| dbo:abstract
|
- La placa de Phoenix (también conocida como placa de Aluk o placa de Drake) fue una placa tectónica que existió durante el Paleozoico temprano hasta el Cenozoico tardío. Formó una triple unión con las placas de Izanagi y Farallón en el océano Panthalassa hace unos 410 millones de años, tiempo durante el cual la placa de Phoenix se subdujo bajo el este de Gondwana. Hacia el Jurásico Tardío-Cretácico Inferior hace 150 a 130 millones de años, la placa del Pacífico surgió de la triple unión Izanagi-Farallón-Phoenix, lo que a su vez resultó en la creación de las triples uniones Izanagi-Pacífico-Phoenix y Farallón-Pacífico-Phoenix. La subducción cesó al este de Australia alrededor de hace 120 millones de años, tiempo durante el cual se formó un límite transformante/transpresional. Este límite con la placa de Phoenix duró hasta aproximadamente unos 80 millones de años atrás, cuando la placa continuó descendiendo hacia el sur como resultado de la subducción del Cretácico superior bajo la península Antártica. Durante el Cretácico tardío o el Cenozoico temprano, la parte suroeste de la placa de Phoenix se fragmentó en la placa de Charcot, de la misma manera en que se formaron las placas de Rivera y de Cocos por la fragmentación de la placa de Farallón. La dorsal Antártica-Phoenix, una dorsal oceánica entre las placas Antártica y de Phoenix, se inició después del Cretácico tardío hasta el Cenozoico temprano cuando la placa de Phoenix tenía bordes divergentes con las placas de Bellingshausen y del Pacífico en el suroeste del océano Pacífico. Hace alrededor de 52,3 millones de años se produjo una disminución importante en la tasa de propagación de la dorsal Antártica-Phoenix y la tasa de convergencia de la placa de Phoenix con la placa Antártica, seguido por la subducción de un segmento de la dorsal entre hace 50 y 43 millones de años. Aunque la subducción activa ocurrió durante más de 100 millones de años, se detuvo o disminuyó drásticamente alrededor de hace 3,3 millones de años cuando cesó la expansión del fondo marino en la dorsal Antártica-Phoenix, dejando un pequeño remanente de la antigua placa de Phoenix incorporada a la placa Antártica. Este remanente subyace al suroeste del pasaje de Drake y está rodeado por la zona de fractura de Shackleton en el noreste, la zona de fractura de Hero en el suroeste, la fosa de las Shetland del Sur en el sureste y la extinta dorsal Antártica-Phoenix en el noroeste. (es)
- La plaque de Phœnix est une ancienne plaque tectonique de la lithosphère de la planète Terre. Elle a existé du milieu du Crétacé jusqu'au début du Paléogène et était située dans le futur océan Pacifique. La plaque de Phœnix a commencé à disparaître par subduction sous la plaque antarctique, au niveau de la péninsule Antarctique, il y a 52,3 millions d'années. Cette subduction a donné naissance à l'archipel volcanique des Shetland du Sud par l'ouverture d'un rift le long de la péninsule Antarctique. Ce rift a cessé toute activité il y a quatre millions d'années lorsque la plaque de Phœnix a terminé sa subduction sous la plaque antarctique. La dorsale Pacifique-Phœnix qui séparait la plaque de Phœnix de la plaque pacifique avait une vitesse d'accrétion de 18 à 20 centimètres par an il y a 84 millions d'années (Crétacé). (fr)
- The Phoenix Plate (also known as the Aluk Plate or Drake Plate) was a tectonic plate that existed during the early Paleozoic through late Cenozoic time. It formed a triple junction with the Izanagi and Farallon plates in the Panthalassa Ocean as early as 410 million years ago, during which time the Phoenix Plate was subducting under eastern Gondwana. By the Late Jurassic–Early Cretaceous 150–130 million years ago, the Pacific Plate arose from the Izanagi-Farallon-Phoenix triple junction, resulting in the creation of the Izanagi-Pacific-Phoenix and Farallon-Pacific-Phoenix triple junctions. Subduction ceased east of Australia about 120 million years ago, during which time a transform/transpressional boundary formed. This transform/transpressional boundary with the Phoenix Plate lasted until about 80 million years ago as the plate continued to descend southwards as a result of Late Cretaceous subduction under the Antarctic Peninsula. During the Late Cretaceous or early Cenozoic, the southwestern part of the Phoenix Plate fragmented into the Charcot Plate, much in the same way in which the Rivera and Cocos plates were formed by the fragmentation of the Farallon Plate. The Antarctic-Phoenix Ridge, a mid-oceanic ridge between the Antarctic and Phoenix plates, initiated following Late Cretaceous to early Cenozoic times when the Phoenix Plate had divergent boundaries with the Bellingshausen and Pacific plates in the southwestern Pacific Ocean. A major decrease in spreading rate of the Antarctic-Phoenix Ridge and the convergence rate of the Phoenix Plate with the Antarctic Plate occurred around 52.3 million years ago, followed by subduction of a segment of the Antarctic-Phoenix Ridge between 50 and 43 million years ago. Although active subduction occurred for over 100 million years, it stopped or slowed dramatically about 3.3 million years ago when seafloor spreading on the Antarctic-Phoenix Ridge ceased, leaving a small remnant of the former Phoenix Plate incorporated in the Antarctic Plate. This remnant underlies the southwest Drake Passage and is surrounded by the Shackleton Fracture Zone in the northeast, the Hero Fracture Zone in the southwest, the South Shetland Trough in the southeast and the extinct Antarctic-Phoenix Ridge in the northwest. (en)
- La placca di Phoenix era un'antica placca tettonica della litosfera terrestre. (it)
- 피닉스판(Pheonix Plate, Alux Plate)는 백악기 중엽에서 초까지 존재했던 판이다. 피닉스판은 남극판 아래로 섭입하였다. 태평양판과 피닉스판 사이의 중앙 해령인 은 18~20 cm/년의 비율로 약 8400만년 전부터 확장되었다. 주된 요인은 확장 속도의 감소와 약 5230만년부터 나타난 남극 판과의 수렴 비율이다. 백악기 후기 동안 피닉스판은 리베라판과 코코스 판이 패럴론판의 분열로 형성된 방법과 비슷하게 으로 분열되었다. (ko)
- Плита Фенікс, плита Алук (Aluk) — давня літосферна плита, що існувала з раннього палеозою до пізнього кайнозою. Мало трійник з плитами Ідзанагі та Фараллон в океані Панталасса ще 410 мільйонів років тому, протягом цього часу плита Фенікс зазнавала субдукцію під східну Гондвану. На межі пізньої юри – ранньої крейди 150–130 мільйонів років тому виникла Тихоокеанська плита з трійника Ідзанагі-Фараллон-Фенікс, що призвело до створення трійників Ідзанагі-Тихоокеанська плита-Фенікс і Фараллон-Тихоокеанська плита-Фенікс. Субдукція припинилася на схід від Австралії приблизно 120 мільйонів років тому, за цей час утворилася границя трансформації/транспресії. Ця межа трансформації/транспресії з плитою Фенікс була активна приблизно до 80 мільйонів років тому, коли плита продовжувала опускатися на південь в результаті субдукції пізньої крейди під Антарктичний півострів. Під час пізньої крейди або раннього кайнозою південно-західна частина плити Фенікс зазнала фрагментацію на плиту Шарко, приблизно так само, як плити Рівера та Кокос утворилися в результаті фрагментації плити Фараллон. , серединно-океанічний хребет між плитами Антарктична та Фенікс, виник після пізньої крейди та раннього кайнозою, коли плита Фенікса мала дивергентну границю між плитами Беллінсгаузена та Тихоокеанською у південно-західній частині Тихого океану. Значне зниження швидкості спредінгу хребта Антарктида-Фенікс і швидкості конвергенції плити Фенікс з Антарктичною плитою відбулося приблизно 52,3 мільйона років тому, після чого відбулася субдукція сегмента хребта Антарктида-Фенікс в 50 — 43 млн років тому. Хоча активна субдукція відбувалася понад 100 мільйонів років, вона припинилася або різко сповільнилася приблизно 3,3 мільйона років тому, коли спрединг морського дна на хребті Антарктида-Фенікс припинився, залишивши невеликий залишок колишньої плити Фенікс, у складі Антарктичної плити. Цей залишок лежить в основі південно-західної протоки Дрейка й оточений на північному сході, на південному заході, на південному сході та згаслим хребтом Антарктида-Фенікс на північному заході. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La placca di Phoenix era un'antica placca tettonica della litosfera terrestre. (it)
- 피닉스판(Pheonix Plate, Alux Plate)는 백악기 중엽에서 초까지 존재했던 판이다. 피닉스판은 남극판 아래로 섭입하였다. 태평양판과 피닉스판 사이의 중앙 해령인 은 18~20 cm/년의 비율로 약 8400만년 전부터 확장되었다. 주된 요인은 확장 속도의 감소와 약 5230만년부터 나타난 남극 판과의 수렴 비율이다. 백악기 후기 동안 피닉스판은 리베라판과 코코스 판이 패럴론판의 분열로 형성된 방법과 비슷하게 으로 분열되었다. (ko)
- La placa de Phoenix (también conocida como placa de Aluk o placa de Drake) fue una placa tectónica que existió durante el Paleozoico temprano hasta el Cenozoico tardío. Formó una triple unión con las placas de Izanagi y Farallón en el océano Panthalassa hace unos 410 millones de años, tiempo durante el cual la placa de Phoenix se subdujo bajo el este de Gondwana. (es)
- La plaque de Phœnix est une ancienne plaque tectonique de la lithosphère de la planète Terre. Elle a existé du milieu du Crétacé jusqu'au début du Paléogène et était située dans le futur océan Pacifique. La plaque de Phœnix a commencé à disparaître par subduction sous la plaque antarctique, au niveau de la péninsule Antarctique, il y a 52,3 millions d'années. Cette subduction a donné naissance à l'archipel volcanique des Shetland du Sud par l'ouverture d'un rift le long de la péninsule Antarctique. Ce rift a cessé toute activité il y a quatre millions d'années lorsque la plaque de Phœnix a terminé sa subduction sous la plaque antarctique. La dorsale Pacifique-Phœnix qui séparait la plaque de Phœnix de la plaque pacifique avait une vitesse d'accrétion de 18 à 20 centimètres par an il y a 84 (fr)
- The Phoenix Plate (also known as the Aluk Plate or Drake Plate) was a tectonic plate that existed during the early Paleozoic through late Cenozoic time. It formed a triple junction with the Izanagi and Farallon plates in the Panthalassa Ocean as early as 410 million years ago, during which time the Phoenix Plate was subducting under eastern Gondwana. During the Late Cretaceous or early Cenozoic, the southwestern part of the Phoenix Plate fragmented into the Charcot Plate, much in the same way in which the Rivera and Cocos plates were formed by the fragmentation of the Farallon Plate. (en)
- Плита Фенікс, плита Алук (Aluk) — давня літосферна плита, що існувала з раннього палеозою до пізнього кайнозою. Мало трійник з плитами Ідзанагі та Фараллон в океані Панталасса ще 410 мільйонів років тому, протягом цього часу плита Фенікс зазнавала субдукцію під східну Гондвану. Під час пізньої крейди або раннього кайнозою південно-західна частина плити Фенікс зазнала фрагментацію на плиту Шарко, приблизно так само, як плити Рівера та Кокос утворилися в результаті фрагментації плити Фараллон. (uk)
|