| dbo:abstract
|
- Resocializace souvisí se socializací, což je děj, při kterém si dítě osvojuje pravidla života ve společnosti (výchovou, nápodobou, identifikací, vlastním stylem či s vrstevníky). V pozdějších letech se člověk rovněž přizpůsobuje a učí se novému chování, zde hovoříme právě o resocializaci. Můžeme to chápat jako přijetí nových norem a hodnot, které jsou většinou spojené s novým sociálním postavením, jež člověk získává – např. stanu-li se rodičem, zaměstnancem nebo vojákem. Občas se definice tohoto pojmu zkracuje na pouhé znovuuvedení resp. znovuzakotvení do společnosti. Na rychlosti procesu resocializace se podílí množství faktorů jako jsou například: 1.
* Schopnost osoby se adaptovat na sociální změnu 2.
* Míra rozdílnosti nového a starého sociálního prostředí 3.
* Otevřenost nového sociálního systému směrem k danému jedinci Často tuto resocializaci řeší psychologové např. s propuštěnými vězni, kteří se navrací zpět do společnosti. (cs)
- تعرف إعادة التكييف الاجتماعي بأنها التغيير الجذري لشخصية الفرد المجبر على الإقامة في مكان ما عن طريق التحكم بعناية في البيئة المحيطة به. ومن الأمثلة الرئيسية على عملية إعادة التكييف الاجتماعي التجنيد في الجيش ليتمكن هؤلاء الأفراد من أداء مهام الجنود (أو، بعبارة أخرى، أن يكونوا أعضاء في وحدة متماسكة)، والعملية المعاكسة لذلك التي يعود فيها من اعتادوا على هذه الأدوار إلى المجتمع بعد صرفهم من الخدمة العسكرية. وقد يلزم كذلك إجراء عملية التكييف الاجتماعي للسجناء الذين يخرجون من السجن ليتأقلموا مع الحياة المدنية («البيئة خارج السجن») مجددًا. (ar)
- Resocialization or resocialisation (British English) is the process by which one's sense of social values, beliefs, and norms are re-engineered. The process is deliberately carried out in -parent households and military boot camps through an intense social process that may take place in a total institution. An important thing to note about socialization is that what can be learned can be unlearned. That forms the basis of resocialization: to unlearn and to relearn. Resocialization can be defined also as a process by which individuals, defined as inadequate according to the norms of a dominant institution, are subjected to a dynamic redistribution of those values, attitudes and abilities to allow them to function according to the norms of the said dominant institutions. That definition relates more to a jail sentence. If individuals exhibit deviance, society delivers the offenders to a total institution, where they can be rehabilitated. Resocialization varies in its severity. A mild resocialization might be involved in moving to a different country. One who does so may need to learn new social customs and norms such as language, eating, dress, and talking customs. A more drastic example of resocialization is joining a military or a cult, and the most severe example would be if one suffers from a loss of all memories and so would have to relearn all of society's norms. The first stage of resocialization is the destruction of an individual's former beliefs and confidence. (en)
- Resocjalizacja – proces modyfikacji osobowości w celu przystosowania jej do życia w danej zbiorowości, a w węższym rozumieniu w społeczeństwie. Polega on na tym, iż poprzez odpowiednie zabiegi kształtuje się u tej jednostki normy społeczne i wartości, których nie miała ona możliwości przyswoić wcześniej w trakcie socjalizacji. Celem resocjalizacji jest jednocześnie spowodowanie, iż rezygnuje ona z przyswojonych do tej pory reguł działania stających w sprzeczności z systemem aksjonormatywnym tej zbiorowości. W każdym społeczeństwie istnieją odpowiednie instytucje, dzięki którym może odbywać się resocjalizacja. Funkcję osób dokonujących resocjalizacji mogą pełnić zarówno szamani, księża, pedagodzy, jak i psychologowie, w zależności od typu zbiorowości, do której należy jednostka. Sama resocjalizacja może odbywać się na terenie więzienia, w zakładach poprawczych, lecz także w szkole, rodzinie czy w zakładzie pracy. (pl)
- Ресоциализа́ция (лат. re (повторное, возобновляемое действие) + лат. socialis (общественный), англ. resocialization, нем. Resozialisierung) — это приспособление человека к жизни в новом сообществе. Примерами могут служить эмиграция, обретение нового вероисповедания, уход в монастырь, вхождение в более высокий социальный класс (восходящая ), длительная госпитализация. (ru)
- Ресоціалізація (лат. re (повторне, відновлювальна дія) + лат. socialis (суспільний), англ. resocialization, нім. Resozialisierung) — в загальному значені, це пристосування людини до життя в новому співтоваристві. Наприклад еміграція, набуття нового віросповідання, входження в інший соціальний клас. В значенні правового терміну під ресоціалізацією розуміють, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства. Необхідною умовою для ресоціалізації є виправлення засуджених. (ч.1, 2 ст.6 Кримінально-виконавчий кодекс України). Основними засобами виправлення та ресоціалізації є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), праця, соціально-виховна робота, навчання та громадський вплив. Ці засоби застосовуються з урахуванням виду покарання, особи засудженого, характеру та ступеня суспільної небезпеки і мотивів вчиненого злочину, а також поведінки засудженого під час відбування покарання. (ч.3, 4 ст.6 Кримінально-виконавчий кодекс України). Окрім того, ресоціалізація злочинців є метою відновного правосуддя і реституційної юстиції. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- تعرف إعادة التكييف الاجتماعي بأنها التغيير الجذري لشخصية الفرد المجبر على الإقامة في مكان ما عن طريق التحكم بعناية في البيئة المحيطة به. ومن الأمثلة الرئيسية على عملية إعادة التكييف الاجتماعي التجنيد في الجيش ليتمكن هؤلاء الأفراد من أداء مهام الجنود (أو، بعبارة أخرى، أن يكونوا أعضاء في وحدة متماسكة)، والعملية المعاكسة لذلك التي يعود فيها من اعتادوا على هذه الأدوار إلى المجتمع بعد صرفهم من الخدمة العسكرية. وقد يلزم كذلك إجراء عملية التكييف الاجتماعي للسجناء الذين يخرجون من السجن ليتأقلموا مع الحياة المدنية («البيئة خارج السجن») مجددًا. (ar)
- Ресоциализа́ция (лат. re (повторное, возобновляемое действие) + лат. socialis (общественный), англ. resocialization, нем. Resozialisierung) — это приспособление человека к жизни в новом сообществе. Примерами могут служить эмиграция, обретение нового вероисповедания, уход в монастырь, вхождение в более высокий социальный класс (восходящая ), длительная госпитализация. (ru)
- Resocializace souvisí se socializací, což je děj, při kterém si dítě osvojuje pravidla života ve společnosti (výchovou, nápodobou, identifikací, vlastním stylem či s vrstevníky). V pozdějších letech se člověk rovněž přizpůsobuje a učí se novému chování, zde hovoříme právě o resocializaci. Můžeme to chápat jako přijetí nových norem a hodnot, které jsou většinou spojené s novým sociálním postavením, jež člověk získává – např. stanu-li se rodičem, zaměstnancem nebo vojákem. Občas se definice tohoto pojmu zkracuje na pouhé znovuuvedení resp. znovuzakotvení do společnosti. (cs)
- Resocialization or resocialisation (British English) is the process by which one's sense of social values, beliefs, and norms are re-engineered. The process is deliberately carried out in -parent households and military boot camps through an intense social process that may take place in a total institution. An important thing to note about socialization is that what can be learned can be unlearned. That forms the basis of resocialization: to unlearn and to relearn. The first stage of resocialization is the destruction of an individual's former beliefs and confidence. (en)
- Resocjalizacja – proces modyfikacji osobowości w celu przystosowania jej do życia w danej zbiorowości, a w węższym rozumieniu w społeczeństwie. Polega on na tym, iż poprzez odpowiednie zabiegi kształtuje się u tej jednostki normy społeczne i wartości, których nie miała ona możliwości przyswoić wcześniej w trakcie socjalizacji. Celem resocjalizacji jest jednocześnie spowodowanie, iż rezygnuje ona z przyswojonych do tej pory reguł działania stających w sprzeczności z systemem aksjonormatywnym tej zbiorowości. (pl)
- Ресоціалізація (лат. re (повторне, відновлювальна дія) + лат. socialis (суспільний), англ. resocialization, нім. Resozialisierung) — в загальному значені, це пристосування людини до життя в новому співтоваристві. Наприклад еміграція, набуття нового віросповідання, входження в інший соціальний клас. В значенні правового терміну під ресоціалізацією розуміють, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства. Необхідною умовою для ресоціалізації є виправлення засуджених. (ч.1, 2 ст.6 Кримінально-виконавчий кодекс України). (uk)
|