| dbo:abstract
|
- الرفع في الموسيقى، والذي يعرف باسم دييز (وذلك من الفرنسية dièse والتي تعني الحدة) هو عملية التشديد في حدّة النغمة وذلك بمقدار . بالإضافة إلى الخفض، يعد الرفع أحد خصائص . في التدوين الموسيقي يرمز للرفع بالرمز (♯)، والتي يمكن أن تكون إما دليل مقام أو إشارة تحويل. (ar)
- El sostingut o diesi és l'alteració que fa que l'afinació o altura de la nota a la qual afecta pugi un semitò (és a dir, mig to). El conveni usual és que el sostingut afecta a totes les notes del mateix nom i altura fins al final del compàs, tret del cas que aparegui una altra alteració (és a dir un bemoll o un becaire). També se solen afegir els sostinguts a l'armadura de la partitura probablement per simplificar l'escriptura musical quan una peça està en una tonalitat diferent de la indicada per la clau. En el temperament igual l'altura de la nota alterada amb un sostingut coincideix amb la de la nota immediatament superior en el cas que aquesta estigui a distància d'un semitò, o bé amb la superior alterada amb un bemoll en el cas que la distància entre ambdues sigui d'un to. També s'utilitza el doble sostingut, que altera l'altura de la nota apujant-la dos semitons. En música microtonal es poden trobar altres alteracions, com ara el mig sostingut. (ca)
- ♯ Das Kreuz ♯ bezeichnet in der Musik die Erhöhung eines Stammtons um einen Halbton. An den Tonnamen des alterierten Tons wird die Endung -is angehängt (z. B. Fis für erhöhtes F). Dieses Suffix ist eine Abkürzung des griechischen Wortes diesis, das schon in der Antike einen Halbton bezeichnete. Das Zeichen wird als Doppelkreuz mit zwei senkrechten, parallelen Längsstrichen und zwei schräg nach oben verlaufenden Querstrichen geschrieben. Das Zeichen wird entweder auf eine Zeile oder einen Zwischenraum des Notensystems geschrieben und alteriert den auf dieser Tonhöhe stehenden Ton. Steht der zu erhöhende Ton auf einer Hilfslinie, so wird das Kreuz vor die Hilfslinie gesetzt. Das Symbol wird in zweierlei Weise verwendet:
* als Versetzungszeichen steht es direkt vor einer bestimmten Note; es gilt nur in demjenigen Takt, in dem es notiert ist, und nur für den bezeichneten Oktavbereich
* als Vorzeichen steht es unmittelbar nach dem Notenschlüssel und gilt entweder bis zum Ende des Stücks, oder bis es durch andere Vorzeichen aufgelöst wird; es gilt ferner für alle Oktavbereiche. (de)
- Křížek (německy Kreuz, italsky diesis, francouzsky dièse, anglicky sharp) je jedna ze základních posuvek v hudební notaci. Znamená, že se mají označené noty zahrát či zazpívat o jeden půltón výše. Je opakem béčka, které dané noty o půltón naopak snižuje. Značka křížku, ♯, se zapisuje v předznamenání (pak platí pro všechny tyto noty v osnově, není-li uvedeno jinak) nebo jako posuvka ke konkrétní notě, přičemž pak platí pro všechny následující noty téže výšky (ve stejné oktávě) do konce taktu. Platnost křížku je rušena jinou posuvkou. Křížkem zvýšené tóny mají příponu -is (tedy ais, his, cis atd.). U tónu B se nepoužívá, B je samo o sobě snížený tón (technicky H♭) a lze jej pouze na tón H. Za předpokladu, že je užito rovnoměrně temperovaného ladění, platí takzvaná , tedy například, že tón his (H♯) zní stejně jako C (bez posuvky). (cs)
- Η δίεση είναι όρος της μουσικής σημειογραφίας που συμβολίζεται με το σύμβολο ♯ (το οποίο δεν πρέπει να συγχέεται με το αριθμητικό σύμβολο #), και γράφεται μπροστά από το φθογγόσημο, ανυψώνοντας το τονικό του ύψος κατά ένα ημιτόνιο. Ως όρος προέρχεται από την αρχαία ελληνική λέξη δίεσις (ετυμολογούμενη από την πρόθεση διά και το ρήμα ίημι), που σημαίνει τρόπον τινά την έκλυση ή διαφυγή . Επίσης, χρησιμοποιείται η διπλή δίεση (συμβολίζεται με , σύμβολο που επίσης δεν πρέπει να συγχέεται με το λατινικό πεζό x καθώς και το μαθηματικό σύμβολο του πολλαπλασιασμού, η οποία ανυψώνει κατά δύο ημιτόνια το τονικό ύψος της νότας μπροστά από την οποία γράφεται. (el)
- Dieso estas kromsigno, kun simbolo (unikoda signo estas '♯' (U+266F), duontone altigante la noton, tio estas per unu duontono. Du diesoj sume egalas altigon je unu tono. (eo)
- Diese edo sostenitu (♯) bere soinu naturala baino tonuerdi bat altuago den notaz esaten da Partituretan ♯ ikurra du. (eu)
- El sostenido (♯), en el ámbito de la notación musical, es un signo conocido como alteración que afecta a la frecuencia de una nota aumentando esta en un semitono. Aparece representado en las partituras a través de este símbolo (♯). (es)
- Un dièse est graphiquement symbolisé par le signe , en musique et solfège, dans lesquels il appartient à la famille dite des altérations, où sa fonction est d'indiquer sur une partition que la hauteur naturelle de la note (de musique) associée à ce dièse doit être élevée d'un demi-ton chromatique. Il est souvent confondu avec le croisillon « # ». La note affectée d'un dièse est dite « diésée ». Une note peut être diésée pour toutes sortes de raisons : modulation, transposition, note de passage, ornementation, utilisation de l'échelle chromatique. (fr)
- In music, sharp, dièse (from French), or diesis (from Greek) means, "higher in pitch". More specifically, in musical notation, sharp means "higher in pitch by one semitone (half step)". Sharp is the opposite of flat, which is a lowering of pitch. A sharp symbol, ♯, is used in key signatures or as an accidental. For instance, the music below has a key signature with three sharps (indicating either A major or F♯ minor, the relative minor) and the note, A♯, has a sharp accidental. Under twelve-tone equal temperament, B♯, for instance, sounds the same as, or is enharmonically equivalent to, C natural (C♮), and E♯ is enharmonically equivalent to F♮. In other tuning systems, such enharmonic equivalences in general do not exist. To allow extended just intonation, composer Ben Johnston uses a sharp to indicate a note is raised 70.6 cents (ratio 25:24), or a flat to indicate a note is lowered 70.6 cents. In intonation, sharp can also mean "slightly higher in pitch" (by some unspecified amount). If two simultaneous notes are slightly out-of-tune, the higher-pitched one (assuming the lower one is properly pitched) is "sharp" with respect to the other. Furthermore, the verb sharpen means to raise the pitch of a note, typically by a small musical interval. (en)
- Dalam musik, kres atau sharp (dalam bahasa Inggris) adalah tanda notasi musik untuk menaikkan nada not dengan jarak setengah nada ke atas. Kres merupakan lawan dari mol, yang menurunkan not dengak jarak setengah nada ke bawah. Dalam notasi musik, kres ditulis sebagai ♯ dan digunakan sebagai bagian atau aksidental.
* l
* b
* s (in)
- ( 샵 기호는 여기로 연결됩니다. 전화기나 컴퓨터 자판의 유사한 기호에 대해서는 해시 기호 문서를 참고하십시오.) 올림표 또는 샤프(sharp)는 음악의 기보법에서 음을 반음 올리는 것을 뜻하는 이다. ♯로 표시한다. 조표나 임시표로서 쓰일 수 있다. (ko)
- シャープ（英: sharp）は嬰記号（えいきごう）とも呼ばれ、西洋音楽の五線記譜法による楽譜上で半音あげることを意味する変化記号「♯」を指す。形状のよく似た番号記号 (#) とは別記号。イタリア語ではディエジス (diesis)、フランス語ではディエズ (dièse)、ドイツ語ではクロイツ (Kreuz)と呼ばれる。 (ja)
- Krzyżyk (♯) – znak chromatyczny w notacji muzycznej. Krzyżyk podwyższa wysokość dźwięku o pół tonu. Jeżeli jest umieszczony bezpośrednio za kluczem, podwyższa wszystkie dźwięki leżące na tej wysokości w obrębie całego utworu. Prawidłowa kolejność zamieszczania krzyżyków przy kluczach to: fis, cis, gis, dis, ais, eis, his; zawsze odległość między kolejno pojawiającymi się krzyżykami wynosi kwintę (dokładnie: kwintę czystą) budowaną w kierunku wznoszącym. Kolejność ta wiąże się z kołem kwintowym. W notacji stosowany jest również podwójny krzyżyk: zapisywany jako (x, rzadziej jako dwa krzyżyki obok siebie) podwyższający dźwięk o dwa półtony (po zamianie enharmonicznej dźwięków jest to cały ton). Jest stosowany zamiast sąsiedniego dźwięku gamowłaściwego, jeśli wynika to z powiązań harmonicznych, zwłaszcza w harmonii klasycznej. Jeżeli krzyżyk umieszczony jest bezpośrednio przed nutą, podwyższa dźwięk przypisany tej nucie i wszystkim kolejnym o tej samej wysokości w obrębie całego taktu. Działanie krzyżyka może być znoszone kasownikiem. Symbolu krzyżyka nie należy mylić z symbolem #. W Unicode znak krzyżyka ♯ ma kod (U+266F) i znajduje się w grupie Inne Symbole (ang. Miscellaneous Symbols); jego encja HTML to♯ (pl)
- Nella notazione musicale, il diesis o diesi (♯) è un'alterazione, in senso crescente, dell'intonazione della nota cui si riferisce. Ovvero, il simbolo diesis ♯ scritto a sinistra di una nota la rende aumentata (più acuta) di un semitono (il simbolo bemolle ♭, al contrario, la rende diminuita di un semitono). Va considerato che nella musica a temperamento equabile i suoni sono 12 ma le note sono 7. Sul pianoforte, nell'intervallo di ottava (la distanza che troviamo, ad esempio, da un Do al Do superiore), sono presenti 12 tasti, poiché nel sistema temperato è la distanza tra due tasti consecutivi, ad esempio in un pianoforte; in altre parole è la distanza tra due suoni consecutivi nel sistema temperato. I suoni chiamati con i nomi delle note sono 7 (Do Re Mi Fa Sol La Si), dunque 5 suoni rimangono senza nome; ad esempio il suono che si trova in mezzo tra il Do e il Re (sul pianoforte è un tasto nero). Possiamo quindi chiamarlo Do diesis (come se aumentassimo il Do di un semitono) oppure Re bemolle (come se diminuissimo il Re di un semitono); ora per questo tasto esistono due possibilità e da una situazione di mancanza di nomi ci troviamo in una situazione di esubero di terminologie, dal punto di vista enarmonico. Per la scelta della terminologia nell'ambito della tonalità, si rinvia alla relativa voce. Il termine deriva dal greco dìesis che significa intervallo. In altre lingue ci si riferisce a questo segno con termini analoghi a "croce" o "nota sostenuta, spinta verso l'alto".
* È importante non associare il diesis al "tasto nero" del pianoforte. Infatti il diesis indica semplicemente un avanzamento di un tasto, quindi il Mi diesis (avanzando di un semitono rispetto al Mi) indica un tasto bianco, cioè quel tasto che chiamiamo Fa.
* Esiste anche il doppio diesis che indica incremento di un tono; il Do doppio diesis, ad esempio, è quindi un Re (a partire dal Do, avanziamo di due semitoni verso destra / ovverosia due tasti), mentre il Mi doppio diesis è quindi un Fa diesis (avanziamo di due semitoni).
* I diesis possono ricorrere in vari momenti dello spartito e possono essere fissi (in chiave) o temporanei. Quando sono fissi sono scritti all'inizio del brano, accanto alla chiave musicale, per indicare la tonalità di riferimento. Di conseguenza non occorre che i diesis vengano riscritti via via nel corso dello spartito. Se ad esempio, in chiave, vi sono Fa diesis e Do diesis, allora ogni Fa o ogni Do scritto nello spartito andrà letto ed eseguito come se avesse accanto il simbolo diesis. Nel caso in cui il compositore voglia inserire un Fa naturale in uno spartito in cui ha messo il diesis in chiave per il Fa, dovrà specificarlo mettendo a sinistra del Fa naturale il simbolo del bequadro, che rimuove l'alterazione.
* Ogni diesis aggiuntivo non presente in chiave è temporaneo, quindi vale solo per la battuta in cui è posto, solo per la nota a cui è riferito e solo per le volte che tale nota compare nella battuta. Un Sol diesis temporaneo vale solo per il Sol di quel rigo e non per altri Sol più gravi o più acuti eventualmente presenti in quella battuta. In casi ambigui (cambio continuo tra diesis e naturale, cambio di tonalità, armonie complesse) il diesis può essere indicato tra parentesi, soprattutto per favorire la lettura a prima vista del musicista e risolvere ambiguità. Si tratta, in questo caso, di alterazione di cortesia.
* Il numero dei diesis in chiave determina la tonalità del brano: da "nessuna alterazione" (Do maggiore) a "sette" (Do diesis maggiore). L'ultimo diesis annotato è la sensibile del brano, quindi occorre salire di mezzo tono per trovare il nome della tonica. Ad esempio: se l'ultimo diesis è un Do diesis, la tonalità è Re maggiore (come già ricordato, potrebbe essere anche Si minore). La sua tonica della tonalità minore relativa si trova, come sempre, una terza minore sotto rispetto a quella della relativa maggiore. Nella notazione contemporanea, il diesis può essere adattato al linguaggio microtonale mantenendone la logica ma alterandolo graficamente. Se si aggiunge ad una stanghetta verticale una punta di freccia verso l'alto o verso il basso, questo indica una nota rispettivamente crescente o calante. Nel caso in cui si utilizzi un sistema musicale che contempla anche i quarti di tono, se le stanghette verticali del simbolo diventano tre si parla di triesis (alza di tre quarti di tono), se si riducono a una si parla di monesis o semi-diesis . (it)
- Een kruis, meervoud: kruizen of kruisen, is in de muziek het teken ♯ dat op de notenbalk geplaatst kan worden om aan te geven dat de stamtoon waarvoor het kruis geplaatst is, chromatisch met een halve toonafstand verhoogd wordt. Voor eenvoud van de notatie wordt het kruis als voorteken voor aan de notenbalk geplaatst, als alle volgende stamtonen verhoogd moeten worden. Voor verlagen van een halve toon wordt de mol (♭) gebruikt. Het verhogen of verlagen met een hele toon wordt met respectievelijk een dubbelkruis of dubbelmol aangegeven. Het ongedaan maken van een eerder in de maat of in de toonsoort voorkomend voorteken, kruis of mol, geeft men aan met een herstellingsteken (♮).
* Kruis
* Dubbelkruis
* Herstellings-teken (nl)
- Em música, o sustenido é um acidente que, tendo seu sinal de notação (♯) colocado à esquerda da nota, indica que a altura desta nota deve ser elevada em um semitom. A palavra é usada como adjetivo para indicar entonação acima da altura constante da notação. O dobrado sustenido, (com a notação ✗) indica que a altura da nota que este sinal antecede deve ser elevada em dois semitons. A presença do símbolo de sustenido produz modificações nas notas da seguinte forma: (1) Se um sinal de sustenido marcar uma nota dentro de um compasso, todas as ocorrências seguintes dessa mesma nota dentro desse compasso deverão ser executadas em sustenido. Essa alteração não afeta, no entanto, a mesma nota em outras oitavas. Encerrando-se o compasso, as ocorrências seguintes dessa nota deverão ser executadas sem alteração. (2) Se um sinal de sustenido aparecer na armadura da clave, todas as ocorrências da nota marcada ao longo de toda a música deverão ser executadas em sustenido. Exemplo: uma música em Lá maior tem três sustenidos na armadura (Dó, Fá e Sol). Quando o compositor deseja que uma nota marcada com sustenido seja executada na altura original (exemplo: em vez de um fá sustenido, deseja-se a execução da nota fá) usa-se um sinal chamado bequadro, acidente musical que desativa o efeito do sustenido ou do bemol. Nota: Em alguns computadores, o caracter Unicode '♯' (266F hexadecimal) pode representar um sustenido. Também é comum se chamar o símbolo ASCII '#' (cerquilha) de sustenido. (pt)
- В музыкальной нотации дие́з (фр. dièse от др.-греч. δίεσις — диеса) — знак альтерации, обозначающий повышение стоящих справа от него нот на один хроматический полутон. Ставится либо после ключа, либо перед отдельными нотами. В первом случае действует до следующего ключа, во втором — до конца такта или явной отмены знаком бекар. Диез обозначается решёткой. Иногда существует необходимость повысить ноту на целый тон; для этого применяется дубль-диез, имеющий вид x-образного крестика с маленькими квадратами на концах. Подробнее об использовании диеза, бемоля и бекара см. статью о знаках альтерации. В кодировке Юникод есть специальный символ для диеза U+266F ♯ music sharp sign (HTML ♯), который отличается от символа октоторпа (решётки) «#». Поэтому октоторп не рекомендуется использовать вместо знака диеза. Знак дубль-диеза (𝄪) имеет в Юникоде шестнадцатеричный номер 1D12A. В прошлом использовался также знак бекар-диез для половинной отмены действия дубль-диеза. В настоящее время для этого используется обычный диез. Также используется в специальных областях математики (под наименованием «диез») и означает поднятие математического индекса. (ru)
- 升號（英語：Sharp），又稱升記號、升音符，是在乐谱中，放在音符前面的變音記號，代表这个音符的音高要比标定的高半音，读作“升某音”。 在十二平均律理论，升A等于降B，升F等于降G。但在经典音乐理论中，升半音和降半音是由五度音高推演出来的，两个音之间尚有微小的差别。 此外，重升號（double sharp，标记为）会将其依附的基本音升高两个半音，符號似一個x，但四邊的邊位略為加粗。自然音音乐中，升高兩個半音後的音高通常等同於另一個自然音，因此在調號升降記號不多時較少使用重升號。但調性音樂中如果出現B大調、升F大調、升C大調等調號，重升號音便有機會出現，如F、C等。 微分音音乐中还有升1/2、3/2个半音，即1/4、3/4个音高，分别用半升号（half sharp、demisharp，标记为）和一个半升号（sharp-and-a-half、three-quarter-tone sharp、sesquisharp，标记为 ）表示。 另外，也有三重升号（triple sharp，标记为♯），但不常见。 (zh)
- Діє́з, або діе́з (фр. dièse від дав.-гр. δίεσις — «дієса», «півтон») — у музичній нотації це знак альтерації, який позначає підвищення ноти, що стоїть справа від нього, на один півтон. Дієз позначається значком. Іноді існує необхідність підвищити ноту на цілий тон, для цього застосовується дубль-дієз, який має вигляд x-подібного хрестика з маленькими квадратами на кінцях. В авангардній музиці другої половини 20 ст. можна зустріти також «напівдієзи» та інші подібні знаки (як правило, у вигляді ґратки з недомальованою однією чи двома перетинками), що підвищують ноту на , тону і т. ін. (див. мікрохроматика). У таблиці символів Юнікод є спеціальний символ для дієза «♯» (шістнадцятковий номер 266F), який відрізняється від символу октоторпа (решітки) «#». Тому октоторп не рекомендується вживати замість знаку дієза. Знак дубль-дієза (𝄪) має в Юнікоді шістнадцятковий номер 1D12A. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- الرفع في الموسيقى، والذي يعرف باسم دييز (وذلك من الفرنسية dièse والتي تعني الحدة) هو عملية التشديد في حدّة النغمة وذلك بمقدار . بالإضافة إلى الخفض، يعد الرفع أحد خصائص . في التدوين الموسيقي يرمز للرفع بالرمز (♯)، والتي يمكن أن تكون إما دليل مقام أو إشارة تحويل. (ar)
- Dieso estas kromsigno, kun simbolo (unikoda signo estas '♯' (U+266F), duontone altigante la noton, tio estas per unu duontono. Du diesoj sume egalas altigon je unu tono. (eo)
- Diese edo sostenitu (♯) bere soinu naturala baino tonuerdi bat altuago den notaz esaten da Partituretan ♯ ikurra du. (eu)
- El sostenido (♯), en el ámbito de la notación musical, es un signo conocido como alteración que afecta a la frecuencia de una nota aumentando esta en un semitono. Aparece representado en las partituras a través de este símbolo (♯). (es)
- Un dièse est graphiquement symbolisé par le signe , en musique et solfège, dans lesquels il appartient à la famille dite des altérations, où sa fonction est d'indiquer sur une partition que la hauteur naturelle de la note (de musique) associée à ce dièse doit être élevée d'un demi-ton chromatique. Il est souvent confondu avec le croisillon « # ». La note affectée d'un dièse est dite « diésée ». Une note peut être diésée pour toutes sortes de raisons : modulation, transposition, note de passage, ornementation, utilisation de l'échelle chromatique. (fr)
- Dalam musik, kres atau sharp (dalam bahasa Inggris) adalah tanda notasi musik untuk menaikkan nada not dengan jarak setengah nada ke atas. Kres merupakan lawan dari mol, yang menurunkan not dengak jarak setengah nada ke bawah. Dalam notasi musik, kres ditulis sebagai ♯ dan digunakan sebagai bagian atau aksidental.
* l
* b
* s (in)
- ( 샵 기호는 여기로 연결됩니다. 전화기나 컴퓨터 자판의 유사한 기호에 대해서는 해시 기호 문서를 참고하십시오.) 올림표 또는 샤프(sharp)는 음악의 기보법에서 음을 반음 올리는 것을 뜻하는 이다. ♯로 표시한다. 조표나 임시표로서 쓰일 수 있다. (ko)
- シャープ（英: sharp）は嬰記号（えいきごう）とも呼ばれ、西洋音楽の五線記譜法による楽譜上で半音あげることを意味する変化記号「♯」を指す。形状のよく似た番号記号 (#) とは別記号。イタリア語ではディエジス (diesis)、フランス語ではディエズ (dièse)、ドイツ語ではクロイツ (Kreuz)と呼ばれる。 (ja)
- 升號（英語：Sharp），又稱升記號、升音符，是在乐谱中，放在音符前面的變音記號，代表这个音符的音高要比标定的高半音，读作“升某音”。 在十二平均律理论，升A等于降B，升F等于降G。但在经典音乐理论中，升半音和降半音是由五度音高推演出来的，两个音之间尚有微小的差别。 此外，重升號（double sharp，标记为）会将其依附的基本音升高两个半音，符號似一個x，但四邊的邊位略為加粗。自然音音乐中，升高兩個半音後的音高通常等同於另一個自然音，因此在調號升降記號不多時較少使用重升號。但調性音樂中如果出現B大調、升F大調、升C大調等調號，重升號音便有機會出現，如F、C等。 微分音音乐中还有升1/2、3/2个半音，即1/4、3/4个音高，分别用半升号（half sharp、demisharp，标记为）和一个半升号（sharp-and-a-half、three-quarter-tone sharp、sesquisharp，标记为 ）表示。 另外，也有三重升号（triple sharp，标记为♯），但不常见。 (zh)
- El sostingut o diesi és l'alteració que fa que l'afinació o altura de la nota a la qual afecta pugi un semitò (és a dir, mig to). El conveni usual és que el sostingut afecta a totes les notes del mateix nom i altura fins al final del compàs, tret del cas que aparegui una altra alteració (és a dir un bemoll o un becaire). També se solen afegir els sostinguts a l'armadura de la partitura probablement per simplificar l'escriptura musical quan una peça està en una tonalitat diferent de la indicada per la clau. En música microtonal es poden trobar altres alteracions, com ara el mig sostingut. (ca)
- Křížek (německy Kreuz, italsky diesis, francouzsky dièse, anglicky sharp) je jedna ze základních posuvek v hudební notaci. Znamená, že se mají označené noty zahrát či zazpívat o jeden půltón výše. Je opakem béčka, které dané noty o půltón naopak snižuje. Značka křížku, ♯, se zapisuje v předznamenání (pak platí pro všechny tyto noty v osnově, není-li uvedeno jinak) nebo jako posuvka ke konkrétní notě, přičemž pak platí pro všechny následující noty téže výšky (ve stejné oktávě) do konce taktu. Platnost křížku je rušena jinou posuvkou. (cs)
- Η δίεση είναι όρος της μουσικής σημειογραφίας που συμβολίζεται με το σύμβολο ♯ (το οποίο δεν πρέπει να συγχέεται με το αριθμητικό σύμβολο #), και γράφεται μπροστά από το φθογγόσημο, ανυψώνοντας το τονικό του ύψος κατά ένα ημιτόνιο. Ως όρος προέρχεται από την αρχαία ελληνική λέξη δίεσις (ετυμολογούμενη από την πρόθεση διά και το ρήμα ίημι), που σημαίνει τρόπον τινά την έκλυση ή διαφυγή . (el)
- ♯ Das Kreuz ♯ bezeichnet in der Musik die Erhöhung eines Stammtons um einen Halbton. An den Tonnamen des alterierten Tons wird die Endung -is angehängt (z. B. Fis für erhöhtes F). Dieses Suffix ist eine Abkürzung des griechischen Wortes diesis, das schon in der Antike einen Halbton bezeichnete. Das Zeichen wird als Doppelkreuz mit zwei senkrechten, parallelen Längsstrichen und zwei schräg nach oben verlaufenden Querstrichen geschrieben. Das Zeichen wird entweder auf eine Zeile oder einen Zwischenraum des Notensystems geschrieben und alteriert den auf dieser Tonhöhe stehenden Ton. Steht der zu erhöhende Ton auf einer Hilfslinie, so wird das Kreuz vor die Hilfslinie gesetzt. (de)
- In music, sharp, dièse (from French), or diesis (from Greek) means, "higher in pitch". More specifically, in musical notation, sharp means "higher in pitch by one semitone (half step)". Sharp is the opposite of flat, which is a lowering of pitch. A sharp symbol, ♯, is used in key signatures or as an accidental. For instance, the music below has a key signature with three sharps (indicating either A major or F♯ minor, the relative minor) and the note, A♯, has a sharp accidental. (en)
- Nella notazione musicale, il diesis o diesi (♯) è un'alterazione, in senso crescente, dell'intonazione della nota cui si riferisce. Ovvero, il simbolo diesis ♯ scritto a sinistra di una nota la rende aumentata (più acuta) di un semitono (il simbolo bemolle ♭, al contrario, la rende diminuita di un semitono). Il termine deriva dal greco dìesis che significa intervallo. In altre lingue ci si riferisce a questo segno con termini analoghi a "croce" o "nota sostenuta, spinta verso l'alto". (it)
- Krzyżyk (♯) – znak chromatyczny w notacji muzycznej. Krzyżyk podwyższa wysokość dźwięku o pół tonu. Jeżeli jest umieszczony bezpośrednio za kluczem, podwyższa wszystkie dźwięki leżące na tej wysokości w obrębie całego utworu. Prawidłowa kolejność zamieszczania krzyżyków przy kluczach to: fis, cis, gis, dis, ais, eis, his; zawsze odległość między kolejno pojawiającymi się krzyżykami wynosi kwintę (dokładnie: kwintę czystą) budowaną w kierunku wznoszącym. Kolejność ta wiąże się z kołem kwintowym. Działanie krzyżyka może być znoszone kasownikiem. (pl)
- Een kruis, meervoud: kruizen of kruisen, is in de muziek het teken ♯ dat op de notenbalk geplaatst kan worden om aan te geven dat de stamtoon waarvoor het kruis geplaatst is, chromatisch met een halve toonafstand verhoogd wordt. Voor eenvoud van de notatie wordt het kruis als voorteken voor aan de notenbalk geplaatst, als alle volgende stamtonen verhoogd moeten worden. Voor verlagen van een halve toon wordt de mol (♭) gebruikt.
* Kruis
* Dubbelkruis
* Herstellings-teken (nl)
- Em música, o sustenido é um acidente que, tendo seu sinal de notação (♯) colocado à esquerda da nota, indica que a altura desta nota deve ser elevada em um semitom. A palavra é usada como adjetivo para indicar entonação acima da altura constante da notação. O dobrado sustenido, (com a notação ✗) indica que a altura da nota que este sinal antecede deve ser elevada em dois semitons. A presença do símbolo de sustenido produz modificações nas notas da seguinte forma: (pt)
- В музыкальной нотации дие́з (фр. dièse от др.-греч. δίεσις — диеса) — знак альтерации, обозначающий повышение стоящих справа от него нот на один хроматический полутон. Ставится либо после ключа, либо перед отдельными нотами. В первом случае действует до следующего ключа, во втором — до конца такта или явной отмены знаком бекар. Диез обозначается решёткой. Иногда существует необходимость повысить ноту на целый тон; для этого применяется дубль-диез, имеющий вид x-образного крестика с маленькими квадратами на концах. Подробнее об использовании диеза, бемоля и бекара см. статью о знаках альтерации. (ru)
- Діє́з, або діе́з (фр. dièse від дав.-гр. δίεσις — «дієса», «півтон») — у музичній нотації це знак альтерації, який позначає підвищення ноти, що стоїть справа від нього, на один півтон. Дієз позначається значком. Іноді існує необхідність підвищити ноту на цілий тон, для цього застосовується дубль-дієз, який має вигляд x-подібного хрестика з маленькими квадратами на кінцях. (uk)
|