| dbo:abstract
|
- الفهم (بالألمانية: Verstehen) مصطلح يستخدم في الفلسفة بشكل عام للدلالة على مباينة الفهم (Verstehen) للتفسير (Erklären). الفيلسوف الألماني فلهلم دلتاي (1833 - 1911) وظّف هذا التباين من أجل تبيين الفرق بين العلوم الطبيعية والعلوم الإنسانية؛ ففي العلوم الطبيعية على الباحث تفسير ظاهرة من الظواهر (مثلا: لماذا يسقط الجسم إلى الأسفل على الأرض؟ Verstehen: الجاذبية). أما في العلوم الإنسانية فعلى الباحث أن يفهم موضوعه أي موضوع بحثه. في العلوم الاجتماعية يلعب مفهوم الفهم دورا متغيّرا؛ لاسيما البحث النوعي يزعم أنه يحرص على الفهم، أما في البحث الكمي فدوره، أي دور الفهم، أقل أهمية. الفهم يربط في غالب الأحيان بالتفسيرية الآنية (الهرمنيوطيقا) عند مارتن هايدغر. (ar)
- Chápající sociologie (německy Verstehende Soziologie), nebo též rozumějící sociologie, je sociologické zaměření, které usiluje o poznání subjektivního smyslu sociálního jednání. To je posuzováno v konkrétních významových souvislostech, jež vedly k danému jednání nebo jež byly tímto jednáním, třeba i neuvědoměle, vytvořeny. Autorem pojmu i konceptu chápající sociologie je Max Weber, který se tím vymezil oproti starším pojetím sociologie A. Comta, H. Spencera a K. Marxe. Webrova chápající sociologie dala vzniknout celému interpretativnímu paradigmatu. K chápající sociologii jako svému východisku se hlásí mnohé :
* strukturální funkcionalismus (Talcott Parsons)
* kritický racionalismus (Karl Popper)
* fenomenologická sociologie (Alfred Schutz)
* frankfurtská škola (Max Horkheimer)
* teorie komunikativní racionality (Jürgen Habermas) (cs)
- Die Verstehende Soziologie ist ein von Max Weber zu Anfang des 20. Jahrhunderts entwickeltes wissenschaftstheoretisches Konzept für die Soziologie. Ziel der Soziologie ist es demnach, menschliches Handeln erklärend zu verstehen, also den Sinnzusammenhang zu begreifen, in dem eine Handlung steht. Das Verständnis von Handlungsmotiven (und somit der Gründe für Handlungen) ermöglicht die Einsicht in die Sinnzusammenhänge zwischen sinnhaftem Grund und sinnhaftem Verhalten. Weber verwendet für dieses Verstehen den Begriff Sinnhaftes Deuten. Ein solches Deuten ist für ihn eine kausale Hypothese; die Verbindung zwischen Grund und Handlung wird demnach als eine zwischen Ursache und Wirkung gedacht. Trotzdem lässt sich dieses Verfahren für Weber vom Erklären der Naturwissenschaften unterscheiden: Zu den Resultaten des Verstehens von Sinnzusammenhängen gehört neben den bloßen Kausalhypothesen außerdem der Einblick in die Handlungsmotive der Akteure. Neben Weber hat sich auch dessen Zeitgenosse Georg Simmel mit dem Verstehen als Methode der Sozialwissenschaften befasst. In der Tradition der Verstehenden Soziologie befindet sich unter anderem die von Alfred Schütz begründete Phänomenologische Soziologie. An Webers soziologische Theorie haben jedoch auch Strömungen wie der Strukturfunktionalismus und die Rational-Choice-Theorie angeschlossen. (de)
- La kompreno (el la latina cum: kun; kaj prehendere: preno; ago kun-preni, preni kun si) estas psikologia procezo per kiu pensanta estaĵo kapablas pensi pri objekto: kiu prezentiĝas al la sensoj, havi en sia menso plej eble kiel kompletan scion pri tiu objekto kaj taŭge trakti ĝin. Kompreno estas sekvo de konceptigo: por kompreni ion, necesas esti konceptiginta ĉi tion. Pli altaj niveloj de kompreno estas la abstraktado, la juĝo, la raciigo. (eo)
- Verstehen ([fɛɐˈʃteːən]; en alemán "comprensión") en el contexto de la filosofía alemana y las ciencias sociales en general, se ha utilizado desde finales del siglo XIX - tanto en inglés como en alemán - con el sentido particular del examen "interpretativo o participativo" de los fenómenos sociales. El término está estrechamente asociado con el trabajo del sociólogo alemán, Max Weber, cuyo antipositivismo estableció una alternativa al positivismo sociológico y determinismo económico anteriores, arraigado en el análisis de acción social. En antropología, "verstehen" ha llegado a significar un proceso interpretativo sistemático en el que un observador externo de una cultura intenta relacionarse con ella y comprender a los demás. Verstehen se ve ahora como un concepto y un método centrales para el rechazo de la ciencia social positivista (aunque Weber parecía pensar que los dos podrían estar unidos). Verstehen se refiere a comprender el significado de la acción desde el punto de vista del actor. Es entrar en la piel del otro, y adoptar esta postura de investigación requiere tratar al actor como un sujeto, más que como un objeto de sus observaciones. También implica que, a diferencia de los objetos del mundo natural, los actores humanos no son simplemente el producto de los tirones y empujones de fuerzas externas. Se considera que los individuos crean el mundo organizando su propia comprensión del mismo y dándole significado. Investigar sobre los actores sin tener en cuenta los significados que atribuyen a sus acciones o al entorno es tratarlos como objetos. (es)
- La sociologie compréhensive est le courant de la sociologie qui s'intéresse particulièrement au sens que les gens et les organisations donnent à leurs pratiques et représentations : elle ne questionne pas seulement ce qu'ils font ou disent, mais aussi le pourquoi de ce qu'ils font ou disent en acceptant de prendre au sérieux, au moins temporairement, les explications qu'ils en font. Cette sociologie est traditionnellement associée à Max Weber, par opposition à l'approche plus durkheimienne de la discipline qui existait par ailleurs à son époque. (fr)
- 理解社会学（りかいしゃかいがく、独：verstehende Soziologie）は、マックス・ウェーバーが提唱した社会学上の立場である。 (ja)
- Verstehen (German pronunciation: [fɛɐˈʃteːən], lit. transl. "to understand"), in the context of German philosophy and social sciences in general, has been used since the late 19th century – in English as in German – with the particular sense of the "interpretive or participatory" examination of social phenomena. The term is closely associated with the work of the German sociologist Max Weber, whose antipositivism established an alternative to prior sociological positivism and economic determinism, rooted in the analysis of social action. In anthropology, Verstehen has come to mean a systematic interpretive process in which an outside observer of a culture attempts to relate to it and understand others. Verstehen is now seen as a concept and a method central to a rejection of positivist social science (although Weber appeared to think that the two could be united). Verstehen refers to understanding the meaning of action from the actor's point of view. It is entering into the shoes of the other, and adopting this research stance requires treating the actor as a subject, rather than an object of your observations. It also implies that unlike objects in the natural world human actors are not simply the product of the pulls and pushes of external forces. Individuals are seen to create the world by organizing their own understanding of it and giving it meaning. To do research on actors without taking into account the meanings they attribute to their actions or environment is to treat them like objects. (en)
- Verstehen (verstaan of begrijpen) wordt in de filosofie over het algemeen gebruikt in oppositie met Erklären (verklaren). De Duitse filosoof Wilhelm Dilthey (1833-1911) gebruikte deze tegenstelling om het verschil tussen natuurwetenschappen en geesteswetenschappen aan te geven. In de natuurwetenschappen moet de onderzoeker een fenomeen verklaren (bijvoorbeeld hoe komt het dat een voorwerp, dat je loslaat, naar beneden valt? Verklaring: de zwaartekracht.). Bij geestenwetenschappen moet de onderzoeker zijn onderwerp begrijpen. Binnen de sociale wetenschappen speelt Verstehen een variabele rol. Vooral het kwalitatief onderzoek beweert met Verstehen bezig te zijn. Binnen het kwantitatief onderzoek speelt dit een minder belangrijke rol. Het Verstehen wordt vaak in verband gebracht met de hermeneutiek van Heidegger. (nl)
- Понимающая социология (также интерпретативная социология) — одно из основных направлений в социологии в конце XIX — начале XX вв., в котором акцент сделан на понимании целей и смысла социального действия. Понимающая социология заложила основы последующих неклассических ее версий: феноменологической социологии, этнометодологии, когнитивной социологии и т.д. Становление теоретико-методологической парадигмы понимающей социологии связано прежде всего с именами Вильгельма Дильтея и Макса Вебера, а также Зиммеля. Исследовательский интерес понимающей социологии принципиально смещается на уровень анализа непосредственных субъектов социальной активности, акцентируется «рамка личности» в социологическом знании. Социальное действие объясняется осознанием (и/или наличием) смысла, не привносимого извне, а переживаемого субъектом и требующего соотнесения возможного на его основе действия с возможными действиями других. Переплетение таких соотнесений образует «смысловую связь поведения» (М. Вебер). Последняя является непосредственным предметом социологического изучения, задача которого, интерпретируя, понимать социальное действие, что дает наиболее полное понимание социальной реальности. Понимающая социология предполагает, что субъект совершает некое действие не в силу воздействия внешних факторов, а в силу личной интерпретации происходящих событий, исходящей из его мировоззрения. Таким образом, невозможно трактовать поведение индивида с точки зрения общих концепций. Понимающая социология предполагает, что индивид − субъект, а не объект наблюдения. Это также подразумевает, что человек не находится под влиянием совокупности воздействия внешних факторов, а создает собственный мир на основе личного восприятия происходящих с ним событий. (ru)
- 詮釋社會學是建立在馬克斯·韋伯的社會學概念及方法論上發展出來的社會研究路徑（approach）之一，中心概念是理解（Verstehen）。其基本主張可略述如下： 1.
* 社會學觀察研究的對象是兩人以上所產生的社會互動。 2.
* 所謂的社會互動只發生在行動者（actor）的行為不但被赋予主觀意義（subjective meaning）—無意識的反射動作就非社會行動，而且指向其它行動者。 3.
* 基於以上的定義，意義（meaning）這一社會學要素在研究上具有兩個息息相關的角色： 4. 1.
* 互動性作為社會現象的特徵如果沒有行動者對彼此的行為進行意義詮釋就無法成立；換言之，意義是所有社會現象的本質。 5. 2.
* 社會學家也必須依靠對觀察到的社會現象作意義詮釋才能進行科學地社會研究；換言之，主觀涉入的意義理解可說是社會學家的科學方法，正如客觀記錄與控制變項是物理學家的科學方法。 (zh)
- «Розумі́юча» соціоло́гія (нім. Verstehende Soziologie) — один з найважливіших напрямків сучасної соціології. У її рамках сформувалися такі напрямки як феноменологічна соціологія, символічний інтеракціонізм, етнометодологія тощо. Провідну роль у виникненні цього напряму належить концепції Verstehen (розуміння), сформульованої в роботах М. Вебера, Г. Зіммеля, а також у філософії життя В. Дільтея. В основу концепції «розуміючої» соціології лягли ідеї Е. Дюркгайма про соціальну реальність як реальність особливого роду, яку можна пізнати за допомогою відповідного методу, яким є розуміння. Розуміюча соціологія є вченням про суспільство, яке основну увагу приділяє значенням, які люди пов'язують зі своїм соціальним світом. Розуміюча соціологія прагне показати, що реальність створюється самими людьми в їхньому повсякденному житті. Основні відмінності розуміючої соціології від наукової (або ) соціології: 1.
* розуміюча соціологія вивчає значення, які надаються поведінці, на відміну від , яка зосереджується на дії; 2.
* розуміюча соціологія розглядає реальність як сконструйовану людьми, на відміну від , яка бачить реальність об'єктивною, незалежною від людей; 3.
* розуміюча соціологія опирається на якісні дані, на відміну від , яка прагне до використання кількісних даних. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La kompreno (el la latina cum: kun; kaj prehendere: preno; ago kun-preni, preni kun si) estas psikologia procezo per kiu pensanta estaĵo kapablas pensi pri objekto: kiu prezentiĝas al la sensoj, havi en sia menso plej eble kiel kompletan scion pri tiu objekto kaj taŭge trakti ĝin. Kompreno estas sekvo de konceptigo: por kompreni ion, necesas esti konceptiginta ĉi tion. Pli altaj niveloj de kompreno estas la abstraktado, la juĝo, la raciigo. (eo)
- La sociologie compréhensive est le courant de la sociologie qui s'intéresse particulièrement au sens que les gens et les organisations donnent à leurs pratiques et représentations : elle ne questionne pas seulement ce qu'ils font ou disent, mais aussi le pourquoi de ce qu'ils font ou disent en acceptant de prendre au sérieux, au moins temporairement, les explications qu'ils en font. Cette sociologie est traditionnellement associée à Max Weber, par opposition à l'approche plus durkheimienne de la discipline qui existait par ailleurs à son époque. (fr)
- 理解社会学（りかいしゃかいがく、独：verstehende Soziologie）は、マックス・ウェーバーが提唱した社会学上の立場である。 (ja)
- 詮釋社會學是建立在馬克斯·韋伯的社會學概念及方法論上發展出來的社會研究路徑（approach）之一，中心概念是理解（Verstehen）。其基本主張可略述如下： 1.
* 社會學觀察研究的對象是兩人以上所產生的社會互動。 2.
* 所謂的社會互動只發生在行動者（actor）的行為不但被赋予主觀意義（subjective meaning）—無意識的反射動作就非社會行動，而且指向其它行動者。 3.
* 基於以上的定義，意義（meaning）這一社會學要素在研究上具有兩個息息相關的角色： 4. 1.
* 互動性作為社會現象的特徵如果沒有行動者對彼此的行為進行意義詮釋就無法成立；換言之，意義是所有社會現象的本質。 5. 2.
* 社會學家也必須依靠對觀察到的社會現象作意義詮釋才能進行科學地社會研究；換言之，主觀涉入的意義理解可說是社會學家的科學方法，正如客觀記錄與控制變項是物理學家的科學方法。 (zh)
- الفهم (بالألمانية: Verstehen) مصطلح يستخدم في الفلسفة بشكل عام للدلالة على مباينة الفهم (Verstehen) للتفسير (Erklären). الفيلسوف الألماني فلهلم دلتاي (1833 - 1911) وظّف هذا التباين من أجل تبيين الفرق بين العلوم الطبيعية والعلوم الإنسانية؛ ففي العلوم الطبيعية على الباحث تفسير ظاهرة من الظواهر (مثلا: لماذا يسقط الجسم إلى الأسفل على الأرض؟ Verstehen: الجاذبية). أما في العلوم الإنسانية فعلى الباحث أن يفهم موضوعه أي موضوع بحثه. في العلوم الاجتماعية يلعب مفهوم الفهم دورا متغيّرا؛ لاسيما البحث النوعي يزعم أنه يحرص على الفهم، أما في البحث الكمي فدوره، أي دور الفهم، أقل أهمية. (ar)
- Chápající sociologie (německy Verstehende Soziologie), nebo též rozumějící sociologie, je sociologické zaměření, které usiluje o poznání subjektivního smyslu sociálního jednání. To je posuzováno v konkrétních významových souvislostech, jež vedly k danému jednání nebo jež byly tímto jednáním, třeba i neuvědoměle, vytvořeny. Autorem pojmu i konceptu chápající sociologie je Max Weber, který se tím vymezil oproti starším pojetím sociologie A. Comta, H. Spencera a K. Marxe. (cs)
- Die Verstehende Soziologie ist ein von Max Weber zu Anfang des 20. Jahrhunderts entwickeltes wissenschaftstheoretisches Konzept für die Soziologie. Ziel der Soziologie ist es demnach, menschliches Handeln erklärend zu verstehen, also den Sinnzusammenhang zu begreifen, in dem eine Handlung steht. Das Verständnis von Handlungsmotiven (und somit der Gründe für Handlungen) ermöglicht die Einsicht in die Sinnzusammenhänge zwischen sinnhaftem Grund und sinnhaftem Verhalten. Weber verwendet für dieses Verstehen den Begriff Sinnhaftes Deuten. (de)
- Verstehen ([fɛɐˈʃteːən]; en alemán "comprensión") en el contexto de la filosofía alemana y las ciencias sociales en general, se ha utilizado desde finales del siglo XIX - tanto en inglés como en alemán - con el sentido particular del examen "interpretativo o participativo" de los fenómenos sociales. El término está estrechamente asociado con el trabajo del sociólogo alemán, Max Weber, cuyo antipositivismo estableció una alternativa al positivismo sociológico y determinismo económico anteriores, arraigado en el análisis de acción social. En antropología, "verstehen" ha llegado a significar un proceso interpretativo sistemático en el que un observador externo de una cultura intenta relacionarse con ella y comprender a los demás. (es)
- Verstehen (German pronunciation: [fɛɐˈʃteːən], lit. transl. "to understand"), in the context of German philosophy and social sciences in general, has been used since the late 19th century – in English as in German – with the particular sense of the "interpretive or participatory" examination of social phenomena. The term is closely associated with the work of the German sociologist Max Weber, whose antipositivism established an alternative to prior sociological positivism and economic determinism, rooted in the analysis of social action. In anthropology, Verstehen has come to mean a systematic interpretive process in which an outside observer of a culture attempts to relate to it and understand others. (en)
- Verstehen (verstaan of begrijpen) wordt in de filosofie over het algemeen gebruikt in oppositie met Erklären (verklaren). De Duitse filosoof Wilhelm Dilthey (1833-1911) gebruikte deze tegenstelling om het verschil tussen natuurwetenschappen en geesteswetenschappen aan te geven. In de natuurwetenschappen moet de onderzoeker een fenomeen verklaren (bijvoorbeeld hoe komt het dat een voorwerp, dat je loslaat, naar beneden valt? Verklaring: de zwaartekracht.). Bij geestenwetenschappen moet de onderzoeker zijn onderwerp begrijpen. (nl)
- Понимающая социология (также интерпретативная социология) — одно из основных направлений в социологии в конце XIX — начале XX вв., в котором акцент сделан на понимании целей и смысла социального действия. Понимающая социология заложила основы последующих неклассических ее версий: феноменологической социологии, этнометодологии, когнитивной социологии и т.д. Становление теоретико-методологической парадигмы понимающей социологии связано прежде всего с именами Вильгельма Дильтея и Макса Вебера, а также Зиммеля. (ru)
- «Розумі́юча» соціоло́гія (нім. Verstehende Soziologie) — один з найважливіших напрямків сучасної соціології. У її рамках сформувалися такі напрямки як феноменологічна соціологія, символічний інтеракціонізм, етнометодологія тощо. Провідну роль у виникненні цього напряму належить концепції Verstehen (розуміння), сформульованої в роботах М. Вебера, Г. Зіммеля, а також у філософії життя В. Дільтея. В основу концепції «розуміючої» соціології лягли ідеї Е. Дюркгайма про соціальну реальність як реальність особливого роду, яку можна пізнати за допомогою відповідного методу, яким є розуміння. (uk)
|