USS Washington (BB-56)

Лінійний корабель «Вашингтон» був закладений 14 червня 1938 року на верфі Philadelphia Naval Shipyard, Філадельфія. 1 червня 1940 року корабель спущений на воду, а 15 травня 1941 року увійшов до складу ВМС США.

Після декількох місяців навчань «Вашингтон» увійшов до складу 6-ї дивізії лінкорів Атлантичного флоту. Після вступу США у війну «Вашингтон» був перекинутий у Скапа-Флоу для посилення британського флоту. У переході з Портленда з 26 березня по 4 квітня брали участь «Вашингтон», авіаносець «Восп», крейсери «Вічита» та «Тускалуза». Під час переходу 27 березня на борту «Вашингтона» стався інцидент — упав за борт і загинув командувач лінійними силами Атлантичного флоту адмірал Вілкокс.

З 28 квітня по 5 травня 1942 року «Вашингтон» входив в далеке прикриття арктичного конвою PQ 15. Під час походу отримав пошкодження від вибуху глибинних бомб есмінця «Паджабі», що потопав після зіткнення з лінкором «Кінг Джордж V». Ремонтувався на плаву у Хваль-фіорді (Ісландія).

З 1 по 6 липня прикривав конвой PQ 17. З 21 липня по 23 серпня 1942 року пройшов ремонт у Нью-Йорку. Перейшов на Тихий океан і 15 вересня включений до складу оперативної групи TF.17^[1][2].

У ніч на 15 листопада 1942 року у складі оперативної групи TF.64 взяв участь у нічному бою біля Гуадалканала. Американське з'єднання у складі лінкорів «Вашингтон», «Саут Дакота» й чотирьох есмінців зустрілося в бою з японським з'єднанням у складі лінкора, чотирьох крейсерів та 9 есмінців. За допомогою радара лінкор «Вашингтон» практично впритул розстріляв японський лінійний крейсер «Кірішіма», який потім був затоплений власним екіпажем^[3][2].

На початку 1943 року «Вашингтон» продовжував діяти в районі Соломонових островів. У червні-липні пройшов ремонт у Перл-Гарборі, після чого був приданий до швидкохідного авіаносного з'єднання TF.58. У його складі в кінці 1944 року взяв участь у рейді на Маршаллові острови, обстрілі Науру. У січні 1944 бомбардував атоли Таро і Кваджалейн. 1 лютого 1944 року зіткнувся з лінкором «Індіана», ремонт тривав 3 місяці.

Влітку 1944 року в складі оперативної групи TF.58 брав участь у захопленні Маріанських островів і битві у Філіппінському морі. Наприкінці війни брав участь у висадці на Іодзіму, рейді проти японських островів, вів обстріл позицій на Окінаві. У липні 1945 року пройшов ремонт на верфі в П'юджет Саунд і 2 вересня встиг взяти участь у церемонії підписання капітуляції Японії в токійській затоці^[4][2].

17 жовтня прибув до Філадельфії. У листопаді-грудні 1945 року в рамках операції «Меджік Карпет» вивіз з Великої Британії 1664 демобілізованих військовослужбовців.

Всього за час війни отримав 13 бойових зірок. 27 червня 1947 лінкор виведено у резерв. 1 червня 1960 року виключений зі списків флоту і 24 травня 1961 року проданий на злам ^[2][5].

• Перелік лінійних кораблів - дредноутів за країною
• Vittorio Veneto (1940)
• Tirpitz (1939)
• HMS Royal Oak (08)
• Лінійні кораблі типу «Літторіо»
• Лінійні кораблі типу «Куїн Елізабет»
• Лінійні кораблі типу «Бісмарк»

• USS Washington (BB 56). на uboat.net. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 23 вересня 2019. (англ.)
• BB-56 USS WASHINGTON [Архівовано 3 вересня 2019 у Wayback Machine.]
• USS Washington (BB-56) [Архівовано 1 серпня 2019 у Wayback Machine.]
• USS Washington BB56 [Архівовано 31 серпня 2019 у Wayback Machine.]
• Washington VIII (BB-56) [Архівовано 1 червня 2019 у Wayback Machine.]
• USS Washington (BB-56), 1941—1961 [Архівовано 12 вересня 2019 у Wayback Machine.]
• USS Washinghton (1940) [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
• Последний бой линкора «Кирисима» [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

 

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Washington (BB-56)

• Campbell, John. Naval Weapons of World War Two. — London : Convay Maritime Press, 2002. — ISBN 0-87021-459-4.
• Conway’s All the World’s Fighting Ships, 1922—1946. — London : Convay Maritime Press, 1992. — ISBN 0-85177-146-7.
• Friedman N. U.S. Battleships: An Illustrated Design History. — Annapolis, Maryland, U.S.A. : Naval Institute Press, 1985. — ISBN 0-087021-715-1.
• Robert O. Dulin, William H. Garzke, Thomas G. Webb. United States Battleships, 1935-1992. — Annapolis, Maryland, U.S.A. : Naval Institute Press, 1995. — ISBN 978-1557501745.
• Cressman, Robert (2000). The Official Chronology of the U.S. Navy in World War II. Annapolis, MD: US Naval Institute Press. ISBN 1-55750-149-1.
• Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea, 1939—1945: The Naval History of World War Two. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-119-8.
• Балакин С. А., Дашьян А. В. и др. Линкоры Второй мировой. — М. : Коллекция, Яуза, Эксмо, 2005. — ISBN 5-699-14176-3.
• Сергей Сулига. Линкоры типа Норт Кэролайн. — Москва : Цитадель, 1998. — ISBN 5-00-002182-7.

Виноски

Джерела