| dbo:abstract
|
- La percussió és un mètode de percudir sobre una superfície del cos per determinar-ne les estructures subjacents, i s'utilitza en els exàmens clínics per avaluar l'estat del tòrax o de l'abdomen. És un dels quatre mètodes d'examen clínic, juntament amb la inspecció, palpació i l'auscultació. Es fa amb el dit mitjà d'una mà tocant el dit mitjà de l'altra mà mitjançant una flexió del canell. El dit no impactant (conegut com el plexímetre) es col·loca fermament sobre el cos sobre el teixit (percussió indirecta). Quan s'omet el plexímetre (percussió directa) es percudeix directament, per exemple en percudir un l'os, o com quan es percuteix una lesió pulmonar cavitària apical típica de tuberculosi pulmonar. Hi ha varis tipus de sons resultants de la percussió: ressonants o sonors, hiper-ressonants i timpànics, mats o apagats. Un so apagat indica la presència d'una massa sòlida sota la superfície. Un so més ressonant indica estructures buides que contenen aire. A més de produir diferents notes que es poden escoltar, també produeixen diferents sensacions al dit del plexímetre. La percussió es va utilitzar al principi per distingir entre barrils de licor buits i plens, i es diu que el doctor Leopold Auenbrugger va ser la persona que va introduir la tècnica a la medicina moderna, tot i que Avicenna va utilitzar aquest mètode uns 1000 anys abans que per a la pràctica mèdica, fent servir percussions sobre l'estómac per mostrar el grau de plenitud i distingir entre ascites i meteorisme. (ca)
- في الطب، القرع (بالإنجليزية: Percussion) هو طريقة نقر على سطح لبيان التركيب الداخلي، ويستخدم في الفحص السريري لتقييم حالة الصدر أو البطن، وهو واحد من خمسة طرق للفحص السريري، إضافة إلى المعاينة والجس والتسمع والاستعلام من المريض أو من معه. يكون القرع بواسطة الإصبع الأوسط لإحدى اليدين على الإصبع الأوسط لليد الأخرى مع استخدام المعصم. يتم وضع الإصبع الثانية (المعروفة باسم ) بحزم على الجسم على الأنسجة. عندما يكون القرع على المناطق عظمية مثل الترقوة يمكن إلغاء استخدام المستقرعة والعظام واستغلالها مثل مباشرة كما هو الحال عند القرع على الآفة القمية الجوفية الرئوية النموذجية لمرض السل. (ar)
- Unter der Perkussion („Beklopfen“) versteht man in der Medizin das Abklopfen (Perkutieren) der Körperoberfläche von Lebewesen zu diagnostischen (als „Klopfen“ in der Physikalischen Therapie auch therapeutischen) Zwecken. Sie ist Teil der körperlichen Untersuchung.Das Tätigkeitswort heißt perkutieren, das Eigenschaftswort oder Umstandswort perkutorisch oder auch perkussorisch. Dabei wird das unter der Körperoberfläche liegende Gewebe in Schwingungen versetzt. Die daraus resultierenden Schallqualitäten geben Aufschluss über den Zustand der darunterliegenden Gewebe. So kann die Größe und Lage eines Organs (etwa der Leber) oder der Luftgehalt des Gewebes (Lunge) abgeschätzt werden. Als neuzeitlicher Begründer dieser im Prinzip, und etwa auf das Abdomen angewandt, bereits seit der Antike bekannten Technik gilt Leopold Auenbrugger (1722–1809) aus Wien, der sie für die Untersuchung des Brustkorbs systematisch entwickelte und erstmals 1761 beschrieb. Weiterentwickelt wurde diese epochemachende Untersuchungstechnik, nachdem sie in Paris rezipiert worden war, von Josef von Škoda (1805–1881), weiter ausgebaut dann ab 1852 unter anderem von (Max) (1812–1882), der den Wintrichschen Wechsel des tympanitischen Schalls je nach Schließen und Öffnen des Mundes entdeckte, und Karl Gerhardt. Bei der ursprünglich von Leopold von Auenbrugger angewandten Technik handelte es sich um die direkte Perkussion, bei der man mit den vier Fingern einer Hand aus der im Handgelenk schwingenden Hand direkt auf das zu untersuchende Organ klopft. Später wurde die indirekte Perkussion entwickelt, bei der ein Finger der einen Hand (der so genannte Plessimeterfinger) oder ein Plessimeter flach auf die zu untersuchende Körperoberfläche gedrückt wird. Mit einem Finger der anderen Hand oder mit einem Perkussionshämmerchen wird dann auf diesen Finger geklopft. Die Schallschwingungen übertragen sich vom aufliegenden Plessimeterfinger auf das darunterliegende Gewebe, das in Eigenschwingungen versetzt wird. Diagnostische Hinweise erhält man aus der Schallqualität. Die am häufigsten angewendete Methode ist die Finger-Finger-Methode, bei der keine Hilfsmittel erforderlich sind: Man legt einen Finger (bei der eher abgrenzenden Perkussion das Endglied, bei der eher vergleichenden den ganzen Finger) auf die Körperoberfläche und klopft mit einem Finger der anderen Hand darauf. (de)
- Perkutado laŭ PIV estas 1.
* la frapado de unu malmola objekto kontraŭ alia, kaj 2.
* en specifa medicina senco frapeti specifan parton de paciento, kaj atente aŭskulti la sonon produktatan, en korpa ekzameno de la paciento cele al trovado de medicina diagnozo. En la specifa medicina senco, per perkutado la histo sub la korpa surfaco ekosciliĝas. La rezulta sono donas informon pri la stato de la histo. Sekve povas mezurata la grandeco kaj situo de organo, ekzemple la hepato, aŭ povas esti taksata la enhavo je aero de organo, aparte de la pulmo. Kiel fondinto de la sistema medicina uzo de perkutado konsieriĝas la aŭstra kuracisto Joseph Leopold von Auenbrugger (1722–1809) el la urbo Graz, kiu unuafoje priskribis la teknikon dum la jaro 1761. La origine de Leopold von Auenbrugger aplikita tekniko estis la rekta perkutado, kadre de kiu oni per kvar fingroj de unu kuracista mano, svindiĝanta en la manartiko, rekte frapas la ekzamenendan organon. Pli poste evoluis la nerekta perkutado, kadre de kiu unu fingro de unu mano aŭ speciala ilo nomata "plesimetro" metiĝas tuŝe sur la esplorentan korposurfacon. Per fingro de la alia mano aŭ per perkuta marteleto oni frapas tiun unuan fingron aŭ la plesimetron. La osciloj transdoniĝas de la tuŝa fingro aŭ de la plesimetro al la suba histo. (eo)
- La percusión en medicina es una técnica de exploración física que, mediante pequeños golpes con los dedos de las manos sobre la superficie corporal del paciente, sirve para delimitar zonas de distinta sonoridad. (es)
- La percussion, en médecine, est une technique utilisant l'analyse de la tonalité du son produit par la percussion douce, effectuée par le médecin, de différents endroits du corps d'un patient (thorax et abdomen par exemple). C’est, avec l’inspection, la palpation et l’auscultation, l’un des quatre temps de l’examen clinique général (ou examen physique, au lit du malade). (fr)
- Percussion is a technique of clinical examination. (en)
- La percussione è una della semeiotica in medicina che consiste nel tamburellare (con due dita sopra un dito medio interposto) sulla superficie corporea per indagare le strutture sottostanti, e dunque viene usata nell'esame obiettivo per stimare le condizioni del torace e dell'addome. Si tratta di uno dei quattro metodi classici dell'esame clinico, assieme all'ispezione, palpazione e auscultazione. Viene eseguito con il dito medio di una mano che tamburella sul dito medio dell'altra mano, che viene posto in modo firme sulla pelle che copre i tessuti molli, mai sull'osso. Esistono due tipi di percussione: diretta, che utilizza uno oppure due dita, e indiretta, che utilizza il dito medio come flessore. Si hanno quattro tipi di suoni alla percussione: risonante, iper-risonante, suono ottuso di coscia oppure ottuso. Un suono ottuso "di coscia" indica la presenza di una massa solida sotto la superficie pelle/fasce tendinee/piano muscolare/peritoneo. Un suono più rimbombante indica cavità vuote, contenenti aria. La percussione veniva utilizzata da secoli per distinguere tra barili pieni e vuoti di liquore, vino e di birra, e il Dr. Joseph Leopold Auenbrugger si ispirò a questa tecnica per la percussione medica. (it)
- 타진(percussion, 打診)은 신체 표면을 두드려 근본적인 구조를 파악하는 진단 방법으로, 가슴이나 배의 상태를 평가하기 위한 신체검사에 사용된다. , 촉진, 청진과 함께 신체검사의 4가지 방법 중 하나이다. 시행 방법은 손목을 사용하여 한 손의 가운뎃손가락으로 다른 손의 가운뎃손가락을 두드리는 것이다. 두드리지 않는 쪽의 손가락(타진판 역할)은 조직 위의 몸에 단단히 고정된다. 빗장뼈 같은 뼈가 있는 부위를 타진할 때는 타진판 역할을 하는 손가락을 놓지 않을 수 있으며, 예를 들어 결핵에서 전형적으로 나타나는 꼭대기 쪽 공동성(cavitary) 폐 병변을 타진할 때는 뼈를 직접 두드린다. 타진에는 두 가지 유형이 있다. 한두 개의 손가락만 사용하는 직접 타진과, 두 손의 손가락을 사용하는 간접 타진이다. 타진 시 나는 소리에는 공명음(resonance), 과공명음(hyper-resonance), 둔탁음(dullness) 등이 있다. 둔탁음은 표면 아래에 단단한 덩어리가 있음을 나타낸다. 과공명음은 속이 비어 있고 공기를 포함하는 구조가 있다는 것을 나타냅니다. 이런 비정상적인 구조물은 들리는 소리뿐만 아니라 손가락에 느껴지는 감각도 변화시킨다. 타진은 처음에는 비어 있는 술통과 증류주가 담긴 술통을 구별하는 데 사용되었으며, 이 기술을 현대 의학에 도입한 사람은 (Leopold Auenbrugger)로 알려져 있다. 그러나 이븐 시나는 그보다도 1000년 전 이미 위가 얼마나 꽉 차 있는지 보여주고, 복수와 을 구별하기 위해 타진을 사용했다. (ko)
- Opukiwanie (łac. percussio) – jeden ze sposobów badania fizykalnego (przedmiotowego). Polega na przyłożeniu lewej ręki z rozpostartymi palcami w opukiwanym miejscu i stukaniu zgiętym palcem trzecim ręki prawej w trzeci palec lewej ręki. Oceniany jest odgłos opukowy. Może on być:
* stłumiony (jak np. na udzie)
* jawny (jak w normalnych warunkach nad płucami)
* bębenkowy (jak na brzuchu). Opukiwaniem można ocenić między innymi:
* wielkość serca, wątroby, płuc (wielkość i ruchomość)
* obecność płynu lub powietrza w jamie opłucnej,
* bezpowietrzność miąższu płucnego (guz, zapalenie),
* wypełnienie pęcherza moczowego. Metodę tę opisał w 1761 Leopold Auenbrugger, ale początkowo pozostała ona niezauważona. Dopiero francuski lekarz Jean-Nicolas Corvisart opisał ją szerzej w 1808. Polski emigrant po powstaniu listopadowym Adam Raciborski, lekarz pracujący we Francji, napisał w 1835 podręcznik na temat nowych technik badań pt. "Nouveau manuel compiet d'auscultation et de percussion", w którym obok opukiwania (percussion) opisał osłuchiwanie (auskultację – auscultatio). Przeczytaj ostrzeżenie dotyczące informacji medycznych i pokrewnych zamieszczonych w Wikipedii. (pl)
- Inom medicinsk terminologi innebär perkussion en undersökningsmetod där läkaren alternativt sjuksköterskan knackar på patientens kropp med ett finger eller en perkussionshammare för att upptäcka vätskeansamlingar under huden, lungsjukdomar och för att undersöka reflexer, till exempel knäreflexer. Med ledning av perkussionsljudet kan man avslöja förtätningar i lungor eller förstoringar av bukorgan. (sv)
- Перку́ссия (от лат. percussio «простукивание») — физикальный метод медицинской диагностики, заключающийся в простукивании определённых участков тела и анализе звуков, возникающих при этом. По характеру (звучности) звука врач определяет топографию внутренних органов, физическое состояние и отчасти их функциональное состояние. (ru)
- Перкусія (лат. percussio — вистукування, постукування) — один із найважливіших методів дослідження внутрішніх органів. Метою перкусії є визначення розмірів і меж внутрішніх органів, а також виявлення патологічних утворень. Перкусія зберігає велике практичне значення, незважаючи на появу нових діагностичних методик. Метод перкусії 1761 року розробив і першим застосував як метод фізичного дослідження хворих віденський лікар , який проводив безпосередню перкусію, виконуючи її шляхом вистукування грудної клітки пучками пальців, складених у формі піраміди. Принцип безпосередньої перкусії полягає в постукуванні кінчиком вказівного чи середнього пальця по поверхні тіла. У такому вигляді її застосовують рідко. Набагато поширенішим є спосіб Образцова, відповідно до нього вказівний палець правої руки закладають за край середнього пальця цієї ж руки. Відтак вказівний палець зіскакує з краю тильної поверхні середнього пальця і пучкою завдає удар по поверхні тіла. Під час виконання опосередкованої перкусії постукують пальцем по пальцю, щільно прикладеному до шкіри певної ділянки тіла. Інколи для виконання опосередкованої перкусії застосовують молоточок і (також плексиметр). За цим способом перкусійним молоточком завдають ударів по плесиметру, що лежить на тілі обстежуваної особи. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- في الطب، القرع (بالإنجليزية: Percussion) هو طريقة نقر على سطح لبيان التركيب الداخلي، ويستخدم في الفحص السريري لتقييم حالة الصدر أو البطن، وهو واحد من خمسة طرق للفحص السريري، إضافة إلى المعاينة والجس والتسمع والاستعلام من المريض أو من معه. يكون القرع بواسطة الإصبع الأوسط لإحدى اليدين على الإصبع الأوسط لليد الأخرى مع استخدام المعصم. يتم وضع الإصبع الثانية (المعروفة باسم ) بحزم على الجسم على الأنسجة. عندما يكون القرع على المناطق عظمية مثل الترقوة يمكن إلغاء استخدام المستقرعة والعظام واستغلالها مثل مباشرة كما هو الحال عند القرع على الآفة القمية الجوفية الرئوية النموذجية لمرض السل. (ar)
- La percusión en medicina es una técnica de exploración física que, mediante pequeños golpes con los dedos de las manos sobre la superficie corporal del paciente, sirve para delimitar zonas de distinta sonoridad. (es)
- La percussion, en médecine, est une technique utilisant l'analyse de la tonalité du son produit par la percussion douce, effectuée par le médecin, de différents endroits du corps d'un patient (thorax et abdomen par exemple). C’est, avec l’inspection, la palpation et l’auscultation, l’un des quatre temps de l’examen clinique général (ou examen physique, au lit du malade). (fr)
- Percussion is a technique of clinical examination. (en)
- Inom medicinsk terminologi innebär perkussion en undersökningsmetod där läkaren alternativt sjuksköterskan knackar på patientens kropp med ett finger eller en perkussionshammare för att upptäcka vätskeansamlingar under huden, lungsjukdomar och för att undersöka reflexer, till exempel knäreflexer. Med ledning av perkussionsljudet kan man avslöja förtätningar i lungor eller förstoringar av bukorgan. (sv)
- Перку́ссия (от лат. percussio «простукивание») — физикальный метод медицинской диагностики, заключающийся в простукивании определённых участков тела и анализе звуков, возникающих при этом. По характеру (звучности) звука врач определяет топографию внутренних органов, физическое состояние и отчасти их функциональное состояние. (ru)
- La percussió és un mètode de percudir sobre una superfície del cos per determinar-ne les estructures subjacents, i s'utilitza en els exàmens clínics per avaluar l'estat del tòrax o de l'abdomen. És un dels quatre mètodes d'examen clínic, juntament amb la inspecció, palpació i l'auscultació. (ca)
- Unter der Perkussion („Beklopfen“) versteht man in der Medizin das Abklopfen (Perkutieren) der Körperoberfläche von Lebewesen zu diagnostischen (als „Klopfen“ in der Physikalischen Therapie auch therapeutischen) Zwecken. Sie ist Teil der körperlichen Untersuchung.Das Tätigkeitswort heißt perkutieren, das Eigenschaftswort oder Umstandswort perkutorisch oder auch perkussorisch. (de)
- Perkutado laŭ PIV estas 1.
* la frapado de unu malmola objekto kontraŭ alia, kaj 2.
* en specifa medicina senco frapeti specifan parton de paciento, kaj atente aŭskulti la sonon produktatan, en korpa ekzameno de la paciento cele al trovado de medicina diagnozo. La origine de Leopold von Auenbrugger aplikita tekniko estis la rekta perkutado, kadre de kiu oni per kvar fingroj de unu kuracista mano, svindiĝanta en la manartiko, rekte frapas la ekzamenendan organon. (eo)
- La percussione è una della semeiotica in medicina che consiste nel tamburellare (con due dita sopra un dito medio interposto) sulla superficie corporea per indagare le strutture sottostanti, e dunque viene usata nell'esame obiettivo per stimare le condizioni del torace e dell'addome. Si tratta di uno dei quattro metodi classici dell'esame clinico, assieme all'ispezione, palpazione e auscultazione. Viene eseguito con il dito medio di una mano che tamburella sul dito medio dell'altra mano, che viene posto in modo firme sulla pelle che copre i tessuti molli, mai sull'osso. (it)
- 타진(percussion, 打診)은 신체 표면을 두드려 근본적인 구조를 파악하는 진단 방법으로, 가슴이나 배의 상태를 평가하기 위한 신체검사에 사용된다. , 촉진, 청진과 함께 신체검사의 4가지 방법 중 하나이다. 시행 방법은 손목을 사용하여 한 손의 가운뎃손가락으로 다른 손의 가운뎃손가락을 두드리는 것이다. 두드리지 않는 쪽의 손가락(타진판 역할)은 조직 위의 몸에 단단히 고정된다. 빗장뼈 같은 뼈가 있는 부위를 타진할 때는 타진판 역할을 하는 손가락을 놓지 않을 수 있으며, 예를 들어 결핵에서 전형적으로 나타나는 꼭대기 쪽 공동성(cavitary) 폐 병변을 타진할 때는 뼈를 직접 두드린다. 타진에는 두 가지 유형이 있다. 한두 개의 손가락만 사용하는 직접 타진과, 두 손의 손가락을 사용하는 간접 타진이다. 타진 시 나는 소리에는 공명음(resonance), 과공명음(hyper-resonance), 둔탁음(dullness) 등이 있다. 둔탁음은 표면 아래에 단단한 덩어리가 있음을 나타낸다. 과공명음은 속이 비어 있고 공기를 포함하는 구조가 있다는 것을 나타냅니다. 이런 비정상적인 구조물은 들리는 소리뿐만 아니라 손가락에 느껴지는 감각도 변화시킨다. (ko)
- Opukiwanie (łac. percussio) – jeden ze sposobów badania fizykalnego (przedmiotowego). Polega na przyłożeniu lewej ręki z rozpostartymi palcami w opukiwanym miejscu i stukaniu zgiętym palcem trzecim ręki prawej w trzeci palec lewej ręki. Oceniany jest odgłos opukowy. Może on być:
* stłumiony (jak np. na udzie)
* jawny (jak w normalnych warunkach nad płucami)
* bębenkowy (jak na brzuchu). Opukiwaniem można ocenić między innymi: Przeczytaj ostrzeżenie dotyczące informacji medycznych i pokrewnych zamieszczonych w Wikipedii. (pl)
- Перкусія (лат. percussio — вистукування, постукування) — один із найважливіших методів дослідження внутрішніх органів. Метою перкусії є визначення розмірів і меж внутрішніх органів, а також виявлення патологічних утворень. Перкусія зберігає велике практичне значення, незважаючи на появу нових діагностичних методик. Метод перкусії 1761 року розробив і першим застосував як метод фізичного дослідження хворих віденський лікар , який проводив безпосередню перкусію, виконуючи її шляхом вистукування грудної клітки пучками пальців, складених у формі піраміди. (uk)
|