| dbo:abstract
|
- Labilitat es refereix a alguna cosa que està sofrint constantment canvi o alguna cosa que és probable que sofreixi canvi. (ca)
- Lability refers to something that is constantly undergoing change or is likely to undergo change. (en)
- La labilité est la propension d'une chose à changer, à bouger, à être mobile. Par extension, elle désigne un objet sujet à défaillance, instable. (fr)
- La labilidad se refiere a algo que está en constante cambio o es probable que sufra un cambio. (es)
- Лабі́льність (від лат. labilis — ковзаючий, несталий) — функціональна рухливість нервової та м'язової тканини, що характеризується найбільшою частотою, з якою тканина може збуджуватись у відповідь на подразнення. Найбільш висока лабільність у товстих нервових волокон, які можуть пропускати до 500—600 імпульсів на секунду. Лабільність — нестійкий емоційний стан. Стан, який може швидко змінюватись залежно від факторів зовнішніх і внутрішніх подразників. Емоційний стан лабільний — ознака небезпеки в психологічному стані людини. Потребує уваги до здоров'я і консультації лікаря. Може бути ознаками клімаксу (чоловічого чи жіночого), наслідком психотравми тощо. Майже у всіх випадках потребує лікування і нагляду лікаря. До засобів послаблення лабільності належить цілий комплекс дій, головні серед яких заспокійливі ліки і тривалий відпочинок з обов'язковим виведенням особи з-під психотравмувальних обставин. Емоційна лабільність — це коливання настрою; легкі переходи від благодушності до гнівливого чи пригніченого стану. (uk)
- Лаби́льность (от лат. labilis «скользящий, неустойчивый») в физиологии — функциональная подвижность, скорость протекания элементарных циклов возбуждения в нервной и мышечной тканях. Понятие «лабильность» введено русским физиологом Н. Е. Введенским (1886), который считал мерой лабильности наибольшую частоту раздражения ткани, воспроизводимую ею без преобразования ритма. Лабильность отражает время, в течение которого ткань восстанавливает работоспособность после очередного цикла возбуждения. Наибольшей лабильностью отличаются отростки нервных клеток — аксоны, способные воспроизводить до 500—1000 импульсов в 1 с; менее лабильны центральные и периферические места контакта — синапсы (например, двигательное нервное окончание может передать на скелетную мышцу не более 100—150 возбуждений в 1 с). Угнетение жизнедеятельности тканей и клеток (например, холодом, наркотиками) уменьшает лабильность, так как при этом замедляются процессы восстановления и удлиняется рефрактерный период. Лабильность — величина непостоянная. Так, в сердце под влиянием частых раздражений рефрактерный период укорачивается, а следовательно, возрастает лабильность. Это явление лежит в основе т. н. . Учение о лабильности важно для понимания механизмов нервной деятельности, работы нервных центров и анализаторов как в норме, так и при различных болезненных отклонениях. В биологии и медицине термином «лабильность» обозначают подвижность, неустойчивость, изменчивость: например, психики, физиологического состояния, пульса, температуры тела и т. д. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Labilitat es refereix a alguna cosa que està sofrint constantment canvi o alguna cosa que és probable que sofreixi canvi. (ca)
- Lability refers to something that is constantly undergoing change or is likely to undergo change. (en)
- La labilité est la propension d'une chose à changer, à bouger, à être mobile. Par extension, elle désigne un objet sujet à défaillance, instable. (fr)
- La labilidad se refiere a algo que está en constante cambio o es probable que sufra un cambio. (es)
- Лаби́льность (от лат. labilis «скользящий, неустойчивый») в физиологии — функциональная подвижность, скорость протекания элементарных циклов возбуждения в нервной и мышечной тканях. Понятие «лабильность» введено русским физиологом Н. Е. Введенским (1886), который считал мерой лабильности наибольшую частоту раздражения ткани, воспроизводимую ею без преобразования ритма. Лабильность отражает время, в течение которого ткань восстанавливает работоспособность после очередного цикла возбуждения. Наибольшей лабильностью отличаются отростки нервных клеток — аксоны, способные воспроизводить до 500—1000 импульсов в 1 с; менее лабильны центральные и периферические места контакта — синапсы (например, двигательное нервное окончание может передать на скелетную мышцу не более 100—150 возбуждений в 1 с). (ru)
- Лабі́льність (від лат. labilis — ковзаючий, несталий) — функціональна рухливість нервової та м'язової тканини, що характеризується найбільшою частотою, з якою тканина може збуджуватись у відповідь на подразнення. Найбільш висока лабільність у товстих нервових волокон, які можуть пропускати до 500—600 імпульсів на секунду. Лабільність — нестійкий емоційний стан. Стан, який може швидко змінюватись залежно від факторів зовнішніх і внутрішніх подразників. Емоційна лабільність — це коливання настрою; легкі переходи від благодушності до гнівливого чи пригніченого стану. (uk)
|