| dbo:abstract
|
- يحدث تأثير التضليل عندما يصبح استدعاء الشخص للذكريات العرضية أقل دقة بسبب معلومات ما بعد الحدث. على سبيل المثال، في دراسة نُشرت في عام 1994، عُرِض على المشاركين في التجربة واحدة من سلسلتين مختلفتين من الشرائح التي تصور طالبًا جامعيًا في مكتبة الجامعة، مع تغيير كائنات مختلفة من نفس النوع في بعض الشرائح. على سبيل المثال، تُظهِر أحد الشرائح مفك براغي بينما يُظهر الآخر مفتاح صوامل، مع إشارة السرد الصوتي المصاحب للشرائح إلى الشيء على أنه أداة فقط دون تحديدها بالاسم. في المرحلة الثانية، طُلِبَ من المشاركين قراءة وصف سردي للأحداث في الشرائح مع ذكر اسم معين للأداة، لكن سيكون اسم الأداة غير صحيح في نصف المرات. أخيرًا، في المرحلة الثالثة، كان على الأشخاص ذكر خمسة أمثلة لأنواع معينة من الأشياء –كالأدوات مثلًا– ولكن طُلِب منهم ذكر أمثلة لأدوات لم يروها في الشرائح. مال الأشخاص الذين قرأوا سردًا مغلوطًا إلى عدم ذكر العنصر المكتوب (الذي لم يروه بالفعل) مقارنةً بأفراد مجموعة المقارنة (28٪ مقابل 43٪)، بل وقاموا أيضًا بذكر العناصر التي رأوها ضمن قائمتهم (33٪ مقابل 26٪). يعد تأثير التضليل مثالًا رئيسيًا على التداخل الارتجاعي الذي يحدث عندما تتداخل المعلومات المقدمة لاحقًا مع القدرة على الاحتفاظ بالمعلومات المشفرة مسبقًا. وبذلك، تعمل المعلومات الجديدة التي يتلقاها الشخص بشكل ارتجاعي لتشوه ذاكرة الحدث الأصلي. دُرِسَ تأثير التضليل منذ منتصف السبعينيات، وتُعتُبر إليزابيث لوفتس أحد أكثر الباحثين تأثيرًا في هذا المجال. يعكس تأثير التضليل خطيئتين أساسيتين في الذاكرة، هما: القابلية للإيحاء أي تأثير توقعات الآخرين على ذاكرتنا؛ والإسناد الخاطئ أي المعلومات المنسوبة إلى مصدر غير صحيح. كشفت الأبحاث التي درست تأثير التضليل المخاوف المتعلقة بديمومة الذاكرة وموثوقيتها. (ar)
- Der Fehlinformationseffekt (auch seltener als Falschinformationseffekt, engl.: misinformation effect, Loftus, 1993) bezeichnet man in der Sozial- und Rechtspsychologie den Effekt, dass Erinnerungen an ein Event durch falsche Informationen, denen die Person nach dem Ereignis ausgesetzt wird, verzerrt werden. Dieser Effekt unterstützt die psychologische Annahme, dass menschliche Erinnerungen individuelle Konstruktionen sind, die veränderbar sind und durch äußere Einflüsse verzerrt werden können. Die Tatsache, dass Erinnerungen an bestimmte Geschehnisse leicht von außen verändert werden können, spielt unter anderem auch in der Rechtspsychologie und im Zusammenhang mit Zeugenaussagen eine sehr wichtige Rolle. (de)
- The misinformation effect occurs when a person's recall of episodic memories becomes less accurate because of post-event information. The misinformation effect has been studied since the mid-1970s. Elizabeth Loftus is one of the most influential researchers in the field. One theory is that original information and the misleading information that was presented after the fact become blended together. Another theory is that the misleading information overwrites the original information. Lastly, scientists suggest that because the misleading information is the most recent, it is more easily retrieved. The misinformation effect is an example of retroactive interference which occurs when information presented later interferes with the ability to retain previously encoded information. Individuals have also been shown to be susceptible to incorporating misleading information into their memory when it is presented within a question. Essentially, the new information that a person receives works backward in time to distort memory of the original event. One mechanism through which the misinformation effect occurs is source misattribution, in which the false information given after the event becomes incorporated into people's memory of the actual event. The misinformation effect also appears to stem from memory impairment, meaning that post-event misinformation makes it harder for people to remember the event. The misinformation reflects two of the cardinal sins of memory: suggestibility, the influence of others' expectations on our memory; and misattribution, information attributed to an incorrect source. Research on the misinformation effect has uncovered concerns about the permanence and reliability of memory. Understanding the misinformation effect is also important given its implications for the accuracy of eyewitness testimony, as there are many chances for misinformation to be incorporated into witnesses' memories through conversations with other witnesses, police questioning, and court appearances. (en)
- L'effet de désinformation, parfois appelé effet de fausse information, se produit lorsque la précision de nos souvenirs issus de la mémoire épisodique est altérée par des informations ultérieures. L'effet de désinformation est un exemple typique d'interférence rétroactive, laquelle se produit lorsqu'une information présentée ultérieurement interfère avec les informations précédemment encodées et réduit la capacité à les maintenir intactes. La nouvelle information qu'une personne reçoit interfère avec les informations précédemment stockées, ce qui risque de fausser le souvenir de l'événement d'origine. Quand cela se produit sans que la personne en ait conscience, on parle de faux souvenirs ou de faux souvenirs induits. (fr)
- Эффект дезинформации (эффект мизинформации, misinformation effect) — это когнитивное искажение, связанное с памятью. Эффект дезинформации происходит, когда воспроизведение эпизодических воспоминаний становится менее точным из-за полученной post factum информации. Является классическим примером ретроактивной интерференции, происходящей, когда информация, полученная позже, влияет на способность помнить ранее закодированную информацию. В сущности, новая информация, полученная индивидом, попадает в более ранний временной слой и воздействует на него, искажая память об оригинальном событии. Эффект дезинформации изучается с середины 1970-х годов. Элизабет Лофтус является одним из самых влиятельных исследователей в этой области. Эффект дезинформации отражает два из самых кардинальных «грехов» памяти: внушаемость, то есть влияние убеждений со стороны других людей и социальных ожиданий на наши воспоминания, и мизатрибуцию, то есть путаницу в источниках воспоминаний (собственные впечатления при непосредственном наблюдении события, память о его описании, чужие внушения и рассказы и так далее). Исследования эффекта дезинформации позволяют осознать ложность уверенности в абсолютном постоянстве и надежности наших воспоминаний, а также дают возможность понять, что даже память о лично воспринятых событиях и явлениях может быть искажена впоследствии получением некоторой новой информации — за счёт механизма ретроактивной интерференции. Знание об эффекте дезинформации крайне важно как в судопроизводстве, так и в любой — в том числе и повседневной — деятельности, где люди полагаются на точность своих воспоминаний. (ru)
- Ефект дезінформації (англ. misinformation effect) — це когнітивне упередження, пов'язане з пам'ятью. Відбувається, коли відтворення епізодичних спогадів стає менш точним через отриману post factum інформацію. Являє собою класичний приклад ретроактивної інтерференції, що виникає, коли інформація, отримана пізніше, впливає на можливість пам'ятати раніше закодовану інформацію. В сутності, нова інформація, отримана індивідом, потрапляє в більш ранній часовий проміжок і діє, спотворюючи пам'ять про оригінальну подію. Ефект дезінформації вивчається з середини 1970-х років. Е. Лофтус є одним з найбільш впливових дослідників в цій області. Ефект дезінформації відображає два з найбільш кардинальних «гріхів» пам'яті: сугестивність, тобто вплив переконань з боку інших людей і соціальних очікувань на наші спогади, і мізатрібуцію, тобто плутанину в джерелах спогадів (власні враження при безпосередньому спостереженні події, пам'ять при її описі, чужі навіювання і розповіді тощо). Дослідження ефекту дезінформації дозволяє усвідомити хибність впевненості в абсолютній сталості та надійності наших спогадів, а також дають можливість зрозуміти, що навіть пам'ять про особисто сприйняті події та явища може бути спотворена згодом через отримання деякої нової інформації — за рахунок механізму ретроактивності інтерференції. Знання про ефект дезінформації вкрай важливо як в судочинстві, так і в будь-якій — в тому числі і повсякденній — діяльності, де люди покладаються на точність своїх спогадів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Der Fehlinformationseffekt (auch seltener als Falschinformationseffekt, engl.: misinformation effect, Loftus, 1993) bezeichnet man in der Sozial- und Rechtspsychologie den Effekt, dass Erinnerungen an ein Event durch falsche Informationen, denen die Person nach dem Ereignis ausgesetzt wird, verzerrt werden. Dieser Effekt unterstützt die psychologische Annahme, dass menschliche Erinnerungen individuelle Konstruktionen sind, die veränderbar sind und durch äußere Einflüsse verzerrt werden können. Die Tatsache, dass Erinnerungen an bestimmte Geschehnisse leicht von außen verändert werden können, spielt unter anderem auch in der Rechtspsychologie und im Zusammenhang mit Zeugenaussagen eine sehr wichtige Rolle. (de)
- L'effet de désinformation, parfois appelé effet de fausse information, se produit lorsque la précision de nos souvenirs issus de la mémoire épisodique est altérée par des informations ultérieures. L'effet de désinformation est un exemple typique d'interférence rétroactive, laquelle se produit lorsqu'une information présentée ultérieurement interfère avec les informations précédemment encodées et réduit la capacité à les maintenir intactes. La nouvelle information qu'une personne reçoit interfère avec les informations précédemment stockées, ce qui risque de fausser le souvenir de l'événement d'origine. Quand cela se produit sans que la personne en ait conscience, on parle de faux souvenirs ou de faux souvenirs induits. (fr)
- يحدث تأثير التضليل عندما يصبح استدعاء الشخص للذكريات العرضية أقل دقة بسبب معلومات ما بعد الحدث. على سبيل المثال، في دراسة نُشرت في عام 1994، عُرِض على المشاركين في التجربة واحدة من سلسلتين مختلفتين من الشرائح التي تصور طالبًا جامعيًا في مكتبة الجامعة، مع تغيير كائنات مختلفة من نفس النوع في بعض الشرائح. على سبيل المثال، تُظهِر أحد الشرائح مفك براغي بينما يُظهر الآخر مفتاح صوامل، مع إشارة السرد الصوتي المصاحب للشرائح إلى الشيء على أنه أداة فقط دون تحديدها بالاسم. في المرحلة الثانية، طُلِبَ من المشاركين قراءة وصف سردي للأحداث في الشرائح مع ذكر اسم معين للأداة، لكن سيكون اسم الأداة غير صحيح في نصف المرات. أخيرًا، في المرحلة الثالثة، كان على الأشخاص ذكر خمسة أمثلة لأنواع معينة من الأشياء –كالأدوات مثلًا– ولكن طُلِب منهم ذكر أمثلة لأدوات لم يروها في الشرائح. مال الأشخاص الذين قرأوا سردًا مغلوطًا (ar)
- The misinformation effect occurs when a person's recall of episodic memories becomes less accurate because of post-event information. The misinformation effect has been studied since the mid-1970s. Elizabeth Loftus is one of the most influential researchers in the field. One theory is that original information and the misleading information that was presented after the fact become blended together. Another theory is that the misleading information overwrites the original information. Lastly, scientists suggest that because the misleading information is the most recent, it is more easily retrieved. (en)
- Ефект дезінформації (англ. misinformation effect) — це когнітивне упередження, пов'язане з пам'ятью. Відбувається, коли відтворення епізодичних спогадів стає менш точним через отриману post factum інформацію. Являє собою класичний приклад ретроактивної інтерференції, що виникає, коли інформація, отримана пізніше, впливає на можливість пам'ятати раніше закодовану інформацію. В сутності, нова інформація, отримана індивідом, потрапляє в більш ранній часовий проміжок і діє, спотворюючи пам'ять про оригінальну подію. (uk)
- Эффект дезинформации (эффект мизинформации, misinformation effect) — это когнитивное искажение, связанное с памятью. Эффект дезинформации происходит, когда воспроизведение эпизодических воспоминаний становится менее точным из-за полученной post factum информации. Является классическим примером ретроактивной интерференции, происходящей, когда информация, полученная позже, влияет на способность помнить ранее закодированную информацию. В сущности, новая информация, полученная индивидом, попадает в более ранний временной слой и воздействует на него, искажая память об оригинальном событии. (ru)
|