| dbo:abstract
|
- Acatalèpsia (del grec α̉-καταλαμβάνειν) en filosofia és el que no pot ser comprès, o la impossibilitat de comprendre o concebre una cosa. Els seguidors de Pirró d'Elis i els escèptics, i encara l'Acadèmia de Plató afirmaven una acatalèpsia absoluta; segons ells tota la ciència humana o coneixement eren només meres elucubracions o versemblances. És l'antítesi de la doctrina estoica de catalèpsia. Segons els estoics, la catalèpsia era una percepció vertadera, però per als escèptics, totes les percepcions eren acatalèptiques, ço és, no tenien conformitat amb els objectes percebuts, o, en el cas que tinguessin alguna conformitat, mai no es podria saber. (ca)
- In philosophy, acatalepsy (from the Greek ἀκαταληψία "inability to comprehend" from alpha privative and καταλαμβάνειν, "to seize") is incomprehensibleness, or the impossibility of comprehending or conceiving a thing. It is the antithesis of the Stoic doctrine of katalepsis (i.e., the ability to apprehend). According to the Stoics, katalepsis was true perception, but to the Pyrrhonists and Academic Skeptics, no perception could be known to be true. All perceptions were thus acataleptic, i.e. what, if any, conformity between the object and the perception of that object was unknown and, for the Academic Skeptics, could never be known. For the Academic Skeptics, acatalepsy meant that human knowledge never amounts to certainty, but only to plausibility. For the Pyrrhonists it meant that knowledge was limited to the phantasiai (typically translated as "appearances," meaning a person's sensed experience) and the pathē (one's feelings). The Pyrrhonists attempted to show, while Academic Skeptics asserted, an absolute acatalepsia; all human science or knowledge, according to them, went no further than to appearances and verisimilitude. The Academic Skeptics responded to the Stoic doctrine of katalepsis with the following syllogism: 1.
* There are true and false impressions (phantasiai) 2.
* False impressions are non-kataleptic 3.
* True impressions are always such that false impressions could appear identical to them 4.
* Among impressions with no perceptible difference between them, it is impossible for some to be kataleptic and others not 5.
* Therefore, there are no kataleptic impressions (en)
- Acatalepsia (del griego α̉-, imposible, y καταλαμβάνειν, tomar), en filosofía, es lo que no puede ser comprendido, o la imposibilidad de comprender o concebir una cosa. Los seguidores de Pirrón y los escépticos afirmaban una acatalepsia absoluta; según ellos toda la ciencia humana o conocimiento eran solo meras elucubraciones o verosimilitudes. Es la antítesis de la doctrina estoica de catalepsia o Apprehension. Según los estoicos, la catalepsia era una percepción verdadera, pero para los escépticos, todas las percepciones eran acatalépticas, o sea no tenían conformidad con los objetos percibidos, o, en el caso de que tuvieran alguna conformidad, nunca se podría saberlo. (es)
- L'acatalepsie est l'état d'incompréhension complète, impossibilité de connaître ou impossibilité de saisir la vérité. (fr)
- L'acatalessia, dal greco antico akatalepsia (parola composta dall' α -, privativo, e καταλαμβάνειν, cogliere), vuol dire "non comprensione" ed era la posizione teorica degli scettici che sostenevano l'impossibilità di conoscere la verità. L'acatalessia veniva contrapposta alle teorie degli stoici che al contrario affermavano la possibilità della catalessi, dell'assenso, della comprensione. Tra queste due posizioni radicalmente opposte ne derivava come conseguenza finale, sostenuta dallo scetticismo, la sospensione del giudizio, (l'epoché) poiché non risultavano disponibili sufficienti elementi per formulare un qualsivoglia giudizio. Si giungeva allora all'atarassia, l'imperturbabilità. L'imperturbabilità dello scettico non deriva dal raggiungimento di una retta conoscenza del reale, ma piuttosto dalla consapevolezza che nessuna retta conoscenza è possibile, che ogni presunta verità non è dimostrabile con assoluta certezza. Anche le cause delle nostre emozioni, ciò che ci rende felici o angosciati, rientrano, come tutto, in questa zona d'ombra che rende tutto trascurabile perché potenzialmente illusorio. L'invito dello scettico è di fare epoché, di rivalutare (e ridimensionare) ogni aspetto della vita in base alla riflessione sulla limitatezza della mente umana, e raggiungere così una condizione di felicità perché sottratta all'errore e all'incertezza che derivano dall'accettare acriticamente la realtà. L'atarassia era sostenuta anche dagli stoici, come anche dagli epicurei, ma per loro il mantenersi lontano dalle passioni e dai desideri smodati non conseguiva dalla convinzione di non poter attingere al vero, ma era invece la condizione primaria per una vita serena, per il conseguimento dell' eudemonia. (it)
- Acatalepsia (em grego clássico: α̉-καταλαμβάνειν acatalepsia) em filosofia, é a incompreensão ou a impossibilidade de compreender ou conceber uma coisa Os pirrônicos tentaram mostrar, enquanto céticos da Academia Platônica uma acatalepsia absoluta; todas ciências ou conhecimentos humanos, de acordo com eles, não vão além das aparências e verossimilhança. Na Antiguidade, doutrina dos filósofos céticos, segundo a qual o conhecimento humano não passa de probabilidade e nunca chega à certeza; adiaforia, adiaforismo. É a antítese da doutrina estoica de catalepsia ou apreensão. Segundo os estoicos, a catalepsia era a verdadeira percepção, mas para os céticos, todas as percepções eram acatalépticas, ou seja, não tinham nenhuma conformidade com os objetos percebidos, ou, se suportavam qualquer conformidade, nunca poderias ser conhecidos. (pt)
- Акаталепсия (от греч. a — отриц. частица, и katalepsis — понимание; также греч. akatalêptos — непознаваемое) — 1) в скептической философии обозначение состояния духа, в котором человек воздерживается от всякого утверждения; 2) душевная болезнь, состоящая в отсутствии способности восприятия. (ru)
- Akatalepsi (från grekiskans ἀκαταληψία, "oförmåga att förstå", av ἀ-, privativ, och καταλαμβάνειν, "gripa", "fatta") är ett filosofiskt begrepp som uttrycker obegriplighet, eller omöjligheten att förstå eller föreställa någonting. Det är antitesen av den stoiska doktrinen av eller uppfattning. Enligt stoikerna är katalepsis den sanna perceptionen, men för pyrrhonisterna och de kan ingen perception vara veterligen sann. Alla perceptioner var därmed akataleptiska, det vill säga att all, om någon, överensstämmelse mellan objektet och perceptionen av det objektet var okänd och, för de akademiska skeptikerna, kunde aldrig vetas. För de akademiska skeptikerna innebar akatalepsi att mänsklig kunskap aldrig utgör säkerhet, utan endast rimlighet. För pyrrhonisterna innebar det att kunskap var begränsat till (framträdanden) och pathēn (våra känslor och känslotillstånd). Pyrrhonisterna försökte visa, medan de akademiska skeptikerna hävdade en absolut akatalepsia; all mänsklig vetenskap eller kunskap, enligt dem, gick inget längre än hur de framstod. Akademikerna svarade på den stoiska teorin om katalepsis med följande slutledning: 1.
* Det finns sanna och falska intryck (phantasiai). 2.
* Falska intryck är icke-kataleptiska. 3.
* Sanna intryck är alltid sådana att falska intryck alltid kunde verka identiska för dem. 4.
* Bland intryck utan iakttagelsebara skillnader mellan dem, är det omöjligt för vissa att vara kataleptiska och andra inte. 5.
* Därför finns det inga kataleptiska intryck. (sv)
- Акатале́псія (у давньогрец. мові α – заперечна частка і κατάληψις –схоплення, оволодіння, утримування) — у філософській традиції античного скептицизму — усвідомлення непізнаваності світу і власного незнання про нього; термін на позначення духовного стану людини, в якому вона, з огляду на сумнівність усіх знань, уникає будь-яких ствердних суджень.Твердженням про акаталепсію передували міркування елеатів Ксенофана й Парменіда про нерухоме буття, діалектика Геракліта, атомістика Демокрита, учення софістів Протагора й Горгія, а також Сократа і стоїків. Акаталепсія у вченні Піррона з Еліди. В античній філософії поняття Акаталепсія вперше вживається у висловлюваннях Піррона. Він вважав: наші відчуття не передають точної суті оточуючих предметів. Не вхоплює її також розум, оскільки помиляються його «керівники» — органи чуття. І розум, і відчуття привносять в образ предметів «домішки».У Сократа є афоризм: «Я знаю, що нічого не знаю». Піррон поглибив пізнавальний песимізм: «Я не знаю навіть того, що я нічого не знаю». Він поставив під абсолютний сумнів будь-яке знання, навіть те, що людина здатна відрізнити життя від смерті. На Пірронове переконання, ніщо не доведено: ні істинність, ні хибність усіх наших знань; також не доведено як положення про принципову недосяжність достовірного знання, так і протилежне — що істинне знання доступне. Немає ні прекрасного, ні потворного; ні справедливого, ні несправедливого — все однакове і ніщо не існує.Піррон дійшов висновку: намагання пізнати істину — марна справа; людина не годна збагнути світ — мудрість і знання є лише в богів. За його вченням, людині, щоб бути щасливою, слід усвідомити власне незнання й незворушно сприймати перебіг життя, не перейматися нічим, а головне — в усьому сумніватися. Тимон та Аркесилай про акаталепсію. Міркування про Акаталепсію підтримав Тімон із Фліунта (320–230 рр. до н. е.) — учень Піррона. Він відомий як автор літературних творів, зокрема сатиричної поеми «Силли», в якій критикував тогочасних філософів за прагнення до істини.Поглибив учення про Акаталепсію також Аркесилай (бл. 315 — бл. 240 рр. до н. е.) у полеміці із стоїками. Він досконало складав «рівносильні» промови «за» і «проти» на будь-яку тему; з цього дійшов висновку про необхідність утримуватися від суджень (принцип епохе). Теоретичне значення акаталепсії. У міркуваннях античних філософів Акаталепсія виконувала регулятивну функцію: її застосування не дозволяло припуститися методологічної помилки, легковажно приймаючи переконливі враження та роблячи на цій ненадійній основі поспішні висновки.Міркування про непізнаваність світу згодом розвинуті в номіналізмі, агностицизмі тощо. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- L'acatalepsie est l'état d'incompréhension complète, impossibilité de connaître ou impossibilité de saisir la vérité. (fr)
- Акаталепсия (от греч. a — отриц. частица, и katalepsis — понимание; также греч. akatalêptos — непознаваемое) — 1) в скептической философии обозначение состояния духа, в котором человек воздерживается от всякого утверждения; 2) душевная болезнь, состоящая в отсутствии способности восприятия. (ru)
- Acatalèpsia (del grec α̉-καταλαμβάνειν) en filosofia és el que no pot ser comprès, o la impossibilitat de comprendre o concebre una cosa. Els seguidors de Pirró d'Elis i els escèptics, i encara l'Acadèmia de Plató afirmaven una acatalèpsia absoluta; segons ells tota la ciència humana o coneixement eren només meres elucubracions o versemblances. (ca)
- In philosophy, acatalepsy (from the Greek ἀκαταληψία "inability to comprehend" from alpha privative and καταλαμβάνειν, "to seize") is incomprehensibleness, or the impossibility of comprehending or conceiving a thing. It is the antithesis of the Stoic doctrine of katalepsis (i.e., the ability to apprehend). According to the Stoics, katalepsis was true perception, but to the Pyrrhonists and Academic Skeptics, no perception could be known to be true. All perceptions were thus acataleptic, i.e. what, if any, conformity between the object and the perception of that object was unknown and, for the Academic Skeptics, could never be known. (en)
- Acatalepsia (del griego α̉-, imposible, y καταλαμβάνειν, tomar), en filosofía, es lo que no puede ser comprendido, o la imposibilidad de comprender o concebir una cosa. Los seguidores de Pirrón y los escépticos afirmaban una acatalepsia absoluta; según ellos toda la ciencia humana o conocimiento eran solo meras elucubraciones o verosimilitudes. (es)
- L'acatalessia, dal greco antico akatalepsia (parola composta dall' α -, privativo, e καταλαμβάνειν, cogliere), vuol dire "non comprensione" ed era la posizione teorica degli scettici che sostenevano l'impossibilità di conoscere la verità. L'acatalessia veniva contrapposta alle teorie degli stoici che al contrario affermavano la possibilità della catalessi, dell'assenso, della comprensione. (it)
- Acatalepsia (em grego clássico: α̉-καταλαμβάνειν acatalepsia) em filosofia, é a incompreensão ou a impossibilidade de compreender ou conceber uma coisa Os pirrônicos tentaram mostrar, enquanto céticos da Academia Platônica uma acatalepsia absoluta; todas ciências ou conhecimentos humanos, de acordo com eles, não vão além das aparências e verossimilhança. Na Antiguidade, doutrina dos filósofos céticos, segundo a qual o conhecimento humano não passa de probabilidade e nunca chega à certeza; adiaforia, adiaforismo. (pt)
- Akatalepsi (från grekiskans ἀκαταληψία, "oförmåga att förstå", av ἀ-, privativ, och καταλαμβάνειν, "gripa", "fatta") är ett filosofiskt begrepp som uttrycker obegriplighet, eller omöjligheten att förstå eller föreställa någonting. Det är antitesen av den stoiska doktrinen av eller uppfattning. Enligt stoikerna är katalepsis den sanna perceptionen, men för pyrrhonisterna och de kan ingen perception vara veterligen sann. Alla perceptioner var därmed akataleptiska, det vill säga att all, om någon, överensstämmelse mellan objektet och perceptionen av det objektet var okänd och, för de akademiska skeptikerna, kunde aldrig vetas. (sv)
- Акатале́псія (у давньогрец. мові α – заперечна частка і κατάληψις –схоплення, оволодіння, утримування) — у філософській традиції античного скептицизму — усвідомлення непізнаваності світу і власного незнання про нього; термін на позначення духовного стану людини, в якому вона, з огляду на сумнівність усіх знань, уникає будь-яких ствердних суджень.Твердженням про акаталепсію передували міркування елеатів Ксенофана й Парменіда про нерухоме буття, діалектика Геракліта, атомістика Демокрита, учення софістів Протагора й Горгія, а також Сократа і стоїків. (uk)
|