| dbo:abstract
|
- L'opressió d'altri és l'ús del poder per teure-li la llibertat, els drets humans fonamentals o imposar càrregues excessives, per exemple de treball obligat, així com evitar el desenvolupament de la persona o grup social. (ca)
- Útlak, útisk či oprese je systematické, sociálně podporované špatné zacházení a vykořisťování určité skupiny lidí ze strany moci, autorit nebo sociálních struktur v rámci dané společnosti. Termín útlak je primárně používán v případech odkazujících k podřízenosti určité společenské skupiny nespravedlivým použitím síly, autority či sociálních norem. V tom případě se jedná o formu nepřímé diskriminace, může ale mít i podobu násilného omezování a potlačování lidských nebo občanských práv. Od diskriminace se liší tím, že útlak primárně označuje systematické špatné zacházení, zatímco diskriminace je pak až následným vyústěním útlaku. Opakem útlaku a diskriminace je privilegium. Americká socioložka definovala pět forem sociálního útlaku; těmi je marginalizace, vykořisťování, bezpráví, a násilí. (cs)
- يمكن أن تشير الاستبدادية (بالإنجليزية Oppression) إلى نظام حكم استبداديّ يهيمن على رعيته عَبْر سيطرة الدولة على السياسة، النظام النقدي، وسائل الإعلام، والجيش؛ ينكِر على الشعب أي حقوق إنسانية أو مدنية مُجدية؛ ويروّع العامة من خلال عقوبات قاسية ومجحفة، وشبكة سرية من المخبرين المتملقين الذين يقدمون التقارير لجهاز استخباراتيّ سريّ فاسد. يشير الاستبداد أيضًا إلى أسلوبٍ ماكرٍ وأقل وضوحًا من الإخضاع، مع أن هذا الاستبداد الاجتماعي يمثل شكلًا خبيثًا بصفةٍ خاصةٍ وفعالًا بلا رحمة من التلاعب والهيمنة. في هذا النموذج، لا يُبتلى الجميع بالظلم والتبعيّة بل تُستَهدف مجموعات مخصصة من الناس بغايةَ تقييدهم، الاستهزاء بهم، وتهميشهم. لم يظهر مصطلح مقبول به عالميًا لوصف هذا التنوع في الاستبداد بعد، رغم أن بعض العلماء يميلون إلى تحليل تعددية العوامل إلى مجموعة تصنيفات، على سبيل المثال، استبداد اجتماعي (أو اجتماعي ثقافي)؛ استبداد مؤسساتي (أو قانوني)؛ واستبداد اقتصادي. (ar)
- Unterdrückung ist die einem Individuum, einer Gesellschaft oder Menschengruppe leidvoll zugefügte Erfahrung gezielter Willkür, Gewalt und des Machtmissbrauchs. Als Synonym wird oft hierfür auch der Begriff Repression verwendet. Der Ausdruck Unterdrückung bezeichnet vor allem das Niederhalten einer bestimmten sozialen Gruppe und von Individuen durch missbräuchlichen Einsatz gesellschaftlicher Organe, ihrer Autorität oder anderer sozialer Maßnahmen. Mehr oder weniger offiziell in einer Gesellschaft institutionalisiert, vermag dies zur „systematischen Unterdrückung“ anzuwachsen. Unterdrückung entsteht durch die allgemeine, auch unbewusste, Annahme, eine bestimmte Menschengruppe sei minderwertig oder rechtlos. Unterdrückung beschränkt sich selten allein auf regierungsamtliche Aktivitäten. Auch Einzelpersonen können Opfer von Unterdrückung werden, wenn ihnen die Solidarität einer sozialen Gruppe fehlt. Die Allgemeine Erklärung der Menschenrechte und der Begriff der Menschenrechte wurden als Kritik der Unterdrückung formuliert, in der jede Macht klar beschränkt und ein Machtmissbrauch gegen Einzelpersonen oder eine Menschengruppe sanktioniert wird. (de)
- Zapalkuntza talde baten aurka boterea eta agintea modu bidegabe eta ankerrean baliatzea da, horretarako gizarte zapaltzaileak dituen baliabideak (errepresio politikoa, ...) erabiliz. Gizartean maiz gertatzen diren zapalkuntza egoerak arrazakeria, bazterkeria, matxismo, esklabotza nahiz homofobiarekin lotzen dira askotan. (eu)
- En sociología, la opresión es la relación asimétrica entre dos partes, por lo demás iguales: opresora y oprimida, que se origina en una desigual distribución y/o uso del poder, que brinda beneficios al opresor a expensas de los intereses o la voluntad del oprimido. La diferenciación entre clases de opresión podría ser posible atendiendo a la naturaleza del poder o las partes involucradas en la relación. (es)
- L'oppression est, historiquement, le fait, pour un peuple ou une population, d'être soumis à l'autorité d'un pouvoir tyrannique. La racine oppress vient du Latin oppressus, participe passé de opprimere, (« presser contre », « étouffer »). L'oppression d'un peuple consiste à exercer le contrôle en étouffant les aspirations de celui-ci, provoquant une perte d'espoir, un assujettissement ou la terreur. La suppression de diverses libertés et une police politique sont des moyens d'opprimer. En droit français, la résistance à l'oppression est l'un des « droits naturels » et imprescriptibles de l'homme (déclaration de 1789). (fr)
- Oppression is malicious or unjust treatment or exercise of power, often under the guise of governmental authority or cultural opprobrium. Oppression may be overt or covert, depending on how it is practiced. Oppression refers to discrimination when the injustice does not target and may not directly afflict everyone in society but instead targets or disproportionately impacts specific groups of people. No universally accepted model or terminology has yet emerged to describe oppression in its entirety, although some scholars cite evidence of different types of oppression, such as social oppression, cultural, political, religious/belief, institutional oppression, and economic oppression.The Universal Declaration of Human Rights offers a benchmark from which to assess both individual and structural models of oppression. The concept, popularized in Marx and Engels' Communist Manifesto of 1848, is often used to justify state persecution. (en)
- 弾圧（だんあつ）とは、一般に支配者がその権力を用いて反対勢力を抑圧・抑制すること。迫害や圧制とも呼ばれる。特に政治的支配層が国家権力（警察・軍事・司法）を用いて、強制的に反体制勢力を抑制しようする場合に、この用語が用いられる。一般に支配層はあらゆる機会を通して、被支配層を馴化しようとするため、いかなる政治体制であっても反対勢力の政治的影響力を抑止しようとする活動は見られ、その手法として教育、宣伝（広報）、説得などがある。 (ja)
- Opresja społeczna (łac. oppressio – ucisk) – wykluczanie, marginalizowanie, a nawet unicestwianie danych grup społecznych głównie w celu podkreślenia wyższości opresora, uprzywilejowania go i utrzymania go u władzy. Opresja społeczna nie potrzebuje formalnie ustanowionego wsparcia instytucjonalnego do uzyskania pożądanego efektu – może odbywać się w sposób nieformalny, na gruncie indywidualnym. Stanowi ona metodę wzmocnienia opresora poprzez zdefiniowanie go jako lepszego, bardziej wartościowego i stojącego na wyższym poziomie od wykluczonej grupy (zob. Inny). We współczesnej polszczyźnie słowo "opresja" oznacza trudne, ciężkie położenie, tarapaty, jednak jego dawnym znaczeniem jest właśnie ucisk społeczny. (pl)
- И́го — согласно словарю Даля — ярем, ярмо, то есть хомут для рабочего скота. В настоящее время такое значение является устаревшим, и слово употребляется в переносном смысле, как угнетающая, порабощающая сила; в узком смысле — гнёт завоевателей над побежденными. В этом смысле оно употребляется обычно в словосочетании. Например: турецкое иго, монголо-татарское иго, персидское иго. Энциклопедия Брокгауза в статье «иго» описывает следующий обычай: «Древние римляне заставляли иногда проходить „под иго“ неприятельские войска, которые сдались в плен. Для этого на месте, где войско сложило оружие, втыкали два копья и привязывали наверху третье, поперёк. Под ним поодиночке, со своими военачальниками во главе, без оружия и воинских отличий, проходили все воины на виду победоносной армии. Однако и сами римляне неоднократно подвергались тому же бесчестию: в войнах с самнитами (битва в Кавдинском ущелье), нумантийцами и Югуртой». Словарь Даля приводит следующие производные от этого слова: иговщик (жен. иговщина), игоносец, иготерпец, игоносный, носящий иго. В Евангелии от Матфея, говорится: «…возьмите иго Мое на себя и научитесь от Меня, ибо Я кроток и смирен сердцем, и найдете покой душам вашим. ибо иго Мое благо, и бремя Мое легко» (Мф. 11:29-30). Благодаря этому изображения ига, то есть ярма, стало атрибутом Послушания. (ru)
- Opressão é o efeito negativo experimentado por pessoas que são alvo do exercício cruel do poder numa sociedade ou grupo social. Está particularmente associado ao nacionalismo e sistemas sociais derivados, onde a identidade é construída por antagonismo aos outros. O termo deriva da ideia de ser "esmagado". (pt)
- Förtryck är tillstånd där en starkare part orättvist utövar sin makt på en svagare part. Termen förtryck används ofta för att beteckna hur en grupp hålls nere med hjälp av maktbefogenheter eller med oberättigat våld. När sådant förtryck sker under legitimerade former, brukar man tala om "systematiskt förtryck". (sv)
- І́го — система владарювання іноземних феодалів над завойованими землями, що мала на меті регулярну експлуатацію завойованої країни шляхом різних поборів і грабіжницьких набігів. І́го — ярмо, тягар; у вузькому сенсі — гніт завойовників над переможеними (в цьому сенсі воно вживається, наприклад, у словосполученні татарське ярмо).Походить від праіндоевр. «З'єднання». Тобто, «ярмо» — об'єднання, з'єднання (наприклад, «татаро-монгольське іго»).Стародавні римляни змушували іноді проходити «під ярмо» (sub jugum mittĕre) ворожі війська, які здалися в полон. Для цього на місці, де військо склало зброю, встромляли 2 списи і прив'язували нагорі 3-й, поперек. Під ним поодинці, зі своїми воєначальниками на чолі, без зброї і військових відзнак, проходили всі воїни на увазі переможної армії.Однак і самі римляни неодноразово зазнавали такого ж безчестя: у війнах з самнітянами (у Кавдинському урочищі), нумантійцями і Югуртою. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- L'opressió d'altri és l'ús del poder per teure-li la llibertat, els drets humans fonamentals o imposar càrregues excessives, per exemple de treball obligat, així com evitar el desenvolupament de la persona o grup social. (ca)
- Zapalkuntza talde baten aurka boterea eta agintea modu bidegabe eta ankerrean baliatzea da, horretarako gizarte zapaltzaileak dituen baliabideak (errepresio politikoa, ...) erabiliz. Gizartean maiz gertatzen diren zapalkuntza egoerak arrazakeria, bazterkeria, matxismo, esklabotza nahiz homofobiarekin lotzen dira askotan. (eu)
- En sociología, la opresión es la relación asimétrica entre dos partes, por lo demás iguales: opresora y oprimida, que se origina en una desigual distribución y/o uso del poder, que brinda beneficios al opresor a expensas de los intereses o la voluntad del oprimido. La diferenciación entre clases de opresión podría ser posible atendiendo a la naturaleza del poder o las partes involucradas en la relación. (es)
- 弾圧（だんあつ）とは、一般に支配者がその権力を用いて反対勢力を抑圧・抑制すること。迫害や圧制とも呼ばれる。特に政治的支配層が国家権力（警察・軍事・司法）を用いて、強制的に反体制勢力を抑制しようする場合に、この用語が用いられる。一般に支配層はあらゆる機会を通して、被支配層を馴化しようとするため、いかなる政治体制であっても反対勢力の政治的影響力を抑止しようとする活動は見られ、その手法として教育、宣伝（広報）、説得などがある。 (ja)
- Opressão é o efeito negativo experimentado por pessoas que são alvo do exercício cruel do poder numa sociedade ou grupo social. Está particularmente associado ao nacionalismo e sistemas sociais derivados, onde a identidade é construída por antagonismo aos outros. O termo deriva da ideia de ser "esmagado". (pt)
- Förtryck är tillstånd där en starkare part orättvist utövar sin makt på en svagare part. Termen förtryck används ofta för att beteckna hur en grupp hålls nere med hjälp av maktbefogenheter eller med oberättigat våld. När sådant förtryck sker under legitimerade former, brukar man tala om "systematiskt förtryck". (sv)
- يمكن أن تشير الاستبدادية (بالإنجليزية Oppression) إلى نظام حكم استبداديّ يهيمن على رعيته عَبْر سيطرة الدولة على السياسة، النظام النقدي، وسائل الإعلام، والجيش؛ ينكِر على الشعب أي حقوق إنسانية أو مدنية مُجدية؛ ويروّع العامة من خلال عقوبات قاسية ومجحفة، وشبكة سرية من المخبرين المتملقين الذين يقدمون التقارير لجهاز استخباراتيّ سريّ فاسد. (ar)
- Útlak, útisk či oprese je systematické, sociálně podporované špatné zacházení a vykořisťování určité skupiny lidí ze strany moci, autorit nebo sociálních struktur v rámci dané společnosti. Termín útlak je primárně používán v případech odkazujících k podřízenosti určité společenské skupiny nespravedlivým použitím síly, autority či sociálních norem. V tom případě se jedná o formu nepřímé diskriminace, může ale mít i podobu násilného omezování a potlačování lidských nebo občanských práv. (cs)
- Unterdrückung ist die einem Individuum, einer Gesellschaft oder Menschengruppe leidvoll zugefügte Erfahrung gezielter Willkür, Gewalt und des Machtmissbrauchs. Als Synonym wird oft hierfür auch der Begriff Repression verwendet. Der Ausdruck Unterdrückung bezeichnet vor allem das Niederhalten einer bestimmten sozialen Gruppe und von Individuen durch missbräuchlichen Einsatz gesellschaftlicher Organe, ihrer Autorität oder anderer sozialer Maßnahmen. Mehr oder weniger offiziell in einer Gesellschaft institutionalisiert, vermag dies zur „systematischen Unterdrückung“ anzuwachsen. (de)
- L'oppression est, historiquement, le fait, pour un peuple ou une population, d'être soumis à l'autorité d'un pouvoir tyrannique. La racine oppress vient du Latin oppressus, participe passé de opprimere, (« presser contre », « étouffer »). L'oppression d'un peuple consiste à exercer le contrôle en étouffant les aspirations de celui-ci, provoquant une perte d'espoir, un assujettissement ou la terreur. La suppression de diverses libertés et une police politique sont des moyens d'opprimer. (fr)
- Oppression is malicious or unjust treatment or exercise of power, often under the guise of governmental authority or cultural opprobrium. Oppression may be overt or covert, depending on how it is practiced. Oppression refers to discrimination when the injustice does not target and may not directly afflict everyone in society but instead targets or disproportionately impacts specific groups of people. (en)
- Opresja społeczna (łac. oppressio – ucisk) – wykluczanie, marginalizowanie, a nawet unicestwianie danych grup społecznych głównie w celu podkreślenia wyższości opresora, uprzywilejowania go i utrzymania go u władzy. Opresja społeczna nie potrzebuje formalnie ustanowionego wsparcia instytucjonalnego do uzyskania pożądanego efektu – może odbywać się w sposób nieformalny, na gruncie indywidualnym. Stanowi ona metodę wzmocnienia opresora poprzez zdefiniowanie go jako lepszego, bardziej wartościowego i stojącego na wyższym poziomie od wykluczonej grupy (zob. Inny). (pl)
- И́го — согласно словарю Даля — ярем, ярмо, то есть хомут для рабочего скота. В настоящее время такое значение является устаревшим, и слово употребляется в переносном смысле, как угнетающая, порабощающая сила; в узком смысле — гнёт завоевателей над побежденными. В этом смысле оно употребляется обычно в словосочетании. Например: турецкое иго, монголо-татарское иго, персидское иго. Словарь Даля приводит следующие производные от этого слова: иговщик (жен. иговщина), игоносец, иготерпец, игоносный, носящий иго. (ru)
- І́го — система владарювання іноземних феодалів над завойованими землями, що мала на меті регулярну експлуатацію завойованої країни шляхом різних поборів і грабіжницьких набігів. І́го — ярмо, тягар; у вузькому сенсі — гніт завойовників над переможеними (в цьому сенсі воно вживається, наприклад, у словосполученні татарське ярмо).Походить від праіндоевр. «З'єднання». Тобто, «ярмо» — об'єднання, з'єднання (наприклад, «татаро-монгольське іго»).Стародавні римляни змушували іноді проходити «під ярмо» (sub jugum mittĕre) ворожі війська, які здалися в полон. Для цього на місці, де військо склало зброю, встромляли 2 списи і прив'язували нагорі 3-й, поперек. Під ним поодинці, зі своїми воєначальниками на чолі, без зброї і військових відзнак, проходили всі воїни на увазі переможної армії.Однак і самі (uk)
|