| dbo:abstract
|
- ميثاق الأطلسي (Atlantic Charter) هو إعلان مشترك أصدره رئيس وزراء بريطانيا ونستون تشرشل ورئيس الولايات المتحدة الأمريكية فرانكلين روزفلت يوم 14 اغسطس / آب 1941 م. وقد وضّح الميثاق أهداف الحلفاء في فترة ما بعد الحرب. وفيه أعربت الحكومتين الأمريكية والبريطانية عن الرغبة في إيجاد منظمة عالمية لحفظ السلام وتحقيق التعاون الدولي في مرحلة ما بعد الحرب العالمية الثانية. حيث نصت المادة السادسة منه على:(أنهم يأملون في إقامة سلام دائم يوفر لجميع الشعوب حق العيش داخل حدودها وتأمين حياة كل فرد في أي أرض). (ar)
- Atlantická charta bylo společné prohlášení států bojujících proti nacistickému Německu, vydané na konferenci v Londýně 14. srpna 1941. Šlo o prohlášení prezidenta USA F. D. Roosevelta a britského ministerského předsedy W. Churchilla o společném postupu v probíhající válce. Dokument byl především výrazem snahy neuznat jakékoliv válečné územní zisky, uvolnit obchodní omezení a podpořit politické svobody národů. Atlantická charta sehrála významnou úlohu při vytváření společné protihitlerovské koalice. Stala se jedním z dokumentů, na které později navázala Charta OSN. (cs)
- La Conferència de Terranova o Carta Atlàntica és un document d'una pàgina redactat per Churchill i Roosevelt al vaixell Príncep de Gal·les l'any 1941, durant la Segona Guerra Mundial. Conté uns principis que inclouen el desarmament, la pau i els drets humans, i es va convertir en la base del dret internacional modern. Es va convocar a l'illa canadenca de Terranova. La Unió Soviètica ja havia entrat en guerra, però els soviètics intentaven aturar la marea de la invasió alemanya, i la seva presència a Terranova va ser impossible. Va ser la primera conferència de les grans potències aliades durant la Segona Guerra Mundial, on malgrat les seves radicals diferències ideològiques, el capitalisme i el comunisme es van esforçar per enderrocar el totalitarisme nazi. Els Estats Units encara no havien entrat a la contesa, tot i que era previsible que, igual que en la Primera Guerra Mundial, la campanya submarina alemanya a l'Atlàntic conduís a la intervenció nord-americana. De moment, Washington hi acudia amb ajuda militar (d'acord amb la Llei de préstecs i arrendaments) en socors dels britànics. De la conferència de Terranova van sorgir unes declaracions molt genèriques, sintetitzades en la Carta Atlàntica. En conjunt, tenien un to idealista que recordava molt els catorze punts enunciats pel president Woodrow Wilson el 1917. Si s'exclou la conferència de Terranova, celebrada l'agost de 1941, entre Churchill i Roosevelt quan encara no havien entrat a la guerra ni els soviètics ni els nord-americans, les celebrades el 1943 van ser bàsicament la coordinació estratègica entre les potències aliades, en un moment en què ja tenien la iniciativa militar sobre les potències de l'Eix. (ca)
- Με την ονομασία Χάρτα Ατλαντικού ή Χάρτης του Ατλαντικού φέρεται η γνωστή πλέον συμφωνία που έλαβε χώρα τον Αύγουστο του 1941, στη διάρκεια του Β΄ Παγκοσμίου Πολέμου, μεταξύ του πρωθυπουργού της Αγγλίας Ουίνστον Τσώρτσιλ και του προέδρου των ΗΠΑ Φραγκλίνου Ρούζβελτ σε μυστική συνάντηση που είχαν σε κάποια ακτή του Ατλαντικού, εξ ου και η ονομασία. Βασικοί στόχοι της συμφωνίας ήταν αφενός μεν η διαβεβαίωση και σφυρηλάτηση της αγγλοαμερικανικής συμμαχίας στη διεξαγωγή του πολέμου και αφετέρου η μετά τον πόλεμο εξασφάλιση καλύτερων κοινωνικών και οικονομικών συνθηκών για όλους τους λαούς της γης, πρεσβεύοντας μια παγκόσμια συνεργασία ελεύθερων και κυρίαρχων εθνών. Η συμφωνία αυτή υπήρξε καθοριστική στις εξελίξεις που ακολούθησαν ακόμα και στη δημιουργία του ΟΗΕ όπως και σε άλλες διεθνείς συνθήκες που συνομολογήθηκαν π.χ. η Γενική Συμφωνία Δασμών και Εμπορίου (GATT). (el)
- Die Atlantik-Charta vom 14. August 1941 ist eine gemeinsame Erklärung der damaligen Regierungschefs der USA, Franklin D. Roosevelt, und Großbritanniens, Winston S. Churchill, in der gemeinsame Grundsätze ihrer internationalen Politik in der „Hoffnung auf eine bessere Zukunft der Welt“ formuliert wurden. (de)
- La atlantika ĉarto estas komuna deklaro de la membroj de kontraŭhitlera koalicio, kiun eldonis dum la dua mondmilito, la 14-an de aŭgusto de 1941 la brita ĉefministro Winston Churchill kaj usona prezidento Franklin D. Roosevelt. La deklaro okazis post kvintaga traktado, en la Norda Atlantiko, sur militŝipo ankrita apud Novlando. (eo)
- The Atlantic Charter was a statement issued on 14 August 1941 that set out American and British goals for the world after the end of World War II. The joint statement, later dubbed the Atlantic Charter, outlined the aims of the United States and the United Kingdom for the postwar world as follows: no territorial aggrandizement, no territorial changes made against the wishes of the people (self-determination), restoration of self-government to those deprived of it, reduction of trade restrictions, global co-operation to secure better economic and social conditions for all, freedom from fear and want, freedom of the seas, abandonment of the use of force, and disarmament of aggressor nations. The charter's adherents signed the Declaration by United Nations on 1 January 1942, which was the basis for the modern United Nations. The charter inspired several other international agreements and events after the war. The dismantling of the British Empire, the formation of NATO, and the General Agreement on Tariffs and Trade all derived from the Atlantic Charter. In 2021, a document titled the "New Atlantic Charter" was signed by United States president Joe Biden and British prime minister Boris Johnson in their first meeting in Cornwall. (en)
- Atlantikoko Gutuna 1941eko abuztuaren 14an sinatu zen adierazpen bateratu bat da, USS Augusta itsasontzian, Atlantikoko nonbait nabigatzen ari zen bitartean. 1941eko abuztuaren 9tik 12ra egin zen Atlantikoko Konferentzia delakoa. Franklin Delano Roosevelt presidenteak, AEBren izenean, eta Winston Churchillek, Britainia Handiaren izenean, parte hartu zuten. (eu)
- La Carta del Atlántico es una declaración conjunta suscrita el 14 de agosto de 1941, a bordo del USS Augusta, «mientras navegaba en algún punto del Atlántico». La se celebró del 9 al 12 de agosto de 1941. Intervinieron el Presidente Franklin Delano Roosevelt en representación de Estados Unidos y Winston Churchill por parte de Gran Bretaña. En ella se manifiesta haber juzgado conveniente «hacer conocer ciertos principios comunes en la política nacional de sus respectivos países, en los cuales descansan sus esperanzas de lograr un porvenir mejor para el mundo». Esta Carta del Atlántico recordaba al idealismo de los Catorce puntos de Wilson. Fue posteriormente incorporada a la Declaración de las Naciones Unidas aprobada el 1 de enero de 1942. Este documento no era un tratado entre las dos potencias. Tampoco constituía una definición definitiva y oficial de los fines de la paz. Como el mismo documento lo expresa, era una afirmación de «ciertos principios comunes en la política nacional de nuestros países respectivos, en los cuales radican las esperanzas de un mejor porvenir para la humanidad». (es)
- La Charte de l'Atlantique ou Charte atlantique, qui reprend et complète le discours des quatre libertés de Franklin Delano Roosevelt, « entreprend de jeter les fondements d'une nouvelle politique internationale ». Cette déclaration solennelle, faite le 14 août 1941, fait suite à la Conférence de l'Atlantique, du 9 au 12 août 1941, tenue à bord du navire de guerre USS Augusta, dans l'Atlantique, au large de Terre-Neuve, entre le président des Etats-Unis, Franklin D. Roosevelt, et le Premier ministre britannique, Winston Churchill. (fr)
- Piagam Atlantik adalah sebuah deklarasi bersama yang dikeluarkan oleh Perdana Menteri Inggris, Winston Churchill dan Presiden Amerika Serikat Franklin D. Roosevelt pada tanggal 14 Agustus 1941 di atas kapal perang Kerajaan Inggris HMS Prince of Wales (53) di perairan Samudera Atlantik, tepatnya di wilayah , Newfoundland, Kanada. Dalam piagam Atlantik staf militer Amerika Serikat dan Inggris sepakat bahwa jika terjadi perang yang dilakukan oleh Jepang dan Jerman, maka sekutu akan memusatkan perlawanan kepada Jerman terlebih dahulu. Dalam Piagam Atlantik terdapat 8 poin penting mengenai: 1.
* Tidak ada lagi wilayah yang akan ditaklukkan oleh Amerika Serikat atau Inggris; 2.
* Pengaturan sebuah wilayah harus sesuai dengan kehendak masyarakat bersangkutan; 3.
* Hak untuk menentukan nasib sendiri; 4.
* Pengurangan rintangan perdagangan; 5.
* Memajukan kerjasama ekonomi dunia dan peningkatan kesejahteraan sosial; 6.
* Kebebasan berkehendak dan bebas dari kekhawatiran; 7.
* Menciptakan kebebasan di laut lepas; 8.
* Pelucutan senjata di seluruh dunia pasca perang (in)
- 大西洋憲章（たいせいようけんしょう、英語: Atlantic Charter）は、1941年8月14日に発表された、第二次世界大戦終了後のアメリカとイギリスの目標を示した声明である。 戦後に起きた大英帝国の解体、北大西洋条約機構（NATO）の結成、関税と貿易に関する一般協定（GATT）の制定などは、全て大西洋憲章から派生したものである。 (ja)
- 대서양헌장(大西洋憲章, Atlantic Charter)은 제2차 세계 대전 중인 1941년 윈스턴 처칠(영국 수상)과 루스벨트(미국 대통령)가 대서양에서 회담, 전후의 세계 질서에 대하여 14개조의 평화조항으로 된 구상을 발표하였다. 미국이 파시즘에 대항하는 민주 세력의 일원으로서의 책임을 다하려는 임무와 결의를 표명한 것이며, 소련을 위시한 33개 국가가 승인했다. 이 내용은 전후에 성립한 유엔의 원칙이 되었다. 대서양헌장의 내용은 다음과 같다. 미국의 대통령과 영국 정부를 대표하는 처칠 수상은 회담한 결과, 그들이 바람직한 세계의 미래를 위해 그들의 희망에 근거하여 양국 정부의 국가 정책 중에서 확실한 공통의 원칙들을 공표하는 것을 옳다고 생각하여 다음과 같이 선언한다. 첫째, 양국은 영토나 기타 어떤 세력 확장도 추구하지 않는다. 둘째, 양국은 국민들의 자유롭게 표현된 소망에 어긋나는 어떠한 영토적 변화도 원치 않는다. 셋째, 양국은 모든 국민이 그 속에서 영위할 정부 형태를 선택할 권리를 존중한다. 또 양국은 강압적으로 빼앗겼던 주권과 자치 정부를 인민들이 다시 찾기를 원한다. 넷째, 양국은 기성의 의무 조항을 존중하면서 크건 작건, 승전국이든 패전국이든 간에, 모든 국가들에 있어 동등한 조건으로 기쁨을 증진시키기 위해 그들의 경제적 번영에 필요한 무역과 세계의 원자재에 접근할 수 있는 권리를 향유할 수 있도록 노력한다. 다섯째, 양국은 모든 국가들을 위해 개선된 근로 기준, 경제적 발전 및 사회적 안전을 확보하기 위해, 경제 분야에서 모든 국가들 사이에 적극적 협력이 있기를 희망한다. 여섯째, 양국은 나치 폭정이 완전히 멸망한 후에는, 모든 국가들에게 자기들 국경 내에서 안전하게 살 수 있는 수단을 제공해 주고, 또 전 세계의 국민들에게 공포와 궁핍에서 벗어나 자유 속에서 일생을 살 수 있게 해 줄 평화가 확립되기를 희망한다. 일곱째, 그와 같은 평화는 모든 사람들이 구속을 받음이 없이 공해와 대양을 항해할 수 있게 해야 한다. 여덟째, 양국은 세계의 모든 국가들이 종교적인 이유뿐만 아니라 현실적 이유 때문에 폭력의 사용을 포기해야 한다고 믿는다. 만일 자국국경 밖으로 침략을 자행하려 하거나 자행할 수 있는 모든 국가들이 육·해·공군의 군비를 계속 사용한다면, 장래의 평화는 유지될 수 없기 때문에, 양국은 광범하고 영구적이고 전반적인 안보 체제가 확립될 때까지 이러한 국가의 군축은 필수적이라고 믿고 있다. 양국은 이와 마찬가지로 모든 평화 애호 국민들을 위해서 힘겨운 군비의 부담을 덜어줄 기타 모든 실천 가능한 조치들을 지원하고 권장할 것이다. 프랭클린 루스벨트 윈스턴 S. 처 칠 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. (ko)
- Het Atlantisch Handvest was een besluit op de Conferentie van Placentia Bay door de eerste minister van het Verenigd Koninkrijk Winston Churchill en president van de Verenigde Staten van Amerika Franklin Delano Roosevelt op de kruiser . Die lag voor anker in Placentia Bay, vlak bij de recentelijk opgerichte marinebasis Argentia op het eiland Newfoundland. De gezamenlijke verklaring van het Atlantisch Handvest werd uitgegeven op 14 augustus 1941. Niettegenstaande de Verenigde Staten van Amerika nog steeds niet in staat van oorlog verkeerden, was het Atlantisch Handvest een visie en voorbereiding tot het functioneren van de wereld na de Tweede Wereldoorlog waaronder de intentie om de Verenigde Naties op te richten. De acht punten van het Atlantisch Handvest waren: 1.
* Amerika en Groot-Brittannië streven niet naar territoriale uitbreidingen; 2.
* waarbij territoriale aanpassingen moesten worden goedgekeurd door alle betrokken partijen; 3.
* elk volk heeft zelfbeschikkingsrecht; 4.
* de belemmeringen van handel moesten worden verlaagd of weggenomen; 5.
* economische samenwerking tussen alle staten met als doel het veiligstellen van verbeterde arbeidsvoorwaarden, economische vooruitgang en sociale zekerheden voor iedereen; 6.
* na de vernietiging van het nazisme, moest er vrede zijn, vrijheid van bewegen en vrijheid tegen haat en agressie; 7.
* vrije toegang tot de wereldzeeën; 8.
* ontwapening van agressorlanden. Op de volgende conferentie in Londen op 24 september 1941 hebben de regeringen van België, Tsjecho-Slowakije, Griekenland, Luxemburg, Nederland, Noorwegen, Polen, de Unie van Socialistische Sovjet Republieken, Joegoslavië en afgevaardigden van generaal De Gaulle, leider van de Vrije Fransen, unaniem de basisprincipes van het Atlantisch Handvest aangenomen. De asmogendheden interpreteerden dit diplomatieke charter als een potentiële alliantie tegen hen. Adolf Hitler vond naar zijn eigen zeggen het bewijs voor een internationale Joodse samenzwering van Groot-Brittannië en de Verenigde Staten van Amerika tegen Duitsland. In Japan genereerde dit handvest de nodige slagkracht voor de militairen om de Japanse regering ervan te overtuigen een meer agressieve aanpak tegen Amerika en Groot-Brittannië te starten, wat leidde tot de aanval op Pearl Harbor. (nl)
- La Carta Atlantica fu un atto diplomatico sottoscritto dal presidente degli Stati Uniti Franklin D. Roosevelt e dal primo ministro britannico Winston Churchill il 14 agosto del 1941 a bordo del USS Augusta (CA-31) ancorata nella baia di Terranova, fra le potenze alleate, che prevedeva l'enunciazione di alcuni principi per il futuro ordine mondiale: divieto di espansioni territoriali, autodeterminazione interna ed esterna, diritto alla democrazia e all'autogoverno, pace intesa come libertà dal timore e dal bisogno, rinuncia all'uso della forza, sistema di sicurezza generale che permettesse il disarmo.Riprendeva i "Quattordici punti" di Wilson ed affermava la libertà di commercio e di navigazione e il diritto dei popoli a vivere "[...] liberi dal timore e dal bisogno", indicando le basi per la futura cooperazione internazionale.Essa fu il seme della nascita dell'ONU ed era coerente con la Dottrina Stimson, dichiarazione di generale rifiuto delle acquisizioni territoriali ottenute con l'uso della forza, e con la Dichiarazione di Welles, emessa nel caso particolare dell'occupazione sovietica delle repubbliche baltiche. (it)
- Karta Atlantycka (ang. Atlantic Charter) – ośmiopunktowa deklaracja podpisana 14 sierpnia 1941 roku przez Winstona Churchilla i Franklina Delano Roosevelta na pokładzie okrętu HMS „Prince of Wales”, kotwiczącego u wybrzeży Nowej Fundlandii na Oceanie Atlantyckim (stąd pochodzi nazwa). Określała cele polityki Wielkiej Brytanii i USA w okresie II wojny światowej i po jej zakończeniu oraz zasady powojennych stosunków międzynarodowych. (pl)
- Atlantdeklarationen (the Atlantic Charter) var ett avtal som slöts i augusti 1941 mellan Storbritannien och USA, alltså innan USA dragits in i andra världskriget (genom attacken mot Pearl Harbor i december samma år), rörande målen med det pågående kriget och den efterföljande freden. De allierade länderna beslöt att inte sluta separatfred med axelmakterna. Atlantdeklarationen är en programförklaring för världen efter kriget. Deklarationen togs fram med hopp om att få Sovjetunionen med i alliansen. Deklarationen anses som ett av de viktigaste och mest djärva dokument som avtalats under andra världskriget. Både Nato och FN använder avtalet som en del i sin ursprungshistoria. Deklarationen bestod av åtta punkter: 1.
* Storbritannien och USA skulle inte söka att få territoriella vinster 2.
* Alla territoriella förändringar skulle ske i samförstånd med folk som berörs därav 3.
* Alla nationer har rätt till självbestämmande 4.
* Handelshinder skall motverkas 5.
* Det skall tas fram ett globalt ekonomiskt samarbete för socialt välstånd 6.
* Frihet från begär och fruktan 7.
* Frihet för haven 8.
* Avväpning av aggressiva nationer och allmän nedrustning efter kriget (sv)
- A Carta do Atlântico (Atlantic Charter) foi negociada na Conferência do Atlântico (codename Riviera) pelo primeiro-ministro britânico Winston Churchill e pelo presidente dos Estados Unidos, Franklin Roosevelt, a bordo do HMS Prince of Wales, na Argentia, em Terra Nova e foi emitida como declaração no dia 14 de Agosto de 1941. A Carta do Atlântico estabeleceu uma visão Pós-Segunda Guerra Mundial, apesar dos Estados Unidos ainda não estarem na guerra. Os participantes esperaram, em vão, a adesão da União Soviética, que tinha sido invadida pela Alemanha Nazista em 1941. Em resumo, os oito pontos eram: 1.
* Nenhum ganho territorial seria buscado pelos Estados Unidos ou pelo Reino Unido; 2.
* Os ajustes territoriais devem concordar com os desejos das populações afectadas; 3.
* Reconhecimento do direito à auto-determinação dos povos; 4.
* Barreiras comerciais devem ser excluídas; 5.
* Há de ser uma cooperação econômica global e avanço do bem-estar social; 6.
* A garantia de se viver livre de medos e de privações; 7.
* Há de ter a liberdade dos mares; 8.
* Desarmamento das nações agressoras em comum após a guerra seria feito. No subsequente encontro Inter-Aliado em Londres no dia 24 de Setembro de 1941, os governos da Bélgica, Tchecoslováquia, Grécia, Luxemburgo, os Países Baixos, Noruega, Polônia, a URSS e a Iugoslávia, e os representantes do General Charles de Gaulle, líder da França Livre, aderindo unanimemente aos princípios comuns da política estabelecida na Carta do Atlântico. Os países do Eixo foram interpretados, nesses acordos, como potencial aliança após a guerra. Em Tóquio, a Carta do Atlântico reuniu apoio para os militaristas no governo japonês, que forçou uma postura mais agressiva contra os Estados Unidos e a Inglaterra. Por outro lado, esse acordo provou ser um dos primeiros passos para a formação da ONU (Organização das Nações Unidas). Declarações oficiais e documentos governamentais indicaram que Winston Churchill e Franklin D. Roosevelt assinaram a Carta do Atlântico. Eles estavam tão íntimos que se chamavam pelo primeiro nome e brincaram de jogar pedras uns nos outros. Ninguém sabe onde estão, e nem se há copias assinadas. Porém, Henry Morton, que era do partido de Churchill, disse que não existe uma versão assinada. O documento foi discutido por muitos projetos de lei, diz Morton, e o texto foi telegrafado de Londres para Washington. O Gabinete Britânico de Guerra respondeu com aprovação semelhante ao que lhe foi telegrafado de Washington. Durante o processo, um erro apareceu no texto londrino, mas foi rapidamente corrigido. (pt)
- Атланти́чна ха́ртія — спільна декларація президента США Рузвельта і прем'єр-міністра Великої Британії Черчилля від 14 серпня 1941, підписана на борту британського лінкора «Принц Вельський» в бухті Арджентія (о. Ньюфаундленд). Учасники декларації проголосили в ній «деякі загальні принципи національної політики» своїх країн, а саме: суверенітет, територіальну недоторканність, безпеку й країн, прагнення досягти для всіх людей «більш високого рівня життя, економічного розвитку і соціального забезпечення», утворення системи загальної безпеки і роззброєння агресивних країн. Американська сторона обумовлювала свою допомогу Британії у війні з нацистами розпуском її колоніальної імперії. Черчилль пручався, але змушений був погодитися на компромісне формулювання, що колонії звільняться «за вільно висловленим бажанням зацікавлених народів». Британській імперії був підписаний вирок. (uk)
- 《大西洋憲章》（Atlantic Charter），又称罗斯福丘吉尔联合宣言，由美國總統羅斯福和英國首相邱吉爾于1941年8月13日在大西洋北部纽芬兰阿金夏海湾的奥古斯塔号军舰签署，并在14日公布。宪章宣布了民族自治、领土完整、经济国际主义、社会安全、缩减军备以及国际合作等八个原则，并决心以此作为重建战后世界和平和秩序的政策依据。它作为英美两国联合宣言，具有重要的历史意义，虽不具约束力，但标志着英美两国在政治上结成了同盟，也对后来反法西斯大同盟的建立以及联合国的成立都产生了重要影响。 該文件全文共8條，宣佈兩國不追求領土或其他方面的擴張，不承認法西斯通過侵略造成的領土變更，尊重各國人民選擇其政府形式的權利，恢復被暴力剝奪的各國人民的主權，各國在貿易和原料方面享受平等待遇，促成一切國家在經濟方面最全面的合作，摧毀納粹暴政後重建和平，公海航行自由，各國必須放棄武力削減軍備，解除侵略國家的武裝。大西洋宪章的精神后来写入了联合国宪章。 (zh)
- Атлантическая хартия — один из основных программных документов антигитлеровской коалиции. Обсуждалась и была принята на Атлантической конференции «Riviera» британским премьером У. Черчиллем и Президентом США Ф. Д. Рузвельтом, на военно-морской базе Арджентия на Ньюфаундленде, о чём было заявлено 14 августа 1941 года. Позже, 24 сентября 1941 года, к хартии присоединились СССР и другие страны. Атлантическая хартия была призвана определить устройство мира после победы союзников во Второй мировой войне, несмотря на то, что Соединённые Штаты в войну ещё не вступили. Послужила основой создания Организации Объединённых Наций, а также основой будущего политического и экономического миропорядка в целом. 10 июня 2021 года во время двусторонней встречи в городе Сент-Айвс президент США Джозеф Байден и премьер-министр Великобритании Борис Джонсон подписали новую Атлантическую хартию, созданную по образцу одноименного соглашения 1941 года, которое определяет основные направления сотрудничества двух стран. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- ميثاق الأطلسي (Atlantic Charter) هو إعلان مشترك أصدره رئيس وزراء بريطانيا ونستون تشرشل ورئيس الولايات المتحدة الأمريكية فرانكلين روزفلت يوم 14 اغسطس / آب 1941 م. وقد وضّح الميثاق أهداف الحلفاء في فترة ما بعد الحرب. وفيه أعربت الحكومتين الأمريكية والبريطانية عن الرغبة في إيجاد منظمة عالمية لحفظ السلام وتحقيق التعاون الدولي في مرحلة ما بعد الحرب العالمية الثانية. حيث نصت المادة السادسة منه على:(أنهم يأملون في إقامة سلام دائم يوفر لجميع الشعوب حق العيش داخل حدودها وتأمين حياة كل فرد في أي أرض). (ar)
- Atlantická charta bylo společné prohlášení států bojujících proti nacistickému Německu, vydané na konferenci v Londýně 14. srpna 1941. Šlo o prohlášení prezidenta USA F. D. Roosevelta a britského ministerského předsedy W. Churchilla o společném postupu v probíhající válce. Dokument byl především výrazem snahy neuznat jakékoliv válečné územní zisky, uvolnit obchodní omezení a podpořit politické svobody národů. Atlantická charta sehrála významnou úlohu při vytváření společné protihitlerovské koalice. Stala se jedním z dokumentů, na které později navázala Charta OSN. (cs)
- Die Atlantik-Charta vom 14. August 1941 ist eine gemeinsame Erklärung der damaligen Regierungschefs der USA, Franklin D. Roosevelt, und Großbritanniens, Winston S. Churchill, in der gemeinsame Grundsätze ihrer internationalen Politik in der „Hoffnung auf eine bessere Zukunft der Welt“ formuliert wurden. (de)
- La atlantika ĉarto estas komuna deklaro de la membroj de kontraŭhitlera koalicio, kiun eldonis dum la dua mondmilito, la 14-an de aŭgusto de 1941 la brita ĉefministro Winston Churchill kaj usona prezidento Franklin D. Roosevelt. La deklaro okazis post kvintaga traktado, en la Norda Atlantiko, sur militŝipo ankrita apud Novlando. (eo)
- Atlantikoko Gutuna 1941eko abuztuaren 14an sinatu zen adierazpen bateratu bat da, USS Augusta itsasontzian, Atlantikoko nonbait nabigatzen ari zen bitartean. 1941eko abuztuaren 9tik 12ra egin zen Atlantikoko Konferentzia delakoa. Franklin Delano Roosevelt presidenteak, AEBren izenean, eta Winston Churchillek, Britainia Handiaren izenean, parte hartu zuten. (eu)
- La Charte de l'Atlantique ou Charte atlantique, qui reprend et complète le discours des quatre libertés de Franklin Delano Roosevelt, « entreprend de jeter les fondements d'une nouvelle politique internationale ». Cette déclaration solennelle, faite le 14 août 1941, fait suite à la Conférence de l'Atlantique, du 9 au 12 août 1941, tenue à bord du navire de guerre USS Augusta, dans l'Atlantique, au large de Terre-Neuve, entre le président des Etats-Unis, Franklin D. Roosevelt, et le Premier ministre britannique, Winston Churchill. (fr)
- 大西洋憲章（たいせいようけんしょう、英語: Atlantic Charter）は、1941年8月14日に発表された、第二次世界大戦終了後のアメリカとイギリスの目標を示した声明である。 戦後に起きた大英帝国の解体、北大西洋条約機構（NATO）の結成、関税と貿易に関する一般協定（GATT）の制定などは、全て大西洋憲章から派生したものである。 (ja)
- Karta Atlantycka (ang. Atlantic Charter) – ośmiopunktowa deklaracja podpisana 14 sierpnia 1941 roku przez Winstona Churchilla i Franklina Delano Roosevelta na pokładzie okrętu HMS „Prince of Wales”, kotwiczącego u wybrzeży Nowej Fundlandii na Oceanie Atlantyckim (stąd pochodzi nazwa). Określała cele polityki Wielkiej Brytanii i USA w okresie II wojny światowej i po jej zakończeniu oraz zasady powojennych stosunków międzynarodowych. (pl)
- 《大西洋憲章》（Atlantic Charter），又称罗斯福丘吉尔联合宣言，由美國總統羅斯福和英國首相邱吉爾于1941年8月13日在大西洋北部纽芬兰阿金夏海湾的奥古斯塔号军舰签署，并在14日公布。宪章宣布了民族自治、领土完整、经济国际主义、社会安全、缩减军备以及国际合作等八个原则，并决心以此作为重建战后世界和平和秩序的政策依据。它作为英美两国联合宣言，具有重要的历史意义，虽不具约束力，但标志着英美两国在政治上结成了同盟，也对后来反法西斯大同盟的建立以及联合国的成立都产生了重要影响。 該文件全文共8條，宣佈兩國不追求領土或其他方面的擴張，不承認法西斯通過侵略造成的領土變更，尊重各國人民選擇其政府形式的權利，恢復被暴力剝奪的各國人民的主權，各國在貿易和原料方面享受平等待遇，促成一切國家在經濟方面最全面的合作，摧毀納粹暴政後重建和平，公海航行自由，各國必須放棄武力削減軍備，解除侵略國家的武裝。大西洋宪章的精神后来写入了联合国宪章。 (zh)
- La Conferència de Terranova o Carta Atlàntica és un document d'una pàgina redactat per Churchill i Roosevelt al vaixell Príncep de Gal·les l'any 1941, durant la Segona Guerra Mundial. Conté uns principis que inclouen el desarmament, la pau i els drets humans, i es va convertir en la base del dret internacional modern. (ca)
- Με την ονομασία Χάρτα Ατλαντικού ή Χάρτης του Ατλαντικού φέρεται η γνωστή πλέον συμφωνία που έλαβε χώρα τον Αύγουστο του 1941, στη διάρκεια του Β΄ Παγκοσμίου Πολέμου, μεταξύ του πρωθυπουργού της Αγγλίας Ουίνστον Τσώρτσιλ και του προέδρου των ΗΠΑ Φραγκλίνου Ρούζβελτ σε μυστική συνάντηση που είχαν σε κάποια ακτή του Ατλαντικού, εξ ου και η ονομασία. (el)
- The Atlantic Charter was a statement issued on 14 August 1941 that set out American and British goals for the world after the end of World War II. The joint statement, later dubbed the Atlantic Charter, outlined the aims of the United States and the United Kingdom for the postwar world as follows: no territorial aggrandizement, no territorial changes made against the wishes of the people (self-determination), restoration of self-government to those deprived of it, reduction of trade restrictions, global co-operation to secure better economic and social conditions for all, freedom from fear and want, freedom of the seas, abandonment of the use of force, and disarmament of aggressor nations. The charter's adherents signed the Declaration by United Nations on 1 January 1942, which was the bas (en)
- La Carta del Atlántico es una declaración conjunta suscrita el 14 de agosto de 1941, a bordo del USS Augusta, «mientras navegaba en algún punto del Atlántico». La se celebró del 9 al 12 de agosto de 1941. Intervinieron el Presidente Franklin Delano Roosevelt en representación de Estados Unidos y Winston Churchill por parte de Gran Bretaña. En ella se manifiesta haber juzgado conveniente «hacer conocer ciertos principios comunes en la política nacional de sus respectivos países, en los cuales descansan sus esperanzas de lograr un porvenir mejor para el mundo». (es)
- Piagam Atlantik adalah sebuah deklarasi bersama yang dikeluarkan oleh Perdana Menteri Inggris, Winston Churchill dan Presiden Amerika Serikat Franklin D. Roosevelt pada tanggal 14 Agustus 1941 di atas kapal perang Kerajaan Inggris HMS Prince of Wales (53) di perairan Samudera Atlantik, tepatnya di wilayah , Newfoundland, Kanada. Dalam piagam Atlantik staf militer Amerika Serikat dan Inggris sepakat bahwa jika terjadi perang yang dilakukan oleh Jepang dan Jerman, maka sekutu akan memusatkan perlawanan kepada Jerman terlebih dahulu. Dalam Piagam Atlantik terdapat 8 poin penting mengenai: (in)
- 대서양헌장(大西洋憲章, Atlantic Charter)은 제2차 세계 대전 중인 1941년 윈스턴 처칠(영국 수상)과 루스벨트(미국 대통령)가 대서양에서 회담, 전후의 세계 질서에 대하여 14개조의 평화조항으로 된 구상을 발표하였다. 미국이 파시즘에 대항하는 민주 세력의 일원으로서의 책임을 다하려는 임무와 결의를 표명한 것이며, 소련을 위시한 33개 국가가 승인했다. 이 내용은 전후에 성립한 유엔의 원칙이 되었다. 대서양헌장의 내용은 다음과 같다. 미국의 대통령과 영국 정부를 대표하는 처칠 수상은 회담한 결과, 그들이 바람직한 세계의 미래를 위해 그들의 희망에 근거하여 양국 정부의 국가 정책 중에서 확실한 공통의 원칙들을 공표하는 것을 옳다고 생각하여 다음과 같이 선언한다. 첫째, 양국은 영토나 기타 어떤 세력 확장도 추구하지 않는다. 둘째, 양국은 국민들의 자유롭게 표현된 소망에 어긋나는 어떠한 영토적 변화도 원치 않는다. 셋째, 양국은 모든 국민이 그 속에서 영위할 정부 형태를 선택할 권리를 존중한다. 또 양국은 강압적으로 빼앗겼던 주권과 자치 정부를 인민들이 다시 찾기를 원한다. 프랭클린 루스벨트 윈스턴 S. 처 칠 (ko)
- La Carta Atlantica fu un atto diplomatico sottoscritto dal presidente degli Stati Uniti Franklin D. Roosevelt e dal primo ministro britannico Winston Churchill il 14 agosto del 1941 a bordo del USS Augusta (CA-31) ancorata nella baia di Terranova, fra le potenze alleate, che prevedeva l'enunciazione di alcuni principi per il futuro ordine mondiale: divieto di espansioni territoriali, autodeterminazione interna ed esterna, diritto alla democrazia e all'autogoverno, pace intesa come libertà dal timore e dal bisogno, rinuncia all'uso della forza, sistema di sicurezza generale che permettesse il disarmo.Riprendeva i "Quattordici punti" di Wilson ed affermava la libertà di commercio e di navigazione e il diritto dei popoli a vivere "[...] liberi dal timore e dal bisogno", indicando le basi per (it)
- Het Atlantisch Handvest was een besluit op de Conferentie van Placentia Bay door de eerste minister van het Verenigd Koninkrijk Winston Churchill en president van de Verenigde Staten van Amerika Franklin Delano Roosevelt op de kruiser . Die lag voor anker in Placentia Bay, vlak bij de recentelijk opgerichte marinebasis Argentia op het eiland Newfoundland. De gezamenlijke verklaring van het Atlantisch Handvest werd uitgegeven op 14 augustus 1941. Niettegenstaande de Verenigde Staten van Amerika nog steeds niet in staat van oorlog verkeerden, was het Atlantisch Handvest een visie en voorbereiding tot het functioneren van de wereld na de Tweede Wereldoorlog waaronder de intentie om de Verenigde Naties op te richten. (nl)
- Atlantdeklarationen (the Atlantic Charter) var ett avtal som slöts i augusti 1941 mellan Storbritannien och USA, alltså innan USA dragits in i andra världskriget (genom attacken mot Pearl Harbor i december samma år), rörande målen med det pågående kriget och den efterföljande freden. De allierade länderna beslöt att inte sluta separatfred med axelmakterna. Atlantdeklarationen är en programförklaring för världen efter kriget. Deklarationen togs fram med hopp om att få Sovjetunionen med i alliansen. Deklarationen anses som ett av de viktigaste och mest djärva dokument som avtalats under andra världskriget. Både Nato och FN använder avtalet som en del i sin ursprungshistoria. (sv)
- A Carta do Atlântico (Atlantic Charter) foi negociada na Conferência do Atlântico (codename Riviera) pelo primeiro-ministro britânico Winston Churchill e pelo presidente dos Estados Unidos, Franklin Roosevelt, a bordo do HMS Prince of Wales, na Argentia, em Terra Nova e foi emitida como declaração no dia 14 de Agosto de 1941. A Carta do Atlântico estabeleceu uma visão Pós-Segunda Guerra Mundial, apesar dos Estados Unidos ainda não estarem na guerra. Os participantes esperaram, em vão, a adesão da União Soviética, que tinha sido invadida pela Alemanha Nazista em 1941. (pt)
- Атлантическая хартия — один из основных программных документов антигитлеровской коалиции. Обсуждалась и была принята на Атлантической конференции «Riviera» британским премьером У. Черчиллем и Президентом США Ф. Д. Рузвельтом, на военно-морской базе Арджентия на Ньюфаундленде, о чём было заявлено 14 августа 1941 года. Позже, 24 сентября 1941 года, к хартии присоединились СССР и другие страны. (ru)
- Атланти́чна ха́ртія — спільна декларація президента США Рузвельта і прем'єр-міністра Великої Британії Черчилля від 14 серпня 1941, підписана на борту британського лінкора «Принц Вельський» в бухті Арджентія (о. Ньюфаундленд). Учасники декларації проголосили в ній «деякі загальні принципи національної політики» своїх країн, а саме: суверенітет, територіальну недоторканність, безпеку й країн, прагнення досягти для всіх людей «більш високого рівня життя, економічного розвитку і соціального забезпечення», утворення системи загальної безпеки і роззброєння агресивних країн. (uk)
|