Ту-142
| Ту-142 | |
|---|---|
 | |
| Індійський Ту-142МК-Е | |
| Призначення: | Дальній протичовновий літак |
| Перший політ: | 18 червня 1968 року |
| Прийнятий на озброєння: | 1972 р. |
| Знятий з озброєння: | |
| Період використання: | 1972 - донині |
| На озброєнні у: |  Росія |
| Розробник: | КБ Туполєва, Aviakord і Taganrog aviationd |
| Виробник: | КБ Туполєв, СРСР |
| Конструктор: | Туполєв Андрій Миколайович |
| Екіпаж: | 10 осіб |
| Крейсерська швидкість: | 720 км/год км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 855 км/год км/год |
| Бойовий радіус: | 5200 км |
| Практична стеля: | 13 500 м |
| Довжина: | 51,55 м |
| Висота: | 14,7 м |
| Розмах крила: | 50,2 м м |
| Площа крила: | 289,9 м? м² |
| Споряджений: | 187 000 кг кг |
| Двигуни: | ТВД НК-12МП |
| Тяга (потужність): | 4 x 15 000 к.с. |
Ту-142 у Вікісховищі | |
Ту-142 (за кодифікацією НАТО: Bear-F — «Ведмідь-Ф») — радянський і російський дальній протичовновий літак (ДПЛС).
Спочатку призначався для виявлення і знищення ПЧАРБ (Підводний Човен Атомний з Ракетами Балістичними) противника в районах патрулювання. Фактично в ВМФ застосовується для далекої океанської розвідки, візуальної або радіотехнічної, для чергування в системі пошуково-рятувальної служби і тільки потім для пошуку і спостереження за ПЧАРБ (після закінчення Холодної війни).
На початку 1960-х рр. в складі ВМС США з'явилися атомні підводні човни — носії балістичних ракет великої дальності. У зв'язку з цим, від ВПК СРСР потрібні були адекватні заходи. Проектування базового літака протичовнової оборони (ПЧО) як засіб нейтралізації однією зі складових ядерних сил США почалося в 1963 р. Ту-142 є подальшим розвитком і глибокою модернізацією серійного літака розвідки і цілевказівки — Ту-95РЦ, на відміну від якого має нове крило і оперення, із застосуванням суперкритичних аеродинамічних профілів, інтегровані крильові паливні баки і модернізовану кабіну, з незначно поліпшеними умовами роботи екіпажу. В процесі серійного виробництва неодноразово модифікувався. Всього побудовано близько 100 екземплярів літаків Ту-142 різних модифікацій.
- Екіпаж 10 осіб
- Командир
- Помічник командира
- Штурман корабля
- Штурман-навігатор
- Штурман-оператор
- Бортовий інженер
- Оператор бортових засобів зв'язку
- Оператор РГП № 1
- Оператор РГП № 2
- Оператор кормової вогневої установки КОУ
- Розмах крила: 50,2 м
- Довжина: 51,55 м
- Висота: 14,7 м
- Площа крила: 289,9 м²
- Маса:
- Порожнього літака 93 891 кг
- Максимальна злітна: 185 т
- Максимальна польотна (після дозаправки в повітрі): 187 т
- Маса палива: 83,9 т
- Навантаження на крило: -234кг~ М²
- Тип двигуна: турбогвинтовий, з співісними гвинтами протилежного обертання АВ-60К
- Модель: НК-12МП
- Потужність: 4×11,19 МВт/4×15 тис. к.с.
- Максимальна швидкість на висоті: 855 км/год
- Крейсерська швидкість: 720 км/год
- Злітна швидкість: - 300 км/год
- Посадкова швидкість: - 270 км/год
- Практична стеля: 13 500 м
- Бойовий радіус 5200 км
- Довжина розбігу: 3200 м
- Довжина пробігу:
- Експлуатаційна перевантаження: 2,5 G
Росія — по одній ескадрильї на Північному флоті і Тихоокеанському. Всього 27 літаків на 2016 рік.
Індія — 4 Ту-142М за станом на 2016 рік.
СРСР — залишилися в складі авіації ВМФ Росії і України.
Україна — Ту-142, що належали Україні, базувалися на авіабазі Кульбакине 33-го Центру бойового застосування і перенавчання ВПС Україна (м. Миколаїв) і на аеродромі Державного авіаційного науково-випробувального центру ВПС України поблизу смт. Кіровське (Україна, АР Крим).
