[go: up one dir, main page]
More Web Proxy on the site http://driver.im/Перейти до вмісту

Danubiana

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Danubiana
англ. Danubiana Art Museum
48°02′03″ пн. ш. 17°13′57″ сх. д. / 48.034237° пн. ш. 17.232605° сх. д. / 48.034237; 17.232605
Типспоруда
художня галерея і галерея мистецтвd
Країна Словаччина
Засновановересень 2000
Сайтdanubiana.sk
Danubiana. Карта розташування: Словаччина
Danubiana
Danubiana (Словаччина)
Мапа

CMNS: Danubiana у Вікісховищі

Музей «Danubiana»[1] (також «Данубіана»[2]; словац. Danubiana Meulensteen Art Museum), музей сучасного мистецтва, розташований на річці Дунай, приблизно в 15 км на південь від словацького міста Братислава — недалеко від району Чуново; був відкритий у вересні 2000 року, в 2014 році був розширений; проводить тимчасові виставки тривалістю 3-4 місяці; включає в себе парк скульптур.

Історія і опис

[ред. | ред. код]
Роботи Степана Рябченко на 3-й Дунайської бієнале в Danubiana-Meulensteen Art Museum

Проект «Danubiana» веде свою історію з 1990 року, коли Вінсент Полякович з Попрада — разом зі своїми друзями — здійснив подорож «слідами» Вінсента Ван Гога: під час майже місячної поїздки група відвідала всі місця, де жив і працював голландський художник. Після свого повернення Полакович відкрив 9 вересня 1993 року першу приватну галерею в Словаччині — під назвою «Жовтий будинок Вінсента Ван Гога» (Žltý dom Vincenta van Gogha). Метою галереї було продовження ідей, які художник почав розвивати більш 100 років тому, ще працюючи і живучи у французькому місті Арле. Крім копій творів самого ван Гога, створених словацькими реставраторами, «Жовтий будинок» регулярно виставляв роботи сучасних — в основному, словацьких художників, проводячи як персональні, так і колективні виставки. У 1994 році Полякович познайомився з голландським колекціонером і меценатом Жераром Мейленштейном з Ейндховена: у важких економічних умовах Словаччини початку — середини 90-х років, Мейленштейн допоміг реалізації проекту.

В ході серії зустрічей і дискусій, проведених у період з 1995 по 1999 рік, Мейленштейн і Полякович вирішили створити в Братиславі музей сучасного мистецтва; передбачалося, що музей буде представляти іноземних художників і скульпторів в сучасних виставкових просторах. У 1999 році вони приступили до реалізації проекту: будівництво музею почалося на південь від Братислави, на півострові Чуновського каналу. Музей, який отримав офіційну назву «Danubiana Meulensteen Art Museum», був відкритий 9 вересня 2000 року. Фінансовий внесок Мейленштейна у створення культурного закладу був багато в чому унікальний для колишніх соціалістичних країн.

У 2008 році засновники музею почали розвивати ідею розширення музейного простору: у нових залах можна було б експонувати постійну колекцію творів мистецтва, зібрану до того моменту. Вони ініціювали зустріч молодих голландських і словацьких архітекторів, які спільно створили проектну документацію. У 2011 році Мейленштейн подарував музей, що належав йому, державі; уряд Словацької Республіки прийняв дар і створив спеціальну некомерційну організацію, яка підпорядковується безпосередньо міністерству культури країни.

Розширення музейного простору почалося 17 березня 2013 року, музей був повторно відкритий для широкої публіки міністром культури Мареком Магаричем 9 вересня 2014 року. Міжнародне журі архітекторів і будівельників вирішило присудити проекту нагороду «Будівництво року», за 2014 рік. З моменту повторного відкриття музей представив більше 50 виставок, які відвідали 120 000 чоловік.

Українські художники в Danubiana-Meulensteen Art Museum

[ред. | ред. код]

29 серпня 2015 року в музеї мистецтва Мюеленстін Данубіана відкрилася 3-тя Дунайська бієнале сучасного мистецтва. В цьому році вперше запрошений куратор Христина Яросова розкрила тему «Сучасні ікони. Мистецтво видовища». Свої роботи представили 22 художника з десяти придунайських країн, серед яких Німеччина, Австрія, Словаччина, Угорщина, Хорватія, Сербія, Болгарія, Румунія і Молдова.

Незважаючи на те, що Дунай лише в кінці свого шляху стикається з Україною, впадаючи в Чорне море недалеко від Одеси, з України були відібрані відразу три художника. Два масштабних полотна Степана Рябченко з фантастичними сюжетами, впевнено виділялись своєю барвистою, виразною і дуже переконливою реальністю винайденого цифрового фігуративу та нагадували собою класичні полотна із зображенням епічних баталій. Масштабна інсталяція «Сибір» Микити Шаленного з політичним підтекстом, зроблена з рушників у вигляді сибірського пейзажу з бірками «Made in China». Та колючий турнікет Данила Галкіна, який уповільнював хід глядача, що вступав у взаємодію з інсталяцією, проходячи яку відчував дискомфортний прохід неначе в іншу реальність.[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Danubiana overview // Karel Appel : retrospective 1945—2005 / edited by Gerard H. Meulensteen, Vincent Polakovič, Gabrielle Wimmer. — Bratislava, Slovakia: Danubiana Meulensteen Art Museum, 2005. — 143 с. — ISBN 9788089025176. — ISBN 808902517X.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Danubiana - Meulensteen Art Museum: Public Institution. artfacts.net (англ.). Artfacts. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Словакия, дитя стихий. vesti.ru. Вести. 26 червня 2017. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  2. Выставка работ советского авангардиста Эля Лисицкого открылась в Братиславе. russkiymir.ru. Фонд "Русский мир". 18 березня 2019. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  3. Третя Дунайська бієнале сучасного мистецтва. Артсвіт (укр.). Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.