміно, карти. ^{[≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • той, хто програв у такій грі. ^{[≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. спорт. гімнастичний прилад для перестрибування, що має форму короткої колоди на чотирьох високих ніжках, оббитої шкірою або дерматином. ^{[≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
5. метал, сплав, який застиг під час плавлення й прилип до стінок печі, ківша й т. ін.^{[≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Від ??

• Словник УЛІФ: козел

У Вікіпедії є стаття

Козел