| dbo:abstract
|
- Plistarc o Pleistarc (en llatí Pleistarchus, en grec antic Πλείσταρχος) fou fill d'Antípater i germà de Cassandre de Macedònia. Va viure al segle IV aC. Se'l menciona per primer cop l'any 313 aC quan el seu germà el va enviar per assolir el govern de Calcis per fer front a Ptolemeu quan el mateix Cassandre va haver de tornar a Macedònia per defensar el tron, segons Diodor de Sicília. El 302 aC quan es va formar la gran coalició contra Antígon el Borni, el seu germà va enviar a Plistarc, amb un exèrcit de dotze mil infants i 500 cavallers, per unir-se a Lisímac de Tràcia; com que l'Hel·lespont estava sota control de Demetri Poliorcetes, fill d'Antígon, Plistarc va intentar el transport de les seves forces des de Odessos a Heraclea del Pont, però va perdre una gran part de les seves naus en la travessia degut a una tempesta, i alguns vaixells van ser capturats per l'enemic. Plistarc va escapar per poc del naufragi. Malgrat la desgràcia, sembla que va prestar un servei eficient i més tard va ajudar a la batalla d'Ipsos (301 aC) per la qual cosa va ser recompensat amb el govern de la província de Cilícia, com a govern independent. No va gaudir del seu domini gaire temps i el 300 aC en va ser expulsat per Demetri que no va trobar gairebé oposició, diu Plutarc. Va tornar amb el seu germà Cassandre i ja no se'n sap res més. Pausànies diu que va ser derrotat pels atenesos en una acció on comandava la cavalleria auxiliar de Cassandre, però s'ignora quan va succeir. Podria ser el Plistarc a qui el metge Diocles Caristi va dedicar un llibre que Ateneu de Nàucratis menciona diverses vegades amb el nom de τα προς Πλεισταρχον Υγιεινα (Per la bona salut de Plistarc). (ca)
- Pleistarchos (altgriechisch Πλείσταρχος Pleístarchos; † nach 295 v. Chr.) war ein makedonischer Feldherr während der Zeit der Diadochenkriege. Er war ein jüngerer Sohn des Antipater und Bruder des Kassander, König von Makedonien. Pleistarchos diente seinem Bruder als Feldherr und wurde von ihm um 312 v. Chr. zum Statthalter in Chalkis ernannt, das er gegen den antigonidischen General Ptolemaios verteidigen sollte. Pausanias berichtet, dass Pleistarchos eine Schlacht gegen ein Heer Athens verlor, allerdings nennt er dazu keinen genauen zeitlichen Hintergrund. Während des vierten Diadochenkrieges wurde Pleistarchos im Winter 302 v. Chr. von seinem Bruder mit einem Heer aus 12.000 Infanteristen und 500 Reitern nach Kleinasien zum Kampf gegen Antigonos Monophthalmos entsandt. Da allerdings der Hellespont von Demetrios Poliorketes, dem Sohn des Antigonos, versperrt worden war, wandte sich Pleistarchos nach Odessos, um von dort mittels einer Flotte über das schwarze Meer nach Herakleia Pontike zu setzen. Da die Flotte aber zu klein war, musste er sein Heer geteilt in drei Abteilungen nacheinander übersetzen lassen. Nur die erste Abteilung erreichte heil die kleinasiatische Küste, die zweite wurde von einer Flotte des Demetrios abgefangen und die dritte, von Pleistarchos persönlich geführte Abteilung, erlitt in einem Sturm Schiffbruch, wodurch ein Großteil des Heeres verloren ging. Mit seinen verbliebenen Truppen gelang es Pleistarchos schließlich, sich zu seinen Verbündeten Lysimachos und Seleukos durchzuschlagen. Mit ihnen kämpfte er 301 v. Chr. in der siegreichen Schlacht von Ipsos, in der Antigonos Monophthalmos besiegt wurde. Bei der anschließenden Aufteilung dessen Herrschaftsgebietes unter den Siegern konnte sich Pleistarchos die Landschaft Kilikien sowie einen Teil von Karien, möglicherweise als eigenes Königtum, sichern. Seine Herrschaft in Kilikien dauerte aber nicht lange. Bereits 299 v. Chr. landete Demetrios Poliorketes mit seiner überlegenen Flottenmacht an der kilikischen Küste und bemächtigte sich schrittweise des Landes. Von Seleukos konnte Pleistarchos keine Hilfe erwarten, da dieser inzwischen mit Demetrios verbündet war, und durch den Tod seines Bruders Kassander 297 v. Chr. fiel auch die Unterstützung Makedoniens aus. Lediglich Lysimachos unternahm einen Rettungsversuch. Als der aber das von Demetrios belagerte Soloi erreichte, soll er sich angesichts der gigantischen Kriegsmaschinen des Feindes zur Umkehr entschieden haben. Nach dem Verlust Kilikiens beschränkte sich Pleistarchos’ Herrschaftsbereich auf seinen karischen Besitz, vor allem der Küstenstadt Herakleia, die er in „Pleistarcheia“ umbenennen ließ. Dort ist Pleistarchos noch bis zum Jahr 295 v. Chr. nachzuweisen, danach verliert sich seine Spur. Plutarch nennt für das Jahr 287 v. Chr. Lysimachos im gesamten Besitz von Karien, womöglich hatte er zuvor der Herrschaft des Pleistarchos ein Ende gesetzt. (de)
- O Πλείσταρχος (έζησε τον 4ο α. π.Χ.) από τη Δυναστεία των Αντιπατριδών ήταν ευγενής της Μακεδονίας, που υπηρέτησε ως στρατιωτικός στην υπηρεσία τού αδελφού του Κάσσανδρου βασιλιά της Μακεδονίας. (el)
- Pleistarco o Plistarco (en griego antiguo, Πλείσταρχος: Πλείσταρχος; siglo IV a. C.) fue hijo de Antípatro y hermano de Casandro, rey de Macedonia. Aparece por primera vez en las fuentes en el año 313 a. C., cuando su hermano le encomendó el mando en Calcis para hacer frente a Ptolomeo, general de Antígono, cuando el propio Casandro tuvo que retirarse para proteger Macedonia. En el 302 a. C., cuando se formó una liga general contra Antígono, Casandro lo despachó con un ejército de doce mil peones y quinientos jinetes a reforzar a Lisímaco en Asia. Como el Helesponto y los accesos al mar Negro estaban en manos de Demetrio, intentó que sus tropas pasasen directamente de Odeso a Heraclea, pero perdió a la mayor parte en la maniobra; algunos de los soldados fueron hechos prisioneros por los barcos enemigos, mientras que otros perecieron en una tormenta, en la que el propio Pleistarco casi naufraga. Pese a este revés, parece que contribuyó a la victoria final de la coalición, puesto que se lo recompensó tras la batalla de Ipsos (301 a. C.) con la provincia de Cilicia, que gobernó independientemente. No la conservó mucho tiempo: Demetrio se la arrebató sin dificultad al año siguiente. Luego aparece en algunas inscripciones como señor de Caria; parece que obtuvo esta región también tras el choque de Ipsos, y que la conservó al menos siete años. Pausanias indica que fue derrotado por los atenienses en un choque en el que mandaba la caballería y los auxiliares de Casandro, pero se desconoce cuándo tuvo lugar esta lid. Puede que fuese a él a quien el autor médico Diocles de Caristo dedicó su obra, que luego citó varias veces Ateneo con el nombre de τα προς Πλεισταρχον Υγιεινα. (es)
- Pleistarchos (en grec ancien Πλείσταρχος / Pleístarkhos) est l'un des fils d'Antipater et un général macédonien de la fin du IVe siècle av. J.-C. (fr)
- Pleistarchus or Plistarch (Ancient Greek: Πλείσταρχος; fl.313–287 BC) was son of Antipater and brother of Cassander, king of Macedonia. As well as an Antipatrid general, he served as an independent dynast of Cilicia and then Caria in later life. He is first mentioned in the year 313 BC, when he was left by his brother in the command of Chalcis, to make headway against Ptolemy, the general of Antigonus, when Cassander himself was recalled to the defence of Macedonia. Again, in 302 BC, when the general coalition was formed against Antigonus, Pleistarchus was sent forward by his brother, with an army 12,000 foot and 500 horse, to join Lysimachus in Asia. As the Hellespont and entrance of the Euxine was occupied by Demetrius, he endeavoured to transport his troops from Odessus directly to Heraclea, but lost by far the greater part on the passage, some having been captured by the enemy's ships, while others perished in a storm, in which Pleistarchus himself narrowly escaped shipwreck. Notwithstanding this misfortune, he seems to have rendered efficient service to the confederates, for which he was rewarded after the battle of Ipsus (301 BC) by obtaining the province of Cilicia, as an independent government. This, however, he did not long retain, being expelled from it in the following year by Demetrius, almost without opposition. Afterwards he is recorded in inscriptions as the ruler of Caria; he was apparently given this province after the battle of Ipsus, and ruled there for at least seven years. His predecessor in Caria was Eupolemus. There is no evidence of his rule outside northern Caria, and he was in competition with Ptolemaic interests to the south. His capital in Caria was Heraclea at Latmus, which was briefly renamed to Pleistarchea (Πλεισταρχεία). Both Heraclea/Pleistarchea and nearby Hyllarima were fortified by Pleistarchus in the 290s BC. An inscription from the sanctuary of Sinuri near Mylasa shows that Pleistarchus' power was respected at least this far south. Pausanias mentions him as having been defeated by the Athenians in an action in which he commanded the cavalry and auxiliaries of Cassander; but the period at which this event took place is uncertain. It is perhaps to him that the medical writer, Diocles of Carystus, addressed his work, which is cited more than once by Athenaeus, as τα προς Πλεισταρχον Υγιεινα. (en)
- Плейстарх — македонський полководець, династ Карії. Плейстарх був сином регента Македонії Антипатра та братом Кассандра — фактичного володаря Македонії з 316 р. до н. е. та царя з 306 р. до н. е. Вперше Плейстарх згадується під 313 р. до н. е., коли Касандр перед своїм виступом у похід проти міста Ороп (північна частина Аттики) передав йому начальство над гарнізоном Халкіди (острів Евбея). У 302 р. до н. е. Плейстарху доручили набагато важливіше завдання. Тоді розгорнулась війна коаліції Кассандра, Лісімаха, Селевка та Птолемея проти Антигона Одноокого, який владарював над Малою Азією. Першою сюди переправилась армія фракійського царя Лісімаха, проте хід кампанії був для нього невдалий, так що він відійшов на зимові квартири до союзної Гераклеї Понтійської. Кассандр же спрямував на допомогу союзнику свого брата, доручивши йому 500 вершників та 12 тисяч піших воїнів. Втім, переправа до Малої Азії виявилась дуже непростою, так що Плейстарх зміг довести до Лісімаха лише 5 тисяч солдат. Хоча про дальші дії Плейстараха під час цієї війни не згадується відомими нам джерелами, проте напевно він командував корпусом Кассандра в битві при Іпсі (301 р. до н. е.), яка призвела до загибелі Антигона. Під час розділу держави переможеного Плейстарху, ймовірно, виділили південне узбережжя Малої Азії від Карії до Кілікії. Саме в останній — у місті Тарс — спершу знаходилась його резиденція. Втім, самого лише рішення іпських переможців було недостатньо для створення Плейстархової держави, оскільки син Антигона Деметрій зміг утримати в своїх руках морську частину батькового царства — мережу фортець та гаваней, котра простягнулась від Афін через Кіклади, Кіпр та південне узбережжя Малої Азії до Фінікії. Ймовірно, Антигонід контролював центральну частину малоазійського узбережжя з Лікією та Памфілією (в подальшому, десь між 295 та 287 роками до н. е., ці території опинились в руках єгипетського царя Птолемея І). Деметрій же позбавив Плейстарха і контролю над Кілікією, прибувши сюди з флотом у 299 р. до н. е. Коли звістка про появу кораблів Антигоніда надійшла у Тарс, Плейстарх не став чинити спротив та втік до свого брата. Як наслідок, Деметрію дісталась не лише провінція, але й залишки скарбів Александра Македонського в Кіінді, де виявилось 1200 талантів. Згодом Кілікія перейшла до Селевка, котрий висватав у Деметрія його доньку Стратоніку. Плейстарх перейшов до Карії, де облаштував резиденцію у Гераклеї-на -Латмосі, яку перейменував на Плейстархію. Вважається, що потужні елліністичні фортифікації цього міста були споруджені саме в часи правління касандрового брата. Наразі також відомий цілий ряд написів із згадками про Плейстарха з кількох карійських міст — Еврома (десяток кілометрів на північний захід від стародавньої столиці області ), Сінури (храмовий комплекс поряд з Міласою) та Гілларіми (північний схід Карії, за два з половиною десятки кілометрів на північ від Мугли). Також до держави Плейстарха відносилось розташоване у долині Меандра місто Тралли (сучасний Айдин), мешканці якого встановили його статую. Як засвідчують написи, Плейстарх не прийняв царського титулу та діяв як карійський династ. Датування одного з написів сьомим роком правління Плейстарха дозволяє стверджувати, що він володів областю щонайменше до 295 р. до н. е. Згодом тут почав розпоряджатись Евполем — також один з полководців Кассандра. За яких саме обставин відбулась ця зміна династів — помер Плейстарх природною смертю чи був усунутий — невідомо. (uk)
- 普列司塔爾科斯（希臘語：Πλεισταρχος ; 前四世紀人物），是安提帕特之子，他兄長即是後來成為馬其頓國王的卡山德。 在前313年，普列司塔爾科斯登上歷史舞台，當時卡山德準備回防馬其頓，便命他統領哈爾基斯，作為前哨對抗安提柯的將軍托勒密。於前302年時，當其他繼業者組成一個聯盟對抗安提柯一世時，普列司塔爾科斯再度受命帶領一支12000名步兵、500名騎兵的大軍，準備進入小亞細亞，支援盟友利西馬科斯作戰。當達達尼爾海峽的通道被安提柯之子德米特里一世所佔據後，普列司塔爾科斯於是帶著大軍在奧底蘇斯登上運輸船，直接登陸，但這個行動使他喪失大部分的軍隊，因其中一些被敵艦俘虜，而其它則受到風暴襲擊而沉沒，普列司塔爾科斯從這次船難中驚險活了下來。 雖然他的軍隊損失慘重，但對盟友來說仍有效提供幫助，因此在伊普蘇斯戰役後，因戰功而獲封奇里乞亞總督，可能還包括卡里亞，組成自己的獨立政權。然而普列司塔爾科斯並沒有掌控奇里乞亞很久，在一到兩年後，他無法抵擋德米特里的入侵，幾乎是沒有什麼抵擋下失去奇里乞亞。普魯塔克僅提到他分到奇里乞亞，並說之後他喪失領地後回去找他的兄長卡山德，然而一些考古銘文顯示他的政權仍掌管卡里亞地區，且繼任者很可能是歐波來姆斯。 另外保薩尼亞斯曾提到他有次率領卡山得的騎兵時，遭到雅典軍擊敗，但不清楚這場戰役發生在何時。 (zh)
- Пли́старх (др.-греч. Πλείσταρχος) — македонский военачальник времен войн диадохов. Плистарх родился между 350 и 340-ми годами до н. э. в семье знатного македонского военачальника Антипатра. В античных источниках его упоминают в качестве военачальника на службе своего брата македонского царя Кассандра. В 301 году до н. э. Плистарх руководил македонскими войсками во время решающей битвы при Ипсе. Впоследствии некоторое время управлял малоазиатскими провинциями Киликия и Кария. (ru)
|