HMS Vanquisher (D54)

«Ванквішер» (D37)
HMS Vanquisher (D54)
Британський есмінець «Ванквішер» поблизу Портсмута
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець «Адміралті» типу «V»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили Великої Британії
На честь	єдиний корабель флоту на ім'я «Ванквішер»[Прим. 1]
Корабельня	John Brown & Company, Клайдбанк
Замовлено	30 червня 1916
Закладено	27 вересня 1916
Спущено на воду	18 серпня 1917
Введено в експлуатацію	2 жовтня 1917
На службі	1917–1945
Статус	4 березня 1947 року проданий на металобрухт
Нагороди	4 бойових відзнаки[Прим. 2][1]
Бойовий досвід	Перша світова війна * Друга битва в Гельголандській бухті Громадянська війна в Росії * Операції ВМФ Великої Британії на Балтиці Друга світова війна Битва за Атлантику Конвой ONS 20/ON 206 Конвой OB 216 Конвой OB 251 Конвой SL 89 Конвой HX 53 Конвой HX 90 Конвой HG 76
Ідентифікація
Девіз	«Я борюся, я підкорюю кулаком» (лат. Pugna vinco pugno)
Параметри
Тоннаж	1 140 т (стандартна) 1 550 т (повна)
Довжина	95,1 м
Ширина	9 м
Осадка	2,7 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни Brown-Curtis 3 × парових котли Admiralty
Гвинти	2
Потужність	27 000 к.с.
Швидкість	34 вузли (63 км/год)
Дальність плавання	3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів 900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузла
Екіпаж	110 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	4 × 120-мм гармати BL 4.7 inch /45
Торпедно-мінне озброєння	4 (2 × 2) × 533-мм торпедних апаратів
Зенітне озброєння	2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2

«Ванквішер» (D54) (англ. HMS Vanquisher (D54) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Адміралті» типу «V» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Першої та Другої світових війн.

«Ванквішер» був закладений 27 вересня 1916 року на верфі компанії John Brown & Company у Клайдбанку. 18 серпня 1917 року він був спущений на воду, а 2 жовтня 1917 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Корабель брав участь у бойових діях на морі в Першій та Другій світових війнах, а також залучався разом з іншими британськими кораблями до бойових дій в акваторії Балтійського моря, захищаючи незалежність Балтійських країн від більшовиків під час громадянської війни в колишній Російській імперії. У роки Другої світової переважно бився в Атлантиці. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений чотирма бойовими відзнаками^[1]. 10 квітня 1945 року есмінець «Ванквішер» у взаємодії з корветом «Тінтагел Касл» потопив німецький підводний човен U-878.

Після введення до строю есмінець увійшов до складу Великого флоту. 17 листопада 1917 року «Ванквішер» брав участь у другій битві за Гельголанд. У бойовому зіткненні, коли британці намагалися перехопити німецькі сили розмінування, які розчищали британські мінні поля у Північному морі^{[Прим. 3]} діяв разом з двома лінійними крейсерами типу «Корейджес» 1-ї крейсерської ескадри^{[Прим. 4]} та 1-ї легкої крейсерської ескадри. Чотири німецькі крейсери під командуванням адмірала фон Ройтера^{[Прим. 5]}, вміло використовуючи димові завіси, прикривали тральщики і повели за собою британські кораблі. Гонитва за німецькими крейсерами тривала до тих пір, поки британські кораблі не опинилися під вогнем німецьких лінкорів «Кайзер» і «Кайзерин». У наслідок бою кілька німецьких і британських кораблів отримали незначні пошкодження.

31 серпня 1921 року «Ванквішер» приєднався до легких крейсерів «Каледон», «Кастор», «Корделіа» та «Кюрасоа» й есмінців «Вектіс», «Венеція», «Віцерой», «Вайолент», «Віконт», «Вінчелсі» та «Волфхаунд» у морському поході по Балтійському морю. Британські кораблі пройшли Північне море, канал Кайзера Вільгельма, й увійшли до Балтики, потім відвідали Данциг у Вільному місті Данциг; Мемель у Клайпедському краї; Лієпаю та Ригу в Латвії, столицю Естонії Таллінн, Гельсінкі, Фінляндія; Стокгольм, Швеція; Копенгаген, Данія; Гетеборг, Швеція; і Крістіанія, Норвегія, перед тим, як 15 жовтня 1921 року повернутися через Північне море і закінчити похід у порту Едгар, Шотландія.

Протягом 1920-30-х рр. «Ванквішер» входив до Атлантичного та Середземноморського флотів, а в 1938 році його включили до 1-ї протичовнової флотилії в Портленді, Англія.

На початок Другої світової війни есмінець «Ванквішер» перебував у складі сил 11-ї флотилії есмінців, яка почала виконувати завдання з ескорту конвоїв та проведення протичовнових дій з настанням періоду бойових дій. 9 вересня корабель разом з есмінцями «Вінчелсі» і «Волкер» вийшли у перший похід на супроводження конвою OB 2. 11 числа з лідером есмінців «Маккей» ескортували конвой OB 3.

29 червня есмінець виходив на ескорт конвою WS 9B^{[Прим. 6]}.

• Bourrasque (есмінець)
• Airone (1938)
• Z33 (есмінець)
• HNLMS Van Galen (G84)
• Ескадрені міноносці типу «Глівз»
• Ескадрені міноносці типу 1936

Виноски

Джерела

• HMS VANQUISHER (D 54) - V & W-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 7 січня 2021. (англ.)
• HMS VANQUISHER, BALTIC CRUISE 1921. на naval-history.net. Архів оригіналу за 14 березня 2021. Процитовано 7 січня 2021. (англ.)
• HMS Vanquisher (D 54). на uboat.net. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021. (англ.)
• Эскадренные миноносцы типа V и W (1917). на wunderwafe.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 7 січня 2021. (рос.)
• HMS Vanquisher (D54)) [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]

• Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Volume 1988, Part 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 7 січня 2021.
• Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917-1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.
• Raven, Alan; Roberts, John (1979). 'V' and 'W' Class Destroyers. Man o' War. Т. 2. London: Arms & Armour. ISBN 0-85368-233-X.
• С. А. Балакин. ВМС Великобритании 1914—1918 гг. — Москва: Моделист-конструктор, 1995. — 32 с. — (Морская коллекция № 4 / 1995). — 8000 экз.