SSPH Primus
SSPH Primus — сучасна сінгапурська 155-мм самохідно-артилерійська установка класу самохідних гаубиць[1].
| SSPH Primus | |
|---|---|
 | |
| Походження |  Сінгапур |
| Характеристики | |
| Вага | 28,3 |
| Довжина | 6600 мм |
| Ширина | 3000 мм |
| Висота | 3280 мм |
SSPH Primus у Вікісховищі | |
САУ являє собою модифіковане шасі американської САУ M109 і встановлену на нього башту, що обертається, з 155-мм гаубицею[2].
У 2004 році САУ було прийнято на озброєння Сухопутних військ Сінгапуру.
Історія створення
ред.Primus була розроблена в середині 1990-х років минулого століття компанією ST Kinetics спільно з DSTA. Сінгапурські військові замовили високомобільну САУ із шириною не більше 3 метрів.
Гаубиці FH-88 і FH-2000, що перебувають на озброєнні, хоч і мали гарну вогневу міць, але не влаштовували сінгапурських військових своєю мобільністю. Було прийнято рішення створити САУ гусеничній БМП «Біонікс», яка не поступається по мобільності.
Програму створення САУ було розпочато у 1996 році. Перші випробування прототипу відбулися 2000 року. У 2004 році самохідна гаубиця Primus була прийнята на озброєння сухопутної армії Сінгапуру. Станом на 2012 рік збудовано 48 САУ.
Опис
ред.САУ має наступне компонування: у передній лівій частині корпусу знаходиться місце водія (відділення управління), моторно-трансмісійне відділення – праворуч від водія, башта (бойове відділення) – у кормі. Екіпаж складається з 4 осіб: механік-водій, командир, навідник та заряджаючий.
Оператори
ред.Примітки
ред.| Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття недостатньо чи зовсім не категоризована, або категорії, до яких вона належить, не існують. (січень 2024) |
- ↑ SSPH-1 Primus 155 mm Self-Proplelled Artillery System | MilitaryToday.com. www.militarytoday.com. Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ MINDEF Singapore. www.mindef.gov.sg (англ.). Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ SIPRI arms transfer database. Stockholm International Peace Research Institute. Updated on 19 March 2012. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 20 березня 2012. [Архівовано 2010-04-14 у Wayback Machine.]