| dbo:abstract
|
- حيز روش أو منطقة روش في الفلك (بالإنجليزية:Roche lobe ) هي منطقة في الفضاء حول النجم تكون كل ما فيها من مادة مرتبطة بالنجم بقوى الجاذبية . فإذا تمدد النجم وانتفخ بحيث يتعدى تلك المنطقة أمكن للمادة التحرر من قوة الجاذبية فتنتشر في الفضاء. وإذا كان للنجم قرين ويكوّنا مع بعضهما نجما ثنائيا فإن المادة تسقط علي احدهما عبر نقطة لاغرانج . ويتخذ شكل المنطقة في تلك الحالة شكل القطرة الساقطة تتساوى على سطحها توزيع القوى الجاذبية مع وجود الطرف الممطوط للقطرة في اتجاه النجم القرين ( تلك النقطة هي نقطة لاغرانج L1 لنظام النجمين). وحيز روش يختلف عن حد روش الذي يمثل طول المسافة التي عندها يبدأ انفصال جسمين تربطهما قوى الجاذبية ينفصلان بسبب قوة المد . وتختلف أيضا عن كرة روش التي تمثل كرة تأثير الجاذبية لأحد الأجرام السماوية في مواجهة تأثيرات جاذبية جسم آخر أكبر كتلة التي يدور حوله الجرم الأصغر . وقد سميت تلك المصطلاحات الفلكية حيز روش و حد روش و كرة روش باسم العالم الفلكي الفرنسي إدوارد روش . (ar)
- El lòbul de Roche és la regió de l'espai al voltant d'una estrella en un sistema binari en la qual el material que l'òrbita està lligat gravitacionalment a la dita estrela. Si l'estrela s'expandeix més enllà del seu lòbul de Roche aleshores el material exterior al lòbul és atret per l'altra estrela on pot caure formant un disc d'acreixement. El lòbul de Roche es diferencia del límit de Roche que aquest últim representa la distància a què un objecte orbitant un cos central massiu es trencaria a causa dels efectes de les forces de marea. Ambdós conceptes van ser formulats i estudiats matemàticament per l'astrònom francès Édouard Roche. El lòbul de Roche té una forma semblant a una gota d'aigua estirada amb el vèrtex de la gota apuntant cap a l'objecte secundari i situat en el punt de Lagrange L1. El lòbul de Roche es defineix com la superfície de màxim equipotencial gravitacional del sistema binari. Prop de cada estrela les superfícies del mateix potencial gravitacional són aproximadament esfèriques i concèntriques sobre cada estrela i lluny del sistema binari les superfícies equipotencials són el·lipsoides allargats paral·lels a l'eix que unix els centres d'ambdues estrelles. La superfície equipotencial crítica entre ambdós casos en forma de vuit defineix els dos lòbuls de Roche. A l'hora de calcular l'energia potencial és necessari utilitzar un sistema de referència que gira amb el sistema binari. Atès que aquest sistema de referència no és inercial els potencials gravitacionals de cada estrela han de complementar-se amb un pseudopotencial representatiu de la força centrífuga. El pseudopotencial és proporcional al quadrat de la distància en cada punt a l'eix de rotació del sistema. Quan un dels dos cossos centrals creix més enllà del seu lòbul de Roche el material exterior al lòbul penetra en l'interior del lòbul de Roche de l'altre objecte. Aquest procés pot ser destructiu per al primer objecte, ja que al perdre massa el seu lòbul de Roche es contrau encara més deixant major material en l'exterior i accelerant la seva desintegració en favor d'un augment de massa de l'altre objecte el lòbul de Roche De La Qual s'expandeix progressivament. El flux de material a través del lòbul de Roche és responsable d'un bon nombre de fenòmens astronòmics com noves recurrents (estrelles binàries amb una gegant roja i una nana blanca el prou pròximes perquè el material de la gegant es desplace fins a la nana blanca), binàries de rajos X i púlsars de període mil·lisegons. (ca)
- El lóbulo de Roche es la región del espacio alrededor de una estrella en un sistema binario en la que el material orbitante está ligado gravitacionalmente a dicha estrella. Si la estrella se expande más allá de su lóbulo de Roche entonces el material exterior al lóbulo es atraído por la otra estrella donde puede caer formando un disco de acrecimiento. (es)
- Rocheren lobulua izar bitar batean izar baten inguruan dagoen espazioa da, non material orbitatzailea izar horrekin grabitate bidez lotua dagoena. Izarra bere Rocheren lobulua baino haratago hedatzen bada, orduan, lobulutik kanpoko materiala beste izarrak erakartzen du, non bat sortuz eror daitekeen. (eu)
- Un lobe de Roche est une surface équipotentielle de Roche. Elle est tracée dans un repère tournant lié à deux corps célestes orbitant à vitesse constante sur des trajectoires circulaires. Le potentiel de Roche tient compte à la fois de la force de gravitation et de la force centrifuge. Par extension, l'équipotentielle particulière pour laquelle la force est nulle est aussi appelée lobe de Roche. Les lobes de Roche sont ainsi désignés en l'honneur de l'astronome et mathématicien français Édouard Roche qui introduisit cette notion en 1873. Leur étude est en grande partie issue des travaux de Joseph Louis de Lagrange. Ils sont surtout utilisés dans l'étude des étoiles binaires (deux étoiles qui tournent l'une autour de l'autre). Les lobes de Roche forment ainsi une sorte de grand « 8 » autour des deux étoiles. Ils se rejoignent au point de Lagrange L1, au centre du « 8 ». Lorsqu'une étoile atteint les limites de son lobe de Roche, par exemple dans le cas d'une supergéante rouge, elle perd de la matière via ce point. Cette matière peut alors soit être accrétée par la seconde étoile, soit, si cette dernière est un trou noir ou une étoile à neutrons, former un disque d'accrétion. (fr)
- In astronomy, the Roche lobe is the region around a star in a binary system within which orbiting material is gravitationally bound to that star. It is an approximately teardrop-shaped region bounded by a critical gravitational equipotential, with the apex of the teardrop pointing towards the other star (the apex is at the L1 Lagrangian point of the system). The Roche lobe is different from the Roche sphere, which approximates the gravitational sphere of influence of one astronomical body in the face of perturbations from a more massive body around which it orbits. It is also different from the Roche limit, which is the distance at which an object held together only by gravity begins to break up due to tidal forces. The Roche lobe, Roche limit, and Roche sphere are named after the French astronomer Édouard Roche. (en)
- In astronomia, il lobo di Roche è una regione di spazio attorno a una stella che fa parte di un sistema binario, all'interno del quale il materiale orbitante è gravitazionalmente legato a questa stella. Il materiale esterno al lobo può invece cadere sull'altra stella. Questo succede quando la stella stessa si espande oltre il proprio lobo di Roche, e i suoi strati esterni finiscono per cadere sull'altra stella. Un lobo di Roche ha una forma somigliante a quella di una goccia, con la parte appuntita rivolta verso l'altra stella (il vertice è il punto lagrangiano L1 del sistema). Si tratta di un concetto differente rispetto al limite di Roche, ovvero la distanza dalla sorgente di un campo gravitazionale a cui un oggetto tenuto insieme esclusivamente dalla gravità comincia a disgregarsi per effetto delle forze mareali. Sia il lobo di Roche sia il limite di Roche debbono il loro nome all'astronomo francese Édouard Roche. (it)
- 로슈엽(Roche lobe)은 항성계에서, 주위 공전 물질이 중력적으로 항성에 속박되어 있는 공간을 말한다. 만약 항성이 그 로슈엽까지 팽창하면, 물질들은 항성의 중력적 속박에서 벗어날 수 있게 된다. 만약 항성계가 쌍성계라면 물질은 라그랑주 점으로 떨어지게 된다. 이때 중력 로 제한된 눈물 모양의 영역을 이루는데, 눈물 모양의 꼭대기에 L1 라그랑주 점이 있으며, 꼭대기 방향이 동반성을 향한다. 로슈엽은 로슈 한계, 로슈권 등과는 전혀 다른 개념이다. 이 세 용어는 모두 프랑스의 천문학자 에두아르 로슈의 이름을 따서 명명되었다. (ko)
- De Roche-lob is het druppelvormige gebied om een ster in een dubbelster, waarbinnen het gas door de zwaartekracht is gebonden aan die ster. De Roche-lob is, evenals de Rochelimiet, vernoemd naar de Franse sterrenkundige Édouard Roche. De twee Roche-lobben in een dubbelster worden begrensd door een kritisch potentiaaloppervlak. In deze potentiaal speelt niet alleen de zwaartekracht van de twee sterren een rol, maar ook de baanbeweging in de dubbelster en de daarbij horende centrifugaalkracht. Een driedimensionale weergave van zo'n potentiaal is te zien in de figuur hiernaast. Op de bodem van de figuur is een zogenaamde equipotentiaalplot weergegeven. De acht-figuur in deze plot zijn de twee Roche-lobben van de sterren, de druppelvormige gebieden die elkaar bij de punt raken. Dit raakpunt wordt het (eerste) Lagrangepunt genoemd. Via dit zadelpunt kan gas van de ene ster naar zijn begeleider stromen, wanneer de eerste ster zijn Roche-lob vult. Bij zulke materieoverdracht kunnen de massa's van de sterren, en daarmee hun evolutie, en de baanperiode van de dubbelster aanzienlijk veranderen. Wanneer beide sterren in een dubbelster hun Roche-lob vullen, kan materie verloren gaan uit de dubbelster, via het Lagrangepunt L2 en mogelijk een ring vormen om de dubbelster. (nl)
- ロッシュ・ローブ（英語：Roche lobe、ロッシュ袋）は、軌道上の物質が重力によって恒星に結びつけられる恒星の周りの宇宙の領域のことである。ロシュ・ローブとも表記される。恒星が自身の過去のロッシュ・ローブ以上に膨張すると、物質は恒星の重力に束縛されなくなる。恒星が連星系の場合、物質はラグランジュ点の内側に落ち込む。重力の等位面は、おおよそ頂点が別の恒星の方向（連星系の場合はL1ラグランジュ点）を向いた水滴の形である。これは、物体が主星の潮汐力で破壊されずに主星に近づける限界の距離であるロッシュ限界とは異なる。また、重い天体のまわりを公転する天体の重力が及ぶ範囲を示すロッシュ球とも異なる。ロッシュ・ローブ、ロッシュ限界、ロッシュ球の名前は全てフランスの天文学者エドゥアール・ロシュに由来する。 (ja)
- Powierzchnia Roche’a – powierzchnia okalająca obszar grawitacyjnej dominacji danej gwiazdy w układzie podwójnym. Materia znajdująca się poza powierzchnią Roche’a może opuścić gwiazdę bez konieczności uzyskania dodatkowej energii. Pojęcie to jest niezwykle ważne w interpretacji takich obiektów jak układy typu Algola, rentgenowskie układy podwójne, zmienne kataklizmiczne czy pulsary milisekundowe. Powierzchnia Roche’a jest jedną z powierzchni ekwipotencjalnych wokół gwiazdy, ale bardzo szczególną. Bliżej gwiazdy powierzchnie ekwipotencjalne mają w przybliżeniu kształt sferyczny, jak dla pojedynczej gwiazdy. Nieco dalej ważny staje się efekt obecności towarzysza oraz efekt ruchu orbitalnego obu gwiazd wokół ich środka masy. Powoduje to, że powierzchnie ekwipotencjalne są wydłużone w kierunku towarzysza. Powierzchnie o mniejszym potencjale otaczają każdą z gwiazd układu z osobna, ale w miarę zwiększania energii potencjalnej dochodzi do połączenia oddzielnych powierzchni obu gwiazd w jedną, o kształcie przekroju przypominającym cyfrę osiem. Powierzchnię o tym potencjale, okalającą jedną z gwiazd, nazywamy powierzchnią Roche’a tej gwiazdy. Punkt pomiędzy gwiazdami, gdzie stykają się powierzchnie Roche’a obu gwiazd, to wewnętrzny punkt Lagrange’a L1, leżący na osi łączącej środki obu gwiazd. Równania opisujące położenie powierzchni Roche’a dla gwiazdy w zależności od stosunku mas gwiazd w układzie podwójnym oraz separacji gwiazd oparte są o założenie, że ruch gwiazd odbywa się po orbicie kołowej, a gwiazdy korotują, to znaczy ich ruch obrotowy względem osi odbywa się z tą samą prędkością kątową co ruch orbitalny. Jeżeli gwiazda w wyniku ewolucji, np. utraty momentu pędu orbitalnego lub masy, wypełnia swoją powierzchnię Roche’a, a jej górne warstwy atmosfery wystają nieco ponad tę powierzchnię, to materia z gwiazdy zaczyna wypływać przez punkt L1 w kierunku drugiej towarzyszki. Wypływająca struga nie płynie wzdłuż osi łączącej środki obu gwiazd, ale ze względu na ruch orbitalny i wywołaną nim siłę Coriolisa odchyla się. Jeżeli gwiazda, na którą opada materia, ma rozmiar niewielki w stosunku do promienia swojej powierzchni Roche’a, a jej pole magnetyczne jest niezbyt silne , materia tworzy wokół obiektu centralnego dysk akrecyjny. Przepływ masy pomiędzy gwiazdami, zachodzący w wyniku wypełniania przez jedną z nich swojej powierzchni Roche’a, ma duży wpływ na dalszą ewolucję gwiazd. Pokrewnym, ale odrębnym pojęciem jest granica Roche’a. W obu przypadkach nazwa pochodzi od nazwiska francuskiego astronoma, Édouarda Roche’a. (pl)
- Lóbulo de Roche é a região do espaço ao redor de uma estrela em um sistema binário na qual material orbital é gravitacionalmente vinculado a essa estrela. Se a expansão estelar ultrapassa o seu lóbulo de Roche então, o material fora do lóbulo cairá na outra estrela. É uma região com um modelo aproximado de uma gota, delimitada por um equipotencial gravitacional crítico, com o ápice da gota apontando para a outra estrela (e no ápice está o ponto de Lagrange L1 do sistema). É diferente do limite de Roche, a distância na qual um objeto que se mantém unido somente pela gravidade começa a romper-se devido à Força de maré. É diferente da Esfera de Hill, que se aproxima da esfera de influência gravitacional de um corpo astronômico face a perturbações de um outro corpo mais massivo, em torno da qual ele orbita. Lóbulo de Roche, limite de Roche, e esfera de Roche devem seus nomes ao astrônomo francês Édouard Roche. (pt)
- Roche-lob är ett område i rymden runt varje komponent av en dubbelstjärna, där material är bundet till den närmaste stjärnan. Om en av stjärnorna i ett trångt system expanderar så att dess Roche-lob fylls, kommer ytterligare expansion att leda till att materia strömmar över till den andra stjärnan - oftast via en ackretionsskiva. Detta kan få dramatiska konsekvenser för mottagarens utveckling.De två loberna begränsas av en kritisk gravitationell , som möts i den s.k. inre Lagrangepunkten, L1, genom vilken materieströmmen går. Roche-loben har fått sitt namn efter den franske matematikern och astronomen Édouard Roche. (sv)
- Порожни́на Ро́ша — простір навколо гравітуючого тіла у подвійній системі, оточений еквіпотенційною поверхнею нульового рівня. Всередині кожної порожнини тяжіння центрального тіла переважає гравітацію сусіда. Названо на честь французького астронома Едуарда Роша, який вивчав взаємодію зір у тісних подвійних системах. Форма порожнин Роша близька до сферичної, але вони дещо витягнуті назустріч одна одній. Єдина точка дотику — внутрішня Лагранжева точка L1, у якій гравітація обох тіл врівноважується. На перерізі подвійної системи площиною, що проходить через центри обох тіл, межа порожнин утворює фігуру, яка нагадує «вісімку». Порожнина навколо масивнішого тіла більша. Розміри залежать від співвідношення мас компонентів та відстані між ними. Для наближеного розрахунку радіусу можна скористатися формулою: , де:
* — співвідношення мас компонент
* — радіус порожнини навколо тіла Похибка такого наближення становить менше 1%. Точніші розрахунки потребують врахування ефектів загальної теорії відносності. Поняття широко застосовується для пояснення еволюції зір у тісних подвійних систем. Еволюція масивнішої компоненти відбувається швидше і вона, зазвичай, першою досягає стадії червоного гіганта, збільшується у розмірах і може цілком заповнити власну порожнину Роша. У такому випадку через точку L1 починається перетікання речовини до менш масивної компоненти з утворенням навколо неї акреційного диска. Обмін масою суттєво впливає на подальшу еволюцію системи. (uk)
- 洛希瓣是包圍在恆星周圍的空間，在這個範圍內的物質會受到該天體的引力約束而在軌道上環繞。如果恆星膨脹至洛希瓣的範圍之外，這些物質將會擺脫掉恆星引力的束縛。如果這顆恆星是聯星系統，則這些物質會經由內拉格朗日點落入伴星的範圍內。的臨界引力邊界形狀類似淚滴形，淚滴形的尖端指向另一顆伴星（尖端位於系統的L1拉格朗日點）。它不同於洛希極限，後者是僅由引力維繫在一起的物質受到潮汐力作用開始崩解的距離；它也與洛希球不同，那是在一個天體周圍的空間，在受到另一個它所環繞的更巨大天體的攝動時，仍能維持小天體的軌道穩定，接近球形的引力球。洛希瓣、洛希極限和洛希球都是以法國天文學家愛德華·洛希的名字命名的。 (zh)
- Полость Роша — область вокруг звезды в двойной системе, границей которой служит эквипотенциальная поверхность, содержащая первую точку Лагранжа . В системе координат, вращающейся вместе с двойной звездой, для пробного тела, находящегося в этой области, притяжение звезды, находящейся в полости Роша, преобладает и над притяжением звезды-компаньона, и над центробежной силой. В точке Лагранжа полости Роша компонентов двойной системы соприкасаются: равнодействующая притяжений обеих звёзд обращается в ней в нуль. Это приводит к возможности перетекания вещества от одной звезды к другой при заполнении одной из них полости Роша в ходе её эволюции. Такие перетекания играют важную роль при эволюции тесных двойных звёздных систем (см. Аккреция). Питером Эгглтоном предложена эмпирическая формула для эффективного радиуса полости Роша (радиус шара, объём которого равен объёму соответствующей полости Роша), дающая результаты с точностью лучше 1 % во всём диапазоне отношения масс: где — эффективный радиус полости Роша, отнесённый к расстоянию между компонентами, — отношение масс компонент ( — масса звезды, для которой рассчитывается эффективный радиус полости Роша). (ru)
|
| rdfs:comment
|
- El lóbulo de Roche es la región del espacio alrededor de una estrella en un sistema binario en la que el material orbitante está ligado gravitacionalmente a dicha estrella. Si la estrella se expande más allá de su lóbulo de Roche entonces el material exterior al lóbulo es atraído por la otra estrella donde puede caer formando un disco de acrecimiento. (es)
- Rocheren lobulua izar bitar batean izar baten inguruan dagoen espazioa da, non material orbitatzailea izar horrekin grabitate bidez lotua dagoena. Izarra bere Rocheren lobulua baino haratago hedatzen bada, orduan, lobulutik kanpoko materiala beste izarrak erakartzen du, non bat sortuz eror daitekeen. (eu)
- 로슈엽(Roche lobe)은 항성계에서, 주위 공전 물질이 중력적으로 항성에 속박되어 있는 공간을 말한다. 만약 항성이 그 로슈엽까지 팽창하면, 물질들은 항성의 중력적 속박에서 벗어날 수 있게 된다. 만약 항성계가 쌍성계라면 물질은 라그랑주 점으로 떨어지게 된다. 이때 중력 로 제한된 눈물 모양의 영역을 이루는데, 눈물 모양의 꼭대기에 L1 라그랑주 점이 있으며, 꼭대기 방향이 동반성을 향한다. 로슈엽은 로슈 한계, 로슈권 등과는 전혀 다른 개념이다. 이 세 용어는 모두 프랑스의 천문학자 에두아르 로슈의 이름을 따서 명명되었다. (ko)
- ロッシュ・ローブ（英語：Roche lobe、ロッシュ袋）は、軌道上の物質が重力によって恒星に結びつけられる恒星の周りの宇宙の領域のことである。ロシュ・ローブとも表記される。恒星が自身の過去のロッシュ・ローブ以上に膨張すると、物質は恒星の重力に束縛されなくなる。恒星が連星系の場合、物質はラグランジュ点の内側に落ち込む。重力の等位面は、おおよそ頂点が別の恒星の方向（連星系の場合はL1ラグランジュ点）を向いた水滴の形である。これは、物体が主星の潮汐力で破壊されずに主星に近づける限界の距離であるロッシュ限界とは異なる。また、重い天体のまわりを公転する天体の重力が及ぶ範囲を示すロッシュ球とも異なる。ロッシュ・ローブ、ロッシュ限界、ロッシュ球の名前は全てフランスの天文学者エドゥアール・ロシュに由来する。 (ja)
- Roche-lob är ett område i rymden runt varje komponent av en dubbelstjärna, där material är bundet till den närmaste stjärnan. Om en av stjärnorna i ett trångt system expanderar så att dess Roche-lob fylls, kommer ytterligare expansion att leda till att materia strömmar över till den andra stjärnan - oftast via en ackretionsskiva. Detta kan få dramatiska konsekvenser för mottagarens utveckling.De två loberna begränsas av en kritisk gravitationell , som möts i den s.k. inre Lagrangepunkten, L1, genom vilken materieströmmen går. Roche-loben har fått sitt namn efter den franske matematikern och astronomen Édouard Roche. (sv)
- 洛希瓣是包圍在恆星周圍的空間，在這個範圍內的物質會受到該天體的引力約束而在軌道上環繞。如果恆星膨脹至洛希瓣的範圍之外，這些物質將會擺脫掉恆星引力的束縛。如果這顆恆星是聯星系統，則這些物質會經由內拉格朗日點落入伴星的範圍內。的臨界引力邊界形狀類似淚滴形，淚滴形的尖端指向另一顆伴星（尖端位於系統的L1拉格朗日點）。它不同於洛希極限，後者是僅由引力維繫在一起的物質受到潮汐力作用開始崩解的距離；它也與洛希球不同，那是在一個天體周圍的空間，在受到另一個它所環繞的更巨大天體的攝動時，仍能維持小天體的軌道穩定，接近球形的引力球。洛希瓣、洛希極限和洛希球都是以法國天文學家愛德華·洛希的名字命名的。 (zh)
- حيز روش أو منطقة روش في الفلك (بالإنجليزية:Roche lobe ) هي منطقة في الفضاء حول النجم تكون كل ما فيها من مادة مرتبطة بالنجم بقوى الجاذبية . فإذا تمدد النجم وانتفخ بحيث يتعدى تلك المنطقة أمكن للمادة التحرر من قوة الجاذبية فتنتشر في الفضاء. وإذا كان للنجم قرين ويكوّنا مع بعضهما نجما ثنائيا فإن المادة تسقط علي احدهما عبر نقطة لاغرانج . ويتخذ شكل المنطقة في تلك الحالة شكل القطرة الساقطة تتساوى على سطحها توزيع القوى الجاذبية مع وجود الطرف الممطوط للقطرة في اتجاه النجم القرين ( تلك النقطة هي نقطة لاغرانج L1 لنظام النجمين). (ar)
- El lòbul de Roche és la regió de l'espai al voltant d'una estrella en un sistema binari en la qual el material que l'òrbita està lligat gravitacionalment a la dita estrela. Si l'estrela s'expandeix més enllà del seu lòbul de Roche aleshores el material exterior al lòbul és atret per l'altra estrela on pot caure formant un disc d'acreixement. (ca)
- Un lobe de Roche est une surface équipotentielle de Roche. Elle est tracée dans un repère tournant lié à deux corps célestes orbitant à vitesse constante sur des trajectoires circulaires. Le potentiel de Roche tient compte à la fois de la force de gravitation et de la force centrifuge. Par extension, l'équipotentielle particulière pour laquelle la force est nulle est aussi appelée lobe de Roche. (fr)
- In astronomy, the Roche lobe is the region around a star in a binary system within which orbiting material is gravitationally bound to that star. It is an approximately teardrop-shaped region bounded by a critical gravitational equipotential, with the apex of the teardrop pointing towards the other star (the apex is at the L1 Lagrangian point of the system). (en)
- In astronomia, il lobo di Roche è una regione di spazio attorno a una stella che fa parte di un sistema binario, all'interno del quale il materiale orbitante è gravitazionalmente legato a questa stella. Il materiale esterno al lobo può invece cadere sull'altra stella. Questo succede quando la stella stessa si espande oltre il proprio lobo di Roche, e i suoi strati esterni finiscono per cadere sull'altra stella. Un lobo di Roche ha una forma somigliante a quella di una goccia, con la parte appuntita rivolta verso l'altra stella (il vertice è il punto lagrangiano L1 del sistema). (it)
- De Roche-lob is het druppelvormige gebied om een ster in een dubbelster, waarbinnen het gas door de zwaartekracht is gebonden aan die ster. De Roche-lob is, evenals de Rochelimiet, vernoemd naar de Franse sterrenkundige Édouard Roche. (nl)
- Lóbulo de Roche é a região do espaço ao redor de uma estrela em um sistema binário na qual material orbital é gravitacionalmente vinculado a essa estrela. Se a expansão estelar ultrapassa o seu lóbulo de Roche então, o material fora do lóbulo cairá na outra estrela. É uma região com um modelo aproximado de uma gota, delimitada por um equipotencial gravitacional crítico, com o ápice da gota apontando para a outra estrela (e no ápice está o ponto de Lagrange L1 do sistema). Lóbulo de Roche, limite de Roche, e esfera de Roche devem seus nomes ao astrônomo francês Édouard Roche. (pt)
- Powierzchnia Roche’a – powierzchnia okalająca obszar grawitacyjnej dominacji danej gwiazdy w układzie podwójnym. Materia znajdująca się poza powierzchnią Roche’a może opuścić gwiazdę bez konieczności uzyskania dodatkowej energii. Pojęcie to jest niezwykle ważne w interpretacji takich obiektów jak układy typu Algola, rentgenowskie układy podwójne, zmienne kataklizmiczne czy pulsary milisekundowe. Pokrewnym, ale odrębnym pojęciem jest granica Roche’a. W obu przypadkach nazwa pochodzi od nazwiska francuskiego astronoma, Édouarda Roche’a. (pl)
- Полость Роша — область вокруг звезды в двойной системе, границей которой служит эквипотенциальная поверхность, содержащая первую точку Лагранжа . В системе координат, вращающейся вместе с двойной звездой, для пробного тела, находящегося в этой области, притяжение звезды, находящейся в полости Роша, преобладает и над притяжением звезды-компаньона, и над центробежной силой. где — эффективный радиус полости Роша, отнесённый к расстоянию между компонентами, — отношение масс компонент ( — масса звезды, для которой рассчитывается эффективный радиус полости Роша). (ru)
- Порожни́на Ро́ша — простір навколо гравітуючого тіла у подвійній системі, оточений еквіпотенційною поверхнею нульового рівня. Всередині кожної порожнини тяжіння центрального тіла переважає гравітацію сусіда. Названо на честь французького астронома Едуарда Роша, який вивчав взаємодію зір у тісних подвійних системах. Порожнина навколо масивнішого тіла більша. Розміри залежать від співвідношення мас компонентів та відстані між ними. Для наближеного розрахунку радіусу можна скористатися формулою: , де:
* — співвідношення мас компонент
* — радіус порожнини навколо тіла (uk)
|