CyanogenMod
 | |
 Головний екран CyanogenMod 13 на Android "Marshmallow" | |
| Розробник | Стів Кондик (Cyanogen), команда CyanogenMod |
|---|---|
| Написано на | C, C++ (деякі сторонні бібліотеки), Java |
| Родина ОС | Вбудована операційна система (Linux) |
| Робочий стан | закінчений |
| Вихідна модель | Вільне відкрите програмне забезпечення |
| Останній випуск | 14.1 на Android Nougat / 17 березня, 2016 |
| Платформи | ARM x86 |
| Тип ядра | монолітне модифіковане (ядро Linux) |
| Ліцензія | Apache 2.0 і GPL v2[1] |
| Наступна | LineageOS |
| cyanogenmod.org | |
| Статус підтримки | |
| Закінчений | |
CyanogenMod (вимовляється sigh-AN-oh-jen-mod — сайЕнодженмод) — операційна система з відкритим кодом для телефонів і планшетів на основі операційної системи Android. Вона має характеристики, які відсутні в офіційній прошивці постачальників пристроїв Android, в тому числі й оригінальну тему (також відому як «T-Mobile Theme Engine»), кодек для Free Lossless Audio Codec (FLAC), стислий кеш, великий список APN, OpenVPN-клієнт, меню перезавантаження, підтримка Wi-Fi, Bluetooth, USB-модем.
CyanogenMod — перша[джерело?] мобільна ОС, що включає планувальник завдань Brain Fuck Scheduler[en] і є об'єднанням експериментальної гілки і офіційного дерева вихідного коду Android. Розробники стверджують, що CyanogenMod підвищує продуктивність і надійність ОС в порівнянні з офіційними релізами прошивки.
Станом на 23 травня 2015 року прошивка CyanogenMod встановлена більш ніж на 50 мільйонах пристроїв.
2016-го року проект закрито внаслідок деяких[які?] розбіжностей думок. Проте код операційної системи був завжди відкритий і тому спільнота розробників продовжили розробку, але вже як окремої системи під назвою LineageOS.
Незабаром після появи мобільного телефону HTC Dream у вересні 2008 року з'являється метод, що отримав назву в співтоваристві Android «rooting», якій давав привілейований контроль (відомий також як "root-доступ") в Linux підсистемі Android. Цей метод, в поєднанні з відкритим початковим кодом і характером ОС Android, дозволяє модифікувати прошивки і повторно встановити їх на телефон за бажанням. Він є необхідним для деяких телефонів, наприклад, Nexus One і Nexus S, які призначені для допомоги в розвитку користувацьких модифікацій.
Cyanogen — автор проекту CyanogenMod, мета якого полягає у випуску та постійному оновленні альтернативної прошивки для смартфонів і планшетів, що базується на відкритому коді Android. Для розвитку проекту стартап створив співтовариство розробників, яке на сьогоднішній день включає кілька тисяч чоловік. Але є в Cyanogen і власні контриб'ютор, включаючи технічного директора Стіва Кондика (Steve Kondik) і головного інженера Коушика Дутта (Koushik Dutta).
Серед особливостей CyanogenMod — вбудована підтримка тем оформлення, підтримка аудіокодека FLAC, встановлений клієнт OpenVPN, поліпшене меню перезавантаження, підтримка з'єднання пристроїв між собою по Wi-Fi, Bluetooth і USB, підтримка оверклокінга, розширені настройки продуктивності тощо. Список офіційно підтримуваних пристроїв включає близько 250 моделей, серед них — гаджети всіх популярних марок, включаючи флагманські апарати Samsung.
У 2013 році в рамках двох раундів стартап залучив $30 млн від Andreessen Horowitz, Redpoint Ventures, Benchmark Capital і Tencent.[2]
Остання[коли?] версія CyanogenMod базується на Android 4.3 (Jelly Bean). Користувацька частина CyanogenMod в основному написана Стівом Кондиком та XDA-розробниками[3] (поліпшені, наприклад, панель запуску, контакти, браузер), а також з використанням програм, таких як BusyBox.
Випущена Стівом Кондик і заснована на Android 2.2 (Froyo) для Nexus One, HTC Dream, Magic, Aria, Legend, Desire, Evo, Hero, Wildfire, Motorola Droid, Incredible і Slide. Бета-версія CyanogenMod 6 стала доступна 11 липня 2010, пізніше, 28 серпня 2010 року, була випущена перша стабільна версія.
Розвиток CyanogenMod 7 почалася з випуску Android 2.3 (Gingerbread). 15 лютого 2011 з'явилися перші бета-версії для декількох підтримуваних пристроїв. Четвертий реліз бета-версії був представлений 30 березня 2011 року. Він посилив положення CyanogenMod серед інших аналогічних прошивок, а також містив багато виправлень помилок. 11 квітня 2011 була випущена перша стабільна версія CyanogenMod 7.0 на основі Android 2.3.3 (Gingerbread). На даний момент остання версія CyanogenMod 7 — це CyanogenMod 7.2 на основі Android 2.3.7 (Gingerbread).
CyanogenMod 8 планувалося розробити на основі Android 3.x Honeycomb, однак у зв'язку з тим, що вихідний код не був відкритий компанією Google після CyanogenMod 7 була позначена версія CyanogenMod 9.
CyanogenMod 9 заснований на Google Android 4.0 Ice Cream Sandwich. Стів Кондик (Steve Kondik) і його команда повідомили, що вони почнуть роботу над новим релізом після того, як Google опублікує вихідний код Android 4.0.1. Перший прес-реліз був представлений 26 червня 2012 року, стабільна версія випущений 9 серпня 2012 року. Одночасно з виходом стабільної версії був практично припинений випуск нічних збірок для CM 9. Останньою на даний момент є нічна збірка від 09.09.2012. Команда розробників CM заявила, що підтримка 9-й версії буде здійснюватися тільки в обсязі внесення критичних виправлень. Всі сили будуть кинуті на розвиток 7-й і 10-й версії CyanogenMod.
Робота над новою версією CyanogenMod, заснованої на Google Android 4.1 Jelly Bean, почалася після того, як Google в червні 2012 випустила вихідний код Google Android 4.1. Стабільна версія CyanogenMod 10 була випущена 13 листопада 2012.
Робота над новою версією CyanogenMod, заснованої на Google Android 4.2.1 Jelly Bean, почалася після того, як Google в листопаді 2012 випустила вихідний код Google Android 4.2.1. Очікувалося, що номер версії буде 11, але розробники вирішили скористатися крапкою, так як ОС не містить значущих змін і носить те ж ім'я. З 15 лютого 2013 року CyanogenMod 10.1 перейшов на базу Android 4.2.2. 24 вересня 2013 року вийшла стабільна версія CyanogenMod 10.1.3.
Основою CyanogenMod 10.2 став Android 4.3 Jelly Bean.
CyanogenMod 11 побудовано на основі Android 4.4 KitKat.
Робота на CyanogenMod 12 почалася одразу ж після того, як Google опублікували вихідний код Android 5.0, а перші нічні збірки були випущені 6 січня 2015 року.
Робота на CyanogenMod 12.1 почалася одразу ж після того як, Google опублікували вихідний код Android 5.1, а перші нічні збірки були випущені 16 квітня 2015 року.[4]
Основою CyanogenMod 13 став Android 6.0 Marshmallow.
Основою CyanogenMod 14 став Android 7.0 Nougat.
Основою CyanogenMod 14.1 став Android 7.1 Nougat.
Компанія Samsung прийняла на роботу засновника проекту CyanogenMod[5] та почала безкоштовне розповсюдження нових моделей телефонів серед інших розробників CyanogenMod[6]. Компанія Sony Ericsson заявила, що вважає прошивки створені ентузіастами повноправними членами екосистеми Android[7].
| Історія версій CyanogenMod | |||
|---|---|---|---|
| Версія | Android-версія | Дата релізу |
Опис |
| 3.1 | Android 1.5 (Cupcake) | 2009 | |
| 3.2 | 2009 | ||
| 3.3.x | 2009 | ||
| 3.4.x | 2009 | ||
| 3.5.x | 2009 | ||
| 3.6.x | 2009 | ||
| 3.9.x | 2009 | ||
| 4.0.x | Android 1.6 (Donut) | 2009 | |
| 4.1.x | 2009 | ||
| 4.2.x | 2009 | ||
| 5.0.0 | Android 2.0 / 2.1 (Eclair) | 2010-02-14[8] | |
| 5.0.1 | 2010 | ||
| 5.0.2 | 2010 | ||
| 5.0.3.x | 2010 | ||
| 5.0.4.x | 2010-02-27[9] | ||
| 5.0.5.x | 2010-03-19[10] | ||
| 5.0.6 | 2010-04-16[11] | ||
| 5.0.7 | 2010-05-25[12] | ||
| 5.0.8 | 2010-07-19[13] | ||
| 6.0.x | Android 2.2 (Froyo) | 2010-08-28 | |
| 6.1.x | 2010-12-06[14] | ||
| 7.0.0 | Android 2.3 (Gingerbread) | 2011-04-10 | |
| 7.0.1 | 2011-04-25[15] | ||
| 7.0.2 | 2011-04-25[16] | ||
| 7.0.3 | 2011-05-05[17] | ||
| 7.1.0 | Android 2.3.7 | 2011-10-10[18] | |
| 7.2.0 | 2012-06-16[19] | ||
| 9.0.0 | Android 4.0.4 (Ice Cream Sandwich) | 2012-08-09[20] | |
| 10.0.0 | Android 4.1.2 (Jelly Bean) | 2012-11-13[21] | |
| 10.1.0 | Android 4.2.1 (Jelly Bean) | 2013-01-25[22] | |
| 10.1.1 | Android 4.2.2 (Jelly Bean) | 2013-02-15[22] | |
| 10.2 | Android 4.3 (Jelly Bean) | 2013-08-14[22] | |
| 11 | Android 4.4 (KitKat) | 2013-12-05[22] | |
| 12 | Android 5.0.2 (Lollipop) | 2015-01-06 | |
| 12.1 | Android 5.1.1 (Lollipop) | 2015-04-17 | |
| 13 | Android 6.0 (Marshmallow) | 2015-11-24 | |
| 14 | Android 7.0 (Nougat) | Н/Д | Пропущена, бо скоро перед завершенням розробки CM 14.0 Google випустила Android 7.1 |
| 14.1 | Android 7.1 (Nougat) | 9 листопада 2016 (09.11.2016) | CM14.1 розглядається як "робота в прогресі" та відсутні деякі фірмові функції CyanogenMod. Список змін невідомий. |
- ↑ Licenses. Android Open Source Project. Open Handset Alliance. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 15 вересня 2010.
- ↑ Microsoft и Samsung хотят купить «альтернативный Android». Архів оригіналу за 31 серпня 2014. Процитовано 1 вересня 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червня 2011. Процитовано 3 квітня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ CyanogenMod 12.1 Nightly. Архів оригіналу за 11 травень 2016. Процитовано 3 червень 2015.
- ↑ Samsung найняв засновника CyanogenMod. Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 3 червня 2015.
- ↑ Samsung сприяє портуванню CyanogenMod на Galaxy S II. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 3 червня 2015.
- ↑ Компанія Sony Ericsson підтримує портування CyanogenMod для смартфонів Xperia. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 3 червня 2015.
- ↑ Cyanogen (14 лютого 2010). CyanogenMod 5.0 (Nexus One). CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 23 грудня 2010. [Архівовано 2012-05-15 у Wayback Machine.]
- ↑ Cyanogen (27 лютого 2010). CyanogenMOD 5.0.4 Released. xda-developers. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 23 грудня 2010.
- ↑ Chase Bahers (19 березня 2010). CyanogenMOD v5.0.5 for HTC/Google Nexus One Released. AndroidSPIN. MobileTweek, Inc. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 23 грудня 2010.
- ↑ Cyanogen (16 квітня 2010). CyanogenMod 5.0.6 – Tax Deductible. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 23 грудня 2010.
- ↑ Cyanogen (25 травня 2010). CyanogenMod 5.0.7 for Dream and Magic!. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 23 грудня 2010. [Архівовано 2012-08-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Cyanogen (19 липня 2010). CyanogenMod-5.0.8 has landed!. CyangenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 23 грудня 2010. [Архівовано 2012-06-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Cyanogen (6 грудня 2010). CyanogenMod-6.1 Stable Has Landed!. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 23 грудня 2010. [Архівовано 2012-09-27 у Wayback Machine.]
- ↑ Cyanogen (25 квітня 2011). CyanogenMod-7.0.1 Update Release. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 25 квітня 2011. [Архівовано 2012-05-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Cyanogen (25 квітня 2011). CyanogenMod-7.0.2 Released (oops). CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 25 квітня 2011. [Архівовано 2012-05-23 у Wayback Machine.]
- ↑ Cyanogen (5 травня 2011). CyanogenMod 7.0.3 Released. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 5 травня 2011. [Архівовано 2012-06-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Cyanogen (10 жовтня 2011). CyanogenMod 7.1 Released. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 21 жовтня 2011. [Архівовано 2012-08-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Cyanogen (16 червня 2012). CyanogenMod 7.2 Released. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 16 червня 2012. [Архівовано 2012-08-22 у Wayback Machine.]
- ↑ ciwrl (9 серпня 2012). CyanogenMod 9 – Stable. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 10 серпня 2012.
- ↑ ciwrl (21 листопада 2012). CyanogenMod 10 Release. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 10 грудень 2012. Процитовано 2012-21-11.
- ↑ а б в г get.cm