Шияк
Шияк Shijak | |||
---|---|---|---|
| |||
Шияк у 2008 | |||
Основні дані | |||
Країна | Албанія | ||
Область | Дуррес | ||
Округа | Дуррес | ||
Населення | 7 568 (2011) | ||
Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||
Поштові індекси | 2013–2014 | ||
Телефонний код | +355-0571 | ||
Географічні координати | 41°21′ пн. ш. 19°34′ сх. д. / 41.350° пн. ш. 19.567° сх. д. | ||
Карта | |||
| |||
Шияк у Вікісховищі | |||
Шияк (алб. Shijak, босн. Šijak) — невелике місто у центральній Албанії в окрузі Дуррес. Населення — 7568 (2011).[1]
Місто розташоване за 11 км від міста Дуррес та за 38 км від Тирани.
Шияк має давню історію, що починається після заснування Дурреса у 637 р. до н.е. Шияк розвивався як територія племені Таулант, хоча під іншим ім'ям, з центром племені у Дурресі. Пізніше Шияк отримав назву Shen Jak, що перекладається на «Святий Яків». Пізніше Шияк буде відомий як Shenjak, Shejak, Shinjak, то Shijak. Поселення постраждало під час османського вторгнення, у тому числі були зруйновані деякі місцевій церкви.
У 1880 році Салі Бей Деліалісі заснував Шияк як село. Населення Шияка збільшилось, коли боснійські поселенці (з Боснії та Герцеговини) емігрували до двох сусідніх сіл, які пізніше стали відомі як Koxhas і Borake. Шияк пізніше перетворився на місто, через природне зростання і через те, що бл. 1908 року деякі жителі з Тирани, Круї і Шенджеджі мігрували до Шияка і побудували будинки і магазини. Шияк став офіційним містом з французьким процесом реконструкції у 1930 році.
У комуністичній Албанії місто у значній мірі займалось сільським господарством. Шияк був відомий, насамперед, виноробством. У 90-ті роки багато молоді виїхало з міста до Західної Європи. У той же час, багато сільських мігрантів прибули з гірських районів Албанії до регіону. Містечко має вигідне місце розташування між мегаполісами Тирана і Дуррес. У ньому знаходяться фабрики і численні дрібні виробничі компанії.
Місцевий футбольний клуб «Ерзені» виступає у найвищому дивізіоні Албанії.
- ↑ 2011 census results (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 23 червня 2015. [Архівовано 2015-11-13 у Wayback Machine.]