[go: up one dir, main page]
More Web Proxy on the site http://driver.im/

Мцхе́та (груз. მცხეთა) — місто у Грузії, в мхаре Мцхета-Мтіанеті, адміністративний центр муніципалітету Мцхета.

місто, населений пункт Грузіїd
Портал:Грузія
Мцхета
груз. მცხეთა
Основні дані
41°50′35″ пн. ш. 44°43′10″ сх. д.H G O
Країна Грузія Грузія
Мхаре Мцхета-Мтіанеті
Муніципалітет Мцхетський муніципалітет
Адміністративний центр Мцхетський муніципалітет і Мцхета-Мтіанеті


Водойма Кура, Арагві
Висота над р.м. 460 м
Населення 7606 осіб (2021)[1]
Часовий пояс UTC+4
Міста-побратими Аргос, Левіль-сюр-Орж, Скрунда, Тракай, Ірпінь, Переяслав
Поштовий індекс 3300 (Пошта Грузії)
Місцева влада
Вебсторінка mtskheta.gov.ge
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 612890
OpenStreetMap r8374155  ·R
Відстань
До центру краю
До Тбілісі
Карта
Мцхета. Карта розташування: Грузія
Мцхета
Мцхета
Мцхета (Грузія)
Мцхета. Карта розташування: Мцхета-Мтіанеті
Мцхета
Мцхета
Мцхета (Мцхета-Мтіанеті)
Мапа

CMNS: Мцхета у Вікісховищі

Географія

ред.

Розташоване на плато, де річка Арагві впадає в річку Кура, на північ від Тбілісі.

Клімат

ред.
Кліматограма Мцхети
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
30
 
 
4
−5
 
 
35
 
 
6
−4
 
 
67
 
 
10
−1
 
 
111
 
 
15
4
 
 
117
 
 
20
9
 
 
79
 
 
24
13
 
 
50
 
 
28
17
 
 
51
 
 
28
17
 
 
55
 
 
23
13
 
 
70
 
 
16
7
 
 
47
 
 
10
1
 
 
33
 
 
5
−3
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 745 мм.

Джерело: Мцхета «Climate-Data.org» (англ.)

Історія

ред.

Засновано в другій половині 1-го тисячоріччя до н. е. За переказом місто заснував легендарний Мцхетос[2]. «Після смерті царя Картлоса його дружина розділила землі між синами. Серед них старший Мцхетос — оселився в місці стоку річок Арагві й Мтквари (Кура), побудував місто й назвав його своїм іменем».

Іспанський автор XIX століття Хуан Ван-Гален, що побував у цих місцях, говорячи про Мцхету відзначав також, що один із найближчих нащадків Ноя, а саме Месхет, засновник міста, обрав його своєю столицею, і не так через принадність місця, як через його зручне розташування. Місто розташоване на п'ятдесят ліг від Арарату — гори, до якої пристав після потопу Ноїв ковчег.

У IV столітті до н. е. картлійським царем Азо (Азови) Мцхета оголошена столицею Картлійського царства. З кінця V століття н. е. столиця Картлійського царства перенесена в Тбілісі. До закінчення будівництва собору Самеба в Мцхеті перебувала кафедра Патріарха Грузії.

Старі райони Великого Мцхета: Саркіне, Ціцамурі, Накулбакеві, Карсані, Мухатгверді, Калоубані-Кодмані.

Тут розташовані залишки укріплених резиденцій Армазької фортеці, міських кварталів, могильники, а також комплекс монастиря Самтавро (головний храм XI століття) і кафедральний собор Свєтіцховелі. Біля Мцхети знаходиться один із найдавніших у країні монастирський храм Джварі (VI століття) та Шіо-Мгвімський монастир. Пам'ятники культури регіону перебувають під охороною ЮНЕСКО й належать до всесвітньої спадщини[3].

Мцхета вважається центром поклоніння язичницькому культу в дохристиянські часи. Грузинська міфологія розповідає історії про величезні моноліти Армазі — вождя богів та інших божеств, що підносяться над містом. Одна така байка стверджує, що статуї як Армазі, так і Задена, були зруйновані молитвами покровителя св. Ніно.

Населення[4]

ред.

Особистості

ред.

Уродженець Мцхети — художник А. Р. Мревлишвілі.

Міста-побратими

ред.

Див. також

ред.

Галерея

ред.
Вид на монастир Джварі (храм Хреста) і гори навколо Мцхети.

Література

ред.
  • Джанберидзе Н., Мачабели К. Тбилиси. Мцхета. — М., Искусство, 1981. 256 с.

Примітки

ред.
  1. а б http://pop-stat.mashke.org/georgia-cities.htm
  2. Мцхета – духовна столиця Грузії/ [Архівовано 17 червня 2022 у Wayback Machine.] «Радіо Свобода»
  3. Олег Слєпцов.Архітектурне проектування і реконструкція православних храмів [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Київ: А+С, 2014. ISBN 978-966-8613-56-2
  4. Cities & towns. Georgia [Архівовано 22 травня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Ірпінська делегація відвідала місто-побратим Мцхета. Архів оригіналу за 17 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.

Посилання

ред.