| dbo:abstract
|
- V křesťanství se termín Sabaoth jako přízvisko Boha vyskytuje v liturgii v hymnu „Sanctus“ (česky „Svatý“). Vyskytuje se např. v latinském či staroslověnském textu, v národních jazycích bývá dnes překládán. Česky většinou „Bůh zástupů“, slovensky „Boh všetkých svetov“, italsky „Dio degli eserciti“ (tj. „Bůh vojsk“). Jedná se o původně hebrejské slovo צבאות ceva’ot, plurál od slova צבא cava, „vojsko“, „zástup“. V Starém zákoně se vyskytuje často a jeho výklad je různý:
* nebeské zástupy, kterým Bůh vládne. Původně jiné bohy, kteří jsou Izraelskému Bohu podřízeni, později jeho nebeský dvůr.
* nebeská vojska, se kterými Bůh táhne do boje za svůj lid.
* zástupy Izraele (či jeho vojsk), v jejichž čele Bůh stojí a bojuje. V každém případě se jedná o staré označení Boha buď jako hlavního boha panteonu (označení – stejně jako mnohá jiná – převzaté z okolních náboženství), nebo evokuje představu Boha bojovníka, dosvědčenou na vícero místech Starého zákona. (cs)
- Das hebräische Wort Zebaot (צבאות, ‚Heere‘, ‚Heerscharen‘, auch Zebaoth oder Zevaot und Sebaoth, siehe Schreibweise biblischer Namen im Deutschen; gr.-lat. Sabaoth) ist im Tanach ein Attribut zum Gottesnamen JHWH (יהוה צבאות). (de)
- En la hebrea Biblio, Cebaot (hebree צְבָאוֹת) estas epiteto de Dio. (eo)
- Heavenly host (Hebrew: צבאות sabaoth or tzva'ot, "armies") refers to the army (Luke 2:13) of angels mentioned both in the Hebrew and Christian Bibles, as well as other Jewish and Christian texts. The Bible gives several descriptions of angels in military terms, such as their encampment (Genesis 32:1–2), command structure (Psalms 91:11–12; Matt.13:41; Rev.7:2), and combat (Jdg.5:20; Job 19:12; Rev.12:7). In Christian theology, the heavenly host participate in the war in Heaven. (en)
- Sebaot (en hebreo צבאות; Tzebaoth literalmente ejércitos) en un epíteto para Dios en el judaísmo, cuya oración completa es Yahweh de los ejércitos (en hebreo:יהוה צבאות . Desde el judaísmo del Segundo Templo, durante los siglos III al II a. C., el término Yahweh se evitó y se sustituyó por Adonai, así que la traducción moderna es Adonai/Señor de los ejércitos, mientras en textos cristianos se encuentra como Jehová/Yahveh/Dios de los ejércitos. Entre los judíos del período del Segundo Templo, los amuletos eran muy comunes, nunca se usaban imágenes solo nombres, las representaciones de Yahweh en idiomas como el griego o el copto se encuentran con facilidad, las más frecuentes son; Iαβε Iave Iαβα Yaba. El dios más comúnmente invocado era Ιαω, otra vocalización de Yahweh. El obispo y teólogo cristiano del siglo II Irenaeus en su obra Contra las herejías escribe; los gnósticos añadieron al final de Ιαω una Tzeta para formar el compuesto Ιαωθ. Este escrito se refería a este epíteto teniendo una transcripción en griego . En el Protestantismo, Martín Lutero utiliza esta palabra "Sebaot" en el himno de batalla de la reforma. (es)
- Empunya surga (bahasa Ibrani: צבאות sabaoth atau tzva'ot, "pasukan") merujuk kepada pasukan (Lukas 2:13) malaikat yang disebutkan dalam Alkitab Ibrani dan Kristen, serta teks Yahudi dan Kristen lain. Alkitab memberikan beberapa deskripsi malaikat dalam istilah militer, seperti kamp mereka (Kejadian 32:1-2), struktur komando (Mazmur 91:11-12; Matius 13:41; Wahyu 7:2), dan pasukan penyerang (Hakim-Hakim 5:20; Wahyu 12:7). Empunya surga ikut serta dalam . (in)
- La milice céleste est l'armée créée par Dieu, appelée aussi Shemamphorash dans la kabbale. Cette armée est organisée de façon hiérarchique, en neuf chœurs d'anges suivant la figure de l'arbre de vie. Chaque chœur vit dans sa sphère céleste respective : la plus basse, près de la Terre, est réservée aux anges et la plus haute, aux séraphins. Saint Michel Archange est appelé le prince de l'armée céleste.
* Portail des religions et croyances
* Portail de la théologie (fr)
- Sebaot (hebreiska: צבאות (Tzevaot), "arméer"; "härskaror") är i Gamla Testamentet ett namn på Gud (Herren). Uttrycket Herren Sebaot betyder "härskarornas Herre" (jfr. 2 Sam. 5:10) och syftar antagligen på skaran av änglar som enligt judisk och kristen uppfattning omger Gud. Symboliskt kan det också syfta på stjärnorna på himlen, och att Gud är herre över denna oräkneliga skara. Utifrån perspektivet att Gamla testamentet till stor del är en uppteckning över judarnas tidiga historia kan man även anta att man skrev det man avsåg, d v s att med ”Herren Sebaot” avses Herrens arméer. (sv)
- Небе́сное во́инство (ивр. צבאות sabaoth или tzva’ot, «воинства») — неоднократно встречающееся в Библии совокупное именование ангелов, а также небесных светил. В европейских языках понятие передаётся как англ. Heaven Host (Heavenly host), фр. Milice céleste. Однозначного качественного определения состава «небесного воинства» нет. Конкретное его содержание, в зависимости от контекста, может изменяться в широких пределах — вплоть до включения в него падших ангелов. Поэтому если в одном составе небесные воинства очевидно объединяют лучшие из Сил, то в других Библия не только предостерегает от религиозного поклонения (Втор. 4:19), но и даже предписывает карать смертью тех, кто «…пойдет и станет служить иным богам, и поклонится им, или солнцу, или луне, или всему воинству небесному» (Втор. 17:2–5). Соответственно, на контекстуальной основе определяются и объекты богослужебного почитания и иконографии, определяемые с использованием термина небесного воинства. К понятию небесного воинства тесно примыкает понятие Небесных Сил (иногда просто Сил) и этимология одного из имён Господа — Саваоф. (ru)
- Саваоф (Саваот, Цебаот) (івр. צבאות — «Воїнство», «сонм») — одне з імен Бога-Отця в юдаїзмі та християнстві. У перекладі Біблії ім'я «Саваоф» передано як «Господь Саваот», що в перекладі українською мовою звучить — «Господь військ». Під воїнством Саваофа маються на увазі Сонце, Місяць, зірки та все небесне. Ім'я Саваот згадується часто в зв'язку з херувимами. Цим же терміном також називали незліченні воїнства вогнеподібних ангелів, об'єднаних у чотири сонми під керівництвом архангелів Михаїла, Гавриїла, Уріїла і Рафаїла. Ім'я Саваот вживається у стародавньому християнському літургійному гімні Sanctus (Свят, свят, свят). Цей гімн сходить до третього вірша шостої глави Книги пророка Ісаї: «І взивали вони один до одного і говорили: Свят, свят, свят Господь Саваот вся земля повна слави Його!». У пророчому видінні цю фразу співали серафими, що оточували престол Божий. (uk)
- Савао́ф (в славянской Библии), также Цебаот (дорев.орф. савао́ѳ — «<Господь> воинств»; мн. ч. ивр. צבאות [цваóт] ← ед. ч. צבא [цава́] «воинство, войско») — один из титулов Бога в иудейской и христианской традициях, упоминаемый в Танахе (Ветхом Завете) с Первой книги Царств (1:3), а также в Новом завете в Послании Иакова (5:4) и в Послании к Римлянам (9:29). Это имя может означать как «Бог воинств». В книге пророка Захарии 52 раза употребляется «Господь Саваоф». (ru)
- 天军（英語：Army of God 或 Heavenly host），是一个由天使组成的军队，由天使长米迦勒领导，在圣经中出现了多次。在天使战争中，驱逐了路西法和他的追随者；并将在末世时将与撒但与他的军队决一死战并会胜出。 (zh)
- Небесне військо (івр. צבאות Саваот або tzva'ot, «військо») стосується до війська (Луки 2:13) ангелів, що згадане як в єврейських, так і в християнських священних писаннях, а також в інших єврейських і християнських текстах. Біблія подає кілька описів ангелів з військовим ухилом, зазначаючи, що вони стають «табором» (Буття 32:1-3), виконують накази як група (Псалом 91:11-12; Матвія 13:41; Об'явлення 7:2) і воюють (Суддів 5:20; Йова 19:12; Об'явлення 12:7). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Das hebräische Wort Zebaot (צבאות, ‚Heere‘, ‚Heerscharen‘, auch Zebaoth oder Zevaot und Sebaoth, siehe Schreibweise biblischer Namen im Deutschen; gr.-lat. Sabaoth) ist im Tanach ein Attribut zum Gottesnamen JHWH (יהוה צבאות). (de)
- En la hebrea Biblio, Cebaot (hebree צְבָאוֹת) estas epiteto de Dio. (eo)
- Heavenly host (Hebrew: צבאות sabaoth or tzva'ot, "armies") refers to the army (Luke 2:13) of angels mentioned both in the Hebrew and Christian Bibles, as well as other Jewish and Christian texts. The Bible gives several descriptions of angels in military terms, such as their encampment (Genesis 32:1–2), command structure (Psalms 91:11–12; Matt.13:41; Rev.7:2), and combat (Jdg.5:20; Job 19:12; Rev.12:7). In Christian theology, the heavenly host participate in the war in Heaven. (en)
- Empunya surga (bahasa Ibrani: צבאות sabaoth atau tzva'ot, "pasukan") merujuk kepada pasukan (Lukas 2:13) malaikat yang disebutkan dalam Alkitab Ibrani dan Kristen, serta teks Yahudi dan Kristen lain. Alkitab memberikan beberapa deskripsi malaikat dalam istilah militer, seperti kamp mereka (Kejadian 32:1-2), struktur komando (Mazmur 91:11-12; Matius 13:41; Wahyu 7:2), dan pasukan penyerang (Hakim-Hakim 5:20; Wahyu 12:7). Empunya surga ikut serta dalam . (in)
- La milice céleste est l'armée créée par Dieu, appelée aussi Shemamphorash dans la kabbale. Cette armée est organisée de façon hiérarchique, en neuf chœurs d'anges suivant la figure de l'arbre de vie. Chaque chœur vit dans sa sphère céleste respective : la plus basse, près de la Terre, est réservée aux anges et la plus haute, aux séraphins. Saint Michel Archange est appelé le prince de l'armée céleste.
* Portail des religions et croyances
* Portail de la théologie (fr)
- Sebaot (hebreiska: צבאות (Tzevaot), "arméer"; "härskaror") är i Gamla Testamentet ett namn på Gud (Herren). Uttrycket Herren Sebaot betyder "härskarornas Herre" (jfr. 2 Sam. 5:10) och syftar antagligen på skaran av änglar som enligt judisk och kristen uppfattning omger Gud. Symboliskt kan det också syfta på stjärnorna på himlen, och att Gud är herre över denna oräkneliga skara. Utifrån perspektivet att Gamla testamentet till stor del är en uppteckning över judarnas tidiga historia kan man även anta att man skrev det man avsåg, d v s att med ”Herren Sebaot” avses Herrens arméer. (sv)
- Савао́ф (в славянской Библии), также Цебаот (дорев.орф. савао́ѳ — «<Господь> воинств»; мн. ч. ивр. צבאות [цваóт] ← ед. ч. צבא [цава́] «воинство, войско») — один из титулов Бога в иудейской и христианской традициях, упоминаемый в Танахе (Ветхом Завете) с Первой книги Царств (1:3), а также в Новом завете в Послании Иакова (5:4) и в Послании к Римлянам (9:29). Это имя может означать как «Бог воинств». В книге пророка Захарии 52 раза употребляется «Господь Саваоф». (ru)
- 天军（英語：Army of God 或 Heavenly host），是一个由天使组成的军队，由天使长米迦勒领导，在圣经中出现了多次。在天使战争中，驱逐了路西法和他的追随者；并将在末世时将与撒但与他的军队决一死战并会胜出。 (zh)
- Небесне військо (івр. צבאות Саваот або tzva'ot, «військо») стосується до війська (Луки 2:13) ангелів, що згадане як в єврейських, так і в християнських священних писаннях, а також в інших єврейських і християнських текстах. Біблія подає кілька описів ангелів з військовим ухилом, зазначаючи, що вони стають «табором» (Буття 32:1-3), виконують накази як група (Псалом 91:11-12; Матвія 13:41; Об'явлення 7:2) і воюють (Суддів 5:20; Йова 19:12; Об'явлення 12:7). (uk)
- V křesťanství se termín Sabaoth jako přízvisko Boha vyskytuje v liturgii v hymnu „Sanctus“ (česky „Svatý“). Vyskytuje se např. v latinském či staroslověnském textu, v národních jazycích bývá dnes překládán. Česky většinou „Bůh zástupů“, slovensky „Boh všetkých svetov“, italsky „Dio degli eserciti“ (tj. „Bůh vojsk“). Jedná se o původně hebrejské slovo צבאות ceva’ot, plurál od slova צבא cava, „vojsko“, „zástup“. V Starém zákoně se vyskytuje často a jeho výklad je různý: (cs)
- Sebaot (en hebreo צבאות; Tzebaoth literalmente ejércitos) en un epíteto para Dios en el judaísmo, cuya oración completa es Yahweh de los ejércitos (en hebreo:יהוה צבאות . Desde el judaísmo del Segundo Templo, durante los siglos III al II a. C., el término Yahweh se evitó y se sustituyó por Adonai, así que la traducción moderna es Adonai/Señor de los ejércitos, mientras en textos cristianos se encuentra como Jehová/Yahveh/Dios de los ejércitos. En el Protestantismo, Martín Lutero utiliza esta palabra "Sebaot" en el himno de batalla de la reforma. (es)
- Саваоф (Саваот, Цебаот) (івр. צבאות — «Воїнство», «сонм») — одне з імен Бога-Отця в юдаїзмі та християнстві. У перекладі Біблії ім'я «Саваоф» передано як «Господь Саваот», що в перекладі українською мовою звучить — «Господь військ». Під воїнством Саваофа маються на увазі Сонце, Місяць, зірки та все небесне. Ім'я Саваот згадується часто в зв'язку з херувимами. Цим же терміном також називали незліченні воїнства вогнеподібних ангелів, об'єднаних у чотири сонми під керівництвом архангелів Михаїла, Гавриїла, Уріїла і Рафаїла. (uk)
- Небе́сное во́инство (ивр. צבאות sabaoth или tzva’ot, «воинства») — неоднократно встречающееся в Библии совокупное именование ангелов, а также небесных светил. В европейских языках понятие передаётся как англ. Heaven Host (Heavenly host), фр. Milice céleste. Однозначного качественного определения состава «небесного воинства» нет. Конкретное его содержание, в зависимости от контекста, может изменяться в широких пределах — вплоть до включения в него падших ангелов. Поэтому если в одном составе небесные воинства очевидно объединяют лучшие из Сил, то в других Библия не только предостерегает от религиозного поклонения (Втор. 4:19), но и даже предписывает карать смертью тех, кто «…пойдет и станет служить иным богам, и поклонится им, или солнцу, или луне, или всему воинству небесному» (Втор. 17 (ru)
|
