Horneophyton lignieri

†Horneophyton lignieri
Час існування: ранній девонський період

схематична реконструкція виду

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eucaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Клас:	†Horneophytopsida
Порядок:	†Horneophytales
Родина:	†Horneophytaceae
Рід:	†Horneophyton Bargh. & Darrah (1938)
Вид:	†H. lignieri

Біноміальна назва

Horneophyton lignieri
(Kidston & Lang, 1920) E.S. Barghoorn & W.C. Darrah, 1938

Синоніми

Hornea lignieri Kindston & Lang. 1920

Посилання

Вікісховище:

Horneophyton

Horneophyton lignieri — примітивна наземна викопна рослина, що існувала у девонському періоді.

Систематика

Описана по скам'янілим відбиткам Кідстоном та Лангом (Kindston & Lang.) у 1920 році під назвою Hornea lignieri. Проте родова назва вже була зайнята, тому у 1938 році E.S. Barghoorn & W.C. Darrah перейменували вид у Horneophyton lignieri. Хоча рослина є одним з найвідоміших видів риніофітів, систематичне положення викликає багато суперечок. Наприклад спорофіт цієї рослини описаний як Langiophyton mackiei.

Рослина за формою нагадує мохоподібних, проте гілочки мають судини з трахеїдами, що зближує її з сучасними судинними рослинами.

Філогенія

Кладограма, що відображає можливі філогенічні і зв'язки за Crane et all. (2004)^[1] та Qiu et al. (2006)^[2]

Horneophytopsida (Caia, Horneophyton, Tortilicaulis)

	Aglaophyton

	судинні рослини

Опис

Підземна частина рослини складається з одного або декількох цибулеподібних структур з ризоїдами.

Провідна судина в стеблі посилена, але слабша ніж у вищих рослин. Структура спорангіїв відрізняється від вищих рослин: присутній центральний стовп, що називається колумелла. Оскільки мохи також володіють колумеллою, існує ймовірність того, що Horneophyton є проміжною формою між мохами і іншими вищими рослинами.

Розмір оцінюється у 15-20 см.

Палеоекологія

Судячи за викопними відбитками, Horneophyton lignieri був одним з найпоширеніших видів ранньодевонської флори. Рослина утворювала суцільний покрив на ґрунті і інших видів рослин у місцях знаходження виду не виявлено. Місця поширення виду не перетинаються з іншим поширеним масовим девонським видом Rhynia gwynne-vaughanii. Можна зробити висновок, що ці два масові види займали різні екологічні ніші.

Рослина росла у сирих вологих місцях. Це стало відомо завдяки решткам хитрідіомікотових грибів, сучасні представники яких живуть у вологому середовищі. До ґрунту рослина кріпилася ризоїдами з цибулеподібними потовщеннями.

Примітки

↑ Crane, P.R.; Herendeen, P. & Friis, E.M. (2004), Fossils and plant phylogeny, American Journal of Botany, 91 (10): 1683—99, doi:10.3732/ajb.91.10.1683, PMID 21652317, архів оригіналу за 18 липня 2010, процитовано 27 січня 2011 [Архівовано 2010-07-18 у Wayback Machine.]
↑ Qiu, Y.L.; Li, L.; Wang, B.; Chen, Z.; Knoop, V.; Groth-Malonek, M.; Dombrovska, O.; Lee, J.; Kent, L.; Rest, J.; Estabrook, G.F.; Hendry, T.A.; Taylor, D.W.; Testa, C.M.; Ambros, M.; Crandall-Stotler, B.; Duff, R.J.; Stechi, M.; Frey, W.; Quandt, D. & Davis, C.C. (2006), The deepest divergences in land plants inferred from phylogenomic evidence, Proceedings of the National Academy of Sciences, 103 (42): 15511—6, doi:10.1073/pnas.0603335103, PMC 1622854, PMID 17030812

Посилання

Horneophyton [Архівовано 28 вересня 2019 у Wayback Machine.] at the University of Aberdeen. Includes images. (The apparent size of the corms in the reconstruction is inconsistent with the cross-sections shown earlier. See Weiss, H.-J., Chert News: Other errors and mistakes in palaeontology literature, архів оригіналу за 18 березня 2011, процитовано 20 квітня 2017 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка).)
Cladogram from Crane, Herendeen та Friis, 2004

[1] Crane, P.R.; Herendeen, P. & Friis, E.M. (2004), Fossils and plant phylogeny, American Journal of Botany, 91 (10): 1683—99, doi:10.3732/ajb.91.10.1683, PMID 21652317, архів оригіналу за 18 липня 2010, процитовано 27 січня 2011 [Архівовано 2010-07-18 у Wayback Machine.]

[Qiu2006-2] Qiu, Y.L.; Li, L.; Wang, B.; Chen, Z.; Knoop, V.; Groth-Malonek, M.; Dombrovska, O.; Lee, J.; Kent, L.; Rest, J.; Estabrook, G.F.; Hendry, T.A.; Taylor, D.W.; Testa, C.M.; Ambros, M.; Crandall-Stotler, B.; Duff, R.J.; Stechi, M.; Frey, W.; Quandt, D. & Davis, C.C. (2006), The deepest divergences in land plants inferred from phylogenomic evidence, Proceedings of the National Academy of Sciences, 103 (42): 15511—6, doi:10.1073/pnas.0603335103, PMC 1622854, PMID 17030812

[1]

[2]