| dbo:abstract
|
- Les llengües uralianes (també anomenades llengües uràliques) formen una família d'unes 30 llengües aproximadament i són parlades per més de 20 milions de persones. El nom uralià es deu al fet que el seu origen es troba al voltant dels Urals. Entre les llengües més destacades d'aquesta família lingüística es troben l'hongarès, el finès i l'estonià. (ca)
- اللغات الأورالية عائلة لغوية في أوروبا وسيبيريا، تتألف من فرعين رئيسيين اللغات الفينية الأوغرية واللغات الساموديّة. أصل الاسم هي جبال اورال في روسيا. تضم هذه العائلة اللغوية 39 لغة يتحدث بها حوالي 25 مليون نسمة. أصح اللغات الأورالية من حيث عدد الناطقين كلغة أم هي المجرية والفنلندية وإستونيا، اللغات الهامة الأخرى هي المارية والأدمورتية. ومن البلدان التي تشكل موطناً لعدد كبير من الناطقين باللغات الأورالية استونيا، فنلندا، المجر، رومانيا، روسيا، صربيا، وسلوفاكيا. (ar)
- Uralské jazyky jsou jazyková rodina, jíž hovoří celkem asi 25 miliónů osob ve střední, severní a východní Evropě a asi 30 tisíc obyvatel severní Sibiře. Dělí se na větev ugrofinskou a (mnohem menší) samojedskou. Nejvyšší význam a postavení mezi uralskými jazyky mají maďarština, finština a estonština, které jsou státními úředními jazyky v Maďarsku, Finsku a Estonsku a tedy patří i mezi úřední jazyky Evropské unie. Řada dalších uralských jazyků má postavení lokální úřední řeči v různých autonomních republikách a oblastech v Ruské federaci. Areál rozšíření uralských jazyků je nesouvislý, zahrnuje velkou část Skandinávie a Pobaltí, část Povolží, nejzazší severovýchod Evropy, severozápadní Sibiř a část Tajmyru. Izolovaný uralský ostrov ve střední Evropě tvoří maďarština, která ovšem zastupuje více než polovinu rodilých mluvčích všech uralských jazyků. Typickými vlastnostmi uralských jazyků jsou vokálová harmonie, velké množství gramatických pádů, používání záložek místo předložek, nebo absence rodu. Ne u všech ale tyto jevy vždy najdeme. (cs)
- Οι ουραλικές γλώσσες είναι μια γλωσσική οικογένεια περίπου 30 γλωσσών που μιλιούνται από κατά προσέγγιση 20 εκατομμύρια ανθρώπους. Το όνομα της γλωσσικής οικογένειας αναφέρεται στην τοποθεσία της προτεινόμενης κοιτίδας της οικογένειας, που συχνά τοποθετείται κοντά στα Ουράλια. Από τις ουραλικές γλώσσες τους περισσότερους ομιλητές ως πρώτη γλώσσα έχουν η ουγγρική, η φινλανδική και η εσθονική. Σημαντικός αριθμός ομιλητών ουραλικών γλωσσών υπάρχει στις: Βοϊβοντίνα (σερβική επαρχία), Εσθονία, Νορβηγία, Ουγγαρία, Ρουμανία, Ρωσική Ομοσπονδία, Σουηδία, και Φινλανδία. Στο παρελθόν θεωρούνταν συγγενείς με τις αλταϊκές γλώσσες και στην επιστήμη ήταν διαδεδομένη η ουραλοαλταϊκή θεωρία, στη συνέχεια όμως η θεωρία αυτή εγκαταλείφθηκε και σήμερα οι γλωσσολόγοι πιστεύουν ότι πρόκειται για δύο διαφορετικές οικογένειες χωρίς κοινό πρόγονο. (el)
- La urala lingvaro konsistas el ĉirkaŭ 20 parencaj lingvoj, kiujn parolas sume ĉirkaŭ 24 milionoj da homoj en orienta kaj norda Eŭropo kaj en nordokcidenta Azio Finno-Ugra Grupo. (eo)
- Die uralischen Sprachen bilden eine Familie von etwa 30 Sprachen, die von rund 25 Millionen Menschen gesprochen werden. Das Ausbreitungsgebiet erstreckt sich über weite Teile des nördlichen Eurasiens von Skandinavien bis über den Ural auf die Taimyr-Halbinsel. Außerdem gehört das Ungarische in Mitteleuropa zu dieser Sprachfamilie. Typologisch haben die uralischen Sprachen eine große Bandbreite. Einige Eigenschaften sind vorherrschend oder doch weit verbreitet: eine reiche agglutinative Morphologie, insbesondere ein reichhaltiges Kasussystem mit bis zu 20 Fällen. Die Verneinung erfolgt in den meisten Sprachen durch ein flektierbares Hilfsverb, Vokalharmonie ist in einigen Sprachen vorhanden.Die Heimat der gemeinsamen Ursprache aller uralischen Sprachen, also des Proto-Uralischen, lag wahrscheinlich im zentralen oder südlichen Uralgebiet. Diese angenommene Urheimat war bestimmend für die Namensgebung der Sprachfamilie. Vor etwa sechstausend Jahren begann die Abtrennung einzelner uralischer Gruppen und ihre Abwanderung in die späteren Siedlungsgebiete. Die Wissenschaft von den uralischen Sprachen und der damit verbundenen Kultur heißt Uralistik oder – bei der Beschränkung auf einen der beiden Hauptzweige des Uralischen – Finnougristik und Samojedistik. (de)
- Uraldar hizkuntzak hiru bat dozena hizkuntza barne hartzen dituen hizkuntza familia bat da, gutxi gorabehera 25 milioi hiztun dituena. Estonia, Finlandia, Hungaria, Norvegia, Errumania, Errusia, (Serbia) eta Suedia dira uraldar hizkuntzak gehien hitz egiten diren tokiak. Uraldar hizkuntza gehienak galdu egin dira edo oso hiztun gutxikoak dira. Hizkuntza familia horren izenak, jatorriz, Ural mendiak ditu aipagai, mendilerro horretako bi aldeetan hitz egiten baitira gaur egun. Fino-ugriar hizkuntzak izena ere erabili izan da familia horretarako, nahiz eta izen horrek kanpoan uzten dituela jo ohi den. Gainera, fino-ugriar hizkuntzen adar bat ere egin izan da, uraldar hizkuntzen barruan, baina egun ez da halako sailkapenik egiten, halako adarrik egiteko arrazoirik ez dagoela ikusi baita, hizkuntza horiek beren artean oso aldenduta baitaude. Morfologiari dagokionez, guztiak hizkuntza eranskariak dira. (eu)
- Las lenguas urálicas forman una familia lingüística de 38 lenguas habladas por más de 20 millones de personas. El nombre de la familia hace referencia a su lugar de nacimiento en los Urales. Los países en los que hay un número significativo de hablantes de lenguas urálicas son Estonia, Finlandia, Hungría, Rusia, Noruega y Suecia. Las lenguas urálicas más destacadas, en cuanto a número de hablantes e identidad nacional, son las lenguas ugrofinesas (el estonio, el finés y el húngaro). (es)
- Les langues ouraliennes (du nom de l'Oural, leur lieu supposé d'origine) ou, plus rarement langues finno-samoyèdes sont une famille d'une trentaine de langues parlées par à peu près 20 millions de personnes en Europe et en Sibérie. Les langues ouraliennes ayant le plus de locuteurs sont le hongrois, le finnois et l'estonien. (fr)
- Is fine teangacha iad na teangacha Úralacha a chuimsíonn na teangacha Finne-Úgracha agus na teangacha Samóideacha.
* Na teangacha Samóideacha:
* Na teangacha Samóideacha Tuaisceartacha: , Neinéitsis, Nganasainis, Iuraitsis (in éag)
* Na teangacha Samóideacha Deisceartacha: (in éag), (in éag), Selkup.
* Na teangacha Fionn-Úgracha:
* An brainse Úgrach:
* Ungáiris
* Na teangacha Ob-Úgracha: , .
* An brainse Finne-Pheirmeach:
* Na teangacha Peirmeacha: , ,
* An brainse Finne-Volgach:
* An teanga
* Na teangacha Moirdvíneacha: , .
* Na teangacha Merya, , (teangacha Fionn-Úgracha a chuaigh in éag gan lorg scríofa a fhágáil ina ndiaidh)
* An brainse Finne-Laplannach (Finne-Shámach):
* Na teangacha Sámacha
* An t Iartharach: An tSáimis Dheisceartach, Sáimis Ume, Sáimis Lule, Sáimis Pite, An tSáimis Thuaisceartach
* An tSáimis Oirthearach: Sáimis Kainuu, Sáimis Kemi, Sáimis Inari, Sáimis Akkala, Sáimis Kildin, Sáimis Skolt (Koltta), Sáimis Ter (Turja)
* Na teangacha Baltach-Fhinneacha:
* An Eastóinis
* An Fhionlainnis, chomh maith le Meänkieli, Fionlainnis Kven, agus an Fhionlainnis Ingearmanlannach
* An Ingearmanlainnis
* An Chairéilis, chomh maith leis an Chairéilis Liúideach agus Cairéilis Olonets
* An
* An teanga i ndeisceart na hEastóine
* An
* An sa Laitvia (ga)
- Rumpun bahasa Ural adalah sebuah kelompok bahasa yang terdiri dari 38 bahasa yang dituturkan oleh sekitar 25 juta orang. Bahasa itu dituturkan di Eropa Timur dan Asia. Bahasa yang terkenal sekaligus menjadi bahasa resmi sebuah negara dari kelompok ini adalah bahasa Hungaria, Estonia, dan Finlandia. (in)
- The Uralic languages (/jʊəˈrælɪk/; sometimes called Uralian languages /jʊəˈreɪliən/) form a language family of 38 languages spoken by approximately 25 million people, predominantly in Northern Eurasia. The Uralic languages with the most native speakers are Hungarian (which alone accounts for more than half of the family's speakers), Finnish, and Estonian. Other significant languages with fewer speakers are Erzya, Moksha, Mari, Udmurt, Sami, Komi, and Vepsian, all of which are spoken in northern regions of Scandinavia and the Russian Federation. The name "Uralic" derives from the family's original homeland (Urheimat) commonly hypothesized to have been somewhere in the vicinity of the Ural Mountains. Finno-Ugric is sometimes used as a synonym for Uralic, though Finno-Ugric is widely understood to exclude the Samoyedic languages. Scholars who do not accept the traditional notion that Samoyedic split first from the rest of the Uralic family may treat the terms as synonymous. (en)
- ウラル語族（ウラルごぞく）は、シベリア（北アジア）中北部、北ヨーロッパ、東ヨーロッパに話者地域が分布する語族である。約2,500万人に話されている。フィン・ウゴル語派（サーミ語、フィンランド語、エストニア語など）、サモエード語派（ネネツ語など）に大別できる。 ユカギール語との同系説（ウラル・ユカギール語族）があり、ウラル語族に含める場合がある。かつてはアルタイ語族とあわせて、ウラル・アルタイ語族を構成するという説もあった。また、インド・ヨーロッパ語族と共にインド・ウラル語族を形成するという説も一部にある。 (ja)
- 우랄어족은 오늘날 유라시아 북부를 중심으로 2000만 명에 달하는 사람들이 사용하는 30여개의 여러 언어들로 이루어진 어족이다. '우랄어족'이란 명칭은 이 어족에 속한 언어의 조어가 우랄산맥에 인접한 지역에 위치했다는 가설에서 기인했다. 대형 언어 중에서는 핀란드어, 헝가리어, 에스토니아어가 여기에 속한다. (ko)
- Le lingue uraliche sono una famiglia linguistica comprendente idiomi parlati in Europa settentrionale, Europa orientale e Asia settentrionale. (it)
- De Oeraalse talen, ook wel Oeralische talen genoemd, vormen een taalfamilie die ongeveer dertig talen omvat, met in totaal ongeveer 20 miljoen sprekers. De naam verwijst naar de Urheimat van de taalgroep, die volgens de meeste taalkundigen in de buurt van de Oeral lag. De Urheimat is het gebied waar de sprekers van het , de gemeenschappelijke voorouder van alle Oeraalse talen, moeten hebben gewoond. De huidige Oeraalse talen worden gesproken in Estland, Finland en Hongarije en als minderheidstalen in Rusland, Noorwegen en Zweden en in alle buurlanden van Hongarije. De talen met de meeste sprekers zijn achtereenvolgens het Hongaars, het Fins en het Estisch. (nl)
- Języki uralskie – rodzina językowa, której językami posługuje się około 24 mln ludzi, zamieszkujących północną Eurazję i Nizinę Węgierską. Zalicza się do niej języki ugrofińskie i samojedzkie. Jest łączona z językami ałtajskimi w ligę uralo-ałtajską, dawniej uznawaną za rodzinę. Nowsze badania lingwistyczne wskazują na związek języków uralskich z językiem jukagirskim; dla potrzeb tej koncepcji tworzy się . Na podstawie analizy form zaimków osobowych snuje się hipotezy o pokrewieństwie rodziny uralskiej z rodziną indoeuropejską. Jest powszechnie włączana do hipotezy nostratycznej. Większość specjalistów jest zdania, że języki uralskie są rodziną językową, wywodzącą się od wspólnego prajęzyka. Pojawiały się jednak opinie postulujące uznanie ich za ligę językową. Językoznawcy wysuwający taki postulat nie uznają pokrewieństwa języków samojedzkich z ugrofińskimi. Język jukagirski włączany jest do języków uralskich jedynie przez niektórych językoznawców. (pl)
- Den uraliska språkfamiljen består av ungefär 30 i olika grad besläktade språk, som talas av nästan 25 miljoner människor i huvudsak i Central-, Öst- och Nordeuropa samt i nordvästra Asien. Den uraliska språkfamiljen är numera en gles och splittrad kedja av språk som sträcker sig från landet sydväst om Trondheim till Jenisejfloden och Tajmyrhalvön i Sibirien. Typologiskt har de uraliska språken stor bredd men vissa egenskaper är förhärskande eller vitt utbredda såsom en rik agglutinerande morfologi och särskilt ett rikhaltigt kasussystem med upp till tjugo kasus. Negation sker med ett böjt hjälpverb och vokalharmoni har stor utbredning. Grammatiken har inte genus (skiljer inte på män och kvinnor t.ex. honom/henne). Benämningen uraliska språk har använts sedan början av 1800-talet och den grundar sig på att flertalet av dessa språk talas i närheten av Uralbergen, i gränsområdena mellan Asien och Europa. Området för de uraliska språkens gemensamma ursprung, alltså protouraliskan, fanns sannolikt i centrala eller södra Uralområdet. Detta antagna urhem blev bestämmande för språkfamiljens namn. Processen att enskilda uraliska grupper avskildes och invandrade i sina senare bosättningsområden började för minst 6 000 år sedan. De mest kända språken tillhör den finsk-ugriska undergruppen till vilken finska, estniska, ungerska och samiska hör. Vetenskapen om de uraliska språken och den kultur som sammanhänger med dem kallas , och vetenskaperna om de båda huvudgrenarna fenno-ugristik och samojedistik. (sv)
- Línguas urálicas constituem uma família de línguas com aproximadamente 30 diferentes idiomas falados por cerca de 20 milhões de pessoas. Compreende o ramo das línguas úgricas, fino-permianas e o grupo dos idiomas samoiedos. As três línguas com maior número de falantes do grupo são: estoniano, finlandês e húngaro, contando ainda com os lapões (lapão) e os samoiedos. O nome "Urálico" se refere à provável terra natal dos falantes dessas línguas, nos Montes Urais. Acredita-se que os falantes do Proto-Urálico pertenciam a uma vasta nação estabelecida na Rússia Central por volta de 7000 anos atrás, o que se trata de um anacronismo vulgar pós-medieval, já que os norte/leste-siberianos só saíram de sua terra natal rumo a oeste e sudoeste milênios depois, sendo estas zonas originalmente a parte norte da Cítia de fala indo-europeia e demografia europídea. Características típicas das línguas urálicas incluem:
* Harmonia vocálica.
* Um grande número de casos gramaticais:
* estoniano: 14 casos
* finlandês: 15 casos
* húngaro: 18 casos
* Falta de gênero gramatical.
* Estrutura intensamente aglutinante. (pt)
- Ура́льские языки́ — языковая семья, включающая две ветви — финно-угорскую и самодийскую. Родство финно-угорских и самодийских языков доказал Э. Н. Сетяля — был сделан вывод о существовании в прошлом уральского языка-основы и происхождении из него финно-угорских и самодийских языков. Несмотря на существование названия «уральские языки», изучение и описание финно-угорских и самодийских языков проводится зачастую отдельно; наряду с более широким по объёму термином «уралистика» продолжает существовать отрасль лингвистики «финно-угроведение», занимающаяся изучением финно-угорских языков. (ru)
- Ура́льські мови — мовна сім'я, яка включає в себе близькі між собою мови двох гілок — фіно-угорські та самодійські мови. Російські вчені нерідко включають у сім'ю споріднені юкагирську та ескімосько-алеутські мови, поширені на північному сході Росії. Деякі вчені, більше англомовні, не визнають той факт, що всі мови сім'ї досить близькі, і вважають їх більше макросім'єю, а дві гілки — окремими сім'ями. Згідно з , уральські мови, разом з афразійськими, індоєвропейськими, картвельськими, дравідійськими та алтайськими, входять до великої ностратичної макросім'ї. До серединии 1950-их років була популярна гіпотеза про спільність уральських та алтайських мов. (uk)
- 乌拉尔语系是语言学家按照语言系属分类方法划分的一组语群，包括38种语言，讲该语系语言的人有2500多万人口，主要分布于欧亚大陆。其中，使用人数最多的为匈牙利语、芬兰语和爱沙尼亚语，分别为匈牙利、芬兰和爱沙尼亚的官方语言。其他使用人数较多的语言有埃尔齐亚语、莫克沙语、马里语、乌德穆尔特语、萨米语和科米语，通行于斯堪的纳维亚和俄罗斯的北部地区。 乌拉尔语系的名字来源于乌拉尔山脉，根据，乌拉尔山脉地区是此语系的发源地。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Les llengües uralianes (també anomenades llengües uràliques) formen una família d'unes 30 llengües aproximadament i són parlades per més de 20 milions de persones. El nom uralià es deu al fet que el seu origen es troba al voltant dels Urals. Entre les llengües més destacades d'aquesta família lingüística es troben l'hongarès, el finès i l'estonià. (ca)
- اللغات الأورالية عائلة لغوية في أوروبا وسيبيريا، تتألف من فرعين رئيسيين اللغات الفينية الأوغرية واللغات الساموديّة. أصل الاسم هي جبال اورال في روسيا. تضم هذه العائلة اللغوية 39 لغة يتحدث بها حوالي 25 مليون نسمة. أصح اللغات الأورالية من حيث عدد الناطقين كلغة أم هي المجرية والفنلندية وإستونيا، اللغات الهامة الأخرى هي المارية والأدمورتية. ومن البلدان التي تشكل موطناً لعدد كبير من الناطقين باللغات الأورالية استونيا، فنلندا، المجر، رومانيا، روسيا، صربيا، وسلوفاكيا. (ar)
- La urala lingvaro konsistas el ĉirkaŭ 20 parencaj lingvoj, kiujn parolas sume ĉirkaŭ 24 milionoj da homoj en orienta kaj norda Eŭropo kaj en nordokcidenta Azio Finno-Ugra Grupo. (eo)
- Las lenguas urálicas forman una familia lingüística de 38 lenguas habladas por más de 20 millones de personas. El nombre de la familia hace referencia a su lugar de nacimiento en los Urales. Los países en los que hay un número significativo de hablantes de lenguas urálicas son Estonia, Finlandia, Hungría, Rusia, Noruega y Suecia. Las lenguas urálicas más destacadas, en cuanto a número de hablantes e identidad nacional, son las lenguas ugrofinesas (el estonio, el finés y el húngaro). (es)
- Les langues ouraliennes (du nom de l'Oural, leur lieu supposé d'origine) ou, plus rarement langues finno-samoyèdes sont une famille d'une trentaine de langues parlées par à peu près 20 millions de personnes en Europe et en Sibérie. Les langues ouraliennes ayant le plus de locuteurs sont le hongrois, le finnois et l'estonien. (fr)
- Rumpun bahasa Ural adalah sebuah kelompok bahasa yang terdiri dari 38 bahasa yang dituturkan oleh sekitar 25 juta orang. Bahasa itu dituturkan di Eropa Timur dan Asia. Bahasa yang terkenal sekaligus menjadi bahasa resmi sebuah negara dari kelompok ini adalah bahasa Hungaria, Estonia, dan Finlandia. (in)
- ウラル語族（ウラルごぞく）は、シベリア（北アジア）中北部、北ヨーロッパ、東ヨーロッパに話者地域が分布する語族である。約2,500万人に話されている。フィン・ウゴル語派（サーミ語、フィンランド語、エストニア語など）、サモエード語派（ネネツ語など）に大別できる。 ユカギール語との同系説（ウラル・ユカギール語族）があり、ウラル語族に含める場合がある。かつてはアルタイ語族とあわせて、ウラル・アルタイ語族を構成するという説もあった。また、インド・ヨーロッパ語族と共にインド・ウラル語族を形成するという説も一部にある。 (ja)
- 우랄어족은 오늘날 유라시아 북부를 중심으로 2000만 명에 달하는 사람들이 사용하는 30여개의 여러 언어들로 이루어진 어족이다. '우랄어족'이란 명칭은 이 어족에 속한 언어의 조어가 우랄산맥에 인접한 지역에 위치했다는 가설에서 기인했다. 대형 언어 중에서는 핀란드어, 헝가리어, 에스토니아어가 여기에 속한다. (ko)
- Le lingue uraliche sono una famiglia linguistica comprendente idiomi parlati in Europa settentrionale, Europa orientale e Asia settentrionale. (it)
- Ура́льские языки́ — языковая семья, включающая две ветви — финно-угорскую и самодийскую. Родство финно-угорских и самодийских языков доказал Э. Н. Сетяля — был сделан вывод о существовании в прошлом уральского языка-основы и происхождении из него финно-угорских и самодийских языков. Несмотря на существование названия «уральские языки», изучение и описание финно-угорских и самодийских языков проводится зачастую отдельно; наряду с более широким по объёму термином «уралистика» продолжает существовать отрасль лингвистики «финно-угроведение», занимающаяся изучением финно-угорских языков. (ru)
- Ура́льські мови — мовна сім'я, яка включає в себе близькі між собою мови двох гілок — фіно-угорські та самодійські мови. Російські вчені нерідко включають у сім'ю споріднені юкагирську та ескімосько-алеутські мови, поширені на північному сході Росії. Деякі вчені, більше англомовні, не визнають той факт, що всі мови сім'ї досить близькі, і вважають їх більше макросім'єю, а дві гілки — окремими сім'ями. Згідно з , уральські мови, разом з афразійськими, індоєвропейськими, картвельськими, дравідійськими та алтайськими, входять до великої ностратичної макросім'ї. До серединии 1950-их років була популярна гіпотеза про спільність уральських та алтайських мов. (uk)
- 乌拉尔语系是语言学家按照语言系属分类方法划分的一组语群，包括38种语言，讲该语系语言的人有2500多万人口，主要分布于欧亚大陆。其中，使用人数最多的为匈牙利语、芬兰语和爱沙尼亚语，分别为匈牙利、芬兰和爱沙尼亚的官方语言。其他使用人数较多的语言有埃尔齐亚语、莫克沙语、马里语、乌德穆尔特语、萨米语和科米语，通行于斯堪的纳维亚和俄罗斯的北部地区。 乌拉尔语系的名字来源于乌拉尔山脉，根据，乌拉尔山脉地区是此语系的发源地。 (zh)
- Uralské jazyky jsou jazyková rodina, jíž hovoří celkem asi 25 miliónů osob ve střední, severní a východní Evropě a asi 30 tisíc obyvatel severní Sibiře. Dělí se na větev ugrofinskou a (mnohem menší) samojedskou. Nejvyšší význam a postavení mezi uralskými jazyky mají maďarština, finština a estonština, které jsou státními úředními jazyky v Maďarsku, Finsku a Estonsku a tedy patří i mezi úřední jazyky Evropské unie. Řada dalších uralských jazyků má postavení lokální úřední řeči v různých autonomních republikách a oblastech v Ruské federaci. (cs)
- Οι ουραλικές γλώσσες είναι μια γλωσσική οικογένεια περίπου 30 γλωσσών που μιλιούνται από κατά προσέγγιση 20 εκατομμύρια ανθρώπους. Το όνομα της γλωσσικής οικογένειας αναφέρεται στην τοποθεσία της προτεινόμενης κοιτίδας της οικογένειας, που συχνά τοποθετείται κοντά στα Ουράλια. Από τις ουραλικές γλώσσες τους περισσότερους ομιλητές ως πρώτη γλώσσα έχουν η ουγγρική, η φινλανδική και η εσθονική. Σημαντικός αριθμός ομιλητών ουραλικών γλωσσών υπάρχει στις: Βοϊβοντίνα (σερβική επαρχία), Εσθονία, Νορβηγία, Ουγγαρία, Ρουμανία, Ρωσική Ομοσπονδία, Σουηδία, και Φινλανδία. (el)
- Die uralischen Sprachen bilden eine Familie von etwa 30 Sprachen, die von rund 25 Millionen Menschen gesprochen werden. Das Ausbreitungsgebiet erstreckt sich über weite Teile des nördlichen Eurasiens von Skandinavien bis über den Ural auf die Taimyr-Halbinsel. Außerdem gehört das Ungarische in Mitteleuropa zu dieser Sprachfamilie. Die Wissenschaft von den uralischen Sprachen und der damit verbundenen Kultur heißt Uralistik oder – bei der Beschränkung auf einen der beiden Hauptzweige des Uralischen – Finnougristik und Samojedistik. (de)
- Uraldar hizkuntzak hiru bat dozena hizkuntza barne hartzen dituen hizkuntza familia bat da, gutxi gorabehera 25 milioi hiztun dituena. Estonia, Finlandia, Hungaria, Norvegia, Errumania, Errusia, (Serbia) eta Suedia dira uraldar hizkuntzak gehien hitz egiten diren tokiak. Uraldar hizkuntza gehienak galdu egin dira edo oso hiztun gutxikoak dira. Morfologiari dagokionez, guztiak hizkuntza eranskariak dira. (eu)
- Is fine teangacha iad na teangacha Úralacha a chuimsíonn na teangacha Finne-Úgracha agus na teangacha Samóideacha.
* Na teangacha Samóideacha:
* Na teangacha Samóideacha Tuaisceartacha: , Neinéitsis, Nganasainis, Iuraitsis (in éag)
* Na teangacha Samóideacha Deisceartacha: (in éag), (in éag), Selkup.
* Na teangacha Fionn-Úgracha:
* An brainse Úgrach:
* Ungáiris
* Na teangacha Ob-Úgracha: , .
* An brainse Finne-Pheirmeach:
* Na teangacha Peirmeacha: , ,
* An brainse Finne-Volgach:
* An teanga
* Na teangacha Moirdvíneacha: , .
* Na teangacha Merya, , (teangacha Fionn-Úgracha a chuaigh in éag gan lorg scríofa a fhágáil ina ndiaidh)
* An brainse Finne-Laplannach (Finne-Shámach):
* Na teangacha Sámacha
* An t Iartharach: An tSáimis Dheisceartach, Sáimis Ume, Sáimis Lule, Sá (ga)
- The Uralic languages (/jʊəˈrælɪk/; sometimes called Uralian languages /jʊəˈreɪliən/) form a language family of 38 languages spoken by approximately 25 million people, predominantly in Northern Eurasia. The Uralic languages with the most native speakers are Hungarian (which alone accounts for more than half of the family's speakers), Finnish, and Estonian. Other significant languages with fewer speakers are Erzya, Moksha, Mari, Udmurt, Sami, Komi, and Vepsian, all of which are spoken in northern regions of Scandinavia and the Russian Federation. (en)
- De Oeraalse talen, ook wel Oeralische talen genoemd, vormen een taalfamilie die ongeveer dertig talen omvat, met in totaal ongeveer 20 miljoen sprekers. De naam verwijst naar de Urheimat van de taalgroep, die volgens de meeste taalkundigen in de buurt van de Oeral lag. De Urheimat is het gebied waar de sprekers van het , de gemeenschappelijke voorouder van alle Oeraalse talen, moeten hebben gewoond. (nl)
- Línguas urálicas constituem uma família de línguas com aproximadamente 30 diferentes idiomas falados por cerca de 20 milhões de pessoas. Compreende o ramo das línguas úgricas, fino-permianas e o grupo dos idiomas samoiedos. As três línguas com maior número de falantes do grupo são: estoniano, finlandês e húngaro, contando ainda com os lapões (lapão) e os samoiedos. Características típicas das línguas urálicas incluem: (pt)
- Języki uralskie – rodzina językowa, której językami posługuje się około 24 mln ludzi, zamieszkujących północną Eurazję i Nizinę Węgierską. Zalicza się do niej języki ugrofińskie i samojedzkie. Jest łączona z językami ałtajskimi w ligę uralo-ałtajską, dawniej uznawaną za rodzinę. Nowsze badania lingwistyczne wskazują na związek języków uralskich z językiem jukagirskim; dla potrzeb tej koncepcji tworzy się . Na podstawie analizy form zaimków osobowych snuje się hipotezy o pokrewieństwie rodziny uralskiej z rodziną indoeuropejską. Jest powszechnie włączana do hipotezy nostratycznej. (pl)
- Den uraliska språkfamiljen består av ungefär 30 i olika grad besläktade språk, som talas av nästan 25 miljoner människor i huvudsak i Central-, Öst- och Nordeuropa samt i nordvästra Asien. Den uraliska språkfamiljen är numera en gles och splittrad kedja av språk som sträcker sig från landet sydväst om Trondheim till Jenisejfloden och Tajmyrhalvön i Sibirien. De mest kända språken tillhör den finsk-ugriska undergruppen till vilken finska, estniska, ungerska och samiska hör. (sv)
|